HYPERLINK «http://www.ukrreferat.com/» www.ukrreferat.com – лідер
серед рефератних сайтів України!

РЕФЕРАТ

на тему:

«Характеристика зон небезпечних геологічних процесів і явищ. Оцінка
інженерної обстановки та соціально-економічні наслідки надзвичайних
ситуацій»

ПЛАН

1. Характеристика зон небезпечних геологічних процесів і явищ

2. Оцінка інженерної обстановки та соціально-економічні наслідки
надзвичайних ситуацій

Список використаної літератури

1. Характеристика зон небезпечних геологічних процесів і явищ

До найбільш небезпечних геологічних процесів відносять землетруси.

Землетруси –це сильні коливання земної кори, які викликаються
тектонічними або вулканічними причинами . Землетруси призводять до
руйнування будинків, споруд викликають пожежі і людські жертви .

Головними характеристиками землетрусів є : глибина осередку,
магнітуда, і інтенсивність енергії на поверхні землі.

Глибина осередку землетрусу може бути в межах від 10 до30 км.

Магнітуда характеризує загальну енергію землетрусу і являє собою
логарифм максимальної амплітуди зсуву землі в мікронах, виміряної по
сейсмограмі на відстані 100 км від епіцентра. Магнітуда (М) по Ріхтеру
міняється від 0 до 9 балів(найбільш сильний землетрус).збільшення
магнітуди на одиницю визначає десятикратне збільшення амплітуди
коливань в грунті (чи зсув грунту ) і збільшення енергії землетрусу в 30
разів

Так амплітуда зсуву грунту при землетрусі з М=7 в 100 разів більше, ніж
з М=5, при цьому

загальна енергія землетрусу збільшується в 900 разів .

Інтенсивність енергії на поверхні землі виміряється в балах .Вона
залежить від глибини осередка, магнітуди, відстані від епіцентра,
геологічного складу грунтів і інших факторів .

Для виміру інтенсивності енергії землетрусів в Україні прийнята 12
бальна шкала

Ріхтера .

Землетруси призводять до великих матеріальних збитків і загибелі тисяч
людей .

Так катастрофічний землетрус в Армєнії 7 грудня 1988р.призвів до
руйнування

м. .Ленінокан, Спитак, Степанова і Кіровакан, 58 населених пунктів в
сільський місцевості.

Загальна кількість загиблих склала 25 тис. людей. Найбільш небезпечний
землетрус в цьому році стався в Японії ( Фукусіма ) силою 9 балів,
який супроводжувався руйнівним цунамі .

Землетруси викликають і інші стихійні лиха :зсуви, лавини, селі,
цунамі, повені

(в результаті руйнування гребель ), пожежі (при руйнуванні нафтосховищ
та розривів газопроводів) руйнування комунікацій, мереж енерго та
водопостачання, аварії на хімічно небезпечних підприємствах з розливом
сильнодіючих отруйних речовин(СДОР), а також

на АЕС з витоком (викидом)радіаційних речовин (РР) в атмосферу та інше.

Сьогодні відсутні досить надійні методи прогнозування землетрусів і їх
наслідків. Але по зміні характерних ознак поверхні землі, а також
надзвичайної поведінки живих організмів і тварин перед землетрусом (їх
називають передвісниками ) вченим іноді вдається скласти прогнози
.Передвісниками землетрусів є: швидке зростання частоти слабких
поштовхів ;деформація земної кори, яка визначається спостереженням зі
супутників з космосу або зйомкою поверхні землі з допомогою лазерних
джерел світла; зміна відношення швидкостей пересування вздовж і поперек
хвиль перед землетрусами, зміна електроопору гірських пород, рівня
ґрунтових вод під землею, кількість родону у воді та інше.

Незвичайна поведінка тварин перед землетрусом проявляється в тому, що,
наприклад, кішки покидають селища і переносять кошенят в поле, а птахи
у клітках за 10-15 хв. до початку землетрусу починають літати ;перед
поштовхами чуються незвичайні крики птахів ;домашні тварини на фермах
нервують. Найбільш ймовірна причина такої поведінки тварин вважається
наявність аномальних електромагнітних полів перед землетрусом.

