HYPERLINK “http://www.ukrreferat.com/” www.ukrreferat.com – лідер
серед рефератних сайтів України!
РЕФЕРАТ
на тему:
«Фрукти кісточкові»
ПЛАН
Вступ
1. Характеристика кісточкових фруктів
2. Хвороби і пошкодження кісточкових плодів.
3. Показники і градація якості кісточкових плодів
Висновки
Список використаної літератури
Додатки
Вступ
Кісточкові плоди складаються зі шкірочки, м’якоті і кісточки, в якій
міститься насіння. До кісточкових плодів належать сливи, вишні, черешні,
абрикоси, персики.
Кісточкові фрукти вирощують в усіх областях України, розподілених між
грунтово-кліматичними зонами.
Кожна область має свій поділ на зони. Помологічні сорти фруктів,
ботанічні сорти овочів, що рекомендовані державною комісією з
сортовипробування для окремих областей, називають районованими.
Вишні, сливи, аличу, вирощують в усіх кліматичних зонах України;
абрикоси, персики, черешні — переважно в південному Степу, Закарпатті і
Криму.
1. Характеристика кісточкових фруктів
До кісточкових фруктів відносять сливи, вишні, черешні, абрикоси,
персики, тощо.
Будова, забарвлення шкірочки і м’якоті, поверхня шкірочки (опушення,
восковий наліт), будова і величина кісточки, форма і маса плодів є
видовими і сортовими ознаками помологічних сортів кісточкових плодів.
Сливи поділяються на домашні садові (угорки, ренклоди) та аличу, терен.
На Україні вирощують сливи повсюдно, найбільше на сх. Поділлі, Покутті,
Закарпатті, Харківщині й Кубані. За переписом садів 1970 в УРСР було бл.
50 млн плодових слив (15,5% плодових дерев, після яблуні — 46,5% і вишні
— 20,4%) на бл. 130 000 га. За сприятливих умов С. дає високі врожаї до
10 — 15 т з 1 га. Численні сорти С. об’єднують у 4 помологічні групи:
угорки, ренклоди (споживають гол. ч. свіжими і консервують), мірабелі
(дрібні овочі, перев. для виготовлення конфітур, консервів тощо), яєчні
(великі, здебільша жовтого кольору). На Україні районовано такі сорти
сливи домашньої: Ганна Шпет, Едінбурзька, Кірк. Персикова, Рання синя,
Ренклод, Ренклод Альтана, Угорка звичайна, Угорка італ., Угорка
ажанська, Угорка опішнянська та ін.
Угорки темносинього кольору, вкриті восковим нальотом, подовженої форми,
м’якоть їх щільна, кісточка гладенька, загострена, легко відділяється
від м’якоті.
Ренклоди мають зелене, жовте, жовто-зелене, рожеве, фіолетово-червоне
забарвлення шкірочки, плоди круглястої і яйцеподібної форми.
Алича має круглясту або яйцеподібну форму, жовте, зелене,
світло-червоне, темно-червоне забарвлення шкірочки, кісточка
відділяється добре або погано.
Терен — дикоросла слива, плоди темно-синього або червоного кольору з
кислим, в’яжучим смаком.
Вишні за забарвленням соку поділяються на морелі (темно-забарвлений) і
аморелі (світло-забарвлений).
Черешні за консистенцією м’якоті поділяють на гіні (м’яка) і бігаро
(тверда, пружна).
Абрикоси вирощують переважно в Південному лісостепу, Західному лісостепу
і в Криму.
Персики найбільш поширені в Криму і Південному степу.
Хімічний склад кісточкових плодів залежить від їх видів, різновидів і
сортів.
За вмістом цукрів черешні, вишні, абрикоси суттєво не відрізняються —
9,5—11,5%. Менше їх міститься у терені — 8,3% і аличі — 6,4%.
o
3 За вмістом вітаміну С кісточкові плоди різняться мало — 10—15 мг%,
інших вітамінів (каротину, Е, B2 В3, B6, PP) більше міститься у персиках
і абрикосах, найменше їх у вишнях і черешнях.
2. Хвороби і пошкодження кісточкових плодів.
Кісточкові плоди погано переносять транспортування, вони пошкоджуються
механічно під час збирання, пакування і мікроорганізмами — при
зберіганні.
Грибкові захворювання: сіра гниль (моніліоз), гірка гниль, дірчаста
плямистість, кишеньки сливи, коккоміноз вишень, віспа сливи,
склястероспоріум абрикосів.
Пошкодження сільськогосподарськими шкідниками: плодожеркою,
каліфорнійською щитовкою, казаркою, вишневим довгоносиком.
Механічні пошкодження: тріщини, потертості, натиски, градобоїни.
3. Показники і градація якості кісточкових плодів
Персики залежно від якості поділяють на вищий, 1-й і 2-й, вишні,
черешні, сливи домашні, крупноплідну аличу, абрикоси — на 1-й і 2-й
товарні сорти.
Плоди кожного товарного сорту мають належати до одного помологічного
сорту.
Товарний сорт визначають за показниками: зовнішій вигляд (типовість
форми, забарвлення, наявність плодоніжки тощо), стиглість, розмір у
найбільшому поперечному діаметрі (крім сливи домашньої і аличі
крупноплідної), пошкодження механічні, хворобами і шкідниками.
Помологічні сорти вишні, черешні, сливи домашньої, аличі крупноплідної,
абрикосів, персиків поділяють на дві помологічні групи: 1-у і 2-у.
Висновки
Отже, до кісточкових фруктів відносять сливи, вишні, черешні, абрикоси,
персики, тощо.
Будова, забарвлення шкірочки і м’якоті, поверхня шкірочки (опушення,
восковий наліт), будова і величина кісточки, форма і маса плодів є
видовими і сортовими ознаками помологічних сортів кісточкових плодів.
Сливи поділяються на домашні садові (угорки, ренклоди) та аличу, терен.
Вишні за забарвленням соку поділяються на морелі (темно-забарвлений) і
аморелі (світло-забарвлений).
Черешні за консистенцією м’якоті поділяють на гіні (м’яка) і бігаро
(тверда, пружна).
Абрикоси вирощують переважно в Південному лісостепу, Західному лісостепу
і в Криму.
Персики найбільш поширені в Криму і Південному степу.
Хімічний склад кісточкових плодів залежить від їх видів, різновидів і
сортів.
За вмістом цукрів черешні, вишні, абрикоси суттєво не відрізняються —
9,5—11,5%. Менше їх міститься у терені — 8,3% і аличі — 6,4%.
Кісточкові плоди погано переносять транспортування, вони пошкоджуються
механічно під час збирання, пакування і мікроорганізмами — при
зберіганні.
Товарний сорт визначають за показниками: зовнішій вигляд (типовість
форми, забарвлення, наявність плодоніжки тощо), стиглість, розмір у
найбільшому поперечному діаметрі (крім сливи домашньої і аличі
крупноплідної), пошкодження механічні, хворобами і шкідниками.
Список використаної літератури
Брозовський Д.І., Борисенко І.М. Основи товарознавства. – М.:
«Економіка», 1998.
Кругляков Г.Н., Г. В. Круглякова. Товарознавство продовольчих товарів. –
Ростов на Дону, 2000.
Справочник технолога общественного питания. — М.: Экономика, 1994.
Товарознавство харчових продуктів / Під ред. В. Е. Михаленко. – М., 1989
Шумило Г.І. Технологія приготування їжі: Навчальний посібник. – К.:
“Кондор”, 2003. – 506 с.
Додатки
Рис. 1. Абрикосове дерево
Рис. 2. Черешні
Рис. 3. Сливи
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
