HYPERLINK «http://www.ukrreferat.com/» www.ukrreferat.com – лідер
серед рефератних сайтів України!

РЕФЕРАТ

на тему:

«Педагогічна система дошкільної, початкової

та вищої освіти в Болгарії»

ПЛАН

Вступ

1. Система дошкільного виховання в Болгарії

2. Середня освіта в Болгарії

3. Система вищої освіти в Болгарії

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Кожна країна має свої особливості організації та методології
педагогічної системи дошкільної, початкової та вищої освіти. Розглянемо
особливості систему освіти в Болгарії.

Освіта в Болгарії має світський характер. Освіту в державних і
громадських школах є безкоштовним. Шкільне навчання в Болгарії
обов’язковим для всіх осіб у віці від 7 до 16 років. Дипломи, видані
болгарськими освітніми установами після 1 січня 2007 року (день
приєднання Болгарії до Європейського союзу), визнаються в усіх країнах
ЄС.

Болгарська мова є офіційною мовою в дитячих садках і школах. Навчання в
школах створює умови для засвоєння літературної болгарської мови.
Школярі, для яких болгарська мова не є рідною, мають право вивчати свою
національну мову в общинних школах під захистом і під контролем держави.

1. Система дошкільного виховання в Болгарії

У багатьох країнах світу дошкільна освіта є первинною ланкою єдиної
системи виховання і навчання. Нею опікуються місцеві органи влади,
промислові та сільськогосподарські підприємства, релігійні та громадські
організації, приватні особи. Як правило, у більшості країн функціонують
стаціонарні та сезонні ясла, садки з різною тривалістю роботи, дошкільні
відділення при початкових класах, материнські школи, майданчики. Виховна
робота, метою якої є гармонійний розвиток дітей, формування навичок
життя в суспільстві, здійснюється відповідно до програм виховання та
навчання. У всіх країнах існують системи підготовки педагогічних
працівників (курси, середні спеціальні, вищі навчальні заклади). Кожна
національна система дошкільної освіти має свої особливості та власний
пе-редовий досвід.

Систему суспільного дошкільного виховання в Болгарії було сформовано
після Другої світової війни. До неї належать дитячі садки (повного дня,
цілорічні, сезонні, цілодобові), ясла, ясла-садки з денним і напівденним
перебуванням дітей (садки при школах). Дошкільні заклади відвідують
майже всі діти. Існує державна програма виховання дітей дошкільного
віку. Значну увагу в дошкільних закладах зосереджують на фізичному
вихованні (спортивні свята, навчання плавання, загартування).

Для системи суспільного дошкільного виховання Болгарії характерні:

— широка мережа дошкільних закладів, наявність спеціальних норм їх
проектування і будівництва;

— державний характер системи дошкільного виховання і підготовки
педагогічних кадрів;

— визнання дошкільного виховання частиною системи народної освіти, її
первинною ланкою;

— державна програма виховання дітей в дошкільних закладах.

На сучасному етапі триває реформування суспільного дошкільного
виховання, як і всієї системи народної освіти.

2. Середня освіта в Болгарії

Шкільна освіта в Болгарії розділяється за ступенями:

основна освіта

початкова освіта — з 1 по 4 клас;

прогімназійна освіта — з 5 по 8 клас;

середня освіта

гімназійна освіта — з 9 по 12 класи.

Середня освіта здобувається після успішного закінчення 12-го класу та
успішної здачі покладених іспитів.

Класифікація шкільної освіти в Болгарії за змістом підготовки
поділяється на:

1) загальне — загальноосвітній мінімум і по можливості профільована
підготовка. Загальна освіта в Болгарії ведеться з 1 по 12 клас.

2) професійне — загальноосвітній мінімум і професійна кваліфікація
відповідно до державних освітніх вимог. Професійна освіта в Болгарії
ведеться:

з 7 або 8 класу — протягом трьох років;

з 9 класу — протягом чотирьох років;

в професійних коледжах, де навчаються особи з середньою освітою — до
двох років.

Школи в Болгарії бувають:

початкові — з 1 по 4 клас;

прогімназійні — з 5 по 8 клас;

основні — з 1 по 8 клас;

гімназійні — з 9 по 12 клас;

середні загальноосвітні — з 1 по 12 клас.

