.

Інформаційні технології та процеси оброблення інформації. Інформаційні революції

Язык: украинский
Формат: контрольна
Тип документа: Word Doc
81 2778
Скачать документ

HYPERLINK “http://www.ukrreferat.com/” www.ukrreferat.com – лідер
серед рефератних сайтів України!

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

з дисципліни “Інформаційні системи в менеджменті”

ПЛАН

Вступ

1. Інформаційні технології та процеси оброблення інформації.
Інформаційні революції

2.Використання ІТ в управлінні соціально-економічними системами

3. ІС планування, моделі віртуального офісу

4. АРМ фахівця, основні функції та компоненти. Програмні засоби
автоматизації офісів

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Інформація – явище незрівнянно більш древнє, ніж сама людина. Уже
природа у процесі своєї еволюції передавала закодовану інформацію в
рослинах і живих організмах. З перших своїх кроків люди шукають і
знаходять нові засоби передачі, збереження та обробки інформації. Однак
ніколи раніше людство не накопичувало інформацію й знання настільки
стрімкими темпами. Тому закономірним є те, що жодна галузь людської
діяльності не зазнала такого розвитку як інформаційні технології. Саме
вони були покликані збільшити ефективність та зручність використання
різноманітних видів інформації. За останні десятиріччя інформаційні
технології зазнали такого глобального поширення, що зараз уже важко
уявити життя сучасної людини без них. На сучасному етапі можна без
особливих труднощів навести приклади використання інформаційних
технологій у всі галузях: від освіти і до менеджменту. Сьогодні успіх
буде мати та фірма, той заклад, який володіє найсучаснішими
комп’ютерними технологіями. Значного прогресу можна досягти і в галузі
освіти з впровадженням відповідних інформаційних компю’ютерних
технологій, які зможуть зробити процес здобуття освіти більш гнучким,
індивідуалізованим і одночасно нададуть змогу студентам використовувати
глобальні ресурси для навчання, спілкуватись та обмінюватись досвідом із
студентами інших міст, країн тощо.

1. Інформаційні технології та процеси оброблення інформації.
Інформаційні революції

Інформаційна технологія опрацювання даних використовується для
розв’язання добре структурованих задач, стосовно яких є необхідні вхідні
дані і відомі алгоритми та інші стандартні процедури їх опрацювання. Ця
технологія застосовується на рівні операційної (виконавчої) діяльності
персоналу невисокої кваліфікації з метою автоматизації деяких рутинних
постійно повторюваних операцій управлінської праці. Тому впровадження
інформаційних технологій і систем на цьому рівні істотно підвищить
продуктивність праці персоналу, звільнить його від рутинних операцій,
можливо, навіть призведе до необхідності скорочення чисельності
працівників.

На рівні операційної діяльності вирішуються такі задачі:

опрацювання даних про операції, які здійснює фірма;

створення періодичних контрольних звітів про стан справ у фірмі;

одержання відповідей на всілякі поточні запити й оформлення їх у вигляді
паперових документів або звітів.

Прикладом може послужити щоденний звіт про надходження і видачу готівки
банком, який формується з метою контролю балансу готівки; або ж запит до
бази даних по кадрах, який дозволить одержати дані про вимоги, що
висуваються до кандидатів на певну посаду.

Існує декілька особливостей, пов’язаних з опрацюванням даних, що
відрізняють дану технологію від усіх інших:

• виконання необхідних фірмі задач по опрацюванню даних. Від кожної
фірми закон вимагає наявності та збереження даних про свою діяльність,
які можна використовувати як засіб забезпечення і підтримки контролю на
фірмі. Тому в будь-якій фірмі обов’язково повинна бути інформаційна
система опрацювання даних і розроблена відповідна інформаційна
технологія;

• вирішення тільки добре структурованих задач, для яких можна розробити
алгоритм;

• виконання стандартних процедур опрацювання. Існуючі стандарти
визначають типові процедури опрацювання даних і регламентують їхнє
дотримання організаціями усіх видів;

• виконання основного обсягу робіт в автоматичному режимі з мінімальною
участю людини;

• використання деталізованих даних. Записи про діяльність фірми мають
докладний характер, що допускає проведення ревізій. У процесі ревізії
діяльність фірми перевіряється хронологічно від початку періоду до його
кінця і від кінця до початку;

• акцент на хронологію подій;

• вимога мінімальної допомоги у вирішенні проблем з боку спеціалістів
інших рівнів.

