HYPERLINK «http://www.ukrreferat.com/» www.ukrreferat.com – лідер
серед рефератних сайтів України!

РЕФЕРАТ

на тему:

“Біологічні небезпеки:

отруйні рослини і тварини”

ПЛАН

Вступ

1. Отруйні рослини, їх можливий вплив на організм

2. Прояви отруєння ядовитими рослинами та перша допомога

3. Отруйні тварини. Перша медична допомога, профілактика

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Серед небезпек виділяють біологічні небезпеки. Серед біологічних –
отруєння ядовитими рослинами і тваринами. Тому знання отруйних рослин і
тварин, та вміла поведінка з ними гарантує профілактику даного різновиду
небезпек.

Отруйні рослини – це рослини, що виробляють і накопичують у процесі
життєдіяльності отруту, що викликає отруєння тварин і людей. Людям
відомо більше 10 тис. видів таких рослин.

Отруйні рослини, що містять алкалоїди, вражають центральну нервову
систему, у них збудлива або гнітюча дія, негативно впливають на роботу
серця, шлунка, нирок і печінки.

Серед тваринних організмів отруйні форми трапляються частіше, ніж в
рослинних організмах. Отрути, що виробляються тими чи іншими
організмами, є хімічними чинниками, які беруть участь у міжвидових
взаємодіях. Приклади використання хімічних речовин для нападу або
захисту можна знайти на всіх сходинках еволюційного розвитку. Наведемо
приклади деяких небезпечних тварин.

На земній кулі нараховується біля 5 тис. видів отруйних тварин. Їх
ядовитість позв’язують з процесом еволюційного розвитку.

За походженням токсинів усі отруйні тварини поділяють на первинно- та
вторинно отруйні. Первинно отруйні тварини самі виробляють отруту, а
вторинно отруйні накопичують токсичні речовини, які проникають в
організм з їжею та водою. Тварини, що мають органи, за допомогою яких
вони виробляють отруту в спеціальних залозах, вважають активно
отруйними, інших, які мають в організмі отруйні речовини в печінці,
крові, статевих залозах та інших тканинах — пасивно отруйними.

1. Отруйні рослини, їх можливий вплив на організм

До отруйних рослин на території України належать:

Блекота чорна. Найнебезпечніший плід рослини – коробочка з
бурувато-чорним насінням округлої форми. Діти часто приймають їх за
макове насіння, а м’ясистий стебловий корінь – за корінь овочевих
рослин.

При легкому отруєнні блекотою з’являються сухість у роті, розлад мови і
ковтання, розширення зіниць, сухість і почервоніння шкіри, збудження,
марення та галюцинації, прискорене серцебиття. Людина може
знепритомніти, шкіра стає синюшною. Можливі судоми. Отруєння може
призвести до смерті.

Дурман звичайний привабливий для людини своїм насінням. Неприємно пахне.
Квітки в отруйної рослини білі, характерної витягнутої форми. Плід –
коробочка яйцеподібної форми, покрита товстими, твердими шипами.
Симптоми отруєння дурманом такі ж, як і при отруєнні блекотою чорною.

Беладонна звичайна. Особливо небезпечний плід – фіолетово-чорна,
блискуча, соковита ягода з темно-фіолетовим соком, тому що діти плутають
її з вишнею. Ознаки отруєння такі ж, як і при отруєнні блекотою чорною.

Сімейство макових. Найнебезпечніші опійні сорти маку, які можуть
призвести до сильного отруєння. Опійні сорти відрізняються
сизувато-зеленими бутонами. Самі квітки можуть бути різного кольору:
білі, фіолетові, червоні та рожеві. Найбільшу небезпеку приховують у
собі насіння маку опійних сортів білого або ясно-жовтого кольору.
Симптоми отруєння маком такі ж, як і при отруєнні блекотою чорною. Крім
того, опійний мак може впливати на нервову систему, судиноруховий і
дихальний центри головного мозку. У результаті розвивається
загальмованість, рідшає число серцевих скорочень, подих, температура
тіла стає нижчою норми.