профільовані (професійні) гімназії:

спортивні;

по мистецтвах;

з культури;

спеціально-технічні, сільськогосподарські, харчові та ін

3. Система вищої освіти в Болгарії

В Акті про вищу освіту, підписаному в 1995 році чітко визначена
структура освітнього процесу в Болгарії і роль держави в процесі зміни
складу дисциплін. За допомогою застосування єдиних державних вимог для
дисциплін держава регулює кількість і тип обов’язкових освітніх
дисциплін, кількість навчальних годин, а також вимог для академічного
звання і кількості викладацького персоналу для викладання визначених
спеціальностей. Зміни до Акту про вищу освіту від 2002 року скасували
єдині державні вимоги до дисциплін і створили державні вимоги для
одержання вищої освіти у відповідності з рівнем кваліфікації, що
регулюють систему освітнього процесу, у залежності підрівня
кваліфікації. Єдині державні вимоги до тепер використовуються, але
тільки для деяких спеціальностей, регульованих державою.

Акт про вищу освіту від 1995 року і зміни до нього від 1999р. ввели в
дію нову структуру вищого освіти, що складається з 4 рівнів: спеціаліст
в області, бакалавр, магістр і доктор філософії. Перший та другий рівні
вищої освіти — трьох і чотирирічні програми. Після навчання на трирічній
програмі видається диплом і кваліфікація фахівця у визначеній
професійній сфері. Програми навчання пропонуються в різних відокремлено
зареєстрованих коледжах та в коледжах, інтегрованих у єдину систему
вищих навчальних закладів. Випускники коледжів можуть продовжити своє
навчання для одержання ступеня бакалавра при умовах, установлених
державними вимогами і правилами відповідного ВНЗ.

Чотирирічна програма навчання передбачає поглиблене вивчення визначеної
наукової сфери для одержання ступеня бакалавра.

Третій та четвертий рівні вищої освіти передбачають навчання для
одержання ступеня магістра і наукового ступеня доктора філософії.
Відповідно до Акту про вищу освіту існує два шляхи одержання ступеня
магістра, який необхідно вибрати на перехідному періоді від 1 на 2
рівень вищої освіти, таким чином, є можливість одержати два дипломи
одночасно. Перший шлях — п’ятилітнє безупинне навчання по магістерській
програмі, підсумком якого є написання магістерської дисертації. Другий –
перехід від одного рівня до наступного, де одержання ступеня бакалавра –
необхідна умова; програма розрахована на 1рік. По закінченні також
необхідно захистити магістерську дисертацію. В даний час студентам
п’ятилітні програми навчання не пропонуються, але вони мають можливість
при наявності ступеня бакалавра написати і захистити дисертацію або
здати державний підсумковий дипломний іспит. Ці дві програми
пропонуються тільки університетами або спеціалізованими інститутами
вищої освіти, які відповідно до Акту про вищу освіту пропонують
поглиблене навчання на ступінь бакалавра чи рівень, що прирівнюється до
кваліфікації бакалавра.

Ступінь доктора філософії присуджується Національним агентством по
оцінці й акредитації після навчання на трирічній програмі для одержання
ступеня доктора філософії в університеті чи в інституті. Ступінь доктора
філософії присвоюється студенту тільки тому випадку, якщо він успішно
здав всі іспити, заплановані навчальною програмою, і захистив дисертацію
відповідно до умов Закону про наукові ступені і звання. Болгарська
академія наук і ВНЗ при згоді Верховного комітету з питань видачі
свідоцтв можуть присвоювати звання почесного доктора іноземним
громадянам з вищою освітою, які мають заслуги в області розвитку науки і
сприяють культурним зв’язкам між країнами й інститутами.

Мережа вищих шкіл у Болгарії включає університети, спеціалізовані вищі
школи і коледжі. Вони пропонують освітні програми різних типів і для
одержання різних ступенів і дають можливість одержати вищу освіту
різними шляхами.

Університети пропонують освітні програми для одержання освітніх і
професійних ступенів: «бакалавр», «магістр» і «доктор» (ІSGED’98
рівні5A,6). Згідно статті 17 Акту про вищу освіту університети дають
можливість вивчати різні предмети як мінімум по трьох областях знань
(гуманітарні, природничі, суспільні ат технічні науки), у них
зосереджено 70% кваліфікованих лекторів, що працюють за контрактом
першого сектора, і є матеріальна база, що забезпечує можливість
практичного навчання студентів і аспірантів. Університети також
здійснюють широку наукову і дослідницьку діяльність, спрямовану на
розвиток знань в основних областях науки і культури, на збереження
триманих знань для того, щоб передати їх наступним поколінням, поширення
знань через організацію збір і видання публікацій.

