.

Престиж професій і занять в українському суспільстві (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
1 7131
Скачать документ

Реферат на тему:

Престиж професій і занять в українському суспільстві

Престиж професій і занять є традиційним предметом дослідження в
соціології, оскільки вважається одним з показників соціальної
диференціації та нерівності. У вітчизняній соціології подібні
дослідження сягають початку 70-х років, але тривалий час не виходили за
межі опитування щодо престижу і привабливості професій випускників шкіл
м. Києва. Тільки з середини 90-х років дослідження вперше поширилися на
все доросле населення України. В 1999 р. співробітники відділу
соціальних структур Інституту соціології НАН України спільно з фірмою
“СОЦИС” провели третє повторне загальнонаціональне опитування з метою
дослідження стану та динаміки оцінок престижу професій. Перше подібне
дослідження проводилося в 1994 р., друге ( 1996 р. Респонденти
представляли всі основні соціально-демографічні й соціально-професійні
категорії населення, як і усі регіони України. Перелік професій і
занять, запропонованих для оцінювання, містив 31 найменування, куди
увійшли різні за рівнем кваліфікації й освіти професії як розумової, так
і фізичної праці, а також заняття сфери обслуговування. Це, звичайно,
значно менше, порівняно з кількістю професій, що пропонуються для
оцінювання престижу західними соціологами. Індекси престижу професій
розраховувалися як зважені середні арифметичні значень 1; 0.5; 0; -0.5;
-1, які приписуються відповідям респондентів щодо міри престижності
кожної професії: 1 – дуже високий престиж у суспільстві; 0.5 – високий;
0 – середній; -0.5 – низький; -1 – дуже низький.

Ієрархічно впорядкована шкала оцінок престижу професій за даними
дослідження 1999 р. представлена у таблиці 1 Додатку. Як і у попередні
роки, очолюють престижну ієрархію заняття висококваліфікованою розумовою
працею, насамперед управлінською, але також законотворчою, юридичною,
підприємницькою, медичною, науково-викладацькою діяльністю.

Середня частина рангованого ряду представлена різними за рівнем освіти,
кваліфікації та видами праці заняттями. Тут залежність престижу професії
від рівня необхідної освіти не є домінуючою ознакою ієрархічного
впорядкування оцінок престижу. Престиж бухгалтерської та фермерської
діяльності за величиною оцінки випереджає професію вчителя,
військовослужбовця, агронома, інженера, ветеринара. Остання професія за
престижністю поступається навіть медсестрі та продавцю. У нижній частині
престижної ієрархії знаходимо професії виключно сфери обслуговування та
фізичної праці.

До основних соціально-демографічних характеристик індивідів, що
зазвичай мають значну соціально-диференціюючу силу, зараховують
насамперед стать і вік. Досвід попередніх досліджень престижу професій і
занять показав, що стать є маловпливовим чинником диференціації
оцінювання престижу: у 1994 р. статистично значуща відмінність оцінок з
боку опитаних чоловіків і жінок зафіксована тільки щодо чотирьох
професій (лікар, фермер, будівельник і швачка); у 1996 р. – щодо п’яти
професій (директор заводу, вчитель, вчений, військовослужбовець,
офіціант). Аналізоване дослідження 1999 р. фіксує тільки три статистично
значущі відмінності між чоловіками і жінками щодо оцінювання
престижності праці депутата, бухгалтера і ветеринара. Отже, стать
залишається слабким соціально-диференціюючим чинником оцінювання
престижу різних видів трудової зайнятості. Проте цікавим є факт того, що
кожне наступне дослідження фіксує статистично значущі відмінності в
оцінках чоловіків і жінок щодо інших професій. Жодного разу такі
відмінності не повторювалися.