Для захисту від наслідків землетрусів завчасно виявляються
сейсмічнонебезпечні зони в різних регіонах держави, тоб-то проводиться
сейсмічне районування .

На картах сейсмічного районування виділяються області(зони), яким
загрожують землетруси інтенсивністю вище 7-8 балів по шкалі Ріхтера.

На території центральної України таких районів нема .

Ми розташовані на не сейсмічній “плиті“.До нас можливі землетруси йдуть
від Румунії. Це в районах поблизу р. Дунай : м. Кілия, Ізмаїл, Одеса,
сюди доходять землетруси в 5-6 балів.

До м. Києва доходить всього 2-3 бали. Територію Кримського півострова
можна вважати сейсмічною зоною Де можливі землетруси 7-8 балів, тому
там не дозволили добудовувати АЕС.

В сейсмічно небезпечних зонах передбачаються різні заходи захисту
починаючи з виконання норм і правил при будуванні і реконструкції
будівль, споруд і інших об’єктів навіть припинення будівництва або
роботи небезпечних виробництв (рдіаційно, хімічно, бактеріологічно
небезпечних підприємств ).

2. Оцінка інженерної обстановки та соціально-економічні наслідки
надзвичайних ситуацій

З метою визначення масштабів руйнування, обсягів, термінів і
черговості, а також сил і засобів для проведення рятувальних та
невідкладних робіт проводиться оцінка інженерної обстановки.

Перш за все необхідно визначити ступені руйнування населеного пункту і
об’єктів господарювання. Знаючи ступінь руйнування, можна визначити
величину збитків, обсяги рятувальних і невідкладних робіт.

Розглянемо характеристику ступенів руйнування.

Повні руйнування — це руйнування всіх елементів будівель, у тім числі й
підвальних приміщень, ураження людей, що знаходяться в них, збитки
становлять більше 70 % вартості основних виробничих фондів (балансової
вартості). Подальше їх використання не можливе.

Сильні руйнування — це руйнування частини стін і перекриття поверхів,
деформація їх, виникнення тріщин у стінах, ураження значної частини
людей, що знаходяться в них. Збитки ставлять від 30 до 70 % вартості
основних виробничих фондів (балансової вартості). Можливе обмежене
використання будівель, що збереглися. Відновлення можливе після
капітального ремонту.

Середні руйнування — це руйнування переважно другорядних елементів
будівель і споруд (покрівлі, вікон, дверей і перегородок), виникнення
тріщин у стінах. Підвальні приміщення зберігаються, перекриття
залишаються. Люди уражаються частіше уламками конструкцій. Збитки
становлять 10-30 % вартості основних виробничих фондів (балансової
вартості будівель).

При середньому ремонті відновлюються техніка, транспорт та промислове
обладнання. Будівлям необхідний капітальний ремонт.

Слабкі руйнування — це руйнування вікон, дверей та перегородок.
Ураження людей можливе уламками конструкцій. Підвали і нижні поверхи не
пошкоджуються. Вони придатні для використання після поточного ремонту
будівель. Збитки становлять до 10 % вартості основних виробничих фондів
(будівель). Відновлення можливе після середнього або поточного ремонту.

Після виникнення надзвичайної ситуації, викликаної вибухами і
утворенням повітряної хвилі надмірного тиску, для оцінки матеріальних
збитків і втрат населення в населених пунктах узагальненим критерієм є
ступінь ураження населеного пункту, який можна визначити за формулою

\

^

^

?

 

^

?

?

¤

¦

?????Т????????????H?H????? — площа руйнувань; Пип — загальна площа
населеного пункту (об’єкта).

Ступені руйнування населених пунктів і об’єктів наведені в таблицях 1,
2.

