HYPERLINK «http://www.ukrreferat.com/» www.ukrreferat.com – лідер
серед рефератних сайтів України!

РЕФЕРАТ

на тему:

“Мега-зірки російської естради” ПЛАН

Вступ

1. Алла Пугачова. Біографія

2. Філі?пп Кірко?ров

3. Микола Басков

4. Діма Білан

Список використаної літератури

Вступ

Російська естрада має багате коріння ще з радянських часів, такі
прізвища як Пугачова, Кобзон, Лєвченко, Кіркоров, Газманов, Шевчук та
інші – відомі як за часів Радянського Союзу, так і сьогодні в естраді
Російської Федерації.

Багато мега-зірок Росії є вихідцями з сусідніх країн, але їх внесок у
російську естраду настільки великий, що їх сміло можна називати
мега-зірками саме російської естради.

Розглянемо життєвий і творчий шлях найбільш популярних мега-зірок
естради Росії.

1. Алла Пугачова. Біографія

Народилась 15 квітня 1949 р. у Москві, Росія

1975 р. Гран-прі Золотий Орфей за пісню Арлекіно, Болгарія

З 1991 р. Народна артистка СРСР

1994-2005 р. Шлюб зі співаком Філіпом Кіркоровим

Народилася 15 квітня 1949 р. у Москві, Росія.  Мати — Зінаїда Архипівна
Одегова, батько — Борис Михайлович Пугачов.

1954 р. — початок музичної освіти.

1964 р. — закінчила московську середню школу №496 і музичну школу в
Москві. Вступила до Московського державного музичного училища ім.
Іполітова-Іванова на диригентсько-хорове відділення.

1965 р. — вихід першої пісні Робот у програмі Доброго ранку.

1966 р. — перші гастролі по Західному Сибіру в складі агітбригади
радіостанції Юність.

1969 р. —  солістка групи Новий електрон Липецької обласної філармонії.
Запис пісень до фільму Король-Олень.

1971 р. — солістка естрадного оркестру під керівництвом Олега
Лундстрема.

1975 р. — гран-прі Золотий Орфей за пісню Арлекіно, Болгарія.

Запис пісень до фільму Іронія долі або з легкою парою!

1977 р. — вступ в ДІТІС.

1978 р. — гран-прі конкурсу Сопот-78 за пісню Все можуть королі.

 1979 р. — вихід фільму Жінка, яка співає. За опитуванням читачів
журналу Радянський екран  визнана акторкою року.

1981 р. — закінчила ДІТІС. Створення програми Монологи співачки.
Вручення призу Золотий мікрофон як кращій співачці року від фірми
Динакорд, ФРН.

1988 р. — створює Театр пісні. Перші гастролі в Ізраїлі й США. Створення
програми Різдвяні зустрічі.

1991 р. —  звання Народна артистка СРСР. 

1994 р. — виходить заміж  за співака Філіпа Кіркорова. Великий
концертний тур по Німеччині, Росії, США, країнам Балтії й СНД.

1995 р.- державна премія Росії за досягнення у галузі театрального
(естрадного) мистецтва.

1997 р. — участь у конкурсі Євробачення із піснею Примадонна, зайняла
15-е місце. Створення колекції взуття Alla Pugachova. Відтворення
програми Різдвяні зустрічі.

2002 р. — одна із засновників конкурсу Нова хвиля в Юрмалі.

2005 р.- розлучення з Філіпом Кіркоровим.

2004 р.- зйомки в новорічному мюзиклі За двома зайцями.

Сімейний стан:

Перший чоловік — Миколас Орбакас, від цього шлюбу є дочка — співачка
Крістіна Орбакайте.

Другий чоловік — режисер Олександр Стефанович.

Третій чоловік — продюсер Євгеній Болдін.

З останнім чоловіком Філіпом Кіркоровим розлучилася в 2005 р.

Останнім часом А.Пугачова мешкає з юмористом Галкіним, який по віку
цілком міг би бути їх онуком.