Багато даних на рівні операційної діяльності необхідно зберігати для
наступного використання або на цьому ж рівні, або на іншому. Для їхнього
збереження створюються бази даних.

Стосовно створення звітів (документів) слід зазначити, що у
інформаційній технології опрацювання даних необхідно створювати
документи для керівництва і працівників фірми, а також для зовнішніх
партнерів. При цьому документи можуть створюватися як за вимогою у
зв’язку з проведеною фірмою операцією, так і періодично наприкінці
кожного місяця, кварталу або року.

Інформаційна революція (Information Revolution) — метафора, яка
відображає революційний вплив ІТ на всі сфери життя суспільства в
останній чверті ХХ сторіччя. Це явище інтегрує ефекти попередніх
революційних винаходів в інформаційній сфері (книгодрукування,
телефонія, радіозв’язок, персональний комп’ютер), оскільки створює
технологічну основу для подолання будь-яких відстаней при передачі
інформації, що сприяє об’єднанню інтелектуальних здібностей і духовних
сил людства.

Цей термін також застосовується для позначення чотирьох інформаційних
революцій в історії людства, в результаті яких не лише кардинально
змінювались способи обробки інформації, але й спосіб виробництва, стиль
життя, системи цінностей.

Формування сучасного інформаційного суспільства стало результатом
кількох інформаційних революцій, які відбулись в історії розвитку
людської цивілізації, і які не лише кардинально змінювали способи
обробки інформації, але й спосіб виробництва, стиль життя, системи
цінностей:

перша інформаційна революція пов’язана з появою писемності, уможливила
передачу інформації, знань від покоління до покоління через її фіксацію
в знаках та зруйнувала монополію вузького кола людей на знання;

друга інформаційна революція була викликана винаходом та поширенням
книгодрукування в XV ст. і розширила доступ до інформації широким
верствам населення завдяки тиражуванню знань;

третя інформаційна революція (кінець ХІХ — початок ХХ ст.) пов’язана з
винаходом телеграфу, телефону, радіо, телебачення, що дозволяло
оперативно, у великих обсягах передавати і накопичувати інформацію,
передавати звукові та візуальні образи на великі віддалі. Останнє
створило передумови ефекту «стискання простору»;

четверта інформаційна революція (70-ті роки ХХ ст.) зумовлена винаходом
мікропроцесорної технології і персонального комп’ютера. Вона
характеризується переходом від механічних, електричних засобів
перетворення інформації до електронних та створення програмного
забезпечення цього процесу. «Вінцем» цієї революції є поява всесвітньої
мережі Інтернет, що уможливило інформаційний обмін в глобальних
масштабах.

2. Використання ІТ в управлінні соціально-економічними системами

Інформаційні технології використовуються в усіх сферах людської
діяльності, саме вони є сьогодні найважливішими чинниками її
ефективності.

Трансформуючи усі ланки економіки, глобальні інформаційні технології
сприяють підвищенню ефективності праці, прискоренню проектування нової
техніки, дають можливість надзвичайно швидко виконувати банківські
операції, сприяють розвитку світової торгівлі тощо. Виник потужний
сегмент високотехнологічного ринку інформаційних товарів та послуг, де
працюють мільйони людей.

Завдяки глобальним інформаційним технологіям формується
загальнопланетарний духовний простір, світовий фонд, у якому присутні
цінності різних народів, етносів, соціальних прошарків, кожної
цивілізації, відбувається процес перебудови соціокультурного простору.
Освіта на основі інформаційних технологій стає загальнодоступною,
безперервною, дистанційною. Прискорюється процес розповсюдження
інформації про науково-технічні досягнення, факти культурного життя,
національні кордони значно менше впливають на стосунки, суттєво
змінюється за формою та стає оперативним процес спілкування між людьми.
У політичній сфері інформаційні технології посилюють процеси
демократизації суспільства, роблять політику держав та блоків більш
прозорою.

Усвідомлюючи нові можливості і перспективи, які відкривають глобальні
інформаційні технології, слід розуміти, що процеси глобалізації мають і
негативні аспекти. Так, глобалізація інформаційних технологій сприяє
виникненню монополій і транснаціональних корпорацій, які, концентруючи
матеріальні ресурси та владу, диктують свої умови ринку, формують
інформаційну олігархію, що отримує величезні надприбутки, так звану
інформаційну квазіренту.

