HYPERLINK «http://www.ukrreferat.com/» www.ukrreferat.com – лідер
серед рефератних сайтів України!

ДИПЛОМНА РОБОТА

на тему:

«Організація і технологія роздрібного продажу

цукерок і валяного взуття»

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………….
………………………………………. 3

РОЗДІЛ 1. ОРГАНІЗАЦІЯ І ТЕХНОЛОГІЯ РОЗДРІБНОГО ПРОДАЖУ
ЦУКЕРОК………………………………………………………..
……………………………………. 5

1.1. Загальні товарознавчі відомості про
цукерки…………………………… 5

1.2. Класифікація цукерок, їх
характеристика………………………………… 7

1.3. Пакування і вимоги до якості цукерок, умови зберігання………….
17

РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ І ТЕХНОЛОГІЯ РОЗДРІБНОГО ПРОДАЖУ

ВАЛЯНОГО
ВЗУТТЯ…………………………………………………………
………………….. 19

2.1. Загальні відомості та сировина, з якої виготовляють валяне

взуття…………………………………………………………
…………………………………. 19

2.2. Класифікація і характеристика асортименту валяного взуття……. 22

2.3. Оцінка якості і визначення сортності валяного
взуття………………. 24

2.4. Маркування, пакування і зберігання валяного
взуття………………… 26

ВИСНОВКИ……………………………………………………….
…………………………………… 28

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ
ДЖЕРЕЛ……………………………………………………. 30

ВСТУП

Актуальність дослідження. Основним завданням роздрібних торговельних
підприємств в умовах посилення конкуренції на споживчому ринку товарів і
послуг за залучення і розширення контингенту клієнтів і їх грошових
доходів є вдосконалення організації продажу товарів і підвищення якості
обслуговування покупців.

Продаж товарів – завершальна стадія торгово-технологічного процесу в
магазині. Операції, що виконуються на цій стадії, є
найвідповідальнішими, оскільки вони пов’язані з безпосереднім
обслуговуванням покупців.

Характер і структура операцій з продажу товарів залежать в першу чергу
від асортименту реалізовуваних товарів і методів їх продажу. Так, на
вибір товарів повсякденного попиту покупець витрачає значно менше часу,
ніж на товари періодичного або рідкісного попиту. Істотно розрізняється
зміст операцій з продажу товарів в магазинах, що застосовують різні
методи продажу. Під методами продажі розуміють сукупність прийомів і
способів реалізації товарів покупцям.

Мета і завдання дослідження. У даній роботі плануємо розглянути
товарознавчі характеристики та особливості організації і технології
роздрібного продажу цукерок і валяного взуття.

Завдання дослідження:

розкрити товарознавчі характеристики цукерок;

розкрити товарознавчі характеристики валяного взуття;

дослідити особливості роздрібного продажу цукерок і валяного взуття.

Об’єкт дослідження: роздрібна реалізація продовольчих і непродовольних
товарів.

Предмет дослідження: особливості класифікації, зберігання та продажу
цукерок і валяного взуття.

Методи дослідження: під час виконання роботи були використані такі
методи дослідження як літературний метод, метод класифікації,
порівняння, аналіз, синтез, узагальнення тощо.

Структура роботи: дана робота складається зі вступу, основної частини,
яка містить два розділи з підрозділами, висновків, списку використаних
джерел.

РОЗДІЛ 1

ОРГАНІЗАЦІЯ І ТЕХНОЛОГІЯ РОЗДРІБНОГО ПРОДАЖУ ЦУКЕРОК

1.1. Загальні товарознавчі відомості про цукерки

Цукерки — дуже велика група кондитерських виробів, які виготовляють на
цукровій основі з різними наповнювачами. Більшість цукерок має м’яку,
ніжну консистенцію, приємний аромат та ніжний смак, легко засвоюється
організмом. Вони висококалорійні (особливо ті, що включають жири)
—380-550 ккал/100 г.

Виробництво багатьох груп, а також деяких видів цукерок має свої
особливості і здійснюється на відповідних технологічних лініях. Разом є
тим можна виділити спільні операції технологічної схеми виробництва:
приготування цукеркових мас, формування корпусів, обробка їх поверхні,
загортання, фасування, пакування.

Приготування цукеркових мас для більшості видів включає виварювання
цукро-патокового або інших сиропів, інколи з наступним збиванням їх. Для
багатьох цукеркових мас характерна механічна обробка сировини —
подрібнення, розтирання, змішування тощо.

Обробка поверхні включає глазурування, посипання оздоблювальними
матеріалами тощо.

Глазурування корпусів поліпшує споживні властивості цукерок, запобігає
висиханню і зволоженню їх. Основними видами глазурі є шоколадна та
жирова.

Шоколадна глазур буває на какао тертому і какао маслі, з частковою
заміною їх кондитерським жиром (3-5%); на какао порошку; із заміною
какао масла жиром шоклін або іншими аналогами.

Жирову глазур виготовляють на кондитерському жирі з додаванням какао
тертого і сої молотої смаженої або какао масла і какао велли молотої чи
какао порошку, какао велли і борошна соєвого дезодорованого.

Після глазурування цукерки охолоджують і направляють на загортання або
укладання в тару.

Загортання цукерок надає їм гарного зовнішнього вигляду, запобігає
зволоженню і висиханню, а також захищає від забруднення. Для загортання
використовують етикетки з парафінованого паперу, целофанові етикетки,
фольгу і парафіновану підгортку. Залежно від способу запаковування
кінців зовнішньої обгортки застосовують такі види загортки: в
перекрутку, в затяжку, із запаковуванням кінців етикетки в носок (в
куток), в обтяжку із запаковуванням кінців обгортки складками при
загортанні у фольгу.

Рис. 1.1. Види загортки кондитерських виробів:

а — у перекрутку; б — «в носок»; в — взатяжку; г — в «саше»; д — в
обтяжку; е, є —термосклеюванням; ж — із загорткою кінців етикетки в
куток;

з — з загорткою кінців етикетки із зрізаними кутками на торцях; и — в
конверт; і — бандероллю

1.2. Класифікація цукерок, їх характеристика

Асортимент цукерок дуже різноманітний. Залежно від способу виготовлення
і оздоблення поверхні цукерки бувають неглазурованими і глазурованими
шоколадною, жировою, молочно-шоколадною та іншими видами глазурі,
шоколадні з начинками, в цукровій пудрі (Журавлина). Поверхня цукерок
може бути обсипаною какао порошком, какао крупкою, вафельними крихтами
тощо.

За видом і складом їх поділяють на цукерки з однієї маси (помадкова,
фруктова, молочна, пралінова та ін.), двох або більше (з комбінованими
корпусами) цукеркових мас, перешарованих або вкритих вафельними листами,
вироби з шоколадними шарами, із заспиртованих фруктів, ягід, з наявністю
горіхів, цукатів тощо.

За зовнішним оформленням розрізняють цукерки незагорнуті (відкриті),
загорнуті, у капсулах, відформовані у фольгу та полімерні матеріали.

Важливими ознаками класифікації цукерок також є рецептурний склад і
стійкість при зберіганні (масового попиту, десертні або роздрібні),
розмір (великі — до 30 шт, середні — до 90 і дрібні понад 90 шт на 1
кг), особливості реалізації (штучні, вагові, фасовані в коробки, кульки,
пакети).

1.2.1 Цукерки, глазуровані шоколадною глазур’ю

Асортимент цукерок, глазурованих шоколадною глазур’ю, формується за
видами цукеркових мас і внесених поліпшувачів.

Цукерки з помадковими корпусами. Для приготування помадкових цукеркових
мас використовують помадку, в яку додають смакові та ароматишні
речовини.

Помадка — це однорідна дрібнокристалічна пластична гетерогенна маса, що
складається із твердої і рідкої фаз. У ній також є дрібненькі пухирці
повітря, які створюють певну пухкість, а в цукровій помадці — біле
забарвлення.

Цукрову помадку виробляють з цукру (83,7%) і патоки, а для відповідних
цукерок використовують поліпшувачі: цукати терті для цукерок Пілот,
молочну сироватку— Маріте, морквяний сік— Рум’яні щічки, набряклий
крохмаль— Пірует. Масова частка глазурі цукерок Пірует становить 24, а
інших видів — 25%.

Молочну помадку виготовляють з додаванням 303,4 кг/т згущеного молока,
завдяки чому вона має підвищену харчову цінність і кремовий колір. Ця
помадка є основою для приготування цукерок Сонечко. Масло вершкове
поліпшує споживні властивості цукерок Дітям і Любимі, какао терте, ядро
горіха смажене терте і підварка цитрусова — Загадка; какао порошок і
ядро соняшника терте — Лускунчик.

Близькі за складом до цукерок з молочної помадки цукерки з вершкової
помадкової маси. Наприклад, до рецептури цукерок Фантазія входить молоко
згущене, масло вершкове, ядро горіха смажене і кава молота.

Помадку крем-брюле виробляють з молочного сиропу, який піддають
томлінню, під час якого внаслідок цукроамінних реакцій маса набуває
коричнюватого відтінку і специфічного приємного смаку та аромату. Кращий
склад корпусу мають цукерки Вечір, що містять шоколадну глазур, какао
порошок і сухі вершки. З підвищеним вмістом молока згущеного і масла
вершкового випускають цукерки Аеліта, Васильок і Ромашка. Какао порошок
поліпшує споживні властивості цукерок Аеліта, Ластівка, Ромашка і
Елегія, а ядро горіха смажене терте — Васильок і Мир.

Фруктова помадкова маса формується за рахунок використання
плодовоягідних напівфабрикатів, у т.ч. відповідних підварок, пюре для
цукерок Полуничні, Цитрон, Вишневий сад, Осінній сад; яблучного
порошку—для цукерок Яблунева гілка, Десна, Чарівник; яблучного соку
концентрованого — Спогад. Частка шоколадної глазурі у цукерках Спогад
становить 18%, Вертикаль, Во’ дограй, Аліготе — 22%, більшості інших
видів — 24 або 25%.

Цукерки з фруктовими і фруктово-желейними корпусами. Основою фруктового
корпусу цукерок Абрикосові, Літо, Цирк, Південна ніч є пюре яблучне і
абрикосове, цукерок Слива — яблучне і сливове, Сливове листя —сливове,
Смородинка — яблучне і чорносмородинове. Для поліпшення споживних
властивостей цукерок Цирк використовують підварку вишневу і чорнослив
протертий, Південна ніч — підварку вишневу і наливку Запіканка. Масова
частка вологи корпусу більшості цукерок становить (16±3)% і тому вони
легко деформуються при транспортуванні.

Для виробництва цукерок з фруктово-желейними корпусами використовують
драглеутворювачі з додаванням плодово-ягідних напівфабрикатів, а для
багатьох видів і з алкогольними напоями. Агар передбачений рецептурою
для цукерок Цитрусові, агароїд— Малинка, Прибузькі, пектин яблучний —
Ягідка, пектин цитрусовий — Горянка, Рубін, желатин — Сонячна долина.
Масова частка вологи фруктово-желейних корпусів досягає 18—28%. На
агароїді без фруктово-ягідних напівфабрикатів виробляють цукерки
Аркадія, які можна віднести до желейних.

Цукерки з молочними корпусами. Молочні маси виробляють із цукрупіску,
патоки, молока згущеного з додаванням для деяких видів масла вершкового
(Зорька, Молочні пляшечки), плодово-ягідних напівфабрикатів (Абрикотін,
Магнолія), какао порошку, спирту і вина (Естрадні). Масова частка вологи
корпусу становить 10—16%.

Цукерки з лікерними корпусами. Лікерні корпуси складаються з оболонки,
що являє собою дрібні кристали сахарози, всередині якої знаходиться
насичений розчин цукру з включенням алкогольних напоїв і різних
наповнювачів.

Багато видів цукерок включають плодово-ягідні напівфабрикати
(Абрикосовий, Вишневий і Полуничний лікер). До складу корпусу цукерок
Запорожець за Дунаєм входить підварка чорносмородинова, а Старий замок —
пюре сливове. Частка шоколадної глазурі у цукерках Полуничний лікер —
30%, в інших видах — 35—37,5%, а масова частка вологи — 19—25%.
Поліпшений склад корпусу цукерок Місячні без алкоголю. Назва цукерок
Кавовий, Медовий, Молочний лікер відповідає смаковим наповнювачам. До
складу корпусу цукерок Шоколадні пляшечки з лікером входить значна
частка коньяку і спирту.

Цукерки з кремовими корпусами. Кремові маси одержують збиванням або
змішуванням шоколадних, пралінових чи помадкових мас з жирами і
смаковими добавками. Деякі з них мають ніжну, пухку консистенцію,
зумовлену насиченням маси при збиванні дрібними пухирцями повітря, які
рівномірно розподілені у вигляді дрібнодисперсних включень. Завдяки
вдалому складу і структурі цукерки з кремовими корпусами
характеризуються високою енергетичною цінністю, легкою засвоюваністю і
відносяться до десертних (вищих сортів).

До рецептури більшості виробів входять какао продукти. Висока частка
какао тертого характерна для цукерок Трюфелі, Трюфелі екстра і Весільні.
Для виготовлення корпусу різних цукерок використовують різний крем: для
Космічних—шоколадно-молочний, Вінок Дунаю—вершковий, Байки Крилова —
шоколадно-горіховий, Салют — шоколадно-мигдальний з додаванням
подрібненого горіха, Наталка-Полтавка і Стріла — помадково-кремова маса.
Частка шоколадної глазурі цукерок Стріла — 22%, а Наталка-Полтавка,
Салют, Весільна і Космічні — 35%.

