HYPERLINK «http://www.ukrreferat.com/» www.ukrreferat.com – лідер
серед рефератних сайтів України!

РЕФЕРАТ

на тему:

«Анатолій Литвинчук»

У ці лютневі дні громадськість нашого міста та колектив муздрамтеатру
ім. О. Кобилянської вшанували 70-річчя від дня народження видатного
українського митця , народного артиста України — Анатолія Литвинчука.

Творчий доробок режисера Анатолія Литвинчука – це яскрава сторінка
біографії Чернівецького театру ім. О.Кобилянської.

На жаль, надто рано він пішов з життя, не здійснивши багатьох цікавих
творчих задумів. Понад чверть століття натхненної праці віддав Анатолій
Григорович творчості театру ім. О.Кобилянської та мистецтву нашого краю.

У його творчому доробку —понад 70 вистав за творами класиків
української, російської, білоруської, грузинської, румунської та інших
літератур світу. Він вдало поєднував у своїй професії режисуру вистави і
педагогіку.

Після закінчення філологічного факультету Чернівецького державного
університету Анатолій працював вчителем в сільській школі, але любов до
театру перемогла. В 1961 році він вступив на режисерський факультет
Харківського інституту мистецтв. Це були роки так званої “хрущовської
відлиги”, та в інституті він мав можливість долучитися до режисерських
принципів Леся Курбаса. У своїй творчості він був відданим прихильником
великого Леся Курбаса, його життєве кредо яскраво відбивають такі слова:
«Мистецтво – не спів солов’я. Мистецтво  не завжди пов’язане зі святом і
відпочинком, а є і мусить бути важкою роботою, як добування вугілля у
шахтах. Тільки велике напруження, велика впертість можуть народити
справжнє мистецтво».

У 1965 р. випускник Харківського інституту мистецтв А.Литвинчук отримав
посаду режисера-постановника Чернівецького укра-їнського муздрамтеатру
ім. О.Кобилянської. Його перша вистава «Шануй батька свого» В.Лавреньова
відразу привернула увагу глядачів і широкої громадськості. Наступні його
постановки «Життя і злочин Антона Шелестова» Г.Мединського і В.Токарєва
(1966) та «Чотири хрести на сонці» А.Делендика (1967) показали, що в
театр прийшов талановитий режисер, який шукає свій почерк, свою тему.

На республіканському огляді-конкурсі досягнень творчої молоді за 1966
рік у виставі «Чотири хрести на сонці» були відзначені як кращі
акторські роботи О.Ільїної, М.Сіренка, А.Піддубного, Е.Белюц, так і
режисерська робота А.Литвинчука. Через рік на цьому ж огляді переможцями
стали М.Заїка за виконання ролі Генки і М.Сіренко за роль Антона у
виставі «Життя і злочин Антона Шелестова», П.Нікітін – Мартинова у
виставі «Вирок», А.Піддубний – Панька у виставі «Сорочинський ярмарок».
За постановку вистав «Життя і злочин Антона Шелестова» і «Вирок»
відзначено А.Литвинчука. Сторічний ювілей Максима Горького (1968) театр
відзначив виставою «Яков Богомолов» у постановці Литвинчука. Фактично,
він став лідером молодого покоління акторської трупи театру.

Одним із напрямків творчого пошуку молодого тоді режисера була
постановка музичних вистав, в яких органічно поєднувалися драматургічний
сюжет з чудовою музикою і вокально-хореографічними сценами, це оперети
“Полярна зоря” (1968) та “Потрібна героїня” (1969) в його постановці. У
цих виставах яскраво розкрилися нові грані тоді молодих акторів –
О.Ільїної, А.Піддубного, А.Бортника, В.Нечипоренка, Е.Белюц та інших.