У гуманітарній сфері небезпечним наслідком поширення інформаційних
технологій є не завжди позитивний вплив інформації на духовний світ
людей, перебудова основ моралі у протиріччі з тенденцією гуманізації
суспільства.

Сучасні засоби комунікацій у політичній сфері стають дієвим і гнучким
інструментом маніпулювання суспільною свідомістю, дестабілізації
політичної ситуації і стимулювання соціального вибуху, формування
необхідного іміджу політичних діячів тощо.

Сьогодні існують підтвердження проявів нової небезпечної тенденції,
породженої глобалізацією інформаційних технологій, а саме:
інформаційного неоколоніалізму, який руйнує традиційні цінності
локальних цивілізацій, замінюючи їх цінностями суспільств розвинутих
країн, виправдовує насильство на міжнародній арені, формує умови для
створення інформаційних резервацій.

В умовах глобалізації інформаційних технологій об’єктом інформаційної
злочинності стає весь світовий інформаційний простір в цілому і кожний
його елемент зокрема. Нейтралізувати наслідки противоправних дій в
інформаційній сфері, наприклад, інформаційного тероризму, надзвичайно
важко, а іноді взагалі неможливо.

Усвідомивши небезпеку, породжену глобалізацією інформаційних технологій,
і розуміючи, що прогрес суспільства неможна зупинити, слід зосередитися
на підтримці позитивних і нейтралізації негативних особливостей розвитку
інформаційних технологій.

Сьогодні завдяки процесам глобалізації в інформаційній сфері має місце:

прозорість географічних і політичних кордонів держав в умовах
міжнародного інформаційного обміну;

глобалізація інформаційних потоків і формування малокерованих і
малоконтрольованих державами способів і засобів інформаційного обміну;

поширення можливостей безпосередніх контактів між соціальними і
політичними групами;

неузгодженість національних інформаційних законодавств різних країн і
необхідність їх гармонізації та уніфікації.

Правова охорона і захист прав та інтересів особистості, суспільства,
держави в умовах глобалізації інформаційних технологій має реалізуватися
стосовно основних об’єктів захисту у сфері інформаційної безпеки у
наступних формах: захист інформації, захист від впливу інформації,
захист інформаційних систем. Зміст та засоби захисту визначаються,
виходячи з того, що захищається, від чого, для чого або кого, і,
нарешті, яким чином. Конкретизація цих питань відбувається при розробці
різних концепцій інформаційної політики, політики інформатизації,
законодавства, яке реалізує інформаційну політику, у практиці
інформаційної діяльності і практиці усього суспільного життя, яке
неможливе без інформації.

Інформаційні технології дозволяють одну й ту саму інформацію оформлювати
і подавати таким чином, що вона може викликати як позитивну, так і
негативну емоційну реакцію, наслідком чого може бути порушення здорового
стану окремих людей, груп, об’єднань. Важко вимагати правового захисту
від «спрямованих» інформаційних впливів засобів масової інформації і
комунікації, але слід усвідомлювати, що існує реальна загроза
«психічного інфікування» не лише для особистості, але, завдяки
глобалізації інформаційних систем, і для всього людства.

Глобалізація інформаційної сфери – інформаційного ресурсу, інформаційних
технологій і комунікацій – це процес, що істотно впливає на суть
інформаційної безпеки і всіх механізмів захисту інформації. Країнам із
слаборозвинутими інформаційними технологіями важко сподіватися на
інформаційне домінування у світовому інформаційному просторі, для них
головне – не відстати, зберігаючи національну, інтелектуальну,
культурну, мовну самобутність, швидко орієнтуючись та відповідно
адаптуючись у сучасному інформаційному середовищі.

Інформаційна безпека кожної країни у значній мірі залежить від вирішення
проблем формування і керування процесами суспільної свідомості,
виробництва та репродукції інформаційних ресурсів і доступу до них,
створення цивілізованого ринку інформаційних продуктів та послуг,
реалізації прав громадян на інформацію. Невирішення цих проблем
призводить до уповільнення процесів становлення інформаційного
суспільства, створює умови для інформаційної експансії більш розвинутих
країн.

3. ІС планування, моделі віртуального офісу

В ринкових умовах прогнозування і планування відіграють роль
координуючого інструмента галузевої діяльності на державному і
господарському рівні.