На противагу статі, вік респондентів виявляє себе значно впливовішим
чинником соціальної диференціації, особливо коли індивіди належать до
різних поколінь з відмінним життєвим і трудовим досвідом. Не вдаючись до
детального порівняння оцінок респондентів усіх вікових груп, виокремимо
тільки тих, хто стоїть на порозі трудового житті або ж зовсім недавно
його розпочав (16-29 років) та тих, хто перебуває на завершальному етапі
трудової діяльності або ж уже на заслуженому відпочинку (55 років і
старші). У таблиці 2 Додатку представлені ранговані індекси престижу
професій за оцінками цих двох виокремлених груп респондентів.
Статистично значуще відмінними є оцінки 15 професій (у таблиці вони
позначені *), з яких 14, що належать до різного рівня освіти і
кваліфікації (лікар, вчений, вчитель, агроном, військовослужбовець,
медсестра, ветеринар, інженер, телемеханік, водій, будівельник,
майстер-годинникар, слюсар, механізатор) оцінюються вище людьми з
більшим життєвим і трудовим досвідом. Протилежний вектор оцінювання
зафіксовано лише щодо заняття з надання юридичної допомоги населенню,
установам і підприємствам, захисту їхніх інтересів у суді, тобто
адвокатської діяльності. Молодь вище оцінює престижність такої
діяльності у сучасному суспільстві, ніж ті, кому за 55 років.

Отже, вік і життєвий досвід є підставою для того, щоб по-різному
оцінювати престижність різних видів трудової діяльності, але не
підставою для відмінного бачення усієї соціально-професійної ієрархії.
Обидві агреговані шкали оцінок престижу респондентів 16-29 років і
старших 55 років є загалом дуже подібними. Коефіцієнт рангової кореляції
Спірмена між ними становить 0.98, що свідчить про однаковість сприйняття
різних видів зайнятості як певної соціальної ієрархії, незважаючи на
статистично значущі відмінності абсолютних значень оцінок престижу.

Рівень освіти респондентів також традиційно вважається одним з основних
чинників соціальної диференціації та відмінностей у поглядах, ціннісних
орієнтаціях, оцінюванні різноманітних явищ і соціальних процесів.
Престижність заняття не є винятком. Загалом 15 професій і занять мають
статистично значуще відмінні індекси престижу, якщо рівень освіти
респондентів (початкова і неповна середня; середня загальна і середня
спеціальна; вища і незакінчена вища) вважати незалежною змінною (див.
таблицю 3 Додатку).

Зафіксовані відмінності мають одну домінуючу тенденцію: чим нижчий
рівень освіти респондентів, тим вища оцінка престижу заняття. Це
стосується 14 професій з 15: депутат, лікар, вчений, викладач вузу,
актор, фермер, вчитель, військовослужбовець, агроном, інженер,
медсестра, ветеринар, водій, механізатор. Лише щодо заняття адвоката
така тенденція не є характерною.

Одним з емпіричних узагальнень, зроблених на підставі багаторічного
досвіду дослідження престижу занять, є висновок про так званий
“професійний егоїзм”: опитувані зазвичай вище оцінюють професії, які
мають самі або близькі до їхніх власних. Для нашого суспільства така
тенденція, очевидно, не є характерною. Якщо за показник статусу
зайнятості вважати рівень освіти, то оцінювання респондентами з різних
освітніх груп престижності, наприклад, низки традиційних занять
висококваліфікованої розумової праці (лікар, вчений, викладач вузу,
актор, вчитель, військовослужбовець, агроном, інженер, ветеринар)
відбувається не як вияв “професійного егоїзму”, а скоріше як вияв
“професійної самозневаги”. З наведеної нижче таблиці видно, що
виокремлені традиційні заняття, які для їхнього практикування потребують
виключно вищої освіти, найнижче оцінюються саме респондентами з такою
освітою.

Таблиця 1. Індекси престижу занять, що потребують вищої освіти, за
оцінками респондентів з різними рівнями освіти.

