HYPERLINK «http://www.ukrreferat.com/» www.ukrreferat.com – лідер
серед рефератних сайтів України!

Реферат з основ зоології

на тему:

«Клас комахи»

ПЛАН

Вступ

1. Загальна характеристика класу комах

2. Зовнішня будова

3. Поширення та різноманітність комах, боротьба з шкідниками, вплив на
рослини

Висновки

Список використаної літератури

Додатки

Вступ

Комахи — справжні наземні безхребетні. Клас налічує близько 1 млн видів.
Вивчаючи клас комах, слід зазначити їх винятково велику роль як у житті
людини, так і в природних процесах. У зв’язку з тим що комахи становлять
значну частку наземної фауни, вони істотно впливають на рослинний і
тваринний світ Землі. Комахи зустрічаються в усіх районах суші, в тому
числі в пустелях, високо в горах і в полярних районах.

Існування багатьох комах тісно пов’язане з життям рослин. Під час
масового розмноження комахи знищують або пошкоджують рослини на
величезних територіях. Проте крім шкоди комахи приносять велику користь
рослинництву як запилювачі квіткових рослин. У ході еволюції виробилась
чудова взаємна пристосованість між багатьма видами комах і квіткових
рослин (наприклад, у рослин є різні пристосування для запилення їх
певними видами комах, а у комах довжина і форма хоботка чітко відповідає
будові квітки тих рослин, які вони запилюють).

Комахи руйнують відмерлі частини рослин. Багато видів комах та їхні
личинки беруть участь у ґрунтоутворювальних процесах, прискорюють
утворення перегною. Багато хребетних (риби, земноводні, плазуни, птахи і
ссавці) живляться комахами, що перебувають на різних стадіях розвитку.

1. Загальна характеристика класу комах

Тіло (довж 0.2 мм — 33 см) з хітинізованим покривами, поділяється на
головний і черевний відділи, кожний з яких складається з окремих
сегментів (кілець), сегменти голови злиті. На голові розміщені пара
членистих вусиків (антени), ротові придатки, органи зору; на грудях —
кінцівки: 3 пари членистих ніг і 1-2 пари крил; на кінці черевця —
статеві і хвостові придатки (церки), іноді жало. Травна система
починається ротовою порожниною, в яку входять прооки слинних залоз.
Травний відділ з 3 відділів: передньої, середньої і задньої кишки;
довжина і об’єм його залежать від роду їжі та її поживності. Органи
виділення головним чином мальпігієві судини. Кровоносна система
незамкнена, функцію серця виконує спинна судина, функцію крові —
гемолімфа. Нервова система побудована за типом нервового ланцюжка;
центральна нервова система включає мозковий ганглій (головний мозок),
підглотковий ганглій, сегментарні ганглії черевного ланцюжка. Дихання
органи — трахеї (у вондих зябро-трахеї), що відкриваються назовні
дихальцями. Чуттів органи (зору — фасеткові очі та прості очки, слуху —
тимпанальний апарат, дотику — чуттєві волоски, нюху — ямки, волоски,
рівноваги — хордотональний апарат та ін.) досягають великої
різноманітності, в основі їх будови лежать т.зв. сенсили, розкидані по
різних частинах тіла поодиноко або зібрані у великі скупчення. Більшість
видів К. фітофаги, є всеїдні (таргани), хижаки, що поїдають ін. комах,
молюсків, червів тощо, копрофаги (гнойовики), кровисисні (комарі, воші,
блохи).

Майже всі комахи роздільностатеві. Розвиток з перетворенням
(метаморфоз), яке буває повним (коли личинка, що різко відрізняється від
дорослої особини, перетворюється на лялечку, зякої виходить доросла
комаха), або неповним (личинка, що вийшла з яйця, має вигляд, близький
до імаго). Відомо бл. 1.5 млн. видів К., поширених від Антарктиди до 84°
нп. широти. Більшість комах наземні форми, багато видів живе в землі,
деякі в прісних водах, окремі — в морях.

