HYPERLINK «http://www.ukrreferat.com/» www.ukrreferat.com – лідер
серед рефератних сайтів України!

КУРСОВА РОБОТА

на тему:

“Облік довгострокових зобов’язань підприємства” ПЛАН

Вступ …………………………………………………………………. 3

РОЗДІЛ 1. Теоретичні основи обліку довгострокових

зобов’язань …………………………………………………………………. 5

1.1. Поняття зобов’язань підприємства, їх класифікація та оцінка ….. 5

1.2. Структура довгострокових зобов’язань підприємства …………… 10

1.3. Документальне підтвердження обліку довгострокових зобов’язань
………………………………………………………….. 12

РОЗДІЛ 2. Облік довгострокових зобов’язань та розрахунків на
підприємстві……………………………………………………
……………………….. 14

2.1. Характеристика рахунків, призначених для обліку довгострокових
зобов’язань підприємства ………………………… 14

2.2. Облік довгострокових позик ……………………………………….. 17

2.3. Облік довгострокових векселів виданих ………………………….. 19

2.4. Облік довгострокових зобов’язань з оренди ……………………… 20

2.5. Облік довгострокових зобов’язань за облігаціями ……………….. 22

2.6. Облік відстрочених довгострокових зобов’язань ………………… 24

2.7. Облік інших довгострокових зобов’язань …………………………. 27

РОЗДІЛ 3. Характеристика виробничо-фінансової діяльності ДП
«Яготинський цукровий завод» за 2007-2008 роки …………………. 29

3.1. Загальна характеристика діяльності підприємства ………………. 29

3.2. Аналіз довгострокових зобов’язань ………………………………… 32

Висновок …………………………………………………………….. 35

Список використаної літератури …………………………………… 37

Додатки ………………………………………………………………. 40

ВСТУП

Актуальність дослідження зумовлена тим, що хобов’язання підприємства
відіграють важливу роль у господарській діяльності підприємства.
Практично кожне велике підприємство, що займається виробництвом
продукції має зобов’язання, термін яких є більший одного року.

Зобов’язання підприємства входять до складу пасивів підприємства і є
досить вагомими в його формуванні, оскільки відношення зобов’язань
підприємства до його активів показує фінансову стійкість організації, її
незалежність та можливості виживання на ринку. Відсутність контролю за
зобов’язаннями підприємства та їх аналізу може привести до значних
збитків та навіть банкрутства. Саме тому вірне відображення в обліку
довгострокових зобов’язань дає змогу достовірно оцінити фінансовий стан
підприємства, визначити його стійкість та незалежність.

Метою написання роботи є вивчення обліку довгострокових зобов’язань
підприємства та їх аналіз.

Об’єктом дослідження даної роботи є господарська діяльність ДП
«Яготинський цукровий завод», який займається виробництвом цукру.
Оскільки підприємство має довгострокові кредити, то його аналіз є
доцільним та актуальним.

Предметом дослідження є довгострокові зобов’язання підприємства за
2007-2008 роки.

Для виконання поставленої мети необхідно виконати такі завдання:

ознайомитися із поняттям зобов’язань підприємства;

визначити сутність довгострокових зобов’язань підприємства, та навести
їх класифікацію.

Проаналізувати методику проведення аналізу та аудиту довгострокових
зобов’язань підприємства;

Дослідити документування з обраної теми;

Проаналізувати відображення довгострокових зобов’язань у складі
фінансової звітності підприємства

Дослідити ведення обліку різних видів зобов’язань ДП «Яготинський
цукровий завод»

Проаналізувати аудит зобов’язань підприємства на основі аудиторських
звітів.

Дати загальну характеристику ДП «Яготинський цукровий завод»

Проаналізувати виробництво даного підприємства;

Проаналізувати організацію та оплату праці на досліджуваному
підприємстві;

Визначити фінансовий стан досліджуваного підприємства

Визначити динаміку та структуру довгострокових зобов’язань підприємства.

Для написання даної роботу було використано фінансову звітність
підприємства та первинну документацію з обліку довгострокових
зобов’язань, а також П(с) БО «11», «2», інструкцію по застосуванню
плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і
господарських операцій підприємств і організацій та періодичні видання
такі як журнал «Все про бухгалтерський облік», «Дт-Кт», «Вісник
податкової служби», а також ряд наукових праць таких авторів як :
Ткаченко, Бутинець, Тарасенко, Усач та ін.

Робота складається з трьох розділів, перший з яких має теоретичний
характер. В ньому досліджень сутність та класифікацію довгострокових
зобов’язань підприємства, а також наведено методику обліку зобов’язань
та відображення їх у фінансовій звітності.

Методи дослідження: літературний, аналіз, синтез, порівняння,
узагальнення, статистичний та графічний методи та ін.

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОБЛІКУ ДОВГОСТРОКОВИХ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ

1.1. Поняття зобов’язань підприємства, їх класифікація та оцінка

Основним теоретичним фундаментом для обліку на аналізу розрахунків із
дебіторами є національне П(С)БО 11 «Зобов’язання».

