.

Прийоми порівняльної комплексної оцінки

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
77 1930
Скачать документ

Тема 11

прийоми ПОРІВНЯЛЬНОЇ КОМПЛЕКСНОЇ ОЦІНКИ

Мета вивчення теми

Вивчити сутність та основні особливості прийомів порівняльної
комплексної оцінки, вміти їх використовувати при оцінці стану
територіальних одиниць.

Основні питання

11.1. Загальна характеристика прийомів порівняльної комплексної оцінки
результатів економічної діяльності.

11.2. Прийоми побудови інтегрального показника.

11.3. Прийом суми місць, прийом відстаней та комплексний прийом оцінки
стану територіальних одиниць.

Програмна анотація

Прийоми порівняльної комплексної оцінки, прийоми прямого узагальнення
результатів оцінювання та прийоми узагальнення з використанням
інтегрального показника.

Сумування значень усіх показників, прийом суми балів. Матриця, значення
показників, бальні оцінки, шкала оцінок.

Оцінка соціально-економічного розвитку. Розрахунок рейтингу, розрахунок
відносних відхилень. Визначення територіальних одиниць “лідерів” та
“аутсайдерів”.

11.1. Загальна характеристика прийомів порівняльної комплексної оцінки
результатів економічної діяльності

Використання прийомів порівняльної комплексної оцінки пов’язане зі
складністю досліджуваних економічних явищ і процесів, їх багатогранністю
та неоднозначністю. У цих умовах дати цілісну оцінку вказаних явищ за
допомогою одного показника неможливо. Тому використовується система
різнойменних показників. Необхідність порівняльної комплексної оцінки
економічної діяльності виникає у двох випадках.

По-перше, коли необхідно порівняти роботу декількох об’єктів управління
за наявними даними про їх діяльність на основі єдиної системи
показників, тобто необхідно провести оцінку роботи, розрахувавши для
кожного з них інтегральний оціночний показник, за допомогою якого можна
було би встановити ступінь успішності їх діяльності.

По-друге, комплексна оцінка використовується для порівняння результатів
економічної діяльності об’єктів управління в часі. В результаті чого
визначається певна узагальнена інтегральна оцінка (показник), за
допомогою якої можна дати якісну і кількісну характеристику динаміки
розвитку об’єкта в часі.

Важливою умовою застосування прийомів порівняльної комплексної оцінки є
погодження про можливість одномірності різних за суттю показників, часто
зовсім якісно непорівнюваних. Так, у систему оціночних показників можуть
включатися вартісні, трудові, натуральні та інші показники. Тому
необхідно так організувати процедури оцінки результатів економічної
діяльності, щоб індивідуальні особливості окремих показників не змогли
вплинути на кінцеву оцінку, тобто порівняння повинно проводитися не за
абсолютними значеннями показників, а на основі їх відносної варіації.

Основним методом при побудові комплексної оцінки є порівняння. Воно
належить до загальних методів пізнання реальної дійсності і полягає в
установленні подібності та відмінності досліджуваних об’єктів. Щодо
комплексної оцінки результатів економічної діяльності, то цей метод
полягає в порівнянні фактичних результатів з вибраним еквівалентом
(базою порівняння) і здійснюється або шляхом віднімання від фактичного
значення показника його базового значення, або шляхом ділення фактичного
значення на базове значення показника ( у першому випадку
використовується метод різниць, а в другому – метод відношень)
(рис.11.1.).

Отримані відхилення фактичних значень показників від базисних є об’єктом
подальшого вивчення: проводиться оцінювання результатів порівняння,
підсумком якого буде сама оцінка, що узагальнює якісно-кількісну
характеристику результатів економічної діяльності. Оскільки при
комплексній оцінці використовується система показників, то з-поміж
прийомів можна виокремити ті, які базуються на конструюванні єдиного
інтегрального показника і прийоми без його використання (рис.11.1.).

Прийоми порівняльної комплексної оцінки охоплюють прийоми порівняння
показників і прийоми оцінки результатів порівняння.

Рис. 11.1 – Прийоми порівняльної комплексної оцінки

Порівняння показників, що вивчаються, надає інформацію про наявність
(відсутність) відхилень фактичних значень показників від базисних.
Оцінювання полягає в кількісному і якісному описанні цих відхилень. Для
цього проводиться кількісний і якісний аналіз як самих показників, так і
змін їх рівня у порівнянні з базою. В загальному вигляді отримання
оцінки результатів економічної діяльності здійснюється в декілька етапів
(рис.11.2).

