HYPERLINK «http://www.ukrreferat.com/» www.ukrreferat.com – лідер
серед рефератних сайтів України!

РЕФЕРАТ

на тему:

“Механізм державної підтримки розвитку підприємництва”

ПЛАН

Вступ

1. Механізм державного регулювання підприємництва

2. Державна підтримка підприємництва в Україні

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Підприємництво, як одна із конкретних форм прояву суспільних відносин,
не тільки сприяє підвищенню матеріального і духовного потенціалу
суспільства і створює сприятливий грунт для практичної реалізації
здібностей і талантів кожного громадянина, але й веде до єднання нації,
збереження її національного духу і національної гордості.

Роль держави як суб’єкта підприємницького процесу може бути різною в
залежності від суспільних умов, ситуації, що складається у сфері ділової
активності, і тих цілей, які ставить перед собою держав.

В залежності від конкретної ситуації держава можу бути:

гальмом розвитку підприємництва, коли вона створює вкрай несприятливу
обстановку для розвитку підприємництва або навіть забороняє його;

стороннім спостерігачем, коли прямо не протидіє розвитку підприємництва,
але в той же час і не сприяє цьому розвитку;

прискорювачем підприємницького процесу, коли проводить постійний і
активний пошук заходів по залученню у підприємницький процес нових
економічних агентів (нерідко така цілеспрямована діяльність держави
викликає “вибух” підприємницької активності і приводить до буму
підприємництва).

Держава постійно шукає нові форми організації виробництва, шляхи
підвищення розвитку економіки і зменшення податкового навантаження, що
лягає на плечі підприємств. На сучасному етапі розвитку економіки
України великі підприємства переживають кризу і розвиток економіки
багато в чому залежить від діяльності малих підприємств всіх форм
власності. Адже позитиви розвитку малого бізнесу загальновідомі:
зменшення безробіття, розвиток конкуренції, сприяння економічному
зростанню.

В умовах ринкової трансформації дієва державна підтримка підприємництва
є об’єктивною умовою його розвитку. Поглиблення ринкових трансформацій
неможливе без динамічного розвитку малого та середнього підприємництва,
що вимагає впровадження такої системи його державної підтримки, яка б
забезпечувала створення сприятливого середовища для розвитку цього
сектора економіки.

1. Механізм державного регулювання підприємництва

На нинішньому етапі розвитку України, коли трансформаційний спад
поступово змінюється структурною перебудовою, паралельно з процесами
становлення підприємницького сектору відбувається формування механізму
його державного регулювання. Тобто державна підприємницька політика ще
перебуває в зародковому стані і є так само недосконалою, як і всі інші
інструменти регулювання. Наявний механізм державного регулювання
підприємництва в загальному вигляді (досить умовно) показано на рис. 1.

Рис. 1. Механізм державного регулювання підприємництва

HYPERLINK
«http://alexlib.com.ua/uploads/posts/2008-11/1225906507_3.jpg»
Важливою складовою механізму державного регулювання підприємництва має
стати система його державної підтримки, створення якої нині
проголошується як запорука поліпшення стану в усіх сферах
соціально-економічного життя суспільства: розвитку вітчизняного
виробництва, виходу з кризи, підвищення зарплати та пенсій, життєвого
рівня населення, збереження системи освіти, охорони здоров’я, культури
тощо.

Економічний зміст державної підтримки полягає в розробці та реалізації
системи державних програм науково-технічного, ресурсного, фінансового,
консультативного, кадрового та іншого сприяння розвитку підприємництва.

Державні програми підтримки можуть виконуватись центральною чи місцевою
владою, суспільними (некомерційними) структурами або через приватні
організації, яким для цієї мети надаються державні субсидії.

На жаль, можливість регіоналізації втілення таких програм у перехідних
економіках є досить сумнівною: місцева влада, як правило, не має
потрібного досвіду, негативно ставиться до новонародженого
підприємництва, є корумпованою та надто забюрократизованою. Через це
значно доцільніше доручити функції підтримки підприємництва самому
приватному сектору (принаймні в більшій частині).

Така практика є досить поширеною в усьому світі.

За державою залишатиметься формування тих невід’ємних елементів
соціально-економічного простору, які підприємницький сектор не
спроможний створити самостійно, а саме:

— нормативно-правового (адміністративного) забезпечення;

— інституціональних засад розвитку бізнесу;

— функціональних (цільових) форм державного регулювання.

