HYPERLINK «http://www.ukrreferat.com/» www.ukrreferat.com – лідер
серед рефератних сайтів України!

РЕФЕРАТ

на тему:

“Інфекційні хвороби і вагітність”

ПЛАН

Вступ

1. Вплив туборкульозних інфекцій на здоров’я вагітних жінок та плоду

2. Вірусні гепатити та сифіліс при вагітності

3. Краснуха під час вагітності

Список використаної літератури

Вступ

Різні хвороби, навіть якщо вони не виявляються клінічно, можуть стати
серйозною перешкодою в рішенні питання про допустимість вагітності. І
зв’язано це не тільки з ризиком для здоров’я майбутньої мами: деякі
захворювання матері несприятливо позначаються на внутріутробному стані
плоду. Зокрема — і із-за небажаного ефекту, який надають на плід
лікування або діагностичні процедури. Тому остаточне рішення про
можливість настання і збереження вагітності ухвалюється в кожному
випадку індивідуально.

Наявність у жінки яких-небудь захворювань слід враховувати при
плануванні вагітності, коли майбутні батьки повинні наперед врахувати
все «за і проти» і таким чином розподілити час обстеження і лікування,
щоб малюк народився здоровим і мама при цьому не постраждала. Дане
питання актуальне і для тих жінок, у яких вагітність є фактом, що вже
відбувся.Предметом нашої розмови стануть деякі хвороби, на тлі яких
настання і збереження вагітності вважається небажаним.

1. Вплив туборкульозних інфекцій

на здоров’я вагітних жінок та плоду

До найнебезпечніших інфекційних захворювань перш за все відносять всі
активні форми туберкульозної інфекції, коли хворий туберкульозом виділяє
мікобактерії — збудник цього захворювання, тобто є заразливою.
Вагітність надає несприятливий вплив на перебіг активного туберкульозу
легенів, викликаючи загострення процесу.

У жінки, страждаючої туберкульозом, переривання вагітності в перші 12
тижнів проводять за наступними свідченнями:

поширений деструктивний (що руйнує) процес в легенів, що погано
піддається лікуванню;

загострення процесу під час попередньої вагітності;

настання вагітності менш ніж через 2 роки після перенесеного міліарного
туберкульозу, який характеризується утворенням вогнищ в легенях,
печінці, селезінці, кишечнику, мозкових оболонках;

наявність супутніх захворювань нирок, цукрового діабету і
серцево-легеневої недостатності.

В пізні терміни вагітність переривають у випадках, коли виникає загроза
життю матері.

В тих випадках, коли вагітність зберігають, інфікування плоду у мами,
страждаючої туберкульозом, можливо під час пологів при аспірації
(заковтуванні) навколоплідних вод або вмісту родових шляхів. Зараження
дітей відбувається украй рідко, і новонароджені, як правило, практично
здорові. Їм необхідно зробити щеплення вакциною БЦЖ в перші 6 днів
життя.

2. Вірусні гепатити та сифіліс під час вагітності

Смертність при важких формах вірусних гепатитів у вагітних в 3 рази
вище, ніж у невагітних. Велика частина важких форм вірусних гепатитів і
всі летальні випадки доводяться на останній триместр вагітності. До
несприятливих чинників, що обтяжують перебіг хвороби, крім діагностики
гепатиту і пізньої госпіталізації, що запізнилася, відносяться
оперативні втручання (включаючи кесаревий перетин). При цьому
захворюванні високий рівень мертворождаємості і перинатальної
смертності. При гепатиті В можливо внутріутробне (через плаценту — в III
трі-местре вагітності) і інтранатальне (у пологах) інфікування плоду.
Під час пологів у хворих жінок нерідко виникає кровотеча.

У післяродовому і послеабортном періодах у багатьох пацієнток
спостерігається погіршення стану.

Інфікування плоду сифілісом може відбутися як у разі захворювання матері
до зачаття, так і пізніше, на різних стадіях розвитку плоду. Бліді
трепонеми, що є збудником сифілісу, проникають в організм плоду через
пупкову вену або по лімфатичних шляхах пупкових судин. Не дивлячись на
раннє проникнення блідих трепонем в організм плоду, патологічні зміни в
його органах і тканинах розвиваються тільки на 5-6-му місяцях
вагітності. Тому активне протисифілітичне лікування в ранні терміни
вагітності може забезпечити народження здорового потомства.

