.

Національні символи як виразники ментальності британців (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
119 2396
Скачать документ

HYPERLINK “http://www.ukrreferat.com/” www.ukrreferat.com –
рефератний сайт №1 в Україні!

Реферати, контрольні роботи, курсові та дипломні роботи з 70-ти
напрямків. БЕЗКОШТОВНО!

РЕФЕРАТ

на тему:

“Національні символи як виразники ментальності британців”

ПЛАН

Вступ

1. Прапор Великобританії

2. Герб Великобританії

3. Вестмінстерське абатство

4. Трафальгарська площа

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

У британців є чимало символів. Більшість з них мають давню і цікаву
історію. Тільки один Лондон має низку цікавих архітектурних символів, з
якими знайомий цілий світ. Серед них: Вестмінстерське абатство, Будинок
парламенту, Букінгемський палац, Собор святого Пауля, Лондонський міст,
Лондонський Тауер.

Лондон розташований на ріці Темзі. При перетинанні ріки Опорним мостом
можна бачити Лондонський Тауер. Це – одне із самих старих споруджень
міста. Багато сторіч назад це були фортеця, королівський палац і потім
в’язниця. Тепер це – музей зброї.

На ріці Темзі недалеко від Лондонського Тауера, можна побачити
Вестмінстерський палац, чи Будинок парламенту. Це – місце британського
уряду, і це – одне з найбільш красивих споруджень у Лондоні. В одній з
опор мається відомий Біг Бен, найбільший годинник Англії.

Букінгемський палац – лондонська резиденція королеви. Туристи завжди
ходять дивитися на церемонію зміни охорони.

У Великобританії, зокрема в столиці, знаходиться безліч прекрасних площ.
Деякі з них тихі, інші зайняті подібно Трафальгарській площі.
Трафальгарська площа – центральна площа міста. Праворуч від площі
мається Національна галерея, що має прекрасну колекцію європейських
картин.

Собор святого Пауля – найбільша Англійська церква. Інша відома церква –
Вестмінстерське абатство. Столиця також відома красивими парками.
Хайд-парк – найбільш демократичний парк у світі, оскільки кожний може
говорити що-небудь, що він знаходить приємним там.

Окрім архітектурних ансамблів, британськими символами виступають: прапор
та герб Великобританії, Біг Бен, королівські традиції, пунктуальність та
багато іншого.

Розглянемо деякі з головних національних символів Великої Британії.

1. Прапор Великобританії

Великобританія використовує у якості національного прапору королівський
штандарт (названий Union Flag чи Union Jack). Правильні пропорції — 1:2.
Версія, яка використовується британською армією, має пропорції 3:5.
Назва «Юніон Джек» походить від англійської назви гюйс — прапору,
піднятому на військових кораблях. Прапор Великобританії починає свою
історію з 1603 року, коли король Шотландії Джеймс VI успадкував престол
Англії та став англійським королем під іменем Джеймс I. При цьому союз
меж Англією та Шотландією носив характер особистої унії, і вони
залишалися незалежними державами. 12 квітня 1606 року був затверджений
новий прапор союзних держав: на шотландське знамено святого Андрія
(білий косий хрест на синьому фоні) був накладений англійський прапор
святого Георга (червоний хрест на білому фоні).

Спершу прапор використовувався тільки на морі як військовими, так і
торгівельними кораблями обох країн. 5 травня 1634 року його було
вирішено використовувати тільки військовим судам у якості гюйсу, у той
час як торгівельні кораблі повинні були піднімати прапори Святого Георга
(англійські) та святого Андрія (шотландські). При цьому наземні частини
продовжували використовувати прапори своїх країн. У Шотландії був ще
розповсюджений варіант національного прапору, у якому білий хрест
святого Андрія розміщувався вище червоного англійського хреста.
Шотландський варіант прапору обмежено використовувався у 1606—1707
роках.

Після прийняття у 1707 році Акту про Унію, об’єднання обох королівств у
єдине Королівство Великобританії, об’єднане знамено стало прапором нової
держави. У 1801 році з прийняттям Акту про об’єднання Великобританії та
Ірландії було утворене Об’єднане королівство Великобританії та Ірландії.
До прапору, існуючому раніше, було додано символ Ірландії — хрест
святого Патрика17. При цьому білий шотландський та червоний ірландський
хрест перетинаються відповідним чином. У такому вигляді прапор
Великобританії й дійшов до наших днів. Слід відзначити, що синій колір
сучасного шотландського прапору світліший синього кольору, який
використовується у «Юніон Джеку»(прапору Великобританії).

