HYPERLINK «http://www.ukrreferat.com/» www.ukrreferat.com – лідер
серед рефератних сайтів України!

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Регіональна економіка»

на тему:

«Машинобудування світу»

ПЛАН

Вступ

1. Місце і значення машинобудівного комплексу в світовому господарстві

2. Види спеціалізації в машинобудуванні

3. Особливості розвитку та розміщення машинобудування у світі

4. Місце машинобудівного комплексу України в машинобудуванні світу,
галузева структура та особливості розміщення

Висновки

Список використаної літератури

Додатки

Вступ

Актуальність дослідження обраної теми зумовлена тим, що на сьогоднішній
день економіка цивілізованої країни не мислима без сучасного
машинобудування.

Створюючи найактивнішу частину основних виробничих фондів — знаряддя
праці, машинобудування істотно впливає на темпи й напрями
науково-технічного прогресу в інших галузях господарства, зростання
продуктивності праці, інші показники, що визначають ефективність
виробництва.

Машинобудування є матеріальною основою технічного переозброєння
економіки. Науково-технічний прогрес прискорює накопичення капіталу, що
в свою чергу сприяє підвищенню попиту на засоби виробництва, передусім
на машини й устаткування. Одним із наслідків науково-технічної революції
є швидке моральне зношування засобів виробництва.

У промисловості економічно розвинутих країн на машинобудування, як
правило, припадає 25-40 % вартості виробленої промислової продукції.
Недостатній роз виток машинобудування в країні навіть з високими
показниками розвитку інших промислових виробництв — структурний недолік.
Усі численні машинобудівні ви робництва групують у кілька галузевих
об’єднань. Основними з-поміж них є за гальне машинобудування (промислове
устаткування, верстати, сільськогосподарські машини та ін.), транспортне
машинобудування (автомобілі, літаки, кораблі, рухомий склад залізничного
транспорту тощо), електротехнічне й електрон не машинобудування (всі
види електроустаткування, різноманітна електронна aпаратура тощо). Дещо
поступається цим галузям машинобудування з точної механіки оптики.
Особливий сектор становить військове машинобудування. З машинобудуванням
тісно пов’язана металообробна промисловість (металоконструкції, побудові
вироби тощо) і різноманітні машиноремонтні підприємства. Сучасні
тенденції машинобудування пов’язані із значним збільшенням обсягів
досліджень та зростанням виробництва в таких наукоємних галузях, як
радіоелектроніка, приладобудування, виробництво ЕОМ, офісного
устаткування, сучасних засобів зв’язку, роботів, авіакосмічних
комплексів.

Значення машинобудівного комплексу важко переоцінити. Найважливіша
його задача – реалізація досягнень науково-технічного прогресу,
забезпечення комплексної механізації й автоматизації виробництва,
постачання народногосподарських галузей новою технікою, задоволення
населення сучасними споживчими товарами.

Обєкт дослідження: машинобудування світу.

Предмет дослідження: роль і значення машинобудування у світовому
господарстві, структура машинобудівного комплексу світу, особливості
розвитку та розміщення.

Структура роботи: дана робота складається зі вступу, основної частини,
яку складають 4 розділи, висновків, списку використаної літератури та
додатків.

Методи дослідження: літературний метод, методи аналізу, синтезу,
порівняння, статистичний метод, метод узагальнення та прогнозування.

Загальний обсяг роботи – 27 сторінок.

1. Місце і значення машинобудівного комплексу

в світовому господарстві

Машинобудування — одна з провідних галузей промисловості. Створюючи
найактивнішу частину основних виробничих фондів — знаряддя праці,
машинобудування істотно впливає на темпи й напрями науково-технічного
прогресу в інших галузях господарства, зростання продуктивності праці,
інші показники, що визначають ефективність виробництва.

Машинобудування є матеріальною основою технічного переозброєння
економіки. Науково-технічний прогрес прискорює накопичення капіталу, що
в свою чергу сприяє підвищенню попиту на засоби виробництва, передусім
на машини й устаткування. Одним із наслідків науково-технічної революції
є швидке моральне зношування засобів виробництва.

Технічний прогрес спонукає дедалі частішу зміну типів та моделей
виробів. Моделі продукції старіють та змінюються значно раніше, ніж
зношуються знаряддя праці, спеціально спроектовані для виготовлення
цього виробу. Істотно зростає питома вага серійного, а часом і
дрібносерійного випуску.

Велике значення у сучасній промисловості — і насамперед у
машинобудуванні — має проблема гнучкості, яку можна зарахувати до
першорядних економічних проблем технічного прогресу.

Структурні зрушення у машинобудуванні відбуваються у двох напрямах.
По-перше, змінюється основа для зростання традиційних галузей
машинобудування внаслідок розвитку науки. Змінився характер продукції у
давніх галузях машинобудування (у верстатобудуванні, у випуску рухомого
складу для залізниць тощо). По-друге, розвиваються нові наукомісткі
галузі машинобудування (автоматика, радіоелектроніка, устаткування для
атомної промисловості, верстатів з ЧПУ, робототехніка тощо).

Отже, тривалими пріоритетами у структурній політиці машинобудування
мають стати:

— прискорений розвиток наукомістких машинобудівних виробництв;

— соціальна переорієнтація комплексу, передбачуване пришвидшене
нарощування випуску продукції для споживчого сектора (включно з технічно
складними виробами народного споживання, що є одним з найперспективніших
напрямів та вузьким місцем у задоволенні споживчого попиту; обладнання
для сфери послуг);

— екологізація виробництва, що передбачає випуск ресурсозбережних видів
техніки, застосування ресурсозбережних технологій машинобудівного
виробництва, розширення використання прогресивних конструкційних
матеріалів.

