КОНТРОЛЬНА РОБОТА

з маркетингу

Дана робота була виконана авторами сайту HYPERLINK
«http://www.ukrreferat.com» www.ukrreferat.com

на замовлення відвідувачів сайту — БЕЗКОШТОВНО

ПЛАН

1. Національний ринок послуг в контексті міжнародного регулювання

2. Маркетинг перукарських послуг

3. Маркетинг ліцензійної діяльності

Список використаної літератури

1. Національний ринок послуг в контексті міжнародного регулювання

Протягом останніх трьох десятиліть ХХ ст. обсяг світового експорту
послуг збільшився у 22 рази і продовжує зростати. За статистикою ЮНКТАД,
частка комерційних послуг у світовій торгівлі в 1980 р. становила 16,2%,
у 2001 – 19,4%, а до 2015 р., за оцінками фахівців, здатна досягти 25–30
%.

В умовах глобалізації світової економіки сфера послуг набуває
найдинамічнішого розвитку та стає одним із впливових чинників, від яких
залежить зростання економіки, підвищення конкурентоспроможності країни
на світових ринках, покращення добробуту населення.

Особливо актуальне дослідження цих проблем для України, оскільки сфера
послуг в країні ще не набула адекватного розвитку – її частка у ВВП та у
структурі зайнятості становить близько 50%. Відносно обмеженою є частка
України і в міжнародній торгівлі послугами, в той час як основними
статтями експорту є продукція переважно з низьким та
середньотехнологічним ступенем переробки. Водночас, у країні є потенціал
для розвитку сфери послуг. Так, розвиток науки, технологій і
висококваліфікована робоча сила є необхідними передумовами для
динамічного розвитку інформаційно-комунікаційних технологій, програмного
забезпечення, електронної і мобільної торгівлі, які базуються на основі
глобальної мережі Інтернет, що може відіграти роль “локомотиву
розвитку”, тобто простимулювати розвиток всієї національної економіки,
забезпечити міцні конкурентні переваги на світових ринках. Слід також
використати вигідне геоекономічне положення країни для розвитку
транспортної інфраструктури та туризму.

Сучасний розвиток світового ринку послуг пов’язаний з посиленням
процесів глобалізації та інтеграції у світовій економіці. Так, розвиток
новітніх технологій та інтенсифікація міжнародних зв’язків розширили
зміст категорії «послуги»: поряд з такими загальними якісними ознаками,
як їх невідчутність, невіддільність, непостійність та в більшості
випадків нездатність до збереження, деякі види послуг можуть набувати
уречевлених форм (комп’ютерна програма на дискеті), бути видимими,
піддаватися зберіганню (послуги телефонного автовідповідача) та не
завжди вимагати прямої взаємодії покупця і продавця послуги (видача
грошей за дебіторською карткою).

В умовах глобалізації економіки світовий ринок послуг розвивається більш
динамічно, ніж інші сегменти світового ринку, що пов’язано з прискореним
ростом сфери послуг в більшості країн світу, а також процесами
лібералізації, розширенням відкритості національних економік, зростанням
інтенсивності потоків інвестицій. Міжнародна торгівля послугами
подвоюється кожні 7-8 років, в порівнянні з 15 роками, необхідними для
аналогічного збільшення обсягу експорту товарів.

В умовах глобалізації економіки діюча система регулювання ринку послуг
функціонує на декількох рівнях, а саме: на національному, галузевому,
регіональному і глобальному, для кожного з яких характерна наявність
ряду специфічних організацій. Найбільш потужною і всеохоплюючою за
сферою системою глобального регулювання є ГАТС, головними задачами якої
є лібералізація міжнародної торгівлі, усунення кількісних та інших
нетарифних бар’єрів в торгівлі, а також підтримка справедливої
конкуренції в національному і міжнародному економічному просторі Вона є
рамковою угодою, забезпечуючи стартові умови та правила. Зроблено
висновок, що у найближчому майбутньому її потрібно розглядати як дуже
важливу, але все ж початкову ланку в створенні багатосторонніх
міждержавних правил поведінки урядів в сфері міжнародної торгівлі
послугами.