Спеціалізовані вищі школи передбачають вивчення, насамперед, однієї
основної сфери знань, що відбито в назві закладів. Навчальні програми
цих шкіл відповідають освітнім і професійним вимогам для наукового
ступеня «бакалавра».

На початку 90-х більшість спеціалізованих вищих шкіл, маючи міцну
матеріальну і наукову бази і розвиваючись на рівні з університетами,
почали проводити навчання для одержання всіх наукових ступенів,
одержавши автономію і волю у виборі засобів і методів навчання. Таким
чином, більшість спеціалізованих вищих шкіл стали активно
співробітничати з подібними закладами у середині відомих європейських і
міжнародних університетів, зробили зміст своїх навчальних програм
інтернаціональним, підсилили процес наукової і дослідницької діяльності.
Це привело до того, що багато вищих шкіл були перетворені в
університети, з вузько профільних професійних, що мають місцеві і
національні економічні інтереси, одиниць вони перетворилися в
широкопрофільні інститути, з характерною для університетів структурою.

У Законі про вищу освіту, стаття 17, параграф 3 сказано, що назву
«університет» може одержати спеціалізована вища школа, за умови, що вона
працює по програмах навчання для одержання ступеня магістра і доктора і
відповідає вимогам закону, що стосуються кількості персоналу і його
кваліфікації, матеріальної бази й умов наукової праці, практичної
частини навчання студентів. Вони повинні підтримувати міжнародні
контакти і забезпечувати студентам, лекторам і дослідникам міжнародну
мобільність.

Коледжі в Болгарії передбачають професійну підготовку й одержання
кваліфікації після закінчення середнього закладу у визначеній
професійній сфері, у такий спосіб дозволяючи випускникам вільно вийти на
ринок праці.

Коледжі пропонують трирічні програми навчання, по закінченні навчання на
яких випускники одержують кваліфікацію фахівця у визначеній професійній
сфері (ІSCED’97, рівень5B).

У період переходу країни на рівень ринкової економіки зародився
приватний сектор, що стало причиною реструктуризації системи вищих шкіл
у Болгарії. До 1989р. у систему вищих шкіл входило 3 університети, 35
спеціалізованих вищих шкіл (включаючи 8 військових) і 46 коледжів. З
1990 року почався бурхливий процес перетворення спеціалізованих вищих
шкіл в університети і приєднання незалежних коледжів до університетів і
спеціалізованих вищих шкіл. Цьому процесу сприяли два явища: створення
системи нормативних актів, що дала можливість узаконити подібні зміни в
системі вищих шкіл через Міністерську раду, не звертаючись до
Парламенту, поява підвищеного інтересу лекторів коледжів до одержання
більш широких можливостей для подальшого розвитку закладів як
спеціалізованих школі й університетів.

В даний часу в систему входять 51 суспільна вища школа, з них 42
університети і спеціалізовані вищі школи, 41 коледж у середині системи
вищих шкіл і 9 незалежних коледжів.

На національному й інституційному рівнях правила допуску до навчання у
ВНЗ Болгарії регулюються наступними нормативними документами:

1. На національному рівні – Актом про вищу освіту і Державними вимогами
для допуску студентів до навчання.

2. На інституційному рівні – Правилами допуску студентів ВНЗ.

У державних вимогах визначена кількість студентів, що можуть бути
зараховані на різні курси навчання, форми навчання, категорії кандидатів
(стать: чоловіча і жіноча), а також кількість і форма вступних іспитів.
Вони публікуються в Державному бюлетені після схвалення Радою міністрів.

ВНЗ несуть відповідальність за процедуру проведення вступних іспитів і
оголошення її правил, оформлення заяв і умови прийому, визначення точної
дати вступних іспитів, критерії оцінювання і процедуру прийому, а також
за документи й умови реєстрації зарахованих студентів. Ці вимоги
публікуються щороку в журналах ВНЗ.

Сертифікат про закінчену середню освіту необхідний для тих, хто поступає
в університети, тому що результати, зафіксовані в сертифікаті,
враховуються при виставленні оцінки за вступний іспит, але цього
недосить для зарахування. Ті, хто поступає на курс навчання для
одержання ступеня доктора філософії, повинні пред’явити сертифікат, що
підтверджує ступінь бакалавра чи магістра у відповідній області
вивчення.