Цукерки зі збивним корпусом одержують збиванням цукро-патокових сиропів,
які містять драглеутворювачі, з яєчним білком і наступним введенням у
суміш смакових, ароматичних компонентів. Кількість яєчного білка для
різних мас коливається від 21,5 (Весняні) до 73 кг/т (Калина червона).

Більшість корпусів цукерок включають плодово-ягідні напівфабрикати:
Весняні, Стратосфера, Мімоза, Суфле, Вінні-Пух, Калина червона, Садова
полуниця. До складу корпусу цукерок Мімоза входить 17,8% глюкози,
Стратосфера — 2,6% ядра горіха ліщинового смаженого подрібненого.

Цукерки Пташине молоко виробляють з молочних мас збиванням сиропу з
агаром і яєчним білком, а потім додають масло вершкове і молоко згущене.
Різнорідності корпусів досягають внесенням добавок: шоколадної глазурі,
варення, підварки, лимонної кислоти і есенції, їх випускають у суміші не
менше трьох різновидів.

Корпуси цукерок мають високу вологість (21±2)% і нестійкі при
транспортуванні та зберіганні. Частка шоколадної глазурі — від 28
(Золота рибка) до 40% (Весняні, Мімоза, Суфле, Ювілейні).

Цукерки з марципановими корпусами. Марципанові маси одержують
змішуванням підсушених або сирих ядер горіхів з цукровою пудрою і
різними поліпшувачами до однорідної маси. Споживні властивості цукерок
визначаються часткою шоколадної глазурі і горіхів, видом і наявністю
інших поліпшувачів (Мигдальні, Білоруська картопля, Май, Ельбрус).

Цукерки з корпусами на основі праліне. Пралінові цукеркові маси являють
собою тонкоподрібнену суміш смажених ядер горіхів, насіння олійних
культур з цукром, жирами та іншими компонентами рецептури. Вони містять
близько третини жиру, 50-60% цукру і мають високу енергетичну цінність.

Асортимент цукерок можна визначити залежно від виду і кількості какао
продуктів, горіхів і внесених поліпшувачів. Маси із значною кількістю
какао тертого, какао масла і солодкого мигдалю за своїми споживними
властивостями наближаються до шоколадних.

Висока частка какао тертого, какао масла і мигдалю входить до складу
корпусу цукерок Кара-Кум, менша — Мак, Лісова пісня, в яких є горіхи
ліщини. Какао терте, мигдаль і кокосова олія значною мірою зумовлюють
гармонійні смакові властивості цукерок Алеко. Вагома концентрація
мигдалю (26%) у суміші з молоком згущеним, какао маслом і маслом
вершковим формують індивідуальні переваги цукерок Золота нива. Приємні
органолептичні властивості цукерок Лісова пісня доповнюють згущене
молоко і фрукти в сиропі.

Для виготовлення цукерок Арія, Билина, Маска, Фіалка використовують
какао порошок і кондитерський жир.

З додаванням какао порошку випускають цукерки Проліски, які містять сухі
вершки і сухе знежирене молоко з яблучним соком, Спектр — соєвий
білково-вуглеводний концентрат, Забава — суху сироватку і борошно
соняшникове, Полонез — круп’яні палички і цикорій молотий, Чарівне зерно
— пшеничні висівки, Талісман — сухарі панірувальні і соєве дезодороване
борошно, Зимовий вечір — екструдовані крупи, Стежинка — борошно
соняшникове.

За типом праліне на кондитерському жирі з какао порошком випускають
цукерки Кобза, Скакалонька, Орфей і Весняний гай. До рецептури виробів
входять такі види нетрадиційної сировини як кукурудзяне борошно і вафлі
подрібнені (Кобза), суха молочна сироватка і вафлі подрібнені (Капель),
суха молочна сироватка і кукурудзяне борошно (Мальвіна), суха молочна
сироватка і крихти цукрового печива (Весняний гай), сухе знежирене
молоко і продукт екструдованих круп (Гуцулочка), сухе молоко і
екструдовані крупи (Вишиванка).

Цукерки з начинками між шарами вафель. Характеризуються гармонійним
смаком, своєрідною консистенцією і користуються стабільним попитом.

Асортимент цукерок різноманітний і відрізняється часткою використаних
начинок, вафельних листів і шоколадної глазурі, розміром тощо.

Найширший асортимент цукерок з праліновими начинками. Вони
характеризуються значним вмістом шоколадної глазурі, утому числі 40% її»
передбачено для цукерок Червона шапочка, Метеор, Ведмедик клишоногий і
Тузик. Частка вафельних листів становить 10—12% і тільки для цукерок
Гулівер — 22%. Більшість начинок включають какао продукти і їх можна
вважати шоколаднопраліновими. Споживні властивості виробів зумовлені
кількістю какао продуктів, видом і кількістю горіхів, а також внесеними
поліпшувачами. Мигдаль входить до складу начинки цукерок Ведмедик на
Півночі — 48%, Ведмедик клишоногий — 28% і Тузик — 11%, які також
містять какао масло, а для цукерок Тузик ще й какао терте. Значна частка
какао тертого передбачена рецептурою для цукерок Гулівер (18,7%), а
какао масла у цукерках Червона шапочка — 15,9% і Витязь— 13,5%. Арахіс
використовують для виготовлення праліне для цукерок Червона шапочка —
28,7%.

Серед інших видів начинок найпростішою є кремова на кондитерському жирі
для цукерок Ананасні (Пан ананас). Вона являє собою змішану цукрову
пудру з кондитерським жиром (40%) з додаванням лимонної кислоти і
ананасної есенції. Начинку цукерок Золотий фазан виробляють із розтертих
цукерок Ананасних неглазурован их і глазурованих—відповідно 73,8 і
15,2%. Для цукерок Рапсодія начинки готують на основі кондитерського
жиру — 33% з додаванням какао порошку — 5,8% і борошна кукурудзяного
смаженого — 18,5%.

Цукерки з грильяжними корпусами. Грильяжні маси для більшості цукерок —
це суміш плавленого цукру-піску, подрібнених смажених ядер горіхів з
додаванням жирів, для деяких — плодово-ягідних напівфабрикатів, меду
тощо. В основному їх формують прокатуванням і різанням.

За складом маси вони можуть бути з твердим (Грильяж у шоколаді, Грильяж
східний, Грильяж київський, Грильяж соняшниковий), напівтвердим
(Метеорит, Менует, Прометей, Осінній вечір) і м’яким (Космонавт,
Серенада, Фруктовий грильяж з цукатом, Геркулес) корпусами.