Український ринок послуг ще не набув достатнього розвитку. Так, його
частка у ВВП та у структурі зайнятості становить близько 50 %, що менше
у порівнянні з іншими країнами. Найбільшого розвитку набув сектор
транспортних послуг — 73,0% у загальній структурі вітчизняного експорту
послуг.

Пріоритетного значення набувають:

— логістичні послуги в рамках ланцюжка матеріально-технічного
забезпечення (включаючи їх управлінські, пакувальні, складські,
інформаційні та транспортні компоненти), які знижують собівартість
виробництва та збільшують експортний потенціал;

— фінансові послуги (банківські, страхові, фондові послуги), недостатній
розвиток яких негативно впливає на всі сторони економічного і
соціального життя; — інформаційно-комунікаційні послуги (електронна та
мобільна торгівля за допомогою Інтернет), що значно зменшує вартість
послуг та підвищує швидкість і якість їх надання;

— лізингові послуги, які особливо важливі в умовах недостатнього
оновлення основних виробничих фондів.

Розвиток сфери послуг в Україні потребує активізації залучення в цю
сферу інвестицій, в т.ч. іноземних. Залучення іноземного капіталу в
українську економіку буде сприяти не тільки надходженню необхідних
фінансових ресурсів, але й передових, технічно ефективних методів
реалізації послуг, що сприятиме підвищенню їх якості і доступності,
культури обслуговування та в кінцевому рахунку — підвищить
конкурентоспроможність вітчизняних виробників послуг та значно зміцнить
позиції України в міжнародному обміні послугами.

На динаміку розвитку ринків послуг суттєво впливає активність приватного
сектору. Тому державна політика має бути спрямована на створення
сприятливого середовища для розвитку малого і середнього бізнесу у цій
сфері, як це має місце в багатьох країнах світу.

Для подальшого розвитку сектору послуг в Україні першочергового значення
набуває розвиток інформаційно-комунікаційних технологій та, насамперед,
Інтернет та електронної і мобільної торгівлі, які набувають все більшого
впливу не лише на організацію діяльності окремо узятих підприємств
шляхом скорочення витрат, підвищення мобільності та
конкурентоспроможності, але і в значній мірі визначають напрямки та
подальші темпи розвитку як інших видів послуг, так і інших галузей
економіки країни.

Перспективи розвитку українського ринку послуг та включення його у
світовий ринок послуг пов’язані з інтеграцією країни у міжнародні
торговельні і фінансові організації, перш за все, з набуттям членства у
СОТ.

Необхідне вдосконалення статистичної бази національного експорту та
імпорту послуг. Доцільною у цьому зв`язку є співпраця між Держкомстатом
України та статистичними відомствами зарубіжних країн, зокрема
Євростатом, що сприятиме подальшому підвищенню якості статистичної бази
даних про розвиток українського ринку послуг.

Діюча система регулювання ринку послуг функціонує на декількох рівнях, а
саме на національному, галузевому, регіональному і глобальному, для
кожного з яких характерна наявність ряду специфічних організацій. Слід
зазначити, що всі вони без виключення відіграють важливу роль у
регулюванні міжнародної торгівлі послугами, в усуненні перешкод для її
розвитку й подальшої лібералізації. Найбільш потужною і всеохоплюючою за
сферою системою глобального регулювання є ГАТС СОТ. Її головними
задачами є лібералізація міжнародної торгівлі, усунення кількісних та
інших нетарифних бар’єрів в торгівлі, а також підтримка справедливої
конкуренції в національному та міжнародному економічному просторі.
Важливо зазначити, що ГАТС є рамковою угодою і забезпечує стартові умови
та правила.

У процесі всезростаючої глобалізації й лібералізації пріоритетним
завданням у сфері міжнародної системи регулювання торгівлі послугами має
бути удосконалення механізмів, що стосуються, насамперед, вимог до
відкритості третіх країн, реалізації принципу недискримінації та
застосування обмежувальної ділової практики, яка є на заваді розвиткові
конкурентного середовища.