За подачу заяви необхідно заплатити визначену суму, розмір якої щорічно
визначається постановою Ради міністрів. Інваліди, інваліди війни,
сироти, вихованці дитячих будинків, що належать системі Міністерства
освіти, звільняються від цього внеску, за умови, що вони нададуть
відповідний документ.

Зарахування аспірантів, які поступають на курс навчання для одержання
ступеня доктора філософії здійснюється на основі результатів вступних
іспитів. Зміст вступних іспитів вибирається на основ і змісту програм
навчання для різних предметів, що вивчаються у вищих школах. Знання, що
перевіряються, по предметах повинні відповідати програмі та навчальним
планам вищих шкіл поточного року. Кожен кандидат повинен здавати один чи
кілька іспитів, у залежності від його/її вибору і вимог обраного ним
факультету. Кількість і форма іспитів залежать від конкретного
факультету. У більшості випадків набір з 2 чи 3 іспитів дає можливість
кандидату боротися за місце в курсі вивчення двох чи більше областей
знань. Наприклад, здавши екзамени з літератури Болгарії й історії
Болгарії можна поступати майже на усі факультети, пов’язані з
гуманітарними чи суспільними науками. Але в кожного ВНЗ свої вимоги і
зміст іспитів. Тому що ВНЗ дуже рідко зараховують результати іспитів,
зданих в іншому ВНЗ, кандидатам доводиться здавати по три-чотири
екзамени з історії і літератури Болгарії в різних ВНЗ. Іспити
проводяться анонімно. Результати оцінюються по 6-бальній шкалі, і вони
дійсні тільки протягом року після здачі.

Параметри, що враховуються при виставленні оцінки за вступний іспит,
варіюються в залежності від ВНЗ і заносяться в журнал ВНЗ до проведення
іспитів. Загальна оцінка за вступні іспити звичайно складає суму оцінок
усіх вступних іспитів, середній бал підсумкових оцінок зі старшої школи
і випускних іспитів, а також середній бал по предметах, які кандидат
вибрав як вступні іспити.

Прийом на різні спеціальності виробляється відповідно до правил ВНЗ.

Прийом також може проводитися без вступних іспитів. Цей варіант можливий
у тому випадку, коли кандидат є випускником коледжу і його приймають у
ВУЗ тільки ґрунтуючись на середньому балі, отриманому в коледжі. Це
типово для тих випадків, коли випускний сертифікат видається коледжем,
що підпорядковується тому ж ВНЗ, у який поступає кандидат, і коли
профіль коледжу відповідає профілю обраного кандидатом факультету.

Переможці національних і міжнародних олімпіад можуть бути зараховані на
деякі програми навчання для одержання ступеня бакалавра без іспитів, але
вони не входять у загальне число конкурсних місць. Таке можливо тільки в
рік проведення олімпіад і коли предмет, по якому проводилася олімпіада,
і предмет, по якому здається вступний іспит, збігаються. Кандидати, що
попадають під цю категорію, повинні надати документ, виданий
Міністерством освіти, що підтверджує предмет, по якому проводилася
олімпіада, і отриманий на ній результат.

Існує дві форми прийому іноземних студентів у ВНЗ Болгарії, які залежать
від статусу іноземних кандидатів. Іноземні громадяни можуть поступати у
ВНЗ на тих же умовах, що і громадяни Болгарії, якщо вони:

1) постійні жителі Болгарії;

2) постійні жителі закордонної держави, але мають болгарські корені;

3) мають статус біженців.

Вони здають випускні іспити і зараховуються відповідно до державної
квоти на поточний рік. У цьому випадку зараховані іноземні громадяни
платять визначену суму на користь болгарських громадян у розмірі 30% від
загальної вартості навчання, що залежить від обраної сфери вивчення.

Іноземні громадяни інших категорій, не згаданих вище, зараховуються у
ВНЗ за умови, що вони будуть оплачувати свою освіту в розмірі 100%.
Зарахування можливе після заповнення заяви, форма якої вивішена на
сайтах усіх ВНЗ країни.