2. Герб Великобританії

Королівський герб Великобританії — це офіційний герб британського
монарха (в даний час — Єлизавети II). Інші члени королівської сім’ї і
уряд країни використовують інші герби. Королівський герб зустрічається в
двох варіантах, один з яких використовується тільки в Шотландії.

На звичайному варіанті герба дев’ять левів: сім на щиті (з них шість
відповідають Англії, і сьомий — Шотландії), один (у короні) зверху щита,
і останній (теж в короні) підтримує щит справа. З двох левів в короні
той, що підтримує щит, відповідають Англії, а інший стоїть на третій
короні. З іншого боку щит підтримує закутий в ланцюг одноріг, який
відповідає Шотландії.

підтримує щит, відповідають Англії, а інший стоїть на третій короні. З
іншого боку щит підтримує закутий в ланцюг одноріг, який відповідає
Шотландії. Четверта корона — на голові однорога.

Історія виникнення герба така: три леопарди на червоному полі щита
з’явилися при Річарді I. Гербовий щит з леопардами довгий час залишався
єдиним символом Англії. В період Сторічної війни Едуард III, на знак
своїх претензій на французький трон, розділив щит і помістив в двох його
чвертях поле із золотими ліліями — символ Франції.

Яків I, що правив одночасно Англією і Шотландією, поповнює герб
емблемами Шотландії – червоним левом – і Ірландії – золотою арфою.

Фігури утримувачів щита впродовж століть неодноразово мінялися: сокіл,
лебідь, білий кабан – нагрудний знак Річарда III, червоний валлійський
дракон. З 1603 року на цьому місці затвердилися одноріг і коронований
британський лев.

3. Вестмінстерське абатство

Собор Святого Петра у Вестмінстері, який майже завжди називають
Вестмінстерське абатство — готична церква у Вестмінстері, (Лондон), на
захід від Вестмінстерського палацу. Будувався з перервами з 1245 по
1745. Мав статус катедри з 1546–1556. Сьогодні знаходиться у виключній
власності британської монархії. Традиційне місце коронації монархів
Великобританії і захоронень монархів Англії.

За давнім переказом храм був заснований у 616 році на місці, де
звичайному рибалці з’явилося видіння Святого Петра. У 960-х чи на
початку 970-х Святий Дунстан, за сприяння короля Едгара, заснував тут
осередок бенедиктинських монахів.

Кам’яне Абатство було вибудоване біля 1045—1050 королем Едвардом
Сповідником. Храм освятили 28 грудня 1065 року, лише за тиждень до
смерті короля. Коронація наступника, Гарольда II, стала останньою перед
Норманською навалою. Пізніше у 1245 році собор відбудує Генрі III.

Єдиним оригінальним зображенням у романському стилі, що збереглося в
Абатстві, є гобелен Байє.

Щедрі пожертви сприяли розвитку общини монахів, що налічувала вже 80
осіб. Абатство, у безпосередній близькості до Королівського палацу у
Вестмінстері та місця засідань британського уряду, у 12 ст. стало
впливовою силою та залишалось такою кілька віків поспіль. Настоятеля
абатства часто запрошували на королівські служби і він по праву займав
своє місце у Палаті лордів. Власністю бенедиктинців стають маєтності за
сотні миль від Вестмінстеру. А у самому Вестмінстері абат будує будинки
та магазини, потрохи захоплюючи територію святині.

Абатство стало місцем проведення коронацій норманських королів, та
жодного монарха не ховали тут, доки Генрі ІІІ не відбудував собор як
храм на честь Едварда Сповідника та власне, достойне монарха, місце
поховання, у англо-франко готичному стилі з найвищим готичним нефом в
Англії. Робота продовжувалась між 1245—1517 і в основному була завершена
архітектором Генрі Йевелем за короля Ричарда II.

Генрі VII додав до храму капличку Благословенної Діви Марії у 1503 році,
нині більш відому як Каплиця Генрі VII.

У 1535 прибутки Абатства склали F2400-2800, за заможністю воно
поступалось лише Гластонберійському абатству. Вже 1539 Генрі VII вирішує
взяти Вестмінстерське абатство під свій прямий контроль та надає йому
статус катедри у 1540, одночасно видає грамоту про створення єпархії у
Венстмінстері. Проте катедральним Вестмінстерський собор залишався лише
до 1550 року. У цей час навіть народилось прислів’я: «robbing Peter to
pay Pau» – коли кошти Абатства Св. Петра перекочували до скарбниці
Собору Св. Павла.

