Організація навчання техніки безпеки та охорона здоров'я персоналу

HYPERLINK “http://www.ukrreferat.com/” www.ukrreferat.com – лідер
серед рефератних сайтів України!

РЕФЕРАТ

з дисципліни “Менеджмент персоналу”

на тему:

“Організація навчання техніки безпеки

та охорона здоров’я персоналу”

ПЛАН

Вступ

1. Техніка безпеки працівників, організація навчання техніки безпеки

2. Види інструктажів

3. Порядок проведення інструктажів для працівників

4. Гарантії прав працівників на охорону здоров’я на виробництві, охорона
здоров’я персоналу

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Усі прийняті на роботу люди повинні бути ознайомлені із умовами роботи,
правами й обов’язками, що вони повинні виконувати.

У статтях розділу “Охорона праці” Кодексу законів про працю сказано, що
на кожному об’єкті, де працюють люди, повинні бути створені здорові і
безпечні умови праці, що відповідають вимогам охорони праці. Усі будівлі
й устаткування не повинні створювати погрози працюючим, а також
негативно впливати на стан їхнього здоров’я чи самопочуття.

Власник або уповноважений ним орган зобов’язані приділяти увагу умовам
праці працівника, полегшувати їх оздоровлювати навколишнє середовище і
т.д. забезпечувати контроль за здоров’ям працівників зі шкідливими
умовами праці, забезпечувати спецодягом і засобами захисту працюючих від
шкідливого впливу речовин, використовуваних у процесі роботи. Стежити за
дотриманням трудового законодавства, створювати умови для здійснення
контролю за умовами праці, піклуватися про відпочинок працюючих.

Права громадян, у тому числі працівників, закріплені у відповідних
нормативно-правових актах, може бути реалізовано тільки за умови, якщо в
нормативному порядку будуть встановлені для цього необхідні гарантії.

Закон України “Про охорону праці” передбачає цілий ряд гарантій прав
громадян на охорону праці як при укладенні трудового договору, так і під
час роботи на підприємстві.

Чинне законодавство передбачає систему гарантій щодо охорони здоров’я
працівників на виробництві. Згідно зі ст. 43 Конституції України кожен
має право на належні, безпечні й здорові умови праці. Використання праці
жінок і неповнолітніх на небезпечних для їхнього здоров’я роботах
забороняється.

1. Техніка безпеки працівників, організація навчання техніки безпеки

Навчання й інструктажі працівників з питань охорони праці є складовою
частиною системи управління охороною праці. Вони проводяться з учнями,
вихованцями і студентами навчально-виховних закладів, працівниками в
процесі їхньої трудової діяльності.

Усі працівники, яких приймають на роботу і які в процесі роботи
проходять на підприємстві навчання й інструктаж з питань охорони праці,
вивчають правила надання першої і швидкої допомоги потерпілим від
нещасного випадку, а також правила поведінки при виникненні аварії чи
пожежі на підприємстві.

Нагляд і контроль за дотриманням законодавства про працю і правил по
охороні праці здійснюють державні органи й інспекції, що не залежать у
своїй діяльності від адміністрації підприємств і організацій, і
профспілки, а також знаходяться в їхньому підпорядкуванні технічна і
правова інспекції праці.

Відповідальність за керівництво роботою по охороні праці і техніку
безпеки, проведення заходів щодо зниження і попередження виробничого
травматизму і профзахворювань покладається на керівника підприємства.
Відповідальним обличчям за охорону праці, техніку безпеки і виробничу
санітарію є інженер (старший інженер) по техніці безпеки, підлеглий
головному інженеру підприємства.

Місцевий (заводський) профспілковий комітет контролює дотримання
законодавства про працю, вимог охорони праці і виробничої санітарії,
вирішує трудові спори. Для поліпшення роботи з охорони праці і техніку
безпеки профспілкові комітети створюють на підприємствах комісії охорони
праці і виділяють суспільних інспекторів по охороні праці.

