Реферат
На тему:
Інструменти для укладання волосся.
Укладання виконують за допомогою бігуді, термощипців (плойок), фенів.
Бігуді. У перукарнях застосовуються такі основні типи бігуді для
накручування волосся:
— металеві у вигляді порожнистого циліндра з отворам я на поверхні, з
притискною планкою і прогумованою тасьмою. Планка утримує кінці волосся;
— пластмасові без планки, фіксуються прогумованою тасьлгою або
спеціальною шпилькою;
Рис. 2.20. Бігуді
— пластмасові липучки із шипами на поверхні заввишки 1-5 мм;
— металеві бігуді зі щетинистим «їжаком» усередині;
— для вертикального накручування волосся. Для фіксації пасма бігуді
мають рівномірно розміщені зубці, спрямовані в один бік.
Пропонуються сучасні моделі бігуді без затискачів і резинок — із
кулісою, м’які, виготовлені з поролону, гумові бігуді (папільйотки),
хвилеподібні перфоровані, спіралеподібні (рис. 2.20).
Утримуйте бігуді у чистоті, мийте мильним розчином, дезшфікуйте.
Термощипці. Електричні щипці складаються з корпусу-стержня діаметром
10-20 мм, важеля з жолобом, який притискає та утримує кінці волосся,
ручки зі шнуром та вилки. Не накручуйте щипцями мокре й брудне волосся.
Систематично знімайте з поверхні щипців залишки лаку та бруд.
Сучасні моделі електричних щипців мають різну конфігурацію; їх
виготовляють у комплекті з різними насадками: щипці із затискачем
трикутної форми (ними формують локони з різкими заломами та прямими
кінцями); спіральні щипці; щипці з рельєфними пластинами,
щипці-випрямлячі з плоскими пластинами (рис. 2.21).
Бережіть щипці від потрапляння волосся всередину.
Рис 2.21. Електричні щипці
Термощітки, щітки-щипці. Застосування цих інструментів нового покоління
з декількома температурними режимами дозволяє створити локони, хвилі,
розгладжувати пасма волосся, надавати йому об’єму.
Фени. Професійні фени виготовляють різної конструкції потужністю від
1200 до 1800 Вт.
Фен складається з корпусу, в якому розміщені електродвигун, нагрівач у
вигляді спіралі, вентилятор, шнур з вилкою. Доповнюються фени
спеціальними знімними насадками у вигляді:
— гребінця;
— щітки;
— щипців;
— форсунки з повздовжньою щілиною (соплом);
— дифузора (рис. 2.22).
Сучасні моделі фенів передбачають лікувальну дію на волосся, наприклад,
шляхом використання озонових ламп.
Усі види лагодження електроінструменту повинні виконуватись виробниками
або кваліфікованими майстрами.
Рис. 2.22 Електрофени з насадками
ІНСТРУМЕНТИ ДЛЯ ЗАВИВКИ
Для хімічної завивки в перукарнях використовують бігуді, коклюшки, м’які
бігуді (папільйотки), фермери.
Коклюшки бувають класичної та видозміненої форми, їх виготовляють із
дерева, пластмаси, стійкої проти дії хімічних препаратів. Фіксують
коклюшки прогумованою тасьмою.
Класичні коклюшки — це рівні гладенькі стержні, звужені посередині, з
розширенням на кінцях або із хвилястою поверхнею, від завивки на які
утворюється завиток природної форми. Коклюшки виготовляють завдовжки
6-10 см, діаметром посередині 5-15 мм.
Видозмінені коклюшки дозволяють отримати завиток оригінальної форми, яка
відрізняється від природної.
Сучасні технології передбачають застосування спіральних коклюшок для
отримання спіральних завитків, шпилькоподібних — для гофрованих
завитків. Для отримання об’ємних завитків з легкою зміною структури
волосся використовують м’які бігуді — папільйотки.
Підприємствами — виробниками препаратів для хімічної завивки
пропонуються нові методи хімічного процесу із застосуванням спеціальних
інструментів — фермерів.
ЕЛЕКТРОАПАРАТУРА ПЕРУКАРЕНЬ
У перукарнях застосовується різноманітна електроапаратура для сушіння
волосся, прискорення хімічних процесів фарбування, хімічної завивки,
дезінфекції інструментів.
Сушарки (сушуари) випускають різних конструкцій, стаціонарні —
закріплені на стінах, зі спеціальними кріслами, пересувні на роликах.
Усі моделі мають один принцип дії: в сушильному плафоні створюються
потоки теплого повітря температурою 20-70°С (рис. 2.24).
Рис. 2.24. Електросушарка
Параметри встановлюються регулятором температури та регулятором часу
індивідуально для кожного клієнта.
Клімазони — апарати для прискорення хімічних процесів завивки та
фарбування волосся.
У клімазонах за допомогою комп’ютерної програми встановлюють оптимальну
температуру та час витримки хімічної суміші залежно від структури і
стану волосся клієнта.
Пароапарати різної конструкції розраховані на додаткову обробку волосся
парою при лікуванні, фарбуванні та завивці волосся.
Інфрагрілки — спеціальні ковпаки з електронними пристроями, які
створюють інфрачервоне випромінювання і сприяють пом’якшенню обробки
волосся та шкіри, стимуляції хімічних процесів.
ПРИСТОСУВАННЯ ДЛЯ ПЕРУКАРСЬКИХ РОБІТ
До них відносяться:
— пульверизатор для зволожування волосся при стрижці, укладанні, а
також для нанесення засобів для укладання ;
— мисочки для приготування барвників, засобів для лікування, фіксажу для
завивки ;
— шейкери для змішування барвників;
— пензлики для розведення і нанесення препаратів та барвників;
— губки, епонжі для нанесення хімічних сумішей, фіксажу ;
— затискачі («вусики», «краби», «качечки») металеві, пластмасові для
розподілу волосся на зони та пасма при стрижці, укладанні, фарбуванні;
— утеплювальний ковпак для лікування, фарбування волосся;
— мірний стаканчик, мензурка для виготовлення сумішей, дотримання
дозування ;
— сіточка для волосся для захисту волосся під час сушіння;
— шапочка для мелірування для забезпечення фарбування окремих пасом;
— гумові рукавички для захисту рук від дії хімікатів;
— шпильки для виконання зачіски;
— таймер для контролю за встановленим на операцію часом;
— аплікатор для змішування й нанесення препарату, фарби.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Ветров А. Парикмахер – стилист. — Ростов-на-Дону: Феникс, 2003.
2. Вольфрам К. Идеальные ногти: Способы моделирования // Nand & nails. –
2003. – №4. – С. 32-33.
3. Гутиря Л. Г. Сучасна перукарська справа. — Харків: Фоліо, 1997.
4. Дрибноход Ю. Маникюр, педикюр.: Профессиональный курс. (Сер.
«cosmetical&professional»). — СПб.: Весь, 2002. — 256 с.
5. Константинов А. В. Парикмахерское дело. — М.: Высшая школа, 1987.
6. Корпев В. Д. Мы причесываем женщин. — М.: Стройиздат, 1991.
7. Кулешкова О. Н. Технология и оборудование парикмахерских работ. — М.:
Академия, 2002.
8. Куприянова И. Н. Современные прически: женские, мужские, детские. —
М.: Эксмапресс, 2002.
9. Луканова О. В., Федорова Л. В. Технология парикмахерских услуг. —
Ростов-на-Дону: Март, 2002.
10. ЛяпичА.Д. Парикмахерское мастерство. — К.: Будівельник, 1982.
11. Маникюр. Ростов-на-Дону: Владне, 2001. — 256 с.
12. Марек Збшнев. Парикмахерское дело. — Минск: Высшая школа, 1996.
13. Моделирование причесок: Иллюстрированное методическое пособие. –
К.: 1990.
14. Панченко О. А. Прическа. Укладка. Завивка. — СПб.: Папирус, 1999.
15. Панченко О. А. Мелирование и прическа. — СПб.: Корона-принт, 2000.
16. Пономарчук А. Ростковые зоны и рост ногтя // Ногтевая эстетика. —
2004. – №5.- С. 38-39.
17. Смирнова Л. В. Уроки парикмахерского искусства. — СПб.: Парителы,
2002.
18. Сокол Е. Дезинфекция как наука // Ногтевая эстетика. — 2004. — №1.-
С. 48-50.
19. Энциклопедия парикмахерского искусства. — М.: Веге, 1999.
20. «Зеркало моды». – К.: – 1999-2004.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter