.

Залежність якості шлюбу від сексуальних взаємин подружжя (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
405 1804
Скачать документ

Залежність якості шлюбу від сексуальних
взаємин подружжя.
Сім’я, це модель групи, що являє собою біологічну цілісність, сумісність поведінкового, емоційного і когнітивного рівнів, яка регулює не лише стійкість шлюбу, але й визначає формування особистості і забезпечує задоволеність партнерів. Подружня гармонія складається із багатьох компонентів, серед яких головним є рівень культури і вихованості людини, індивідуально-типологічні якості, національні традиції і звичаї, соціальні установки і цінності та ін. Гармонія в сім’ї включає також всі сторони міжособистісних стосунків, сексуальну та поведінкову відповідність. Нормальні сексуальні взаємини є найважливішим фактором, який визначає успішність сімейного життя.
На думку таких дослідників сім’ї як В.А.Сисенко, Ю.Б.Рюрікова, А.Г.Харчева, розпад багатьох шлюбів обумовлений психологічною і сексуальною неосвіченістю подружжя, яка заважає знайти оптимальний контакт, уникнути конфлікту, адаптуватися до партнера. Характер сексуальних взаємин залежить від гармонії, психології двох статей, сумісності сексуальних установок, поглядів партнерів, сексуальної обізнаності та рівнів сексуальної культури, відповідності сексуальних темпераментів.
Починаючи з давніх часів люди завжди цікавились проблемами статі і сексуальних взаємин. Філософ Аристін був першим теоретиком гедонізму – концепції, згідно якої насолода, задоволення є головним благом і метою життя, основною рушійною силою людських вчинків. Гіппократ рахував, що статеве життя має велике значення для здоров’я і самопочуття людини.
З.Фрейд показав роль і значення сексуальності в житті людини. В світлі його теорії стає зрозумілою необхідність сексу не лише для продовження роду і періодичної розрядки, але й для задоволення всіх функціональних потреб особистості (в спілкуванні, самореалізації і ін.). Це означає, що сексуальність неможна розглядати поза особистістю, а особистість без урахування її сексуальних переживань.
М.Яффе і Е.Фенвік вважають сексуальну незадоволеність джерелом будь-якого внутрішнього конфлікту.
Ерік Берн стверджує, що статеве відтворення – один із переважаючих засобів, сама важлива після виживання річ для кожного організму, який наділений статтю.
В дослідженнях С.І. Голода, Г.Лора, Р.Найберта, Н.Н.Обозова, К.Штарке підкреслюється, що благополуччя сім’ї на різних вікових етапах обумовлена не лише психологічною сумісністю, але й сексуальною відповідністю партнерів. Н.Н.Обозов зауважує, що шлюб – це перш за все психологічний союз двох людей духовно близьких, з однаковими ідеалами, ціннісними орієнтаціями, людей з достатнім рівнем сексуальної сумісності.
Гармонійність і відповідність потреб в інтимному спілкуванні одного партнера можливостям і потребам іншого являють собою основний зміст сексуальної сумісності. Встановлено, що сексуальна сумісність, як правило, досяжна /Т.В.Буленко/. Тому сексуальна незадоволеність подружжя в більшості випадків зумовлена сексуальною необізнаністю, несформованістю сексуальних вмінь, дією психологічних чинників, які не усвідомлюються. Це не означає, що міцність шлюбу залежить лише від біофізичної сумісності чоловіка і жінки. Духовний світ людини не можна відірвати від статевого життя. Спільність інтересів, світогляду, взаємна любов і повага, психологічне співзвуччя не менше важливі в шлюбі, ніж статеве життя.
Г.Лор писав, що якість шлюбу покращується з віком, крім того однорідність соціально-економічного статусу зміцнює сім’ю, а там, де обоє приділяють увагу статевому життю, почуття глибші, взаємовідносини гармонійніші.
Дослідження С.І.Голода показали, що сексуальна задоволеність незмінно займає 3-є місце на адаптаційній шкалі після духовної і побутової сумісності як в шлюбах тривалістю до 10 років, так і від 10 до 15 років. Німецькі дослідники Г.Нойберт і К.Штарке переконують, що між сексуальною задоволеністю, з однієї сторони і благополуччям, якістю і стабільністю шлюбу. з іншої сторони, існує тісний взаємозв’язок.
М.Кінзі виділяє три основних причини, що впливають на формування, стимуляцію чи пригнічення статевих взаємин: 1 – поведінковий фактор, 2 – хворобливий стан, 3 – вікова перебудова організму.
Прояв інтимних бажань визначають настрій, стан здоров’я, наявність почуття міри і такту. Особливе місце в сексуальних взаєминах подружжя займають еротичні словесні символи, які можуть як стимулювати, так і подавляти бажання.
Поведінковий фактор має істотне значення в усіх періодах спільного життя, але особливо важливим і навіть визначальним є період адаптації подружжя, коли складається власний “oбраз” сім’ї. Чим краще підготовлене подружжя до сімейного життя, тим швидше відбувається сімейна адаптація.
Віковий фактор безумовно впливає на статеву активність людини. З віком статева активність знижується, в той час, як чоловіки так і жінки при повному фізичному і психічному здоров’ї і можуть продовжувати статеву діяльність протягом всього подружнього життя.
В ряді випадків має місце умисна чи вимушена зупинка статевої діяльності в 55-56 років. Причини такої поведінки різні: втрата одного із подружжя, тривала хвороба, сором перед дітьми, внуками, відсутність елементарних квартирних умов і т.д.
Крім того життя немолодих вже людей потребує уваги до здоров’я. Режим відносин подружжя, якому 50-60 і більше років, повинен підтримуватись на такому рівні, щоб протягом подальших років зберегти певний тонус, укріпити здоров’я. Сексуальна незадоволеність емоційно збіднює людське життя, позбавляє особистість важливих позитивних емоцій, які їй просто життєво необхідні для забезпечення нормальної життєдіяльності.
Аналіз медико-психологічної літератури показав, що питання взаємозв’язку психологічної і сексуальної сторін подружнього життя досліджено недостатньо, тому метою нашої роботи було вивчення залежності стабільності шлюбу від сексуальних взаємин подружжя.
Експериментальне дослідження проводилось в консультації з питань шлюбу та сім’ї на базі Луцького ЗАГСу та Обласної лікарні м.Луцька. Для діагностики сексуальних стосунків партнерів була використана методика “Сексуальний профіль” (М.Яффе і Е.Фенвік). Задоволеність шлюбом, характер сімейного спілкування, функційно-рольова узгодженість вивчалися з допомогою методик : “Задоволеність шлюбом”, “Спілкування в сім’ї”, “Ролі в сім’ї”, “Шкала любові і симпатії”.
Вибіркову сукупність становили 62 подружніх пари. За віком респонденти склали три основні групи:
І група – від 20 до 30 років (44% – чоловіки і 50% – жінки);
ІІ група – від 31 до 40 років (37,5% – чоловіки і 37,5 жінки);
ІІІ група – від 41 до 50 років (18% чоловіки і 12,5% жінки).
Порівняльний аналіз показників сексуальних взаємин в різних вікових групах дозволив отримати наступні емпіричні дані: у більшості респондентів, що за подружнім стажем знаходяться на стадії дуже молодого шлюбу відмічається співпадання сексуального потягу, високий рівень сексуального задоволення у шлюбі, психологічного благополуччя, чутливості, задоволеності, але прослідковується різниця в сексуальній освіченості і техніці. У респондентів молодого шлюбу встановлене співпадання в техніці, поглядах, рівні задоволеності, але відмічена різниця в освіченості, потязі, впевненості в собі як в сексуальному партнері, психологічному благополуччі.
У респондентів середнього шлюбу виявлене співпадання рівнів освіченості, широта поглядів, але встановлена різниця в проявах впевненості в собі, відчутті партнера.
Респондентам літнього шлюбу притаманне співпадання показників освіченості, техніки і виявлена різниця в широті поглядів, впевненості в собі, чутливості, комунікативності, сексуально-психологічному благополуччі.
Діаграма № 1 демонструє одержані результати.
Діаграма №1.
РОЗПОДІЛ РЕСПОНДЕНТІВ ЗА ПОКАЗНИКАМИ
СЕКСУАЛЬНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ (в %).

Узагальнення експериментальних даних дозволяє констатувати найбільшу сексуальну гармонію у подружніх пар, які знаходяться на середній стадії подружнього життя. Нижчі показники прослідковуються в групі літнього віку. Самий низький рівень сексуального благополуччя виявлений в молодому шлюбі.
Проведене дослідження дало змогу стверджувати, що більшість подружніх пар характеризуються сексуальною дисгармонією (69%) і лише 31% від загальної кількості респондентів – сексуальною відповідністю. Подружні пари, які виявили дисгармонійний сексуальний розвиток потребують корекційного впливу з метою подолання напруги у взаєминах і підвищення задоволеності сексуальними стосунками.
Досвід консультативної роботи з подружніми парами, що мали психосексуальні проблеми дає можливість констатувати, що низькі показники сексуальних взаємин в групах молодого і літнього подружжя обумовлені процесами адаптації до шлюбу, кризовим періодом, неадекватністю вибору партнера, психологічною несумісністю, низьким рівнем сексуальної культури і освіченості.
Обробка даних, одержаних в ході обстеження психологічного клімату, задоволеності шлюбом показала, що більшість подружніх пар характеризуються несприятливим сімейними стосунками, неузгодженістю функцій і ролей, неспівпаданням установок, зниженими показниками симпатії і любові і із збільшенням тривалості шлюбу, ці показники зростають.
Психологічне благополуччя в виділених групах характеризується наступними показниками:
– на стадії молодого шлюбу (від 0 до 7 років) виявлено 12% благополучних шлюбів, 16% неблагополучних. Неблагополучні пари характеризуються частими сварками і конфліктами, функціонально-рольовою неузгодженістю, неспівпаданням установок, різницею ціннісних орієнтацій.
– В середньому шлюбі (від 9 до 18 років) 29% пар є неблагополучними, і характеризуються зростанням напруги, різницею поглядів на виховання дітей і конфліктності з цього приводу, пониження любові і симпатії, рівнем задоволеності шлюбом. 16% подружніх пар із цієї групи, яким характерні психологічно сприятливі стосунки, притаманні функціонально-рольова узгодженість, довірливість в спілкуванні, взаєморозуміння, сприятливий психологічний клімат.
– В групі літнього шлюбу (19 і більше років) виділено 12% неблагополучних пар, їм притаманна конфліктність, сварки, пониження задоволеності шлюбом, і 19% пар респондентів благополучні, які характеризуються сприятливим психологічним кліматом, подібністю поглядів, спільними символами сім’ї і ін. Описані дані подані на графіку 1.
Графік № 1.
РОЗПОДІЛ РЕСПОНДЕНТІВ ЗА ПОКАЗНИКАМИ ПСИХОЛОГІЧНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ В СІМ’Ї (в %).

