.

Філірування, градуювання, окантування (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
10 27539
Скачать документ

РЕФЕРАТ

На тему:

Філірування, градуювання, окантування.

ФІЛІРУВАННЯ.

Філірування виконується залежно від задуму зачіски на всій масі волосся
або на окремих ділянках.

Проріджування волосся філіруванням може дати такі результати:

— збільшення об’єму волосся;

— полегшення укладання волосся;

— зменшення об’єму волосся.

Волосся перед філіруванням відділяють вертикальними, горизонтальними
пасмами або під кутом. Філірування можна починати з будь-якого боку
пасма, виконувати на будь-яку глибину та з різною інтенсивністю.
Розрізняють філірування волосся біля кореня, на кінцях, на всій довжині
пасма. Місце першого зрізу можна визначити будь-де залежно від густоти
волосся та бажаного результату. Кількість зрізів на одному пасмі може
бути різною.

Прикореневе філірування передбачає проріджування пасма, відступивши на
2-4 см від поверхні голови. За рахунок того, що коротке волосся
підтримує довше, полегшується укладання, створюється форма зачіски,
візуально збільшується її об’єм.

Філірування кінців пасма приводить до стійкого вкладання волосся,
згладжує нерівність стрижки.

Для дуже густого волосся пасма розріджують по всій довжині. Операція
виконується прямими та філірувальними ножицями, бритвою.

Філірування можна поєднати з одночасним укороченням волосся.

Прийоми філірування. У перукарській практиці склалися різні прийоми
філірування волосся, за якими пасмо філірують із зовнішнього,
внутрішнього боку або з обох боків. Філірування ззовні частіше виконують
у коротких стрижках, з внутрішнього боку—у довгих, якщо волосся густе і
жорстке — з обох боків.

Пасмо відділяється за допомогою гребінця, і кінцями ножиць виконується
врізання під гребінцем.

Метод цілеспрямованого врізання застосовується для надання волоссю
рухливості, «рваного» ефекту, хаотичної різнорівневості на кінцях; кінці
окремих тонких пасом зрізають на різній довжині (рис. 5.25).

Метод «зубці пилки» рекомендується використовувати на завершальному
етапі стрижки всієї маси волосся або оформлення чілки та
нижньопотиличної зони. Пасмо відтягують перпендикулярно до голови,
ножиці вводять у волосся під кутом на рівних проміжках, у результаті
чого зріз має однорідну зубчасту форму (рис. 5.26).

Рис. 5.25. Метод цілеспрямованого врізання

Рис. 5.26. «Зубці пилки»

Метод «пойнтинг» — точна стрижка та філірування прямими ножицями
зубчатим зрізом від середини пасма до кінців (рис. 5.27 а).

Метод вищипування — філірування, за яким у пасмі зрізають окремі
волосини на різній висоті або окремі тонкі пасма з проміжком 0,5-1 см на
довжині 2-4 см від коренів (рис. 5.27 б).

Рис. 5.27. Точна стрижка та філірування: а — метод пойнтинг; б— метод
вищипування

Рис 5 28 Метод ковзаючого зрізу

Рис 5 29 Виконання ковзаючого зрізу на волоссі різних зон

Рис 5.30 Філірування джгута

Метод джгута пасмо перекручують джгутом І в декількох місцях надсікають
кінчиками ножиць або філірувальною бритвою (рис 530)

Прямими ножицями технічно виконується більшість прийомів філірування. В
одних із них працюють кінцями ножиць на пальцях, в інших — основою
полотен напіврозкритих ножиць (рис. 5.31).

Рис. 5 31 Філірування пасом волосся прямими ножицями

Філірувальними ножицями зрізаються волосся, яке потрапляє під зубці
робочих полотен. Щоб уникнути утворення «сходинок» зрізу, щоб зрізати
волосся на різній висоті та забезпечити якісне філірування, філірувальні
ножиці розміщують під кутом 45° до пасма, яке охоплюють.

Залежно від густоти волосся, для обробки пасма виконують 3-5 захватів
ножицями.

Філірування волосся небезпечними бритвами, філгрувальними ножами дає
однаково позитивні результати, плавні лінії стрижки.

Працюючи бритвою або філірувальним ножем , застосовують:

— внутрішній зріз пасма;

— зовнішній зріз пасма;

— метод джгута.

Стрижуть тільки зволожене волосся. Пасмо утримують за кінці великим,
вказівним, середнім пальцями. Відступивши від коренів приблизно на
третину пасма, здійснюють ковзаючі рухи згори вниз уздовж пасма (рис.
5.34).

Рис 5 34. Обробка волосся різних зон філірувальною бритвою

ГРАДУЮВАННЯ.

Градуювання дає змогу регулювати густоту та об’єм волосся, візуально
збільшувати їх завдяки прийомам стрижки пасом з відтягуванням останніх
під різним кутом. Може бути високим (починаючи з верхньонотиличної
зони), середнім і низьким.

Розрізняють зовнішнє та внутрішнє градуювання:

зовнішнє досягається вкороченням кожного наступного пасма відносно
попереднього на 1-2 мм (рис. 5.35 а);

внутрішнє відрізняється подовженням наступного пасма порівняно з
попереднім теж на 1-2 мм (рис. 5.35 б).

