HYPERLINK «http://www.ukrreferat.com/» www.ukrreferat.com – лідер
серед рефератних сайтів України!

Прикладна соціальна психологія і охорона здоров’я

   Найважливішим полем для застосування знань і можливостей прикладної
соціальної психології у сфері охорони здоров’я є соціально-психологічні
особливості лікувального процесу та організації охорони здоров’я. Перший
напрям пов’язаний з вивченням особистості хворого, його реакцій на
інформацію про хворобу, на саму хворобу і на її подолання. Зарубіжні
соціальні психологи мають великі напрацювання щодо взаємодії лікаря і
хворого (як хворий розуміє інформаційне повідомлення лікаря). їх
рекомендації орієнтують на уникання надмірного “допиту” хворого,
безумовне прийняття його емоційного стану, використання релаксаційного
(лат. relaxatio — зменшення, ослаблення) стилю бесіди з хворими, які
переживають страх, тривогу, напруження, почуття провини тощо. Існують
детальні рекомендації щодо спілкування лікаря з хворими різних
нозологічних (нозологія — вчення про хвороби, їх класифікацію і
номенклатуру, загальні принципи лікування та профілактики) груп.
Наприклад, ефективним у спілкуванні з хворими на інфаркт міокарда
спочатку є директивний стиль, пізніше — співробітництво.

   Соціально-психологічні аспекти охорони здоров’я зорієнтовані на
вивчення установ охорони здоров’я як специфічних систем управління.
Найбільший інтерес викликають дослідження стилів управління, групових
процесів, конфліктів у закладах охорони здоров’я, вивчення особливостей
міжособистісної взаємодії в медичних колективах.

   Останнім часом створюють при лікувальних закладах
соціально-психологічні служби, мають більше обов’язків психологи,
практики цієї галузі.

   Можливості використання положень соціальної психології на практиці
були пізнані й розкриті на рубежі XIX— XX ст. Спершу
соціально-психологічні знання застосовували у рекламній справі. Невдовзі
прикладні соціально-психологічні дослідження стали на Заході системними.
На вітчизняних теренах вони розпочалися пізніше (на початку 60-х років
XX ст.). На багатьох підприємствах було розгорнуто дослідження
соціально-психологічних чинників праці, а також впровадження
рекомендацій психологів у практику. Стосувалися вони проблем адаптації
новачків на підприємстві, ставлення персоналу до нововведень, взаємин у
виробничих групах, групової ефективності, стилю керівництва майстрів,
організаційних комунікацій та ін. Пізніше почали орієнтуватися і на
розв’язання соціальних проблем. Практичні результати цих досліджень
збагачували і соціально-психологічну теорію.

   Нині прикладні пошуки вітчизняної соціальної психології зосереджені
на різноманітних проблемах професіоналізму спеціалістів, їх уміння
працювати в команді. Відповідно, певних переоцінок зазнали норми і
принципи професійної діяльності, методи наукового дослідження. Активно
вживаються у практику вивчення громадської думки, консультування
політиків, підприємців, соціально-психологічні тренінги,
іміджмейкерство, психотехнології. Проте якість їх результатів ще низька,
що є наслідком недостатньої компетентності, соціально-психологічної
підготовки багатьох спеціалістів.

   Завдання прикладної соціальної психології випливають із її структури,
предмета і функцій. Загалом призначення прикладної соціальної психології
полягає в оволодінні навичками соціально-психологічної діагностики,
консультування і психотехнологій (йдеться про студентів), а також у
спрямуванні роботи практичних соціальних психологів. Отже, прикладна
соціальна психологія реалізується і як соціальна практика, і як теорія.
При цьому соціальну практику здійснюють практичні соціальні психологи
(соціальні працівники) і академічні працівники (викладачі, наукові
співробітники тощо). До практичного аспекту прикладної соціальної
психології зараховують такі її напрями: соціально-психологічна
діагностика; соціально-психологічне консультування;
соціально-психологічний вплив (застосування соціально-психологічних
технологій), надання соціально-психологічної допомоги. Отже, предмет
прикладної соціальної психології охоплює закономірності
психодіагностики, консультування і застосування психотехнологій у сфері
соціально-психологічних явищ (А. Сухов). При цьому
соціально-психологічна діагностика передбачає встановлення діагнозу
(визначення конкретних характеристик соціально-психологічних явищ),
соціально-психологічне консультування включає спілкування
психолога-консультанта з індивідом, групою з метою встановлення
діагнозу, надання психологічної допомоги, психотехніку впливу —
соціальні зміни в організації, особистісне і професійне зростання
індивіда, розвиток групи.