Класифікація комах досить складна,існує кілька різних систематик. За
однією з них комахи поділяються на два підкласи: ектогнатних, або
прихованощелепних (Ectognatha). Ектогнатні об’єднують три ряди:
безвусикові, ногохвости, двохвістки. Ектогнатних ділять на
первиннобезкрилих з 1 рядом — щетинкохвости та крилатих, куди належать
переважна більшість комах з неповним перетворенням: одноденки, бабки,
терміти, таргани, богомоли, веснянки, прямокрилі, сіноїди, пухоїди,
воші, рівнокрилі, клопи та ін. і комахи з неповним перетворенням: жуки,
сітчастокрилі, верблюдки, метелики, перетинчастокрилі, блохи, двокрилі
та ін. За іншою систематикою комах поділяють на 2 підкласи: нижчі або
первиннобезкрилі (Apterygota), та вищі комахи, або крилаті (Pterygota).
Більшість комах приносять користь як запилювачі рослин; деякі види
виробляють речовини (мед, віск, шовк, природні фарби), які
використовуються людиною як харчові продукти та сировина для
промисловості. Багато комах — шкідники сільського та лісового
господарств, окремі — переносники збудників хвороб і паразитів людини,
тварин або рослин або самі є паразитами. Наука, що вивчає комахи,
називається ентомологією.

Клас комахи включає понад 1 млн видів.

2. Зовнішня будова

Тіло комах розділене на три відділи: голову, груди та черевце. Голова
утворюється з шести сегментів, що повністю зливаються у дорослої комахи.
Перший і третій сегменти не мають придатків, другий несе пару вусиків
{антен); на четвертому, п’ятому та шостому сегментах розвиваються парні
частини ротового апарату — верхні щелепи (мандибули), нижні щелепи
(максили) і нижня губа. Вусики за будовою і розміром дуже варіюють і є
важливою систематичною ознакою. Вони можуть мати ниткоподібну,
пластинчасту, булавоподібну та інші форми. Розвиток і форма щелеп і
нижньої губи залежать від характеру живлення.

Виділяють такі основні типи ротового апарату:

гризучий (таргани, жуки, мурахи, личинки метеликів);

гризучо-лижучий (бджоли, джмелі);

колючо-сисний — нижня губа утворює довгий хоботок, а щелепи
перетворюються на колючі щетини (комарі, попелиці);

сисний — хоботок розвивається з нижніх щелеп, а верхні повністю
редукуються (метелики);

лижучий — утворений нижньою губою (мухи).

У багатьох дорослих комах, які не живляться ротові органи взагалі не
розвинені (одноденки).

Комахи здатні рухати головою. Рухи ці в більшості випадків обмежені
однією площиною (вертикальною або горизонтальною), і лише богомоли
можуть повертати голову в декількох площинах.

Груди складаються з трьох сегментів, які несуть три пари членистих
кінцівок. Залежно від способу пересування комахи кінцівки за будовою
можуть бути:

ходильні або бігальні (паличники, багато жуків);

стприбальні (саранові, коники, блохи);

риючі (капустянки, жуки-карапузи);

хапальні (богомоли);

плавальні (жуки-плавунці).

У більшості комах до другого і третього сегментів грудей прикріплюються
органи польоту — крила. Вони утворюються як вирости покривного епітелію
і зміцнюються жилками. У примітивніших видів передні та задні крила
однакові за будовою і функцією, яку вони виконують (бабки). У мух і
комарів розвивається лише передня пара крил, у віялохвостих — задня.
Нерідко передні крила виконують захисну функцію, перетворюючись на
надкрилля (клопи, жуки). Багато видів комах повторно втратили крила
(блохи, воші), що пов’язано з особливостями їхньої життєдіяльності.
Крила приводяться в рух літальними м’язами, що займають значний обсяг
грудного відділу.

Черевце комах утворене різною кількістю сегментів (не більше
дванадцяти). Воно майже завжди позбавлене кінцівок.

Покриви

Хітинова кутикула в усіх наземних видів укрита тоненьким шаром
воскоподібної речовини, яка перешкоджає випаровуванню води. На тілі
комах є численні волоски, що виконують функцію органів дотику або слуху.

Нервова система

Нервова система комах побудована за принципом черевного нервового
ланцюжка. Головний мозок досягає великого розвитку, особливо у
суспільних комах.

Органи чуття

Фасеткові очі комах розташовані на першому сегменті голови. Нерідко є ще
декілька простих очок (наприклад у медоносної бджоли). Багато видів
мають гарний зір. Так, бджоли можуть розрізняти форму предметів і деякі
кольори (червоний, жовтий, зелений, синьо-фіолетовий, ультрафіолетовий).
На відміну від людських, очі бджіл чутливі до поляризованого світла. Усі
комахи здатні сприймати коливання температури. Терморецептори
локалізовані у них в особливих волосках на члениках ніг. У багатьох
комах розвинені органи слуху, утворені волосками на ногах і черевці.
Дуже добре розвинені органи хімічного чуття і нюху. Смакові рецептори
містяться на ротових частинах і на лапках. Комахи чутливі до рівня
вологості повітря та магнітних полів.