Аконіт джунгарський. Цю отруйну рослину в народі називають чебрець,
черевички. В аконіту високі стебла і великі темно-сині квітки. Всі
частини рослини дуже отруйні, особливо корінь. Отруєння аконітом дає про
себе знати вже через кілька хвилин. У роті і глотці починається
поколювання, печіння, підсилюється слинотеча, з’являється біль у животі,
блювота. Може порушитися зір і виникнути стан оглухнення. У важких
випадках відзначаються судоми, втрата свідомості, нерухомість м’язів і
зупинка дихання. Отрута діє і на серце, може виникнути небезпека зупинки
серця.

Отруйні рослини, що містять серцеві глікозиди викликають ураження
серцево-судинної системи й одночасно діють на шлунково-кишковий тракт і
центральну нервову систему.

Конвалія травнева. Отруйні всі її частини – листки, квіти, плоди –
червоно-жовтогарячі ягоди. Легке отруєння рослиною проявляється нудотою,
блювотою, проносом, сильним головним болем і болем у шлунку. У важких
випадках порушуються ритм і частота серцевих скорочень. Іноді уражається
і нервова система. Про це свідчать збудження, розлад зору, судоми,
втрата свідомості. Може наступити смерть від зупинки серця.

Наперстянка

Наперстянка пурпурова. Всі частини рослини отруйні навіть у невеликій
дозі. Дітей особливо приваблюють плоди наперстянки – яйцеподібні
коробочки з дуже дрібним насінням. Симптоми отруєння наперстянкою такі
ж, як і при отруєнні конвалією травневою.

Вовче лико в народі називають вовчою ягодою. Сік цієї отруйної рослини,
що потрапив на шкіру, може викликати біль, почервоніння, набряки і
навіть міхури та виразки. При попаданні ягід або соку у шлунок, ознаки
отруєння будуть такими: печіння в роті і глотці, утруднення ковтання,
слинотеча, біль у шлунку, пронос, блювота. У сечі з’явиться кров. Інші
симптоми отруєння будуть схожі на симптоми при отруєнні конвалією
травневою.

Отруйні рослини, що містять органічні кислоти. При попаданні у шлунок ці
рослини викликають ураження шлунково-кишкового тракту й одночасно діють
на центральну нервову і серцево-судинну системи.

Вовче лико

Вороняче око. Отруйні всі частини рослини, але особливу небезпеку
представляють плоди – одиночні ягоди сизувато-чорного кольору. Якщо маля
спробує одну-дві ягоди, можливо, нічого страшного не трапиться, але якщо
вона з’їсть ягід більше, з’являться блювота та пронос. Випадки
смертельного отруєння воронячим оком не відомі.

Вороняче око

Ягоди воронячого ока можуть діяти на серце так само, як конвалія
травнева або наперстянка, а листки – на нервову систему так само, як
блекота чорна.

Рослини, що містять ефірні масла. Вони викликають ураження шкіри і
слизових оболонок, а при проковтуванні – ураження шлунково-кишкового
тракту.

Сімейство лютикових широко поширене у флорі України (жовтець їдкий,
жовтець отруйний, жовтець повзучий). Сік жовтців дуже отруйний. Отруйна
рослина виділяє пари, які найсильніше подразнюють слизову оболонку ока,
носа та гортані. Від контакту зіткнення з жовтцем може виникнути
сльозотеча, нежить, подразнення горла, кашель аж до ядухи та спазму
м’язів гортані. Проковтнута рослина викликає різкий біль у стравоході,
шлунку, кишечнику. Отруєння супроводжується блювотою, проносом, у важких
випадках – зупиняється серце.

Вех отруйний із сімейства зонтичних. Він росте на лугах, узліссях,
вздовж доріг. Навіть зрубана, зів’яла рослина здатна нашкодити дитині,
особливо тому, хто любить майструвати зі стебел трубочки, сопілочки,
пирскавки й човники. Крапля соку веху при попаданні на шкіру або слизову
може викликати сильні опіки, що супроводжуються болями, почервонінням,
пухирями, ерозією. Не дозволяйте дітям не тільки зривати рослину, але й
навіть просто гратися в її заростях.