Освіта респондента

Професія, заняття Початкова, неповна середня Середня загальна і
спеціальна Незакінчена вища і вища

Лікар 0.398 0.343 0.331

Вчений 0.378 0.246 0.220

Викладач вузу 0.355 0.293 0.254

Актор 0.135 0.079 -0.008

Вчитель 0.044 -0.061 -0.162

Військовослужбовець 0.010 -0.093 -0.158

Агроном -0.046 -0.171 -0.198

Інженер -0.058 -0.159 -0.222

Ветеринар -0.093 -0.188 -0.240

Отже, на оцінювання престижності тих чи тих професій і занять у нашому
суспільстві статистично значуще впливає рівень освіти, досягнутий самими
респондентами. Але це стосується тільки абсолютних значень індексів
престижу. Відмінність в оцінках, як і у випадку з віком респондентів,
супроводжується однаковим баченням престижної ієрархії загалом.
Коефіцієнти рангової кореляції між шкалами престижу, побудованими за
оцінками респондентів трьох груп, виокремлюваних за рівнем освіти, є
близькими до 1: з середньою та вищою освітою – 0.99, з неповною
середньою та середньою освітою – 0.98, з неповною середньою та вищою
освітою – 0.97.

Чи залежать оцінки престижу занять від місця проживання респондентів?
Очевидно, так, якщо мати на увазі насамперед величину того населеного
пункту, де респондент мешкає і є чи був залученим до сфери трудової
діяльності. Адже величина місця проживання – це не просто кількість
людей, з якими ти поділяєш спільний безпосередній життєвий простір, це
насамперед можливості вибору професії, одержання освіти і обсяг ринку
праці, який дає вкрай обмежені чи значно ширші можливості для пошуку і
зміни місця роботи, заняття взагалі. Щоб переконатися у впливовості
чинника місця проживання на оцінювання престижності професій, серед
респондентів аналізованого дослідження були виокремлені три категорії:
мешканці великих міст з населенням більше 500 тис., мешканці усіх інших
міст, а також ті, хто проживає у селищах міського типу та селах. Індекси
престижу професій і занять в оцінках цих трьох категорій респондентів
представлені у таблиці 4 Додатку.

Не вдаючись до детального аналізу, відмітимо кілька цікавих тенденцій.
Як не дивно, але серед мешканців великих міст та сіл і селищ міського
типу виявилося багато спільного в оцінках престижу занять. Добре відомо,
що у великих містах значно більші можливості для вибору і зміни заняття,
більшість професій є масовими. Ринок праці в маленьких містечках і селах
є зовсім іншим, велика кількість занять, особливо висококваліфікованої
розумової праці там не представлені взагалі. Проте престижність половини
занять з аналізованого переліку вище оцінюється саме в великому місті і
селі, порівняно з іншими містами. До того ж усі ці заняття потребують
вищої освіти або належать до підприємницько-комерційної діяльності, а
саме: вчитель, журналіст, директор заводу, міністр, викладач вузу,
підприємець, вчений, депутат, актор, комерсант, військовослужбовець,
керівник банку, лікар, ветеринар.

Друга тенденція ( це прямо пропорційне зростання престижності заняття
зі збільшенням величини населеного пункту. До таких професій належить
лише одна, що потребує вищої освіти (адвокат), а решта представляє
переважно сферу обслуговування та фізичної праці: телемеханік,
будівельник, перукар, водій, майстер-годинникар, швачка, механізатор,
слюсар, адвокат, офіціант, бухгалтер. Зі зменшенням величини населеного
пункту зростає престижність лише двох занять: продавця та інженера.

Серед представленого переліку професій і занять є чотири, які
найбільшою мірою пов’язані з обробкою землі, вирощуванням рослин та
тваринництвом: фермер, механізатор, ветеринар і агроном. Тільки престиж
двох останніх мешканцями сільської місцевості оцінюється вище, аніж
міськими жителями. Механізатор – одна з найпоширеніших професій у
сільському господарстві, навпаки, одержала порівняно нижчу оцінку з боку
саме сільських мешканців. Фермерство як альтернатива колективним
господарствам та загалом перспективне для нашої країни заняття найвищу
оцінку престижності одержало там, де воно навряд чи практикується – у
містах, окрім великих, але не серед мешканців сіл і селищ.