Такі зрушення у машинобудуванні треба трактувати як закономірні, і це
підтверджується світовим досвідом.

2. Види спеціалізації в машинобудуванні

Машинобудування – одна з провідних галузей промисловості. Створюючи
найактивнішу частину основних виробничих фондів – знаряддя праці,
машинобудування істотно впливає на темпи й напрями науково-технічного
прогресу в інших галузях господарства, зростання продуктивності праці,
інші показники, що визначають ефективність виробництва.

Основні фактори, що впливають на розміщення підприємств машинобудування.
Підвищення ефективності машинобудівного виробництва визначається не лише
впровадженням у виробництво нових типів машин і устаткування,
вдосконаленням його галузевої структури, реконструкцією та технічним
переозброєнням. Великі можливості приховані у вдосконаленні
територіальної організації галузі, кращому розташуванні її підприємств.

На це істотно впливає традиційний рівень машинобудування й використання
виробничих потужностей, а також різні реґіональні фактори й умови,
потреба районів у продукції галузі, забезпеченість паливом,
електроенергією, транспортом, наявність промислових майданчиків тощо.
Крім того, важливою умовою раціонального розміщення галузі є наявність
трудових ресурсів, зокрема кваліфікованих кадрів.

Отже, за своїми тенденціями у розміщенні підприємства машинобудування
можна погрупувати наступним чином:

– галузі, які характеризуються високою металомісткістю, малою
працемісткістю продукції, що випускається невеликими серіями або
поодинокими екземплярами (підйомно-транспортне, металургійне,
енергетичне машинобудування). Підприємства таких галузей доцільно
розташовувати у районах металургійних баз;

– галузі, які характеризуються середньою металомісткістю, невисокою
працемісткістю й транспортабельністю готової продукції за невеликих
обсягів її випуску (виробництво обладнання для нафтової й хімічної
промисловості, будівельних, шляхових і сільськогосподарських машин);
підприємства повинні розміщуватись, як правило, у районах споживання
продукції;

– галузі, які випускають масову продукцію з високою працемісткістю й
фондомісткістю (автомобіле- й тракторобудування, дизелебудування,
устаткування для легкої, харчової та поліграфічної промисловості);
звичайно розміщуються у центрах машинобудівної промисловості з наявністю
кваліфікованих кадрів;

– галузі точного машинобудування, котрим властиві дуже висока
працемісткість, мала металомісткість, підвищена фондомісткість
(радіотехнічна та електронна промисловість, приладобудування, деякі
виробництва електротехнічної промисловості); розміщуються у районах
високої технічної культури, що мають висококваліфіковані кадри,
експериментальні бази, науково-дослідні інститути.

Ускладнення машинобудівного виробництва визначило поділ країн на
виробників масової та наукомісткої продукції. Це зберегло
висококваліфіковані виробництва у країнах з високим рівнем
науково-технічного прогресу, де є великі витрати на наукові дослідження
при освоєнні нових видів продукції.

Треба підкреслити чималу роль спеціалізації та кооперування виробництва
у машинобудуванні. Спеціалізація виробництва передбачає концентрацію
випуску конструктивно й технологічно подібних виробів, а також
концентрацію окремих операцій у відокремлених галузях, на підприємствах.
Вона сприяє зростанню продуктивності праці за рахунок використання
продуктивнішого обладнання.

Попредметна спеціалізація передбачає зосередження використання
конструктивно схожих машин та обладнання на спеціалізованих
підприємствах. До підприємств попредметної спеціалізації у
машинобудуванні відносять автомобільні, тракторні, верстатобудівні
заводи.

Подетальна (вузлова) спеціалізація означає зосередження на окремих
підприємствах виробництва обмеженої кількості деталей, вузлів, агрегатів
для використання їх на попредметно спеціалізованих підприємствах. За
приклад подетально спеціалізованих підприємств можуть правити
підшипникові заводи, заводи автомобільних двигунів тощо.

Технологічна спеціалізація, яка передбачає створення підприємств для
виконання окремих технологічних операцій (процесів). До таких
підприємств можна зарахувати заводи для виробництва литва, поковок,
зварювальних конструкцій.

Розвиток спеціалізації (особливо подетальної й технологічної) визначає
поширення кооперування як форми виробничих зв’язків між підприємствами,
що беруть участь у спільному виготовленні продукції. Завдяки
кооперуванню з’являється можливість скоротити виробництво більшості
складних машин, прискорити впровадження нової техніки.

Не в кожній країні є умови для розвитку прогресивного спеціалізованого
виробництва, розрахованого на масовий або серійний випуск машинобудівної
продукції. Перешкоджає брак місткого внутрішнього ринку, здатного
використати продукцію великого підприємства, сировини, кадрів вчених і
фахівців. Натомість надзвичайно розвинута внутрішньо- й міжгалузева
спеціалізація у США, де підприємства, які випускають складну продукцію,
часто-густо є лише збиральними, що одержують деталі та вузли від
численних субпідрядників.