Найбільш великий ризик народження хворої дитини у вагітних, що хворіють
на вторинний сифіліс, що розвивається через 2-6 тижнів після зараження,
оскільки саме в цій стадії збудник захворювання знаходиться в крові.
Вагітній жінці, хворому сифілісом, надається можливість зробити аборт,
але тільки після проведення специфічного лікування і ліквідації
заразливих проявів хвороби. Якщо хворий сифілісом категорично вирішила
народжувати, то її направляють у відповідне відділення пологового
будинку. Вагітні зі встановленим діагнозом сифілісу повинні бути
протягом першої доби госпіталізовані у венерологічне відділення.

Лікування проводять специфічними антибактеріальними препаратами
(пеніциліном, біциліном). У нелікованих жінок, хворих сифілісом, в 99%
випадків народжуються хворі діти, у жінок, що лікуються тільки до
вагітності, — в 11 %, у лікованих тільки під час вагітності — в 9%, а у
лікованих до і під час вагітності — в 2% випадків.

3. Краснуха під час вагітності

Опис С.О. Калинка Лікар-генетик Волинського обласного дитячого
територіального медичного об’єднання Додав Капітошка Краснуха (німецький
кір) — це інфекційне захворювання, що становить серйозну загрозу плоду,
якщо мати захворіє під час вагітності.

Більше, ніж 20000 нівонароджених народились із вродженими вадами
розвитку під час епідемії краснухи в 1964 – 1965 роках. Ця ж епідемія
також закінчилась 10000 викиднів і мертвонароджень. На щастя, більше
подібні епідемії краснухи не виникали.

З 1969 року, відколи з’явилася вакцина проти краснухи, дітям проводять
щеплення згідно календаря щеплень, що допомагає попередженню
розповсюдження захворювання у чутливих (що не мають імунітету до
краснухи) вагітних жінок. Більшість жінок дітородного віку мають
імунітет до краснухи, тому що вони або були щеплені, або ж перехворіли в
дитинстві. Завдяки широкорозповсюдженому використанню вакцини, вроджені
дефекти, спричинені краснухою, стали рідкістю.

Однак, оскільки малі епідемії краснухи продовжують виникати, потенційна
можливість для чутливих вагітних жінок заразитися продовжує існувати.
Так 2 із 10 жінок дітородного віку чутливі до краснухи.

Жінки мають захистити своїх майбутніх дітей від важких наслідків цієї
інфекції, попередньо (до вагітності) обстежитись на наявність імунітету
до краснухи, або зробити щеплення, якщо імунітет відсутній.

???????¤?¤?$??????Краснуха — це дуже заразне захворювання, що спричинене
вірусом. Воно характеризується висипкою, збільшеними залозами, і,
особливо у дорослих, болями в суглобах. Висипка, як правило,
продовжується близько трьох днів і може супроводжуватися невисокою
температурою тіла. Інші симптоми, такі, як біль голови, втрата апетиту,
болі в горлі більш часті при зараженні дорослих і підлітків, ніж в
дітей.

Інколи захворювання протікає без клінічних симптомів (безсимптомна
форма).

Краснуха викликана іншим вірусом, ніж той, що є причиною звичайного
кору. Імунітет до краснухи не захищає особу від кору чи навпаки.

Біля 25% новонароджених, матері яких заразилися краснухою на протязі
першого триместру вагітності, народжуються з однією чи більше вродженими
вадами розвитку, що в сукупності віднесені до вродженого краснушного
синдрому.

Ці вроджені дефекти включають вади очей (закінчуються сліпотою), втрату
слуху, вади серця, розумову затримку і менш часті церебральні паралічі.

Багато дітей з вродженим краснушним синдромом мають затримку моторного
розвитку, повільно виконують прості завдання. Хоча можливі деякі
випадки, коли розвиваються добре.

Зараження часто викликає викидні та мертвонародження. Ризик вродженого
краснушного синдрому дуже низький (приблизно 1%), коли материнська
краснуха виникає в перші тижні другого триместру, тобто після 20 тижнів
вагітності. Деякі інфіковані діти мають тимчасові проблеми із здоров’ям.
Вони можуть народитися із низькою масою тіла (менше ніж 2,3 кг) чи мати
проблеми із харчуванням, діарею, пневмонію, менінгіт (запалення мозку)
або анемію.На обличчі і тулубі можуть з’являтися червоні плями, як
тимчасові розлади крові, що можуть закінчитися тенденцією до легкої
кровоточивості. Печінка та селезінка можуть бути збільшені. Деякі
інфіковані новонароджені здаються здоровими при народженні і на протязі
раннього дитинства. Однак всі новонароджені, матері яких мали краснуху
під час вагітності, потребують уважного контролю, тому що проблеми із
зором, слухом, навчанням і поведінкою можуть вперше з’явитися в
дитинстві.