Система комплексного аналізу та прогнозування розвитку господарства
країни та регіонів на основі сучасної комп’ютерної техніки і відповідних
комунікацій може включати такі основні компоненти:

1) аналіз, оцінка і прогноз розвитку виробничої сфери аграрного сектора;

2) аналіз стану, оцінка і прогноз розвитку ринків продовольства і
ресурсів;

3) аналіз стану, оцінка і прогноз споживання, доходів товаровиробників і
соціального розвитку.

При цьому необхідне виконання розрахунків по оптимізації розміщення
сільськогосподарського виробництва з аналізом варіантів прогнозів
забезпечення економічної рівноваги на ринках праці, продукції та
матеріальних ресурсів і обґрунтування рекомендацій на основі цього для
надання дотацій і субсидій регіонам та окремим виробникам, формування
загальних замовлень на виробництво продукції.

На рівні підприємств у процесі прогнозування і розробки перспективних
планів визначаються основні показники розвитку виробництва, визначається
раціональна спеціалізація і співвідношення галузей господарства,
оптимальний розмір господарства і структурних підрозділів, доцільних
сівозмін і розмірів посівних площ, баланс робочої сили, розмір
капіталовкладень. Але у зв’язку зі складною економічною ситуацією в
перехідний період до ринкової економіки перевага надається
автоматизованому розв’язуванню задач поточного техніко-економічного та
оперативного планування.

Задачі поточного і оперативного планування пов’язані із складанням
планів соціально-економічного розвитку господарств, технологічних карт,
завдань госпрозрахунковим орендним і іншим підрозділам, складанням
бізнес-планів, оперативного визначення потреби в матеріальних, трудових
і грошових ресурсах, складанням графіків виконання робіт у напружені
сезонні періоди, оперативним плануванням виходу і реалізації продукції
та ін.

\ ^ h ?

o

c

?

o

oe

o

??????

&

&

`„A

??????Щодо віртуальних офісів, то передумови для виникнення віртуальних
офісів з’явилися ще в 70-ті роки минулого століття, коли почали
з’являтися перші недорогі комп’ютери та обладнання передачі даних, у
зв’язку з чим виникла можливість для окремих осіб працювати вдома над
виконанням своєї щоденної офісної роботи. Першими такими “віддаленими”
працівниками були програмісти, які розробляли програмне забезпечення так
само успішно вдома, як і в офісі. Для зв’язку з офісом зазвичай
використовувалися модеми та комутовані телефонні канали. Виникла модель
віддаленої роботи, що одержала назву “малий офіс/домашній офіс” (SOHO).
Тенденція розвитку цієї моделі стимулювалася демографічними факторами,
появою нових технологій, прагненням корпорацій знизити витрати,
пов’язані з орендою приміщень. У результаті швидко розширилися категорії
співробітників, що працюють удома. За прогнозом компанії Gartner Group
Inc. кількість працівників, що працюють віддалено, зросте з 36 млн. у
2000 р. до 137 млн. у 2003 р.

На сьогодні для віддаленої роботи працівників компаній широко
використовуються можливості Інтернет та web-технологій. І на зміну
моделі SOHO прийшла модель “віртуального офісу” (vіrtual offіce). При
цьому під поняттям “віртуальний офіс” розуміється деякий веб-ресурс (чи
його частина), що дозволяють географічно роз’єднаним співробітникам
компанії організаційно взаємодіяти за допомогою єдиної системи обміну,
збереження, обробки і передачі інформації.

Із розвитком електронної комерції у світі і появою абревіатур, що
позначають певні її напрями (наприклад, B2C, B2B), для взаємодії
компанії зі співробітниками через Інтернет теж була виділена абревіатура
– B2E – business to employees (бізнес – службовцям). До систем, що
реалізують даний напрям електронної комерції, можна віднести системи
віртуальних офісів.

Помітити наявність віртуального офісу в тій чи іншій компанії досить
просто – на сайті компанії у цьому випадку буде “вхід для
співробітників” – поля для вводу логіну і паролю для доступу до сторінок
віртуального офісу. Так, в Україні деякі компанії вже мають досвід
створення віртуальних офісів.

Технологія створення віртуальних офісів досить відпрацьована. Існує
цілий ряд програмних продуктів, що дозволяють їх створювати: eRoom,
HotOffice, Lotus Instant! Teamroom, Netopia Virtual Office, Netscape
Virtual Office by Concentric, SAІ Системне програмне забезпечення
співробітництва та ін.