Зобов’язання підприємства, що виникають у процесі його діяльності, можна
класифікувати за різними критеріями. Одним з таких критеріїв може бути
передбачуваний (планований) термін виконання (погашення) підприємством
своїх зобов’язань. Саме за даним критерієм усі рахунки, що враховують
зобов’язання підприємства в плані рахунків, розділені на два класи
«Довгострокові зобов’язання» — 5 клас рахунків і «Поточні зобов’язання»
— 6 клас рахунків. До довгострокових зобов’язань відносяться ті, котрі
підприємство не планує виконати протягом дванадцяти місяців з дати
балансу чи протягом терміну, рівного тривалості операційного циклу, якщо
він більший за рік. Відповідно, усі зобов’язання, що підприємство планує
виконати в більш короткий термін, відносяться до поточних.

У процесі здійснення повсякденної бухгалтерської роботи з зобов’язаннями
підприємства необхідно враховувати ту обставину, що зобов’язання
підприємства, що випливають з його домовленостей з іншими юридичними і
фізичними особами можуть змінюватися не тільки в сумарному вираженні чи
якісному змісті, але і по термінах їхнього виконання. Отже, поточні
зобов’язання можуть перетворитися в довгострокові і навпаки. Такі зміни
необхідно оперативно відображати в бухгалтерському обліку, переводячи
облік зобов’язань на відповідний клас рахунків.

Є ще одна ситуація, пов’язана зі зміною «класу» зобов’язань
підприємства. Вона, як правило, трапляється при закінченні терміну,
протягом якого підприємство повинне було виконати свої довгострокові
зобов’язання. Якщо до закінчення такого терміну залишається менше 12
місяців з дати балансу, чи період часу, тривалістю менше операційного
циклу, при операційному циклі більше року, то такі зобов’язання
підприємства вже не можуть вважатися довгостроковими і вони переводяться
в «клас» короткострокових.

Крім значного впливу зобов’язань підприємства на його звіт про
фінансові результати, використання показників стану довгострокової та
короткострокової заборгованості використовується і при розрахунку
ліквідності підприємства, його фінансової незалежності та стійкості.
Детальніше дані показники ми розрахуємо в наступних питаннях даної
курсової роботи. Проте для того, щоб визначити роль довгострокових та
короткострокових зобов’язань підприємства, необхідно визначити їх
економічну сутність.

З метою бухгалтерського обліку зобов’язання поділяються на: (рис.1.1.)

довгострокові;

поточні;

забезпечення;

непередбачені зобов’язання;

доходи майбутніх періодів.

До довгострокових зобов’язань належать:

довгострокові кредити банків;

інші довгострокові фінансові зобов’язання;

відстрочені податкові зобов’язання;

інші довгострокові зобов’язання.

Зобов’язання, на яке нараховуються відсотки та яке підлягає погашенню
протягом дванадцяти місяців з дати балансу, слід розглядати як
довгострокове зобов’язання, якщо первісний термін погашення був більше
ніж дванадцять місяців та до затвердження фінансової звітності існує
угода про переоформлення цього зобов’язання на довгострокове.

Довгострокове зобов’язання за кредитною угодою (якщо угода передбачає
погашення зобов’язання на вимогу кредитора (позикодавця) у разі
порушення певних умов, пов’язаних з фінансовим станом позичальника),
умови якої порушені, вважається довгостроковим, якщо:

SHAPE \* MERGEFORMAT

позикодавець до затвердження фінансової звітності погодився не вимагати
погашення зобов’язання внаслідок порушення;

не очікується виникнення подальших порушень кредитної угоди протягом
дванадцяти місяців з дати балансу.

Довгострокові зобов’язання, на які нараховуються відсотки,
відображаються в балансі за їх теперішньою вартістю. Визначення
теперішньої вартості залежить від умов та виду зобов’язання.

Поточні зобов’язання включають:

короткострокові кредити банків;

поточну заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями;

короткострокові векселі видані;

кредиторську заборгованість за товари, роботи, послуги;

поточну заборгованість за розрахунками з одержаних авансів, за
розрахунками з бюджетом, за розрахунками з позабюджетних платежів, за
розрахунками зі страхування, за розрахунками з оплати праці, за
розрахунками з учасниками, за розрахунками із внутрішніх розрахунків;

інші поточні зобов’язання.

Поточні зобов’язання відображаються в балансі за сумою погашення.

Забезпечення можуть створюватися для відшкодування наступних (майбутніх)
витрат на:

виплату відпусток працівникам;

додаткове пенсійне забезпечення;

виконання гарантійних зобов’язань;

реструктуризацію;

виконання зобов’язань щодо обтяжливих контрактів тощо.

Суми створених забезпечень визнаються витратами.

Забезпечення створюється при виникненні внаслідок минулих подій
зобов’язання, погашення якого ймовірно призведе до зменшення ресурсів,
що втілюють в собі економічні вигоди, та його оцінка може бути
розрахунково визначена. Забороняється створювати забезпечення для
покриття майбутніх збитків від діяльності підприємства.

Забезпечення для відшкодування витрат на реструктуризацію створюється у
разі наявності затвердженого керівництвом підприємства плану
реструктуризації з конкретними заходами, строками їх виконання та сумою
витрат, що будуть зазнані, й після початку реалізації цього плану.

Сума забезпечення визначається за обліковою оцінкою ресурсів (за
вирахуванням суми очікуваного відшкодування), необхідних для погашення
відповідного зобов’язання, на дату балансу. Забезпечення для
відшкодування витрат на реструктуризацію визначається за сумою прямих
витрат, які не пов’язані з діяльністю підприємства, що триває.

Забезпечення використовується для відшкодування лише тих витрат, для
покриття яких воно було створено.

Залишок забезпечення переглядається на кожну дату балансу та, у разі
потреби, коригується (збільшується або зменшується). У разі відсутності
ймовірності вибуття активів для погашення майбутніх зобов’язань сума
такого забезпечення підлягає сторнуванню.

Непередбачене зобов’язання — це:

1) зобов’язання, що може виникнути внаслідок минулих подій та існування
якого буде підтверджено лише тоді, коли відбудеться або не відбудеться
одна чи більше невизначених майбутніх подій, над якими підприємство не
має повного контролю;

2) теперішнє зобов’язання, що виникає внаслідок минулих подій, але не
визнається, оскільки малоймовірно, що для врегулювання зобов’язання
потрібно буде використати ресурси, які втілюють у собі економічні
вигоди, або оскільки суму зобов’язання не можна достовірно визначити.

Доходи майбутніх періодів – доходи, отримані впродовж поточного або
попередніх звітних періодів, які належать до наступних звітних періодів.

У поточному періоді такі доходи визнають як особливий вид зобов’язань.

До доходів майбутніх періодів належать, зокрема, доходи у вигляді
отриманих авансових платежів за здані в оренду основні засоби та інші
необоротні активи (авансові орендні платежі), передплата на газети,
журнали, періодичні та довідкові видання, виручка за вантажні
перевезення, виручка від продажу квитків транспортних і
театрально-видовищних підприємств, абонентна плата за користування
засобами зв’язку тощо.

Отже, отримані підприємством у поточному звітному періоді аванси є
відстроченими доходами. Вони формують фінансовий результат майбутнього
звітного періоду. Для визначення ж фінансового результату звітного
періоду необхідно зіставити доходи звітного періоду з витратами,
здійсненими для отримання цих доходів. Такі доходи на момент їх
отримання є не заробленими, не відпрацьованими, оскільки зобов’язання
поставити товари чи надати послуги не виконано повністю і не зазнано
повною мірою відповідних витрат.

Отримані наперед платежі зумовлюють виникнення у підприємства реальної
заборгованості, отже, і необхідності відображати її в бухгалтерському
обліку у складі зобов’язань.

1.2. Структура довгострокових зобов’язань підприємства

Згідно положення (стандарту) бухгалтерського обліку «Зобов’язання» до
довгострокових зобов’язань належить:

— Довгострокові позики;

— Довгострокові векселі видані;

— Довгострокові зобов’язання за облігаціями;

— Довгострокові зобов’язання з оренди;

— Відстрочені податкові зобов’язання;

— Інші довгострокові зобов’язання підприємства.

Згідно схеми видно, зо довгострокові зобов’язання підприємства
поділяють відповідно до їх класифікації в плану рахунків бухгалтерського
обліку. Детальніше про кожен вид зобов’язань розглянемо в другому
розділі курсової роботи.

1.3. Документальне підтвердження обліку довгострокових зобов’язань

Своєчасне й повне погашення боргових зобов’язань є однією з головних
ознак ефективного функціонування економіки в цілому і кожного її
суб’єкта зокрема. Тому кожна держава багато уваги приділяє організації
грошового обігу, створює різні платіжні системи, нормальне
функціонування яких забезпечують банки.

Грошові платежі здійснюються за допомогою готівки та в безготівковій
формі. Сукупність усіх грошових платежів, незалежно від їхньої форми,
складає грошовий, або платіжний, оборот. Основну частину його (близько
80%) становить безготівковий оборот — та частина платіжного обороту, яка
проводиться за рахунками в банках.

Сфери застосування готівкових та безготівкових платежів чітко визначені
в законодавчому порядку. Платежі, що здійснюються за допомогою готівки,
використовуються в процесі взаємовідносин господарських організацій із
населенням, обслуговують рух його грошових доходів та витрат. У
розрахунках між суб’єктами господарської діяльності майже всі
господарські платежі (крім дрібних) здійснюються безготівковим
переказуванням коштів із рахунка платника на рахунок одержувача.

Безготівкові розрахунки обслуговують господарські взаємовідносини
суб’єктів господарювання між собою та з фінансово-кредитними установами.
Відтак усі безготівкові платежі поділяються на розрахунки за товарними й
нетоварними операціями. До перших належать платежі, безпосередньо
пов’язані з одержанням продукції, виконанням робіт і наданням послуг; до
других — платежі в бюджет, погашення заборгованості за кредит, страхові
платежі та інші зобов’язання.

Існують ще й інші способи платежів, наприклад, планові, коли розрахунки
проводяться не за кожну поставку матеріальних цінностей, а за певний
період (виходячи з плану поставки), або залік взаємних вимог, коли борги
суб’єктів господарювання взаємно погашаються і тільки різниця
переказується на рахунок кредитора.