Систематичний вплив соціального статусу індивіда на оцінювання престижу
заняття як підтверджувався, так і спростовувався за результатами
неодноразово проведених досліджень. За нашими даними вплив статусу
зайнятості є очевидним. Серед респондентів, які на момент опитування
мали постійне місце роботи, вдалося виокремити 4 категорії: керівники та
спеціалісти з вищою освітою; спеціалісти з середньою спеціальною освітою
та службовці; робітники в промисловості; робітники в сільському
господарстві. У тому, що соціальний статус суттєво впливає на оцінювання
престижу занять легко переконатися, поглянувши на узагальнені дані
таблиці 5 Додатку.

Абсолютні значення індексів престижу дійсно є суттєво відмінними серед
представників різних статусів зайнятості. Але найважливіше те, що
уявлення про ієрархічне впорядкування занять також зазнає суттєвішого
впливу з боку чинника соціального статусу, порівняно з усіма іншими
згадуваними раніше незалежними змінними. Найменш подібними є престижні
ієрархії, побудовані за оцінками робітників сільського господарства та
усіх інших виокремлених категорій. Відповідні коефіцієнти рангової
кореляції мають такі значення:

r = 0.89 – шкали керівників, спеціалістів з вищою освітою та робітників
сільського господарства;

r = 0.92 – шкали спеціалістів з середньою спеціальною освітою,
службовців та робітників сільського господарства;

r = 0.92 – шкали робітників промисловості та робітників сільського
господарства;

r = 0.96 – шкали керівників, спеціалістів з вищою освітою та
спеціалістів з середньою спеціальною освітою, службовців;

r = 0.97 – шкали керівників, спеціалістів з вищою освітою та робітників
промисловості;

r = 0.98 – шкали спеціалістів з середньою спеціальною освітою,
службовців та робітників промисловості.

Отже, найменш подібними є уявлення про ієрархічну впорядкованість
професій і занять, притаманні робітникам сільського господарства та усім
іншим категоріям за соціальним статусом. Звичайно, мова не йде про
конструювання альтернативних престижних ієрархій, але відмінності у
побудові престижних ієрархій суттєві, навіть між здавалось би соціально
ближчими категоріями робітників у промисловості та сільському
господарстві.

Як вже зазначалося, дослідження престижу професій і занять у 1999 р.
було третім повторним. То ж маємо змогу відслідковувати динаміку
оцінювання престижу. А про те, що такі зміни відбуваються свідчить і
досвід двох попередніх досліджень, і соціально-економічна ситуація в
країні, яка поміж іншого характеризується постійними змінами на ринку
праці, збільшенням рівня безробіття, заборгованості по виплаті
заробітної плати тим чи тим професійним категоріям тощо. Нестабільність
соціально-економічної ситуації в країні супроводжується швидкими і
суттєвими змінами престижної свідомості дорослого населення. Підставою
для такого твердження є результати трьох повторних досліджень,
представлені у таблиці 1 Додатку. Якщо за даними дослідження 1996 р.
було зафіксовано статистично значущі відмінності оцінок престижу 15
професій з 31, порівняно з 1994 р., то порівняння індексів престижу за
даними 1996 р. та 1999 р. зафіксувало такі зміни щодо 23 професій і
занять (у таблиці 1 Додатку вони позначені *).

Домінуючим напрямком відмінностей є посилення тенденції вважати престиж
професій низьким і дуже низьким. Серед таких опинилися заняття і
розумової, і фізичної праці різних рівнів кваліфікації: підприємець,
комерсант, бухгалтер, фермер, військовослужбовець, агроном, медсестра,
продавець, ветеринар, телемеханік, перукар, водій, офіціант,
будівельник, майстер-годинникар, слюсар, швачка, механізатор. Тільки
щодо 5 професій і занять зміна узагальненого індексу відбулася в бік
статистично значущого зростання. Це заняття висококваліфікованою
управлінською та інтелектуальною діяльністю: міністр, депутат, адвокат,
викладач вузу та вчитель.