Таблиця 1. Ступені руйнування населених пунктів

Ступінь руйнування населеного пункту (об’єкта) Характер руйнувань
будівель і споруд об’єктів господарювання, %

слабкі середні сильні й повні

Слабкий < 0, 2 До 76 До 5 До 20 Середній від 0, 21 До 48 6—12 21—50 Сильний від 0, 59 — 13—20 61—80 Повний > 0, 8 — — Більше 80

Таблиця 2. Вплив масштабів руйнування населеного пункту на ступінь
руйнування об’єктів

Ступені руйнування об’єктів, % Отупінь руйнування населеного пункту

0, 1 0.2 0, 3 0, 4 0.5 0, 6 0, 7 0, 8 0, 9 1.0

Середні 2 3 5 8 10 12 15 18 15 10

Повні й сильні 8 16 20 зо 40 50 60 70 85 90

Виходячи зі ступенів руйнування населеного пункту орієнтовно можна
визначити втрати незахищеного населення. Для цього можна скористатись
табл. 3.

Таблиця 3. Втрати незахищеного населення залежно від ступенів руйнувань
населеного пункту

Види втрат

населення, %

Ступінь руйнування населеного пункту

0, 1 0, 2 0, 3 0, 4 0, 5 0, 6 0, 7 0, 8 0, 9 0, 10

Загальні 4 8 10 12 16 28 40 80 90 100

Безповоротні 1 2 1, 5 3 4 7 10 20 25 зо

Санітарні, ут. ч.: 3 6 7, 5 9 12 21 30 60 65 70

легкі 1, 6 2, 6 3 4 5 9 13, 5 27 28 30

середні 1 2, 5 3 3, 5 5 8 12 24 27 30

важкі 0, 5 1 1.5 1, 5 2 4 4, 5 9 10 10

80 % потерпілого населення буде потребувати надання першої медичної
допомоги. Таку допомогу можуть надавати санітарні дружини. Потреби в
санітарних дружинах можна визначати за формулою

де П — кількість санітарних дружин; У — кількість уражених; Асан.дР. —
можливості сандружин за годину; t — час роботи (годин).

Спеціалізована медична допомога надається в обсязі 50 % від санітарних
втрат.

Кількість сил і техніки, необхідних для проведення невідкладних і
рятувальних робіт, можна визначити за допомогою табл.4.

Таблиця 4. Кількість осіб рятувальних загонів і техніки, необхідних для
невідкладних і аварійних робіт

Необхідна кількість Ступінь ураження населеного пункту

0, 1 0, 2 0, 3 0, 4 0, 5 0, 6 0, 7 0, 8 0, 9 0, 10

Особи

рятувального загону, тис. 0, 6 1, 3 1.9 2, 3 2, 4 2, 6 2, 8 2, 9 3, 3
3, 6

Одиниці

інженерної

техніки 8 16 28 33 38 46 63 66 68 75

Прогнозувати оцінку пошкоджень інженерних мереж і комунікацій населеного
пункту можна за допомогою ступенів руйнування населеного пункту, площі
забудови та протяжності комунікацій, наведених у табл. 100.

Структура аварій і відключень на інженерних мережах і комунікаціях
населеного пункту із загальної кількості береться така:
во-дозабезпечення — 16 %, каналізація — 23, електропостачання — 21,
газопостачання — 27, теплопостачання — 13 %.

Оцінка інженерних мереж і комунікацій промислових підприємств компактної
забудови визначається залежно від ступенів руйнування і протяжності
комунікацій на км2 площі об’єкта (табл. 5).