Підприємства, які випускають складну продукцію, називаються
заводами-суміжниками. Вадою цього процесу є те, що спеціалізація у
сполученні з територіальним поділом праці часом призводить до формування
вузькоспеціалізованих центрів або навіть районів.

3. Особливості розвитку та розміщення машинобудування у світі

У високорозвинутих країнах на машинобудування припадає 1/3–2/5 і більше
продукції обробної промисловості. Саме у цій сфері яскраво виявляється
лідерство цих країн.

Найбільша різноманітність притаманна машинобудуванню США, Японії,
Великої Британії, Франції, Німеччини. Вони мають усі галузі
машинобудівного виробництва й безпосередньо формують світовий ринок.
Найвичерпніше номенклатура машинобудівної продукції репрезентована у
США; у Західній Європі це стосується ФРН, а чверть сторіччя тому до них
приєдналася й Японія. Решта країн не в змозі повністю забезпечити себе
цією продукцією й тому залежить від поставок зовнішнього ринку.

Структура машинобудування Швейцарії, Канади, Швеції та низки інших країн
орієнтована не на внутрішній ринок, а на світовий. Вона ніби доповнює
структуру машинобудування інших країн. Ідеться про спеціалізацію на
випуск продукції невеликими партіями.

Країни, що розвиваються, перебувають на різних стадіях економічного
поступу. Деякі за випуском продукції машинобудування на душу населення
близькі до розвинутих, але тут слід враховувати структуру виробництва.
Машинобудування у них розвивається коштом дешевої праці. Південній
Кореї, Сінгапуру, та ін. властива орієнтація на розвинуті країни як
ринок збуту, велика роль іноземного капіталу в галузі, дешева робоча
сила.

Є, наприклад, група (Бразилія, Індія, Мексика, Аргентина тощо), у якій
завдяки розвитку інших галузей, що працюють на світовий ринок, створені
можливості для зростання машинобудування, яке великою мірою
контролюється іноземним капіталом.

У найменш розвинутих країнах машинобудування представлене здебільшого
ремонтними та збиральними підприємствами.

Отже, Західна Європа, Японія, США є основними постачальниками виробів
високої складності для світового ринку. «Нові» машинобудівні країни
продукують масові товари середнього технічного рівня, у них відбувається
ускладнення машинобудівних виробництв.

У світовому машинобудуванні сформувалося п’ять реґіонів:

Північноамериканський реґіон виробляє понад 30% продукції, має найширшу
номенклатуру виробів та спеціалізується на випуску науко- й
капіталомістких товарів. На нього припадає 1/4 продукції світового
автомобілебудування, 2/3 цивільного літакобудування й 70% великих ЕОМ.
Реґіон виступає експортером продукції високої складності, виробів
важкого машинобудування й наукомістких галузей. Поряд з цим він імпортує
різноманітну побутову техніку, автомобілі, судна.

Західноєвропейський реґіон виробляє 25-30% продукції світового
машинобудування. Це переважно машини середньої складності, але чимала
частка припадає й на вироби особливої складності. Завозиться
високоскладна техніка з США, а менш складна, але працемістка, – з Японії
та країн, що розвиваються.

Східно- та Південно-Східно-Азіатський реґіон з центром у Японії виробляє
20% світової продукції машинобудування. У Японії машинобудування досягло
високого ступеня структурного й науково-технічного розвитку тільки-но на
початку 80-х років. Чільним напрямом розвитку машинобудування Японії є
вивезення малокваліфікованих і середніх за рівнем виробництв до країн з
дешевшою працею. Експортер виробів високої складності, побутової
техніки, реґіон завозить продукцію найвищої складності з США та Західної
Європи.

Країни СНД та Східної Європи виділяються розвитком верстатобудування
(Чехія, Україна, Росія), автомобілебудування (Угорщина, Україна,
Білорусь, Росія), авіа- та ракетобудування (Україна, Росія), морського
суднобудування (Україна, Росія, Польща), військового машинобудування
(Україна, Росія). В них досить дешева робоча сила, в деяких галузях
(авіа-, ракето-, суднобудування та військова техніка) їх продукція не
поступається світовим аналогам, але, з другого боку, виробництво
застаріло, потребує модернізації і залучення значних інвестицій.

В країнах Латинської Америки (Бразилія, Аргентина) формується п’ятий
реґіон на базі виробництва ЕОМ (електронно-обчислювальних машин),
літаків, автомобілів, суднобудування – в Бразилії; авіа- та
автомобілебудування – в Аргентині.

4. Місце машинобудівного комплексу України в машинобудуванні світу,
галузева структура та особливості розміщення

Тяжке машинобудування виробляє гірничо-шахтне, підйомно-транспортне,
металургійне обладнання, устаткування для хімічного та будівельного
комплексів, шляхові машини ( бульдозери , екскаватори , катки, грейдери)
тощо. Воно є металоємним, тому тяжіє до металургійних баз; водночас воно
– громіздке, тому тяжіє до споживача. Продукція цієї галузі випускається
невеликими партіями або навіть одиничними зразками ( парові казани,
турбіни, прокатні стани) і є трудоємним.

Рівнем розвитку тяжкого машинобудування виділяються насамперед розвинені
країни, де є тяжка промисловість. Серед країн, що розвиваються, тяжке
машинобудування орієнтується на добувну промисловість ( видобуток нафти,
газу, руди, вугілля) чи на металургійну промисловість ( Індія, Бразилія,
Аргентина).