Кандидати вільні у виборі ВНЗ, за винятком тих випадків, коли фах
вимагає від кандидатів наявності визначених фізичних чи психологічних
даних.

hu

hu

r ? oe
R!$»A»E#E#i$F%?%D&x&¶&ue&6’x’O’$(J(x( («)$)j)l)oeoeoeoeoeoeoeoeoeoeoeoeo
eoeoeoeoeoeoeoeoeoeoeY

gdu

«

¤d[$a$gdu

??„U„oooooooooooooooooooooooooooo

gdu

*Ue?Ue1/4athaehcoooooooooooooooooooooooooooo

gdu

м. Поступки при доборі кандидатів робляться наступним категоріям
громадян: кандидати, що мають однакові оцінки, інваліди 1 і 2 групи,
військові-інваліди, сироти, багатодітні матері, що мають 3 і більше
дітей, близнюки, один і з яких був прийнятий у цей самий ВНЗ.

Відповідно до Акту про вищу освіту процес навчання у вищих школах
здійснюється при узгодженні з документацією по кожній спеціальності, у
якій обговорені наступні питання: характеристика кваліфікацій по
наукових ступенях, навчальні програми, плани досліджуваних предметів і
річний розклад занять. Зміст утворення курсів по окремих предметах
складається по окремих частинах. Кожна частина повинна містити в собі як
мінімум 15 академічних годин у тиждень, що відводяться на читання
лекцій. Тривалість академічної години – 45 хвилин. У більшості вищих
шкіл навчальний рік починається в жовтні, а закінчується в червні. Він
поділяється на 2 семестри: літній і зимовий. Після кожного семестру —
сесія, протягом якої заняття не ведуться. У силу того, що кожен ВНЗ має
своє незалежне управління, дата початку і кінця сесії може варіюватися в
залежності від ВНЗ. Прийом абітурієнтів проводиться в липні, після того,
як студенти здадуть іспити літньої сесії. Ті, хто був прийнятий в
університети, зараховуються в серпні. У вищих школах існує навчання по
обов’язковим, обов’язковим на вибір і факультативним предметам. Вищі
школи дають студентам можливість вибрати предмет для вивчення з
навчальної програми, схваленої Міністерством.

Вищі школи Болгарії мають право самі визначати завантаженість навчальної
роботи з днів і тижнів, відповідно до навчального плану по кожному
предмету.

У першій половині 1990 років намітився помітний ріст кількості дисциплін
у різних сферах навчання, кількість яких збільшилася практично в 4 рази.
У результаті раптового розширення цього сектора виникли деякі задачі,
зв’язані зі збереженням якості навчання і збереження академічних
стандартів. Тому держава вирішила взяти ініціативу у свої руки і
розробила Акт про вищу освіту зі списком спеціальностей, що мають
обов’язковий характер. Це не дозволяло викладачам навчати предметам,
невключеним у цей список, не зважаючи на те, що в цих областях знань
були досягнуті визначні успіхи, і на необхідність нових дослідницьких
проектів у сфері вищої освіти. Ці заходи, з одного боку, привели до
того, що загальна кількість дисциплін знизилася з 560 до 200. А з іншого
боку, цей процес заважав природному розвитку сфер вивчення в секторі
вищої освіти, дуже багато часу і зусиль було потрібно для того, щоб
увести нову дисципліну і легалізувати її. Таким чином, в останніх змінах
до Акту питання про введення списку предметів ретельно розглядається.
Найбільш популярними сферами вивчення в програмах на одержання ступенів
бакалавра і магістра є ті, котрі зв’язані з керуванням комерційними
організаціями, адмініструванням і технічними науками.

До 1989 року наука і вища освіта були розділені між собою як
інстутиційно, так і методологічно. Діяльність по наукових дослідження
концентрувалася і здійснювалася головним чином підрозділами Болгарської
академії наук. Після 1989 року політика держави кардинально змінилася, і
ВНЗ було дозволено проводити наукові дослідження і здійснювати
викладацьку діяльність одночасно. Законодавство захищає авторські права
і дає ВНЗ можливість реєструвати патенти, а також інші технологічні
досягнення.

Державний бюджет є основним джерелом фінансування науки. Щорічно
виділяються засоби – це визначений відсоток від ВВП, відповідно до
законодавства. На етапі переходу до ринкової економіки, витрати на
фінансування науки різко знизилися з 2.0% ВВП у 1989р. до 0.28% у 1995р.
По закінченні цього періоду намітився незначний ріст, що досяг оцінки
0.8% у 2001р. Незважаючи на фінансову кризу ВНЗ зуміли продовжити
проведення наукових досліджень. Це сталося тому, що наукові дослідження
могли фінансуватись не тільки державою, але й іншими джерелами, такими,
наприклад, як різні наукові фонди і міжнародні програми.