Рис.11.2 – Послідовність і етапи проведення оцінки результатів
економічної діяльності

Таке дослідження проводиться як шляхом безпосереднього узагальнення
інформації про досліджувані показники (перша група показників), так і
шляхом отримання додаткової інформації за допомогою побудови й аналізу
інтегрального показника оцінки (друга група прийомів). На практиці для
оцінки доцільно застосовувати як прийоми прямого узагальнення
результатів оцінювання, так і прийоми узагальнення з використанням
інтегрального показника.

До прийомів прямого узагальнення результатів оцінювання відносять такі
прийоми:

прийом динамічного порівняння;

прийом просторового порівняння;

прийоми групування і прогнозування.

До прийомів узагальнення з використанням побудови інтегрального
показника відносять такі прийоми:

прийом сумування значень усіх показників;

прийом суми балів;

прийом суми місць;

прийом відстаней;

комплексний прийом.

При проведенні дослідження з метою отримання об’єктивної оцінки
результатів економічної діяльності слід дотримуватись відповідних
принципів:

дослідження, скероване на отримання узагальненої оцінки результатів
економічної діяльності, проводиться з позицій комплексного підходу;

для оцінки результатів економічної діяльності використовується система
показників, які відображають основні підсумки роботи об’єкта управління;

дані про значення показників збираються з різних джерел;

в основі оцінки лежить порівняння значень результативних показників з
визначеним еквівалентом (базою порівняння);

для оцінки може бути використана одна база порівняння або декілька;

основний зміст оцінки полягає у висновках, отриманих внаслідок вивчення
конкретних показників, які відображають досліджуваний аспект діяльності
об’єкта управління;

оцінка є підсумком оцінювання – процесу якісного і кількісного
дослідження результатів порівняння;

оцінювання результатів порівняння значень конкретних показників може
здійснюватися як методами прямого узагальнення, так і методами
конструювання інтегрального показника;

пряме узагальнення результатів порівняння фактичних досягнень із
вибраним еквівалентом здійснюється як за абсолютними, так і за
відносними відхиленнями;

інтегральний показник оцінки будується на основі тільки відносних
відхилень фактичних результатів від базисних;

часткові показники, що використовуються при побудові інтегрального,
повинні бути односкерованими, тобто збільшення значення будь-якого з них
може інтерпретуватися як покращення результатів роботи, що
відображаються цим показником, а, відповідно, зменшення їх значення – як
погіршення результатів роботи.

Вказані принципи відображають загальний підхід до формування оцінки
результатів економічної діяльності.

11.2. Прийоми побудови інтегрального показника

До прийомів побудови інтегрального показника належать такі прийоми:
сумування значень усіх показників, суми місць, суми балів, відстаней,
комплексний прийом.

Вихідною інформацією при їх використанні є матриця, елементами якої є
значення показників. Нехай є m об’єктів і n показників, за якими
проводиться оцінка. Кожен j-ий показник на і-тому об’єкті заданий
величиною xij. Таким чином, задана матриця Х, рядки якої характеризують
роботу окремого об’єкта за n різними показниками. Однакові показники
різних об’єктів повинні бути виражені у співмірних величинах.

До вихідної матриці Х додаються два рядки. Перший з них характеризує
значущість показника при проведенні комплексної оцінки, тобто вводиться
ранжування показників за ступенем значущості. Ці оцінки представлені
числами, які враховуються певним способом. Припустимо, що значимість
показників задана вектором (k1, k2, ……, kn). Якщо значущість усіх
показників однакова, то припустимо, що k1= k2= …= kn = 1.

Множина оціночних показників може охоплювати показники-стимулятори,
збільшення яких покращує загальну оцінку роботи об’єкта і
показники-дестимулятори, зменшення яких покращує загальну оцінку роботи
об’єкта. У зв’язку з цим до матриці Х додається другий рядок, елементи
якого sj приймають значення або (-1), якщо j-ий показник – дестимулятор,
або (+1), якщо j-ий показник – стимулятор.

Таким чином, вихідними даними для розрахунків є матриця:

Х11 Х12 ….. Х1n

Х21 Х22 ….. Х2n

Х = . . . . . . . . . .

Хm1 Хm2 ….. Хmn

І два вектори:

( k1, k2, ……, kn );

( s1, s2, ……., sn ).