2. Державна підтримка підприємництва в Україні

У механізмі державного регулювання бізнесу особливе місце займає його
державна підтримка

Мета державної підтримки бізнесу — створення однакових умов для всіх
суб’єктів господарювання, зайнятих у сфері бізнесу, а також вирівнювання
підприємницьких структур з іншими сферами суспільного виробництва
Особливо такої підтримки потребує дрібний та середній бізнес. І не без
підстав, оскільки ці форми в нових умовах господарювання виступають
структуротворчим фактором економіки. Великі підприємства що є стрижнем
будь-якої галузі, завжди втілюють результати структурних змін, і в цьому
розумінні уособлюють стабільний, „консервативний» початок економіки.

Малі та середні підприємства бізнесу, готуючи грунт для становлення
нових видів виробництва та ринків нових виробів, вперше освоюючи
науково-технічні відкриття, тобто впроваджуючи інноваційні пронеси,
функціонують як революційні, ініціюючі структурні зрушення, основи, що
природно поєднуються з заповзятливістю ділових людей.

Серйозні структурні народногосподарські зміни відбуваються тим швидше і
ефективніше, чим вищий ступінь соціальної безконфліктності. І тут велика
роль підприємств малого та середнього бізнесу, які здатні мобільно
забезпечувати нові робочі місця для людей, що вивільняються при закритті
або перепрофілюванні великих підприємств.

Підприємства малого та середнього бізнесу багато в чому підвищують
життєздатність великих, їх конкурентоспроможність. Висока рентабельність
великого виробництва зумовлюється масовістю випусків продукції та
стабільністю асортименту виробів. Разом з тим прискорення
науково-технічного прогресу різко скорочує ці можливості: необхідно
постійно вносити корективи в техніко-економічні параметри продукції,
реагуючи на зміни ринку. Зберегти свої переваги і пристосуватися до
нових вимог гігантам складальних виробництв допомагають підприємства
малого та середнього бізнесу, які оперативно приводять асортимент
комплектуючих виробів у відповідність з досягненнями науки і техніки.
Причому кількість таких підприємств повинна перевищувати безпосередні
потреби складальних виробництв, оскільки тільки на подібній основі
існуватиме повноцінна конкуренція. Це одна з основних передумов успішної
взаємодії малих, середніх та великих підприємств. На жаль, у нашій
економіці такого взаємозв’язку немає. Все це свідчить про те, що
розвиток економіки без зміщення акценту в бік підприємств бізнесу
неможливий.

На жаль, боротьба політичних сил за владу під лозунгом „знищення
адміністративно-командної (тоталітарної, диктаторської) системи»
призвела до того, що в саме поняття „державного», як правило,
вкладається негативний зміст і громадськість нині схильна все державне
вважати нераціональним і неприйнятним. Не є винятком і підтримка
бізнесу, підприємництва У ній вбачається спроба держави знов почати
тотальне регламентування діяльності людей, які прагнуть виявити
ініціативу та заповзятість, або небезкорисливе прагнення державних
чиновників допомогти нажитися багатим. Цими громадськими настроями не
без успіху користуються багато підприємців, які збили солідний капітал і
фактично стали у своїй сфері монополістами. Вони не зацікавлені у
сприянні збільшенню підприємців у різних галузях економіки. Проте, якщо
за точку відрахунку брати не інтереси монополій, а народногосподарські
потреби, стає очевидною потреба державної підтримки розвитку підприємств
бізнесу, особливо малого та середнього. І насамперед необхідні
формування усіх форм бізнесу за надійним захистом прав власників, а
також сприяння і підтримка в розвитку ринкової інфраструктури, що
обслуговує підприємства бізнесу.

Україна як самостійна, незалежна держава гарантує нині всім підприємцям
(незалежно від вибраних ними організаційних форм підприємницької
діяльності) рівні права і створює однакові можливості для
функціонування, доступу до матеріально-технічних, фінансових, трудових,
інформаційних, природних та інших ресурсів за умови виконання робіт і
поставок для державних потреб.