Травна система

У ротову порожнину впадають протоки слинних залоз. У личинок метеликів
на нижній губі є шовковичні залози, секрет яких швидко застигає на
повітрі і використовується для плетіння коконів. Ротова порожнина веде
до стравоходу й далі до шлунка. Залозисті клітини кишківника виробляють
травні ферменти, склад яких визначається характером їжі комахи.

Дихальна система

Дихальна система представлена добре розвинненою мережею повітроносних
трубок — трахей. Трахеї відкриваються на поверхню тіла невеличкими
отворами — дихальцями. Вентиляція трахей у багатьох видів здійснюється
рухом черевця. Деякі комахи (жуки водолюби, клоп гладун) що живуть під
водою, періодично піднімаються на поверхню і запасають повітря під
надкрилами, де воно утримується волосками з незмочуваною поверхнею.

Кровоносна система

Кровоносна система незамкнена. Безбарвна гемолімфа, яка циркулює в
порожнині тіла комах, слугує для транспортування поживних речовин,
продуктів обміну, гормонів. Рух гемолімфи забезпечується скороченнями
спинної судини — серця.

Видільна система

Система виділення утворена мальпігієвими судинами — тонкими
трубкоподібними виростами кишківника. їхні вільні кінці лежать у
порожнині тіла. Розчинні продукти обміну поглинаються клітинами стінок
мальпігієвих судин і просвітами проходять у кишку. Пристосуванням для
акумуляції води у комах є жирове тіло. Внаслідок окиснення жирової
тканини виділяється велика кількість води.

Статева система та розвиток

???????¤?¤?$???????·?внутрішнє запліднення, коли сім’яна рідина
вводиться безпосередньо в статеві шляхи самки. Іноді яйця розвиваються
шляхом партеногенезу (попелиці, паличники).

Практично в усіх комах у життєвому циклі присутня личинка — їм властивий
розвиток із перетворенням. У разі розвитку з неповним перетворенням
личинка веде такий самий спосіб життя, як і доросла особина — імаго. У
разі розвитку з повним перетворенням личинка виходить з яйця на ранніх
етапах розвитку. На стадії лялечки відбувається руйнування личинкових
органів і формування органів імаго. Ріст комах супроводжується линянням.
Доросла комаха не линяє.

3. Поширення та різноманітність комах, боротьба з шкідниками, вплив на
рослини

Комахи освоїли земну поверхню, ґрунт, повітря. Деякі види повторно
заселили прісні водойми (клопи-водоміри, деякі їздці), меншість проникла
в моря (деякі двокрилі). Розміри комах варіюють у дуже широких межах.
Самці тропічного Жука-Геркулеса досягають 15 см, а самки свього 8 см,
найбільшим жуком вважається Вусач-титан гігантський — 17-18 см, деякі
види паличників — до 30 см, а найбільшим з них є Фобетікус Чана, який
досягає 357 мм у довжину, а за умови випростаних передніх ніг – усі 567
мм [1]. Розмах крил метелика совки агріппи — 28 см. Найменші комахи — до
0,3 мм завдовжки.

До комах з неповним перетворенням належать ряди Таргани, Терміти,
Прямокрилі, Воші, Клопи, Богомоли та інші. До комах з повним
перетворенням — ряди Твердокрилі, Лускокрилі, Перетинчастокрилі,
Двокрилі, Блохи та інші.

Для боротьби з шкідливими комахами поряд з механічними, хімічними та
агротехнічними методами все ширше використовують біологічні методи
боротьби, тобто знищення комах на всіх стадіях розвитку за допомогою
їхніх природних ворогів. Такими ворогами комах є жаби, ящірки, дикі
птахи, землерийки, їжаки, кроти, кажани тощо. Тому всіх цих тварин слід
оберігати і по можливості принаджувати на поля, городи, в сади й парки.
Свійську птицю за останні роки також все частіше використовують для
знищення шкідників.

Багато природних ворогів є у шкідників і серед комах. Велике значення в
знищенні шкідників належить їздцям та іншим комахам. Сонечка, наприклад,
знищують попелиць та інших шкідників. Хижі жуки (жужелиці) полюють на
гусениць непарного шовкопряда.

У спеціальних лабораторіях у великих кількостях розводять деякі види
сонечок, їздців, трихограм та інших комах, їх випускають у тих районах,
де спостерігається масове розмноження шкідників. Біологічним методам
боротьби з шкідниками рослин належить велике майбутнє.

