HYPERLINK «http://www.ukrreferat.com/» www.ukrreferat.com – лідер
серед рефератних сайтів України!

РЕФЕРАТ

з дисципліни “Мікробіологія”

на тему:

“Проблема пташиного грипу”

ПЛАН

Вступ

1. Географія поширення пташиного грипу, його наслідки

2. Штами та особливості зараження пташиним грипом, протікання
захворювання та профілактика

3. Боротьба з пташиним грипом у світі та в Україні

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Вірусні інфекції часто призводять до виникнення епідемій серед
населення, а також епізоотій серед тварин. Досить згадати про епідемії,
спричинювані вірусом грипу А. Вони вже є відносно сталими, оскільки
спалахи їх з інтервалом у 2—3 або 3-4 роки реєструються у багатьох
країнах світу. Великої шкоди завдають сільському господарству часті
панзоотії ящуру парнокопитних тварин тощо.

Відомо понад 500 вірусів, які викликають інфекційні захворювання людей і
тварин.

Грип пташи?ний (Avian influenza, bird flu) — тип вірусної інфекції
грипу, що уражає птахів (особливо сприйнятливі кури та індички), а також
деякі види ссавців. Її викликає один із штамів вірусу грипу типу А.

Хворобу птахів можуть викликати 15 підтипів вірусу грипу; високу
патогенність мають підтипи H5 і H7.

Вірус ідентифіковано у Італії на початку 20 століття. Набув всесвітнього
поширення.

1. Географія поширення пташиного грипу, його наслідки

Перший підтверджений випадок зараження людей пташиним грипом відбувся у
Гонконзі 1997 року, коли штам H5N1 викликав важке респіраторне
захворювання у 18 осіб, з яких 6 померло. Захворювання людей збіглися з
періодом епідемії високопатогенного пташиного грипу і були викликані тим
самим штамом, що і серед популяції домашніх птахів. Хворі мали тісний
контакт з інфікованою домашньою птицею.

Спалахи грипу за вірусом підтипу А (H5N1) тривають серед птахів і людей
у В’єтнамі, Індонезії, Камбоджі, а також серед птахів — у Японії, Росії,
Республіці Казахстан. 2005 року в Китаї зафіксували захворювання
пташиним грипом серед гусей.

Спалахи в Росії і Казахстані свідчать про поширення вірусів H5N1 за межі
свого первісного ареалу в країнах Південно-Східної Азії. За
повідомленнями ФАО, незважаючи на значні запобіжні заходи, у багатьох
районах В’єтнаму, Індонезії та у деяких районах Камбоджі, Китаю,
Таїланду і, можливо, Лаосу продовжують виявляти вірус H5N1. Спалахи в
Південно-Східній Азії, внаслідок яких загинуло чи було знищено понад 150
мільйонів птахів, мали серйозні наслідки для сільського господарства і
особливо для численних сільських жителів, що одержують засоби існування
та продукти харчування зі своїх присадибних ділянок.

Спалахи пташиного грипу H5N1 серед домашніх птахів у Японії, Малайзії і
Південній Кореї були успішно ліквідовані.

Випадки захворювання людей, більшість з яких сталися в сільських районах
внаслідок прямого контакту з хворою або мертвою домашньою птицею, були
підтверджені в 4 країнах: В’єтнамі, Таїланді, Камбоджі й Індонезії. Були
зареєстровані лише кілька випадків обмеженої передачі інфекції від
людини до людини.

За даними ВООЗ з грудня 2003 р. по 5 серпня 2005 р. у світі
зареєстровано 112 випадків інфікування людей вірусом грипу птахів А
(H5N1), із них 57 — з летальним результатом:

В’єтнам — захворіло 90 осіб, з них померло 40;

Таїланд — захворіло 17 осіб, з них померло 12;

Камбоджа — захворіло 4 осіб, з них померло 4;

Індонезія — захворіло 1 особа, з них померло 1.

З кінця липня 2005 року офіційні повідомлення з ряду країн свідчать про
те, що географія вірусу H5N1 розширилася. У Росії епізоотія грипу птахів
зареєстрована на території 45 районів 7 регіонів (Новосибірська, Омська,
Тюменська, Курганська, Челябінська області, Алтайський край і Республіка
Калмикія). Захворювань людей, що контактували з ураженим птахом, не
зареєстровано.