Чистотіл з яскравими жовтими квітками теж може нашкодити дитині.
Молочний сік, що є у всіх частинах рослини, потрапляючи на шкіру або
слизові оболонки людини, може викликати почервоніння, а при тривалому
впливі навіть опік. Також чистотіл містить алкалоїди, тому при його
попаданні в шлунково-кишковий тракт з’являються ознаки, характерні для
отруєнь рослинами, що містять алкалоїди.

2. Прояви отруєння ядовитими рослинами та перша допомога

При отруєнні будь-якими рослинами спостерігається прихований період.
Тривалість його може коливатися від декількох хвилин до доби, залежно
від видів небезпечної хімічної речовини.

Що робити, якщо людина з’їла отруйну рослину

1-й крок. Зберігайте спокій, щоб не хвилювати дитину і не погіршити її
стан.

2-крок. З’ясуєте в неї, що відбулося і коли.

3-й крок. Викличте «швидку допомогу». Назвіть вік людини, її вагу, час,
коли це трапилося і чим отруїлась. Людина повинна залишатися поруч із
вами. Виконуйте всі рекомендації лікаря.

4-й крок. Допоможіть організму звільнитися від отрути. Якщо людина при
свідомості, промийте їй шлунок. Дайте випити води. Далі, обережно
надавлюючи пальцем або черешком ложки на корінь язика, викличте в неї
блювоту. Промивання повторити два-три рази.

5-й крок. Після промивання шлунка, суворо дотримуючись вікових дозувань,
зазначені в інструкції, дайте дитині випити ентеросорбенти – препарати,
що зв’язують отрути в шлунково-кишковому тракті та виході їх з
випорожненнями. Це можуть бути СМЕКТА, ЕНТЕРОСГЕЛЬ та ін. Вони значно
полегшать стан людини. Активоване вугілля в цій ситуації малоефективне.
Зменшують всмоктування отрут обкутуючі слизові речовини: відвар із
лляного насіння, рослинна олія, кисіль, збиті яєчні білки (1–3 штуки).
Можна дати дитині чорні сухарі. Через 15–20 хвилин бажано знову
викликати блювоту і дати знову препарати.

6-й крок. Корисно зробити очисну клізму: температура води повинна бути
нижче 22–24° С. Обсяг води залежить від віку людини. Для дітей перших
місяців життя це 30–60 мл, для дітей від шести місяців до року – 120–180
мл. Одно-дворічним малятам досить 200 мл, а дітям від двох до шести
років – 300 мл.

Увага! При розвитку судом важливо не допустити порушення дихання за
рахунок спазму м’язів, тому в рот постраждалого варто вставити черешок
ложки, обгорненої бинтом або чистою, попрасованою тканиною.

При відсутності в людини ознак життя, необхідно починати робити непрямий
масаж серця і штучне дихання.

Що робити, якщо людина торкнулася отруйної рослини

При опіках ефірними маслами веху, жовтцю, чистотілу необхідно змити
небезпечну речовину водою з уражених ділянок тіла. Потім необхідно
збризкати їх протиопіковими аерозолями й накласти стерильну марлеву
серветку або чисту попрасовану тканину. Для подальшого лікування опіку
необхідно звернутися до лікаря.

Кожному необхідно самим знати отруйні рослини, особливо ті, які ростуть
у вашій місцевості і особливо на ділянці біля дому або неподалік.

До гострих немікробних інтоксикацій відносяться також отруєння гіркими
ядрами деяких кісточкових плодів (мигдаль, абрикоси), у складі яких
міститься глюкозид амігдалин, відщеплюючий при гідролізі синильну
кислоту.

До цієї групи можна прилічити отруєння, викликувані токсальбуміном
фазіном, що міститься в сирій білій квасолі і легко руйнується при
варінні.

Значно більш важкими можуть бути інтоксикації, викликані дикоростучими
отрутними рослинами, які ростуть на території нашої країни (віх
отрутний, боліголів плямистий, собача петрушка, білена, беладона, рицина
й ін.). Ці небезпечні, нерідко смертельні, отруєння спостерігаються
частіше серед дітей і рідше серед дорослих, що використовують їх
помилково замість петрушки, щавлю, їстівних ягід, горіхів і т.д.

3. Отруйні тварини. Перша медична допомога, профілактика

Отрути тваринного походження викликають різні ураження, механізми їх
токсичної дії поки-що вивчені недостатньо.

