HYPERLINK «http://www.ukrreferat.com/» www.ukrreferat.com – лідер
серед рефератних сайтів України!

РЕФЕРАТ

на тему:

“Історія створення оповідань

“Про надзвичайні пригоди Барона Мюнхгаузена” Еріха Распе

Ймення творчого персонажу барон Мюнхгаузен походить від імені
саксонського барона Карла-Фрідріха-Ієроніма фон Мюнхгаузена (1720-1797),
автора «Путівника для веселих людей» (1781) — збірки оповідань про
неймовірні пригоди та фантастичні подорожі.

Особливо популярним ім’я Мюнхгаузена стало після появи «Оповідань барона
Мюнхгаузена про його незвичайні мандрівки і воєнні пригоди в Росії»
(1786) англійського письменника Р. Распе. Того ж року Г. Бюргер
перекладає цей твір німецькою мовою. К. Іммерман у чотиритомному
сатиричному романі «Мюнхгаузен» (1838- 1839) знов звертається до цього
образу. Оповідання про пригоди Мюнхгаузена неодноразово видавалися в
різних країнах у переробках для дітей.

У переносному значенні Мюнхгаузен — веселий брехун і хвалько; людина, що
втратила почуття міри.

А тепер розглянемо яким був прототип літературного барона Мюнхгаузена.

Ієронім Карл Фрідріх барон фон Мюнхгаузен. народився 11 травня 1720 року
у маєтку Боденвердер неподалік від Ганновера (це Німеччина).

Карл Фрідріх Ієронім був п’ятим з восьми дітей в сім’ї полковника Отто
фон Мюнхгаузена. Батько помер, коли хлопчику було 4 роки, і його
виховувала мати. В 1735 г. 15-річний Мюнхгаузен поступає пажем на службу
до можновладного герцога Брауншвейг-Вольфенбюттельского Фердинанда
Альбрехта II.

Коли Ієроніму виповнилося 15 років, він пішов на службу до герцога
Брауншвейгського, а через два роки став пажом у його сина, принца
Антона. Оскільки принц проходив службу у Росії, Мюнхгаузену довелося
переїхати у цю країну.

На той час Антон Брауншвейгський сватався до Анни Леопольдівни,
племінниці тодішньої російської імператриці Анни Іоанівни. Тому юний
Мюнхгаузен постійно бував при дворі імператриці і брав участь в усіх
парадах.

Анна Іоанівна

1739 року відбулося пишне весілля Антона Ульріха і Анни Леопольдівни.

У цей саме час Ієронім вирішив перейти на військову службу. І незабаром
Гіронімус Карл Фрідріх фон Мініхаузин (так його записали у документах)
став корнетом Брауншвейгського кірасирського полку.

Завдяки заступництву Антона Ульріха Мюнхгаузен вже через рік отримав
звання поручика і почав командувати першою ротою цього полку. У 1740
році померла імператриця Анна Іоанівна, яка перед смерттю проголосила
спадкоємцем престолу Іоана III, сина Анни Леопольдівни та Антона
Ульріха.

Оскільки Іоанн був ще маленький, правити країною почала Анна
Леопольдівна.

? ° ?

8 ? ¬ ® ?

R

Y

S

aJ (Однак вже наступного року стався дворцовий переворот, внаслідок
якого владу в країні захопила цесарівна Єлизавета, дочка Петра Великого.

Анну Леопольдівну, Антона Ульріха та іх оточення було заарештовано.

Їх заточили у Ризькому замку. І поручик Мюнхгаузен, який служив у Ризі,
сам того не бажаючи, перетворився на охоронця своїх колишніх
покровителів.

1750 року у Німеччині помер батько Ієроніма, і він поїхав разом зі своєю
дружиною на батьківщину.

Більше у Росію барон ніколи не повертався. Так закінчилася «російська
одисея» барона Мюнхгаузена, без якої не було б його дивних оповідань.

Отримавши чин ротмістра, Мюнхгаузен бере відпустку на рік «для
надзвичайних і необхідних потреб» (конкретно, для розподілу з братами
сімейних володінь) і від’їжджає в Боденвердер, який дістається йому при
розподілі (1725). Він двічі продовжував відпустку і нарешті подав у
Військову Колегію прохання про відставку з присвоєнням за бездоганну
службу чину підполковника; отримав відповідь, що прохання слід подати на
місці, але в Росію так і не поїхав, в результаті чого в 1754 р. був
відрахований як особа, що самовільно залишила службу.

Мюнхгаузен певний час сподівався добитися вигідної відставки (яка
давала, крім престижного чину, право на пенсію), про що свідчить
клопотання в Військову Колегію його двоюрідного брата — канцлера
Ганноверзького князівства барона Герлаха Адольфа Мюнхгаузена; однак
результатів це не дало, і до закінчення життя він підписувався як
ротмістр російської служби. Це звання виявилось йому корисним під час
Семирічної війни, коли Боденвердер був захоплений французами і становище
офіцера союзної Франції армії позбавило Мюнхгаузена від постою та інших
тягот, пов’язаних з окупацією.

З 1752 року Ієронім Карл Фрідріх фон Мюнхгаузен жив у родовому маєтку в
Боденвердері.

Барон багато розповідав про свої пригоди в Росії. Він був чудовим
оповідачем і частенько придумував якісь небувальщини.

Поступово ці веселі фантазії Мюнхгаузена про полювання, військові
пригоди і подорожі стали відомими у Німеччині.

Щоправда, спочатку люди сприймали його оповіді як справжню брехню, і
Мюнхгаузен отримав дуже образливе прізвисько – «барон-брехун».

Але у 1785 році німецький учений і літератор Рудольф Эрих Распе
літературно обробив ці історії, після чого видав цілу книжку про пригоди
барона Мюнхгаузена.

Ця книжка викликала величезний інтерес читачів, і відношення до барона
змінилося.

Мал.1. Карикатура Мюнхгаузена роботи Ґюстава Доре

Список використаної літератури

Красило В.И. Зарубіжна література в іменах. – М., 2002.

Літературна енциклопедія. – К., 1996.

PAGE

PAGE 6

Похожие записи