.

Особливості виконання дитячих стрижок (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
16 14847
Скачать документ

Реферат

На тему:

Особливості виконання дитячих стрижок.

Дитячим зачіскам приділяється дедалі більше уваги. Проводяться
конкурси, благодійні акції, «Дні дитинства». Створюються спеціалізовані
дитячі перукарні, в яких усе — форма перукарів, захисний одяг для
маленьких клієнтів, інтер’єр, меблі, використання іграшок, веселих
картинок, ігротек сприяє якнайкращому обслуговуванню, перетворює
звичайну процедуру стрижки у справжнє свято для дитини.

У популярних дитячих виданнях, енциклопедіях для хлопчиків і дівчаток є
спеціальні розділи, у яких розповідається, як правильно доглядати за
волоссям і стригти дітей. Зачіски для дітей не повинні бути схожими на
зачіски для дорослих. Зачіски для дітей мають бути різноманітними,
витонченими, сучасними, модними, вдало приховувати недоліки обличчя та
форми голови.

У виборі моделі стрижки слід пам’ятати, що діти не зможуть самостійно
робити зачіску. Тому перевагу надають зручним, простим моделям, для яких
досить просушування волосся і не потрібне укладання.

У догляді за волоссям дворічного малюка обмежуються підстриганням
неслухняних пасом, укороченням чілок. Дитина віком 2 роки може витримати
процес стрижки в усій послідовності.

Кучері немовляти в перші місяці життя не створюють проблем, але,
відростаючи, починають сплутуватись, потрапляти в очі. Коли настає час
першої стрижки (приблизно наприкінці першого року життя), її виконують
частіше в домашніх умовах. Адже вдома дитина почуває себе спокійно, і
батьки, майстер, якого запросили для стрижки, менше хвилюються.

До цієї нової події батьки мають підготувати дитину і на випадок, коли
роблять стрижку самі, і тим більше, якщо стригти буде стороння людина.
Порадьте батькам у доступній потішній формі пояснити дитині, що буде
відбуватися, придумати казку про стрижку. Де б не підстригали малюка,
вдома чи в перукарні, перетворюйте цей процес у гру, особливу і
захоплюючу подію.

Перш ніж приступити до стрижки, перукарю необхідно викликати позитивну
реакцію дитини, прихильність і довіру до себе, створити відчуття
зацікавленості та приємності. Під час стрижки слід постійно підтримувати
цікавість дитини до маніпуляцій майстра, підбадьорювати її, хвалити.

Якщо дитина не хоче сидіти, вередує, застосуйте такі прийоми:

— посадіть її на високий стілець і дайте в руки улюблену іграшку;

— попросіть дорослих підтримувати малюка під час стрижки;

— посадіть дитину перед дзеркалом, зосередьте її увагу на спостереженні
за вашими діями;

— приготуйтесь до постійних рухів дитини і рухайтесь разом із нею. Перед
стрижкою важливо з’ясувати з батьками, як саме потрібно стригти дитину.
Маленьким дітям 1-2 років роблять дуже прості стрижки машинкою та
способом «на пальцях». Форму підкреслюють окантуванням. Оскільки волосся
в цьому віці частіше рідке, несформоване, нерівномірної довжини,
структури та росту, то не варто залишати довгі пасма волосся.

У дітей віком 2,5-3 роки волосся досягає однорідної структури, починає
рівномірно рости, але все ще залишається тонким. Тому рекомендуються
короткі стрижки з тушуванням ножицями або машинкою; філірування ще не
застосовують.

Стригти дитину потрібно впевнено, із задоволенням. Ваш гарний настрій і
доброзичливість позитивно вплинуть на поведінку дитини. Стрижку
починайте з тих ділянок, які потребують втручання в першу чергу. Якщо
поведінка дитини зміниться і ви змушені будете перервати роботу, то
основне буде вже зроблене. Будьте передбачливі й обережні при стрижці,
щоб не поранити дитину, застосовуйте ножиці з тупими кінцями.

Закінчивши роботу, обов’язково похваліть малюка, скажіть, як красиво він
(вона) тепер виглядає. Нехай батьки дитини також помилуються стрижкою.
Діти люблять бути в центрі уваги, тож скористайтесь цим, щоб закріпити
прихильність до себе і своєї роботи.

Стрижки для дітей 3-5 років мають бути нескладними, зручними, сучасними;
виконуються на основі базових. Поряд із короткими дівчаткам пропонують
стрижи «сессун», «паж»; хлопчикам — в основному короткі стрижки «бокс»,
«їжак».