На початку 1990-х років були створені два національних фонди для
фінансової підтримки проведення наукових досліджень. Це Фонд наукових
досліджень, що виділяє гранти на важливі наукові проекти, і Фонд
структурної і технологічної політики, що фінансує проекти, зв’язані з
прикладними науками.

Другого жовтня 2003 року Національною асамблеєю був прийнятий закон про
Збільшення науково-дослідних робіт, у якому були описані принципи
проведення державної політики в даному секторі. Законом були створені
умови для поліпшення методів фінансування наукових досліджень,
приділяючи особливу увагу ефективності і відкритості суспільного
фінансування. Міністр освіти повинен проводити національну політику в
сфері наукових досліджень відповідно до національної стратегії. Він
повинен надавати на схвалення щорічний звіт про умови і розвиток
наукових досліджень перед Радою міністрів.

При проведенні національної політики в сфері наукових досліджень міністр
взаємодіє з Національною радою наукових дослідників, що служить як
консультативний орган міністра. Рада бере участь у розвитку національної
стратегії наукових досліджень, прийнятті заходів, вирішенні фінансових
питань і складанні плану дій. Вона оцінює звіти про науково-дослідну
діяльність, що складаються відповідними науковими організаціями і ВНЗ.
Рада виражає свою думку з приводу того, чи може Болгарія брати участь у
міжнародних наукових дослідженнях, аналізує умови наукових досліджень і
наукової взаємодії в республіці Болгарія, а також вирішує питання,
пов’язані з розвитком наукових досліджень.

У Раду входять Міністр освіти 19 інших членів, один представник
Міністерства економіки, один – Міністерства фінансів, 7 представників
ВНЗ, висунутих Радою ректорів, 4 представника Болгарської академії наук,
висунутих її правлінням, 2 представника Міністерства земельних і лісових
ресурсів, голова органу виконавчої влади Наукового фонду дослідників,
два юридичних представники організацій роботодавців, призначених за
рішенням їх голів, один представник неурядових наукових організацій,
призначений їх головами.

Міністерство освіти реєструє всю наукову діяльність, що здійснюється в
Болгарії, яка стосується роботи наукових організацій, учених, які
одержують засоби з державного бюджету, тих, хто проводить наукові
дослідження і бере участь у фінансованих державою програмах і проектах у
сфері наукових досліджень.

Участь Болгарії в програмах Євросоюзу, таких як Темпус, Сократ, Фер,
Коперник, а також включення її в план п’ятої і шостої програм дало
позитивні результати:

1. Посилення міжнародної взаємодії, що дуже важливо для збереження
дослідницького потенціалу і підтримки інфраструктури академічних одиниць
і університетів.

2. Взаємне співробітництво дослідників різних інститутів.

3. Спільні проекти різних дослідницьких команд.

4. Зростання якості роботи дослідників.

У розділі 5 Акту про вищу освіту описана система проведення освітнього
процесу. Освітній процес у ВНЗ Болгарії здійснюється відповідно до
документації окремо для кожного предмета, куди входить кваліфікаційна
характеристика ступенів, навчальний план, програма навчання по даному
предмету і річний розклад навчальних занять.

Навчання у ВНЗ поділяється на вивчення предметів обов’язкових,
обов’язкових на вибір і факультативних. Студенти мають право вибирати
предмети відповідно до плану даного ВНЗ.

Інститути вищого освіти мають визначений ступінь академічної свободи й
автономії, у результаті чого вони самі визначають природу і структуру
освітніх програм і курсів навчання. Національне агентство по оцінці й
акредитації схвалює, оцінює і дає рекомендації до навчальних програм і
планів ВНЗ. В даний час намітилася тенденція розширення викладання мов,
особливо європейських. У навчальних програмах деяких спеціальностей,
особливо філологічних, іноземна мова використовується як мова викладання
деяких предметів. На багатьох спеціальностях іноземна мова вивчається як
обов’язкова; відкривається багато спеціальностей з мовним профілем.

Нові зміни до Акту про вищу освіту 2004 року внесли зміни в систему
принципів і схем здачі заліків і навчання в цілому.

Згідно статті 44 Закону про вищу освіту вищі школи самі вибирають схему
проведення іспитів. У навчальній програмі і навчальному плані зазначені
форми перевірки й оцінки знань і навичок студентів. Основною формою
оцінки у вищій школі є письмовий іспит, хоча школа сама може
застосовувати інші форми оцінки досягнень студентів, наприклад, допуск
до іспиту тільки при наявності визначеного бала, отриманого на семінарах
і поточних заняттях, виконаних проектів, практичних завдань, і т. д.