Транспортне машинобудування складається з виробництва автомобілів,
морських та річкових суден, локомотивів, вагонів, трамваїв, тролейбусів
тощо. Воно орієнтується переважно на економічно розвинені країни, де є
значний попит на цю продукцію, а також на сировинну базу.

Автомобілебудування позначене великою капіталомісткістю, а гостра
конкуренція зумовлює високий рівень монополізації. Найбільшими
монополіями з виробництва легкових автомобілів є «Вольво»,
«Даймлер-Бенц», ФІАТ, БМВ, «Дженерал-моторс», «Форд-мотор», «Тойота»,
«Нісан», «Опель».

Серед реґіонів лідерство тримає Північна Америка. Серед країн
виділяються США, Японія та Франція .

Нещодавно у п’ятірку лідерів увійшли автомобільні фірми Республіки
Кореї. АвтоЗАЗ–Daewoo в країні налагодив випуск автомобіля «Таврія»
покращеної якості та трьох моделей «Daewoo». В Іллічівську почато
складання моделей Leganza, Nubira, Lanos.

Компанія General Motors в рамках сумісного підприємства АвтоЗАЗ–Daewoo
інвестувала в автомобілебудування 100 млн дол. задля складання
Opel–Astra та Vectra. У Луцьку утворено СП із складання шостої моделі
ВАЗ, а в Мелітополі на базі нещодавно збудованого моторного заводу
налагоджено випуск двигунів фірми «Рено», в тому числі для СП «Рено–ЛАЗ»
з виробництва нових автобусів.

Випуск автомобілів у Росії знизився, Україна у 1998 р. випустила 25,7
тис. легкових автомобілів.

Вантажне автомобілебудування зосереджено у таких країнах, як США,
Канада, Японія, ФРН, Росія, Чехія, Білорусь. Тут виробляються вантажівки
великої та середньої вантажопідйомності. Найбільші центри: Москва,
Набережні Челни, Нижній Новгород у Росії, Мінськ та Жодіно у Білорусі,
Дирборн у США, Нагоя у Японії, Копршивниця у Чехії (вантажівки «Татра»)
Японії (Mitsubishi, Nissan, Hino), Італії (Iveco), Швеції (Volvo),
Франції (Renault), ФРН та США (Даймлер-Крайслер, Mercedes, MAN), а також
моделі Scania та DAF. Росія з Україною утворили 4 СП із складання
невеликих вантажівок «Газель» в Сімферополі, Іллічівську, Кременчуці та
Київській області. 

Виробництво автобусів зосереджено у ФРН («Мерседес»), Угорщині
(«Ікарус»), Україні (ЛАЗ), Росії (ПАЗ, ЛІАЗ), США, Японії, Швеції
(Вольво), Франції (Рено).

Виробництво мотоциклів зосереджено в Японії (Suzuki, Jawa, Jamaha,
Kawasaki, Honda); ФРН (BMW), Франції (Pegeout), США та Італії.

Локомотивобудування історично склалось там, де була розвинена мережа
залізниць: у Західній Європі, Росії, Україні, США, Японії. У більшості
розвинених країн випускають і використовують електровози (виняток США,
де висока питома вага тепловозів), а в країнах, що розвиваються,
застосовують тепловози і паротяги. Найновіші типи локомотивів
запроваджує Японія, швидкість руху на її спеціальних швидкісних
залізницях по Тихоокеанському поясу – найвища. У США розроблений новий
тип швидкісного залізничного составу, який рухатиметься зі швидкістю 240
км/год і стане одним із найнадійніших з огляду на безпеку руху. В
Україні тепловози та електровози виробляються у Луганську, Харкові та
Дніпропетровську, трамваї – у Луганську, тролейбуси – у
Дніпропетровську.

Морське машинобудування зосереджене у Японії; ця країна дає 38 %
споруджуваного тоннажу. За обсягом військового суднобудування перед
ведуть США. Від середини сімдесятих років швидко – за активної участі
японських монополій та з використанням японського суднового обладнання –
морське суднобудування розвивається у Південній Кореї (20% світового
обсягу), Сінгапурі, Бразилії. У Західній Європі найвищі темпи розвитку
суднобудування – в Германії та Італії ( відповідно 5,4 та 4,3 %). Китай
у останній час витіснив з третього місця Германію і його питома вага
складає 6,1 %.