Працівники, що виконують роботи підвищеної небезпеки, а також де є
необхідність у професійному доборі, проходять попереднє спеціальне
навчання і перевірку знань з питань охорони праці в термін, установлений
відповідними галузевими нормативними актами, але не рідше одного разу в
рік.

На підприємствах харчової і переробних галузей промисловості для
працівників, що виконують роботи з обслуговування устаткування
підвищеної небезпеки, обов’язково курсове навчання по безпечних методах
роботи з обов’язковими іспитами, що проходить безпосередньо на
виробництві по затвердженим керівництвом підприємства і погодженим з
органами Держнагляду по охороні праці програмами. Це роботи з
обслуговування парових і водонагрівальних казанів; виробничих печей і
інших теплових установок, які працюють під тиском; компресорів;
холодильних установок; газового устаткування; електричного оснащення й
ін.

Допуск до роботи осіб до початку виконання своїх обов’язків періодично
проходять навчання і перевірку знань з питань охорони праці.

Навчання керівників підприємств і заснувань і їхніх заступників, що
безпосередньо відповідають за організацію охорони праці на підприємстві
чи в установі, проводитися в навчальних установах, що мають дозвіл
Комітету з нагляду за охороною праці України на проведення такого
навчання.

На підприємствах навчання з питань охорони праці організовує відділ
охорони праці підприємства, залучає до цього працівників відділу охорони
праці і фахівців, що пройшли навчання і перевірку знань у навчальних
установах або установах Держнагляду по охороні праці.

Посадові особи і фахівці невеликих підприємств, де неможливо провести
навчання і створити комісію по перевірці знань, проходять навчання у
відповідних місцевих навчальних установах або у близьких до їх профілю
виробництва підприємствах, а перевірку знань – комісіях при місцевих
органах Держнагляду по охороні праці.

2. Види інструктажів

За характером і часом проведення інструктажі з питань охорони праці
поділяються на вступний, первинний, повторний, позаплановий та
цільовий.

Вступний інструктаж

Проводиться: з усіма працівниками, які приймаються на постійну або
тимчасову роботу, незалежно від їх освіти, стажу роботи та посади; з
працівниками інших організацій, які прибули на підприємство і беруть
безпосередню участь у виробничому процесі або виконують інші роботи
для підприємства; з учнями та студентами, які прибули на
підприємство для проходження виробничої практики; у разі екскурсії на
підприємство; з усіма вихованцями, учнями, студентами та іншими
особами, які навчаються в СЗО, ПЗО, ПТЗО, ВЗО, при оформленні
або зарахуванні до ЗО.

Первинний інструктаж

Проводиться до початку роботи безпосередньо на робочому місці з
працівником: новоприйнятим (постійно чи тимчасово) на підприємство; який
переводиться з одного цеху виробництва до іншого; який буде виконувати
нову для нього роботу; відрядженим працівником, який бере
безпосередню участь у виробничому процесі на підприємстві.
Проводиться з вихованцями, учнями та студентами СЗО, ПЗО, ПТЗО,
ВЗО: на початку занять у кожному кабінеті, лабораторії, де
навчальний процес пов’язаний із застосуванням небезпечних або
шкідливих хімічних, фізичних, біологічних факторів, у гуртках,
перед уроками трудового навчання, фізкультури, перед спортивними
змаганнями, вправами на спортивних знаряддях, при проведенні
заходів за межами території ЗО; перед виконанням кожного навчального
завдання, пов’язаного з використанням різних механізмів, інструментів,
матеріалів тощо; на початку вивчення кожного нового предмета (розділу,
теми) навчального плану (програми) – із загальних вимог безпеки,
пов’язаних з тематикою і особливостями проведення цих занять

Повторний інструктаж

Проводиться з працівниками на робочому місці в терміни, визначені
відповідними чинними галузевими нормативними актами або керівником
підприємства з урахуванням конкретних умов праці, але не рідше: на
роботах з підвищеною небезпекою – 1 раз на 3 місяці; для решти робіт – 1
раз на 6 місяців.