Швидкість та суттєвість змін престижної свідомості дорослого населення
України підтверджується також значенням коефіцієнтів рангової кореляції.
Через невеликі проміжки часу не відтворюються не тільки абсолютні
значення оцінок престижу, але й ієрархічна впорядкованість занять не є
ідентичною. Наприклад, оцінки престижу таких професій, як вчитель,
інженер, медсестра, телемеханік, перукар, офіціант, будівельник протягом
останніх 5 років здійснювали суттєві висхідні чи низхідні переміщення
вздовж престижної ієрархії. Загалом коефіцієнт рангової кореляції між
даними досліджень 1996 та 1999 рр. становить 0.91. Порівняння
результатів останнього дослідження з даними 1994 р. свідчить про ще
меншу подібність престижних ієрархій, адже коефіцієнт рангової кореляції
становить лише 0.86. Отже, усталеність і часова стабільність ієрархій
престижу професій і занять, що є одним з емпірично підтверджених
узагальнень західної соціології, значно меншою мірою притаманна
українському суспільству як перехідному від одного політичного і
соціально-економічного ладу до іншого.

Додаток

Таблиця 1. Індекси престижу професій і занять

Професія, заняття

1999 р. 1996 р. 1994 р.

Індекс Ранг Індекс Ранг Індекс Ранг

Керівник банку 0.758 1 0.731 1 0.727 1

Міністр 0.752* 2 0.699* 2 0.721 2

Депутат 0.585* 3 0.511* 4 0.455 6

Директор заводу 0.539 4 0.554 3 0.576 3

Адвокат 0.517* 5 0.485* 5 0.440 7

Підприємець 0.367* 6 0.432* 6 0.506 4

Лікар 0.362 7 0.370 8 0.333 8

Комерсант 0.335* 8 0.430* 7 0.465 5

Викладач вузу 0.310* 9 0.201* 12 0.160 13

Вчений 0.289 10 0.270 10 0.245 10

Журналіст 0.259 11 0.266 11 0.240 12

Бухгалтер 0.194* 12 0.294* 9 0.288 9

Актор 0.098 13 0.097 15 0.073 17

Фермер 0.064* 14 0.164* 13 0.146 14

Вчитель -0.032* 15 -0.096* 25 -0.030 23

Художник -0.054 16 -0.061 22 -0.019 21

Військовослужбовець -0.062* 17 0.010* 18 -0.039 24

Агроном -0.111* 18 0.062* 16 0.091 16

Інженер -0.127 19 -0.148 28 -0.147 29

Медсестра -0.135* 20 -0.038* 21 -0.060 27

Продавець -0.136* 21 0.098* 14 0.242 11

Ветеринар -0.160* 22 -0.032* 19 -0.046 26

Телемеханік -0.195* 23 0.022* 17 0.111 15

Перукар -0.215* 24 -0.097* 26 -0.008 19

Водій -0.225* 25 -0.071* 23 -0.026 22

Офіціант -0.241* 26 -0.079* 24 0.063 18

Будівельник -0.274* 27 -0.033* 20 -0.013 20

Майстер-годинникар -0.323* 28 -0.121* 27 -0.066 28

Слюсар -0.367* 29 -0.188* 29 -0.164 30

Швачка -0.367 30 -0.190* 30 -0.044* 25

Механізатор -0.379 31 -0.202 31 -0.170 31

Таблиця 2. Залежність оцінок престижу від віку респондентів

Вік респондентів

16-29 років 55 років і більше

Професія, заняття Індекс Ранг Індекс Ранг

Керівник банку 0.785 1 0.733 1

Міністр 0.772 2 0.738 2

Адвокат 0.558* 3 0.485* 5

Депутат 0.588 4 0.598 3

Директор 0.545 5 0.558 4

Підприємець 0.400 6 0.364 8

Лікар 0.341* 7 0.423* 6

Комерсант 0.338 8 0.325 10

Викладач вузу 0.281 9 0.336 9

Вчений 0.264* 10 0.365* 7

Журналіст 0.247 11 0.279 11

Бухгалтер 0.188 12 0.213 12

Фермер 0.188 13 0.052 15

Актор 0.167 14 0.098 13

Художник -0.068 15 -0.026 18

Військовослужбовець -0.096* 16 0.029* 16

Вчитель -0.107* 17 0.081* 14

Агроном -0.172* 18 -0.012* 17

Медсестра -0.187* 19 -0.060* 19

Ветеринар -0.207* 20 -0.063* 20

Інженер -0.130* 21 -0.064* 21

Продавець -0.137 22 -0.126 22

Перукар -0.202 23 -0.228 25

Телемеханік -0.241* 24 -0.155* 23

Офіціант -0.248 25 -0.244 27

Водій -0.260* 26 -0.183* 24

Будівельник -0.304* 27 -0.235* 26

Майстер-годинникар -0.357* 28 -0.286* 28

Швачка -0.394 29 -0.333 31

Слюсар -0.403* 30 -0.316* 30

Механізатор -0.408* 31 -0.295* 29

Таблиця 3. Залежність оцінок престижу від освіти респондентів

Професія, заняття Початкова, неповна середня Середня загальна і
спеціальна Незакінчена вища і вища