Корпус цукерок Грильяж у шоколаді складається з 1/3 горіха ліщинового
смаженого подрібненого і 2/3 плавленого цукру аморфної структури з
додаванням 13,5 кг/т масла вершкового і ваніліну. Для приготування
Грильяжу східного передбачений арахіс підсушений подрібнений.

З використанням меду бджолиного готують маси для цукерок Грильяж
київський, Менует і Метеорит. На арахісі смаженому подрібненому, цукрі,
патоці і маргарині виготовляють масу для корпусу цукерок Прометей.

Ядро соняшника смажене і мед необхідні для виробництва цукерок Грильяж
соняшниковий, ядро горіха смажене подрібнене, мед з додаванням сухої
білкової суміші і маргарину — цукерок Геркулес.

Цукерки з комбінованими корпусами. Значна частина асортименту формується
за рахунок поєднання лікерної маси з іншими: фруктовою (Лебідь,
Есмеральда), фруктово-желейною (Виставкові), молочно-помадковою
(Ласунка, Столичні), помадково-горіховою (Пікова дама),
цукрово-помадковою (Слов’янські). Для виготовлення багатьох корпусів
використовують різні види помадки, в тому числі цукрову — для цукерок
Полум’я, в яких для її поліпшення застосовують марципанову масу і
вершкову — До зірок.

Цукерки Писанка відрізняються привабливою яйцеподібною формою, великою
часткою глазурі — 40% і вдалим поєднанням вершкового і марципанового
кремів.

Найкраще поєднання дев’яти шарів із шоколадно-горіхової і марципанової
маси у цукерок Спартак і п’яти шарів із пралінової і кавово-кремової мас
у цукерок Жар-птиця. Цукерки Спартак неглазуровані, а Жар-птиця містить,
як і більшість видів, 30% глазурі.

Фрукти, ягоди, цукати в шоколаді. В цій групі значну частку займають
фрукти і ягоди, заспиртовані в шоколаді відповідних назв. Вони
представлені цілими або різаними плодами, вкритими цукровою помадковою
масою з додаванням настойки ягід, фруктів у спирті і глазуровані
шоколадною глазур’ю.

Декілька видів цукерок виготовляють на основі чорносливу. Так, для
корпусу цукерок Десерт використовують зварений у цукровому сиропі
дрібний чорнослив — 51%, Слива в шоколаді — підготовлений так само
дрібний чорнослив — 46%, а замість кісточки використовують цукрову
помаду із січеним апельсином або мандарином, Чорнослив у шоколаді —
кісточку замінено очищеним мигдалем. Велику частку шоколадної глазурі
містять цукерки Десерт — 45%, Слива і Чорнослив у шоколаді — 40%.

1.2.2. Цукерки, глазуровані жировою глазур’ю

Асортимент цукерок формується залежно від виду глазурі і корпусу. Кращі
види жирової глазурі містять: № 1 — какао терте 10 і борошно соєве
смажене 10,9%; № 2 — какао масло 10,2 і какао веллу 10,8%; № 3 — какао
порошок 2, какао веллу 11,1 і борошно соєве дезодороване. Залежно від
складу жирова глазур може мати колір від кремового до коричневого. Вона
відрізняється від шоколадної глазурі своєрідним смаком гідрогенізованих
кондитерських жирів, недостатньо привабливим ароматом, а та, що має
коричневий колір, —відсутністю характерного блиску.

До складу цукерок Апельсинові, Лимонні, Дружок входить фруктова помадка.
Корпус цукерок Доміно, в складі якого є також борошно соєве смажене
13,8%, глазур шоколадна 1,9% і жирова 1,4%, складає цукрова помадка.
Основну частку корпусів цукерок Калинка-малинка, Політ, Райдужні
становить помадка молочна.

Поліпшувачами цукерок Золотисті є сухі вершки, сухе молоко, кокосова
олія і вафельні крихти, Журавлик—сухі вершки, борошно соєве дезодороване
і кондитерський жир. Цукерки Аромат садів мають фруктово-помадковий
корпус з додаванням соку яблучного концентрованого.

1.2.3. Цукерки неглазуровані

Цукерки неглазуровані випускають тільки з деяких мас: пралінової, типу
праліне, на кондитерському жирі, помадкових, молочних.

Цукерки із мас типу праліне. Виробляють цукерки Батончики, Буратіно,
Кавові, Ноктюрн, Похідні, Примула, Маскарад. Важливим поліпшувачем для
всіх видів є какао порошок. Найбільше його міститься в цукерках Похідні
і Буратіно. Підвищений вміст горіхів у цукерках Маскарад— 19,4%, Похідні
— 18,9%, Примула — 11,8 і Буратіно — 9,8%. Поліпшує харчову цінність
виробів сухе молоко, а підвищує енергетичну цінність — кондитерський жир
— 18,8—26,8%.

Цукерки із мас на кондитерському жирі. Випускають цукерки Городки,
Польові, Скворушка, до складу яких входить 23,4—27,7% кондитерського
жиру і різні наповнювачі.

Цукерки неглазуровані помадкові. Виробляють на основі цукрової,
молочної, вершкової і помадки крем-брюле. На цукровій помадці найкращий
склад мають цукерки Нектар, що включають мед бджолиний, масло вершкове і
ядра горіха смаженого тертого. В рецептурі цукерок Освіжаючі — молоко
згущене і яблучна підварка, Аличевий нектар — підварка аличева і сік
аличевий спиртований, Фруктово-ягідний цукор — варення фруктово-ягідне.

Серед виробів на молочній помадці поліпшений склад у цукерок Прем’єра і
Молочно-медові. Молочна маса цукерок Світлячок додатково включає
вершкове масло і мандаринову підварку, а Яблучні — яблучну.

Цукерки із вершкової помадки — це Театральна помадка, Вершкова помадка,
Вершкова помадка з цукатом. Вони мають приємний смак, запах і
консистенцію у свіжому стані, але не стійкі при зберіганні.

Цукерки неглазуровані молочні. Найвищі споживні властивості мають
цукерки Вершкова тягнучка і Малютка, для виготовлення яких витрачають
відповідно молока згущеного 512,3 і 474,9, а масла вершкового — 117,4 і
108,9 кг/т. Для приготування цукерок Коровка (Корівонька) використовують
менше молока згущеного і масла вершкового. Органолептичні властивості
цукерок Лужок поліпшені медом.

1.2.4. Цукерки шоколадні

? V

¤^„`„Agd”j’

?

$

b ?