Сектор послуг в Україні не набув достатнього розвитку – його частка у
ВВП і в структурі зайнятості наближається до 50%, що мало в порівнянні з
іншими країнами, та багато видів послуг ще не набули розвитку. Проте
помітною є позитивна динаміка в розвитку українського ринку послуг. Так,
вартісний обсяг експорту послуг в Україні збільшився з 2118,4 млн. дол.
США в 1994 р. до 6134,7 в 2007 р., а імпорт послуг – з 309,4 до 2910,9
млн. дол. США, відповідно. Позитивне сальдо торговельного балансу
послугами за підсумками 2007 р. склало 3223,8 млн. дол. США.

У структурі українського ринку послуг переважають традиційні галузі.
Так, у 2007 р. Україна експортувала транспортних послуг на 4480,3 млн.
дол. США, серед яких найбільшу частину займають послуги трубопровідного
транспорту – 1959,8 млн. дол. США. Далі йдуть ділові, професійні й
технічні послуги – 584,0 млн. дол. США, послуги з ремонту – 331,6 млн.
дол. США та подорожі – 207,0 млн. дол. США.

Як видно, сектор послуг України є ще менш диверсифікованим, ніж
товарний, що являє собою серйозну проблему, яка потребує свого
вирішення. Очевидно простежується гіпертрофована структура національної
сфери послуг у бік транспортного сектору та недостатній рівень розвитку
туристичного, інформаційно-комунікаційного, розподільчого і, насамперед,
фінансового секторів.

Основні країни – партнери України в експорті послуг – це Російська
Федерація, Сполучене Королівство, США, Угорщина, Швейцарія, Кіпр,
Німеччина, Бельгія. Основними імпортерами послуг є Російська Федерація,
США, Сполучене Королівство, Німеччина, Кіпр, Швейцарія, Австрія, Польща.

Розвиток сфери послуг може сприяти покращенню структури українського
експорту, в якому зараз переважає продукція з низьким ступенем
переробки. Водночас сфера послуг, яка включає транспортну
інфраструктуру, рекреаційні ресурси, фінансові, розподільчі та
інформаційно-комунікаційні мережі тощо, має стати пріоритетною “точкою
економічного прориву”, забезпечити міцні конкурентні позиції й відіграти
роль “локомотиву розвитку”.

Серед проблем, які гальмують розвиток вітчизняного ринку послуг, слід
відмітити недостатній розвиток його наукоємних секторів. Так, у
2006–2007 рр. Україна стосовно показників розвитку глобальних технологій
утримувала лише 49-е та 52-е місце відповідно серед 62 досліджуваних
країн світу.

Водночас розвиток новітніх інформаційно-комунікаційних технологій може
сприяти ефективному зростанню сфери послуг та національної економіки
загалом. Зокрема, розвиток і поширення мобільної телефонії та
електронної торгівлі, що засновані на мережі Інтернет, здатні відкрити
нові шляхи участі у функціонуванні глобальних ринків, сприяти
вдосконаленню галузевої структури національної економіки та створити
нові й більш привабливі робочі місця.

Основними перешкодами для розширення та диверсифікації українського
експорту послуг є проблеми внутрішнього характеру: відсутність
адекватної нормативно-правової основи, ефективних систем оподаткування,
сприятливого інвестиційного й інноваційного клімату, недостатній
розвиток малих та середніх підприємств тощо.

Загалом українська індустрія послуг характеризується як така, що
знаходиться у процесі розвитку. Цей стан потребує зваженого підходу до
стратегії розвитку, регулювання та особливо лібералізації сфери послуг,
правильної послідовності цього процесу. Етап, пов’язаний безпосередньо з
лібералізацією, повинен передбачати попереднє створення єдиної системи
державного регулювання й розвиток конкуренції на ринках. Головною метою
цих заходів повинне бути надання потенційним учасникам ринку вільного
доступу до ринків послуг, а також виключення дискримінації іноземних
учасників ринку в порівнянні з резидентами. Водночас, необхідне
зміцнення вітчизняного потенціалу пропозиції й підвищення його
конкурентоспроможності.