?

h

орниці». Вистава була відзначена дипломом І ступеня на Республіканському
огляді роботи з творчою молоддю і отримала високу оцінку під час звіту
театру у м. Києві (1971). У січневі дні 1970 року театр порадував
чернівчан ориґінальною комедією «З легкою парою» за п’єсою
Є.Брагінського і Е.Рязанова «У новорічну ніч», поставленою
А.Литвинчуком. Вона мала гучний успіх.

Новим творчим набутком у режисерських пошуках А.Литвинчука стала
постановка п’єси румунського драматурга М.Себастіана «Безіменна зірка»
(1972), відзначена під час Всесоюзного фестивалю румунської драматургії.
Режисер сприйняв у п’єсі чеховський дух, відчув внутрішню її музичність.
І досяг дуже високої, з погляду театральної досконалості, якості вистави
– ансамблевості.

В умовах так званої перебудови в кінці 90-х років, коли дещо послабився
репертуарний диктат керівних компартійних органів, Анатолій Григорович
активно працював над поверненням на українську сцену п’єс авторів, які
свого часу були заборонені. Так, 1990 року з ініціативи А.Литвинчука
чернівецькому глядачеві було показано доти заборонену режимом п’єсу
«Отак загинув Гуска» М.Куліша – одного з видатних українських
драматургів, розстріляного у Сандармосі разом з великою групою діячів
українською літератури і культури в ознаменування 20-річчя жовтневого
перевороту в листопаді 1937 року.

В цьому ж 1990 році в його постановці відбулась прем’єра ви-стави
“Розплата” (“Закон”) В.Винниченка, творчість якого була заборонена за
радянських часів.

Анатолій Литвинчук – ініціатор повернення на сцену нашого театру
драматичних творів Ю.Федьковича та С.Воробкевича.

Так, справжнім художнім відкриттям стала постановка п’єси Ю.Федьковича
«Запечатаний двірник» (написана 1872-1873 рр.), яку театр показав до
150-річчя від дня народження письменника (1984). Народна комедія-фрашка
при детальному вивченні її текстури виявила в собі гостру викривальну
сатиричну силу. З подивом і захопленням театр відкрив для себе
спорідненість федьковичевих персонажів з гоголівськими, навіть в
образній гіперболі прізвищ і прізвиськ дійових осіб. Понад сто років
чекав цей твір свого сценічного прочитання. І ось у постановці
А.Литвинчука твір класика постав на сцені чернівчан. Це народна музична
комедія гострої соціально-викривальної сили, яка довгі роки прикрашає
репертуарну афішу театру.

У 1986 році А. Литвинчук звернувся до одного з кращих драматичних творів
С.Воробкевича «Гнат Приблуда», а в 1988 р. чернівчани побачили у його
постановці музичну комедію С.Воробкевича «Пан мандатор», яка понад
десять років не сходила зі сцени театру. Також велике за-цікавлення у
чернівецьких глядачів викликала постановка ще однієї п’єси С.
Воробкевича – «Новий двірник» («Вірне кохання і пан начальник»),
прем’єра якої відбулася у 1991 р.

За постановку творів Ю.Федьковича та С.Воробкевича  А. Литвинчук був
відзначений Республіканською премією ім. І.Котляревського та обласною
мистецькою премією ім. С.Воробкевича.

 І головне – Анатолій Литвинчук був людиною у найвищому розумінні цього
слова. Талант цього митця був багатогранним. Не один рік працював за
сумісництвом викладачем акторської майстерності у Чернівецькому училищі
мистецтв ім. С. Воробкевича. Багато уваги він приділяв діяльності
народних театрів та драматичних гуртків, будучи консультантом та
рецензентом творчих оглядів.

Наші життєві дороги були тісно пов’язані впродовж 70-90-х років. Він був
надійним другом, людиною невичерпної енерґії, не терпів неправди та
несправедливості.

HYPERLINK «http://www.ukrreferat.com/» www.ukrreferat.com – лідер
серед рефератних сайтів України!

Похожие записи