T

V

I

i

i

V

i

&

dh ¤`„a$gd‘)-

¤^„`„Agd?Ed

????d?ачинкою і мають високу частку шоколаду. Цукерки Асорті з більшістю
начинок містять 59% шоколаду. Цукерки Асорті харківські можуть бути з
праліновою, шоколадною, помадково-шоколадною, помадково-фруктовою,
вершково-помадковою і молочно-помадковою начинками. З
помадково-фруктовою начинкою випускають цукерки Полуничний аромат, з
фруктово-лікерною — Вишневий аромат, з молочно-помадковою — Пляшечки
любительські. Випускають також шоколадні цукерки Шашки, Кальвіль
сніговий, Осінь, Русалонька, Дебют, Веселий вулик, Медовий аромат,
футбол та ін.

1.3. Пакування і вимоги до якості цукерок, умови зберігання

Фасують вироби у коробки, пачки або пакети окремими видами або в
наборах. Цукерки загорнуті, вагові, збивні, Суфле і лікерні укладають у
ящики рядами масою нетто не більше як: лікерні — 6 кг, збивні — 8 кг.
Решту видів пакують у ящики укладанням або насипанням масою нетто не
більше як: у ящиках із гофрованого картону — 12; у дощатих або фанерних
ящиках — 15 кг.

Поверхня виробів має бути сухою, а глазурованих шоколадною глазур’ю —
блискучою, трохи хвилястою, глазур повинна рівномірно, без просвітів
покривати корпус. Глазуровані вироби можуть мати просвічування або
матовість нижньої сторони цукерок.

Цукерки випускають відповідної правильної форми, без деформацій. Вироби,
що формуються випресовуванням і різанням, можуть мати нерівні зрізи.

Для більшості виробів важливою є однорідність структури, рівномірність
розподілу твердих включень.

Цукерки, до складу яких входить жир, не повинні мати салистого,
прогірклого або іншого неприємного присмаку.

Цукерки слід зберігати у сухих, добре провітрюваних приміщеннях, без
стороннього запаху, при температурі (18±3)° С і відносній вологості
повітря не вище як 75%, без прямої дії сонячного світла. В таких умовах
строки зберігання не повинні перевищувати:

• з корпусами кремовими, кремово-збивними із вершковим маслом,
лікерними, заспиртованих ягід і фруктів у шоколаді, цукерок «Театральна
помадка», «До зірок», «Золоте кільце» — 15 днів;

• неглазурованих загорнутих — 25 днів;

• трюфелі, «Гаяне», шоколадні пляшечки з лікером і коньяком, фрукти і
ягоди в шоколаді, «Старт», цукерок з корпусами, що вміщують борошно із
взірваних круп, марципанових фігур, покритих захисним шаром — 1 місяць;

• загорнутих, глазурованих молочно-шоколадною, мигдально-шоколадною,
молочно-горіховою глазур’ю; цукерок, загорнутих неглазурованих; цукерок
на основі кондитерського жиру, що виготовлені на пальмоядровій олії
(твердий жир), загорнутих і незагорнутих— 1,5 місяця;

• «Космічні» (незагорнуті), типу праліне, що виготовлені на
кондитерському жирі і борошні соняшниковому; загорнутих із желейними
корпусами; загорнутих із збивними корпусами, що приготовлені з
використанням агару із фурцелярії; загорнутих на основі кондитерського
жиру неглазурованих; шоколадних типу Асорті; цукерок Полум’я, Ракета,
Букурія; цукерок з помадково-кремовими корпусами і ферментом інвертазою
— 2 місяці;

• «Космічні» (загорнуті), з корпусами із взірваних круп, типу праліне,
глазурованих шоколадною глазур’ю; цукерок на основі кондитерського жиру,
глазурованих шоколадною глазур’ю, загорнутих; цукерок Дари Полісся;
цукерок, глазурованих шоколадою глазур’ю незагорнутих, а також
загорнутих із збивним корпусом — 3 місяці; цукерок, глазурованих
шоколадною глазур’ю, загорнутих (крім зазначених вище) — 4 місяці.

РОЗДІЛ 2

ОРГАНІЗАЦІЯ І ТЕХНОЛОГІЯ РОЗДРІБНОГО ПРОДАЖУ

ВАЛЯНОГО ВЗУТТЯ

2.1. Загальні відомості та сировина, з якої виготовляють валяне взуття

Валяне взуття – це одношарова конструкція переважно у формі чобіт,
сформована в процесі валяння з волокон шерсті. Повстеподібна структура
стінок взуття створюється за рахунок взаємного переплетення і зчеплення
волокон, пов’язаних між собою силами тертя.

Головна функція валяного взуття – захист ніг від низьких температур, а
для виробничого взуття – від високих температур навколишнього
середовища. Низька теплопровідність взуття забезпечується пористою
структурою його стінок. Для захисту від вологи і передчасного зношування
використовуються калоші або низ чобіт обгумовується. Ергономічні й
естетичні властивості цього взуття недостатні. Теплозахисті властивості
залежать від товщини і густини стінок, волокнистого складу, вмісту
вологи.

Залежно від складу суміші вовни взуття розподіляється на грубошерстне,
напівгрубошерстне і фетрове. Грубошерстне взуття використовується з
різною товщиною стінок – обважнене, середнє і тонке.

Обважнене валяне взуття має найвищі теплозахисні властивості і
призначене для носіння при низьких температурах і незначній рухливості
протягом тривалого періоду часу. Середнє валяне взуття має нижчі
теплозахисні властивості, меншу товщину стінок і масу, призначене для
захисту від помірного холоду. Тонке взуття носять з калошами під час
невеликих морозів. Фетрове взуття відноситься до напівгрубошерстного з
вмістом козячого пуху, носиться з калошами.

Для виготовлення валяного взуття використовується овеча натуральна вовна
різної тонини, вовна заводська, хутряна, відновлена та ін. Овеча
натуральна вовна розподіляється за тониною па тонку, напівтонку,
напівгрубу і грубу. Груба і напівгруба неоднорідна вовна буває пояркова,
весняного і осіннього стриження.

Пояркову вовну отримують при першому стриженні ягнят. Вона м’яка і
шовковиста, містить менше жиропоту і забруднень, косиці і волос мають
конічну форму, волокна легко відокремлюються одне від одного.
Валкоспроможність 5-8 балів.

Вовна весняного стриження має з’єднані між собою косиці, знімається у
вигляді руна, має значну кількість пухових волос і сторонніх домішок,
більшу довжину, деяку зваляність. Валкоспроможність 3-6 балів.

Вовна осіннього стриження знімається пасмами (не утворює руна). Вона не
зваляна, має менше пухових волос і жиропоту. Валкоспроможність 8-9
балів.

Козячий пух отримують весною вичісуванням кіз пухових порід. Він м’який,
тонкий (15-19 мкм), легкий має достатню валкоспроможність – 4
бали.

