.

Основні фонди кошти будівельних організацій

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
91 1739
Скачать документ

HYPERLINK “http://www.ukrreferat.com/” www.ukrreferat.com – лідер
серед рефератних сайтів України!

РЕФЕРАТ

на тему:

«Основні фонди і обігові кошти будівельних організацій»ПЛАН

Вступ

1. Класифікація і структура основних фондів, джерела формування основних
фондів

2. Облік і оцінка основних фондів

3. Фізичний і моральний знос основних фондів

4. Амортизація основних фондів, показники і шляхи підвищення
ефективності використання основних фондів

5. Обігові кошти

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Будівництво — це спорудження нового об’єкта, реконструкція, розширення,
добудова, реставрація і ремонт об’єктів, виконання монтажних робіт
(секція F за КВЕД).

Об’єкт будівництва — сукупність будівель і споруд або окремі будівлі і
споруди, будівництво яких здійснюється за єдиним проектом.

Підгалузі будівництва:

— житлове;

— промислове;

— транспортне;

— сільськогосподарське;

— культурно-побутове та ін.

Будівництво здійснює підрядник (будівельно-монтажна організація) на
кошти замовника.

Підрядник — юридична особа, яка укладає будівельний контракт, виконує
передбачені будівельним контрактом роботи і передає їх замовникові.

Замовник [2] — учасник контракту, який визначає умови складання
контракту, приймає закінчені роботи і здійснює розрахунки за них з
підрядником.

Взаємовідносини між ними регулюються договорами на весь термін
будівництва.

Важливим є облік основних фондів та обігових коштів на будівельному
підприємстві.

1. Класифікація і структура основних фондів, джерела формування

Для виробництва будь-якого виду продукції, в тому числі і будівельної,
необхідно наявність і взаємодія трьох елементів: засобів праці,
предметів праці і живої праці.

Засоби праці та предмети праці – це засоби виробництва, які, беручи
участь у виробничому процесі, становлять виробничі фонди, які діляться
на основні та оборотні.

Основні фонди в будівництві являють собою сукупність матеріально-речових
цінностей, що діють як у сфері матеріального виробництва, так і в
невиробничій сфері.

Основні фонди відображаються в бухгалтерському обліку.

сновні фонди є майном підприємства і складають його основну частину.

Основні фонди діляться на виробничі основні фонди і основні фонди
невиробничого призначення.

Основні виробничі фонди або безпосередньо беруть участь у будівельному
процесі, або створюють умови для нього.

До основних виробничих фондів відносяться:

Будівельні машини та механізми: екскаватори, скрепери, бульдозери, кран
і т. д. застосовуються безпосередньо при виробництві
будівельно-монтажних робіт.

Силові машини та обладнання: генератори, газогенератори, котли,
пересувні електростанції, компресори і т. д.

Транспортні засоби: автомобільний, залізничний, служать для
транспортування вантажів, матеріалів і конструкцій. Найбільшу питому
вагу мають автомобілі, платформи, вагони.

Інструмент і виробничий інвентар терміном служби більше одного року:
будівельний інструмент, конторське обладнання та меблі, комп’ютерна
техніка і т. д.

Виробничі будівлі і споруди служать для створення умов, необхідних для
виробництва будівельно-монтажних робіт. Це будови контор, офісів,
складів, лабораторій, гаражів, цехів і всі інші будівлі, обслуговуючі
будівельне виробництво. Споруди: мости, естакади, водонапірні башти,
автодороги, бункера і т. д.

Основні фонди будівництва дуже різноманітні і їх роль у створенні
будівельної продукції неоднакова

Основні виробничі фонди поділяються на активну і пасивну частину.

Активна – робітники і силові машини та обладнання, транспортні засоби,
інструмент та інвентар.

Пасивна – виробничі будівлі та споруди.

Відмінна риса основних виробничих фондів – значний відсоток активної
частини, т. к. пасивна частина створює лише умови для виробництва
будівельно-монтажних робіт, а активна частина бере участь у створенні
будівельної продукції.