Позаплановий інструктаж

Проводиться: З працівниками на робочому місці або в кабінеті
охорони праці: при введенні в дію нових або переглянутих нормативних
актів про охорону праці, а також при внесенні змін та доповнень до них;
при зміні технологічного процесу, заміні або модернізації
устаткування, приладів та інструментів, вихідної сировини, матеріалів
та інших факторів, що впливають на стан охорони праці; при порушеннях
працівниками вимог нормативних актів про охорону праці, що можуть
призвести або призвели до травм, аварій, пожеж тощо; при виявленні
особами, які здійснюють державний нагляд і контроль за охороною
праці, незнання вимог безпеки стосовно робіт, що виконуються
працівником; при перерві в роботі виконавця робіт більш ніж на 30
календарних днів – для робіт з підвищеною небезпекою, а для решти
робіт – понад 60 днів. З вихованцями, учнями, студентами – в кабінетах,
лабораторіях, майстернях тощо при порушеннях ними вимог нормативних
актів про охорону праці, що можуть призвести або призвели до
травм, аварій, пожеж тощо.

Цільовий інструктаж

Проводиться з працівниками: при виконанні разових робіт, не передбачених
трудовою угодою; при ліквідації аварії, стихійного лиха; при проведенні
робіт, на які оформлюються наряд-допуск, розпорядження або інші
документи. Проводиться з вихованцями, учнями, студентами 30 в разі
організації масових заходів (екскурсії, походи, спортивні заходи
тощо).

3. Порядок проведення інструктажів для працівників

Усі працівники, які приймаються на постійну чи тимчасову роботу і
при подальшій роботі, повинні проходити на підприємстві навчання в
формі інструктажів з питань охорони праці, подання першої допомоги
потерпілим від нещасних випадків, а також з правил поведінки та дій
при виникненні аварійних ситуацій, пожеж і стихійних лих.

Вступний інструктаж проводиться спеціалістом служби охорони праці, а
в разі відсутності на підприємстві такої служби – іншим фахівцем, на
якого наказом (розпорядженням) по підприємству покладено ці обов’язки
і який в установленому цим Типовим положенням порядку пройшов
навчання і перевірку знань з питань охорони праці. Вступний інструктаж
проводиться в кабінеті охорони праці або в приміщенні, що спеціально
для цього обладнано, з використанням сучасних технічних засобів
навчання, навчальних та наочних посібників за програмою,
розробленою службою охорони праці з урахуванням особливостей
виробництва. Програма та тривалість інструктажу затверджується
керівником підприємства.

Первинний інструктаж проводиться індивідуально або з групою осіб
одного фаху за діючими на підприємстві інструкціями з охорони праці
відповідно до виконуваних робіт, а також з урахуванням вимог
орієнтовного переліку питань первинного інструктажу.

Повторний інструктаж проводиться індивідуально з окремим працівником
або з групою працівників, які виконують однотипні роботи, за
обсягом і змістом переліку питань первинного інструктажу.

Позаплановий інструктаж проводиться індивідуально з окремим
працівником або з групою працівників одного фаху. Обсяг і зміст
позапланового інструктажу визначаються в кожному окремому випадку
залежно від причин і обставин, що спричинили потребу його проведення.

Цільовий інструктаж проводиться індивідуально з окремим працівником
або з групою працівників. Обсяг і зміст цільового інструктажу
визначаються в залежності від виду робіт, що ними виконуватимуться.

Первинний, повторний, позаплановий і цільовий інструктажі проводить
безпосередній керівник робіт (начальник виробництва, цеху, дільниці,
майстер).

Первинний, повторний, позаплановий і цільовий інструктажі завершуються
перевіркою знань у вигляді усного опитування або за допомогою
технічних засобів, а також перевіркою набутих навичок безпечних
методів праці. Знання перевіряє особа, яка проводила інструктаж. При
незадовільних результатах перевірки знань ,умінь і навичок щодо
безпечного виконання робіт після первинного, повторного чи
позапланового інструктажів для працівника на протязі 10 днів
додатково проводиться інструктаж і повторна перевірка знань. При
незадовільних результатах і повторної перевірки знань питання щодо
працевлаштування працівника вирішується згідно з чинним
законодавством. При незадовільних результатах перевірки знань після
цільового інструктажу допуск до виконання робіт не надається.
Повторна перевірка знань при цьому не дозволяється.