Заводську вовну отримують при знешерстюванні шкір під час підготовчих
процесів вичинювання шкіри. Коров’яча заводська вовна має середню
довжину 20 мм, валкоспроможність 3-7 балів, овеча – 3-4,5 балів.

Хутряну вовну отримують при стриженні хутряних і шубних овчин, які мають
зайву довжину волосяного покриву. Вона розподіляється за тониною і
довжиною (від 10 до 35 мм і більше). З недоброякісних овчин знімають усю
вовну довжиною від 13 до 70 мм. Валкоспроможність хутряної вовни
залежить від групи порід і знаходиться в межах 2-6 балів.

Відновлена шерсть отримується при переробці шерстяної і напівшерстяної
сировини ношених виробів, суконних, камвольних і трикотажних клаптів та
обрізків. Довжина волокон 15-35 мм, валкоспроможність 1,5-2,5 балів.

Використовуються також відходи шерстяної промисловості – чистошерстяні
пачоси гребінні, кардні випади, валкоспроможністю 1,5-4 бали.

Склад суміші волокон для кожного виду взуття нормується відповідними
нормативними документами. Для виготовлення грубошерстного взуття
використовується натуральна груба вовна, у тому числі осіннього
стриження і пояркова 65 % маси натуральної вовни, заводська овеча і
коров’яча, вовна відновлена.

Напівгрубошерстні чоботи виготовляють з вовни напівгрубої, хутряної,
гребінних пачосів. У суміші фетрових чобіт ті самі компоненти, але
частина напівгрубої вовни (14 %) замінюється чесаним козячим пухом.

Залежно від наявності сировини та її якості дозволяється деяка заміна
видів шерсті. Основним показником суміші є валкоспроможність. Із суміші
з недостатньою валкоспроможністю неможливо виготовити щільне взуття
доброї якості. Суміш з доброю валкоспроможністю оцінюється в 5,5 балів і
вище, а з низькою – менше 4,5 балів. З урахуванням цих оцінок
складається і контролюється суміш шерсті.

Валкоспроможність вовни зумовлена її будовою і властивостями – лускатим
шаром, звивистістю, пружністю, спроможністю до звивання, переплутування,
пресування в процесі валяння. Найкраще звалюється тонка і звивиста
вовна. Для виготовлення валяних чобіт найбільш придатна вовна довжиною
не більше 55 мм у суміші з короткими волокнами.

2.2. Класифікація і характеристика асортименту валяного взуття

Основне призначення даного взуття — захист ноги людини від впливу
низької температури, завдяки малій теплопровідності сировини — вовни,
значної її товщини. Сировиною для виготовлення валяного взуття є
натуральна овеча вовна, пух козячий чесаний, використовують також з
відходів овчинного і хутряного виробництва. відновлену вовну з вовняних.
текстильних і трикотажних шматків.

Асортимент валяного взуття менш різноманітний, його поділяють за такими
ознаками: призначенням — побутове і спеціальне; статевовіковою ознакою і
розміром — чоловіче (26-35), жіноче (23-27), дитяче (13-22); складом
суміші — грубововняне звичайної якості, натуральної вовни 41 — 61 %, у
тому числі пояркової не менше 65 %; поліпшеної якості
(напівгрубововняне) — натуральної вовни не менше 60 %, у тому числі
напівгрубої — 20 %, грубої — 20 %, пояркової — 20 %; фетрове —
натуральної овечої напівгрубої вовни 42 %, козячого пуху 14 %, очоси
камвольного і тонкосуконного виготовлення. Грубововняне валяне взуття
поділяють залежно від маси на обважнене, тонке і середнє.

Крім того, за видом обробки розрізняють натуральне, фарбоване
(гладкофарбоване, трафаретного фарбування) і меланжеве; за характером
обробки — без обробки і з обробкою тасьмою, мотузкою, шкірою, штучною
шкірою, хутром, аплікацією, металевою фурнітурою; з різноманітними
застібками -„блискавка», кнопками, ґудзиками, блочками, пряжками; за
особливостями виготовлення — суцільноваляне, з привулканізованим гумовим
низом, а фетрове — зі шкіряним низом; за методом кріплення низу —
пресової і котлової вулканізації, клейового методу кріплення; за формою
— асиметричне, симетричне.

Побутове валяне взуття використовується для звичайних умов носіння,
тобто для захисту від низьких температур. Найбільша питома вага в
асортименті припадає на грубововняне валяне взуття. Залежно від маси і
товщини стінок його поділяють на дуже важке з підвищеними теплозахисними
властивостями, значною масою і жорсткістю; середнє — для носіння у
звичайних зимових умовах і тонке — для носіння при невеликих морозах або
з гумовими калошами. Теплозахисні властивості

Чоботи валяні з пришитим до верху халяви полотном (запобігає потраплянню
снігу в середину чобота) мають високу надійність в експлуатації.

Взуття фетрове валяне має гарний зовнішній вигляд. До його складу
входять: козячий пух — до 14 %, вовна — 30 %, очоси гребінні й апаратні
— 8 %, а також вовна овеча натуральна напівгруба — 42 % і очоси власного
виготовлення — 6 %.

Видовий асортимент фетрового взуття: чоловічі чоботи зі звичайними,
видовженими і розширеними халявами; жіночі чоботи зі звичайними і
високими халявами; дитячі чоботи зі звичайними халявами. Фетрове взуття
може бути фарбованим і нефарбованим, без прикрас і прикрашене тасьмою,
мотузкою, натуральною, штучною чи синтетичною шкірою, натуральним або
штучним хутром; аплікацією.

За якістю суміші розрізняють грубововняне, напівгрубововняне і фетрове
валяне взуття з гумовим низом. За видом, призначенням, розміром і
обробкою воно не відрізняється від звичайного взуття, але більш зручне у
носінні. Маса таких чобіт зменшується залежно від методу кріплення низу,
за рахунок потоншення задника, п’ятки, підноскової частини і щічок
чобіт. Маса, товщина і лінійні розміри фетрового і напівгрубововняного
взуття без гумових деталей відповідають звичайному взуттю з цієї,
сировини. Підошва може бути з монолітної або пористої гуми, чорною або
кольоровою, гладкою або рифленою, з каблуком і без нього. Товщина
підошви залежить від методу кріплення: найтонша — при котловій
вулканізації, найтовстіша — при клейовому методі.

Розміри валяного взуття визначають за метричною системою. Номер взуття
відповідає довжині його внутрішнього сліду в сантиметрах. Інтервал між
сусідніми номерами становить 1 см.

Окрім валяних чобіт, в асортимент грубововняного взуття входять туфлі
чоловічі й жіночі висотою 9 — 11 см, калоші з потовщеними стінками
висотою 12 — 25 см. Розміри фетрових панчіх для жіночих чобітків
визначають за штрих-масовою системою (34—41 розмір).