По приналежності основні виробничі фонди поділяються на власні та
залучені.

Власні – це основні виробничі фонди, наявні на балансі організації.

Залучені – це основні виробничі фонди, взяті у тимчасове користування в
іншої організації в оренду.

Джерела формування основних фондів:

внески засновників;

кредити банку;

за рахунок прибутку від реалізації будівельної продукції та інших видів
діяльності;

доходи від цінних паперів;

за рахунок коштів замовника;

асигнування з бюджету.

2. Облік і оцінка основних фондів

Для планування відтворення основних фондів, визначення розмірів
амортизації, аналізу ефективності їх використання велике значення мають
правильний облік і оцінка вартості основних фондів. Основні фонди
враховуються в натуральному і грошовому вираженні.

Облік у натуральних показниках заснований на паспортних даних основних
фондів, в якому фіксується час придбання або будівництва, містять
технічні характеристики, а також інформація щодо зміни їх стану (ремонт,
реконструкція, модернізація). Натуральні показники: загальна і корисна
площа будівель і споруд, кількість і загальна потужність будівельних
машин, середня і одинична потужність, показники технічної та
експлуатаційної продуктивності машин.

Облік у натуральних показниках не дає можливості зіставлення різних
об’єктів, тому проводиться облік у вартісному вираженні, де
використовуються такі види обліку:

а). Первісна вартість – вартість виду основних фондів у цінах року
придбання або будівництва (з урахуванням доставки і монтажу).

З п = З ф + З тр,

де С ф – фактичні витрати на придбання виду основних фондів або
кошторисна вартість будівлі;

З тр – ?ранспортние витрати і вартість монтажу.

За первісною вартістю основні фонди рахуються на балансі організації.
Вона використовується для обчислення амортизаційних відрахувань,
розрахунку фондовіддачі, рентабельності та інших показників. Тут можуть
бути ціни різних років.

б) Відновлювальна вартість – це вартість основних фондів на рік обліку
(у цінах поточного року) з урахуванням інфляції. Ця вартість дає
можливість отримати порівнянні дані для характеристики основних
виробничих фондів.

в) Залишкова вартість – це повна початкова або повна відновна вартість з
урахуванням зносу

З ост = З п – І; З ост = З восст – І

Залишкова вартість характеризує фактичну вартість основних фондів на
момент оцінки. Облік основних фондів використовується для вирішення
питань приватизації.

3. Фізичний і моральний знос основних фондів

У процесі використання основні фонди зношуються і втрачають свою
первісну вартість. Розрізняють фізичний і моральний знос.

Фізичний знос являє собою прояв впливу на основні фонди
природно-кліматичних (опади, сонце, мороз) і технічних умов (змінність,
експлуатаційні навантаження, якість технічного обслуговування).

Рівень фізичного зносу знаходиться в залежності від ступеня експлуатації
основних фондів і зростає із збільшенням змінності, завантаженості
протягом зміни і т. д. Накопичуючись, фізичний знос знижує технічні та
економічні характеристики основних фондів і призводить до повної втрати
споживчої вартості, робить основні фонди непридатними для використання.
Фізичний знос характеризується:

1) Ступенем зносу

· 100%,

Де І – сума зносу,

З п – первісна вартість основних фондів.

2) Фізичним зносом у вартісному вираженні – це частина вартості основних
фондів, перенесена на собівартість будівельно-монтажних робіт.

Моральний знос виявляється в тому, що ще придатні за своїм фізичному
стану основні фонди стають економічно невигідними в порівнянні з новими,
більш ефективними. Будівельні машини і устаткування морально
застарівають раніше їх фактичного фізичного зносу.

Моральний знос виявляється в двох формах.