Діти з вродженим краснушним синдромом також мають підвищений ризик
діабету, який може проявитися на протязі дитинства чи в дорослих.

Немає специфічного лікування для вродженого краснушного синдрому. Без
сумніву, поблеми, що є часті в період новонародженості, такі, як розлади
крові та печінки, як правило, щезають без лікування.

Інші індивідуальні вроджені вади, такі як дефекти очей і серця, можуть
бути виправлені чи по крайній мірі покращитися з раннім хірургічним
втручанням. Діти з втратою зору і слуху мають користь від спеціальних
освітніх програм, що забезпечують ранню стимуляцію і створення
комунікативних зв’язків, навчанню майстерності.

Діти з розумовою затримкою також мають користь від ранньої спеціальної
освіти.

Діти з множинними розладами можуть потребувати раннього втручання групи
експертів.

Є просте дослідження крові, що може визначити чи має особа імунітет до
краснухи.

Дослідження крові показує чи може особа мати перемагаючі вірус речовини
названі антитілами, в крові. Антитіла до вірусу краснухи виробляються
людьми, які перехворіли чи були щеплені проти краснухи.

Згідно рекомендацій спеціалістів необхідно щоб всі жінки перевірились на
наявність краснушних антитіл перед вагітністю і при відсутності
імунітету зробити щеплення в цей час.

Вакцинація попередить краснуху в чутливих жінок, так що їх майбутні діти
будуть захищені від вродженого краснушного синдрому.

Жінки, які пропустили тестування на наявність краснушних антитіл перед
вагітністю, в обов’язковому порядку обстежуються під час раннього
пренатального відвідування.

Якщо вагітна жінка не має імунітету, вона повинна уникати будь-кого, хто
має це захворювання.

Неефективне лікування краснухи на протязі вагітності і немає ефективного
шляху попередження краснухи в чутливих жінок, хто мав контакт з хворими.

Вагітні жінки, які не мають імунітету, повинні зробити щеплення після
пологів. Таким чином вони будуть нечутливі до краснухи під час майбутніх
вагітностей. Жінка, яка годує немовля грудним молоком, може безпечно
зробити щеплення, яке є цілком безпечне для її дитини.

Вакцина не рекомендована під час вагітності і жінка повинна чекати 3
місяці після щеплення до того, як вона намагатиметься завагітніти.

Новонароджені тих жінок, які були ненавмисне щеплені приблизно в часі
зачаття, мають дуже малу імовірність бути пошкодженими вакциною.

Між 1971 та 1989 роками, CDC (Центр по контролю захворюваності, США)
спостерігав за сотнями жінок, які були щеплені за 3 місяці до та 3
місяці після вагітності. В той час, як вони були щеплені, жінки не
знали, що вони були вагітні, чи планували завагітніти в найближчому
майбутньому. Ніхто з їхніх дітей не мав вроджених вад, що були б схожі з
краснушними випадками. Однак CDC продовжує рекомендувати відкласти
зачаття на 3 місяці після щеплення, тому що є теоретично дуже малий
ризик пошкодження плоду.

Отже, краснуха у вагітних в 15% випадків приводить до викидня,
мертвонародження, в решті випадків — до формування пороків розвитку
плоду. При виявленні краснухи завжди здійснюється штучне переривання
вагітності.

Факт контакту з хворим краснухою за відсутності антитіл до вірусу
краснухи в крові вагітної також є свідченням для переривання вагітності.
Що перехворів краснухою можна рекомендувати вагітність не раніше ніж
через 6 місяців після одужання.

При інших гострих інфекційних захворюваннях, перенесених в ранні терміни
вагітності, питання про її переривання вирішується комісією в
індивідуальному порядку.

Список використаної літератури

Капранова Е.И., Белоусова Н.А., Мельникова Е.В., Газовская Л.А.,
Соколова Т.А. Клиническое течение и диагностика внутриутробных инфекций
у новорожденных \\ Эпидемиология и инфекционные болезни. — 1997.- № 1.-
с. 27-30.

Кира Е.Ф. Инфекции и репродуктивное здоровье \\ Журнал акушерства и
женских болезней.- 1999.- вып. 2, т. XLVШ.- с. 71-78.

Коломійцева А.Г., Гордієнко О.В. Урогенітальна інфекція при вагітності і
прогнозування невиношування \\ ПАГ .- 1992.- № 4 .- с. 33.

PAGE

PAGE 10

Похожие записи