На цьому закінчується загальна частина постановки задачі за всіма
прийомами комплексної оцінки.

При прийомі сумування значень усіх показників оцінка Ri кожного
підрозділу і отримується за формулою

(11.1).

Описаним прийомом користуються у випадку однакової скерованості вихідних
показників і їх загальної співмірності (наприклад, усі показники
виражені в процентах виконання плану). Найкращий підрозділ визначається
за максимальною сумою показників-стимуляторів і за мінімальною сумою
показників-дестимуляторів. Таким чином, критерії оцінки найкращого
підрозділу для показників-стимуляторів – max Rі (1( i ( m), а для
показників-дестимуляторів – min Ri (1( i ( m).

При прийомі суми балів в результаті побудови бальних оцінок, крім
вихідних даних про значення показника, задаються шкали для оцінки
кожного показника. Найбільш поширеними є безперервні та дискретні
шкали. Вони характеризуються мінімальною і максимальною кількістю балів,
якими може бути оцінений показник. Верхня і нижня межі шкали можуть мати
як додатнє, так і від’ємне значення. Так, показники виконання плану з
випуску продукції, собівартості можуть оцінюватися додатньою і від’ємною
величинами, а, наприклад, показники травматизму – тільки від’ємними
величинами.

Дискретна шкала задає певну кількість рівнів оцінок, за допомогою яких
оцінюється показник. Як правило, у такому випадку вибирають цілочисельні
бальні оцінки. Наприклад, показник продуктивності праці може оцінюватися
одним із шести чисел: 0, 1, 2, 3, 4, 5, а кількість продукції – одним із
трьох чисел: 0, 1, 2.

В умовах безперервної шкали оцінки можуть належати будь-якій точці
певного відрізка, який визначає шкалу даного показника. Наприклад,
показник виконання плану з випуску продукції може оцінюватися
десятибальною безперервною шкалою, тобто оцінки вибираються із відрізка
[0,10] і можуть бути будь-якими числами, що належать цьому відрізку.
Існують такі способи обчислення бальної оцінки для конкретного значення
показника: безперервне відображення відрізка, в межах якого змінюється
даний показник на задану шкалу; за допомогою задання інтервалів зміни
показника та наявних бальних оцінок.

Припустимо, що відомі значення показника (матриця Х), шкали оцінок по
кожному показнику і способи оцінки. Тоді можна побудувати допоміжну
матрицю В, де елементи матриці – бальні оцінки відповідних показників.
Оцінка Ri кожного підрозділу і визначається за формулою

(11.2).

Критерій оцінки найкращого підрозділу: max Ri (1( i ( m).

Відносну значущість показників для описаного прийому можна задавати за
допомогою відповідних нижніх і верхніх меж у шкалах оцінок. Прийом суми
балів потребує розробки більшого числа шкальних оцінок, які необхідно
узгодити між собою.

11.3. Прийом суми місць, прийом відстаней та комплексний прийом оцінки
стану територіальних одиниць

Прийоми порівняльної комплексної оцінки відіграють дуже важливе значення
при оцінці розвитку територіальних одиниць. Для управління економічними
процесами на регіональному рівні важливе значення має аналіз та оцінка
соціально-економічного стану територіальних одиниць. Складність
господарської діяльності та соціальної політики на регіональному рівні
не дозволяє виокремити один найбільш істотний показник, який би повністю
характеризував соціально-економічний розвиток території, тому виникає
необхідність побудови інтегрального показника для оцінки різних аспектів
діяльності державних органів та об’єктів господарювання регіону.
Побудова інтегрального показника дозволяє оцінювати результати
діяльності територіальної одиниці за визначений термін (оцінка динаміки
розвитку) і порівнювати його стан у рейтингу серед інших районів
області.

z

Ue

Z

z

|

~

e

oe

gd‡-U

ного розвитку відповідної території за визначеними (контрольними)
кількісними та якісними показниками. Визначення рейтингу регіонів
проводиться на основі показників, які є найбільш важливими щодо оцінки
соціально-економічного розвитку регіону. Такими показниками є: темп
зростання (зменшення), абсолютний приріст, коефіцієнт співвідношення
доходів місцевих бюджетів; темп зростання податкового боргу; темп
зростання (зниження) прибутків, збитків підприємств; темп зростання
(зниження) малих підприємств; частка податкових надходжень від
діяльності малих підприємств; темп зростання обсягу, обсяг прямих
іноземних інвестицій; приріст населення, інтенсивність міграції, приріст
(зниження) середньомісячної зарплати, кількість померлих дітей;
абсолютний приріст обсягу обороту роздрібної торгівлі, обсягу
реалізованих послуг; рівень злочинності у розрахунку на 10 тис. чол.,
кількість повторних звернень громадян та інші.