Моральний знос першої форми виникає внаслідок знецінення старих основних
фондів унаслідок зниження витрат виробництв в галузях, що постачають
основні фонди будівництву. У підсумку вартість нових основних фондів
тієї ж конструкції стає нижче, ніж була у раніше випущених. Тому в
процесі експлуатації на готову продукцію вони будуть переносити меншу за
величиною частку вартості, що робить їх більш ефективними. Моральний
знос першої форми визначається за формулою:

М = (Сп – Св / Сп) * 100%

Моральний знос другої форми пов’язаний з появою нової, більш
продуктивної й економічною будівельної техніки, застосування якої
призводить до зменшення корисності старих машин і устаткування і вимагає
їх заміни та чи модернізації. Моральному зносу схильна активна частина
основних виробничих фондів.

В результаті фізичного та морального зносу основні фонди втрачають
корисні властивості і потребують заміни. Джерелом коштів для
відшкодування вибувають основних фондів є їх амортизація.

4. Амортизація основних фондів, показники ефективності використання
основних фондів

Амортизація основних фондів – це поступове перенесення вартості засобів
праці у міру їх фізичного та морального зносу на вартість виробленої
продукції з метою накопичення грошових коштів для відшкодування зношених
основних фондів.

Повна сума амортизаційних відрахувань за весь період експлуатації:

А = С п-Л, де

З п – первісна вартість основних фондів

Л – ліквідаційна вартість основних фондів.

Ліквідаційна вартість – це сума, яку підприємство очікує отримати від
реалізації або ліквідації об’єкта основних фондів після закінчення
терміну його корисної експлуатації.

Річна сума амортизації визначається за формулою:

, Де:

Т с – термін служби основних фондів.

Сума амортизації включається до собівартості будівельно-монтажних робіт.
Розмір амортизаційних відрахувань визначається за встановленими нормами.
Норма амортизації – це відсоткове відношення річної суми амортизації до
первісної вартості основних фондів.

· 100%, або

· 100%

Амортизація на всі основні фонди, що знаходяться на балансі організації
нараховується щомісячно в розмірі 1/12 частини річної норми. Для
нарахування амортизації основні фонди діляться на 4 групи:

?

®

A

T

dha$gd[y

?

?

¬

®

&

&

&

0 – будівлі, споруди, їхні структурні компоненти та передавальні
пристрої;

Група 2 – автомобільний транспорт, меблі, побутові електронні, оптичні,
електромеханічні прилади та інструменти, офісне обладнання;

Група 3 – інші основні фонди, не включені до груп 1, 2 і 4;

Група 4 – електронно-обчислювальні машини, їх програмне забезпечення,
інформаційні системи, телефони, мікрофони і рації.

Норми амортизації встановлюються у відсотках до балансової вартості
кожної з груп основних фондів на початок звітного періоду в такому
розмірі (з розрахунку на квартал):

Група 1 – 2%;

Група 2 – 10%;

Група 3 – 6%;

Група 4 – 15%.

Методи амортизації основних засобів:

Метод прямолінійної амортизації або метод прямолінійного списання;

Метод дігрессівние (прискореної) амортизації;

Метод прогресивної (уповільненої) амортизації.

Метод прямолінійного списання – вартість об’єкта основних фондів
списується рівними частками протягом усього періоду експлуатації.

Метод прискореної амортизації – у перші роки експлуатації основних
засобів списується більша (основна) частина їх вартості.

Метод сповільненій амортизації – передбачається поступове збільшення
суми амортизаційних відрахувань на протязі строку експлуатації.

У разі неповної амортизації, недоамортизированная вартість основних
фондів підлягає відшкодуванню за рахунок прибутку.

Для підтримки основних фондів у працездатному стані здійснюється їх
поточний і капітальний ремонт. Витрати на ремонт всіма підприємствами
включаються до складу витрат на виробництво і реалізацію продукції за їх
фактичною величиною. Чим менше ці витрати, тим вище прибуток.

Для оцінки ефективності використання основних фондів використовується
система показників, що включає загальні та приватні показники.