Індекс Ранг Індекс Ранг Індекс Ранг

Міністр 0.757 1 0.754 2 0.695 2

Керівник банку 0.741 2 0.766 1 0.769 1

Депутат 0.623* 3 0.579 3 0.492* 5

Директор заводу 0.563 4 0.530 5 0.508 3

Адвокат 0.479* 5 0.541* 4 0.523 4

Лікар 0.398* 6 0.343 7 0.331* 7

Вчений 0.378* 7 0.246* 11 0.220* 11

Підприємець 0.367 8 0.364 6 0.382 6

Викладач вузу 0.355* 9 0.293 9 0.254* 10

Комерсант 0.354 10 0.336 8 0.279 8

Журналіст 0.254 11 0.259 10 0.271 9

Бухгалтер 0.199 12 0.189 12 0.202 12

Актор 0.135) 13 0.097* 13 -0.008* 13

Фермер 0.056 14 0.080* 14 0.011* 14

Вчитель 0.044* 15 -0.056* 15 -0.162* 17

Військовослужбовець 0.010* 16 -0.088* 17 -0.158* 16

Художник -0.027 17 -0.066 16 -0.076 15

Агроном -0.046* 18 -0.136* 19 -0.198* 19

Інженер -0.058* 19 -0.153* 21 -0.222* 22

Медсестра -0.090* 20 -0.151* 20 -0.201* 20

Ветеринар -0.093* 21 -0.188* 22 -0.240* 24

Продавець -0.126 22 -0.132 18 0.186 18

Телемеханік -0.199 23 -0.190 23 -0.205 21

Водій -0.200* 24 -0.229 25 -0.288* 28

Перукар -0.229 25 -0.204 24 -0.227 23

Офіціант -0.261 26 -0.230 26 -0.235 25

Будівельник -0.278 27 -0.275 27 -0.261 26

Механізатор -0.330* 28 -0.401* 31 -0.427* 31

Слюсар -0.336 29 -0.389 30 -0.365 29

Майстер-годинникар -0.342 30 -0.318 28 -0.286 27

Швачка -0.371 31 -0.356 29 -0.406 30

Таблиця 4. Залежність оцінок престижу від місця проживання респондентів

Професія Великі міста (більше 500 тис.) Інші міста Села і селища
міського типу

Індекс Ранг Індекс Ранг Індекс Ранг

Керівник банку 0.805 1 0.735 1 0.755 2

Міністр 0.734 2 0.720 2 0.810 1

Депутат 0.628 3 0.489 4 0.691 3

Директор заводу 0.591 4 0.468 5 0.603 4

Адвокат 0.580 5 0.511 3 0.481 5

Лікар 0.426 6 0.317 7 0.379 9

Підприємець 0.382 7 0.338 6 0.400 7

Комерсант 0.344 8 0.292 8 0.393 8

Викладач вузу 0.308 9 0.283 9 0.310 10

Журналіст 0.303 10 0.237 10 0.259 11

Бухгалтер 0.291 11 0.185 12 0.142 12

Вчений 0.273 12 0.213 11 0.405 6

Актор 0.169 13 0.044 14 0.126 13

Фермер 0.004 14 0.115 13 0.034 14

Художник 0.040 15 -0.094 16 -0.063 19

Вчитель -0.009 16 -0.085 15 0.025 15

Військовослужбовець -0.065 17 -0.114 17 0.013 16

Ветеринар -0.117 18 -0.222 24 -0.106 21

Агроном -0.123 19 -0.160 21 -0.037 17

Медсестра -0.125 20 -0.147 20 -0.123 22

Перукар -0.125 21 -0.197 23 -0.304 26

Водій -0.137 22 -0.225 25 -0.285 24

Телемеханік -0.141 23 -0.189 22 -0.240 23

Продавець -0.163 24 -0.145 19 -0.104 20

Офіціант -0.165 25 -0.243 26 -0.295 25

Будівельник -0.186 26 -0.268 27 -0.344 27

Інженер -0.218 27 -0.134 18 -0.050 18

Майстер-годинникар -0.274 28 -0.307 28 -0.380 28

Слюсар -0.325 29 -0.359 30 -0.408 30

Швачка -0.335 30 -0.339 29 -0.428 31

Механізатор -0.346 31 -0.377 31 -0.404 29

Таблиця 5. Залежність оцінок престижу від соціального статусу
респондентів

Професія, заняття Керівники, спеціалісти з вищою освітою Спеціалісти з
середньою освітою, службовці Робітники в промисловості Робітники в
сільському господарстві

Індекс Ранг Індекс Ранг Індекс Ранг Індекс Ранг

Керівник банку 0.782 1 0.746 2 0.779 1 0.816 1

Міністр 0.744 2 0.771 1 0.780 2 0.795 2

Депутат 0.530 3 0.633 3 0.601 3 0.671 3

Адвокат 0.494 4 0.507 4 0.549 5 0.436 7

Директор заводу 0.494 5 0.481 5 0.534 4 0.649 4

Підприємець 0.417 6 0.349 6 0.304 9 0.538 6

Комерсант 0.294 7 0.331 7 0.328 6 0.419 8

Лікар 0.282 8 0.295 9 0.320 7 0.410 9

Журналіст 0.273 9 0.224 10 0.223 11 0.276 11

Викладач вузу 0.262 10 0.317 8 0.306 8 0.397 10

Вчений 0.226 11 0.192 12 0.271 10 0.603 5

Бухгалтер 0.172 12 0.193 11 0.115 12 0.244 12

Фермер 0.041 13 0.091 13 0.074 14 -0.141 22

Актор 0.024 14 -0.004 14 0.090 13 0.079 15

Художник -0.076 15 -0.120 17 -0.072 16 -0.026 19

Телемеханік -0.159 16 -0.212 22 – 0.195 22 -0.269 23

Вчитель -0.167 17 -0.107 16 -0.033 15 0.103 13

Агроном -0.180 18 -0.158 19 -0.182 20 0.026 17

Військовослужбовець -0.195 19 -0.094 15 -0.101 17 0.000 18

Перукар -0.208 20 -0.225 23 -0.222 23 -0.295 24

Медсестра -0.213 21 -0.200 21 -0.148 18 -0.090 21

Продавець -0.224 22 -0.147 18 -0.176 19 -0.026 20

Офіціант -0.224 23 -0.236 25 -0.258 25 -0.436 27

Інженер -0.224 24 -0.230 24 -0.190 21 0.090 14

Водій -0.238 25 -0.252 26 -0.272 27 -0.321 25

Майстер-годинникар -0.262 26 -0.342 28 -0.316 28 -0.645 31

Ветеринар -0.265 27 -0.189 20 -0.253 24 0.039 16

Будівельник -0.297 28 -0.312 27 -0.260 26 -0.474 30

Швачка -0.385 29 -0.435 30 -0.393 30 -0.449 29

Слюсар -0.391 30 -0.395 29 -0.385 29 -0.449 28

Механізатор -0.448 31 -0.470 31 -0.461 31 -0.423 26

PAGE

PAGE 14

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020