Ue

i

pN?Othth< J x ???????¤?¤?$???????B?їнах сформувалась певна спеціалізація: Японія робить судна для перевезення наливних та насипних вантажів, Франція – зріджених газів і хімікатів, Фінляндія – криголами й пасажирські судна, США – судна-баржовози та газовозні танкери. Нова тенденція – переміщення суднобудівних потужностей в країни, що розвиваються. Крім Республіки Корея в «першу десятку» увійшла Бразилія . Це пов’язано з наявністю сировинної бази та дешевих трудових ресурсів. У світовому виробництві суден питома вага України у 1995 році складала 0,8%, а у 1998 впала до 0,3%. Провідними покупцями українських суден є Греція ( 41% від загальної вартості проданих суден), Росія (30%), Данія, Ліберія, Нідерланди. Верстатобудування є галуззю, яка визначає науково-технічний прогрес у світі. Воно потребує залучення висококваліфікованих трудових ресурсів, тому розміщується в основному у економічно розвинутих країнах. Не випадково на шість із них – Японію, ФРН, США, Італію, Швейцарію та Францію – припадає 75% виробництва верстатів. У експорті верстатів лідирують ті ж самі країни. Верстатобудування в країнах світу має вузьку спеціалізацію. Так, США і ФРН перші за випуском верстатів з програмним управлінням; Японія і ФРН – металорізальних верстатів; США, Японія і ФРН – ковальсько-пресових верстатів; Швейцарія – прецизійних верстатів. Сільськогосподарське машинобудування включає випуск комбайнів, жаток, сіялок, косилок, устаткування для тваринництва тощо. Всі ці машини орієнтуються на споживача і виробляються у тих країнах, де в них виникає потреба. Багато країн, що розвиваються, мають цехи по зборці сільськогосподарської техніки, а комплектуючі завозять із Західної Європи, Японії та США.  За обсягом виробництва сільськогосподарських машин лідирують США, вони ж є основними споживачами цієї техніки. Зернозбиральні комбайни випускають у Ростові-на-Дону, Таганрозі, Сизрані, Красноярську (Росія) Луганську й Кіровограді (Україна); кукурудзозбиральні – в Херсоні (Україна); льонозбиральні – Бєжецьк, Люберці (Росія); бавовнозбиральні – Ташкент (Узбекистан); картоплезбиральні – Гомель (Білорусь), Рязань, Тула (Росія). Херсонський завод кукурудзозбиральних комбайнів налагодив виробництво зернозбирального комбайну «Славута». Авіа- та ракетобудування характерне для економічно розвинутих країн. США виготовляє «Шатли», Франція – «Оріони», Росія – штучні супутники, космічні станції, модулі; Україна – ракетоносії «Зеніт» і «Протон». Також Україна приймає участь у комічній програмі «Морський старт». Найбільші виробники літаків у світі – Boeing (США) та Airbus (консорціум Західної Європи). Також різні типи літаків виготовляють Франція, Італія, Канада, Швеція та інші. Росія виробляє військові та цивільні літаки і гелікоптери: МІГ, СУ, АН, ІЛ, ТУ та інші. В Україні виготовляють авіадвигуни (завод «Мотор-Січ» в Запоріжжі). Авіазаводи у Києві та Харкові налагоджують випуск ТУ-334, АН-140, АН-74, АН-74 ТК. Важливим напрямом машинобудування є виробництво зброї. У світі серед виробників зброї виділяються розвинені країни, а серед покупців, як розвинені країни, так і ті, що розвиваються. Приладобудування – це виробництво електро- та радіовимірювальних оптичних приладів, приладів часу, засобів зв’язку тощо. Найбільшими виробниками електротехнічного устаткування у світі є компанії АВВ (Швейцарія та Швеція), Siemens (ФРН), General Electric (США), GEC-Alsthom (Франція та Великобританія). Ці галузі виробництва спочатку з’явилися у Європі, США та Японії, а потім були перенесені також у Нові Індустріальні Країни (НІК) Східної, Південно-Східної Азії та Латинської Америки в розрахунку на дешеву робочу силу . Одним із напрямів приладобудування є електронна промисловість. Вона зародилась у США, потім перейшла до Європи і Японії, а тепер змістилась у НІК. Зараз такі НІК, як Республіка Корея, Сінгапур, Гонконг, Тайвань, Бразилія, входять у десятку перших країн, поступаючись лише США, Японії, ФРН, Великобританії та Франції. Спочатку в цих країнах тільки складали побутову електроніку з американських, європейських та японських деталей; тепер тут впроваджують своє інтегроване виробництво, яке містить всі основні стадії. Випускаються персональні комп’ютери, великі інтеґральні схеми, периферійні системи, обладнання для електронного проектування, засоби зв’язку, волоконна оптика тощо. У 1997 році в світі було виготовлено 80 млн персональних комп’ютерів. Лідер – компанія Compag (США). В Україні ця галузь теж широко представлена: більшість продукції виробляється на підприємствах військово-промислового комплексу. Серед центрів виділяються Київ, Дніпропетровськ, Львів, Одеса, Харків, Сімферополь. Важке машинобудування України включає виробництво металургійного, гірничого, підйомно-транспортного обладнання, енергетичних блоків (парових казанів, атомних реакторів, турбін, генераторів), а також іншої металомісткої та великогабаритної продукції. У цій галузі створюються підприємства