Однією з найважливіших сфер банківської діяльності, від якої залежить
ефективність функціонування економіки в цілому і кожного суб’єкта
підприємницької діяльності зокрема, є організація безготівкових
розрахунків у господарському обороті.

Організація безготівкових розрахунків має сприяти процесу відтворення,
тобто відповідати конкретним вимогам розвитку економіки. Головна з них —
забезпечувати своєчасне отримання кожною господарською організацією
коштів за поставлену продукцію та надані послуги, а отже, сприяти
прискоренню обігу коштів у розрахунках. Водночас організація розрахунків
має забезпечувати умови для взаємного контролю постачальника й покупця
за дотриманням господарських угод та банківського контролю за правилами
розрахунків згідно з чинними інструкціями та законодавством.

Безготівкові розрахунки можуть здійснюватися на підставі таких
розрахункових документів: платіжних доручень; платіжних вимог-доручень;
чеків; акредитивів; векселів; платіжних вимог; інкасових доручень
(розпоряджень).

Платіжні вимоги та інкасові доручення (розпорядження) застосовуються у
випадках, передбачених чинним законодавством та нормативними актами
Національного банку України. Безготівкові розрахунки за товари та
послуги можуть здійснюватися за допомогою банківських платіжних карток.
Порядок використання платіжних карток визначається Національним банком
України.

РОЗДІЛ 2. ОБЛІК ТА АУДИТ ДОВГОСТРОКОВИХ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ

ТА РОЗРАХУНКІВ НА ПІДПРИЄМСТВІ

2.1. Характеристика рахунків, призначених для обліку довгострокових
зобов’язань підприємства

Для обліку довгострокових зобов’язань підприємства використовуються
рахунки п’ятого класу.

Рахунок 50 «Довгострокові позики»

На рахунку 50 «Довгострокові позики» ведеться облік розрахунків за
довгостроковими позиками банків та іншими залученими позиковими коштами
у інших осіб, які не є поточним зобов’язанням.

За кредитом рахунка 50 «Довгострокові позики» відображаються суми
одержаних довгострокових позик, а також переведення короткострокових
(відстрочених), за дебетом — погашення заборгованості за ними та
переведення до поточної заборгованості за довгостроковими
зобов’язаннями.

Рахунок 50 «Довгострокові позики» має такі субрахунки:

501 «Довгострокові кредити банків у національній валюті»;

502 «Довгострокові кредити банків в іноземній валюті»;

503 «Відстрочені довгострокові кредити банків у національній валюті»;

504 «Відстрочені довгострокові кредити банків в іноземній валюті»;

505 «Інші довгострокові позики в національній валюті»;

506 «Інші довгострокові позики в іноземній валюті».

Рахунок 51 «Довгострокові векселі видані»

На рахунку 51 «Довгострокові векселі видані» ведеться облік розрахунків
з постачальниками, підрядчиками та іншими кредиторами за матеріальні
цінності, виконані роботи, отримані послуги та за іншими операціями,
заборгованість за якими забезпечена виданими векселями та не є поточним
зобов’язанням.

Рахунок 51 «Довгострокові векселі видані» має такі субрахунки:

511 «Довгострокові векселі, видані в національній валюті»;

512 «Довгострокові векселі, видані в іноземній валюті».

На рахунку 51 «Довгострокові векселі видані» за кредитом відображається
видача векселя в забезпечення за одержані матеріальні цінності, послуги,
виконані роботи та за іншими операціями, за дебетом — погашення
заборгованості, забезпеченої виданим векселем.

Рахунок 52 «Довгострокові зобов’язання за облігаціями»

Рахунок 52 «Довгострокові зобов’язання за облігаціями» призначено для
обліку розрахунків з іншими особами за випущеними та сплаченими власними
облігаціями строком погашення більше дванадцяти місяців з дати балансу.

Рахунок 52 «Довгострокові зобов’язання за облігаціями» має такі
субрахунки:

521 «Зобов’язання за облігаціями»;

522 «Премія за випущеними облігаціями»;

523 «Дисконт за випущеними облігаціями».

За кредитом субрахунка 521 «Зобов’язання за облігаціями» ведеться облік
боргових зобов’язань за номінальною вартістю облігацій, за дебетом —
погашення заборгованості за розрахунками з власниками облігацій.

За кредитом субрахунка 522 «Премія за випущеними облігаціями» ведеться
облік нарахування сум премій за випущеними облігаціями, за дебетом —
погашення заборгованості з нарахованих премій за облігаціями.

За дебетом субрахунка 523 «Дисконт за випущеними облігаціями» ведеться
облік сум дисконту за випущеними облігаціями, за кредитом — списання
нарахованих сум.

Аналітичний облік довгострокових зобов’язань за облігаціями ведеться за
їх видами та термінами погашення.

Рахунок 53 «Довгострокові зобов’язання з оренди»

Рахунок 53 «Довгострокові зобов’язання з оренди» призначений для
узагальнення інформації про стан розрахунків з орендодавцями за
необоротні активи, передані на умовах довгострокової оренди.

Рахунок 53 «Довгострокові зобов’язання з оренди» має такі субрахунки:

531 «Зобов’язання з фінансової оренди»;

532 «Зобов’язання з оренди цілісних майнових комплексів».