Ефективне функціонування української сфери послуг має бути також
безпосередньо пов’язане з розробкою довгострокової державної програми її
подальшого сталого розвитку, визначення ключових й перспективних
секторів, які потребують негайної підтримки. Це стосується в першу чергу
сектору новітніх технологій. Зараз у структурі українського експорту
переважну частку обіймають товари й послуги, що є відносно
малодинамічними та характеризуються скороченням власної частки у
глобальних продажах (до них відносяться певні групи товарної продукції
та, насамперед, транспортні послуги). Водночас, підвищення у структурі
експорту частки “інших комерційних послуг”, до яких включаються послуги,
які, за визначенням ОЕСР, вважаються високотехнологічними, має стати
першочерговим завданням у формуванні перспективної моделі міжнародної
спеціалізації України.

Таким чином, динамічний розвиток ринку послуг в Україні можливий лише за
умови проведення ефективної державної політики й формування ретельно
обґрунтованої експортно-імпортної стратегії, що сприятиме підвищенню
конкурентоспроможності галузі на світовому ринку послуг.

2. Маркетинг перукарських послуг

Основне завдання перукарського бізнесу — зробити світ прекраснішим,
допомогти клієнтам стати вродливішими, впевненішими. Для залучення
клієнтів слід враховувати фактори, які впливають на прийняття клієнтами
рішень щодо одержання перукарської послуги. Спеціалісти з маркетингу
застосовують різні методи класифікації споживачів за категоріями,
досліджують процеси купівлі послуг, вивчають тенденції процесів
придбання послуг салонів краси.

Створюючи перукарський салон, необхідно пам’ятати, що досягти його
стабільності і прибутковості можна лише на основі знань про потенційного
клієнта та задоволення його потреб із урахуванням культурних,
психологічних, соціальних та інших особливостей.

Для успішного ведення бізнесу потрібна інформація, яка б спрямовувала
зусилля фахівців щодо вірного напряму роботи салону.

До основних джерел ринкової інформації належать:

— інформаційні — опитування клієнтів, постачальників продукції,
обладнання, працівників салонів;

— внутрішні — аналіз продажу послуг салону, інформація з друкованих
видань, аналіз рекламних брошур і листівок салонів-конкурентів;

— друковані — з газет, журналів: дослідження клієнтів, перукарського
ринку взагалі, його окремих секторів зі сфери Вашого бізнесу та бізнесу
конкурентів;

з бібліотек: економічна статистика, спеціальні професійні публікації,
книги (адресні та телефонні), торговельні довідники, урядові
дослідження;

з документів бізнес-центрів, асоціацій професійних перукарів, асоціацій
виробників: списки членів, дослідження, статистика, галузева інформація,
контракти;

з навчальних закладів, науково-дослідних інститутів: публікації,
інформація, методичні матеріали семінарів, науково-практичних
конференцій, розробки, дисертації;

— спеціальні дослідження або інтерв’ю, проведені місцевими вузами,
компанією, повідомлення консультантів.

Основні принципи залучення клієнтів

Послуги салону приймаються або ні залежно від того, в якій мірі вони
відповідають потребам і стилю життя людини. Отже, тільки при розумінні
мотивів і поведінки клієнтів, урахуванні їх при створенні салону,
визначенні місця на ринку щодо конкурентів, формуванні та просуванні
послуг салону можна вижити в умовах зростаючої конкуренції.

Клієнти незалежні у своєму виборі послуг перукарського салону. На
мотивацію і поведінку клієнтів можна впливати тільки такою організацією
і пропозицією послуг Вашого салону, які б повністю задовольняли їх
потреби й очікування.

Успішність попиту на послуги існує апріорі, оскільки волосся рос ге,
рідшає, випадає, сивіє. Для того, щоб клієнт не здійснив вибір на
користь конкурента, потрібно налагоджувати стосунки з ним, якомога
більше контактувати з потенційним відвідувачем.

Поведінка клієнта зазнає впливу. Пропонуючи послуги клієнту, слід
пам’ятати, що люди прагнуть краси та досконалості, а це спонукає до
придбання дедалі більшої кількості послуг, пов’язаних із поліпшенням
зовнішнього вигляду. Тому на процеси споживання послуг можна впливати не
тільки в контексті питання — в якому із салонів обслуговуватись, а й у
плані зацікавленості у більшому обсязі та ширшому спектрі послуг.
Сучасний клієнт прагне отримати максимум можливого за свої кошти. Отже,
максимальне збільшення споживацької цінності послуг є першочерговим
завданням перукарського салону.

