HYPERLINK «http://www.ukrreferat.com/» www.ukrreferat.com – лідер
серед рефератних сайтів України!

РЕФЕРАТ

на тему:

«Наслідки від переміщення трудових ресурсів

для країн-експортерів робочої сили та тих, що її приймає»

ПЛАН

Вступ

1. Наслідки для країн імміграції та еміграції

2. Економічні ефекти міграції

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Сучасні міжнародні економічні відносини нерозривно пов’язані з такими
поняттями: міграція, імміграція, еміграція, рееміграція населення.

Міжнародна (зовнішня) міграція існує в різних формах: трудової,
сімейної, туристичної тощо. Провідна роль у МЕВ належить трудовій
міграції, так званій міжнародній міграції робочої сили.

Міжнародна міграція робочої сили посилюється в умовах формування
економічних зв’язків у світовому господарстві. Під цим поняттям
розуміють переміщення найманих працівників через кордони в пошуках
роботи. Це стихійний процес розподілу трудових ресурсів між
національними ланками світового господарства. Економічною основою його є
відчуження безпосередніх виробників від засобів виробництва,
взаємозв’язаність країн та нерівномірність їх соціально-економічного
розвитку.

В результаті міграції робочої сили сформувався світовий ринок праці,
пропозиція робочої сили на якому залежить від ситуації на внутрішніх
ринках праці країн — експортерів і країн — імпортерів робочої сили.

Вплив міграційних процесів на країни імміграції та еміграції є
багатоаспектним. Спробуємо розглянути наслідки від переміщення трудових
ресурсів як для країн-експортерів, так і країн-імпортерів робочої сили.

1. Наслідки для країн імміграції та еміграції

Серед головних наслідків для країн імміграції виділяють наступні:

Країни імміграції мають суттєві вигоди від підготовки спеціалістів
іншими країнами. Так, за сучасними оцінками, чиста вигода для країни, що
приймає, від залучення одного «середнього» вченого-гуманітарія становить
230 тис. дол. США, вченого у галузі суспільних наук — 235 тис. дол.,
інженера — 253 тис. дол., лікаря — 646 тис. дол. [4, с.109]

Фірми країн імміграції мають економію як за рахунок нижчої оплати праці
іммігрантів, так і за рахунок того, що праця іноземних робітників дає
змогу знизити загальний рівень заробітної плати.

Робітники-емігранти сприяють омолодженню структури трудових ресурсів
країн імміграції.

Грошові перекази емігрантів на батьківщину сприяють розширенню
реалізації товарів країн імміграції за кордоном.

Разом з тим наплив робітників з-за кордону ускладнює проблему зайнятості
в країні, негативно впливає на економічне становище місцевих
працівників. Поряд з економічними, виникають соціальні, культурні,
правові та інші проблеми [1, c.119].

Наслідки для країн еміграції:

Для країн еміграції повернення досвідчених кваліфікованих робітників
після роботи за кордоном сприяє розвитку національної економіки. Для
деяких з цих країн грошові перекази емігрантів є основним джерелом
валютних надходжень, яке перевищує надходження валюти від експорту
товарів.

Водночас еміграція завдає шкоди країнам, оскільки національна економіка
втрачає наймобільнішу і, як правило, найкращу частину трудових ресурсів.
Це веде до старіння структури трудових ресурсів.

Серйозною є проблема реадаптації робітників, які повертаються після
роботи за кордоном і відвикли від місцевих умов праці та життя.

Особливо негативні наслідки для країн еміграції має відплив
висококваліфікованих спеціалістів та вчених. Тому уряди цих країн
намагаються проводити політику гальмування такого процесу [4, c.159].

2. Економічні ефекти міграції

Міждержавні переміщення робочої сили можуть мати різні економічні
наслідки та призводити до виникнення досить складних проблем у країнах —
експортерах та країнах — імпортерах робочої сили.

Для аналізу економічних наслідків міжнародної міграції робочої сили
скористаємося простою економічною схемою імміграції, зображеною на рис.
1, та зробимо такі припущення:

1)  головною та єдиною причиною міжнародної міграції є різний рівень
середньої реальної заробітної плати у різних країнах;

2)  у світі є дві країни: країна 1 з низькими доходами та трудовими
ресурсами у розмірі ОС, яка є експортером робочої сили; країна 2 з
високими доходами та трудовими ресурсами у розмірі О’С’ яка є імпортером
робочої сили;

3)  прямі Dl та D2 показують попит на робочу силу відповідно у країні 1
та країні 2;

4)  якщо міжнародної трудової міграції не існує, то обидві країни
використовують весь наявний у них запас трудових ресурсів всередині
країн та забезпечують середній рівень реальної зарплати у розмірі
відповідно Р та F;

5)  міжнародна міграція не веде ні до яких витрат;

6)  у жодній з країн закони не перешкоджають міжнародній міграції [2,
c.83].

Оскільки середня реальна заробітна плата у двох країнах різна і
обмеження на вільне міжнародне переміщення робочої сили в них відсутні,
робітники з країни 1 будуть емігрувати в країну 2 доти, доки заробітна
плата в обох країнах не встановиться на однаковому рівні Рт. Кількість
робітників-емігрантів із країни 1 в країну 2 у такому випадку буде
дорівнювати FC (C’F’).