Роль комах у природі та їхнє практичне значення. Підводячи підсумок
вивчення класу комах, слід зазначити їх винятково велику роль як у житті
людини, так і в природних процесах. У зв’язку з тим що комахи становлять
значну частку наземної фауни, вони істотно впливають на рослинний і
тваринний світ Землі. Комахи зустрічаються в усіх районах суші, в тому
числі в пустелях, високо в горах і в полярних районах.

Існування багатьох комах тісно пов’язане з життям рослин. Під час
масового розмноження комахи знищують або пошкоджують рослини на
величезних територіях. Проте крім шкоди комахи приносять велику користь
рослинництву як запилювачі квіткових рослин. У ході еволюції виробилась
чудова взаємна пристосованість між багатьма видами комах і квіткових
рослин (наприклад, у рослин є різні пристосування для запилення їх
певними видами комах, а у комах довжина і форма хоботка чітко відповідає
будові квітки тих рослин, які вони запилюють). Комахи руйнують відмерлі
частини рослин. Багато видів комах та їхні личинки беруть участь у
ґрунтоутворювальних процесах, прискорюють утворення перегною. Багато
хребетних (риби, земноводні, плазуни, птахи і ссавці) живляться
комахами, що перебувають на різних стадіях розвитку.

У зв’язку із сільськогосподарською діяльністю людини (використанням
інсектицидів для боротьби з шкідниками сільськогосподарських культур,
розорюванням земель, що веде до різкого зменшення чисельності деяких
видів дикорослих рослин, тощо) для деяких видів комах виникла загроза
зникнення. Для охорони зникаючих видів комах у нашій країні створюються
спеціальні заказники і вже багато видів занесені до Червоної книги.
Серед них два види богомолів — хижих комах, що живляться Іншими
комахами, жужелицямолюскоїд, вусач альпійський, ктир гігантський і
кілька видів метеликів: парусникполіксена, бражник — мертва голова,
бражникпрозерпіна, бражник дубовий, сатурнія мала та ін.

Висновки

Отже, комахи представляють собою досить поширену і різноманітну групу
тварин, що адаптувалися до майже любих екологічних умов земної кулі,
крім океанів.

Процвітання комах спричинене їх здатністю літати. Крім цього, малі
розміри комах і особливий тип нервової системи забезпечують перевагу над
конкуруючими з ними тваринами. Малі тварини можуть займати такі місця
проживання, які недоступні для решти тварин.

Ще одна еволюційна перевага, пов’язана з зменшенням розмірів організму,
включає зміни об’єму і сили м’язів. Мурашки, оси та ін. можуть піднімати
набагато більшу масу по відношенню до їх розмірів, ніж, наприклад, слон
чи людина. І ще одна властивість комах – характер їх поведінки, що є
результатом функції нервової системи. Він реалізуються в руховій
активності комах, що є інстинктивною.

Нервова система, зумовлюючи інстинктивну поведінку, безперечно захищає
тварину від можливих помилок і затрат часу та енергії на досягнення
певного досвіду. Прикладом такої поведінки є поведінка самки кальмара,
яка в процесі відкладення яйцеклітин прикріпляє їх до скал.

Комахи – клас тварин типу членистоногих. Тіло (довж. 0,2 мм – 33 см) з
хітинізованими покривами, поділяється на головний (голова), грудний
(груди) і черевний (черевце) відділи, кожний з яких складається з
окремих сегментів (кільце), сегменти голови злиті. На голові розміщені
пара членистих вусиків (антени), ротові придатки, органи зору; га грудях
– кінцівки (3 пари членистих ніг і 1-2 пари крил); на кінці черевця –
статеві й хвостові придатки (церки), іноді жало.

Травна система починається ротовою порожниною, в яку виходять протоки
слинних залоз. Травний канал з 3 відділів: передньої, середньої і
задньої кишки; довжина і об’єм його залежать від роду їжі та її
поживності. Органи виділення – мальпігієві судини. Кровоносна система
незамкнена, функцію серця виконує спинна судина, функцію крові –
гемолімфа. Нервова система побудована за типом нервового ланцюжка;
центральна нервова система включає мозковий ганглій (головний мозок),
підглотковий ганглій, сегментарні ганглії черевного ланцюжка. Органи
дихання – трахеї (у водних – зябро-трехеї), що відкриваються назовні
дихальцями. Органи чуття: зору – фасеткові очі та прості очки, слуху –
тимпанальний апарат, дотику – чуттєві волоски, нюху – ямки, волоски,
рівноваги – хордотональний апарат та ін.

