HYPERLINK «http://www.ukrreferat.com/» www.ukrreferat.com – лідер
серед рефератних сайтів України!

РЕФЕРАТ

на тему:

«Мінеральні води»

Вступ

Мінеральні води згідно класифікації у товарознавстві продовольчих
продуктів відносять до категорії безалкогольних напоїв.

Безалкогольні напої використовують в основному для тамування спраги.
Вони характеризуються приємним смаком завдяки вмісту цукру та інших
екстрактивних речовин, які потрапляють із соками, екстрактами, морсами
тощо. В їх складі містяться мінеральні речовини, вуглекислота, органічні
кислоти, барвники і ароматичні речовини. Таким чином безалкогольні напої
мають корисні властивості, регулюючи в організмі водний режим і обмін
речовин. Водночас багато напоїв містять значну кількість цукру, що
суттєво підвищує енергетичний баланс людей, особливо схильних до
повноти. Тому значна увага приділяється напоям з пониженою енергетичною
цінністю, тонізуючим, спеціального призначення, збагаченим біологічно
активними речовинами та іншими цінними компонентами.

1. Загальна характеристика мінеральних вод

До мінеральних відносять води, які містять у розчиненому стані більше 1
г/дм3 мінеральних солей або не менше 0,25 г/л газоподібних продуктів. В
балансі споживання переважають природні мінеральні води, хоч можна
готувати і штучні розчиненням у питній воді відповідних мінеральних
солей.

Природні мінеральні води являють собою підземний водний розчин
фізіологічне активних солей і деяких газів (вуглекислоти, сірководню та
ін.).

Залежно від складу і дії на організм людини природні мінеральні води
ділять на столові, лікувально-столові і лікувальні. До природних
столових належать води, мінералізація яких менше 1 г/дм3 і в складі яких
не містяться мікрокомпоненти, що мають лікувальну дію.

Природні мінеральні води із загальною мінералізацією 1—10 г/дм3 , а
також води з мінералізацією нижче 1 г/дм3 , які містять відповідні
біологічно активні компоненти, відносять до лікувально-столових.
Мінімальна частка біологічно активних компонентів повинна складати,
мг/дм3 : заліза— 10, миш’яку — 0,7, ортоборної кислоти — 35,
метакремнієвої кислоти — 50, брому — 25, йоду — 5, органічних кислот (у
перерахунку на вуглець) — 8—ЗО.

Води із загальною мінералізацією 10—15 г/дм3 відносять до лікувальних.
Виражену лікувальну дію мають також води з мінералізацією нижче 10 г/дм3
при наявності в їх складі підвищеної кількості біологічно активних
мікрокомпонентів (миш’як, йод, бром та ін.).

2. Різновиди мінеральних вод, їх особливості

Мінеральні води ділять на 44 групи, з яких можна виділити:

гідрокарбонатні натрієві, гідрокарбонатні кальцієві, гідрокарбонатні
складного катіонного складу;

гідрокарбонатно-сульфатні;

гідрокарбонатно-хлоридно-кальцієві, сульфатні кальцієві,
хлоридно-сульфатні, сульфатно-хлоридні;

сульфатно-гідрокарбонатно-хлоридні, хлоридно-гідрокарбонатні, хлоридні
натрієві, хлоридні кальцієво-натрієві.

В Україні розлив мінеральних вод переважно здійснюють підприємства
потужністю до 30 млн пляшок на рік. Найбільшими такими підприємствами є
заводи Миргородський і Бермінводи, цех розливу при заводі Оболонь у
Києві, заводи Поляна квасова, Свалява і Луги. Середню потужність (30-50
млн пляшок на рік) мають заводи Добропольський, Сакський і Куяльник.

Підприємства Донецько-придніпровського району розливають переважно
хлоридні натрієві, хлоридно-сульфатні (сульфатно-хлоридні) натрієві і
складного катіонного складу маломінералізовані води. Гідрокарбонатні
складного катіонного складу води — Березівська і Харківська № 1 —
розливаються в Харківській області.

Вуглекислі гідрокарбонатні натрієві, борні лікувальні води: Поляна
Квасова і Поляна Купіль характеризуються широким спектром лікувальної
дії. Вони використовуються для лікування захворювань органів травлення,
при порушенні обміну речовин і для лікування верхніх дихальних шляхів.
Підприємства Лужанського заводоуправління розливають також вуглекислі
гідрокарбонати! натрієві води Лужанська № 1 і № 2, Свалява. Добрі
смакові властивості характерні для вуглекислих гідрокарбонатних
лікувально-столових вод Неліпінська, Плосківська (завод Закарпатської
ОСС).