????H?H?????. У водах, які омивають континенти, зустрічаються отруйні
медузи. Хімічна структура отрути не встановлена, але відомо, що вона
дуже стійка, роками зберігається в мертвих медузах і не руйнується
навіть при довгому кип`ятінні.

Після контакту з медузами через декілька секунд, виникає пекучий біль,
який через 2-3 хв. стає нестерпним, людина втрачає свідомість і тоне. В
більш легких випадках відчувається опік, як від кропиви, з розвитком
еритеми і пухирів, які тримаються 2-6 днів.

Загальнорезорбтивна дія настає через 15-20 хв. після контакту та
характеризується розвитком порушень органів дихання, серцево-судинної
системи, шлунково-кишкового тракту. Смерть може наступити через 2-3 год.
від розвитку глибокого шоку і тяжких розладів дихання. При сприятливому
перебігу отруєння одужання настає через 5-7 днів.

Перша медична допомога та лікування. Швидко вийти з води і вилучити із
шкіри щупальця і стрікальні клітини шляхом протирання поверхні тіла
рушником. Для нейтралізації отрути уражені місця протирають спиртом або
1% розчином формаліну, розчином аміаку, соди. На уражену ділянку
накладається пов’язка; у разі різкого порушення дихання або його зупинки
— штучне дихання. Внутрішньовенно 0,5% розчин новокаїну з глюкозою і
дімедролом, гарячі ванни по 5-10 хв. Примочки з 5% ментоловим спиртом на
уражені місця. При порушенні серцево-судинної системи — кордіамін — 2,0,
камфора — 2,0, при психомоторному збудженні літичну суміш:- аміназін
2,5% — 1,0, сульфат магнію 25% — 10,0, — дімедрол 1% — 2,0. Наркотики
протипоказані.

Отрути членистоногих. Найбільш отруйними представниками членистоногих є
клас павуків — каракурт і скорпіон. Вони розповсюджені у Криму та
степовій зоні України.

Отрута каракурта. Система органів, в яких утворюється та знаходиться
отрута,  складається із залоз, розташованих у головогрудях, та протоків,
які знаходяться в холіцерах. Отрута характеризується високою
токсичністю, яка в декілька разів перевищує отруту деяких змій (у 15
разів отруту грімучої змії). Свої токсичні властивості вона зберігає
протягом декількох років. Небезпечна тільки при парентеральному
введенні.

Механізм дії отрути каракурта розкритий. Вона має нейротропну і
міотропну дію. Викликає спазми периферичних судин та парез судин грудної
і брюшної порожнини, збільшує проникність судин, що приводить до
крововиливів у внутрішні органи та ЦНС.

На місці укусу через 5-10 хв. виникає сильний біль, який
розповсюджується на область живота, попереку і грудей. Сильний біль у
суглобах і м’язах спричиняє до нездатності ураженого стояти і рухатись.
З’являється нудота, блювота, задуха внаслідок бронхоспазму,
запаморочення, сильне психічне збудження, страх смерті. Деякі групи
м’язів тетанічно скорочені. У тяжких випадках характерним стає набряк
легень і без медичної допомоги через 1-2 дні може наступити смерть.

Перша медична допомога та лікування. Відразу після укусу — припалювання
спалахуючою голівкою сірника (перші 2-3 хв.); — накладання пов’язки та
швидка доставка у медичний пункт; раннє застосування протикаракуртової
сироватки підшкірно, у міжлопаткову ділянку 30-40 мл. Якщо після укусу
пройшло більше 1 години, сиворотку вводять внутрішньовенно; вливання
великої кількості рідини; зігрівання; невеликі дози алкоголю; місця
укусів обколювати 0,25% розчином новокаїну.

Отрута скорпіона. Отрутний апарат знаходиться усередині здутого
хвостового членика. Пара отруйних залоз має протік, який відкривається
на кінці кривого гострого жала.