2. Філі?пп Кірко?ров

Філі?пп Бедро?сович Кірко?ров (болг. Фи?лип Бедро?сов Кирко?ров, рос.
Фили?пп Бедро?сович Кирко?ров; *30 квітня 1967, Варна) — болгарський,
радянський і російський естрадний співак, продюсер, Народний артист
Чеченії (2006), Інгушетії (2006), Росії (2008)[1], та України (2008).

Генеральний продюсер мюзиклу «Chicago». Восьмикратний володар премії
Овація, чотирикратний володар нагороди «World Music Awards», як
найпопулярнішому виконавцеві Росії, багатократний володар премій
«Золотий грамофон», «Стопудовий Хіт», премії Кінофестивалю Кінотавр в
номінації Найкраща чоловіча роль лауреат щорічного фестивалю «Пісня
Року» і «Золотий Орфей» (Болгарія).

У 1999 р. занесений до Книги рекордів Гінесса за серію концертів «Тільки
один місяць і лише для Вас». Дебютував в 1985 р. Став популярним в
1990-х рр. з появою хітів «Небо і земля», «Ти, ти, ти…», «Атлантида»,
«Примадонна». У 1994-2005 був одружений з Аллою Пугачовою.

Брав участь в конкурсах Євробачення і Слов’янський базар. Автор
шоу-програм «Атлантида», «Я не Рафаель»; «Найкраще, улюблене тільки для
Вас». Виступав на сценах Медісон-сквер гарден, Тадж махал,
Фрідріхштадтпалас, Grand Theater.

2008 року Філіп Кіркоров виступив продюсером української співачки Ані
Лорак на конкурсі «Євробачення-2008», невдовзі після чого був
нагороджений В. Ющенком званням Народного артиста України «за вагомий
особистий внесок у розвиток культурно-мистецьких зв’язків України і
Російської Федерації, високу виконавську майстерність та багаторічну
плідну творчу діяльність».

3. Микола Басков

Заслужений артист Росії, учень всесвітньо відомої оперної діви
Монтсеррат Кабальє. Серед його здобутків численні перемоги, як на
російських, так і на міжнародних конкурсах молодих виконавців.
Багаторазовий лауреат національної російської премії «Овація», перша
номінація — «Золотий голос Росії». Микола Басков є лауреатом
Всеросійського конкурсу «Романсіада» (друга премія, 1997), а також
іспанського конкурсу «Grand Voce» (друга премія, 1998). На думку
професіоналів, Микола Басков — це «дійсний феномен, талант, що
з`являється раз у сто років».

Басков — наймолодший володар медалі «За миротворчу і благодійну
діяльність», що була вручена йому російським фондом миру за рекордну
(більш 160) кількість благодійних концертів, які Микола дав у
госпіталях, військових частинах і дитячих будинках.

Молодий, талановитий, впевнений у власних силах, винятково працездатний.
Його ім`я не сходить зі сторінок газет і журналів, голос із завидною
незмінністю звучить у радіоефірі, він бажаний гість самих рейтингових
телепрограм, на концерти і спектаклі з його участю квитки розкуповуються
задовго до події…

Микола Вікторович Басков народився 15 жовтня 1976 року в Москві в родині
військовослужбовця.

Перші два роки пройшли в підмосковному місті Балашиха, потім батько —
Віктор Володимирович, закінчив Військову академію імені М.В. Фрунзе та
сім’я переїхала до Німеччини. Там Віктор Володимирович служив протягом
п`яти років: Дрезден, Кениксбрюк, Галі. У Німеччині батько був
командиром батальйону, пізніше — начальником штабу полку. Потім, коли
служив у Сибірському військовому окрузі, командував полком. Віктор
Володимирович пройшов шлях від командира зводу до заступника командира
дивізії. У 38 років він закінчив Військову академію Генерального штабу
ВР РФ.

Мама – Олена Миколаївна, за освітою — викладач математики, у Німеччині
працювала диктором на телебаченні. Мама почала займатися з Колею
музикою, коли йому виповнилося п`ять років. Тоді, зовсім зненацька, у
нього виявився високий, дзвінкий голос — колоратурне сопрано. Пізніше,
коли родина переїхала в Кизил (Микола тоді учився в другому класі), він
пішов у музичну школу.

У наступному році родина переїхала до Новосибірська, де Микола змінив
дві загальноосвітні школи. Там його прийняли в музичну школу при
Новосибірській консерваторії.