Таким чином, експериментальне дослідження показало, що при сексуальній гармонії більшість подружніх пар характеризуються психологічним благополуччям (27%) і лише 4% при сексуальній дисгармонії.
Розглядаючи сексуально-дисгармонійні пари видно, що з них більшість пар (60%) характеризуються несприятливими взаєминами в шлюбі і лише 9% пар є благополучними.
Подані дані наведені в таблиці № 1.
Таблиця № 1.
РОЗПОДІЛ РЕСПОНДЕНІТВ ЗА ПОКАЗНИКАМИ ЯКОСТІ
ШЛЮБУ ТА ХАРАКТЕРУ СЕКСУАЛЬНИХ СТОСУНКІВ (в %).
Показники Характеристика сексуальних стосунків
якості шлюбу сексуально гармонійні сексуально дисгармонійні
психологічно благополучні 27 9
психологічно неблагополучні 4 60
Всього 100% 31 69

Сексуальна гармонія в шлюбі корелює з такими позитивними показниками взаємин як: задоволеність шлюбом, співпадання поглядів і установок, щирістю і довір’ям у взаєминах, стійким почуттям любові і симпатії до партнера.
Обстеження подружніх пар, які характеризуються психологічним благополуччям, але сексуально дисгармонійні, слід зазначити, що їм притаманні неузгодженість сексуальних установок, темпераментів і інших параметрів.
Оцінюючи якість шлюбу в виділених групах і будуючи прогноз взаємин ми рахуємо, що більшої уваги заслуговують пари з несприятливим психологічним кліматом і дисгармонійними взаєминами, так як це часто приводить до розлучень. А також потребують уваги пари, яким притаманні сексуальна дисгармонія і психологічне благополуччя.
Як бачимо, дослідження підтвердило взаємообумовленість і взаємопов’язаність психологічних і сексуальних взаємин в сім’ї, і дана проблема потребує подальшого вивчення і аналізу для покращення взаємин в шлюбі на різних вікових етапах його функціонування.
ЛІТЕРАТУРА
1. Алёшина Ю.С., Гозман Л.Я. Социально-психологические методы исследования супружеских отношений. М., 1987.
2. Бодалёв А.А., Столин В.В. Семья в психологической консультации. М., 1989.
3. Васильченко Г.С., Решетняк Ю.Н. Любовь, брак, сексуальное партнёрство. М., 1990.
4. Кратохвил С. Психотерапия семейно-социальных дисгармоний. М., 1991.
5. Bradshaw J. Bradshaw on: The family. Health Communications, Inc. Deerfield Beach, Florida, 1988.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020