Працівники, які суміщають професії (в тому числі працівники
комплексних бригад), проходять інструктажі як з їх основних
професій, так і з професій за сумісництвом.

????????,.frj

??????>@BDFHJLNPRTVXZ\^`bdfrj

Про проведення первинного, повторного, позапланового та цільового
інструктажу та про допуск до роботи особою, якою проводився
інструктаж, вноситься запис до журналу реєстрації інструктажів з
питань охорони праці. При цьому обов’язкові підписи як того, кого
інструктували, так і того, хто інструктував. Сторінки журналу
реєстрації інструктажів повинні бути пронумеровані, журнали
прошнуровані і скріплені печаткою. У разі виконання робіт, що потребують
оформлення наряду допуску, цільовий інструктаж реєструється в цьому
наряді-допуску, а в журналі реєстрації інструктажів – не
обов’язково.

Перелік професій та посад працівників, які звільняються від первинного,
повторного та позапланового інструктажів, затверджується керівником
підприємства за узгодженням з державним інспектором по нагляду за
охороною праці. До цього переліку можуть бути зараховані працівники,
участь у виробничому процесі яких не пов’язана з безпосереднім
обслуговуванням обладнання, застосуванням приладів та інструментів,
збереженням або переробкою сировини, матеріалів тощо.

4. Гарантії прав працівників

на охорону здоров’я на виробництві, охорона здоров’я персоналу

Основи законодавства України про охорону здоров’я розглядають охорону
здоров’я як загальний обов’язок усіх підприємств, установ, організацій,
посадових осіб та громадян, які зобов’язані забезпечити пріоритетність
охорони здоров’я у власній діяльності (ст. 5 Основ). З метою
забезпечення сприятливих для здоров’я умов праці, високого рівня
працездатності встановлюються єдині санітарно-гігієнічні вимоги до
організації виробничих процесів, пов’язаних з діяльністю людей. Власники
і керівники підприємств, установ і організацій зобов’язані забезпечити
виконання техніки безпеки, виробничої санітарії, інших вимог охорони
праці, не допускати шкідливого впливу на здоров’я людей (ст. 28 Основ).
При укладенні трудового договору громадянин повинен бути проінформований
власником під розписку про умови праці на підприємстві, наявність на
робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих чинників, про можливі
наслідки їх впливу на здоров’я і про його права на пільги і компенсації
за роботу в таких умовах. Забороняється укладення трудового договору з
громадянином, якому згідно з медичним висновком протипоказана
запропонована робота за станом здоров’я.

Однією з гарантій є й те, що згідно зі ст. 153 КЗпП працівник має право
відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація,
небезпечна для його життя чи здоров’я або для оточуючих його людей і
навколишнього середовища. Факт наявності такої ситуації підтверджується
фахівцями з охорони праці підприємства за участю представника профспілки
й уповноваженого трудового колективу, а за період простою з цих причин
не з вини працівника за ним зберігається середній заробіток.

Працівник має право розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо
власник не виконує законодавство про охорону праці, умови колективного
договору з цих питань. У цьому випадку працівникові виплачується вихідна
допомога в розмірі, передбаченому колективним договором, але не менш
3-місячного заробітку (ч. З ст. 38, ст. 44 КЗпП).

На час припинення експлуатації підприємства, цеху, дільниці, окремого
виробництва або обладнання органом державного нагляду або службою
охорони праці працівникам гарантується збереження місця роботи.

Працівникам, зайнятим на роботах з важкими і шкідливими умовами праці,
надається право на додаткові пільги і компенсації. Вони безкоштовно
забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або
рівноцінними харчовими продуктами, газованою солоною водою, мають право
на оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення, скорочення
тривалості робочого часу, додаткову оплачувану відпустку, пільгову
пенсію, оплату праці в підвищеному розмірі та інші пільги і компенсації,
що надаються у передбаченому законодавством порядку. Власник також може
за свої кошти додатково встановлювати працівникам за колективним
договором (угодою, трудовим договором) пільги і компенсації, не
передбачені чинним законодавством.