У 11 років Микола вступив до музичного театру юного актора (дитячий
музичний театр Федорова). З ним він їздив на гастролі в США, Ізраїль,
Швейцарію, Францію.

Не забував Микола і про спорт. Він одержав 2-ий розряд по плаванню.
Після Новосибірська ще якийсь час провчився в місті Балашиха, закінчував
же загальноосвітню школу в Москві.

З 16 років Микола почав займатися вокалом із приватним педагогом —
заслуженою артисткою Росії Ліліаною Сергіївною Шеховою, одночасно
вступивши до ГІТІСу. Провчившися рік у ГІТІСі, він вступив до Російської
Академії Музики ім. Гнєсіних, яку закінчив у 2001 році з червоним
дипломом. Навчання в аспірантурі при Московській Консерваторії закінчив
із золотою медаллю у 2003 році. Зараз Микола працює над дисертацією
«Мадаптація як сучасна форма функціонування музичної класики».

Широку популярність Миколі Баскову принесла композиція «Пам`яті Карузо»,
що вийшла на екрани в серпні 1999 року. Тоді пісня вісім тижнів підряд
трималася на першому рядку хіт-параду радіо «Європа плюс», і донині вона
залишається його «візитною карткою». У продовження першого альбому
«Присвячення» (2000 рік), що розійшовся мільйонними тиражами, у тому ж
році вийшов у світ альбом «Присвячення на біс». На цих двох CD (а також
на ліцензійній відеокасеті) – усі композиції першої сольної програми
Миколи Баскова, програми, з якої все і почалося.

А вже в листопаді 2000 року Микола Басков зібрав чотири аншлагових
«Кремля» – сольна програма «Шедеври століття, що минає» була оцінена
критиками як шоу високого класу.

З 2001 року одружений. Дружина Світлана Шпігель за освітою юрист, має
диплом юридичного факультету МГУ.

У 1998 році Микола Басков був запрошений в Большой театр на стажування.
Після закінчення музичної академії ім. Гнєсіних він став солістом
Большого театру.

b

???????¤?¤?$??????У 21 рік Басков став самим молодим виконавцем ролі
Ленського за всю її історію (дебют на сцені Новосибірського оперного
театру). У 22 року він співав цю партію на сцені першого театру країни,
і сам директор Большого театру визнав, що такого голосу, як у Миколи
Баскова, він «не чув уже 50 років». Про нього заговорили як про
«молодого, красивого, зворушливого до сліз співака із надзвичайної краси
і чарівності голосом».

У листопаді 2001 року Микола співав партію Ленського в спектаклі
«Євгеній Онєгін», що був представлений ГАБТом у рамках обмінних
гастролей у Санкт-Петербурзі. Це був дебют Миколи Баскова на сцені
Маріїнського театру. Микола з честю витримав цей відповідальний іспит.

Важливою віхою на творчому шляху Миколи стало знайомство з Монтсеррат
Кабальє. Воно відбулося в Санкт-Петербурзі в Льодовому палаці у вересні
2000 року, коли співачка по відісланим їй записам відбирала собі
партнера для спільного виступу. Її вибір припав на Миколу. Перший їхній
спільний виступ мав неймовірний успіх і зібрав 13 тисяч глядачів.
Почалося співробітництво.

7 березня 2002 року відбувся другий концерт Монтсеррат Кабальє та Миколи
Баскова: «Два голоси — одне серце». У жовтні того ж року вони знову були
разом на сцені Державного Кремлівського Палацу. «Микола —
найталановитіший і найпрацездатніший з моїх учнів, — зізналася
російській пресі Монтсеррат Кабальє — Він постійно завищує собі планку.
Я спеціально даю йому такі партії, щоб складніше було виконувати, але
він від них, як правило, відмовляється на користь ще більш складних».