повного циклу з випуском продукції невеликими серіями або індивідуального призначення. Потреба великої кількості металу, складність транспортування готової продукції зумовлюють розміщення цих підприємств поруч з металургійними центрами, хоча інколи вони розташовуються і в районах споживання. За класичний приклад може правити Донецько-Придніпровський район: Краматорськ, Дніпропетровськ, Харків, Донецьк, Маріуполь тощо. Сільськогосподарське машинобудування – це передусім тракторний та моторобудівний заводи у Харкові, завод тракторних сівалок у Кіровограді, бурякокомбайновий завод у Дніпропетровську тощо. Машини та обладнання для хімічної промисловості виробляються у Сумах, Полтаві, Сніжному. В Західно-Українському та Центрально-Українському економічних районах переважає працемістке й неметаломістке виробництво: добре розвинуті верстатобудування, автобудування, виробництво різних приладів, електро- та радіоапаратури, засобів автоматизації, технологічного обладнання. Центри верстатобудування: Київ, Житомир, Львів. Виробництво приладів та засобів автоматизації: Київ, Житомир, Львів, Мукачеве, Черкаси. Сільськогосподарське машинобудування тяжіє до місць споживання готової продукції.  Південь спеціалізується на суднобудуванні, судноремонті, виробництві сільськогосподарських машин, верстатів, будівельно-шляхового й підйомно-транспортного обладнання, машин для легкої та харчової промисловості. Морське й річкове суднобудування (Миколаїв, Херсон, Керч), судноремонт (Одеса, Іллічівськ, Херсон, Севастополь) – це найдавніші галузі промисловості реґіону. Тут будують судна найрізноманітнішого призначення. Машинобудівний комплекс України містить значний науково-виробничий потенціал, тут зосереджена третина промислово-виробничих фондів і майже половина промислово-виробничого потенціалу країни. Висновки Отже, машинобудування - комплексна галузь промисловості, яка виробляє знаряддя праці для господарства і техніку оборонного, виробничого та побутового призначення. У розвинутих країнах питома вага машинобудування становить 30 -50% промислової продукції; у країнах, що розвиваються, - 18 - 20%. Машинобудування є однією з провідних галузей промисловості, матеріальною основою технічного переозброєння економіки. Важливою умовою розміщення машинобудівних галузей є наявність в регіоні кваліфікованої робочої сили, потреба регіону в продукції галузі, паливо- та енергозабеспеченість, забезпеченість транспортом. Виділяють наступні групи в машинобудуванні: Галузі з високою металомісткістю, низькою працемісткістю продукції, які доцільно розміщувати біля металургійних баз; Галузі з середньою металомісткістю, невисокою працемісткістю й транспортабельністю готової продукції за невеликих обсягів її випуску; Галузі, які випускають масову продукцію з високою працемісткістю і фондомісткістю, які розміщуються в центрі машинобудування; Галузі точного машинобудування. Виділяють наступні галузі: металообробне устаткування; транспортне машинобудування; автомобілебудування; вантажне автомобілебудування; виробництво автобусів; морське машинобудування; с/г машинобудування; авіа- та ракетобудування. Машинобудівні підприємства розподіляються на заводи повного циклу і складальні. До складальних належать підприємства, що отримують від суміжників до 50% комплектуючих виробів. Світове машинобудування поділяється на загальне, транспортне, електротехніку, включаючи електроніку. Основні типи розміщення підприємств: 1) машинобудування великих центрів - різноманітне, трудомістке, неметаломістке (Київ, Токіо, Париж) 2) машинобудування, яке формується на металургійних базах, - метало містке, важке; енергомашинобудування - Харків( Україна), Пітсбург (США), Дуйсбург (ФРН) 3) машинобудування як обслуговуюча галузь - верстатобудування, виробництво різного технологічного обладнання - Техас (США), Баден - Вюртемберг (ФРН), Ланкшир (Великобританія) 4) машинобудування транспортних вузлів - суднобудування в портах, локомотиво-вагонобудування в залізничних вузлах - Миколаїв (Україна), Лос - Анджелес (США), Токай (Японія) 5) машинобудування на місці традиційних кустарних металопромислових центрів -Бірмінген (Великобританія), Ескільтуна (Швеція) 6) машинобудування (головним чином складання) нових індустріальних країн (Сінгапур, Корея). На Північну Америку (США, Канаду, Мексику) припадає 1/3 світового машинобудування. Цей регіон виступає на світовому ринку як експортер продукції важкого машинобудування високої складності і наукомістких галузей. На Західну Європу припадає 25 - 30%.