У Казахстані в декількох селах, що межували з вогнищем спалаху в Сибіру,
сталися випадки захворювання серед домашніх птахів.

У біологічному матеріалі від домашніх птахів виявлені віруси грипу А
(Н5N1). Генетичні дослідження установили його споріднення з вірусами,
виділеними в Південно-Східній Азії, що викликали масові епізоотії
птахів, а також важкі захворювання людей, що контактували з зараженим
птахом.

Влітку 2005 року спалахи інфекції зареєстровано у Туреччині, Греції та
Румунії — за 10 км від українського кордону у дельті Дунаю. На
прикордонному відтинку України з Румунією було запроваджено карантинні
заходи.

В Україні епідемія пташиного грипу востаннє була зафіксована у
1963—1964 рр. в Харківській і Дніпропетровській областях.

2. Штами та особливості зараження пташиним грипом, протікання
захворювання та профілактика

H5N1 — високопатогенна вірусна форма пташиного грипу. Перші сплахи
відзначаються від 1997. З того моменту були уражені (та померли) десятки
людей; десятки мільйонів птахів уражено.

Пташиний грип може уражати чимало видів тварин, зокрема птахів, свиней,
коней, морських котиків, китів та людей.

Природним резервуаром вірусу пташиного грипу і причиною заносу інфекції
у домашні господарства є мігруючі водоплавні птахи — найчастіше дикі
качки (завдяки своїй природній резистентності вони найменш сприйнятливі
до інфекції і в процесі міграції можуть подолати значні відстані).

Хвороба у домашньої птиці протікає дуже швидко. Буквально протягом 1-2
днів з моменту захворювання вона помирає.

Зараження відбувається респіраторним та респіраторно-фекальним шляхом
або через шлунково-кишковий тракт.

Вірус пташиного грпиу миттєво інактивується при температурі в 100 °C,
через 2-3 хвилини — при 65-70°, а при нагріванні до 50-60° — через 30-40
хвилин. Пташиний грип серед птахів часто протікає без симптомів, але
може викликати зменшення яйценоскості, захворювання дихальної системи, а
також виражатися в гострій формі з летальним результатом. Віруси Г. п.
можуть інфікувати інші види тварин, а також людей. Люди заражаються
пташиним грипом при тісному контакті з хворими домашньою птицею під час
нагляду за ними, забою і обробки.

Від вірусу пташиного грипу слід оберігатися так само, як і від будь-якої
іншої хвороби. М’ясо птиці, свинини, яке оброблене термічно при 70 °C
позбувається збудника. Якщо м’ясо правильно обробити: чи то проварити,
або термічно просмажити, або обробити відповідно у духовці, воно
повністю стає придатним. У регіонах інтенсивно проходить
вакцинопрофілактика грипу. Щеплення декретованих та означених
контингентів відбувається за рахунок обласних та місцевих бюджетів,
роботодавців працівників птахівницьких господарств, птаховиробництв,
кошти фондів охорони праці підприємств, установ та організацій, а також
соціального страхування та власні кошти населення.

Станом на 1 листопада 2005 року в країні було щеплено близько 60 тис.
осіб. Проводиться робота щодо розгортання госпітальних баз на випадок
захворювань людей на пташиний грип та розвитку епідемії грипу.
Вживаються заходи щодо забезпечення аптечних мереж широким асортиментом
засобів екстреної профілактики та лікування грипу. Розгорнута широка
робота з навчання медичних працівників з питань епідеміології,
діагностики, клініки, лікування і профілактики пташиного грипу.
Підготовлені і направлені в області для керівництва в роботі методичні
матеріали з проблем пташиного грипу, проводяться науково-практичні
конференції для організаторів охорони здоров’я, епідеміологів,
інфекціоністів.

Люди можуть заражатися грипом типу A, B і C. Однак тільки підтипи вірусу
грипу A, які нині поширені серед людей, є підтипами H1N1, H1N2 і H3N2
грипу A.