Для досягнення цієї мети необхідно:

R

R

+1. Якнайкраще вивчати клієнтів, використовуючи свій досвід, інтуїцію
та загальновідому інформацію про них. Навчитися аналізувати поведінку та
прогнозувати мотиви поведінки клієнтів;

2. Встановлювати особистий, індивідуальний підхід до клієнта, вести
базу даних, здійснювати персональний маркетинговий підхід, особистісний
вплив;

3. Запроваджувати високоякісне обслуговування постійних клієнтів.
Набагато складніше завоювати нових клієнтів, ніж утримати вже наявних.
Оскільки ринок потенційних споживачів обмежений чисельністю населення
даного району, перукарський бізнес буде сталим за умови впровадження
високоякісного сервісного обслуговування постійних клієнтів.

Кожного відвідувача необхідно розглядати як постійне джерело прибутку, а
не як разового клієнта;

4. Намагатися «створити ім’я» своєму салону, досягти того, щоб висока
якість послуг асоціювалась у клієнтів з назвою салону. Це актуально для
салону будь-якого рівня і є беззаперечним правилом для мереж салонів
усіх рівнів.

Організація досліджень потенційних клієнтів. Першим етапом
обмірковування ідеї відкриття перукарні є дослідження потенційних
відвідувачів, яке зазвичай починають із процесу сегментування ринку.

Під сегментуванням ринку розуміють процес розробки концепції салону та
його послуг, згідно з якою салон і послуги адресуються певній частині
цілого ринку. При розробці концепції необхідно враховувати такі аспекти:

1. Люди відрізняються один від одного, мають різну поведінку, мотивацію,
потреби, соціальний статус. Це означає, що всі люди по-різному приймають
рішення щодо відвідування того чи іншого салону, придбання тих чи інших
перукарських послуг;

2. Сегментування ринку дає реальну можливість «влучити в десятку»,
досягти високої рентабельності.

Критерії вибору сегмента ринку

У визначенні сегмента ринку важливо, щоб він був реальним і доступним
для даного салону. Наприклад, якщо до нього планується залучити заможну
публіку, а перукарня розміщується в маленькому приміщенні в підвалі, де
давно не було ремонту, навряд чи такий задум здійсниться.

При виборі сегмента ринку власник салону повинен:

— оцінити бажаний сегмент ринку послуг, тобто отримати інформацію про
поведінку споживачів у даному сегменті;

— вивчити всі можливі компоненти впливу на потенційних клієнтів у цьому
сегменті. У виграші будуть ті салони, які продумали можливості впливу на
споживача. Якщо в одному сегменті ринку відкривають два салони, один із
яких має вже відоме для споживача ім’я, а назва іншого ні про що не
говорить, то останньому буде значно важче працювати з клієнтами;

— знати ємності сегмента. Відкривати салон потрібно після вивчення даних
про кількість потенційних клієнтів, а також конкурентів, які вже
працюють у сегменті. Помилковою є думка, що велика кількість робочих
місць у салоні гарантує більший обсяг послуг. Кількість робочих місць
має бути оптимальною, повністю завантаженою відповідно до насиченості
сегмента ринку;

— пам’ятати про спорідненість представників обраного сегмента. Якщо
серед обраних потенційних споживачів буде замало схожих рис і різна
реакція на дії, що відбуваються в салоні, перукарні буде важко досягти
успіху.

Принципи сегментування перукарського споживацького ринку:

1. Територіальний. Сучасний клієнт цінить зручність розташування
перукарні, він не готовий витрачати час на проїзд до салону. Через
інтенсивний ритм життя більшість клієнтів віддає перевагу послугам без
очікування та попереднього запису.

Тобто клієнти обраного сегмента мають жити або працювати поблизу салону.
Такий сегмент буде найсталішим.

2. Демографічний. Досліджують характеристики клієнтів, які можна знайти
в статистичних матеріалах перепису населення — вік, рівень освіти, склад
сім’ї тощо.