Знання студентів оцінюються по шести бальній шкалі: відмінно (6), дуже
добре (5), добре (4), задовільно (3), незадовільно (2). Іспит вважається
успішно зданим, якщо за нього отримана оцінка не менше 3. Наявна система
оцінки знань студентів не дозволяє об’єктивно порівняти знання й уміння
студентів однієї спеціальності, але різних вищих навчальних закладів.
Прийняті до Закону про вищу освіту зміни стали причиною створення
постанови, згідно якої ВНЗ повинні створити систему оцінки не тільки
аудиторної, але і позааудиторної роботи студентів.

Навчання за фахом для одержання ступеня завершується здачею державного
іспиту чи захистом дипломної роботи, відповідно до державних вимог перед
комісією кваліфікованих викладачів. У цю комісію можуть також входити
лектори, що мають науковий чи докторський ступінь і люди, що не
викладають у даному інституті.

Відповідно до Акту про вищу освіту приватні вищі школи засновуються за
вимогою громадських організацій, що називаються засновниками. Засновники
відповідають за загальну діяльність закладу, управління, визначення
фінансового статусу інституту вищої освіти, що був відкритий за їх
вимогою.

Додаток до документа, що підтверджує відкриття приватного ВНЗ, включає:

1. Тип, назву і центральне керівництво.

2. Предмет діяльності.

3. Назву.

4. Власність і способи фінансування.

Приватний сектор у Болгарії з’явився в першій половині 1990-х років як
альтернатива державним інститутам вищої освіти. З цього моменту приватні
вищі школи намагаються створити тип навчання для одержання освітнього
ступеня. В даний час приватні вищі школи Болгарії складають третину всіх
вищих шкіл і пропонують навчання для одержання наступних освітніх і
кваліфікаційних ступенів: фахівець в області, бакалавр, магістр і
доктор.

Приватні вищі школи більш схильні до перетворень, чим державні, і вони
активно застосовують стратегії ринку при плануванні й організації своєї
діяльності. Таким чином, вони були першими інститутами, що ввели систему
заліків, що перевіряє не тільки аудиторну, але і позааудиторну роботу
студентів, стали застосовувати інформаційні системи, що дають надійну,
грамотну і своєчасну інформацію, запропонували гнучкість освітнього
процесу і розробили його відповідно до інтересів студентів і ринку
праці.

Приватним вищим школам не виділяються засоби на навчання студентів.
Умови фінансування і фінансовий статус визначаються засновниками і є їх
обов’язком. Вони забезпечують свою фінансову стабільність або через
підтримку закордонних спонсорів (Новий болгарський університет і
Американський університет) або через використання засобів, виплачуваних
студентами (Відкритий університет Бургаса, Відкритий університет Варни).
Вони повинні додавати податок на додану чи прирощену вартість до
вартості навчання, тому її розмір стає в багато разів більше, ніж у
державних університетах. Не зважаючи на це, останнім часом
спостерігається збільшення інтересу студентів до цих навчальних закладів
(у порівнянні з державними школами).

Приватні вищі школи не одержують фінансування від держави для фінансової
підтримки студентів і аспірантів. Але не зважаючи на це існують два типи
стипендій: стипендія за відмінні результати в навчанні і соціальні
стипендії. Засоби на них виділяються з внутрішніх і зовнішніх фондів, що
зв’язано з різними освітніми програмами й організаціями і їх
співробітництвом з даною вищою школою.

Основні форми навчання для одержання освітньої кваліфікації в системі
болгарської вищої освіти – денна і вечірня.

Процес введення дистанційної освіти в систему вищої освіти Болгарії усе
ще продовжується. Він почався після внесення в 1999 році змін до Акту
про вищу освіту. З 1999 року кількість студентів, що навчаються на
вечірній і дистанційній формі навчання, по звіті Національного
статистичного інституту помітно збільшилася. У цьому ж році були початі
спроби створити особливу схему для розвитку дистанційної освіти в
країні. Відповідно до змін до Акту про вищу освіту 2004 року, тільки
акредитовані вищі школи можуть пропонувати дистанційну освіту. З цієї
причини Національному агентству по оцінці й акредитації було надано
обов’язок оцінювати якість навчання по альтернативному типі.