Для визначення рейтингової оцінки соціально-економічного стану
територіальних одиниць можна використовувати такі прийоми: прийом суми
місць, прийом відстаней і комплексний прийом.

В Україні обов’язковість проведення комплексної оцінки стану
соціально-економічного розвитку територіальних одиниць закріплюється
відповідними Постановами Кабінету Міністрів України (КМУ). З 2003 року
до 2007 року розрахунок рейтингу проводився комплексним методом. Чинна
Постанова КМУ № 650 від 09.06.2011 року передбачає, що комплексна оцінка
проводиться у два етапи:

перший ? проведення аналізу динаміки показників оцінки за
відповідними напрямками в кожному регіоні без застосування
міжрегіонального порівняння;

другий ? проведення рейтингової оцінки (ранжування) регіонів за кожним
напрямком та розрахунку загальної рейтингової оцінки в цілому методом
відстаней.

Прийом суми місць полягає в розрахунку рейтингової оцінки територіальної
одиниці як середньоарифметичної від значень місць показників.

Розрахунок рейтингу проводиться у такій послідовності:

Визначають місце для кожного значення показника в розрізі територіальної
одиниці (якщо показник позитивний – то перше місце буде за
територіальною одиницею у якої значення цього показника найбільше, якщо
показник негативний – то перше місце буде у територіальної одиниці, де
найменше значення цього показника).

2. Розраховують рейтинг як середньоарифметичну величину значень місць
показників:

Математично це можна проілюструвати такою залежністю:

R= ? Мі / n (11.3),

де R ? рейтингова оцінка конкретного регіону;

Мi ? місце і-го показника, серед ідентичних показників, що
характеризують інші регіони;

n ? кількість показників, за якими здійснюється оцінювання
соціально-економічного стану в конкретному регіоні.

3. За результатами розрахунку визначається місце кожного регіону в
загальному рейтингу. Найкращим вважається регіон, у якого середнє
арифметичне значення суми рейтингових оцінок має найнижчу номінальну
величину.

Описаний метод є спрощеним для аналізу, бо при визначенні рейтингової

оцінки не враховується відхилення показників.

Прийом відстаней передбачає розрахунок рейтингової оцінки конкретного
регіону R шляхом додавання значень відносних відхилень показників даного
регіону від найкращих значень цих показників інших регіонів.

Розрахунок рейтингу проводиться у такій послідовності:

Розраховуються відносні відхилення:

Для оцінки показників, зростання яких має позитивне значення для
територіальної одиниці (наприклад, приріст виробництва) розрахунок
проводять за формулою:

r1 = (Хmax – Хіj/Хmax – Хmin ) (11.4),

де r1 ? відносні відхилення для позитивних показників;

Хіj ? значення і -го показника соціально-економічного розвитку j-го
регіону (і від 1 до п);

Хmax, Хmin ? максимальне та мінімальне значення показників.

Для оцінки показників, зростання яких має негативний ефект (наприклад,
приріст заборгованості) розрахунок проводять за формулою:

r2 = (Хіj – Хmin /Хmax – Хmin) (11.5),

де r2 ? відносні відхилення для негативних показників.

2. Розраховується сумарна рейтингова оцінка, як сума відхилень всіх
показників для конкретного регіону:

Rj= ?(Хmax – Хіj/Хmax – Хmin ) + ? (Хіj – Хmin /Хmax – Хmin) (11.6)

або

Rj= ? r1 + ?r2 (11.7),

де Rj – сума рейтингових оцінок конкретного регіону за всіма
показниками, що характеризують окрему сферу діяльності;

3. Визначається середнє арифметичне значення суми рейтингових оцінок
конкретного регіону за всіма показниками за формулою:

Rсрj= Rj /n, (11.8) ,

де Rсрj – середнє арифметичне значення суми рейтингових оцінок
конкретного регіону за всіма показниками;

n – кількість показників, за якими проводився розрахунок.