За кредитом рахунка 53 «Довгострокові зобов’язання з оренди»
відображається нарахування заборгованості перед орендодавцем за одержані
об’єкти довгострокової оренди, за дебетом — її погашення, переведення до
короткострокових зобов’язань, списання тощо.

Аналітичний облік ведеться за кожним орендодавцем та об’єктом
орендованих необоротних активів.

Рахунок 54 «Відстрочені податкові зобов’язання»

На рахунку 54 «Відстрочені податкові зобов’язання» ведеться облік суми
податків на прибуток, які сплачуватимуться в наступних періодах
внаслідок виникнення тимчасової різниці між балансовою вартістю активів
або зобов’язань та оцінкою цих активів або зобов’язань, яка
використовується з метою оподаткування.

За кредитом рахунка 54 «Відстрочені податкові зобов’язання»
відображається сума податку на прибуток, що підлягає сплаті в майбутніх
періодах відповідно до оподатковуваних тимчасових різниць, за дебетом —
зменшення відстрочених податкових зобов’язань за рахунок нарахування
поточних податкових зобов’язань.

Визначення суми відстроченого податкового зобов’язання здійснюється
згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 17 «Податки на
прибуток». Аналітичний облік відстрочених податкових зобов’язань
ведеться за видами активів або зобов’язань, між оцінками яких для
відображення в балансі та цілей оподаткування виникла різниця.

Рахунок 55 «Інші довгострокові зобов’язання»

Рахунок 55 «Інші довгострокові зобов’язання» призначено для узагальнення
інформації про розрахунки з іншими кредиторами та за іншими операціями,
заборгованість за якими не є поточним зобов’язанням та облік яких не
відображається на решті рахунках класу 5 «Довгострокові зобов’язання».
Зокрема, на цьому рахунку відображається відстрочена відповідно до
законодавства заборгованість з податків, зборів (обов’язкових платежів),
фінансова допомога на зворотній основі тощо.

За кредитом рахунка 55 «Інші довгострокові зобов’язання» відображається
збільшення довгострокових зобов’язань, за дебетом — їх погашення,
переведення до короткострокових, списання тощо.

2.2. Облік довгострокових позик

Аналітичний облік довгострокових кредитів ведеться за видами кредитів,
банками, які їх надали.

Розрахунки з банками за операціями обліку (дисконту) векселів та
інших боргових зобов’язань зі строком погашення більше одного року
ведуться на окремих субрахунках до рахунка № 50 «Довгострокові позики».

У бухгалтерському обліку підприемства-векселеутримувачі операції з
обліку (дисконту) векселів та інших боргових зобов’язань відображають
записом:

Дебет субрахунка № 311 «Поточні рахунки в національній валюті»

Дебет субрахунки № 312 «Поточні рахунки в іноземній валюті»

Кредит рахунка № 50 «Довгострокові позики».

На підставі повідомлення банку про сплату векселів та інших боргових
зобов’язань запис такий:

Дебет рахунка № 50 «Довгострокові позики»

Кредит субрахунка № 311 «Поточні рахунки в національній валюті»

Кредит субрахунка № 312 «Поточні рахунки в іноземній валюті».

Заборгованість за розрахунками з покупцями, засновниками та іншими
дебіторами забезпечується простроченими векселями і продовжує
враховуватись на відповідних рахунках обліку дебіторської
заборгованості.

Аналітичний облік дисконтованих векселів ведуть за векселедавцями,
окремими векселями, банками, які здійснюють облік (дисконт) векселів або
інших боргових зобов’язань.

Аналітичний облік кредитних (позикових) коштів ведеться за кредитовою
ознакою у Журналі-ордері № 4, а при спрощеній формі обліку — у Відомості
№ В-4.

За умови неможливості погасити кредит (довгостроковий)
підприємство-боржник може домовитися з банком про відстрочення
(пролонгацію) на підставі заяви до банку (за 2-3 дні до закінчення
терміну) та відповідної домовленості.

Процентна ставка за пролонгованим кредитом буде вища, ніж ставка
стандартна (п. 26 Положення про кредитування, затвердженого постановою
Правління НБУ № 246 від 28.09.95 р.). Різниця між процентною ставкою за
пролонгованим кредитом і ставкою стандартною розглядається як штрафна
санкція.

У випадку, якщо банк-кредитор не погодиться на пролонгацію, своєчасно
непогашений кредит вважається простроченим.

Усі передбачені договором штрафні санкції, проценти за простроченими
кредитами відносили за рахунок прибутку, що залишався у розпорядженні
підприємства, субрахунок № 98 «Визнані штрафи, пені, неустойки».

Прострочені й пролонговані кредити обліковуються на тих самих рахунках,
що і кредит стандартний, але з відображенням на відповідних субрахунках.