Дівчаткам з довгим волоссям підбирають різні варіанти кіс, нескладні
зачіски з плетенням.

Дітям шкільного віку можна сміливо підбирати модельні стрижки, які
практичні, зручні, не потребують спеціального укладання волосся.

Дівчатам середнього шкільного віку підійдуть стрижки «каре», «шапочка»
та їхні різновиди, філірування волосся.

Хлопцям пропонують класичні, спортивні, молодіжні стрижки, що не
потребують укладання.

1. Коротка стрижка для малюка

Інструменти: електрична машинка, гребінець.

Технологія виконання. Стрижку виконують на чистому сухому волоссі (рис.
6.30).

Довжину волосся в стрижці регулюють різною висотою ножа машинки. Волосся
розчісують за напрямком росту.

Стрижку починають із тім’яної зони від чола до маківки за технологією
стрижки «нанівець».

Волосся скроневих зон стрижуть від крайової лінії росту волосся у
напрямку до тім’яної зони.

Волосся потилиці стрижуть від крайової лінії росту волосся до маківки.

Стрижку завершують окантуванням.

Рис. 6.30. Коротка стрижка для малюка: а — зовнішній вигляд; б, в, г, д
— схеми виконання

2. Стрижка для малюка

Інструменти: прямі ножиці, гребінець.

Технологія виконання. Стрижка виконується на вимитому вологому волоссі
(рис. 6.31).

Волосяний покрив поділяють на тім’яну, скроневі, потиличну зони.

Спершу стрижуть волосся скроневих зон способом «на пальцях» за
вертикальними проділами з укороченням волосся донизу.

Волосся потилиці стрижуть у два етапи: від лівої, потім від правої
скроні до центру потиличної зони. Пасма відділяють вертикальними
проділами та зістригають із відтягуванням під кутом 90° до поверхні
голови, орієнтуючись на довжину волосся скроневої зони.

Відчісують перше, контрольне пасмо тім’яної зони від крайової лінії
росту і зістригають на висоті 3 см.

Інше волосся стрижуть за методом «пасмо за пасмом».

Різницю в довжині волосся всіх зон ліквідують тушуванням.

Стрижку завершують окантуванням.

Рис. 6.31. Стрижка для малюка: а — зовнішній вигляд, б, в, І — схеми
виконання

3. Стрижка на гребінці

Інструменти: прямі ножиці, гребінець.

Технологія виконання. Стрижку виконують на вимитому волоссі (рис. 6.32).

Волосся розчісують за напрямком росту.

Стрижку починають із тім’яної зони у напрямку від обличчя до маківки.
Гребінець вводять у волосся проти росту і зрізають волосся над зубцями
гребінця.

Волосся потилиці простригають у напрямку від крайової лінії росту до
маківки. Гребінець утримують під кутом до поверхні голови для уникнення
нерівностей стрижки.

Волосся скроневих зон стрижуть спочатку в напрямку до тім’яної зони,
потім уточнюють стрижку в напрямку від обличчя до потилиці.

Стрижку уточнюють філіруванням. Волосся всіх зон окантовують.

Рис. 6.32. Стрижка на гребінці:

а — зовнішній вигляд; б, в, г — схеми виконання

4. Стрижка, виконана машинкою

Інструменти: електрична машинка, прямі ножиці, гребінець.

Технологія виконання. Стрижку виконують на вимитому волоссі (рис. 6.33).

Волосся розчісують за напрямком росту.

Стрижку починають із тім’яної зони, стрижуть від крайової лінії росту
волосся у напрямку до маківки. Довжина стрижки задається висотою ножа 1
мм або 3 мм і насадками 6 мм, 9 або 12 мм.

Застосовуючи відповідні насадки до машинки, на потилиці зістригають
волосся вдвоє коротше. Стрижуть від крайової лінії росту волосся з
виведенням машинки догори.

Волосся скронь стрижуть аналогічно. Виконують плавний перехід у довжинах
волосся всіх зон тушуванням прямими ножицями або машинкою.

Стрижку завершують окантуванням.

Рис. 6.33. Стрижка, виконана машинкою:

а — зовнішній вигляд, б, в, г — схеми виконання

5. Юнацька стрижка

Інструменти: прямі та філірувальні ножиці, гребінець.

Технологія виконання. Стрижку виконують на вимитому вологому волоссі
(рис. 6.34).

Волосяний покрив поділяють на зони горизонтальним проділом ВІД вуха до
вуха, через маківку потиличну зону поділяють ще одним горизонтальним
проділом від вуха до вуха, відділяють скроні.