До основних можливостей (необхідних складових) віртуального офісу
належать:

– робота з електронною поштою;

– управління файлами (розміщення результатів роботи та можливість
отримання необхідної інформації);

– планування робіт (узгодження зі співробітниками);

– спілкування зі співробітниками (режими chat, аудіоконференції,
відеоконференції).

Усі ці можливості повинні бути забезпечені не за допомогою розрізнених
програмних продуктів, а на основі єдиної оболонки, яка й розуміється під
поняттям “віртуальний офіс”.

Як основні проблеми широкого використання технології віртуальних офісів,
в Україні можна назвати:

– непоширеність ідеї телероботи в українських підприємствах і
організаціях (з іноземними компаніями наші програмісти давно працюють
віддалено за схемами аутсорсингу);

– відсутність дешевих високошвидкісних каналів зв’язку через Інтернет
(комутоване з’єднання через звичайні телефонні канали забезпечує
можливість реалізації лише мінімального набору функцій віртуального
офісу, які можна реалізувати і без використання систем віртуального
офісу, а, наприклад, за допомогою звичайних поштових програм) та ін.

4. АРМ фахівця, основні функції та компоненти.

Програмні засоби автоматизації офісів

Сучасні масштаби і темпи впровадження засобів автоматизації управління з
особливою гостротою ставить завдання проведення комплексних досліджень,
пов’язаних із усебічним вивченням і узагальненням виникаючих при цьому
проблем як практичного, так і теоретичного характеру.

Останніми роками виникла концепція розподілених систем управління
народним господарством, де передбачається локальна обробка інформації.
Для реалізації ідеї розподіленого управління необхідне створення для
кожного рівня управління і кожної предметної області автоматизованих
робочих місць (АРМ) на базі персональних комп’ютерів.

Аналізуючи сутність АРМ, фахівці визначають їх найчастіше як
професійно-орієнтовані невеликі обчислювальні системи, розташовані
безпосередньо на робочих місцях фахівців і призначені для автоматизації
їх роботи.

Для кожного об’єкта управління треба передбачити автоматизовані робочі
місця, що відповідають їхньому функціональному призначенню. Однак
принципи створення АРМ повинні бути загальними: системність, гнучкість,
стійкість, ефективність.

Відповідно до принципу системності АРМ варто розглядати як системи,
структура яких визначається функціональним призначенням.

Принцип гнучкості означає пристосовність системи до можливих перебудов
завдяки модульності побудови всіх підсистем і стандартизації їхніх
елементів.

Принцип стійкості полягає в тому, що система АРМ повинна виконувати
основні функції незалежно від впливу на неї внутрішніх і зовнішніх
можливих факторів. Це значить, що неполадки в окремих її частинах
повинні бути легко переборні, а працездатність системи – швидко
відновлена.

Ефективність АРМ варто розглядати як інтегральний показник рівня
реалізації наведених вище принципів, віднесений до витрат по створенню й
експлуатації системи.

Функціонування АРМ може дати значний ефект тільки за умови правильного
розподілу функцій і навантаження між людиною і машинними засобами
обробки інформації, ядром яких є ЕОМ. Лише тоді АРМ стане засобом
підвищення не тільки продуктивності праці та ефективності управління, а
й соціальної комфортності фахівців.

Бурхливий розвиток науково-технічного прогресу призвів до появи нового
класу обчислювальних машин – персональних комп’ютерів. Головна їх
перевага – порівняно низька вартість і в той самий час – висока
продуктивність. Низька вартість, надійність, простота обслуговування й
експлуатації розширює сферу застосування ПЕОМ насамперед за рахунок тих
галузей людської діяльності, у яких раніше обчислювальна техніка не
використовувалася. До таких галузей відноситься й так звана
організаційна діяльність, де застосування персонального комп’ютера
дозволило реально підвищити продуктивність праці фахівців, пов’язаною з
обробкою інформації.

Цей аспект особливо актуальний у зв’язку з тим, що продуктивність
управлінської праці дотепер зростала вкрай низькими темпами. Так, за
останні 30 років вона підвищилася в 2-3 рази, у той самий час, у
промисловості – у 14 -15 разів. Сьогодні для інтенсифікації розумової й
управлінської праці фахівців різних професій розробляються й отримують
широке поширення АРМи, що функціонують на базі ПК.