Отрута — прозора рідина злегка опалового коліру, добре розчиняється у
воді, фізіологічному розчині. Не розчиняється в органічних розчинниках.
Витримує короткочасне нагрівання до 1000 С. Після уколу, нанесеного
скорпіоном, відчувається гострий біль, почервоніння, набряклість,
лімфангоїт. Через 1-2 год. з’являються загальнорезорбтивні симптоми —
дригота, посилене серцебиття, затруднене дихання, головний біль, нудота,
пульс 100-140 уд/хв, температура 38-390 С, біль у язиці і яснах,
судорожні посмикування м’язів обличчя, плечевого поясу і кінцівок. Біль
на місці уколу досягає крайньої вираженості. Після одужання на місці
уколу на довгий час залишається пігментована пляма.

Важлива особливість — у багатьох випадках після покращення стану і,
здавалося б, повного одужання може наступити важкий рецидив. А тому,
рекомендується спостереження після закінчення інтоксикації протягом 12
годин.

Механізм токсичної дії отрути повністю не вивчений. Припускається, що
токсична дія отрути обумовлена її здібністю звільняти ацетилхолін з
везикул нервових закінчень, що може призвести до розвитку м’язового
блоку і загибелі від зупинки дихання, що трапляється частіше через 20-30
годин після укусу. Не виключена можливість прямої дії отрути на ЦНС.

Перша медична допомога та лікування. Зразу після укусу — відсмоктування
отрути з ранки; місце укусу протерти спиртом та накласти асептичну
пов’язку; ввести специфічну сироватку (за її відсутністю —
протикаракуртну в кількості 20-60 мл) не пізніше 2 годин після укусу;
місце укусу обколоти 0,5% розчином новокаїну.

Отрути хордових тварин. Найбільша кількість отруйних тварин є серед
хордових. Теоретичне і практичне значення мають такі класи: риби,
земноводні, плазуни.

Плазуни. На території колишнього Радянського Союзу налічується 52 види
змій, 10 видів із них є отруйними.

Самою небезпечною є середньоазіатська кобра. Свіжа зміїна отрута —
прозора рідина, без запаху, розчинна у воді. Водні розчини нестійкі.
Висушена отрута має вигляд кристалів, які зберігають токсичність більше
20 років. Звичайна гадюка при укусі виділяє до 30 мг отрути, кобра — до
180-200 мг. 1 грам активної отрути кобри може вбити: 15 собак, 250
кролів, 170 чоловіків.

Отрути змій, в залежності від механізму дії, поділяються на групи:
пресинаптичної і постсинаптичної дії.

У момент укусу змії із сімейства гадюкових відчувається укол гострим
предметом. Навкруги цього місця через декілька хвилин з’являється
почервоніння і набряклість. Набряк тканин зростає протягом 1-3 днів. Всі
ці явища супроводжуються сильним болем, інколи на місці укусу
з’являються пухирі і некрози. Через 20-25 хв. після укусу з’являються
симптоми загальнорезорбтивної дії отрути — це почуття гіркого смаку і
сухості в роті, нудота, інколи блювота, задуха, прискорення пульсу,
запаморочення, розширення зіниць, тремор пальців, підвищення
температури, зниження артеріального тиску.

При укусах кобри та гремучої змії спостерігаються ті ж ознаки, але з
більш вираженою нейротоксичною дією — це м’язова слабкість, порушення
координації рухів з наступним розвитком паралічу рухових м’язів. У
тяжких випадках параліч м’язів обличчя, глотки, гортані, діафрагми, що
призводить до зупинки дихання.

Перша медична допомога. Відсмоктування отрути з ранки, у ранні строки
(можна ротом, але виплюнути і прополоскати водою або KMnO4);
короткочасне накладання кровоспинного джгута; повний спокій,
іммобілізація кінцівки; застосування сироватки — антикобра і антигюрза
(кращий ефект при застосуванні їх протягом першої години після укусу);
доза сироватки залежить від ступеня важкості отруєння: при легкому
отруєнні — 20-40 мл; при середньому — 50-80 мл; при тяжкому — 90-130 мл.
Сироватка вводиться у міжлопаткову ділянку. Крім того, 40% розчин
глюкози; вітаміни B, C; прийом великої кількості рідини; обколювання
місця укусу 0,25% розчином новокаїну; переливання 200-300 мл крові;
симптоматична терапія.