Стрижку починають із тім’яної зони.

Посередині зони відділяють перше контрольне пасмо вертикальним проділом
від чола до маківки, зістригають волосся завдовжки 10-15 см. Паралельно
крайовій лінії росту волосся відділяють наступне пасмо, зрізають на
рівні контрольного.

У центрі верхньопотиличної зони відділяють вертикальним проділом друге
контрольне пасмо, стрижуть з відтягуванням 90° до поверхні голови,
орієнтуючись на довжину волосся тім’яної зони. Рухаючись від
контрольного пасма спочатку праворуч, потім ліворуч, стрижуть пасмо за
пасмом волосся тім’яної та скроневих зон.

Волосся нижньопотиличної зони стрижуть за вертикальними проділами з
відтягуванням пасом під кутом 45° до поверхні голови.

Філірувальними ножицями виконують тушування волосся потилиці. Волосся
всіх зон окантовують.

6. Коротка стрижка з боковим

проділом для дівчинки

Інструменти: прямі ножиці, гребінець.

Технологія виконання. Стрижку виконують на вимитому вологому волоссі.
Волосяний покрив поділяють на зони, визначають положення бокового
проділу майбутньої зачіски (рис. 6.35).

Стрижку починають зі скроневих зон. Уздовж крайової лінії росту волосся
відділяють контрольне пасмо, відчісують на обличчя, зістригають на
бажаній довжині. Інші пасма скроні відділяють паралельно першому і
стрижуть методом накладання «пасма на пасмо» з відтягуванням під кутом
45° до поверхні голови.

Перше контрольне пасмо відчісують уздовж крайової лінії росту волосся на
потилиці, зістригають на узгодженій довжині. Інше волосся зони стрижуть
із відтягуванням під кутом 90° до поверхні голови за вертикальними
проділами методом «пасмо за пасмом».

Волосся тім’яної зони стрижуть за вертикальними проділами з
відтягуванням під кутом 90° до поверхні голови, орієнтуючись на довжину
волосся верхньопотиличної зони.

Виконують філірування та окантування волосся всіх зон. Стрижку
перевіряють перечісуванням.

Рис. 6.35. Коротка стрижка з боковим проділом для дівчинки а — зовнішній
вигляд, б, в, г д — схеми виконання.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Ветров А. Парикмахер – стилист. — Ростов-на-Дону: Феникс, 2003.

2. Вольфрам К. Идеальные ногти: Способы моделирования // Nand & nails. –
2003. – №4. – С. 32-33.

3. Гутиря Л. Г. Сучасна перукарська справа. — Харків: Фоліо, 1997.

4. Дрибноход Ю. Маникюр, педикюр.: Профессиональный курс. (Сер.
«cosmetical&professional»). — СПб.: Весь, 2002. — 256 с.

5. Константинов А. В. Парикмахерское дело. — М.: Высшая школа, 1987.

6. Корпев В. Д. Мы причесываем женщин. — М.: Стройиздат, 1991.

7. Кулешкова О. Н. Технология и оборудование парикмахерских работ. — М.:
Академия, 2002.

8. Куприянова И. Н. Современные прически: женские, мужские, детские. —
М.: Эксмапресс, 2002.

9. Луканова О. В., Федорова Л. В. Технология парикмахерских услуг. —
Ростов-на-Дону: Март, 2002.

10. ЛяпичА.Д. Парикмахерское мастерство. — К.: Будівельник, 1982.

11. Маникюр. Ростов-на-Дону: Владне, 2001. — 256 с.

12. Марек Збшнев. Парикмахерское дело. — Минск: Высшая школа, 1996.

13. Моделирование причесок: Иллюстрированное методическое пособие. –
К.: 1990.

14. Панченко О. А. Прическа. Укладка. Завивка. — СПб.: Папирус, 1999.

15. Панченко О. А. Мелирование и прическа. — СПб.: Корона-принт, 2000.

16. Пономарчук А. Ростковые зоны и рост ногтя // Ногтевая эстетика. —
2004. – №5.- С. 38-39.

17. Смирнова Л. В. Уроки парикмахерского искусства. — СПб.: Парителы,
2002.

18. Сокол Е. Дезинфекция как наука // Ногтевая эстетика. — 2004. — №1.-
С. 48-50.

19. Энциклопедия парикмахерского искусства. — М.: Веге, 1999.

20. «Зеркало моды». – К.: – 1999-2004.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2019