Розглянемо основні складові елементи АРМ працівників – управлінців та
ін., перспективи їхнього розвитку і використання. На рис.1 представлена
загальна схема ПК, що складає технічну основу АРМ.

Рис. 1. Узагальнена схема ПК:

1 – мікропроцесор, 2 – основна пам’ять, 3 – зовнішній запам’ятовуючий
пристрій (ЗЗП), 4 – дисплей, 5 – клавіатура, 6 – друкуючий пристрій, 7 –
системна магістраль.

Найбільш ефективною організаційною формою використання ПК є створення на
їхній базі АРМ конкретних фахівців (економістів, статистиків,
бухгалтерів, керівників), оскільки така форма усуває психологічний
бар’єр у відносинах між людиною і машиною. Досвід свідчить, що АРМ
повинно відповідати таким вимогам:

– своєчасне задоволення інформаційної й обчислювальної потреби фахівця;

– мінімальний час відповіді на запити користувача;

– адаптація до рівня підготовки користувача і його професійних запитів;

– простота освоєння прийомів роботи з АРМ і легкість спілкування;

– надійність і простота обслуговування;

– можливість швидкого навчання користувача;

можливість роботи в складі обчислювальної мережі.

Узагальнена схема АРМ представлена на рис. 2.

Рис. 2. Схема автоматизованого робочого місця.

Загальне програмне забезпечення (ПЗ) забезпечує функціонування
обчислювальної техніки, розробку і підключення нових програм. Сюди
входять операційні системи, системи програмування й обслуговуючі
програми.

Професійна орієнтація АРМ визначається функціональною частиною ПЗ (ФПЗ).
Саме тут закладається орієнтація на конкретного фахівця, забезпечується
вирішення завдань визначених предметних областей.

При розробці ФПО дуже значна увага приділяється питанням організації
взаємодії “людина-машина”. Користувачу цікаво і захоплююче працювати на
ЕОМ тільки в тому випадку, коли він почуває, що займається корисною,
серйозною справою. Інакше його чекають неприємні відчуття. Непрофесіонал
може відчути себе обійденим і навіть у чомусь защемленим тільки тому, що
він не знає деяких команд, набору символів, унаслідок чого в нього може
виникнути глибока досада на все програмне забезпечення та ПК.

Існує два підходи до розробки АРМ. Перший підхід – функціональний, являє
собою автоматизацію найбільш типових функцій.

Функціональне програмне забезпечення (ФПЗ) може бути адаптовано до
конкретних умов застосування. Відзначимо програмні засоби, що є базовими
для АРМ різних професій, пов’язаних з обробкою ділової інформації й
прийняттям управлінських рішень.

Першими з’явилися програмні засоби для автоматизації роботи технічного
персоналу, що обумовлено великою формалізацією виконуваних ними функцій.
Типовим прикладом є текстові редактори (процесори), які дозволяють
швидко вводити, редагувати інформацію, здійснювати пошук помилок,
допомагають підготувати текст до друку.

Фахівцям часто доводиться працювати із значними обсягами даних. Для
полегшення такого роду робіт були створені системи управління базами
даних (СУБД), які дозволяють зберігати великі обсяги інформації, і,
головне, швидко знаходити потрібні дані.

Багато фахівців зв’язані також з обробкою різних таблиць, тому що у
більшості випадків інформація подається у вигляді табличних документів.
Електронні таблиці допомагають створювати подібні документи. Вони дуже
зручні, автоматично перераховують усі підсумкові і проміжні дані при
зміні похідних. Тому вони широко використовуються, зокрема, при
прогнозуванні злочинності.

Значною популярністю в установах користуються програмні засоби АРМ для
контролю і координації діяльності організації, де вся управлінська
діяльність описується як сукупність процесів, кожний з яких має початок,
кінець і відповідальних виконавців. При цьому діяльність кожного
працівника погоджується з іншими. Таким чином, створюється план-графік
робіт. Пакет може автоматично при настанні терміну формувати завдання
виконавцям, нагадувати про термін завершення роботи і накопичувати дані
про виконавську діяльність працівників.