2.3. Оцінка якості і визначення сортності валяного взуття

Під час приймання валяного взуття за якістю керуються діючими
стандартами.

Насамперед здійснюють зовнішній огляд взуття, визначають його
фізико-механічні показники. У стандартах наведено класифікацію валяного
взуття за основними ознаками — видами, призначенням, розмірами,
кольором, лінійними розмірами і масою чобіт, товщиною окремих частин у
халяві, підошві і головці, подаються граничні відхилення за розмірами і
масою, вказується вміст різних видів вовни та іншої сировини в суміші;
можливу заміну однієї сировини іншою у визначених співвідношеннях.

У стандартах подаються норми фізико-хімічних показників та норми
зсідання, порядок сортування і можливі дефекти, порядок маркування,
пакування та зберігання взуття.

Взуття приймають партіями. Партія валяного взуття — кількість пар
взуття, що одночасно пред’являються до здавання (приймання) однієї й
тієї самої групи (за масою і товщиною стінок), однакового призначення,
забарвлення, та однакової форми халяв. Зовнішньому огляду підлягає вся
партія взуття. Перевіряють лінійні розміри, форму, правильність підбору
пари, правильність маркування. Для визначення лінійних розмірів і маси
відбирають пробу, що становить 0,5 % партії, але не менше однієї пари
кожного розміру; для фізико-хімічних властивостей і зсідання після
замочування — 0,1 %, але не менше однієї пари кожного розміру і
перевіряють за відповідними стандартами.

Усі виміри пари повинні відповідати нормам технічних вимог у межах
допустимих відхилень.

Для кожного різновиду чобіт, а також розміру встановлено нормативи маси,
які дають можливість контролювати кількість витраченої сировини.
Найбільшу масу мають поважчені чоловічі чоботи. Граничне відхилення маси
в бік зростання не повинне перевищувати 20 %, у бік зниження — 10 %.

З фізико-механічних показників нормують об’ємну масу, вміст вологи і
розчину сірчаної кислоти.

Об’ємна маса або ступінь ущільнення — важливий показник якості валяних
чобіт, від якого залежить міцність і жорсткість стінок, стійкість до
тертя, теплозахисні властивості і формостійкість. Через дуже велику
щільність чобіт збільшується жорсткість стійок у місцях згину, тому при
носінні утворюються заломи. Через недостатню ущільненість
(недоповстяніння) стінки чобіт стають пухкими, м’якими, чоботи швидко
деформуються, зношуються, промокають, зсідаються.

Масова частка вологи у валяних чоботах не повинна перевищувати 13 %. У
цьому випадку підтримується повітряно-сухий стан.

Вміст сірчаної кислоти не повинен перевищувати 0,1 % при встановленій,
вологості, оскільки її надлишок негативно впливає на шкіру стопи. Крім
того, при зберіганні й експлуатації пошкоджуються волокна виробів.

Результати вимірів, зважувань та аналіз валяного взуття порівнюють із
встановленими нормативами. За їх відповідності партія вважається
стандартною, за невідповідності — проводять повторні дослідження.

Сорт валяного взуття встановлюється зовнішнім оглядом за дефектами
зовнішнього вигляду гіршої півпари. Оглядають кожну півпару, оцінюючи
рівномірність товщини» якість ущільнення, засміченість, наявність
рубців, проколів від голок кардної стрічки тощо. Також перевіряють
парність взуття, правильність нанесення маркування. За необхідності
проводять окремі виміри.

Валяні чоботи виготовляють І і 2 сорту. Взуття валяне фетрове
грубововняне і взуття з гумовим низом у 1 і 2 сортах обмежуються не
кількістю дефектів, а їх розміром і ступенем вираженості.

У взутті спеціальному валяному 1 сорту, призначеному для захисту ніг від
підвищеної температури, допускається не більше двох дефектів, у взутті 2
сорту — не більше трьох.

Калоші на сорти не поділяються. Гарантійний термін носіння
су-цільноваляного взуття з дня продажу через роздрібну торговельну
мережу або з початку сезону – 30 днів, взуття з гумовим низом — 66 днів.

2.4. Маркування, пакування і зберігання валяного взуття

До кожної пари грубошерстного взуття прикріплюється товарний ярлик з
позначеннями: назви підприємства-виготовлювача, артикула, розміру,
штампа ВТК, сорту, року виготовлення, номера стандарту. Ярлик
заповнюється друкуванням. Додатково па підошві кожної півпари
проставляється розмір і сорт, допускається маркування товарного знака. У
взутті із звичайної суміші шерсті допускається маркування всіх означень
па підошовній частині кожної півпари. Маркування фарбами повинно бути
чітким. У взутті з гумовим низом маркування наноситься па підошву кожної
півпари відбитком, штемпелем або наклеюванням товарного ярлика.

Для транспортування взуття пакується у мішки, дерев’яні або картонні
ящики. Маса пакувального місця не повинна перевищувати 50 кг.

Кожна пара дитячого взуття повинна пакуватися в картонну коробку або
пакет з поліетиленової плівки. Кожна пара чобітків з гумовим низом
пакується в картонну коробку, поліетиленовий пакет або обгортковий
папір.

На кожне вантажне місце наклеюється пакувальний ярлик з позначенням
необхідних реквізитів. Аналогічний ярлик вкладається всередину
вантажного місця.

Взуття транспортується всіма видами транспорту в закритих транспортних
засобах і в універсальних контейнерах.

Взуття повинно зберігатися в сухих провітрюваних приміщеннях. Висота
штабелів не повинна перевищувати 1,5 м, а у дерев’яних ящиках – до 1.8
м; відстань штабеля від підлоги – 0,2 м.

Взуття з гумовим низом зберігається при температурі від 0 до +25 °С на
відстані не менше 1 м від тепловипромінюючих приладів, має бути захищене
від сонячного світла. Під час зберігання не рідше одного разу на 6
місяців взуття повинно оброблятися протимольннм препаратом.

У кожну пару взуття повинна вкладатися пам’ятка для покупця з вказівками
стосовно його експлуатації.

Відповідність взуття вимогам стандартів гарантується виробником за умов
дотримання транспортування і зберігання.

Гарантійний термін носіння грубошерстного взуття – 35 днів від дня
продажу або початку сезону, грубошерстних, напівгрубошерстних і фетрових
чобіт з гумовим низом – 40 днів, чобітків з гумовим низом –60 днів.