Таблиця 2.1

Кореспонденція рахунків з обліку довгострокових позик банків

№ Зміст операції Дт Кт Сума

1 2 3 4 5

1. Отримання і зарахування позики на Розрахунковий рахунок
підприємства-позичальника 311 50 200 000

2. Отримання і зарахування валютного кредиту на Валютний рахунок
підприємства-позичальника 312 50 30 000

3. Фінансування капітальних вкладень за рахунок кредиту 313 50 10 000

4. Кредити банку, передані дочірнім підприємствам 682 50 25 000

5. Щомісячне нарахування банком процентів за кредит (за стандартною
ставкою) 92 684 15 650

6. Погашення підприємством довгострокового кредиту 50 311, 312 240 000

7. Погашення довгострокового кредиту дочірніми підприємствами 50 682
25000

8. Погашення довгострокового кредиту короткостроковим кредитом 50 60 10
000

9. За умови відстрочення (пролонгації) погашення кредиту; різниця
процентної ставки за пролонгованим кредитом (відображення різниці як
штрафної санкції) 948 682 5 200

2.3. Облік довгострокових векселів виданих

Як відомо, термін погашення векселя визначається за домовленістю сторін.
Якщо вексель видається на термін, що відповідає критерію
довгостроковості (дивися вище), то він, а точніше сума зобов’язань за
векселем, відображається по кредиту субрахунків рахунка 51. Якщо вексель
виданий у національній валюті, то по кредиту субрахунку 511, а якщо в
іноземної, — то по кредиту субрахунку 512. Оскільки по рахунку 51, на
відміну від рахунка 50, не передбачене переведення довгострокової
заборгованості в поточну, то кожне, як дострокове, так і своєчасне
погашення векселя (його оплата) відображається по дебету субрахунків 511
і 512.

ДП Яготинський цукровий завод одержав 14 січня 2002 року від АТЗТ
«Сааб-Україна» вантажний автомобіль, оплату якого здійснило векселем.
Дата погашення даного векселя, за домовленістю сторін була встановлена —
14 липня 2007 року. Цукровий завод свої зобов’язання по оплаті векселя
виконало вчасно.

Таблиця 2.2

Кореспонденція рахунків з обліку векселів виданих

№ Зміст операції Дт Кт Сума

1 2 3 4 5

1. Отримано автомобіль від АТЗТ «Сааб-Україна» 152 631 400 000,00

2. Відображено суму податкового кредиту 641 631 80000,00

3. Видано вексель в оплату придбаного автомобіля 631 511 480000,00

4. Погашено зобов’язання по векселю шляхом його оплати 511 311 10000,00

2.4. Облік довгострокових зобов’язань з оренди

Загалом, оренду прийнято поділяти на оперативну і фінансову. Кожна з них
має свої характерні риси і здійснюється за своїми правилами. Основною
рисою відмінності фінансової оренди від оперативної прийнято вважати те,
що після закінчення терміну оренди орендар одержує право власності на
орендований об’єкт.

При фінансовій оренді орендарю передаються всі ризики і вигоди,
пов’язані з правом користування і володіння орендованим активом. З цієї
причини орендар, після одержання права користування і володіння
орендованим об’єктом, відображає його в себе в балансі як актив і
одночасно відображає зобов’язання в сумі, рівній справедливій вартості
об’єкта чи поточної (оціненої на день початку терміну оренди) вартості
сум мінімальних орендних платежів. Вибирається та вартість, що по
проведеним на день початку оренди оцінкам виявиться меншою. У
бухгалтерському обліку така операція відображається проводкою по дебету
10 чи 12 рахунків і по кредиту рахунка 531.

Виникає природне запитанння, що закладено в поняття «поточної вартості
сум мінімальних орендних платежів»? Це поняття прийшло до нас з
міжнародних стандартів, до здійснення реформи бухгалтерського обліку

1000,00 грн. зобов’язань, що повинні бути погашені завтра і 1000,00 грн.
зобов’язань, що повинні бути погашені, наприклад, через рік чи два
визнавалися рівними зобов’язаннями. Зараз навіть діти розуміють те, що
такі зобов’язання не можуть бути визнані по оцінках сьогоднішнього дня
рівними. Отримані вами сьогодні 1000,00 грн. і вкладені в справу чи в
банк під відсотки, через рік можуть перетвориться в 1200,00 грн., а,
можливо, у більшу суму. Тому, 1000,00 грн. які ви одержите через рік в
оцінках сьогоднішнього дня повинні бути прирівняні до меншої суми. На
скільки меншої, визначається по формулі, приведеній в додатку №1 до
П(с)БУ №14 і залежить, в основному, від ставки відсотка за період
оренди.

От чому мінімальна сума орендної плати визначена у твердій (незмінній)
сумі на весь період оренди (наприклад, по 30000,00 грн. щоквартальних
платежів), називана аннуітетом, поділяється на дві частини:

1) орендної плати за устаткування (аннуітета, переліченого, виходячи з
його поточної вартості);

2) фінансових витрат (на суму різниці між аннуітетом і орендною платою
за устаткування).

Цілісний майновий комплекс (далі ЦМК) — це господарський об’єкт, що, як
правило, окремо стоїть на наданій йому земельній ділянці і відособлений
від інших об’єктів основних засобів, із завершеним циклом виробництва
продукції (робіт, послуг), автономними інженерними комунікаціями і
системою енергозабезпечення.