Важливу роль в управлінській діяльності відіграє оперативний обмін
даними, який займає до 95% часу керівника і до 53% часу фахівців. Тому
отримали поширення програмні засоби типу “електронна пошта”. Їхнє
використання дозволяє здійснювати розсилання документів усередині
установи, відправляти, одержувати й обробляти повідомлення з різних
робочих місць, проводити наради фахівців, що знаходяться на значній
відстані один від одного.

Останнім часом спостерігається тенденція до створення так званих
інтегрованих пакетів, що вміщають у собі можливості текстових
редакторів, таблиць, графічних редакторів і т. п.. Наявність різних
програм для виконання по суті однакових операцій – створення й обробки
даних, обумовлено наявністю трьох різних основних видів інформації:
числової, текстової і графічної. Зараз йде бурхливий розвиток засобів
для обробки інших видів інформації: звукової і відеоінформації. Для них
створені свої редактори, ці види інформації стають невід’ємною частиною
більшості баз даних.

Останнім часом спостерігається тенденція переходу до створення АРМ
професійного призначення. Оснащення фахівців такими АРМ дозволяє
підвищити продуктивність роботи керівників, швидкість обробки та
точності інформації, що важливо для ефективного планування і управління.

Висновки

Отже, одним із засобів керування розвитком інтелекту і підвищення його
організованості на сучасному етапі є інформатизація суспільства, що
ґрунтується насамперед на розвитку інформаційних комп’ютерних
технологій. Значення інформаційної технології величезне – вона формує
передній край науково-технічного прогресу, створює інформаційний
фундамент розвитку науки і всіх інших технологій. Головними,
визначальними стимулами розвитку інформаційної технології, є
соціально-економічні потреби суспільства, і саме зараз суспільство як
ніколи зацікавлене в якомога швидшій інформатизації та комп’ютеризації
всіх без винятку сфер діяльності.

Дуже важливою властивістю інформаційної технології є те, що для неї
інформація є не тільки продуктом, але і вихідною сировиною. Особлива
роль приділяється всьому комплексу інформаційної технології і техніки в
структурній перебудові економіки убік наукоємності. Більш того,
інформаційна технологія є свого роду перетворювачем всіх інших галузей
господарства, як виробничих, так і невиробничих, основним засобом їхньої
автоматизації, якісної зміни продукції і, як наслідок, їх переходу
частково або цілком у категорію наукомістких. Пов’язаний з цим і
працезаощаджувальний характер інформаційної технології, що реалізується,
зокрема, у керуванні багатьма видами робіт і технологічних операцій.

Безсумнівною перевагою інформаційної технології є те, що вона сама
створює засоби для своєї еволюції. Формування системи, що
саморозвивається – найважливіший підсумок, досягнутий у сфері
інформаційної технології.

Таким чином, усі вищевикладені риси інформаційної технології вказують на
те, що вона й у майбутньому залишиться самим перспективним видом
технології, що допомагає людині впевнено крокувати шляхом прогресу.

Список використаної літератури

Андреев В.Н. Информация и моделирование в управлении производством. –
Л., 1985. – С. 5.

Багриновський К.А., Хрусталєв Е.Ю. «Нові информаційні технології». – М.:
“ЭКО”, 1996.

Введение в информационный бизнес: Учеб. пособие / О-В. Голосов, С.Л
Охрименко А.В. Хорошилов и др.; Под ред. В.П. Тихомирова, А.В.
Хорошилов. – М.: Финансы и статистика, 1996, – 249 с.

Інформаційні технології керування: Учеб. допомога для вузів / Під ред.
проф. Г.А. Титаренко. – 2-е изд. доп. М.: ЮНИТИ-ДІАНА, 2003. – 439 с.

Клеинер Я.С., Древникая И.К. Дорофиенко В.В. Новые информационные
технологии в менеджменте: Учебн. пособие для вузов. – Харьков: Основа,
1999. 178 с.

Компьютерные технологии обработки информации: Учеб. пособие / С.В.
Назаров, В.И, Першиков В.А. Тафинцев и др.; Под ред. С.В. Назарова. – М:
Финансы и статистика, 1995. – 248 с.

Кондрашова С.С. Информаційні технології в управлінні. – К.: МАУП. 1998.

Крилов І. В. Інформаційні технології: теорія і практика. – М.: «Центр»,
1996.

Мельянцев В. Информационная революция – феномен „новой экономики” // МЭ
и МО. – 2001. – № 2. – С. 3.

PAGE

PAGE 4

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020