ВИСНОВКИ

Отже, на основі вище сказаного, можна зробити наступні узагальнення:

Цукерки — дуже велика група кондитерських виробів, які виготовляють на
цукровій основі з різними наповнювачами. Більшість цукерок має м’яку,
ніжну консистенцію, приємний аромат та ніжний смак, легко засвоюється
організмом. Асортимент цукерок дуже різноманітний. Залежно від способу
виготовлення і оздоблення поверхні цукерки бувають неглазурованими і
глазурованими шоколадною, жировою, молочно-шоколадною та іншими видами
глазурі, шоколадні з начинками, в цукровій пудрі (Журавлина). Поверхня
цукерок може бути обсипаною какао порошком, какао крупкою, вафельними
крихтами тощо.

Цукерки слід зберігати у сухих, добре провітрюваних приміщеннях, без
стороннього запаху, при температурі (18±3)° С і відносній вологості
повітря не вище як 75%, без прямої дії сонячного світла. Валяне взуття –
це одношарова конструкція переважно у формі чобіт, сформована в процесі
валяння з волокон шерсті. Повстеподібна структура стінок взуття
створюється за рахунок взаємного переплетення і зчеплення волокон,
пов’язаних між собою силами тертя.

Залежно від складу суміші вовни взуття розподіляється на грубошерстне,
напівгрубошерстне і фетрове. Грубошерстне взуття використовується з
різною товщиною стінок – обважнене, середнє і тонке.

Асортимент валяного взуття менш різноманітний, його поділяють за такими
ознаками: призначенням — побутове і спеціальне; статевовіковою ознакою і
розміром — чоловіче (26-35), жіноче (23-27), дитяче (13-22); складом
суміші — грубововняне звичайної якості, натуральної вовни 41 — 61 %, у
тому числі пояркової не менше 65%; поліпшеної якості (напівгрубововняне)
— натуральної вовни не менше 60%, у тому числі напівгрубої — 20%, грубої
— 20 %, пояркової — 20%; фетрове — натуральної овечої напівгрубої вовни
42%, козячого пуху 14%, очоси камвольного і тонкосуконного виготовлення.
Грубововняне валяне взуття поділяють залежно від маси на обважнене,
тонке і середнє.

До кожної пари грубошерстного взуття прикріплюється товарний ярлик з
позначеннями: назви підприємства-виготовлювача, артикула, розміру,
штампа ВТК, сорту, року виготовлення, номера стандарту. Ярлик
заповнюється друкуванням. Додатково па підошві кожної півпари
проставляється розмір і сорт, допускається маркування товарного знака. У
взутті із звичайної суміші шерсті допускається маркування всіх означень
па підошовній частині кожної півпари. Маркування фарбами повинно бути
чітким. У взутті з гумовим низом маркування наноситься па підошву кожної
півпари відбитком, штемпелем або наклеюванням товарного ярлика.

Взуття повинно зберігатися в сухих провітрюваних приміщеннях. Висота
штабелів не повинна перевищувати 1,5 м, а у дерев’яних ящиках – до 1.8
м; відстань штабеля від підлоги – 0,2 м.

Гарантійний термін носіння грубошерстного взуття – 35 днів від дня
продажу або початку сезону, грубошерстних, напівгрубошерстних і фетрових
чобіт з гумовим низом – 40 днів, чобітків з гумовим низом –60 днів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Бурмистров В.Г. Организация торговли непродовольственными товарами /
В.Г.Бурмистров. — М. Экономика, 2006. — 304 с.

Горбунов В.П. Порядок і терміни приймання товарів по кількості і якості
/ В.П.Горбунов В.П., Э.П.Тесля. – М.: Експертне бюро, 2004. – 117 с.

Гришко Е.С. Продовольственные товары. Учебник для проф.-техн. Училищ /
Е.С.Гришко. – М.: «Экономика», 2002. – 308 с.

Джоунз Г. Торговый бизнес: Как организовать и управлять: Пер. с англ. /
Г.Джоунз. — М.: ИНФРА-М, 1996. — 304 с.

ДСТУ 3993 — 2000. Товарознавство. Терміни та визначення.

Егоров В. Ф. Организация торговли / В.Ф.Егоров. — СПб.: «Питер», 2004. —
352 с.

Жук Ю.Т. Теоретичні основи товарознавства: Навч посібник / Ю.Т.Жук,
В.А.Жук, Н.К.Кисляк, М.К.Кушнір, Н.Ю.Орлова, М.А.Салашинський. – К.: НМЦ
«Укоопосвіта», 2000.

Комерційна діяльність на ринку товарів та послуг / за ред. проф.
В.В.Апопія, Я.А.Гончарука. — Львів, Видавництво ЛКА, 2001. — 450 с.

Котлер Ф. Основы маркетинга: пер. с англ. / Ф.У.Котлер, Г.Армстронг. –
М.; СПб.: Изд. Дом «Вильяме», 1998. — 1056 с.

Кушнір М.К. Товарознавство взуттєвих товарів / М.К.Кушнір, Н.К.Тихонова.
– К.: НМЦ «Укоопосвіта», 2001 p.

Леви М., Вейти Б. А. Основы розничной торговли: Пер. с англ. — СПб:
изд-во «Питер», 1999. — 448 с.

Мазаракі А. А., Лігоненко Л. О., Ушакова Н. М. Економіка торговельного
підприємства: Підручник (Під ред. Н. М. Ушакової). — К.: Хрещатик, 1999.
— 800 с.

Новиков М. Л. Организация торговли непродовольственными товарами. — М.
Экономика, 2003. — 239 с.

Олійник О.М.Організація, обладнання і технологія продажу продовольчих
товарів. – К., 2006. – 112с.

Организация и технология торговых процессов: Учебник / Ф. Г. Панкратов,
Э. А. Арустамов, П. Ю. Балабан и др.; Рук. авт. колл. Ф. Г. Панкратов. —
М.: Экономика, 2009. —304 с.

Организация торговли продовольственными товарами / Рук. авт. колл.
Гончаров П. Г. — М. .Экономика, 1989. — 335 с.

Пугачовський Г.Ф., Тихонова Н.П. Товарознавство непродовольчих товарів.
Навчальний посібник. – К.: КНТЕУ. – 2003. – 324с.

Технологія й обладнання підприємств торгівлі / Ребіцький В. М, Антонюк
Я. М., Балабан П. Ю. та ін. Кер. авт. кол. В. М. Ребіцький. — К.:
Либідь, 1996. — 304 с.

Товароведение и организация торговли непродовольственными товарами:
Учеб. для нач. проф. образование / Под. ред. А. Н. Неверова, Т. Й.
Тальїх. — М.: ИРПО; Изд. центр «Академия», 2000. — 463 с.

Товароведение продовольственных товаров. Учебник для торг.-экон. фак.
вузов. – М.: «Экономика», 1992.

Экономика и организация деятельности торгового предприятия: Учебник /
Под общ. ред. А. Н. Соломатина. — 2-е изд., перераб. и доп. — М:
ИНФРА-М, 2002. —292 с.

PAGE

PAGE 31

Похожие записи