Таблиця 5. Кількість аварій на інженерних мережах і комунікаціях залежно
від масштабів руйнувань населеного пункту

Ступінь руйнування населеного пункту Площа населеного пункту, км2
Протяжність комунікацій, м/км2

до 25 50 100 300

0, 1 3/5 5/10 15/20 35/55

0, 2 5/10 10/20 25/40 68/120

0, 3 8/15 15/30 35/60 100/180

0, 4 10/20 20/40 45/80 135/240 5000/10 000

0, 5 13/25 25/50 55/100 180/300

0, 6 15/30 30/60 65/120 210/360

0, 7 18/35 37/70 75/140 240/420

0, 8 20/40 40/80 90/160 270/480

0, 9 23/45 45/90 100/180 300/540

1, 0 25/50 50/100 120/200 375/600

Таблиця 6. Кількість аварій на інженерних мережах і комунікаціях
залежно від масштабів руйнувань об’єкта (підприємства)

Площа об’єкта, км2 Ступінь руйнування об’єкта Протяжність комунікацій,
м/км2

Середній Сильний Повний

1 2/3 3/5 5/9

2 3/4 4/6 6/12

3 3/5 5/7 7/14 5000/10 000

4 4/6 7/13 10/20

5 5/8 10/19 13/27

10 8/16 19/37 27/55

Всі аварії і відключення інженерних мереж і комунікацій беруться за 100
%, а структура така: водозабезпечення — 20 %, каналізація — 20,
електропостачання — 20, газопостачання — 25, теплопостачання — 15 %.

Тривалість проведення невідкладних робіт одного виду (Т) у годинах
визначається за формулою

де — В1 — коефіцієнт, що враховує умови роботи на загазованій,
задимленій території та за інших несприятливих факторів, який
приймається за 1, 4—2, 0; В2 — коефіцієнт, що враховує роботу в нічний
час, дорівнює 1, 3—1, 4; W — імовірний обсяг роботи, який визначається
розрахунком або за таблицями; П — продуктивність формування при
виконанні конкретного виду роботи, що визначається розрахунком або за
таблицями.

Прогноз інженерної обстановки на вибухонебезпечних об’єктах має
особливості. При прогнозуванні вибуху газоповітряної суміші необхідно
визначити три зони, які мають вигляд кола.

1 — зона детонаційної хвилі, знаходиться в межах хмари вибуху. Радіус
зони можна визначити за формулою

де R1 — радіус першої зони, м; Q — кількість скрапленого вуглеводневого
газу, т; Кп — коефіцієнт переходу скрапленого повітря у газоповітряну
суміш, який дорівнює 0, 6.

Крім того, радіус зони 1 можна визначити за табл. 7.

Таблиця 7. Початковий радіус хмари газоповітряної суміші, м

Кількість хім. речовини, т 0, 1 0, 5 1 5 10 15 20 30 40 60 70 100 200
300 500

R1, м 4, 6 11 15 32 46 56 65 78 90 111 120 142 202 248 320

2 — зона дії продуктів вибуху, займає площу поширення речовини вибуху
внаслідок детонації. Радіус зони визначається за формулою

Надмірний тиск у цій зоні — від 135 до ЗО кПа, його можна визначити за
формулою

Де R — відстань до місця вибуху, м, що визначається за формулою або за
табл. 8.

Таблиця 8. Величина надмірного тиску залежно від радіуса

1 5 10 15 20 30 40

Тиск, кПа (кгс/см2) 170/1, 7 38/0, 38 15/0, 15 7/0, 07 5/0, 05 3/0, 03
1/0, 01

3 — зона дії повітряної ударної хвилі поширюється по поверхні землі.
Надмірний тиск, який буде в зоні, можна визначити за такими формулами.

Визначається відносна величина:

де — В відстань до місця вибуху, м; R2 — радіус другої зони, м. Потім
визначається надмірний тиск ДР3:

Список використаної літератури

Атаманюк В.Г. и др. “Гражданская оборона”, учебник., М.В.ш, 1986 г,
ст. 80-98, 103-105.

шубин Е.П. “Гражданская оборона”, учебник, м., Просвещение, 1991 г,
с.134-141.

СниП п-11-77 Защитные сооружения ГО, м., Стойиздат., 1985, с.3-15,
36-51.

4.Сусло С. Т., Харамда Г. М. і ін.” Цивільний Захист.” Посібник, К.
Арістей 2007р, с.368.

PAGE

PAGE 6

Похожие записи