Висновок

Дошкільна освіта в Болгарії має суспільний характер і розраховане на
дітей віком від 3 років і до моменту, коли вони йдуть до школи (7 років
— офіційний вік для початку навчання в школі). Воно здійснюється,
головним чином, в дитячих садках, куди діти можуть ходити за бажанням
батьків. Дошкільна підготовка протягом 1 року перед школою обов’язкова
та проводиться в підготовчих групах у дитячих садках або підготовчих
класах в школі, де діти навчаються за спеціальними освітніми програмами.

Існують громадські, муніципальні і приватні дитячі сади. Вони працюють
весь день, півдня і цілими тижнями. Найбільш численні — муніципальні
дитячі садки, які відвідують 90% дітей. Громадські дитячі садки, так
звані оздоровчі дитячі садки, дитячі садки для дітей з особливими
потребами (сліпих та з пошкодженим слухом), і всі установи з виховання
та навчання дітей дошкільного віку, позбавлених батьківського
піклування. Приватні дитячі сади приймають дітей з більш заможних сімей
в невеликі групи. По всій країні їх не більше 20.

Шкільна освіта в Болгарії розділяється за ступенями:

основна освіта

початкова освіта — з 1 по 4 клас;

прогімназійна освіта — з 5 по 8 клас;

середня освіта

гімназійна освіта — з 9 по 12 класи.

Середня освіта здобувається після успішного закінчення 12-го класу та
успішної здачі покладених іспитів.

В кінці 1995 року структура вищої освіти була переглянута після
прийняття Національною радою Болгарії Закону про вищу освіту, яким було
затверджено введення наступної багаторівневої структури академічних
кваліфікацій:

• 3-річне навчання в інститутах і коледжах, по закінченню якого
випускник отримує диплом про вищу освіту і кваліфікацію «спеціаліст»;

• 4-річне навчання в університеті, по закінченню якого випускник отримує
ступінь бакалавра;

• 5 — річне навчання в університеті з подальшим присвоєнням ступеня
магістра;

• 3-річна післявузівська підготовка з подальшим присвоєнням докторського
ступеня.

До вищих навчальних закладів Болгарії, згідно із законодавством,
відносяться університети, спеціалізовані інститути і коледжі. Вони
пропонують освітні програми різних типів та ступенів.

Університети пропонують програми для отримання ступенів бакалавра,
магістра та докторського ступеня з різних дисциплін, які належать до
сфери гуманітарних, природничих, суспільних або технічних наук.
Університети також ведуть широку науково-дослідну діяльність.

Спеціалізовані вищі школи передбачають вивчення, перш за все, однієї
пріоритетної сфери знань, що відображено в їх назві. Навчальні програми
відповідають освітнім і професійним вимогам для ступеня бакалавра.

На початку 1990-х років багато спеціалізованих вищих шкіл, що мали
хорошу матеріально-наукову базу, після того як їм була надана автономія
і свобода у виборі засобів і методів навчання, ввели освітні програми
для отримання всіх учених ступенів. Більшість спеціалізованих вищих шкіл
стали активно співпрацювати з аналогічними установами при відомих
європейських і міжнародних університетах, скоригували зміст курсів
навчання в відповідності до міжнародних стандартів і ввели додаткові
науково-дослідні програми. У результаті цих реформ багато вищих шкіл
були перетворено в університети.

Коледжі в Болгарії пропонують випускникам середніх шкіл навчання для
здобуття визначених професій і навичок. Їх випускники, як правило, легко
знаходять собі роботу.

В даний час в систему освіти входить 51 ВНЗ, з них 42 – це університети
і спеціалізовані вищі школи, 41 – коледжі, інтегровані в єдину систему
вищихнавчальних закладів, і 9 – незалежні коледжі.

Список використаної літератури

Локшина О. Зарубіжна практика структурування базового компонента змісту
освіти // Шлях освіти. — 2000. — № 3. — С. 21–23.

Сбруєва А. А. Порівняльна педагогіка: Навч. посіб. — Суми: Ред.-вид.
від. СДПУ, 1999. — 300 с.

Петкова Р. Процесс реформирования системы образования в Болгарии /
Р.Петкова // Педагогика. — 2005. — №5. — С. 106-108

Хлєбнікова Л. Досвід початкової школи в Болгарії // Початкова школа. —
2000.-N11. — С.47-49.

PAGE

PAGE 15

Похожие записи