По кредиту субрахунку 532 відображаються довгострокові зобов’язання
підприємства по оренді ЦМК, а по дебету — їх зменшення в зв’язку з
погашенням (оплатою) орендарем орендних зобов’язань, переведенням у клас
поточних зобов’язань (аналогічно рахунка 50, дивися вище), списання та
інше.

2.5. Облік довгострокових зобов’язань за облігаціями

Для обліку операцій з облігаціями Планом рахунків передбачено рахунок 52
«Довгострокові зобов’язання за облігаціями» та субрахунки 521
«Зобов’язання за облігаціями», 522 «Премія за випущеними облігаціями» та
523 «Дисконт за випущеними облігаціями». Рахунок призначено для обліку
розрахунків з іншими особами за випущеними та сплаченими власними
облігаціями строком погашення понад 12 місяців з дати балансу. Так, за
кредитом субрахунку 521 «Зобов’язання за облігаціями» провадиться облік
боргових зобов’язань за номінальною вартістю облігацій, за дебетом —
погашення заборгованості за розрахунками з власниками облігацій.
Субрахунок 522 «Премія за випущеними облігаціями» передбачено для обліку
нарахування сум премій за випущеними облігаціями та погашення
заборгованості з нарахованих премій за облігаціями. За дебетом
субрахунку 523 «Дисконт за випущеними облігаціями» провадиться облік сум
дисконту за випущеними облігаціями, за кредитом — списання нарахованих
сум.

Згідно з ПБО 12 дисконт або премія, визначені при продажу облігацій,
амортизуються емітентом протягом періоду погашення облігації із
застосуванням методу ефективної ставки відсотка.

Операції з довгостроковими облігаціями, випущеними з дисконтом, у
бухгалтерському обліку буде відображено такими записами:

Таблиця 2.3

Бухгалтерський облік довгострокових зобов’язань за облігаціями

№ Зміст операції Дт Кт

1 2 3 4

1. Продано випущені облігації 311 521

2. Відображено дисконт за облігаціями 523 521

3. Відображено нарахування відсотків за облігаціями 952 684

4 Сплачено відсотки за облігаціями 684 311

5 Відображено нараховану суму амортизації дисконту 952 523

6. Переведено довгострокову заборгованість за облігаціями в поточну
заборгованість 521 61

Розглянемо на прикладі ДП Яготинський цукровий завод відображення
бухгалтерських операцій з довгостроковими облігаціями, реалізованими з
премією.

Облігації номінальною вартістю 10000 грн. придбано у 2000 р. за 10500
грн., тобто премія становить 500 грн. (10500 — 10000). Фіксована ставка
за облігаціями — 15% річних. Погашення облігації відбудеться через п’ять
років. Виплата відсотка здійснюється щороку в кінці року, його
номінальна сума становить 1500 грн. (10000 х 15%).

Таблиця 2.4.

Кореспонденція рахунків з обліку довгострокових зобов’язань за
облігаціями

№ Зміст операції Дт Кт Сума

1 2 3 4 5

1. Отримано кошти від реалізації облігацій 311 521 10000

2. Відображено суму премії за випущеними облігаціями 311 522 500

3. Відображено нарахування відсотків за облігаціями, випущеними з
премією 952 684 1434

4. Відображено нараховану суму амортизації за облігаціями 522 684 66

5. Оплачено відсотки й амортизацію премії 684 311 1500

Зазначимо, що аналітичний облік довгострокових зобов’язань за
облігаціями провадиться за видами i строками їх погашення.

2.6. Облік відстрочених довгострокових зобов’язань

Насамперед необхідно відзначити, що даний рахунок, як і рахунок 17
«Відстрочені податкові активи» призначений для відображення тимчасово
виникаючих різниць між балансовою оцінкою активів чи зобов’язань і
їхньою оцінкою з метою оподаткування. Простіше кажучи, для відображення
різниці, що виникає між бухгалтерським і податковим обліком по
оподатковуванню. Виникнення такої різниці обумовлено різним механізмом
розрахунку оподатковуваної бази в бухгалтерському і податковому обліку.
Наприклад, при розрахунку податку на прибуток у бухгалтерському обліку
діє правило відповідності доходів і витрат. Тобто, для визначення
фінансового результату ( прибутку чи збитків) і тим самим визначення
оподатковуваної бази по податку на прибуток, по-перше, доход визнається
тільки після передачі покупцю продукції, товарів, виконання робіт чи
надання послуг, а разом з тим і передача всіх ризиків і вигод,
пов’язаних з такою продукцією чи товаром, по-друге, з визнаних
(отриманих) підприємством доходів віднімаються тільки ті витрати, що
безпосередньо пов’язані з одержанням таких доходів.

У податковому ж обліку діє правило першої події і, якщо на ваш рахунок
надійшли грошові кошти у вигляді авансу, то незалежно від того, встигли
ви виконати свої зобов’язання перед покупцем чи ні, сума авансу
визнається доходом (включається у валовий доход підприємства). Той же
механізм діє й у відношенні витрат, правда з коректуванням визнаних
валових витрат убік збільшення чи зменшення, у залежності від зменшення
чи збільшення залишків запасів.

Не будемо поглиблюватися в складний механізм визначення оподатковуваного
прибутку, це тема для окремого і довгого вивчення, а перейдемо
безпосередньо до відображення виникаючих різниць.