Тільки віруси грипу A заражають птахів. Дикі птахи є природними носіями
всіх підтипів вірусів грипу A. Зазвичай дикі птахи не хворіють, коли
вони заражаються вірусом грипу. Однак свійські птахи, такі як індики і
кури, можуть важко захворіти і загинути від пташиного грипу, а деякі
пташині віруси можуть викликати і серйозні захворювання та смерть диких
птахів.

Підтипи H5 і H7 вірусів пташиного грипу A можуть у подальшому
класифікуватися як високопатогенний пташиний грип (HPAI) або
низькопатогенний пташиний грип (LPAI). Вони відрізняються в основному
генетичними ознаками вірусу. HPAI, як правило, асоціюється з високою
смертністю серед птахів. Точно не встановлено, як різниця між
«низькопатогенним» і «високопатогенним» вірусами пов’язана з ризиком
виникнення хвороби у людей. Віруси HPAI можуть убити від 90 до 100
відсотків заражених курей, тоді як вірус LPAI викликає легші наслідки
або й узагалі не призводить до захворювання при зараженні курей.
Оскільки вірус LPAI може переходити у вірус HPAI, спалахи H5 і H7 LPAI
ретельно контролюють співробітники ветеринарної служби.

Час від часу спалахи пташиного грипу мають місце серед птиці в різних
частинах світу. Свійська птиця може заразитися вірусом пташиного грипу
через безпосередній контакт з інфікованими птахами або з поверхнею
(земля, глина, клітки) чи матеріалами (вода, корм), зараженими вірусом.
Люди, транспорт та інші неживі предмети (взуття чи обладнання) можуть
сприяти поширенню вірусу. В таких випадках трапляються спалахи пташиного
грипу у свійської птиці.

Чи буде завданий значний збиток внаслідок такого спалаху, залежить від
того, до якої патогенної форми (високої чи низької) належать віруси
пташиного грипу. Низькі патогенні форми вірусів пташиного грипу
викликають більшість спалахів інфекції серед птиці, але ці спалахи в
основному або не призводять до захворювання, або хвороба проходить у
легкій формі (наприклад, кури несуть менше яєць чи взагалі перестають
нестися). Якщо ж захворювання все-таки відбувається, то рівень
смертності нижчий. Спалахи інфекції, викликані високопатогенними формами
вірусів H5 і H7, призводять до майже стовідсоткової смертності серед
інфікованої птиці і до масового її винищення з метою запобігання
поширення вірусу.

^

`

j

l

^

l

l

??$? ???????¤?¤?$?????? ?????l

??????????Науковці не повністю розуміють, як вірус H5N1 поширився в Азії
і Європі після того, як він уперше з’явився в 2003 році в Китаї. Вони
знають, що дикі мігруючі птахи є природним резервуаром для
високопатогенних вірусів і можуть передавати їх свійській птиці через
безпосередній контакт. Дикі птахи також поширюють вірус, а свійські
птахи можуть бути інфіковані через контакти із зараженою землею, водою
або кормом.

Таким чином, шляхи перельоту сезонно мігруючих зграй уважно
простежуються, особливо в ту пору року, коли різні популяції птахів
летять з континенту на континент. Як вказано вище, деякі зграї диких
птахів з Азії сезонно мігрують до Північної і Південної Америки, тоді як
інші мігруючі птахи з Північної Азії і Північної Європи щороку літають
до Африки. З цієї причини завдяки стурбованості, викликаній можливістю
пандемії, було посилено моніторинг в усіх цих регіонах.

Немає чітких доказів того, що саме мігруючі птахи принесли вірус H5N1,
оскільки він подорожував ще й через два роки після своєї повторної
появи. Вірус має й інші способи мандрувати. Він може жити незалежно від
носія при помірних температурах протягом тривалого часу і необмежений
час — у заморожених матеріалах. Вірус H5N1 може переходити з ферми на
ферму в грязюці на колесах фермерської машини чи в пилюці на взутті. Він
може бути на перекладинах кліток, які використовують для комерційного
транспортування живих тварин. Тому ветеринарні спеціалісти закликають
посилювати увагу до біобезпеки, а деякі країни забороняють імпорт живої
птиці.

Велика відстань між країнами, вражених дотепер хворобою, демонструє
здатність вірусу H5N1 виживати і поширюватися.

