HYPERLINK “http://www.ukrreferat.com/” www.ukrreferat.com – лідер
серед рефератних сайтів України!
АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД
на тему:
“Банківська таємниця і проблеми її захисту”
Гетманцев Данило Олександрович. Банківська таємниця: особливості її
нормативно-правового регулювання в Україні та в законодавстві зарубіжних
країн. – К., 2003.
Автор дослідження наголошує на тому, що з відсутністю будь-якого
нормотворчого, а також правозастосовчого досвіду у галузі правової
охорони банківської таємниці в Україні пов’язана велика кількість
прогалин та протиріч у правовому інституті банківської таємниці. Крім
цього, однією з основних причин недосконалості нормативно-правового
регулювання у сфері правового захисту банківської таємниці є практична
відсутність теоретичної розробки теми цього дослідження. Так, в Україні
на даний момент відсутні будь-які фундаментальні монографічні
дослідження правового інституту банківської таємниці, а наукові доробки,
розроблені в Російській Федерації, хоч і є досить корисними для їх
вивчення та аналізу, однак, навряд чи можуть бути в цілому використані
для українського нормотворення та правозастосування, враховуючи той
факт, що такі доробки базуються на нормах російського законодавства.
Правовий захист банківської таємниці тісно пов язаний з інститутом
боротьби з легалізацією майна, здобутого злочинним шляхом, теоретична
розробка якого, на даний момент, є не менш актуальною за досліджувану
тему. В світлі змін, які внесені до українського законодавства із
прийняттям Закону України №249-ІV від 28 листопада 2002 року “Про
запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних
злочинним шляхом”, питання стосовно механізмів, якими будуть
реалізовуватись внесені в українське право нові норми, стоять вкрай
актуально, і потребують спеціальних досліджень.
Гетманцевим Д.О. було вивчено законодавство України (Конституція
Україна, закони України, Рішення Конституційного суду України, укази
Президента України, постанови Кабінету міністрів України, постанови
Національного банку України, чинні міжнародні договори України тощо),
нормативна база ряду зарубіжних країн, проведено порівняльний аналіз
окремих аспектів законодавства з питань встановлення та здійснення
режиму банківської таємниці і відповідальності за її розголошення в
Австрії, Великобританії, Бельгії, Люксембурзі, Німеччині, Росії, США,
Франції, Швейцарії тощо.
Автором дослідження наголосив на тому, що вивчення літературних джерел
засвідчує, що комплексного дослідження проблем нормативно-правового
регулювання банківської таємниці в Україні в даний час не має.
Велике значення, на думку Гетманцева Д.О. для дослідження правової
природи інституту банківської таємниці мають праці таких вчених, як
М.М.Агарков, Ю.А.Вайденгаммер, А.Ю.Вікулін, А.М. Екмалян, Л.Г.Єфімова,
Є.О.Суханов, А.О.Селіванов, М.Г.Скарженовський, Г.А.Тосуняна,
Р.О.Халфіна, С.Д.Ципкін та багатьох інших. Серед праць, присвячених
правовій проблематиці поняття банківської таємниці з точки зору
цивільного права були використані дослідження таких вчених, як
М.В.Гордон, О.С.Іоффе, Є.Карманов, В.В.Луць , К.А.Флейшиц , та інших.
Проблемам притягнення до кримінальної відповідальності за розкриття
банківської таємниці присвячені роботи А.М.Решелюк.
В роботі були вказані на недоліки чинного законодавства, яке регулює
відносини що складаються з приводу банківської таємниці. Так вказані
такі суттєві недоліки, як залежність віднесення інформації, яка є у
розпорядженні банку, до банківської таємниці від можливості завдати
шкоди власнику такої інформації від її розголошення. Також вказано на
необґрунтованість забезпечення режимом банківської таємниці виключно
інформації про діючих клієнтів банку, залишаючи поза цим режимом всіх
колишніх клієнтів банку.
Наведено розмежування цивільно-правової відповідальності за розкриття
банківської таємниці, адміністративно-правової відповідальності та
кримінально-правової відповідальності.
Малишев В.С. Банківський сектор України проблеми і перспективи. –
К., 2005.
Автор дослідження, наголошує на тому, що банківський сектор України
розвинений ще дуже слабко, причиною чого є як дії органів державної
влади (такі як, наприклад, спроби змусити найбільші банки надавати
кредити під пільгові проценти певним підприємствам або галузям
промисловості, податкова політика та ін.), так і загальноекономічні
проблеми, і діяльність самих банківських установ.
xUth – зовнішні, внутрішні, економічні, неекономічні, викликаючи велику
кількість серйозних проблем, які стоять на заваді підвищення
конкурентоспроможності банківського сектору в Україні.
Проблема банківської таємниці, яка призводить до утримання багатьох
фізичних і юридичних осіб від вкладання грошей в українські банки, до
витоку конфіденційної інформації про клієнтів банку за його межі. Ще
донедавна не було законодавчо визначено навіть самого тлумачення
банківської таємниці, що створювало складнощі в отриманні інформації від
установ, для яких розголошення її було б небажаним. Лише в останній
редакції закону “Про банки і банківську діяльність” було вперше
з’ясовано поняття банківської таємниці, чітко визначено, яка конкретно
інформація становить банківську таємницю і в яких випадках вона може
бути розкрита, обмежено коло державних органів (прокуратура, СБУ, МВС),
за запитами яких розкривається інформація, що становить банківську
таємницю. Однак проблема правого забезпечення захисту банківської
інформації клієнтів, їхніх рахунків т операцій за ними нині все ще
залишається актуальною.
Виноградова Г. , Шпак О. Деякі питання законодавчого забезпечення
захисту комерційної таємниці // Юридичний журнал. – №12/2004
З теми статті випливає напрямок дослідження авторів. У статті
зазначається, що Цивільний кодекс України, у статтях 505-508 визначаючи
перелік майнових прав, пов’язаних із правом інтелектуальної власності
щодо комерційної таємниці, а також Господарський кодекс України не
встановлюють правовий режим комерційної таємниці, порядок віднесення
інформації до комерційної таємниці, порядок доступу до комерційної
таємниці тощо.
Автори статті наголошують на тому, що при розгляді питання щодо
вдосконалення нормативно-правового регулювання відносин, пов’язаних з
охороною комерційної таємниці, поряд із проблемою понятійного апарату,
визначення ознак, які мають бути притаманні відомостям, що становлять
комерційну таємницю, слід звернути увагу на дві ключові проблеми, які
стосуються правової природи цієї категорії інформації, – це режим
комерційної таємниці та право власності на комерційну таємницю.
Також, на погляд Г.Виноградова та О.Шпак, при розгляді питання щодо
вдосконалення нормативно-правового регулювання відносин, пов’язаних з
охороною комерційної таємниці, поряд із проблемою понятійного апарату,
визначення ознак, які мають бути притаманні відомостям, що становлять
комерційну таємницю, слід звернути увагу на дві ключові проблеми, які
стосуються правової природи цієї категорії інформації, – це режим
комерційної таємниці та право власності на комерційну таємницю.
Щодо банківської таємниці, то у статті зазначається, що Закон України
„Про інформацію” також встановлює, що належність певної інформації до
категорії конфіденційної може бути самостійно визначена особою, яка
володіє цією інформацією. Однак, на думку авторів, дана конструкція не є
досконалою. Так, відповідно до ч. 5 ст. 30 зазначеного Закону, особи,
які володіють інформацією, зокрема банківського, комерційного характеру
або такою, яка є предметом банківського, комерційного інтересу,
самостійно визначають режим доступу до неї, включаючи належність її до
категорії конфіденційної, та встановлюють для неї систему (способи)
захисту. Водночас ч. 6 ст. 30 цього Закону містить перелік винятків із
цього правила: зокрема, виняток становить інформація комерційного та
банківського характеру. Таким чином, не зрозуміло, яка саме інформація
комерційного та банківського характеру може бути віднесена до категорії
конфіденційної, а яка – ні.
Висновок
Інститут банківської таємниці в українському праві з’явився порівняно
недавно, а його поява, як, свого часу, і у більшості розвинутих країнах
світу, була зумовлена, в першу чергу, стрімким розвитком економічних
відносин у суспільстві, природними процесами становленням і розвитку
банківської системи України, які мали місце з початку 90-х років і які
тривають сьогодні.
Правовий інститут банківської таємниці є обов’язковим атрибутом правової
системи будь-якої економічно розвинутої країни. Наявність його є не
тільки обов’язковою державною гарантією забезпечення свободи та
недоторканості особистого життя громадян, проголошеної як конституціями
більшості демократичних країн світу, так і міжнародними договорами і
Конвенціями. Наявність державного забезпечення інформації режимом
банківської таємниці в країні є одним із необхідних атрибутів для
забезпечення колективних економічних інтересів осіб, що провадять
діяльність у сфері бізнесу через правовий інститут юридичних осіб.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