Рис. 1. Проста економічна схема імміграції:

а – країна 1; б – країна 2

Еміграція робочої сили із країни 1 буде мати такі наслідки для її
економіки:

1) середній рівень реальної заробітної плати зросте з Р до Р ;

2)    обсяг національного продукту (сума граничного продукту, створеного
робочою силою у грошовому виразі) зменшиться з ОАВС до OADF;

3) загальний фонд заробітної плати (ставки заробітної плати, помножені
на кількість працівників) зміниться з ОРВС до OPmDF;

4) дохід бізнесу (підприємців), який дорівнює різниці обсягу
національного продукту та загального фонду заробітної плати, зменшиться
з РАВ до PmAD.

Імміграція робочої сили у країну 2 буде мати такі наслідки для її
економіки:

1)  середній рівень реальної заробітної плати впаде з Р’ до Рт;

2)  обсяг національного продукту збільшиться з О’А’В’С до O’A’D’F’;

3)  загальний фонд заробітної плати зміниться з О’Р’В’С до О’Р D’F’;

4)  дохід бізнесу (підприємців) збільшиться з Р’А’В’ до PmA’D’.

З погляду усього світу (обох країн) міжнародна міграція робочої сили з
країни 1 до країни 2 приведе до зростання реального обсягу національного
продукту у всьому світі з (ОАВС + О’А’В’С) до (OADF + O’A’D’F), тому що
приріст національного продукту C’B’D’F’ у країні 2 перевищує втрати
національного продукту FDBC у країні 1. Отже, можна зробити висновок:
усунення законодавчих бар’єрів для міжнародного руху робочої сили
збільшує економічну ефективність у всьому світі. Увесь світ виграє
завдяки тому, що люди можуть вільно переїхати до тієї країни, де вони
зможуть зробити вагоміший внесок у світове виробництво. Міжнародна
міграція дає змогу виробляти більший обсяг національного продукту з тим
самим обсягом ресурсів [4].

Під час розгляду економічних аспектів міграції робочої сили для
спрощення аналізу були зроблені деякі припущення, відкинуті деталі, які
можуть вплинути на остаточні висновки.

Розглянемо вплив цих додаткових чинників:

o

f

@

~

+ більше того, вигода від еміграції для усього світу буде менша.

2.  Грошові перекази. Країна — експортер робочої сили зазви чай отримує
своєрідну плату за такий експорт у вигляді переказів назад на
батьківщину частини доходів емігрантів своїм сім’ям. Це призводить до
перерозподілу чистої вигоди від еміграції між країною — експортером і
країною — імпортером робочої сили. Грошові перекази емігрантів, що
працюють у країні 2, призведуть до того, що приріст обсягу національного
продукту в країні 2 та втра ти в обсязі національного продукту в країні
1 будуть меншими.

3.  Зворотні потоки. Повертаючись на батьківщину, емігранти привозять з
собою значні матеріальні цінності та солідну робочу кваліфікацію та/або
управлінський досвід, який вони потім використовують у своїй країні.
Отже, зворотні потоки, тобто повернення емігрантів додому із заробітків
за кордоном, з часом змінюють співвідношення вигод та втрат у країні 1
та країні 2. Проте дуже часто емігранти, набути досвід та кваліфікацію,
залишаються у країні, що приймає. До того ж здебільшого країну залишають
найкваліфікованіші працівники, тобто відбувається «відплив умів», що
призводить до зниження технологічного потенціалу країн — екс портерів
робочої сили, падіння їх загального наукового та культурного рівня.

4.  Безробіття. Частою причиною міграції є не відмінності у рівнях
заробітної плати у різних країнах, а хронічне безробіття або неповна
зайнятість. Внаслідок цього країна 1 виграє від еміграції безробітних,
тому що вони не беруть ніякої участі у створенні національного продукту
країни 1 та живуть на трансфертні платежі за рахунок тих, що працюють.
Добробут громадян країни 1 збільшиться на суму цих трансфертних
платежів, якщо безробітні емігрують до країни 2, І навпаки, якщо
робітники-емігранти не зможуть знайти роботу в країні 2 та будуть
отримувати засоби до існування за рахунок тих, що працюють у країні 2,
то середні ре альні доходи робітників країни 2 зменшаться.

5.  Фіскальні аспекти. Вплив іммігрантів на податкові надходження та
державні втрати країни, що приймає, залежить від характеристик самих
іммігрантів. Якщо іммігранти молоді, кваліфіковані, освічені, володіють
мовою країни, що приймає, то вони знайдуть собі відповідну роботу І
будуть платити великі податки.

Якщо іммігранти не кваліфіковані, не знають мови, то їм буде потрібна
державна або доброчинна допомога протягом декількох років, щоб вивчити
мову та асимілюватись.

Проблема імміграції ускладнюється цілою низкою позаекономічних чинників.
Масову міграцію завжди супроводжують зростання соціальної напруги у
суспільстві, злочинності, конфлікти на расовому, національному чи
релігійному ґрунті та інші негативні явища [1, c.106-107].