3. Боротьба з пташиним грипом у світі та в Україні

Більшість людей знайома з інфлюенцою, чи «грипом» — респіраторним
захворюванням, на яке щороку хворіють сотні тисяч людей. Грип зазвичай
не загрожує життю більшості здорових людей. Пандемія грипу — інша
справа. Вона починається тоді, коли з’являється новий штам грипу, який
легко може передаватися від людини до людини і проти якого у людей немає
імунітету. На відміну від сезонного грипу, він може вбивати молодих і
здорових, а також хворих і слабких.

У вересні 2005 року, з метою координації зусиль і мобілізації ресурсів
усіх країн для запобігання пандемії, Президент Буш на Генеральній сесії
ООН заявив про Міжнародне партнерство, спрямоване на боротьбу з пташиним
грипом і пандемією. Перші збори форуму Міжнародного партнерства
відбулися 6-7 жовтня у Вашингтоні, округ Колумбія, на запрошення
Державного департаменту США.

У зборах брали участь вищі посадовці, які представляли міністерства
зовнішніх справ, охорони здоров’я і сільського господарства з 88 країн,
а також представники восьми міжнародних організацій, в тому числі
Світової організації охорони здоров’я,

Організації з питань продовольства і сільського господарства і Світової
організації з питань здоров’я тварин.

Завдання Міжнародного партнерства:

Поставити питання пташиного грипу на державний рівень.

Координувати зусилля донорів і потерпілих країн.

Мобілізувати і зміцнити ресурси.

Підвищити прозорість у звітності про захворювання і якість спостережень.

Створювати місцеві можливості для виявлення і стримування пандемії грипу
й реагування на неї.

Ця глобальна мережа спостереження і готовності до реагування допоможе
виявити і швидко відреагувати на будь-які спалахи хвороби. Міжнародне
партнерство просить країни, що реєструють спалахи хвороби, негайно
поділитися інформацією і подати зразки до Світової організації охорони
здоров’я. Вимагаючи прозорості, уряди мають змогу швидко реагувати на
спалахи хвороби.

В період загрози пташиного грипу для запобігання інфікування домашньої
птиці в індивідуальних господарствах необхідно усю домашню птицю
перевести на закрите утримання, а у дворах встановити опудала ,
тріскачки, для відлякування диких птахів. На Україні у трьох районах
Криму виявлено пташиний грип — високопатогенний грип.

Грип пташиний виявлений в с. Некрасовка Совєтського району, с.
Омельянівка і с. Рясне Нижньогірського району, с. Завіт-Ленінський і с.
Пушкіне Джанкойського району АРК.

У районах виявлення пташиного грипу введено карантит на 45 днів. До
цього часу вже налічено падіж більш ніж трьох тисяч домашніх птахів. Аби
не допустити поширення вірусної інфекції, в селах увели карантинні
обмеження, встановлено трьохкілометрову захисну зону. Також проводять
щоденний аналіз захворювання на ГРВІ та грип, заборонено вивіз і ввіз
живої птиці та продукції з карантинної зони. актів масової загибелі
домашньої птиці на території інших районів Криму не зареєстровано.
Інфікованих серед населення не виявлено. Людям виплачують матеріальні
компенсації. Запроваджується статистична звітність про те, скільки в
населеному пункті є птиці, що з нею відбулося за добу і із яких причин.
Президент України Віктор Ющенко перебував 5 грудня з робочою поїздкою в
постраждалих населених пунктах для знайомлення з ходом ліквідації
наслідків надзвичайної ситуації.Координацію робіт з ліквідації наслідків
надзвичайної ситуації на місці події здійснює оперативний штаб; в МНС —
оперативна група. Загальну координацію дій здійснює міністр з питань
надзвичайних ситуацій Віктор Балога. Як повідомили у Міністерстві з
питань надзвичайних ситуацій, станом на 7:00 вівторка (6 грудня)
вилучено 22 тисячі 318 голів птиці.

Дотепер не існувало спеціальної вакцини супроти Г. п., однак для
вакцинації застосовували звичайну вакцину проти грипу. Китай розробив
власну версію ліків від пташиного грипу — аналог Tamiflu, який
вважається найефективнішим на даний момент препаратом від захворювання.