3. Психологічний. Вивчають психологічні характеристики клієнтів:
соціальний стан, тип особистості, темперамент, спосіб життя, мотивації
поведінки. Зазвичай перукарні частіше відвідують клієнти, які визнають
потребу в перукарських послугах. Наприклад, коли не підстригатися просто
неможливо. Таких відвідувачів називають споживачами фактичного стану.

Салони-перукарні та люкс-салони відвідують клієнти, які звертаються до
перукаря навіть при незначних змінах своєї зовнішності. Це — споживачі
бажаного стану.

Відвідувачів салонів умовно розділяють також на:

клієнтів першого відвідування;

клієнтів повторного відвідування.

Маркетинг салону — це процес змін самого салону та його послуг залежно
від змін умов ринку, зовнішнього середовища. Важливо пропонувати
клієнтам саме ті послуги, які вони хочуть купити.

Менеджерам салону слід постійно відстежувати якісні та кількісні зміни
головних компонентів:

— клієнтів та їх потреб;

— спроможність клієнтів купувати послуги салону;

— бажання клієнтів купувати послуги салону. Сегментування ринку, як
правило, здійснюється на основі таких

даних про потенційних клієнтів:

— вік;

— прибуток і статус;

— стать;

— рівень освіти;

— рівень культури;

— стиль, устрій життя;

— стан здоров’я;

— вільний час тощо.

Як практично провести дослідження клієнтів у салоні на рівні
підприємства малого бізнесу?

Попереднє дослідження містить найпростіші недорогі, доступні методи
отримання знань про щільність конкурентного середовища. Це кількість
населення в мікрорайоні, кількість будинків та їх якість, кількість
працюючих у підприємствах і організаціях, магазинах та ін.

Вивчаючи клієнтів, у кожному салоні слід здійснити:

— комунікацію з клієнтами; у процесі спілкування з клієнтами
дізнаватися, чи задоволені вони послугами, сервісом, а усунення слабких
місць у роботі запобігає скаргам;

— ведення бази даних, вивчення клієнтів за її допомогою. Ця інформація
необхідна для вивчення смаків і запитів клієнта;

— визначення ставлення клієнтів до салону та послуг за допомогою
анкетування, анонімного опитування;

— аналіз статистики послуг і статистики супутнього продажу;

— аналіз статистики сталого відвідування салону, частоти візитів.
Задоволений клієнт створює надійне майбутнє салону, це його «активи».

Перемогти конкурентів у змаганні із залучення клієнтів можна двома
шляхами:

1. Створити конкурентні переваги послуг, тобто послуги Вашого салону
мають бути привабливішими для клієнтів;

2. Створити конкурентні переваги перукарні. Це означає, що
обслуговування у Вашій перукарні повинне бути кращим, переважним за
обслуговування в інших салонах.

Конкурентна спроможність послуги визначається передусім її якістю і
вартістю. Для клієнтів найпривабливішими є послуги високої якості за
меншу ціну.

Якість послуги створюють якість виконання послуги та якість
обслуговування.

Якість виконання послуги — це кваліфікація майстрів, якість
застосованого обладнання, інструментів, технологій, препаратів.

Якість обслуговування залежить від того, наскільки ввічливий,
передбачливий персонал під час роботи з клієнтом, як швидко обслуговує,
які прогресивні форми використовують при наданні послуги, а також від
уміння проводити консультації.

Інтенсивність конкуренції серед салонів зростає постійно, щоб вижити у
цих непростих умовах і досягти успіху, необхідно маркетингове підходити
до механізму ціноутворення на перукарські послуги.

3. Маркетинг ліцензійної діяльності

Ліцензування являє собою форму торгівлі технологіями, що включає угоди з
патентами, ліцензіями, ноу-xay і т.д.

Ліцензія являє собою дозвіл окремим чи обличчям організаціям
використовувати винахід, захищений патентом, технічні знання,
технологічні і конструкторські секрети виробництва, товарний знак і т.д.

Надання ліцензії є — договором про покупку, відповідно до якого власник
патенту (ліцензіар) видає своєму ліцензіатові ліцензію на використання у
визначених межах своїх прав на патенти, ноу-хау, товарні знаки і т.д.

