HYPERLINK «http://www.ukrreferat.com/» www.ukrreferat.com – лідер
серед рефератних сайтів України!

Тема. Макроекономічна нестабільність

Важливою особливістю економіки, яка спирається на ринкові відносини, є
її нестабільність. Розвиток ринкової економіки протягом останніх двох
століть засвідчує, що зростання виробництва періодично чергується з його
падінням. У роки падіння ВВП безробіття зростає, ціни падають, а
прибутковість зменшується. У роки зростання ВВП підвищується рівень
зайнятості населення, зростають

ціни і збільшуються прибутки. Такі коливання в економіці відбуваються не
хаотично, а в формі економічних (ділових) циклів, які складаються із
чотирьох фаз:

криза (або падіння);

депресія (або застій);

пожвавлення;

піднесення (або зростання).

Вихідною фазою економічного циклу слід вважати кризу, яка порушує
нормальний поступальний хід економічного розвитку. Всі наступні фази
відновлюють його. При цьому кожна попередня фаза створює передумови для
її власного відмирання та виникнення наступної фази. Незважаючи на те,
що економічні цикли складаються з одних і тих самих фаз, вони суттєво
різняться за тривалістю та амплітудою коливань.

Принциповим є питання про причини циклічних коливань. До найбільш
значних причин можна віднести:

великі технічні нововведення, які з’являються нерегулярно і зумовлюють
коливання в діловій активності;

політичні перевороти, різка трансформація соціально-економічної системи,
війна та інші випадкові події системного характеру;

помилкові рішення в грошово-кредитній політиці, які супроводжуються
появою надмірної кількості грошей або надмірним вилученням грошей з
обігу;

різкі зміни в зовнішніх умовах функціонування національної економіки
(зростання цін на імпортні енергоносії, фінансова криза у торгових
партнерів тощо).

У макроекономіці не існує єдиної теорії економічного циклу. Але
безперечним є те, що в кінцевому підсумку циклічні коливання
викликаються суттєвими змінами в сукупному попиті або сукупній
пропозиції. Якщо попит в економіці падає, то це спричиняється до падіння
виробництва, збільшення безробіття і зниження цін. Якщо падає
пропозиція, то це зумовлює падіння виробництва і збільшення безробіття
за одночасного зростання цін. Одним із основних індикаторів економічної
нестабільності є зайнятість. Рівень зайнятості виявляється через рівень
безробіття (РБ), який характеризує співвідношення у відсотках між
чисельністю безробітних (ЧБ) і чисельністю робочої сили (ЧРС):

Залежно від причин, які викликають безробіття, розрізняють три його
види: фрикційне, структурне, циклічне. При цьому фрикційне та структурне
безробіття інтегруються в категорію «природне безробіття», тобто
безробіття, яке є внутрішньою або природною потребою для функціонування
економіки.

o

!Залежно від рівня безробіття розрізняють повну та неповну зайнятість.
Повну зайнятість не слід ототожнювати з нульовим рівнем безробіття.
Повна зайнятість — це зайнятість на рівні природного безробіття, а ВВП,
яке виробляється в умовах повної зайнятості, є потенційним ВВП (ВВПп).

Якщо фактичний рівень безробіття (РБф) перевищує його природний рівень
(РБп), то це свідчить про виникнення циклічного безробіття, яке є
ознакою неповної зайнятості. Воно викликається загальним падінням попиту
в економіці, в тому числі й на ринку праці. За цих умов певна частка
робочої сили не використовується для виробництва ВВП. Це викликає
відставання фактичного ВВП (ВВПф) від ВВПп. Чим вище циклічне
безробіття, тим більшим є відсоток відставання (в) і тим більшу величину
ВВП втрачає економіка (ВВПв). Американський вчений Оукен емпірично
виявив залежність, за якою кожний відсоток циклічного безробіття
викликає 2,5 % відставання ВВПф від ВВПп. Це отримало назву закона
Оукена. Якщо спиратися на цей закон, то можна обчислити втрати ВВП на
кожному рівні циклічного безробіття. Це обчислення можна здійснити на
базі таких рівнянь:

Іншим індикатором економічної нестабільності є інфляція. Показником
інфляції є темп інфляції (і), який вимірюється за допомогою індексів
цін. Якщо потрібно визначити темп інфляції щодо базового періоду, то він
обчислюється як різниця між індексом цін в аналізованому періоді (Рt) та
індексом цін в базовому періоді, який приймається за 100 %: і = Рt –
100. Якщо треба визначити темп

інфляції щодо попереднього періоду, який не є базовим, то він
обчислюється з урахуванням індексу цін попереднього періоду (Рt–1) за
формулою:

Інфляцію можна класифікувати за різними ознаками: залежно від темпів
інфляції — помірна (повзуча), висока (галопуюча), дуже висока
(гіперінфляція); залежно від кінцевих причин її виникнення — інфляція
попиту та інфляція витрат; залежно від рівня її передбачення — очікувана
та неочікувана інфляція.

Інфляція створює для суспільства певну небезпеку і викликає негативні
соціально-економічні наслідки. Негативний вплив інфляції на економіку
полягає в тому, що вона, з одного боку, по-різному знецінює номінальні
доходи економічних суб’єктів і завдяки цьому деформує їх розподіл; з
іншого — дезорієнтує управлінські рішення і тим самим знижує рівень
керованості економічними процесами.

Похожие записи