Абатство повернули бенедиктинцям за часів королеви Марії, католички, та
за королеви Єлизавети у 1559 році монахи знову зазнали гонінь. У 1579
Єлизавета поновила абатство у статусі церкви, що була відповідальною
виключно перед британським монархом, а не єпископом, і перетворила на
Колегіальну церкву Св. Петра, що мала додаткові, спеціально випивані
канони, очолювати таку церкву мав декан. Так, останній абат став першим
деканом.

Впродовж бурхливих 40-х років XVII ст. собор зазнав страшного нищення
від пуританських іконоборців. Врятували Абатство його давні тісні
зв’язки з урядом.

Висновки Отже, Великобританія багата на національні символи. Тільки у Лондоні надається можливість побачити цілу низку цікавих історичних місць і символів: Будинок Парламенту, Вестмінстерське Абатство, Уайт Хол, Національну Картинну Галерею, Британський Музей, ми можемо побачити зміну варти в Букінгемському Палаці. Будинок Парламенту і годинна вежа Біг Бен. Один з найголовніших і самих популярних символів Лондона. Цю назву Біг Бен одержав через вагу дзвону (big - великий) - 13 тонн. І по імені людини, яка зробила в 1858 році замовлення на його виготовлення - Бенджаміна (Бена) Холу. У прилягаючих до неї будинках з готичними зводами й арками працює законодавча влада Великобританії, Будинок Парламенту складається з Westminster Hall, House of Lords (Палата Лордів), House of Commons (Палата Громад). Вестмінстерське Абатство. Тут коронують усіх британських монархів - це коронаційний собор. Тут вже багато хто з них знайшли своє останнє пристановище. Теперішній будинок церкви був побудований у 1388 році на місці згорілого абатства, побудованого ще в XI столітті. Національна Картинна Галерея. Одна з кращих галерей світу. Її збирали монархи однієї з найбагатших держав. Найбільш коштовною є колекція творів західно-європейського мистецтва (Леонардо да Вінчі, Рафаель, Рембрандт, Рубенс, Моне, Сезанн, Ван Гог). Зрозуміло, прекрасно представлена англійська школа живопису. Крім постійної експозиції, тут улаштовуються тематичні виставки, що звичайно стають подією. Британський музей — головний музей Великобританії, один з найбільших музеїв світі. Британський музей був заснований в 1753, відкритий в 1759 (будівля побудована в 1823—47, архітектор Р. Смерк; читальний зал — в 1854—57, архітектор З. Смерк). Спочатку був відкритий як збори старовин з Давнього Єгипту, Стародавньої Греції, Ассірії і інших країн. Зокрема, саме в Британському музеї зберігається знаменитий камінь Розеттський. На даний момент в музеї також є безліч малюнків, гравюр, медалей, монет та книг, що відносяться до самих різних епох, зокрема до античності, середньовіччя і епохи Відродження. У бібліотеці Британського музею знаходиться понад 7 млн. друкарських книг, близько 105 тис. рукописів, 100 тис. хартій та грамот, понад 3 тис. папірусів. Вхід в Британський музей безкоштовний. З 1926 Британський музей видає щоквартальний журнал «British Museum Quarterly». Собор Святого Павла (St' Раul's Cathedral). Велич цього міського кафедрального собору вишукано виділяється на тлі, що оточують його сучасних будинків ділового району City (Сіті). Побудований у 1675 році, він служить усипальницею Веллінгтона і Нельсона, став місцем вінчання принца Чарльза і Діани. Тут часто проводяться концерти і грандіозні меси, на які важко потрапити - занадто багато бажаючих оцінити приголомшливу акустику і стародавній орган, на якому грав сам Мендельсон. Під куполом з чудовими фресками розташувалася Whispering Gallery - Галерея шепоту. Слово, тихо вимовлене в одній частині галереї, чутно на відстані тридцяти метрів із протилежної сторони. Список використаної літератури Бренгауз Ю. Достопримечательности Лондона. – М., 2002 Демографический энциклопедический словарь. – М., 1985 Кредер А.А. Новейшая история. - Ч.2. – М., 1994 Максаковский В.П. Страноведение. – К., 1997 Осипов В. Британия глазами русского. – М., 1986 Покшишевский В.В. География зарубежных стран. – М., 1991 Шевченко Л.М. и др. Страны и народы. – М., 1989 PAGE PAGE 2

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020