13 липня 2002 року в рамках 2-го Євро-Середземноморського оперного
фестивалю в передмісті Риму, під відкритим небом була представлена опера
Жуля Масне «Клеопатра», де Микола, що пройшов строгу відбіркову комісію,
співав партію Спакоса. Італійські критики охарактеризували його голос,
як «чистий, впевнений, прозорий», а іспанські газети писали, що він
«незмінно демонстрував спроможність у верхньому регістрі, що заслуговує
уваги, а також велику виконавську майстерність, що межує з хвилюючою
дійсністю…» Голос Миколи — великий, дуже польотний, що
характеризується сріблястим відтінком на верхніх нотах, тобто в ньому є
усе, що властиво правильному звуковеденню.

Ювілейні концерти Миколи під назвою «Мені 25» надовго запам`яталися
публіці. Це було яскраве, барвисте шоу, яке протягом 7 днів при повних
аншлагах проходило в ГЦКЗ «Росія». Авторами пісень його нової програми
стали такі відомі маестро, як Ігор Якович Крутий, Ігор Ніколаєв, Ігор
Саруханов, Дмитро Маліков. У День народження артиста поздоровляли і
співали з ним разом усі найяскравіші зірки російської культури, такі, як
Алла Пугачова, Олег Газманов, Олександр Буйнов, Анастасія Волочкова,
Лариса Рудакова, Філіп Кіркоров, Лоліта, Надія Бабкіна, Лариса Доліна та
інші. Пролунали твори найрізноманітніших жанрів. До ювілею був випущений
диск з одноіменною назвою.

У 2003 році Микола зробив подарунок Петербургу на його 300-літній ювілей
– співав партію графа Нуліна для фолк-опери «Граф Нулін», поставленої
Борисом Сінкіним за твором А.С. Пушкіна. На даний момент це єдина в
Росії опера в ляльковому виконанні. Вона вийшла і на диску, з цікавим
буклетом. У дні святкування ювілею міста оперу для численної публіки
показували під відкритим небом, в історичному центрі міста.

Новорічна ніч 2003 року стала для телеглядачів воістину казковою. У цю
ніч діти і колишні діти побачили казкового Принца – Миколу Баскова у
фільмі-мюзиклі «Попелюшка». Як справедливо писали газети, «Микола Басков
зіграв самого себе». Смутний і веселий, романтичний, з почуттям гумору,
він зумів створити образ,  що постає тепер перед очима при слові
«Принц».

У квітні 2003 року в Самарі відкрився перший оперний фестиваль
«Самарська весна», художнім керівником якого став Микола Басков. Тут він
уперше виступив не тільки як співак, але і як організатор. У фестивалі
брали участь кращі московські солісти — Лариса Рудакова, Марія
Гаврілова, Володимир Рєдькін, Андрій Дунаєв, а також самарські оперні
артисти. Були представлені опери «Кармен», «Аїда», «Травіата», «Євгеній
Онєгін». Микола Басков співав партію Ленського в опері «Євгеній Онєгін”.
Цей фестиваль був присвячений тенорам і сопрано. Він став пробним кроком
Миколи – першим каменем, закладеним у підставу грандіозної ідеї творення
і розвитку культури в провінції.

Влітку 2003 року Микола Басков виступив у трохи несподіваному амплуа –
ведучого реаліті-шоу «Дом». Це був незвичайний експеримент. Шоу
користувалося величезною популярністю і мало дуже високий рейтинг.

21 жовтня 2003 року у великому залі московської консерваторії відбувся
перший класичний сольний концерт Миколи Баскова, що став одночасно
випускним іспитом, який Микола витримав з честю. Концерт складався з
двох відділень. У першому пролунали арії і дуети з опер Доніцетті і
Верді, а в другому російські й італійські пісні. Професора аплодували
своєму аспірантові. Критики відзначили, що «у всіх оперних творах
очевидна титанічна праця, якісна робота, … філіровка звуку стала
вірніше, італійське слово правильніше». Збори від концерту Микола
передав у фонд Московської Консерваторії.