На Прикарпатті розливають природні столові води Городенківська,
Роксолана, Галичанка, Косівська, Снятинська, Буркут, Олеська, а також
столоволікувальні Золочівська, Солуки (завод Львівської ОСС),
Трускавецька. На півдні розливають лікувально-столові води Снігурівська
(Миколаївська обл.), Куяльник (Одеська обл.), Кримська, Феодосійська і
Айвазовська (Крим).

З Грузії завозять гідрокарбонатну натрієву воду Боржомі.

Мінеральна вода перед розливом піддається фільтруванню, обробці
ультрафіолетовими променями, охолодженню і насиченню вуглекислим газом.

Зберігають мінеральну воду в затемнених приміщеннях при температурі від
5 до 20° С протягом одного року, залізисті мінеральні води—4 м-ці,
«Збручанську», «Новозбручанську», «Перлину Поділля», «Товтри», «Скло» —
6 місяців від дня розливу.

3. Особливості поширення

та видобування мінеральних лікувальних вод в Україні

Радонові води. Розвідане і експлуатується Хмільницьке родовище
мінеральних радонових вод, відкрите в 1935 році.

Родовище приурочене до тріщиноватої зони в масиві специфічних
хмільницьких гранітів. Воно складається з п’яти ділянок; Лісової,
Курортної, Голодькінської, Угринівської та Острівної.

Води переважно гідрокарбонатні кальцієві і кальцієво-магнієві слабкої
мінералізації — 0,4-0,9 г/дм3. Концентрація радону в водах коливається
від 5 до 200 нКu/дм3, що згідно класифікації мінеральних радонових вод
відповідає водам від дуже слаборадонових до радонових середньої
концентрації. Виключення становить Острівна ділянка, де раніше
зустрічалися слабовуглекислі гідрокарбонатно-хлоридні кальцієво-натрієві
води з мінералізацією 5,0-6,5 г/дм3 та високим вмістом органічних
речовин — до 47,7 мг/дм3. Однак, в результаті інтенсивного видобутку
мінералізація вод понизилася до 2,4 г/дм3. Концентрація радону в водах
цієї ділянки коливається в межах від 3 до 25 нКu/дм3.

Радонові води Хмільницького родовища уже протягом півстоліття інтенсивно
використовуються в лікувальних цілях.

Експлуатація Немирівського родовища радонових вод розпочата недавно в
режимі дослідного видобутку.

Родовище приурочене до потужної тектонічної зони в породах кристалічного
фундаменту. Води слаборадонові (10 -25 нКu/дм3) слабомінералізовані
(0,6-1,1 г/дм).

Запаси мінеральних радонових вод по двох свердловинах оцінені по
категорії С1 в кількості відповідно: 168 і 242 м /добу.

На родовищі продовжуються детальні геологорозвідувальні роботи.

Таблиця 1. Родовища підземних мінеральних лікувальних радонових вод.

Родовище Ділянка Запаси м3/добу Ким експлуатується На підставі чого
експлуатується

розвідані по

кат.А+В+Сі оцінені по

кат.С2

Хмільницьке Курортна 340,0

Укрпрофоздоровниця Ліц.№417

Лісова 721,0

Санаторій «Поділля» Ліц.№1298

Угринівська 996,0

ВКС «Хмільник» Ліц.№

Голодькінська 1610,0

Укрпрофоздоровниця Ліц.№418

Острівна не розвідані Дорожна лікарня №2 Санаторій «Радон» Санаторій
«Південний Буг» Ліц.№1488 Ліц.№1325 Ліц.№

Немирівське 410

Санаторій «Авангард» Ліц.№

 

Лікувально-столові води. На території України вивчено два типи
мінеральних лікувально-столових вод: хлоридних натрієвих та кремнієвих.

z a

z a

z a

ндовані для використання, оскільки самі свердловини не відповідають
санітарним нормам і потребують переобладнання. На Садковецькому родовищі
проведено роботи по каптажу свердловини і ведеться підготовка до
дослідно-промислового розливу води.

Кремнієві води за складом близькі до звичайних столових і відрізняються
тільки підвищеним вмістом розчиненої кремнекислоти, яка і обумовлює їх
лікувальні властивості. Ці води видобуваються приблизно 100-метровими
свердловинами з кристалічних порід поблизу с.Тростянчик Тростянецького
району (вода «Дана») та на околиці м.Козятин (вода «Ріна»).