Це в основному регіон виробництва продукції масового машинобудування. Третій регіон - Східна і Південно - Східна Азія (близько 20% продукції світового машинобудування). В країнах, що розвиваються, машинобудування розвинуте неоднаково. Якщо в країнах Південно - Східної Азії рівень його практично не відрізняється від розвинутих країнах, то в інших - машинобудування представлене тільки ремонтними та складальними підприємствами. В окремих країнах розміщення машинобудування залежить від багатьох факторів. Так, підприємства з виробництва метало місткого обладнання для самого машинобудування, чорної металургії, хімічної промисловості, енергетики знаходяться в районах чорної металургії (північний схід США, Донбас в Україні, Урал у Росії, Верхня Сілезія в Польщі). Приладобудування, радіоелектроніка, виробництво точних машин розміщуються в районах, які мають трудові ресурси високої кваліфікації. У розташуванні підприємств, що випускають побутові прилади і машини, велику роль відіграють споживчий фактор купівельний попит. Одна з головних галузей машинобудування - автомобілебудування. Воно значною мірою визначає стан економіки найбільших розвинутих країн. У світі щорічно виробляється 50 млн. і вантажних автомобілів. Основні виробники автомобілів - Японія, США, ФРН, Франція. До найбільших автомобільних фірм світу належать “Дженерал моторе”, “Форд”, “Крайслер” (США), “Тойота”, “Ніссан”, “Хонда” (Японія), “Фольксваген” (ФРН), “Фіат” (Італія) та ін. У світовому суднобудуванні провідні позиції у Японії, Кореї, ФРН, Бразилії. Дуже важливу роль в машинобудівному комплексі світу відіграють інші галузі транспортного машинобудування (вагонобудування, літакобудування), а також верстатобудування, електроніка, приладобудування та ін. Список використаної літератури Розміщення продуктивних сил: Посібник / Тарангул Л.Л., Горленко І.О., Євтушенко Г.І. - К., 2000 - 264 с. Алаев А.Б. Социально-экономическая география. Понятийно-терминологический словарь. – М.: Мысль, 1983. – 350 с. Берзинь И.Э., Калинина .П. Экономика машиностроительного производства. – М.: Высшая школа, 2004. – 303 с. Гаврилюк О.В. Румянцев А.П. Економічна інтеграція в сучасному світі. – К.: Наук. думка, 1991. – 400 с. Географічна енциклопедія України. – К.: Українська енциклопедія. – т. 1 – 1989; т. 2 – 1990; т. 3 – 1993. Звіт про світовий розвиток / Наук. ред. В.А. Колибанов. – К.: Абрис, 2006. – 293 с. Карпунин М.Г. Перестройка и модернизация машиностроения: экономический аспект. – М.: Машиностроение, 2004. – 271 с. Киреев А. Международная экономика. Часть первая .-М.: Международные отношения, 1998 .-416 с. Киреев А. Международная экономика. Часть вторая .- М.: 1999 .- 488 с. Крыжановский Б.Н. Потенциал машиностроения. – К.: Наук. думка, 1994. – 351 с. Максаковский В.П. Географическая картина мира. Ч. 2. Региональная характеристика мира. – Ярославль: Верхне-Волжское изд., 2002. – 559 с. Международные экономические отношения. – В 2-х томах. – Т. 2. – Под общ. ред. Р.И. Хасбулатова. – М.: Изд-во «Новости», 2001. – 362 с. Паламарчук М.М., Паламарчук О.М. Економічна і соціальна географія України з основами теорії .- К.: Знання, КОО, 1998 .- 416 с. Пилипенко О.И. Всемирное хозяйство: опыт политико-экономического исследования. – М.: Изд-во МГУ, 2003. – 143 с. Топчієв О.Г. Теоретичні основи регіональної економіки: Навч. посібник .-К.: Вид-во УАДУ, 2005 .- 191 с. Додатки Додаток 1 Таблиця 1. Структура машинобудівного комплексу світу Назва підгалузі Що виробляєтеся І 2 І. ВАЖКЕ ЕНЕРГЕТИЧНЕ ТА ТРАНСПОРТНЕ МАШИНОБУДУВАННЯ 1 Енергетичне машинобудування а) турбобудування б) котлобудування Виробництво парових, гідравлічних і газових турбін, обладнання Парові казани, енергетичні атомні реактори тощо 2 Дизелебудування Дизелі, дизель-генератори, дизельні електростанції 3 Металургійне машинобудування Прокатні та трубні стани, обладнання для мартенів 4 Гірничошахтне та гірничорудне машинобудування Шахтні електровози, вагонетки, кріплення, підйомники, комбайни, транспортери 5 Підйомно-транспортне машинобудування а) кранобудування б) крани для будівництва Мостові, металургійні, портальні крани Крани на залізничному, автомобільному, пневмоколісному та гусеничндму ходу, баштові крани, ліфти 6 Залізничне машинобудування Локомотиви, вагони: вантажні, пасажирські, промислові, вагони метро, трамваї II. ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНА ПРОМИСЛОВІСТЬ 1 Електротехнічне машинобудування та устаткування Електродвигуни, електрогенератори, трансформатори, конденсатори 2 Кабельна промисловість Кабелі, приводи сильного та слабкого струму, шнури 3 Електролампова промисловість Освітлювальні лампи розжарювання, люмінесцентні та ртутно-кварцеві лампи 4 Електроізоляційні вироби Електроізоляційні вироби, ізолятори із скла, фарфору, кераміки III. ХІМІЧНЕ ТА НАФТОВЕ МАШИНОБУДУВАННЯ 1 Хімічне машинобудування Технологічне устаткування і апаратура для хімічної промисловості 2 Полімерне машинобудування Устаткування для переробки гуми, пластмас та інших полімерних матеріалів 3 Виробництво нафтопромислового та бурового геологорозвідувального устаткування 4 Устаткування для целюлозно-паперової промисловості Устаткування для виготовлення паперу, картону, целюлози IV. ВЕРСТАТОБУДІВНА ТА ІНСТРУМЕНТАЛЬНА ПРОМИСЛОВІСТЬ 1 Виробництво металорізальних верстатів Металорізальні верстати усіх видів 2 Виробництво деревообробних