Черговий шикарний подарунок своїм шанувальникам Микола підніс у березні
2004 року на сцені Державного Кремлівського Палацу. Це була дійсна
феєрія, чудо, що стало реальністю, утілена мрія. Оркестр, капела,
дитячий хор, балет, музичний театр, костюми, декорації… В оформленні
сцени гармонійно з`єдналися класичний смак і сучасні технології: римські
колони з темно-бордовою театральною завісою, плазмові екрани. Кожен
номер був індивідуальним, ярким, цікавим. Микола виконував пісні
російських та іноземних композиторів. Дуже вдалим виявилося
співробітництво Миколи з М.Тобаком, Д. Сісоко, Г. Верніком, О. Толстим.
«Adios», «L’amore le stelle», «Краще забудь» — ці пісні з нового альбому
стали хітами з моменту їхньої появи на світ. Співак порадував публіку не
тільки постійно зростаючою вокальною майстерністю, але і широкою гамою
емоцій і почуттів, що прийшла на зміну захопленому юнацькому
романтизмові. Чудовою прикрасою свята стали дуети з Людмилою Гурченко,
Жасмін, Катєй Лєль, Лаймой Вайкулє, Ларисою Доліною і, звичайно ж, з
незрівнянною Ларисою Рудаковою: «Фантом опери», «Con te partiro»,
«Барселона». Новим для його сольної програми став виступ Миколи з
капелою хлопчиків. Усі три вечори 6-тисячний зал був повний, публіка
завалювала співака квітами. Оплески і вигуки «Браво!», не перестаючи,
звучали протягом усіх концертів. І так повторювалося в кожному місті, у
кожному залі протягом усього великого гастрольного туру…

У липні 2004 року Микола взяв участь у європейському музичному
фестивалі, який проходив у Реймсі. У класичному концерті, що відбувся в
одному з найкрасивіших кафедральних соборів Франції, взяли участь
Монтсерат Кабальє, її дочка Монтсеррат Марті і усі володарі гран-прі
конкурсу імені Монтсеррат Кабальє, який уже протягом семи років щорічно
проходить в Андоррі. Микола Басков виконав арію Ленського і «Плач
Федеріко», викликавши бурхливу реакцію публіки, яка дуже тепло прийняла
його. Французи довго і щиро аплодували російському тенорові. На площі
біля собору, яка вмістила 3 тисячі глядачів, були установлені величезні
екрани, що протягом двох годин транслювали дійство зовсім безкоштовно
для всіх бажаючих.

Зараз на рахунку Миколи Баскова кілька оперних партій — це Ленський в
опері «Євгеній Онєгін» Чайковського, Моцарт («Моцарт і Сальєрі»), цар
Ізмаїл в опері Верді «Набукко», Спакос у «Клеопатрі», Альфред у
«Травіаті», Каварадосі в опері «Тоска», Володимир Ігорович у «Князі
Ігорі».

Миколу періодично запрошують взяти участь у престижних пісенних
конкурсах вже і як члена жюрі. У грудні 2002 року він – член жюрі
«Романсіади».

Постійно гастролює світом.

4. Діма Білан

24 грудня 1981 р. Народився у Карачаєво-Черкесії, Російська Федерація

2002 р. Дебют на конкурсі Нова хвиля в Юрмалі

2008 р. Перше місце Євробачення

Російський популярний співак, останній проект першого російського
продюсера Юрія Айзеншпіса.

На конкурсі Євробачення-2006 зайняв друге місце, у вересні 2005 р.
виграв два призи в престижних російських Винагородах Музики MTV: 
Кращого Виконавця і Кращого Актора Року, у листопаді виграв звання
Кращого російського співака в європейській Музиці MTV 2005 р. у
Лісабоні.

У грудні 2005 р. одержав дві нагороди Золотий грамофон у
Санкт-Петербурзі й в Алма-Аті за пісню Ти повинна бути поруч.

На зйомках програми Нові пісні про головне одержав Гран-прі Першого
каналу від професійного журі, став Людиною року-2005 за версією Rambler.

У 2006 р. взяв участь у фестивалях Золота Шарманка, Міжнародні
Винагороди Музики в Києві, де одержав приз як Співак року.

Брав участь в озвучуванні треків до американського мюзиклу Пітер Пен,
знімався в російській рекламі.

Переможець конкурсу Євробачення-2008.

Список використаної літератури

100 зірок естрадної Росії. – М., 2005.

Персональний сайт шанувальників М.Баскова – HYPERLINK
«http://www.baskov_best.ru» www.baskov_best.ru

Енциклопедія естради. – М., 2004.

PAGE

PAGE 2

Похожие записи