Рис. 5.35. Види градуювання: а — зовнішнє; б — внутрішнє

Під час градуювання горизонтальними проділами відділяють контрольне
пасмо волосся і стрижуть на бажаній довжині. Наступне пасмо стрижуть
внутрішнім тупим зрізом за визначеним способом — довшим або коротшим від
контрольного. Зовнішнє градуювання передбачає поступове збільшення кута
відтягування.

Градуювання можна виконувати за допомогою вертикальних проділів.

Залежно від того, в якій частині волосяного покриву потрібно збільшити
об’єм, виконують відтягування горизонтальне або під кутом.
Горизонтальним відтягуванням збільшують об’єм у верхньо- та
середньопотиличній зонах, під кутом 45° — у середньо- та
нижньопотиличній зонах.

Після вибору кута пасма визначають положення руки, яка його утримує.
Положення руки під кутом 45° до основи пасма задає низьке, слабко
виявлене градуювання.

Градуювання скроневих зон продовжує градуювання потилиці й виконується
аналогічно, починаючи від потилиці в напрямку до обличчя.

ОКАНТУВАННЯ.

Окантування може виконуватись як наприкінці, так і на початку стрижки.
Ця операція надає стрижці завершеного вигляду, визначає контур
майбутньої зачіски.

Вирізняють два способи окантування: на окремому пасмі та для всієї маси
волосся. У роботі застосовують ножиці, бритви, машинку.

Вид окантування вибирають, враховуючи:

— форму майбутньої стрижки;

— особливості обличчя, шиї людини;

— наявність вад, які потрібно приховати;

— природний напрямок та особливості росту волосся;

— побажання клієнта.

Перед здійсненням окантування необхідно визначитись, якого кінцевого
результату бажано досягти, яким буде волосся в даній зоні волосяного
покриву:

— наповненим чи полегшеним філіруванням,

— рівним чи філірованим,

— довгим чи коротким,

— зведеним нанівець.

Існують практичні розробки форм окантування волосся потиличної,
скроневих зон та чілки.

Види окантування потилиці. Окантування потилиці за формою може бути
таких видів:

пряме виконують у жіночих і чоловічих зачісках. Довжина окантування
різна. Пасмо або всю масу волосся залежно від обраною способу відчісують
униз і зрізають по прямій лінії від середини в обидва боки — спочатку
ліворуч, потім праворуч (рис. 5.36 а);

овальне застосовують залежно від довжини; виконується переважно в
жіночих стрижках, але можливе і в чоловічих. Волосся розділяють
дугоподібними проділами, розчісують униз, відтягують уперед до обличчя і
зрізають волосся внутрішнім зрізом (рис. 5.36 б);

дужка виконується в чоловічих стрижках. Довжина окантування може
доходити до коміра сорочки. Волосся розчісують униз, зрізають по прямій
лінії. Потім волосся зачісують уперед до обличчя, зрізають під кутом та
заокруглюють кути. Допускається виконання тушування на висоті 1 см (рис.
5.36 в). Кут нахилу зрізу залежить від розміру шиї. і буде тим більшим,
чим ширша шия;

підковоподібне виконується в жіночих і чоловічих стрижках. Пасмо волосся
збирають над центром шиї, зрізають на бажаній довжині (рис. 5.36 г). Для
отримання подовження бокових частин пасмо можна скрутити в джгут;

трикутне у чоловічих і жіночих стрижках може бути різним за довжиною.
Волосся ділять вертикальним проділом навпіл. Відтягують

Рис. 5.36. Види окантування потилиці

пасма вбік від проділу, утворюючи трикутник, стрижуть внутрішнім зрізом
(рис. 5.36 );

фігурне в жіночих і чоловічих стрижках виконується за бажанням (рис.
5.36 е).

Окантування скронь виконується кількома способами (рис. 5.37). Оскільки
лінії окантування скронь та потилиці плавно з’єднуються через вушну
раковину, вони мають бути схожими.

Класична чоловіча скроня:

1) волосся на скроні розчісують униз, зрізають по прямій;

2) волосся, яке залишилось, зачісують на вушну раковину і стрижуть за
формою вуха;

3) розчісують волосся наперед до обличчя та з’єднують лінії окантування
на скроні та чілці;

4) волосся за вушною раковиною зачісують до вуха, зрізають за формою
лінії окантування потилиці.

Коротка пряма або коса скроня:

1) волосся розчісують униз, зрізають по прямій або косій лінії. Лінія
зрізу пасма закінчується в місці початку вушної раковини;

Рис. 5.37. Види окантування скронь:

а — чоловічих, б — жіночих

2) розчісують волосся на обличчя, урівнюють лінію зрізу з окантуванням
чілки;

3) розчісують на обличчя волосся за вушною раковиною та зрізають по
лінії згину вуха.

Довга пряма або коса скроня:

1) волосся розчісують униз, зрізають на рівні середини вушної раковини;

2) з’єднують лінії окантування на скронях та чілці;

3) волосся за вушною раковиною зачісують уперед на обличчя; стрижуть
внутрішнім зрізом, орієнтуючись на довжину скроні.