   Предмет прикладної соціальної психології — закономірності
діагностування, консультування і здійснення впливу на
соціально-психологічні явища за допомогою психотехнологій у різних
сферах, умовах і на різних рівнях.

dYth   У роботі практичного соціального психолога всі складові предмета
прикладної соціальної психології реалізуються в єдності, оскільки він
має справу із соціально-психологічними явищами та реальністю, що
виникають у процесі суб’єктивного відтворення людьми об’єктивно існуючих
соціальних відносин і соціальних спільностей на різних рівнях і в різних
умовах. Йдеться про макрорівень (масові рухи, партії, соціальні
інститути тощо), мезо-, тобто середній рівень (соціальні організації) та
мікрорівень (малі групи), який охоплює і особистісний рівень, тобто
соціально-психологічні характеристики суб’єкта. Умови, в яких виникають
соціально-психологічні явища, прикладна соціальна психологія поділяє на
нормальні, ускладнені, екстремальні. Вони можуть виявлятися в
економічній, політичній, соціальній та інших сферах.

   З урахуванням сфер застосування прикладної соціальної психології
(соціальна практика, освіта населення, розвиток теоретичних знань)
визначають її функції. Наприклад, функції прикладної соціальної
психології у сфері соціальної практики полягають у розв’язанні
конкретних проблем і регламентуються нормативними актами (положенням про
психологічну службу, лабораторію, функціональними обов’язками практичних
психологів). Відповідно виокремлюють функції: психологічної служби, її
структурного елемента (лабораторії), конкретного психолога.
Функціональні обов’язки конкретного психолога різноманітні. А його
практика (соціально-психологічна експертиза, консультування та ін.) має
дотримуватися таких положень етичного кодексу, як захист інтересів
клієнта, конфіденційність у стосунках з клієнтами, повага до
індивідуальних і групових відмінностей тощо.

   В освітній сфері функції соціальної психології полягають у
популяризації соціально-психологічних знань (видання спеціальної
літератури) і професійній підготовці практичних соціальних психологів на
відповідних факультетах вищих навчальних закладів. Насамперед практичні
соціальні психологи навчають населення, поширюють соціально-психологічні
знання (лекції, виступи на семінарах та ін.).

   Функцією соціально-психологічної теорії є розвиток актуальних
теоретичних досліджень (з’ясування закономірностей функціонування і
прогнозування розвитку особистостей, груп, спільнот та їх взаємодії),
наукове обслуговування прикладної соціальної психології, діяльності
соціальних психологів-практиків, яке полягає у забезпеченні їх
діагностичними та іншими стандартизованими уніфікованими методиками. Не
менш значущою функцією вважають розроблення і впровадження нетрадиційних
методик (екологічна психологія, вивчення ментальних характеристик
особистості, групова психотерапія та ін.).

Література:

Андреева Г. М., Богомолова Н. Н., Петровская Л. А. Современная
социальная психология на Западе. Теоретические ориентации. – М., 1978.

Герген К. Дж. Социальная психология как история // Социальная
психология: хрестоматия. – М., 1999. — С. 22 — 29.

Деркач А. А., Орбан Л. Э. Акмеологические основы становления
психологической и профессиональной зрелости личности. – М., 1995.

Левин К. Теория поля в социальных науках. – СПб., 2000.

Moscovici S. Theory and society in social psychology. – In: The context
of social psychology / Ed. J. Israel, H. Tajfel. Acad. Press, London,
1972.

Орбан Л. Е., Гриджук Д. М. Соціальна психологія особистості: практичні
поради діловим людям. — К., 1997.

Орбан-Лембрик Л. Е. Структурно-функціональна модель спілкування:
соціально-психологічний аспект аналізу // Вісник Прикарпатського
університету. Філософські і психологічні науки. – 2004. – Вип. VІ. – С.
104 — 114.

Орбан-Лембрик Л. Е. Основи психології управління: Монографія. –
Івано-Франківськ, 2002.

Орбан-Лембрик Л. Е. Соціальна психологія: Посібник. – К., 2003.

Орбан-Лембрик Л. Е. Соціальна психологія: Підручник: У 2 кн. Кн. 1:
Соціальна психологія особистості і спілкування. – К., 2004.

Орбан-Лембрик Л. Е. Перспективні напрями розвитку соціальної психології
в контексті реальних потреб суспільства // Соціальна психологія. – К.,
2003. – № 1. – С. 3 — 26.

Орбан-Лембрик Л. Е., Кощинець О. Ю. Соціально-психологічна діагностика:
Навчально-методичний посібник, — Івано-Франківськ, 2005.

Основы социально-психологической теории / Под общ. ред. А. А. Бодалева,
А. Н. Сухова. – М., 1995.

Парыгин Б. Д. Социальная психология. Проблемы методологии, истории и
теории. – СПб., 1999.

Перспективы социальной психологии / Пер. с англ. – М., 2001.

Психологія професійної діяльності і спілкування // За ред. Л. Е. Орбан
таін. — К., 1997.

Прикладная социальная психология /Под ред. А. Н. Сухова, А. А. Деркача.
– М., Воронеж, 1998.

Социальная психология / Под ред. А. Н. Сухова, А. А. Деркача. – М.,
2001.

Теоретическая и прикладная социальная психология / Под. ред. А. К.
Уледова. — М., 1988.

Шихирев П. Н. Современная социальная психология. – М., 1999.

Похожие записи