4. За результатами розрахунку визначається місце кожного регіону в
загальному рейтингу. Найкращим вважається регіон, у якого середнє
арифметичне значення суми рейтингових оцінок має найнижчу номінальну
величину.

Одночасно з розрахунками в розрізі регіонів проводяться відповідні
розрахунки по Україні в цілому. Отримані результати є характеристикою
середнього рівня соціально-економічного розвитку регіонів.

Комплексний прийом аналізу стану соціально-економічного розвитку регіону
полягає в тому, щоб визначити в результаті проведеного аналізу декілька
груп показників, які є базовими для розрахунку загального рейтингу.

Розрахунок рейтингу соціально-економічного розвитку регіону проводиться
у такій послідовності:

1. Розрахунок стандартизованих значень балів кожного з показників по
регіонах за такими формулами:

Визначення відхилення:

Zij = Хij – Хij сер – для позитивних факторів (11.9)

Zij = Хij сер – Хij – для негативних факторів, (11.10),

де Хij – і-й показник j-ого регіону,

Хij сер – середнє значення показника,

Zij – відхилення показника від середнього значення і на основі цього:

Уij = (Zij – min Zij ) / (max Zij – min Zij) (11.11),

де min (max ) Zij – мінімальне (максимальне) значення відхилення,

Уij – стандартизоване значення бал показника Хij.

2. Розрахунок часткового рейтингу регіону по визначених групах
показників проводиться за формулою:

Rkj = (?Уij * fi)/m (11.12),

де Rkj – частковий рейтинг j-того регіону по k-тій групі показників,

fi – вага і-го показника (або підгрупи показників), fi ? [0,1], ? fi=1,

m – кількість показників k-ої групи.

3. Розрахунок загального рейтингового балу регіону здійснювався як
середньозважена часткових рейтингів по групах:

Rj = ?Rkj * fk (11.13),

де Rj – загальний рейтинг j-того регіону,

Rkj – частковий рейтинг j-того регіону за k-тою групою показників,

fk – вага k-ої групи показників, при цьому, fк ? [0,1], ? fк=1,

N – кількість груп показників.

Ваги кожної з груп для формули Rj визначаються на основі результатів
експертного опитування.

Перш за все слід зауважити, що визначені величини рейтингу
соціально-економічного розвитку області навіть без додаткової обробки
легко піддаються побіжному аналізу, оскільки перебувають у межах від 0
до 1 включно. Тобто, навіть розглядаючи окремо рейтинг конкретного
району, можна робити певні висновки щодо місця району за критерієм
соціально-економічного розвитку по області.

По кожному із показників регіонального розвитку, окрім графічної
ілюстрації, можна визначити такі основні характеристики варіації:

середнє значення за формулою середнього арифметичного;

розмах варіації різниць максимального та мінімального значень;

стандартне відхилення показників сукупності від середнього;

коефіцієнт розмаху варіації частки від ділення максимуму на

мінімум.

Результати застосування описаної вище методики дозволяють провести
ранжування регіонів за величиною загального рейтингу, тобто визначити
“лідерів”, “переслідувачів”, “основний масив” та “аутсайдерів”.

З огляду на різну силу впливу кожної з груп показників на
соціально-економічний розвиток регіону, при зведенні часткових рейтингів
у загальний доцільно застосовувати відповідні вагові коефіцієнти. При
цьому виникає проблема визначення конкретного значення ваги окремої
групи.

НАВЧАЛЬНИЙ ТРЕНІНГ

Контрольні запитання й завдання

Обґрунтуйте необхідність порівняльної комплексної оцінки об’єкта
управління.

Проаналізуйте послідовність і етапи проведення оцінки результатів
діяльності об’єкта управління.

Яких принципів слід дотримуватись для одержання об’єктивної оцінки
результатів діяльності об’єкта управління?

Методи прямого узагальнення результатів порівняння показників –
позитивні та негативні сторони.

Назвіть методи побудови інтегрального показника та узагальніть їх
особливості.

Які з методів порівняльної комплексної оцінки найкраще застосовувати при
аналізі соціально-економічного розвитку територіальних одиниць?

Охарактеризуйте прийом суми місць.

Особливості та методика прийому відстаней.

Оцініть переваги й недоліки використання прийомів порівняльної
комплексної оцінки.

Де і як можна застосувати методи порівняльної комплексної оцінки у
практичній діяльності державного службовця?