Гарантійною нормою є й те, що на власника покладається обов’язок
безкоштовної видачі працівникам спецодягу, інших засобів індивідуального
захисту, змиваючих і знешкоджуючих засобів, а якщо працівник був
вимушений придбати їх за власні кошти, — компенсувати йому витрати.

Серед гарантій прав громадян на охорону здоров’я під час праці особливо
необхідно виділити обов’язок власника відшкодувати працівникові шкоду,
заподіяну йому каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, пов’язаним з
виконанням трудових обов’язків.

На роботах зі шкідливими і небезпечними умовами праці, а також роботах,
пов’язаних із забрудненням або здійснюваних у несприятливих
температурних умовах, працівникам видаються безплатно за встановленими
нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби
індивідуального захисту: маски, респіратори, захисні окуляри, запобіжні
пояси і т. ін., а також змиваючі та знешкоджуючі засоби.

Видача замість спеціального одягу і спеціального взуття матеріалів для
їх виготовлення або грошових сум для їх придбання не дозволяється. У той
же час власник або уповноважений ним орган повинен компенсувати
працівнику витрати на придбання спецодягу та інших засобів
індивідуального захисту, якщо встановлений нормами строк видачі цих
засобів порушено і працівник був змушений придбати їх за власні кошти. У
разі дострокового зносу цих засобів не з вини працівника власник або
уповноважений ним орган зобов’язаний замінити їх за свій рахунок.

На роботах, пов’язаних із забрудненням, працівникам видається безплатно
за встановленими нормами мило, а там, де можливий вплив на шкіру
шкідливо діючих речовин, — змиваючі, знешкоджуючі засоби. Перелік робіт
і професій, що дають працівникам право на отримання мила, встановлюється
власником або уповноваженим ним органом за узгодженням з профспілковим
органом.

На роботах зі шкідливими умовами праці працівникам видаються безоплатно
за встановленими нормами молоко або інші рівноцінні харчові продукти.

На роботах з особливо шкідливими умовами праці надається безплатно за
встановленими нормами лікувально-профілактичне харчування.

Лікувально-профілактичне харчування видається у вигляді гарячих
сніданків перед початком роботи. В окремих випадках допускається за
погодженням з медико-санітарною частиною підприємства, а коли її немає —
з місцевою сані-тарно-епідеміологічною станцією видача цих сніданків під
час обідньої перерви. Працівникам, які одержують безплатне
лікувально-профілактичне харчування у зв’язку з особливо шкідливими
умовами праці, молоко не видається.

Працівники гарячих цехів і виробничих дільниць забезпечуються
безкоштовно газованою солоною водою. Цехи і виробничі дільниці, на які
поширюється це правило, визначаються органами санітарного нагляду за
погодженням з власником або уповноваженим ним органом.

Працівникам, які працюють у холодну пору року на відкритому повітрі або
в закритих неопалювальних приміщеннях, вантажникам і деяким іншим
категоріям працівників у випадках, передбачених законодавством,
надаються спеціальні перерви для обігрівання і відпочинку, які
включаються в робочий час. Власник або уповноважений ним орган
зобов’язаний обладнувати приміщення для обігрівання і відпочинку
працівників. Питання про кількість і тривалість перерв і про обладнання
місць обігрівання вирішується власником або уповноваженим ним органом і
виборним профспілковим органом підприємства. Тривалість і розподіл
перерв для відпочинку на навантажувально-розвантажувальних роботах
встановлюються правилами внутрішнього трудового розпорядку.

За роботу зі шкідливими і важкими умовами праці працівникам надається
щорічна додаткова відпустка тривалістю до 35 календарних днів, за
Списком виробництв, робіт, цехів, професій і посад, зайнятість
працівників в яких дає право на щорічну додаткову відпустку за роботу із
шкідливими і важкими умовами праці, затвердженим постановою Кабінету
Міністрів України від 17 листопада 1997 p. №1290.