верстатів Деревообробні верстати, лісопильні рами, автоматичні лінії для деревообробної промисловості 3 Ковальсько-пресувальне устаткування Преси, молоти, поточні лінії для обробки металу 4 Ливарне устаткування Ливарні машини V, ПРИЛАДОБУДУВАННЯ 1 Виробництво електровимірювальних приладів Щитові підсилювачі, стабілізатори, електролічильники 2 Виробництво радіовимірювальних приладів Прилади вимірювання струму, напруги, потужності, частоти 3 Виробництво оптичних і оптико-механічних приладів і апаратури Геодезичні та астрономічні прилади, фотоапаратура, кіноапаратура, оптичні та оптико-механічні прилади 4 Виробництво приладів часу Годинники побутові, технічні, спеціальні 5 Виробництво приладів для фізичних досліджень, медицини, біології VI. ПРОМИСЛОВІСТЬ ЗАСОБІВ ОБЧИСЛЮВАЛЬНОЇ ТЕХНІКИ 1 Виробництво технічних носіїв інформації Обчислювальні комплекси і машини VII. АВТОМОБІЛЬНА ПРОМИСЛОВІСТЬ 1 Автомобільна промисловість Автомобілі всіх видів, автобуси, автотягачі автомобільні та тракторні причепи, трейлери, тролейбуси, автоагрегати, двигуни тощо 2 Виробництво мотоциклів та велосипедів Мотоцикли, мотоколяски, моторолери, мопеди, велосипеди, двигуни до мотоциклів і мопедів; запасні частини VIII. СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ І ТРАКТОРНЕ МАШИНОБУДУВАННЯ 1 Тракторне машинобудування Тракторні двигуни, трактори, агрегати, запасні частини 2 Сільськогосподарські машини Ґрунтообробні та посівні машини, розкидувачї добрив, машини для збирання зерна 3 Машини для тваринництва і кормовиробництва Машини для механізації тваринництва, птахівництва; заготівлі кормів і кормовиробництва IX. БУДШЕЛЬНО-ІШІЯХОВЕ МАШИНОБУДУВАННЯ 1 Виробництво шляхових та : землерийних машин Екскаватори, грейдери, землесоси, бульдозери, скрепери, катки, снігонавантажувачі, шляхоукладачі 2 Виробництво будівельних машин Бетоно- і розчинозмішувальні машини, будівельно-оздоблювальні машини X, ВИРОБНИЦТВО УСТАТКУВАННЯ ДЛЯ МЕШОРАТИВНОЇ І ТОРФОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ XI. КОМУНАЛЬНЕ МАШИНОБУДУВАННЯ 1 Устаткування для комунального господарства Протипожежне устаткування, машини для перевезення сміття 2 Устаткування для підприємств побутового обслуговування Спеціальне устаткування для хімчисток, фарбування, прання XII. МАШИНОБУДУВАННЯ ДЛЯ ЛЕГКОЇ ТА ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ 1 Устаткування для текстильної промисловості Бавовноочисне, фарбувальне, оздоблювальне устаткування, виробництво веретен 2 Устаткування швацьке і трикотажне ' Швейні машини, виробництво; голок 3 Устаткування для взуттєвої, шкіряної та хутряної промисловості Технологічне обладнання для промисловості 4 Устаткування для харчової промисловості Автоматичні лінії для харчової промисловості, млини, елеватори, зерносховища ХІІІ. ПРОМИСЛОВІСТЬ ПОБУТОВИХ ПРИЛАДІВ І МАШИН 1 Виробництво швацьких машин, холодильників, морозильників Швацькі та електропобутові машини і прилади, пральні машини, пилососи, електронагрівальні прилади ХІV. АВІАЦІЙНА ПРОМИСЛОВІСТЬ Авіатехніка ХV. ОБОРОННА ПРОМИСЛОВІСТЬ Оборонна техніка XVI. СУДНОБУДІВНА ПРОМИСЛОВІСТЬ Судна всіх типів, спортивні судна, яхти, човни XVII. РАДІОПРОМИСЛОВІСТЬ Радіоапаратура виробничого призначення XVIII. ПРОМИСЛОВІСТЬ ЗАСОБІВ ЗВ’ЯЗКУ Радіоприймачі, радіоли, телевізори, магнітофони ХІХ. ЕЛЕКТРОННА ПРОМИСЛОВІСТЬ Електронна техніка, інтегральні мікросхеми XX. ВИРОБНИЦТВО СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО І ГОРОДНЬОГО РЕМАНЕНТУ Садово-городній реманент: лопати, граблі, коси, серпи, вила тощо XXI. РЕМОНТ МАШИН І ОБЛАДНАННЯ Ремонт верстатів, автомобілів, приладів, суден, локомотивів тощо Додаток 2 Таблиця 2. Виробництво автомобілів у 2008 р. (млн шт.) Місце країни Разом Легковики 1 США 13,6 Японія 8,5 2 Японія 10,8 США 7,4 3 Франція 3,6 Франція 3,2 4 Росія 2,5 Іспанія 1,8 5 Республіка Корея 2,3 Республіка Корея 1,8 6 Канада 2,2 Великобританія 1,5 7 Іспанія 2,1 Італія 1,3 8 Великобританія 1,7 Канада 1,3 9 Італія 1,5 Росія 0,9 10 Бельгія 0,5 Бельгія 0,4 Додаток 3 Таблиця 3. Обсяги виробництва металообробного устаткування в провідних країнах світу, 2008 р. (млн. дол.) Місце країни Країна Всього Металообробні верстати Ковальсько-пресувальне устаткування 1 Японія 9746,3 8259,6 1486,7 2 ФРН 6566,9 4465,5 2101,7 3 США 4597,6 3222,3 1375,3 4 Італія 3569,9 2221,3 1348,6 5 Швейцарія 1838,4 1486,1 352,4 Додаток 4 Таблиця 4. Перша десятка країн приладобудування — виробників продукції, 2008 р. Місце країни Радіоприймачі Годинники Фотоапарати Кольорові телевізори Побутові холодильники 1 Гонконг Гонконг Японія Японія США 2 КНР Японія США КНР КНР 3 Малайзія КНР Гонконг ФРН Японія 4 Сінгапур Росія КНР Росія Італія 5 Японія Швейцарія Росія Великобританія Республіка Корея 6 Республіка Корея США Великобританія США ФРН 7 США Республіка Корея ФРН Італія Росія PAGE PAGE 27 HYPERLINK "http://www.ukrreferat.com/" www.ukrreferat.com – лідер серед рефератних сайтів України!

Похожие записи