Жіночі скроні окантовують у тій же послідовності, що й чоловічі. Від
останніх вони відрізняються за довжиною волосся і формою окантування.

Окантування чілки. Окантування чілки визначає її граничні межі. Чілку
виділяють у вигляді прямокутника або трикутника, вершина якого може
доходити до найвищої точки голови. Чілка може бути різної довжини.

Для прямого окантування волосся чілку розчісують униз і зрізають по
прямій лінії від середини в обидва боки (рис. 5.38 а).

Якщо довжина чілки нижче рівня брів, окантування виконується внутрішнім
зрізом.

Овальне увігнуте окантування починають зачісуванням волосся в центр, де
його збирають у пучок і зрізають за бажаною довжиною (рис. 5.38 б).

Щоб виконати овальне випукле окантування, трикутник чілки ділять навпіл
вертикальним проділом. Визначають дві симетричні точки на бажаній
висоті. Волосся правого трикутника відтягують до правої точки та
стрижуть, пасмо волосся з лівого трикутника відтягують до лівої точки і
зістригають (рис. 5.38 в).

Якщо хочуть отримати чілку поновленою і гладенькою, нижні пасма стрижуть
коротше за верхні і філірують знизу.

Щоб полегшити чілку, її філірують по всій довжині, а на кінцях виконують
зубчастий зріз.

Для трикутного окантування волосся чілки теж поділяють навпіл
вертикальним проділом, волосся від нього відчісують у різні боки та
стрижуть внутрішнім зрізом від середини чілки (рис. 5.38 г).

Для асиметричної чілки виконують боковий проділ, формуючи прямокутний
трикутник. Волосся з більшого боку відчісують у напрямку до меншого,
стрижуть внутрішнім зрізом (рис. 5.38 д).

Фігурне окантування виконують за бажаним рисунком (рис. 5.38 е).

Прийоми окантування ножицями волосся різної довжини:

зріз на пальних застосовують для волосся різної довжини. Відчесане пасмо
утримують вказівним і середнім пальцями, мінімально відтягують і
зістригають;

Рис. 5.38. Види окантування чілки.

зріз на гребінці застосовують для волосся будь-якої довжини. Волосся
відчісують з відтягуванням на себе. Гребінець просувають уздовж пасма до
потрібного рівня зрізу. Зістригають волосся на полотні гребінця;

зріз на долоні застосовується для короткого та подовженого волосся.
Ребром долоні лівої руки пасмо притискають до шиї або голови і
зістригають над долонею;

вільний зріз застосовують для стрижки короткого волосся. Стрижуть
відчесане вниз пасмо, яке заходить на вільну від волосся шкіру.

Для симетричності лінії окантування на скронях орієнтуються на мочки
вух, лицьові лінії узгоджують із підборіддям, кутиками очей або рота,
кінчиком носа.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Ветров А. Парикмахер – стилист. — Ростов-на-Дону: Феникс, 2003.

2. Вольфрам К. Идеальные ногти: Способы моделирования // Nand & nails. –
2003. – №4. – С. 32-33.

3. Гутиря Л. Г. Сучасна перукарська справа. — Харків: Фоліо, 1997.

4. Дрибноход Ю. Маникюр, педикюр.: Профессиональный курс. (Сер.
«cosmetical&professional»). — СПб.: Весь, 2002. — 256 с.

5. Константинов А. В. Парикмахерское дело. — М.: Высшая школа, 1987.

6. Корпев В. Д. Мы причесываем женщин. — М.: Стройиздат, 1991.

7. Кулешкова О. Н. Технология и оборудование парикмахерских работ. — М.:
Академия, 2002.

8. Куприянова И. Н. Современные прически: женские, мужские, детские. —
М.: Эксмапресс, 2002.

9. Луканова О. В., Федорова Л. В. Технология парикмахерских услуг. —
Ростов-на-Дону: Март, 2002.

10. ЛяпичА.Д. Парикмахерское мастерство. — К.: Будівельник, 1982.

11. Маникюр. Ростов-на-Дону: Владне, 2001. — 256 с.

12. Марек Збшнев. Парикмахерское дело. — Минск: Высшая школа, 1996.

13. Моделирование причесок: Иллюстрированное методическое пособие. –
К.: 1990.

14. Панченко О. А. Прическа. Укладка. Завивка. — СПб.: Папирус, 1999.

15. Панченко О. А. Мелирование и прическа. — СПб.: Корона-принт, 2000.

16. Пономарчук А. Ростковые зоны и рост ногтя // Ногтевая эстетика. —
2004. – №5.- С. 38-39.

17. Смирнова Л. В. Уроки парикмахерского искусства. — СПб.: Парителы,
2002.

18. Сокол Е. Дезинфекция как наука // Ногтевая эстетика. — 2004. — №1.-
С. 48-50.

19. Энциклопедия парикмахерского искусства. — М.: Веге, 1999.

20. «Зеркало моды». – К.: – 1999-2004.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2019