Реферат на тему:
Перспективні джерела групової стійкості до хвороб пшениці м’якої озимої
Основною проблемою розвитку сільського господарства країни є збільшення
виробництва зерна. Найбільш ефективним засобом вирішення цієї проблеми є
створення нових високоадаптивних сортів пшениці м’якої озимої. Проблема
стабільного одержання достатнього обсягу якісної і екологічно чистої
продукції пов’язана з проблемою захисту рослин, який є одним з
найважливіших складників технології вирощування сільськогосподарських
культур. Про його економічне значення свідчить той факт, що можливий
рівень збереження врожаю від шкідників, хвороб та бур’янів у цілому в
Україні становить від 30 до 50% (Лісовий М.П., 2002). Вирощування
стійких сортів є значним резервом у підвищенні валового збору зерна і
гарантією зменшення забруднення навколишнього середовища. У нашій країні
площі, які засівають стійкими сортами, не перевищують 15% всієї посівної
площі (Лісовий М.П., 2002).
У світі від ураження грибними хворобами пшениці втрачається близько 20%
урожаю зерна (Булойчик А.А., Гриб С.И., КучинскаяЛ.В. и др., 2005).
Погіршується також якість продукції, одержаної із зерна уражених рослин
(Захарова Т.И., Чумаков А.Е., 1986). Найбільш шкодочинними і
розповсюдженими хворобами пшениці м’якої озимої є бура іржа, борошниста
роса і септоріоз. Втрати від них можуть становити 15-25%, а в окремі
роки епіфітотій – до 40-50% (Рачински Т., 1980; Пересыпкин В.Ф.,
Коваленко С.Н., 1980; Абакуменко А.В., Литвиненко М.А., 1997; Лісовий
М.П. та ін., 1999; Довгаль З.М., 2005).
Селекція пшениці м’якої озимої на стійкість до хвороб актуальна у всьому
світі, що зумовлено економічними і екологічними факторами. Так, якщо
раніше у Західній Європі селекцію на стійкість до сажки не проводили,
покладаючись на протруювання, то в даний час цій проблемі приділяється
значно більше уваги. У Північній Америці, Турції, Румунії, Болгарії,
Чехії, Скандинавських країнах, готується проект міжнародного
співробітництва (Bartos P., Sip V., Chropova J. at al., 2001).
Надання сортам стійкості лише до окремого збудника хвороби не вирішує
проблеми захисту рослин у цілому. Основною проблемою сучасної селекції
на стійкість до фітопатогенів є забезпечення селекційного процесу
джерелами і донорами групового і комплексного імунітету до хвороб. Часто
вони мають низьку селекційну цінність, що обмежує їх використання як
вихідного матеріалу.
Метою нашої роботи було визначення джерел стійкості до хвороб за
результатами вивчення нових сортів та ліній пшениці м’якої озимої.
Матеріалом для досліджень, які проводилися в Миронівському інституті
пшениці (МІП) у 2002-2005 рр., були сорти Монотип, Митець, Монолог і
лінії Еритроспермум 53758, Еритроспермум 53502, Еритроспермум 53779.
Досліди закладали у конкурсному сортовипробуванні по попереднику горох,
площа ділянки 10 м2, повторність чотирикратна. Стандартом були
районовані в зоні сорти Миронівська 61 і Миронівська 65. За стійкістю
до хвороб матеріал оцінювався на фоні штучного зараження у відділі
захисту рослин МІП (табл.).
Характеристика сортів і ліній пшениці м’якої озимої за стійкістю до
хвороб у конкурсному сортовипробуванні (МІП, 2002, 2004, 2005 рр.)