Ліцензування здійснюється шляхом прийняття зацікавленими сторонами
ліцензійної угоди. В угоді визначаються виробнича сфера і територіальні
границі використання предмета ліцензії. Винагорода продавцю
(ліцензіарові) за надання права покупцю (ліцензіатові) на використання
предмета ліцензійної угоди здійснюється за допомогою ліцензійних
платежів, що можуть бути у виді періодичних відрахувань від доходу
покупця протягом періоду дії чи угоди одноразового платежу,
установлюваного заздалегідь на підставі експертних оцінок. Періодичні
відрахування (роялті) можуть визначатися як виплата відсотка від
обороту, вартості чистих продажів ліцензійної чи продукції
встановлюватися в розрахунку на одиницю продукції, що випускається.
Одноразовий платіж виступає передбачає передачу технічної документації
від ліцензіара. Можливі різні сполучення приведених форм ліцензійної
винагороди.

Вирішуючи питання про розширення чи обмеження обсягу показників для
визначення економічної ефективності придбання ліцензії, варто виходити з
власного виробництва, а також враховувати умови і терміни дії конкретних
ліцензійних договорів. Суттєве значення має і припустимий обсяг
капітальних вкладень у власні розробки або ліцензійні договори.

Важливе місце у маркетингу ліцензійної діяльності займає попередня
оцінка економічної ефективності купівлі ліцензії.

Економічна ефективність закупівлі ліцензій має визначатися з урахуванням
ефекту, який досягається у ліцензіатів. Як правило, існує можливість
вибору з кількох пропозицій різних підприємств (фірм) щодо придбання
ліцензій або проведення власних досліджень і розробок.

Від правильно проведеного попереднього аналізу багато в чому залежать
рівень і якість продукції, що досягаються згодом, терміни її освоєння та
економічні показники використання нововведення. Характер процесу
придбання науково-технічних досягнень і специфіка їх використання мають
деякі загальні закономірності, знання яких дає змогу розробити
оцінювальний апарат, що передує проведенню розрахунків економічної
ефективності використання результатів ліцензійного договору. Як
попередній комплексний аналіз доцільності придбання ліцензії можна
запропонувати попередню оцінювальну систему.

Розглянемо систему незалежних оцінок об’єкта ліцензії за 10-ма
показниками, відібраними після відсіювання малозначущих факторів зі
всієї сукупності можливих показників. Набір показників і відсіювання з
них малозначущих можна проводити із залученням експертів-спеціалістів з
патентно-ліцензійної роботи і розробників нової техніки.

Новизна. Категорія новизни має безпосередній зв’язок з науково-технічним
рівнем об’єкта дослідження. Зазвичай, результат розробок може містити
нові технічні рішення вузлів, окремих деталей, операцій тощо. Залежно
від ступеня новизни об’єкта дослідження, від його патентного захисту
змінюється значення фактора часу ефективного функціонування техніки до
настання її морального старіння, що впливає на величину економічного
ефекту від впровадження результатів ліцензійного договору або НДДКР у
виробництво.

Наявність відомостей про використання. Така інформація дає можливість
дійти попереднього висновку про можливість практичного використання
пропонованого технічного рішення, що становить інтерес для ліцензіата.

Технічна готовність. Аналіз усіх ланок складного ланцюга, який поєднує
науку з виробництвом, показує, що найбільш слабкою з них є практична
реалізація досягнень науки. Це пояснюється надто тривалими термінами
розробки і одержання результатів реалізації наукових досліджень.
Причина, як правило, полягає в тому, що недостатньо уваги приділяється
техніко-економічному обґрунтуванню наукових розробок, в результаті чого
підприємства відмовляються від впровадження неапробованих розробок.
Великий розрив між їхнім завершенням і впровадженням, який у деяких
галузях практично дорівнює періоду оновлення виробничих фондів, часто
призводить до морального старіння розробок. Ступінь технічної готовності
нововведення визначає можливі терміни його впровадження у виробництво.

Серійність очікуваного виробництва. Серійність об’єкта визначає межі
впровадження результатів дослідження у виробництво, справляє суттєвий
вплив на величину очікуваного економічного результату. Крім того, при
несерійному виробництві видається більш доцільним придбання готової
продукції замість ліцензії або проведення власних НДДКР з подальшою
організацією виробництва.

Патентна чистота. Показник, що визначає можливість створення,
використання та продажу об’єкта техніки без порушення прав за чинними
патентами. З’являється можливість експорту продукції або продажу
субліцензії, що зумовлює підвищення економічної ефективності від
впровадження нововведення.

Терміни одержання і підготовки документації з предмета ліцензії.
Завершення робіт за короткі терміни призводить до створення додаткового
економічного ефекту, до підвищення науково-технічного потенціалу
підприємства, до зміцнення його становища на ринку. Збільшення ж терміну
проходження нововведення від стадії науково-дослідних робіт до
промислового освоєння спричиняє моральне старіння розробок.

Можливість і терміни освоєння. Результати ліцензійного договору залежать
від деяких факторів конкретного виробництва: наявності відповідної
кваліфікації та досвіду виконавців робіт, забезпеченості сировиною,
культури виробництва тощо.

Впровадження результатів досліджень і розробок у практику не
відбувається автоматично. Необхідні цілеспрямовані заходи, щоб уже у
процесі укладання ліцензійного договору або проведення НДДКР було
забезпечено можливість виробничого впровадження з мінімальними
затратами.

Фірма — ліцензіар. Цей критерій віддзеркалює рівень науково-технічного
потенціалу, використовуваного у створенні нововведення. Якщо фірма
(підприємство) має багатий досвід досліджень та впроваджень наукових
результатів у виробництво під час роботи над темою, є провідною у даній
галузі, збільшується вірогідність створення нової конструкції або
технології з високими техніко-економічними показниками. Від цього
критерію залежить і якість, і достовірність документації, що
передається, знижується ризик зриву впровадження нововведення.

Політичний фактор. (Враховується у разі придбання ліцензії іноземної
фірми) Визначає сприятливість придбання науково-технічного досягнення в
певній країні (подеколи навіть у фірми) у певний період з точки зору
міжнародної політичної ситуації.

Зведення докупи всіх цих показників і формування рівнянь регресії
стикаються з проблемою накопичення великого масиву статистичної
інформації щодо характеристик можливих ліцензій. Це ставить вимогу щодо
проведення експертної оцінки порівняної значущості показників, що
розглядаються, з позиції їхньої вагомості за оцінки доцільності
придбання ліцензії.

Техніко-економічна доцільність купівлі ліцензій виявляється до
проведення розрахунків економічної ефективності придбання ліцензій, які
дають можливість визначити, який варіант економічно більш вигідний, а
також, який економічний ефект буде досягнуто.

Список використаної літератури

Андрієнко В.І. Застосування маркетингу на ринку послуг. – К., 2001.

Гутиря Л. Г. Сучасна перукарська справа. — Харків: Фоліо, 1997.

Драчов В.В. Основні риси та танденції розвитку ринку послуг в умовах
глобалізації економіки // Зб. наук. праць. Вип. 38 / Відп. ред.
В.Є.Новицький. – К.: ІСЕМВ НАН України. – 2003. – С. 88–96.

Драчов В.В. Проблеми розвитку світового ринку послуг в умовах
глобалізації // Зб. VII міжнародної науково-практичної конференції 27–28
травня 2004 р. – К.: УАЗТ, 2004. – С. 206–207.

Константинов А. В. Парикмахерское дело. — М.: Высшая школа, 2003.

Машин І.Р. Ринок ліцензій: світовий та вітчизняний. – К., 2006.

Словник-довідник з маркетинга / Упорядник Василенко М.В. – Харків, 2004.

Дана робота була виконана авторами сайту HYPERLINK
«http://www.ukrreferat.com» www.ukrreferat.com

на замовлення відвідувачів сайту — БЕЗКОШТОВНО

PAGE

PAGE 2

www.ukrreferat.com

Показники об’єкта ліцензії

Новизна

Наявність відомостей про використання

Технічна готовність

Серійність очікуваного виробництва

Патентна чистота

Можливість і терміни освоєння

Терміни одержання і підготовки документації з предмета ліцензії

Технічна характеристика об’єкта

Фірма-ліцензіар

Політичний фактор (у ролі придбання ліцензії за кордоном)

Похожие записи