Зрозуміло, що коли мова заходить про різницю яких-небудь двох величин,
то з рівною імовірністю можливе як перевищення першою величиною другої
величини, так і зворотна ситуація. Розгляд цих двох можливих варіантів
найкраще здійснювати одночасно. З цієї причини, при викладі інформації
про перший клас рахунків, ми усвідомлено нічого не сказали про рахунок
17. Тепер прийшов час поговорити і про нього , і про рахунок 54.
Найкраще це зробити на прикладі. Але перш, ніж ми до нього перейдемо,
давайте спочатку визначимося з тим, що ж відображається по дебету і
кредиті 17 і 54 рахунків.

У випадку, коли нарахована сума податку на прибуток у податковому обліку
перевищує суму нарахованого податку в бухгалтерському обліку, то сума
перевищення відображається по дебету рахунка 17. По кредиту 17 рахунка
відображається зменшення відстрочених податкових активів за рахунок
витрат, пов’язаних з нарахуванням податку на прибуток у поточному
звітному періоді.

По 54 рахунку виходить зворотна ситуація. Якщо сума нарахованого податку
на прибуток у податковому обліку менше суми нарахованого податку в
бухгалтерському обліку, то сума перевищення відображається по кредиту
рахунка 54. По дебету 54 рахунка відображається зменшення відстрочених
податкових зобов’язань за рахунок витрат, пов’язаних з нарахуванням
поточних податкових зобов’язань у звітному періоді.

Цукровий завод на початок першого звітного періоду не мало ні
відстрочених податкових активів, ні відстрочених податкових зобов’язань
(сальдо по рахунках 17 і 54 дорівнює нулю). За підсумками першого
звітного періоду сума податку на прибуток за даними податкового обліку
склала 1200,00 грн., а за даними бухгалтерського обліку — 900,00 грн. За
підсумками другого звітного періоду склалася зворотна ситуація. Сума
нарахованого податку на прибуток у бухгалтерському обліку склала 800,00
грн., а в податковому — 400,00 грн. Підсумок третього звітного періоду —
податок на прибуток за даними бухгалтерського обліку — 750,00 грн., за
даними податкового обліку — 1000,00 грн. Проводки, що відображають
нарахування податку на прибуток і різниці, що виникають при цьому між
даними бухгалтерського і податкового обліку, наведені в таблиці 2.5.

Таблиця 2.5

Кореспонденція рахунків з обліку відстрочених довгострокових зобов’язань

№ Зміст операції Дт Кт Сума

1 2 3 4 5

Перший звітний період Відображається нарахування податку на прибуток за
даними бухгалтерського обліку 98 641 900,00

Різниця,що виникла між сумою нарахованого податку на прибуток у
податковому і бухгалтерському обліку відноситься на відстрочені
податкові активи з одночасним нарахуванням зобов’язань по податку на
прибуток 17 641 300,00

Другий звітний період Нарахування податку на прибуток за рахунок
зменшення 2 відстрочених податкових активів 3 98 17 300,00

Відображається нарахування податку на прибуток за даними
бухгалтерського обліку, але не більше суми податку, нарахованого за
даними податкового обліку 98 641 400,00

Відображається нарахування податку на прибуток за даними
бухгалтерського обліку, що перевищує суму податку, нарахованого за
даними податкового обліку (800,00 — 300,00 — 400,00) за рахунок
відстрочених податкових зобов’язань 98 54 100,00

Третій звітний період Нарахування податку на прибуток за рахунок
зменшення4 відстрочених податкових зобов’язань 5 54 641 100,00

Відображається нарахування податку на прибуток за даними податкового
обліку, але не більш суми податку, нарахованого за даними
бухгалтерського обліку 98 641 750,00

Відображається нарахування податку на прибуток за даними податкового
обліку, що перевищує суму податку, нарахованого за даними
бухгалтерського обліку. (1000,00 — 100,00 — 750,00) за рахунок
відстрочених податкових активів 17 641 150,00

2 В даному випадку — повного списання.

t v ? 1/4 uooooooeessNN

0

4

?4

6

@

°

?

Ae

?? ‚ „ E

?

??

O

TH

&

?-

&

&

&

&

·2?°?(??? 1 року

< 1 року < 1 року Довгострокові кредити банків в національній валюті Довгострокові кредити банків в іноземній валюті Відстрочені довгострокові кредити банків в національній валюті Відстрочені довгострокові кредити банків в іноземній валюті Інші довгострокові позики в національній валюті Інші довгострокові позики в іноземній валюті Довгострокові векселі видані в національній валюті Довгострокові векселі видані в іноземній валюті Зобов’язання за облігаціями Премія за випущеними облігаціями Дисконт за випущеними облігаціями Зобов’язання з фінансової оренди Зобов’язання з оренди цілісних майнових комплексів За видами зобов’язань За видами зобов’язань Рис. 1.2. Види довгострокових зобов’язань підприємства Довгострокові позики Довгострокові векселі видані Довгострокові зобов’язання за облігаціями Довгострокові зобов’язання з оренди Відстрочені податкові зобов’язання Інші довгострокові зобов’язання 2008 2007 2006

Похожие записи