Державна підтримка бізнесу здійснюється на основі Закону України „Про
підприємництво», в якому зазначається, що з метою створення сприятливих
організаційних та економічних умов для розвитку підприємництва держава:

на умовах і в порядку, передбаченому чинним законодавством, надає
земельні ділянки, передає підприємцю державне майно (виробничі та
нежитлові приміщення, законсервовані та недобудовані об’єкти і споруди,
обладнання, що не використовуються), необхідне для здійснення
підприємницької діяльності;

сприяє організації матеріально-технічного забезпечення та інформаційного
обслуговування підприємців, підготовці та перепідготовці кадрів;

здійснює початкове упорядкування неосвоених територій об’єктами
в’иробничої і соціальної інфраструктури з продажем або передаванням їх у
кредит підприємцям;

стимулює за допомогою економічних важелів (цільових субсидій, податкових
пільг тощо) модернізацію технологій, інноваційну діяльність освоєння
нових видів продукції та послуг; надає підприємцям кредити та ін.

Ці положення Закону стали відправною точкою стимулювання створення
підприємств (фірм) малого бізнесу. Так, за даними Міністерства фінансів
України у 1994 р. 88,8 % підприємств — новостворені і тільки 11,2 %
створено реорганізацією діючих. Із загальної кількості малих підприємств
лише 18,8 % є приватними, 0,3 % приватизовані трудовими колективами.
Найбільшу частку становлять підприємства (фірми) з виробництва товарів
народного споживання (18,3 %), будматеріалів (5,7 %), будівельні та
ремонтно-будівельні (17,9 %), наукововпроваджувальні (10 %), з
виробництва та переробки сільгосппродукції (4,4 %) та ін.

Підтримку підприємництва, малого та середнього бізнесу здійснюють
державні органи управління, які мають спеціальні служби, органи
регіонального та місцевого управління і державної адміністрації

Нині передбачається здійснити комплекс заходів щодо реформування системи
державної підтримки підприємств бізнесу з метою забезпечення протягом
наступних років докорінного перелому в розвитку підприємництва, особливо
приватного, малого бізнесу.

B

B

???????????Передбачається законодавче встановити правові, економічні та
організаційні основи регулювання їх діяльності.

Відповідно до цього планується здійснити формування правової бази
розвитку і підтримки підприємництва і насамперед готується Закон України
„Про мале і середнє підприємство», фінансово-кредитну підтримку
підприємницької діяльності.

Разом з тим доводиться констатувати той факт, що сьогодні в Україні
відсутній дійовий механізм підтримки, розвитку та захисту бізнесу. Про
це свідчать недоліки і труднощі, що трапляються у процесі функціонування
підприємств бізнесу. Тому перед урядом, зацікавленими організаціями
відкривається широке поле діяльності При цьому слід синхронно розвивати
як державну систему підтримки бізнесу, так й ініціативу підприємців
малих, середніх підприємств з об’єднання зусиль у сфері
державно-фінансової діяльності. Позитивним прикладом останнього є
утворення Союзу малих і середніх підприємств України і їх регіональних
асоціацій (гільдій).

Так, Союз малих і середніх підприємств України здійснює їх правовий
захист, аудиторське консультування, формує фонд взаємного кредитування;
провадить семінари, конференції; створює школи підприємництва, розробку
документів, методичних посібників; організовує роботу власної товарної
біржі; створює комп’ютерно-інформаційний банк даних про малий бізнес
України; займається редакційно-видавничою діяльністю; сприяє розвитку
зовнішньоекономічних зв’язків підприємців і, нарешті, забезпечує
соціальний захист працівників малих підприємств. Позитивної оцінки
заслуговує і діяльність регіональної асоціації малих та середніх
підприємств „Львівська гільдія», у структурі якої створено
інформаційно-обслуговуючий центр та інші підрозділи інфраструктури
колективного користування.

Основною організаційною формою державної підтримки бізнесу повинні бути
довгострокові і поточні програми, які здійснюються на загальнодержавному
та регіональному рівнях

Проекти програм підтримки бізнесу розробляються Міністерством економіки
України із залученням інших міністерств та відомств, представників
підприємницьких структур, учених, фахівців, у тому числі іноземних

Усі витрати, пов’язані з розробкою та експертизою програм підтримки
бізнесу, фінансуються з державного та місцевих бюджетів.