Загальні показники характеризують рівень використання всіх основних
виробничих фондів, приватні – окремих елементів основних фондів

Загальні показники ефективності використання основних фондів:

,

– Вартість реалізованої продукції

ОФ ср.год – середньорічна вартість основних фондів

Економічний зміст – кількість продукції на 1 грн. вартості основних
фондів.

2. Фондомісткість (величина зворотна фондовіддачі Ф о):

Економічний зміст – вартість основних фондів, що припадає на 1 грн.
реалізованої продукції.

3. Фондоозброєність

,

– Чисельність робітників будівельної організації.

Економічний зміст – вартість основних фондів, що припадає на 1
робітника.

В останні роки фондовіддача знизилася, а фондомісткість – підвищилася,
що можна пояснити подорожчанням основних фондів і зниженням обсягів
виробництва.

Приватні показники ефективності використання основних фо ндов:

1. Коефіцієнт використання машин у часі:

КВР = Тф / Тн,

Де Тф – фактичний час роботи машин протягом року;

Тн – нормативний час роботи машин протягом року.

2. Показник виконання норм виробітку машин:

Кн.в. = ВФ / Вн,

Де Вф – фактична вироблення,

Вн – нормативна вироблення.

Шляхи підвищення ефективності використання основних фо ндов реалізуються
за двома напрямками: екстенсивний та інтенсивний шлях.

До екстенсивним шляхом відноситься збільшення використання основних
фондів у часі:

1) збільшення змінності роботи основних фондів

2) зниження внутрізмінних простоїв

3) краще використання календарного часу роботи техніки

4) скорочення часу перебування техніки в ремонті і технічному
обслуговуванні.

Інтенсивний шлях здійснюється наступними заходами:

1) впровадження передових методів організації і технології виробництва
будівельно-монтажних робіт;

2) підвищення ступеня сборности будівель і споруд;

3) механізація і автоматизація процесу управління машинами;

4) підвищення кваліфікації робітників, які працюють на машинах;

5) вдосконалення організації ремонту;

6) поліпшення забезпеченості інструментами, запасними частинами,
матеріалами і конструкціями.

5. Обігові кошти будівельних організацій

Обігові (оборотні) кошти кошти – це авансована будівельною організацією
в оборотні фонди і фонди обігу (за вирахуванням амортизаційних
відрахувань) сукупність коштів, яка опосередковує їх рух у процесі
кругообігу і забезпечує безперервність процесу виробництва і звернення
будівельної продукції. Оборотні кошти є джерелом фінансування поточних і
(частково) капітальних витрат будівельної організації і складаються з
оборотних фондів і фондів обігу.

Оборотні кошти необхідні організаціям для утворення запасів матеріальних
цінностей, покриття витрат по незавершеному виробництву, а також
здійснення розрахунків.

Оборотні кошти складаються з оборотних фондів і фондів обігу.

Оборотні фонди включають в себе:

матеріали, конструкції, деталі та вироби;

допоміжні матеріали (ПММ) і паливо;

малоцінні і бистроізнашівающіея предмети;

незавершене будівництво;

витрати майбутніх періодів.

Фонди обігу включають в себе:

грошові кошти на розрахункових рахунках і в касі;

дебіторську заборгованість;

інші (кошти за відвантажені матеріали та надані послуги).

Перебуваючи в русі, оборотні кошти, переходячи зі сфери виробництва в
сферу обігу, здійснюють кругообіг. Схема кругообігу є єдиною для всіх
видів виробництва, в т.ч. і для будівництва.

Рух оборотних коштів можуть бути представлене в наступному вигляді:

Д-П т… П. .. Н п… – Г п-Д,

Де Д – гроші;

П т – предмети праці;

П – виробництво;

Н п – незавершене виробництво;

Г п – готова продукція.

Оборотні кошти проходять 3 стадії обороту:

І стадія. Д – П т – відбувається перетворення коштів у матеріали,
конструкції, вироби, ПММ і т.д. При цьому кошти з грошової форми
перетворюються на товарну у вигляді виробничих запасів.