Додаткові компенсації і пільги з урахуванням специфіки умов праці на
конкретному підприємстві можуть визначатися колективним договором або
угодою.

Забороняється застосування праці жінок на важких роботах і на роботах зі
шкідливими або небезпечними умовами праці.

Законодавство обмежує застосування праці жінок у нічний час. Така праця
допускається тільки в тих галузях народного господарства, де це
зумовлюється особливою необхідністю і дозволяється як тимчасовий захід.
Перелік цих галузей і видів робіт із зазначенням максимальних термінів
застосування праці жінок у нічний час затверджується Кабінетом Міністрів
України. До роботи у нічний час можуть залучатися жінки: медичні
працівники, робітниці підприємств харчової промисловості. Таке залучення
жінок до роботи у нічний час викликано особливою необхідністю, але має
постійний, а не тимчасовий характер. Правила про обмеження застосування
праці жінок у нічний час, як правило, порушуються на підприємствах
приватної форми власності.

Зазначені обмеження не поширюються на жінок, які працюють на
підприємствах, де зайняті лише члени однієї сім’ї (ст. 175КЗпП).

Згідно зі ст. 178 КЗпП вагітним жінкам відповідно до медичного висновку
знижуються норми виробітку, норми обслуговування або вони переводяться
на іншу роботу, яка є легшою і виключає вплив несприятливих виробничих
факторів, із збереженням середнього заробітку за попередньою роботою.

До вирішення питання про надання вагітній жінці відповідно до медичного
висновку іншої роботи, яка є легшою і виключає вплив несприятливих
виробничих факторів, вона підлягає звільненню від роботи зі збереженням
середнього заробітку за всі пропущені внаслідок цього робочі дні за
рахунок підприємства, установи, організації.

Жінки, які мають дітей віком до 3 років, у разі неможливості виконання
попередньої роботи переводяться на іншу роботу зі збереженням середнього
заробітку за попередньою роботою до досягнення дитиною віку 3 років.

Висновки

Отже, законодавство України про охорону здоров’я розглядає охорону
здоров’я як загальний обов’язок усіх підприємств, установ, організацій,
посадових осіб та громадян, які зобов’язані забезпечити пріоритетність
охорони здоров’я у власній діяльності (ст. 5 Основ).

З метою забезпечення сприятливих для здоров’я умов праці, високого рівня
працездатності встановлюються єдині санітарно-гігієнічні вимоги до
організації виробничих процесів, пов’язаних з діяльністю людей. Власники
і керівники підприємств, установ і організацій зобов’язані забезпечити
виконання техніки безпеки, виробничої санітарії, інших вимог охорони
праці, не допускати шкідливого впливу на здоров’я людей (ст. 28 Основ).

При укладенні трудового договору громадянин повинен бути проінформований
власником під розписку про умови праці на підприємстві, наявність на
робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих чинників, про можливі
наслідки їх впливу на здоров’я і про його права на пільги і компенсації
за роботу в таких умовах. Забороняється укладення трудового договору з
громадянином, якому згідно з медичним висновком протипоказана
запропонована робота за станом здоров’я.

Охорона здоров’я робітників, забезпечення безпечних умов праці,
попередження професійних захворювань і усунення виробничого травматизму
складають постійну турботу держави.

Список використаної літератури

Закон України “Про охорону праці” від 14 жовтня 1992 р.

Винокурова Л.Е., Васильчук М.В., Гаман М.В. Основи охорони праці:
Підручник. – К., 2001.

Денисенко Г.Ф. Охрана труда. – М., 1995.

Єлисєєв А.Г. Охорона праці. – К., 1995.

Прокопенко B.I. Трудове право України: Підручник. – X.: Фірма “Консум”,
1998.

Севастьяновым., Штефанов Б. И. Охрана труда. Труд женщин. Труд молодежи.
— М., 1990.

Шептулина Н.Н. Охрана труда работников, занятых на работах с
неблагоприятными условиями труда / / Трудовое право. — 1998.

Ярхо А.А. Законодательство об охране труда. — М 1988.-112 с.

PAGE

PAGE 2

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter