.

Квітковий годинник Карла Ліннея (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
1 2179
Скачать документ

Квітковий годинник Карла Ліннея

Квітковий годинник змінюється в залежності від географічної широти і
довготи дня.

Більшість квітів розкриваються рано-вранці, а з десятої години вечора
деякі квіти вже починають закриватися. І тільки смілка розкривається
ввечері.

Перший “годинник Флори” склав шведський вчений Карл Ліней. Пізніше
спостереження продовжували інші вчені і любителі природи.

ГОДИННИК КАРЛА ЛІННЕЯ

Шведський природознавець — ботанік, зоолог і лікар — Карл Лінней —
видатний учений XVIII століття. У 1735 році у віці 28 років він став
доктором медицини. І в тому ж році опублікував свою основну працю під
назвою «Система природи», що уславила його ім’я. Ця праця за життя
Ліннея витримала 12 видань! І щоразу автор доопрацьовував її, уточнював,
доповнював.

У своїй «Системі природи» Карл Лінней вперше запропонував наукову
класифікацію відомих тоді рослин і тварин. Свого часу славетний учений
Стародавньої Греції Арістотель описав 454 види тварин. Відтоді минуло
два тисячоліття. Вчені виявили і вивчили велику кількість нових видів
тварин. Карл Лінней описав 4200 видів тварин і розділив їх на шість
класів: ссавці, птахи, амфібії, риби, черви і комахи. Рослини він
розділив на 24 класи.

Класифікація рослин і тварин, яку запропонував Лінней, далеко не
бездоганна. Так, рослини він згрупував за зовнішніми ознаками квіток, а
не за справжнім спорідненням між близькими видами. Не зовсім вдалою була
і класифікація тварин. До класу амфібій, наприклад, Лінней включив не
лише земноводних, а й плазунів. А до класу червів зарахував усіх відомих
на той час безхребетних тварин, за винятком комах. Але не треба
забувати, що Карл Лінней жив і працював у середині XVIII століття (він
помер 1778 року), коли природничі науки були ще в зародковому стані.
Отже, на ті часи його систематика тварин і рослин була великим кроком
вперед і сприяла подальшому розвитку біологічних наук.

Особливу пристрасть Карл Лінней мав до рослин. Багато часу він присвятив
вивченню рослин різних країн і континентів, зібраних в ряді відомих
європейських колекцій-гербаріїв. Сам він особисто вивчив і описав
близько 1500 видів рослин.

Лінней не лише вивчав будову рослин, він цікавився також питаннями
їхньої фізіології — ростом, цвітінням, плодоносінням. При цьому він
помітив, що в деяких рослин квітки розкриваються вранці, в інших —
вдень, у третіх — надвечір, а у четвертих — вночі. І закриваються вони
також в певній послідовності, кожна у свій час. Це навело вченого на
думку зробити квітковий годинник — «годинник флор».

Спершу Лінней ретельно спостерігав за рослинами і записував, о котрій
годині розкриваються чи закриваються їхні квіти. Він склав список
приблизно 50 рослин, які вказували йому години дня. Затим він зібрав ці
рослини і висадив їх у себе в саду на спеціальну клумбу, розташувавши їх
так, щоб, глянувши, можна було б з достатньою точністю визначити час. А
квітки й справді поводилися, як годинник. Так, у козельця квіти
розкривалися о 3—4-й годині ранку, а закривалися о 9—10-й годині ранку,
у цикорію відповідно о 4—5-й і 10-й, у нечуйвітру зонтичного о 6-й ранку
і о 5-й дня, в осоту городнього о 6—7-й і 12-й, у безсмертника—о 7—8-й
годині ранку і о 2-й дня,

у маїсу — о 5-й і о 7-й вечора, у білої лілії — о 5-й і о 8-й вечора.