ІІ стадія. П т – П – Н п – Г п -Оборотні кошти знаходяться у сфері
виробництва, починаючи з надходження предметів праці в процес
виробництва і закінчуючи випуском готової продукції.

ІІІ стадія. Г п – Д – відбувається перехід коштів з виробництва у сферу
обігу, здійснюється перехід коштів з товарної форми в грошову.

Завершенням процесу виробництва і реалізації продукції є надходження на
рахунок будівельної організації грошової суми за реалізовану продукцію.

Джерела формування оборотних коштів:

1) статутний фонд

2) асигнування з держбюджету

3) кредити банку

4) за рахунок прибутку (фонд накопичення)

5) стійкі пасиви (кошти, які не належать будівельної організації, але
знаходяться в її обороті (кошти на зарплату, соцстрах).

У складі оборотних коштів найбільшу питому вагу займають матеріали і
конструкції, потім незавершене будівництво.

Показники ефективності використання оборотних коштів.

1) коефіцієнт оборотності

,

де Ссмр – вартість реалізованої продукції;

ОС ср.год – середньорічний залишок оборотних коштів.

Економічний зміст – показує кількість оборотів оборотних коштів на
стадії кругообігу.

2) тривалість обороту

3) коефіцієнт завантаження або закріплення оборотних коштів

Економічний зміст – показує кількість оборотних коштів, що припадають на
1 грн. реалізованої продукції.

Висновок

Отже, основні фонди в будівництві являють собою сукупність
матеріально-речових цінностей, що діють як у сфері матеріального
виробництва, так і в невиробничій сфері.

Основні фонди відображаються в бухгалтерському обліку.

сновні фонди є майном підприємства і складають його основну частину.

Основні фонди діляться на виробничі основні фонди і основні фонди
невиробничого призначення.

Основні виробничі фонди або безпосередньо беруть участь у будівельному
процесі, або створюють умови для нього.

Обігові (оборотні) кошти кошти – це авансована будівельною організацією
в оборотні фонди і фонди обігу (за вирахуванням амортизаційних
відрахувань) сукупність коштів, яка опосередковує їх рух у процесі
кругообігу і забезпечує безперервність процесу виробництва і звернення
будівельної продукції. Оборотні кошти є джерелом фінансування поточних і
(частково) капітальних витрат будівельної організації і складаються з
оборотних фондів і фондів обігу.

Оборотні кошти необхідні організаціям для утворення запасів матеріальних
цінностей, покриття витрат по незавершеному виробництву, а також
здійснення розрахунків.

Оборотні кошти складаються з оборотних фондів і фондів обігу.

Список використаної літератури

Білуха М.Т. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник.- К., 2005. – 692с.

Бутинець Ф.Ф. Теорія бухгалтерського обліку. Підручник для студентів
вузів спеціальності 7.050106 “Облік і аудит”./ Вид. 2-е, доп. і перероб.
– Житомир, ЖТІ, 2010.

Бутинець Ф.Ф., Лайчук С.М., Олійник О.В. Організація бухгалтерського
обліку: Підручник.- Житомир: ПП “Рута”, 2002. – 592 с.

Гура І.О. Облік видів економічної діяльності: Навч. посіб. — К.: Знання,
2009. — 541 с.

Кузмінський А.М., Кузьмінський Ю.А. Теорія бухгалтерського обліку :
Підручник. – К.: Все про бухгалтерський облік, 2006.

Системи обліку в Україні: трансформація до міжнародної практики / За
ред.проф. М.П.Войнаренка. – Київ: Наукова думка, 2006.

Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України.
Підручник для студ.вищ.навч.закл.екон.спец. – К.:А.С.К., 2009.

PAGE

PAGE 16

Засоби виробництва

Засоби праці

Предмети праці

Виробничі фонди

Основні фонди

Оборотні фонди

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020