Таблиця 2. Родовища підземних мінеральних лікувально-столових вод.

Родовище Запаси кат.С1, м3/добу Ким експлуатується На підставі чого
експлуатується

Бронницьке (св.№38) 50 Асоціація «ЄМС-Україна» Ліц.№ 1154

Садковецьке (св.128-г) 100 ПКФ «Анна»

Тростянчицьке (св.№ ) Не оцінювалися Фірма «Сан», м.Одеса

Козятинське (св.№1997) Не оцінювалися Укр.-Грузинське ТОВ «Чарте»

Таблиця 3. Характеристика мінеральних лікувально-столових вод.

Назва по ДСТУ 878-93 Минералі-зація г/дм3 Основні іони,

мг-екв.,% Хімічний склад, г/дм3 Специфічні компоненти

Аніони Катіони

HCO3 SO4 Cl Ca Mg (Na+K)

Бронни-чанка 3,5-6,5 Cl>90; (Na+K)>90 <300 <25 2000-3500 <50 <25 1200-2500 - Садко-вецька 4,0-7,0 Cl>90; (Na+K)>90 100-300 <50 2000-4000 <100 <50 1000-3000 - Дана 0,5-1,0 250-500 <100 70-200 50-150 <100 50-150 >50

Ріна 0,5-1,0 HCO3>80; Ca 50-75; Mg 20-30; (Na+K) <30 400-700 <50 <50 50-250 15-100 <50 50-65 Що ж до відомої води "Регіна", то за рівнем мінералізації і хімічним складом вона віднесена до столових вод, хоча лікувальні властивості води ніким не заперечуються. Вони можуть бути обумовлені специфічними компонентами, як наприклад в "Нафтусі" чи "Збручанської", однак для офіційного переводу її в розряд лікувально-столових необхідно провести вивчення її лікувальних властивостей в клінічних умовах. Столові води. До столових вод відносять підземні води, які за рівнем мінералізації відповідають прісним водам, відзначаються якісними показниками і рекомендовані для промислового розливу. Ці води під відповідними присвоєними їм назвами включаються в ДСТУ 878-93 "Води мінеральні питні". Таких нараховується понад 40 назв вод, що видобуваються із свердловин, чи витікають з джерел на Вінниччині. Однак, детально розвідане тільки одне родовище -"Регіна", запаси ще декількох родовищ попередньо оцінені і експлуатуються на умовах дослідно-промислового видобутку. Значна кількість столових вод видобуваються з нерозвіданих запасів. Серед столових вод на території України найбільш поширена група гідрокарбонатних складного катіонного складу із загальною мінералізацією від 0,3 до 1,0 г/дм3. В цю групу входять води, що розливаються: "Регіна", "Шумилівська", "Панда", "Вербівська", "Абсолют", "Вінна", "Тиврівська", "Барчанка", "Тульчинська", "Яружанка", "Ямпільська" та багато інших менш відомих. До гідрокарбонатно-сульфатних складного катіонного складу з мінералізацією від 0,4 до 1,0 г/дм відносяться "Гайсинська" і "Ладижинська". До гідрокарбонатно-хлоридних складного катіонного складу з мінералізацією від 0,5 до 1,0 г/дм3 належать "Подільська" і "Уланівська". До гідрокарбонатно-сульфатних - вода "Поділля" з мінералізацією 0,5-1,0 г/дм. Серед столових вод, що не використовуються або використовуються в незначних обсягах, в плані організації розливу найбільш перспективними є потужні джерела вод: "Княжної", "Шумилівської", "Шипіт" та інших; води з багатьох свердловин, в тому числі розташованих поблизу м.Вінниці - "Стрижавчанка", "Вороновицька", "Лебедине озеро", "Калинівська", "Гейденська". Таблиця 4. Родовища мінеральних столових вод з розвіданими та попередньо оціненими запасами. Родовища, ділянки Назва вод Запаси м3/добу Ким експлуатується На підставі чого експлуатується Розвідані по кат. А+ В+Сч Оцінені по кат.С2 Регіна: Дж. "Регіна" Джерело №1 Джерело №2 Джерело №3 Регіна 116,0 112,0 42.0 26.0 ВАТ "3-д мін. вод й "Регіна" СП "Бізнес-ПРО" СП "Бізнес-ПРО" СП "Бізнес-ПРО" Ліц.№1419 Ліц.№1490 Ліц.№1490 Ліц.№1490 Вербівське Вербівська (оцін. по С1^ ВКПП "Філіп" Ліц.