Квітковий годинник Карла Лшнея — не універсальний посібник для людей
усіх країн світу, оскільки життя скрізь проходить за місцевим часом, в
різних районах Землі біологічні процеси у рослин і тварин виявляються
по-різному. Перевірка і порівняльні спостереження показали, що годинник
Ліннея придатний в основному для районів, розташованих на рівні 60
градусів північної широти. Інакше кажучи, квіткові годинники в різних
широтах «ходять» по-різному. В Московській області, наприклад, квітки
осоту городнього розкриваються пізніше — о 1—2-й годині дня. Квітки
цикорію розкриваються о 6—7-й годині ранку, а закриваються о 3—4-й
годині дня.

Як же пояснити здатність квіток рослин до розкривання й закривання о
певній порі? Як розвинулось у рослин таке пристосування до умов життя?
Про фізіологічні механізми здатності листків і квіток рослин рухатися ми
вже говорили у попередньому нарисі — «Лісові компаси». Що ж до
періодичності цих рухів, добової ритміки їх, то вона передусім пов’язана
з впливом сонячних променів. Саме схід і захід сонця визначають характер
життя і діяльності чи функціонування всіх живих істот — тварин, рослин і
людей. У процесі еволюційного розвитку в них розвинулася здатність
орієнтуватися в часі і поринати в сон або прокидатися. Інакше кажучи, в
них з’явився так званий внутрішній біологічний годинник, який регулює
їхню добову активність. Певний вплив на добові ритми справляють також
вологість і температура повітря.

У середній смузі Росії рослини розкривають свої квіти в такі години: о
5-й ранку — шипшина, цикорій; о 6-й — кульбаба, польова гвоздика, білий
повій, рудуватий лілійник і о 7-й — дзвоники, картопля, нечуйвітер
зонтичний. В цей час із водяних глибин ставків та озер випливають на
поверхню великі зелені пуп’янки білого латаття і під ласкавими променями
сонця розгортаються у білосніжні квітки.

О 8-й годині ранку розкривають свої квітки нагідки і чорнобривці; о 9-й
— рожеві квітки смілки, о 10-й—-мати-й-мачуха, квасениця. Пізніше за
інші, близько 11-ої години ранку, розкриває свої квітки шпергель —
дрібний бур’ян, що акуратно вказує на час від весни до осені.

4

4

Квітуючі рослини, як правило, люблять тепло і сонце. Тому так яскраво
міняться їхні квітки у вранішню пору і ваень. А деякі рослини не
терплять спеки і яскравого сонця і поспішають позакривати свої квіти. До
таких належить козелець. Вранці він прокидається одним з перших і
розкриває свої пелюстки ще до схід сонця, на світанку, але вже о 9—10-й
годині ранку закриває їх. Приблизно так само поводиться і льон. Опівдні
закриває свої пелюстки осот польовий.

О 14—15-й годині закриваються квітки картоплі, кульбаб, любочок
списолистяних, а о 15—16-й годині «засинає» шпергель. Близько 16—17-ї
години згортають, оранжеві пелюстки нагідки. О 17—18-й годині
закриваються квітки мати-й-мачухи, жовтцю, квасениці. О сьомій годині
вечора біле латаття стуляє зелені чашолистки, закриває квітку і поринає
у воду. О 20-й годині, відчуваючи прохолоду, закривають квітки лілійник
та шипшина.

Під вечір освітленість спадає, температура повітря знижується — і
теплолюбні рослини закривають свої квітки. У зв’язку з цим припиняють
польоти і денні комахи, а відтак улаштовуються на ночівлю і птахи, що
живляться ними. Але на цьому ланцюг взаємозв’язків у природі не
обривається. Після 8-ї години вечора розкриваються білі квітки запашного
тютюну, їх добре видно в темряві, вони різко пахтять і цим приваблюють
нічних метеликів-запильників. У цей же час розкриваються пуп’янки
енотери, її яскраві жовті квітки мають різкий запах, живуть вони лише
одну ніч, а потім в’януть. Після 9-ї години вечора розкриваються квітки
горицвіту.

Біологічний годинник рослин на Україні має власний «хід», пов’язаний з
місцевим часом, географічним положенням і кліматичними умовами. Було б
дуже добре, якби школярі й учителі-біологи в різних областях України
самі провели спостереження за добовим ритмом квіток рослин і уклали свій
«годинник флор», як це колись зробив Карл Лінней.

Про те, що у тварин і рослин спостерігається періодичне, повторення
життєвих процесів, їх циклічність, знали вже стародавні вчені, зокрема
Гіппократ і Арістотель. Вивчення цих явищ у наступні століття і особливо
в останні десятиліття й роки привело до виникнення вчення про біологічні
ритми і годинники.

Періодичне повторення підвищеної активності й спокою — закономірність
для всіх живих організмів, його дотримуються і рослини, і тварини, і
людина. Власне, це було помічено передусім і найкраще саме в людей.
Зміна сну й неспання, добові коливання температури тіла, пульсу,
споживання кисню, виділення вуглекислоти тощо

відбувається в організмі людини буквально по годинах. Причому найбільші
з цих показників відзначено близько 16—18-ї години, а найменші — близько
5—7-ї години ранку. Температура тіла здорових людей буває максимальною о
6-й годині вечора, а мінімальною — о 4-й годині ранку. Приблизно так
змінюється і кров’яний тиск.

Фізіологи й лікарі виявили добову ритміку в діяльності печінки, шлунка,
кишечника, органів виділення, залоз внутрішньої секреції, в обміні
речовин і навіть у біохімічному складі крові. Вивчення електричної
активності мозку в людей показало, що навіть коли людина спить,
активність ритмічно змінюється кожні 90 хвилин. В цілому, як стверджують
фахівці з біоритмології, у людей вже виявлено близько 100 змін у роботі
різних органів і систем організму, що періодично змінюються упродовж
доби.

Виникнення біологічних ритмів у живих організмів відбувалося в процесі
їхнього еволюційного розвитку і пов’язано з впливом діяльності Сонця та
інших зовнішніх факторів. Зміна пір року, зміна дня і ночі, як і
найважливіші фактори зовнішнього впливу, призвели до того, що у тварин і
рослин розвинулися пристосувальні реакції, які повторюються з певною,
навіть строгою закономірністю. Так виникли і закріпилися різноманітні
біологічні ритми. Причому вони бувають не лише добовими, я й
багатоденними, місячними, річними. В більшості випадків вони спадкові —
передаються з покоління в покоління, але є й такі періодичні явища в
житті тварин і рослин, які виявляються під впливом умов зовнішнього
середовища.

Загальновідомі такі періодичні явища в житті рослин, як весняний рух
соків, розпукування листків, цвітіння і плодоносіння, осіннє скидання
листя та багато інших. В основному це пов’язано з впливом сонячної
енергії. Різні рослини здатні «підладжуватися» під тривалість дня, і
залежно від цього деякі з них цвітуть навесні, а інші влітку або навіть
восени. І добові ритми у рослин, як ми, вже говорили, пов’язані з Сонцем
і освітленістю Землі.

Вчені продовжують працювати над вивченням біологічних ритмів у житті
рослини і дедалі глибше проникають у механізми, що управляють ними.
Результати їхніх досліджень будуть мати не лише величезне наукове,
загально біологічне значення. А й практичне.

ЛІТЕРАТУРА:

Заянчковський І. – “Живі барометри, компаси, сейсмографи”, 1986 р. –
ст.. 181-186.

Генкель П.А. – “Фізіологія рослин”, 1970 р., ст. 152-156; ст. 168-170.

Максимова Р.А. – “Квітковий годинник”, 1972 р. ст. 2-19.

Гродзинський А.М. – “Пам’ять рослин”, 1996 р. ст. 22-23.

Дитяча енциклопедія.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020