Отже, створена система підтримки бізнесу стане для підприємницьких
структур стимулом для розвитку й удосконалення виробництва товарів та
послуг, а не пошуком обвідних шляхів чинного законодавства (а це, на
жаль, ще часто трапляється), що пояснюється його недосконалістю, а також
непродуманою податковою та кредитною політикою.

У світовій практиці є приклади як повсякденної опіки та турботи про
бізнес (особливо малий), так і факти його повного ігнорування. В одних
країнах є вже чітка система державної підтримки цього сектора
національної економіки, в інших — подібна система перебуває в стадії
становлення. Проте є приклад й інтернаціональних зусиль -комітет 00Н з
промислового розвитку (ЮНІДО), який активно підтримує стимулювання
малого бізнесу.

Бізнес в Україні сьогодні потребує допомоги і підтримки, щоб стати
провідним сектором економіки.

3. Форми та механізми державної підтримки підприємництва

Традиційні форми державної підтримки — характер впливу держави на
діяльність малих підприємств, в залежності від якого виділяють два види
цього впливу: прямий і непрямий. До прямого впливу можна віднести,
наприклад, безпосереднє введення податкових пільг для малих фірм,
виділення бюджетних коштів для пільгового фінансування їх перспективних
інвестиційних проектів, надання у безоплатне користування або оренду
малим підприємствам державного майна тощо.

Непряма підтримка малих підприємств здійснюється державою
опосередковано, тобто через стимулювання великих і середніх корпорацій,
банків, страхових компаній, громадських організацій, а також залучення
елементів інфраструктури малого бізнесу, які забезпечують загальні умови
його розвитку (навчальних центрів, бізнес-інкубаторів, технопарків,
лізингових, консалтингових, аудиторських, юридичних фірм). До непрямого
виду можуть віднестися такі форми підтримки, як виділення субвенцій і
дотацій регіонам регіонам і муніципальним утворенням у якості
преміювання за високий рівень розвитку малого підприємництва. Приклад
непрямої форми — широко застосовуване у США надання крупним корпораціям
державного замовлення за умови розміщення ними на малих підприємствах
замовлень на виробництво встановленого відсотка комплектуючих.

Функціональний напрям державної підтримки. Тут можна виділити три види
підтримки: організаційно-структурну, фінансово-податкову і майнову.
Перший із перерахованих видів підтримки охоплює форми, зв’язані з
регламентуванням діяльності малих підприємств, а також із створенням 
різних структур, що надають послуги малому бізнесу. До них відносяться,
наприклад, спрощена реєстрація суб’єктів малого підприємництва, надання
маркетингової інформації на пільгових засадах, проведення консалтингу і
аудиту. До фінансово-податкового виду підтримки відносяться різні форми
прямого і непрямого фінансування малого бізнесу і застосування
податкових важелів для стимулювання його розвитку. В цю групу входять
надання податкових і митних пільг, стимулювання банків і страхових
компаній до кредитування або страхування малих підприємств; фінансові і
податкові форми державної підтримки малого підприємництва.

Майновий вид підтримки бізнесу передбачає активне залучення в цей
процес державної і муніципальної власності (до того ж не лише
матеріальної, але й інтелектуальної); наприклад, впровадження на малих
підприємствах нових технологій, проведення лізингових операцій,
застосування гарантійних механізмів із використанням державного майна.

Комбінування першої і другої класифікацій дає змогу виділити шість
конкретних груп, які об’єднують форми державної підтримки підприємств
(табл.1).

Таблиця 1 

Комбінована класифікація форм і видів державної підтримки малого

та середнього підприємництва

Прямі Непрямі

Організаційно-структурна підтримка

Ведення реєстрації малих підприємств

Спрощений порядок реєстрації:

вилучення мінімальної плати за ліцензування діяльності і сертифікацію
продукції;

упорядкування системи контролю і    перевірок малих підприємств, а також
захист прав підприємців від    чиновничого рекету;

забезпечення соціальної безпеки (боротьба з кримінальним рекетом)
Стимулювання зв’язків між великими і малими фірмами на засадах
франчайзингу, субпідряду та лізингу (нормативно-правове забезпечення,
державне замовлення для великих фірм з обов’язковим залученням малих
тощо).

В тому числі інформаційно-маркетингове забезпечення (центри по вивченню
внутрішнього і зовнішнього ринків, організація ярмарок, виставок-продаж
тощо).

Розгортання консалтингу (податкового, економічного, юридичного тощо) і
аудиту.

Навчання і перепідготовка кадрів.

Пропагандиська підтримка (створення позитивного  образу підприємця через
засоби масової інформації тощо).

Організація роботи із зарубіжними донорськими структурами (МОТ, ЕБРР
тощо).

Фінансово-податкова підтримка

За діяння спрощеного порядку подання фінансової звітності і ведення
бухгалтерського обліку.

Дозвіл на використання прискореної амортизації.

Уведення спеціального (пільгового) режиму оподаткування.

Пільгове кредитування високоефективних інвестиційних проектів, зв’язаних
з державними (регіональними, місцевими) інтересами.

Забезпечення державним замовленням.

Застосування пільгових митних тарифів та інші форми митної підтримки.
Стимулювання банків і страхових компаній до кредитування і страхування
малих підприємств.

Надання додаткових субвенцій і дотацій регіонам і муніципальним
утворенням в якості заохочення за високий рівень розвитку малого
підприємництва.

Майнова підтримка

Встановлення пільгових умов надання в оренду приміщень і обладнання, що
перебуває у державній власності, а також формування державних лізингових
компаній.

Науково-технічна підтримка Надання пільг лізинговим компаніям, які
працюють з малими підприємствами.

Забезпечення гарантій по кредитах за рахунок державного майна

 

Висновки

Отже, серед механізмів та функцій держави щодо підтримки розвитку
підприємництва можна виділити наступні:

1) Держава бере на себе освітні функції, тобто функції по професійній
підготовці і вихованню підприємницьких кадрів. Пру цьому до уваги
приймається той факт, що здійснення підприємницької діяльності у
сучасній ситуації можливе лише за умови вмілого поєднання по крайній
мірі трьох основних елементів та їх ефективного використання у
практичній діяльності:

а) загальноекономічної теорії;

б) конкретних економічних (підприємницьких) знань;

в) кількісних методів у підприємництві, тобто вміння здійснювати
підприємницькі розрахунки стосовно до будь-якої запланованої угоди або
операції, передбачених бізнес-планом, а також вміння передбачати руж
засобів на рахунках своєї фірми при плануванні або здійсненні
якої-небудь угоди.

2) Держава підтримує у фінансовому відношенні як тих, хто тільки що
вступив, так і уже вступивших у сферу ділової активності підприємців.
Здебільшого з цією метою держава розробляє спеціальні програми підтримки
підприємців, в яких враховуються заходи по пільговому кредитуванню.
Особливі пільги надаються тим, хто береться за реалізацію окремих
підприємницьких проектів.

3) Держава звичайно бере на себе функції створення для підприємців
необхідної підприємницької інфраструктури, тобто всіх тих допоміжних (з
точки зору основного змісту підприємницьких проектів) структур, які
могли б надавати підприємцю послуги, необхідні для ефективної реалізації
проектів.

Держава в основному постачає підприємця необхідною (більш всього
маркетинговою) інформацією, бере на себе також витрати по веденню
наукових, науково-технічних, проектно-пошукових та інших робіт з
наданням їх результатів підприємцям на безоплатній або пільговій основі.
Держава сприяє заснуванню консультаційних, юридичних та інших фірм, які
полегшують діяльність підприємців. А також бере на себе функції по
підготовці кадрів потрібної кваліфікації для підприємницьких структур.

Наша держава, такяк і інші, намагається підтримати малий бізнес. Так, у
жовтні 2000 р. був прийнятий Закон України “Про державну підтримку
малого підприємництва”, а також утворений Державний фонд підтримки
малого підприємництва.

Список використаної літератури

1. Галиця І. Державне регулювання в умовах ринкових відносин. //
Економіка України. – 2002. — №6. – С. 52 – 53.

2. Копченко І. М. Актуальні проблеми державної підтримки малого
підприємництва України на сучасному етапі. // Формування ринкових
відносин в Україні . – 2004. — №4 (35). – С. 115 – 119.

3. Литвин В. В. Механізм державної підтримки розвитку малого
підприємництва в Україні. // Вісник Донецького державного університету
економіки і торгівлі. – 2005. — №5. – С. 36 – 43.

PAGE

PAGE 2

Похожие записи