Висновки

Отже, масове переміщення робочої сили, якими б причинами воно не
обумовлювалось викликає помітні соціально-економічні наслідки як в
країнах-експортерах робочої сили, так і в країнах-імпортерах. Причому ці
наслідки позитивні і негативні.

До позитивних наслідків еміграції робочої сили можна віднести те, що в
країні-експортера зменшується рівень безробіття, знижується соціальна
напруженість, зростають валютні надходження за рахунок обкладання
податками тих фірм, які організовують переміщення населення, а також за
рахунок обкладання переказів мігрантів на батьківщину для підтримки
своїх сімей чи родичів.

Разом з тим країна, з якої емігрує робоча сила, зазнає негативних
наслідків. В неї зменшується обсяг виробництва національного доходу і
ВВП, падають темпи розвитку НТП. Еміграція дуже часто завдає шкоди
інтелектуальному потенціалу країн-експортерів робочої сили. При цьому
слід мати на увазі, що ця шкода визначається не стільки кількістю
спеціалістів, що емігрували, скільки значенням їх діяльності для країни.
Адже від’їзд того чи іншого науковця може паралізувати роботу творчого
колективу, який працював над важливою проблемою.

Під впливом еміграції відбуваються негативні зміни у віковій та статевій
структурі населення країн-донорів. Серед тих, хто залишає країну в
пошуках роботи і заробітку, переважають чоловіки працездатного віку. А
тому в країні спостерігається старіння нації та зростання питомої ваги
жінок в загальній чисельності населення.

Не можна не бачити негативних наслідків еміграції і для самих мігрантів.
Вони, по-перше, несуть певні матеріальні збитки, зв’язані з переїздом з
однієї країни в іншу, а також витрати, пов’язані з пошуками роботи. Крім
економічних, мігранти зазнають моральної та соціально-психологічної
шкоди : відірваність від сім’ї і друзів, необхідність вивчати чужу мову,
звичаї та порядки. Приймаючи рішення емігрувати, люди піддають себе
ризику, адже ніхто з них не знає як складеться їх життя на новому місці.
Цей ризик особливо великий у випадку, коли організують еміграцію
сумнівні посередники.

Масова імміграція робочої сили також викликає позитивні і негативні
наслідки. Позитивним є те, що притік іноземних працівників дає
можливість забезпечити непривабливі робочі місця робочою силою, зменшити
вартість робочої сили, прискорити темпи розвитку НТП, збільшувати обсяги
виробництва ВВП і національного доходу. Користь від імміграції є
особливо відчутною, якщо іммігранти везуть з собою в чужу країну значний
фінансовий капітал, або ж є висококваліфікованими спеціалістами. Саме
фінансові засоби, рівень освіти і кваліфікації іммігрантів перетворюють
їх у важливе джерело економічного зростання країни, що приймає
переселенців.

Проте міграція робочої сили нерідко викликає негативні наслідки в
країнах імміграції. Причому ці наслідки важко, або й зовсім неможливо
оцінити в грошах. Скажімо, надлишкова імміграція може призвести до
надмірної густоти населення в окремих містах та регіонах країни, що,
зрозуміло, викличе певні труднощі щодо забезпечення корінного населення
роботою, місцями в школах та дошкільних закладах.

Негативним моментом імпорту робочої сили є підвищення соціальної напруги
в країні, оскільки місцеві робітники та їх профспілки зростання
безробіття і погіршення умов продажу робочої сили пов’язують з притоком
в країну іммігрантів.

Звичайно, міграція вигідна і самим мігрантам, які завдяки в’їзду в ту чи
іншу країну одержують можливість працювати і отримувати більш високу,
ніж на батьківщині, заробітну плату. Інколи це може бути не економічна
вигода, а політична чи фізична свобода.

Міждержавні переміщення робочої сили можуть мати різні економічні
наслідки та призводити до виникнення досить складних проблем у
країнах-експортерах та країнах-імпортерах робочої сили.

Список використаної літератури

Економіка зарубіжних країн. Навчальний посібник / За ред. Козака Ю.Г.,
Ковалевського В. В., Ржепішевського К. І.— К.: ЦУЛ, 2003. — 352 с.

Лук`яненко Д.Г., Поручник А.М., Циганкова Т.М. Міжнародна економіка:
Навчальний посібник. – Київ: КНЕУ, 2001. – 488 с.

Міжнародна економіка. Навч. посібник / За ред. Козака Ю. Г.,
Ковалевського В. В., Ржепішевського К. І. — К.: ЦУЛ, 2004. — 672 с.

Міжнародна економіка: підруч. для студ. вищ. навч. закл. / За ред. Ю. Г.
Козака, Д. Г. Лук’яненка, Ю. В. Макогона [3-тє вид.] — К.: Центр учбової
літератури, 2009. — 560 с.

Черевань В.П., Румянцева А.П., Романенко Л.Ф. Міжнародна економічна
діяльність: Навчальний посібник – Київ: Видавничий дім “Слово”, 2003. –
280с.

PAGE

PAGE 12

Похожие записи