Тести для самоконтролю

Виберіть один або кілька варіантів правильних відповідей

До прийомів порівняльної комплексної оцінки відносять такі:

а) побудова дерева рішень;

б) програмування;

в) аналіз чутливості;

г) прийоми порівняння показників і прийоми оцінки результатів
порівняння;

д) всі відповіді правильні.

2. Інформацію про порівняння показників, що вивчаються, щодо наявності
(відсутності) відхилень фактичних значень показників від базисних надає
прийом:

а) прогнозування;

б) програмування;

в) чутливості;

г) порівняння.

3. До прийомів прямого узагальнення результатів оцінювання відносять
такі прийоми:

а) прийом динамічного порівняння;

б) прийом просторового порівняння;

в) прийоми групування і прогнозування;

г) правильні відповіді а), б), в).

4. До прийомів узагальнення з використанням побудови інтегрального
показника відносять такі прийоми:

а) прийом сумування значень всіх показників;

б) прийом суми балів та місць;

в) прийом відстаней;

г) комплексний прийом;

д) всі відповіді правильні.

5. Комплексна оцінка стану та перспектив соціально-економічного розвитку
відповідної території проводиться за допомогою таких прийомів:

а) евристичних;

б) ланцюгових і відносних підстановок;

в) методу суми балів;

г) комплексного прийому, прийому відстаней, прийому суми місць.

6. Показники, збільшення яких покращує загальну оцінку роботи об’єкта
управління, – це:

а) показники-дестимулятори;

б) загальні показники;

в) універсальні;

г) показники-стимулятори;

д) всі відповіді правильні.

7. Показники, зменшення яких покращує загальну оцінку роботи об’єкта
управління, – це:

а) показники-дестимулятори;

б) загальні показники;

в) універсальні;

г) показники-стимулятори;

д) всі відповіді правильні.

8. Прийом, який полягає в розрахунку рейтингової оцінки територіальної
одиниці як середньоарифметичної значень місць показників, – це прийом:

а) суми місць;

б) комплексний;

в) відстаней;

г) таксонометричний;

д) бальної оцінки.

9. Прийом, який передбачає розрахунок рейтингової оцінки конкретного
регіону шляхом додавання значень відносних відхилень показників даного
регіону від найкращих значень цих показників інших регіонів – це прийом:

а) суми місць;

б) комплексний;

в) відстаней;

г) таксонометричний;

д) бальної оцінки.

10. За результатами застосування прийомів порівняльної комплексної
оцінки можна провести ранжування регіонів за величиною загального
рейтингу, тобто визначити:

а) лідерів;

б) переслідувачів;

в) основний масив;

г) аутсайдерів;

д) всі відповіді вірні.

Практичне завдання

Рейтингова оцінка соціально-економічного розвитку областей України
здійснюється за показниками окремих сфер соціально-економічного розвитку
відповідних регіонів.

На основі показників соціально-економічного розвитку областей України
розрахувати рейтинг соціально-економічного стану областей. Розрахунок
рейтингу виконати двома способами: прийомом суми місць та прийомом
відстаней. Для вихідних даних використати матеріали Міністерства
економіки, статистичну інформацію Державного комітету статистики
України, Національного банку України. Рекомендуємо для розрахунку взяти
не менше, ніж 15 показників у розрізі областей України; показники
наведені в додатку 1 до Постанови КМУ № 650 від 09.06.2011 р. «Про
запровадження комплексної оцінки соціально-економічного розвитку
Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя».

Всі розрахунки оформляти у вигляді таблиць.

Теми рефератів

Спільні та відмінні особливості прийомів порівняння показників та
прийомів оцінки результатів порівняння показників.

Характеристика прийомів оцінки соціально-економічного стану
територіальних одиниць.

PAGE \* MERGEFORMAT 248

Прийоми побудови інтегрального показника

Прийоми прямого узагальнення результатів порівняння показників

Прийом відношень

Прийом різниць

Прийоми оцінки результатів порівняння показників

Прийоми порівняння показників

Прийоми порівняльної

комплексної оцінки

Постановка задачі оцінки

Визначення об`єкта

Визначення системи показників

Визначення джерел і збір інформації

Визначення методу оцінки

Порівняння значень показників (базисних і фактичних)

Оцінювання результатів порівняння

Побудова

інтегрального

показника

Порівняння значень інтегрального показника

Оцінювання результатів порівняння

Підведення підсумків, формування загальної оцінки

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020