№1595 Черепашинецьке Вінна (оцім. по Сі) ТОВ "Вінфрутхолдінг" ЛТД Ліц.№1153 Тиманівське Шереметівська (оцін. по Сі) Приватний підприємець Таблиця 5. Родовища мінеральних столових вод з нерозвіданими запасами. Район Назва вод Спосіб видобування Місцезнаходження Ким експлуатується (з метою розливу столової води) На підставі чого експлуатується Барський Барчанка свердл. с.Матейків КСП "Україна", ТОВ "Ліга" Джерело Бони джерело м.Бар Комбінат кооп.промисл Бершадський Вершина джерело Зеленогайська м.Бершадь розлив не проводиться Киріївська с.Вел.Кириївка розлив не проводиться Поділля свердл. м.Бершадь Райспоживспілка Сумівська с.Сумівка розлив не проводиться П'ятківська с.П'ятківка розлив не проводиться Вінницький м.Вінниця Вороновицька свердл. Смт.Вороновиця розлив не проводиться Караван свердл. м.Вінниця ВФ "Панда" Ліц.№1343 Подільська свердл. м.Вінниця Вінн. з-д продтоварів Струмок свердл. м.Вінниця Вінн. з-д продтоварів Стрижавчанка свердл. с.Стрижавка КСП "Батьківщина" Гайсин. Гайсинська свердл. м.Гайсин Комбінат кооп.промис. Жмерин-ський Лебедине озеро свердл. Смт.Браїлів розлив не проводиться Натуся джерело с.Чернятин ВАТ "Чернятин. пиво" Тарасівчанка С.Тарасівка розлив не проводиться Іллінець Дашівчанка свердл. смт.Дашів Комбінат кооп.промис. Калинів Калинівська свердл. Калинівськ. р-н розлив не проводиться Літин. Абсолют свердл. с.Осолинка ВП "Аква" ліц.№1149 Мог-Под Яружанка джерело с. Яруга КСП с.Яруга Піщан. Княжна джерело с.Дмитрашківка розлив не проводиться Погреб. Росяна свердл. с.Плисків розлив не проводиться Теплик Столова свердл. смт.Теплик Комбінат кооп.промис. Тиврівський Гейденська свердл. смт.Тиврів розлив не проводиться Тиврівська свердл. с.Красне Комбінат кооп.промис. Томашп. Шумилівська джерело с.Марківка КСП "Золотий колос" Тростянецький Лажижинська свердл. м.Ладижин розлив не проводиться Тростянецька свердл. м.Тростянець Комбінат кооп.промис. Тульчин Тульчинська свердл. м.Тульчин Комбінат кооп.промис. Хмільн. Уланівська свердл. с.Уланів розлив не проводиться Чернів. Шипіт джерело смт.Чернівці Комбінат кооп.промис. Чечельн Чечельницька розлив не проводиться Шаргор Шаргородська свердл. с.Мурафа КСП "Мир" Ямпіль Ямпільська джерело с.Буша КСП ім.Шевченка Лозівчанка Мрія Окрім цього в України відомо десятки джерел та свердловин вода з яких, за попередніми даними, може бути використана для розливу в якості столової. Серед них потужні джерела якісних вод поблизу сіл Демидівка та Курилівці в Жмеринському районі, Велика Вулига та Кліщів на Тиврівщині, Руданського та Пеньківки Шаргородського району, Комаргорода, Гнаткова та Липівки в Томашпільському районі, Ординець Погребищенського району; високодебітна свердловина з надзвичайно чистою водою неподалік с.Яришівки та багато інших. Список використаної літератури Географічна енциклопедія України. В 4-х томах. – К., 1994-1996. Гончар Л.А. (у співавторстів) Організація торгівлі: Практикум. – Дн-ськ: Вид-во ДУЕП, 2007. – 76 с. М’ячин В.Г. Фізика та методи дослідження сировини та матеріалів: Практикум. – Дн-ськ: Вид-во ДУЕП, 2005. Мазур В.М. Сертифікація товарів: Конспект лекцій. – Дн-ськ: Вид-во ДУЕП, 2004. Мазур В.М. Товарознавство продовольчих товарів: Розділ "Взуттєві товари": Конспект лекцій. – Дн-ськ: Вид-во ДУЕП, 2003. Підземні скарби України / За ред. Соловка В.І. – К., 1998. Титаренко Л.Д. Павлова В.А. Класифікація та кодування товарів: Конспект лекцій. – Дніпропетровськ: Вид-во ДУЕП, 2004. – 44 с.

Похожие записи