Висновки

Отже, пташиний грип — це інфекція, яку викликають курячі (пташині)
віруси грипу. Ці віруси грипу здебільшого трапляються у птахів. В усьому
світі в кишечнику у диких птахів є віруси, але зазвичай птахи від цього
не хворіють. Однак пташиний грип має високий рівень інфекційності серед
птахів і може призвести до тяжкого захворювання свійської птиці, зокрема
курей, качок та індиків, і до їхньої смерті.

Інфекція внаслідок зараження вірусами пташиного грипу, яка поширюється
серед свійських птахів, є причиною двох основних форм захворювання, які
відрізняються низькими і високими рівнями вірулентності. Форма грипу з
«низькою патогенністю» може проходити приховано, і симптоми, як правило,
виражені слабко — скуйовджене пір’я і зменшення кількості знесених яєць.
Однак форма з «високою патогенністю» поширюється серед пташиних зграй
швидше. Ця форма може викликати захворювання, яке вражає численні
внутрішні органи, а рівень смертності може досягати 90-100 відсотків,
часто протягом 48 годин.

Інфіковані птахи поширюють вірус через свою слину, носові секреції і
фекалії. Чутливі до інфекції птахи можуть бути інфіковані, коли вони
контактують із зараженими виділеннями чи секреціями. Свійські птахи
можуть бути інфіковані вірусом пташиного грипу через безпосередні
контакти з інфікованими водоплавними птахами чи іншими інфікованими
птахами, або через контакт із поверхнею (земля, глина чи клітки), або з
матеріалами (вода або корм), що були заражені вірусом.

Віруси пташиного грипу не завжди заражають людей, але, починаючи з 1997
року, було зареєстровано більше як 100 підтверджених випадків зараження
людей вірусами пташиного грипу. Світова організація охорони здоров’я
(WHO) зберігає оновлені дані і об’єднані звіти про випадки захворювання
людей пташиним грипом A (H5N1).

У більшості випадків люди заражувалися пташиним грипом внаслідок
безпосередніх чи близьких контактів з інфікованими птахами (свійськими
курями, качками й індиками) або з поверхнею, зараженою секрецією чи
виділеннями інфікованих птахів. Поширення вірусів пташиного грипу від
однієї хворої людини до іншої буває дуже рідко; подальше поширення
інфекції від хворого не спостерігається. Під час спалаху пташиного грипу
серед птахів існує можливий ризик і для людей, які мають безпосередні чи
близькі контакти з інфікованими птахами або з поверхнями, зараженими
секреціями чи іншими виділеннями інфікованих птахів.

Симптоми пташиного грипу у людей можуть варіюватися від симптомів,
типових для звичайного грипу (температура, кашель, біль у горлі і біль у
м’язах) до інфекцій очей, пневмонії, важких респіраторних захворювань
(гострий респіраторний синдром) та інших загрозливих для життя
ускладнень. Симптоми пташиного грипу можуть залежати від того, яким
специфічним підтипом вірусу і штаму була викликана інфекція.

Для того, щоб підтвердити наявність пташиного грипу у людини, необхідно
провести лабораторні аналізи.

Існує два основні ризики для здоров’я людини при захворюванні на
пташиний грип: 1) ризик безпосередньої інфекції, коли вірус переходить
від інфікованого птаха до людини, внаслідок чого іноді людина може тяжко
захворіти; 2) ризик того, що вірус (якщо у нього є для цього достатньо
можливостей) перейде в форму, дуже заразну для людей, яка легко
передається від людини до людини.

Лабораторні дослідження свідчать про те, що приписані ліки, затверджені
для боротьби з вірусами людського грипу, діятимуть і у випадках
лікування інфекції пташиного грипу у людей. Однак віруси грипу можуть
стати резистентними до цих ліків, і такі медичні препарати не завжди
допомогатимуть. Необхідно проводити додаткові дослідження для визначення
ефективності цих ліків.

Список використаної літератури

Векірчик К.М. Мікробіологія з основами вірусології: Підручник. – К.:
Либідь, 2001. – 312 с.

Ґудзь С.П. та ін. Основи мікробіології. – К., 1991.

Мишустин Е.Н., Емцев В.Т. Микробиология. – М., 1987.

Що за проказа – курячий грип? // День. – 2005. — №128.

Похожие записи