Органи чуття досягають великої різноманітності, в основі їх будови
лежать сенсили, розкидані по різних частинах тіла поодиноко чи зібрані у
великі скупчення.

Більшість видів комах фітофаги, є всеїдні (таргани), хижаки, що поїдають
ін. комах, молюсків, червів тощо, копрофаги (гнойовики), кровосисні
(комарі, воші, блохи, майже всі комахи роздільностатеві.

Розвиток з перетворенням (метаморфоз), яке буває повним (коли личинка,
що різко відрізняється від дорослої особини, перетворюється на лялечку,
з якої виходить доросла комаха) або неповним (личинка, що вийшла з яйця,
має вигляд, близький до імаго).

Відомо близько 1,5 млн. видів комах, поширених від Антарктиди до 840 пн.
Широти. Більшість комах наземні форми, багато видів живе в землі. Деякі
в прісних водах, окремі – в морях. Класифікація комах досить складна,
існує кілька різних систематичних. За однією з них комахи поділяються на
2 підкласи: ентогнатних, або приховано щелепних, та ектогнатних, чи
зовнішьнощелепних. Ентогнатні об’єднують 3 ряди: безвусикові,
ногохвости, двохвістки. Ектогнатних ділять на первиннобезкрилих з першим
рядом – щетинкохвости та крилатих, куди належить більшість комах з
неповним перетворенням: одноденки, бабки, терміти, таргани, богомоли,
прямокрилі, сіноїди, воші, веснянки, клопи та ін. і комахи з повним
перетворенням. За ін. систематикою комах поділяють на 2 підкласи: нижчі,
або первиннобезкрилі, та вищі, або крилаті.

Більшість комах приносять користь як запилювачі рослин; деякі види
виробляють речовини (мед, віск, шовк, природні фарби), які
використовуються людиною як харчові продукти та сировина для
промисловості.

Багато комах – шкідники сільського та лісового господарств, окремі –
переносники збудників хвороб і паразитів людини, тварин та рослин або
самі є паразитами. Наука, що вивчає комах називається ентомологією.

Список використаної літератури

Біологічний словник. – М., 2003.

Біологія:Комплексний довідник / Р.В.Шаламов, Ю.В.Дмитрієв,
В.І.Подгорний. — Х.: Веста: Вид-во «Ранок», 2006.— 624 с.

Додатки

Біологічна класифікація

Домен:

Ядерні (Eukaryota)

Царство:

Тварини (Animalia)

Тип:

Членистоногі (Arthropoda)

Підтип:

Hexapoda

Клас:

Комахи (Insecta)

Linnaeus, 1758

Ряди

Таргани

Терміти

Прямокрилі

Воші

Клопи

Рівнокрилі

Бабки

Жуки

Лускокрилі

Перетинчастокрилі

Двокрилі

Блохи

Мал. 1. Комахи (на прикладі травневого хруща):

а — частини тіла; б — внутрішня будова; в — ротові органи (ротовий
апарат гризучого типу); г — розвиток; 1 — голова; 2 — вусики; 3 — нога;
4 — передній, 5 — середній і 6 — задній членики грудей; 7 — черевце; 8 —
крила (2га пара); 9 — надкрила; 10 — надглотковий нервовий вузол; // —
черевний нервовий ланцюг; 12 — трахеї; 13 — яєчник; 14 — задня кишка; 15
— видільні трубочки; 16 — середня кишка (травний шлунок); 17 — жувальний
шлунок; 18 — стравохід; 19 — глотка; 20 — верхня губа; 21 — верхні
щелепи; 22 — нижні Щелепи; 23 — нижня губа; 24 — яйця; 25, 26 — личинки
різного віку; •27 — лялечка; 28 — вихід дорослого жука із землі

Мал. 2. Порівняльна схема типів будови ротового апарату комах:

а — тарган; б — джміль; в — метелик; г — комар; д — клоп;

1 — верхня губа; 2 — верхні, 3 — нижні щелепи; 4 — нижня губа (однорідні
органи заштриховані однаково)

Мал. 3. Комахи — представники різних рядів:

а — сарана та її личинки (прямокрилі), б — постільна блощиця
(напівтвердокрилі), в — совка, її гусениця І лялечка (пчскокрилі) г —
хатня муха, а яйця, личинки І лялечки (двокрилі) д — буряковий
Довгоносик, його личинки І лялечка (твердокрилі), е робоча бджола,
матка І трутень (перетинчастокрилі)

HYPERLINK «http://www.ukrreferat.com/» www.ukrreferat.com – лідер
серед рефератних сайтів України!

PAGE

PAGE 17

Похожие записи