Сорт, лінія Уро-жай-ність, ц/га Стійкість до хвороб, бал Ураження
хворобами, %
бо-рош-ниста роса бура іржа сеп-торіоз листя фуза-ріоз коло-су тверда
сажка ко-ре-неві гнилі
Миронівська 61, st 65,7 4 4 5 6 40,0 22,8
Миронівська 65, st 68,8 6 3 5 6 45,0 20,8
Монотип 77,6 7 8 4 7 22,0 12,5
Митець 77,5 6 6 5 5 33,7 14,1
Монолог 74,8 9 8 6 7 5,7 13,4
Еритроспермум 53758 71,8 9 9 6 7 5,7 3,3
Еритроспермум 53502 68,8 6 7 5 7 19,3 22,0
Еритроспермум 53779 68,1 7 7 6 7 24,7 25,1
НІР 0,05 2002 р. – 7,25; 2004 р. – 3,56; 2005 р. – 4,65
Аналізуючи родоводи сортів і ліній пшениці м’якої озимої, визначили
вихідні форми, гіпотетично прийняті за джерела, які могли передавати за
спадковістю пшенично-житні компоненти, що забезпечують контроль багатьох
важливих ознак продуктивності та адаптивності, зокрема стійкість до
листкових хвороб. Передумови генетичної стійкості до хвороб були
реалізовані у сортах Монотип, Монолог і сестринській лінії сорту Монолог
Еритроспермум 53758. У родоводі двох останніх зразків за материнську
форму присутній американський сорт пшениці м’якої озимої ТАМ 200, який є
нащадком напівозимої пшениці Amigо (США). Цей сорт має у складі своєї
геноплазми генетичні компоненти жита через транслокацію 1AL/1RS (від
сорту Insave F.A. через тритикале Gaucho) і пирію (Rabinovich S.V.,
1998). Це забезпечує сорту ТАМ 200 стійкість до бурої (ген Lr24) та
стеблової іржі (Sr24), борошнистої роси (Pm17) та двох біотипів злакової
попелиці (Рабинович С.В., Raupp W.I., Маркова Т.Ю., 2001). За
батьківську форму використано місцевий адаптивний сорт Миронівська 29,
одержаний шляхом трансформації пшениці м’якої ярої сорту ВТ-2288 (Туніс)
в озиму. До переваг сорту Миронівська 29 належать стійкість до бурої
іржі, висока і стабільна врожайність, стійкість до вилягання,
ранньостиглість. Таким чином, внаслідок проведеної селекційної роботи з
використанням багаторазового індивідуального добору одержали позитивну
трансгресію за рахунок взаємодії генів обох батьків. Носієм транслокації
1AL/1RS є також сорти пшениці м’якої озимої миронівської селекції –
Експромт і Колумбія (Власенко В.А., Колючий В.Т. та ін., 2005 р.).
Характерними ознаками як Експромту і Колумбії, так і Монологу і
Еритроспермум 53758 є висока продуктивність та стійкість до хвороб.
Вірогідно, за родоводом сорт Монотип несе пшенично-житню транслокацію
1ВL/1RS (від лінії Еритроспермум 10071 через ПРГ к.ВИР-43822 або лінію
Лютесценс 6075). У родоводі цієї лінії присутній сорт пшениці м’якої
озимої краснодарської селекції Аврора, яка отримала транслокацію 1ВL/1RS
через пшеницю м’яку озиму Neuzucht 14/14 (Власенко В.А., Колючий В.Т. та
ін., 2005 р.). Слід відзначити, що лінія Еритроспермум 10071
вирізняється високою стійкістю до хвороб (бурої і стеблової іржі,
борошнистої роси, кореневих гнилів) і вилягання, доброю якістю зерна. Ця
лінія має високу комбінаційну здатність. З її участю створено сорти
Миронівська 66, Миронівська 68, Троян, Естет та лінії пшениці м’якої
озимої, які проходять вивчення у різних ланках селекційного процесу.
Таким чином, за результатами наших досліджень сорти Монотип, Монолог і
лінія Еритроспермум 53758 рекомендуються для використання в умовах
Лісостепу України в селекційних програмах на групову стійкість до хвороб
у поєднанні з високою продуктивністю, доброю якістю зерна і адаптивністю
до комплексу абіотичних та біотичних факторів середовища.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