Риби. Є велика кількість риб, що мають отруйний апарат, який знаходиться
в плавниках, шипах, колючках, різних тканинах та органах. Найбільш
небезпечними з них є мешканці Чорного моря (морський йорш, морський кіт,
морський дракон) та мешканці вод Далекого Сходу та вод, які омивають
Японію, — шар-риба (фугу). Виявлена одна з найбільш сильнодіючих отрут —
тетрадотоксин, структура якого розшифрована. Тетрадотоксин в хімічно
чистому вигляді — це кристали з температурою кипіння 2200 С, при
нагріванні вище цієї температури — розкладається.

Після використання в їжу цих риб через 15-30 хв. з’являються перші
ознаки отруєння. Поколювання губ, язика з наступним їх онімінням. Біль в
області шлунку, нудота, головний біль, слабкість. Шкіра обличчя бліда,
кінцівки холодні. Зіниці розширені, у тяжких випадках слабо реагують на
світло. Пульс частий, слабкого наповнення. Артеріальний тиск знижується.
Температура — 35-35,50С. У подальшому настає параліч поперечносмугастіх
м’язів. Смерть може наступити через 30 хв. після отруєння.

Перша медична допомога та лікування. Очищення шлунку (механічне) і
промивання його KMnO4; прийом активованого вугілля або іншого сорбенту.

Заходи першої лікарської допомоги мають бути спрямовані на боротьбу з
колапсом і асфіксією (штучна вентиляція легень, сердцеві препарати,
глюкоза, судомно-літичні суміші, велика кількість рідини — фізіологічний
розчин 2-4 л на добу).

Тваринний організм Вплив на організм людини

Павук ( тарантул) Надзвичайно сильні больові відчуття, головний біль,
слабкість, порушення

свідомості, судоми, тахікардія, підвищення тиску, летальні випадки

Кліщі Укуси, почервоніння, стан загального отруєння.

Комахи (оси, бджоли, мурашки, жуки ) Алергічні реакції, анафілактичний
шок, неврози шкіри, запалення, больові відчуття, летальні наслідки

Риби (скати, морські дракони, скорпени) Уколи, слабкість, декади втрата
свідомості, діарея, судоми, порушення дихання, зниження тиску, летальні
випадки

Рептилії (кобри, змії) Параліч скелетної й дихальної мускулатури,
пригнічення функцій центральної нервової та дихальної систем, в’ялість,
апатія, гальмування рефлексів, патологічний сон, летальні випадки

Висновки

Отже, з вище сказаного можна зробити наступні висновки:

При отруєнні будь-якими рослинами спостерігається прихований період.
Тривалість його може коливатися від декількох хвилин до доби, залежно
від видів небезпечної хімічної речовини.

Кожному необхідно самим знати отруйні рослини, особливо ті, які ростуть
у вашій місцевості і особливо на ділянці біля дому або неподалік.

При опіках ефірними маслами веху, жовтцю, чистотілу необхідно змити
небезпечну речовину водою з уражених ділянок тіла. Потім необхідно
збризкати їх протиопіковими аерозолями й накласти стерильну марлеву
серветку або чисту попрасовану тканину. Для подальшого лікування опіку
необхідно звернутися до лікаря.

При розвитку судом важливо не допустити порушення дихання за рахунок
спазму м’язів, тому в рот постраждалого варто вставити черешок ложки,
обгорненої бинтом або чистою, попрасованою тканиною.

При відсутності в людини ознак життя, необхідно починати робити непрямий
масаж серця і штучне дихання.

Отрути тваринного походження викликають різні ураження, механізми їх
токсичної дії поки-що вивчені недостатньо.

Проти кожного з різновидів укусів тварин є свої підходи щодо надання
першої допомоги. Їх знання дозволить якнайкраще допомогти потерпілому.

Список використаної літератури

Бедрій Я.І., Джигирей В.С., Кидисюк А.І. та ін. Безпека життєдіяльності.
– Львів, 2004.

Гігієна. Підручник. – К., 1996.

Марусевич В.І. Отруєння продуктами харчування. – К., 2000.

Перша допомога при отруєнні грибами. – М., 1988.

Пістун І.П. Мешанич Р.Й., Березовський А.П. Курс лекцій з безпеки
життєдіяльності. – Львів, 1997.

PAGE

PAGE 15

Похожие записи