.

Закономірності клініки психічних розладів у підлітковому віці (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
207 1724
Скачать документ

Реферат на тему:

Закономірності клініки психічних розладів у підлітковому віці

Труднощі правильної кваліфікації психічного стану підлітків зв’язані з
наступними обставинами: з перевагою в клінічній картині віковий,
нозологически нейтральної психопатології, частотою появи на ініціальній
стадії захворювання психічних еквівалентів і поведінкових масок із
клінічною нечерговістю психопатологічних характеристик, перебільшеними
проявами психологічного кризу дозрівання, зі схильністю до нозологически
неспецифічних поведінкових реакцій опозиції, імітації, відмови; частотою
проявів порушеної соціалізації особистості.

При клинико-катамнестическом вивченні виявлена дуже важлива обставина.
Виявилося, що ті самі сполучення синдромів можуть виступати в період
пубертата і як етап динаміки відомих нозологических форм, і як відносно
самостійні, як би поза рамками прийнятої нозографії, стану, прив’язані
тільки до періоду дозрівання.

Однієї із самих характерних рис психічних порушень у підлітковому віці є
наявність у клінічній картині симптомів психічної незрілості
(інфантильності).

Синдром психічного інфантилізму займає особливе положення не тільки
тому, що зустрічається часто. Він значною мірою визначає особливості
клінічної картини, характер і мотивацію ООД, адаптаційні й критичні
здатності й тому може мати значення для експертної оцінки. При певних
обставинах психічна незрілість, властивому віку, може здобувати
патологічні форми. Залежно від характеру причинних факторів інфантилізм
виявляється в різні вікові періоди, що накладає свій відбиток на його
клінічну характеристику.

Розрізняють інфантилізм тотальний і парціальний. Останній Т.Е. Сухарева
позначила як дисгармонический. Затримки розвитку можуть стосуватися
тільки психічної сфери, але нерідко зачіпають і соматичну (психофізичний
інфантилізм). По походженню виділяють інфантилізм конституціональний,
органічний, ендокринний, социокультуральный. У тих випадках, коли
психічна незрілість захоплює всі сфери психіки й особливо інтелект
(органічний інфантилізм), виникають більші труднощі його отграничения
від олігофренії.

На етапі пубертатного кризу інтелектуальна незрілість органічного
походження стає більше парціальної, сполучається з посиленої в цей час
психоорганической симптоматикою, афективними коливаннями й віковими
реакціями. Інтелектуальна незрілість проявляється в недостатній
здатності до обмірковування, внутрішній переробці подій, імпульсивності
рішень без боротьби мотивів, у нездатності до прогнозування своїх
учинків. Навіть при формальному розумінні караності тих або інших дій і
знань узаконених норм поводження здатність критично оцінювати конкретну
ситуацію й надходити відповідно до цього виявляється недостатньою.
Незрілість вольових функцій з характерними явищами сугестивності
збільшує ризик випадкових рішень, продиктованих сиюминутными бажаннями.

У період пубертатного кризу в результаті його «асинхронного» протікання
психічний інфантилізм протікає по «кризовому» варіанті. При цьому
переважає гротескне заострение рис і тенденцій молодшого підліткового
віку з опозиційністю й критицизмом, зниження здатності до соціально
схвалюваної діяльності при виразній схильності до збагачення негативним
досвідом, прагнення до ювенільного самоствердження, затримка у
формуванні почуття боргу, відповідальності, критичної самооцінки. Цей
варіант інфантилізму особливо тісно корелює з порушеннями поводження й
адаптації.

Серед форм інфантилізму, обумовленого социо-психологическими факторами,
відомі описи «синдрому єдиної дитини», в основі яких лежить неправильне
виховання по типі «кумира родини» і «гіперопіки», а також явища
«госпитализма», що виникають у підлітків в умовах депривации. При цьому
виникають такі прояви незрілості, як несамостійність, неорганізованість,
недостатність практичних навичок і ініціативи, мала витривалість до
психічних навантажень, збереження дитячого характеру прихильностей і
інтересів, егоцентризм, недостатність соціальної зрілості й
адаптированности. Окремі прояви психічної незрілості можуть виникати й
при педагогічній занедбаності, однак тут вона звичайно не складається в
цілісний синдром.

Знання клінічних форм інфантилізму виявляється необхідним при рішенні
питання про відповідність рівня психічного розвитку паспортному віку,
питання, що нерідко ставиться перед судовими психіатрами при наявності в
підлітка ознак затриманого розвитку. У цих випадках призначається
комплексна психолого-психіатрична експертиза.

Синдром фантазування тісно пов’язаний із психічною незрілістю,
нозологически неспецифічний, неоднорідний за структурою, механізмам
виникнення, клінічній і віковій динаміці, може займати центральне місце
в клінічній картині або бути лише її окремим компонентом. Виникаючи
звичайно по механізмах інфантильного психологічного захисту,
фантазування нерідко носить псевдокомпенсаторный характер, відбиваючи
прагнення підлітка до самоствердження, може виникати психогенно по
механізму «витиснення» тяжкої ситуації або – без видимих причин, по
механізму «заміщення» реальної дійсності, до якої згас інтерес.

Необхідність вивчення фантазування пов’язана з існуванням його
патологічних форм і з можливістю здійснення кримінальних дій під впливом
вимислів. Незалежно від нозології патологічне фантазування при його
несприятливій динаміці характеризується: поступовим звуженням диапозона
фантазій і переходом їх від істеричних форм до шизоидному полюса, тобто
тенденцією до поступового ускладнення фабули із все більшим відривом від
реальності, появою аутистического фантазування з монотематическим або
стереотипним змістом, зменшенням довільності виникнення фантазій,
приєднанням візуалізації зорових подань, галюцинацій уяви Дюпре й
псевдогалюцинацій, можливістю трансформації в марення уяви, безперервним
характером фантазування, появою стійких агресивних і садистських
фантазій з надцінними ідеями вбивства, реалізацією вимислів і повторних
кримінальних дій, наростанням змін особистості по шизофренічному або
органічному типах. Найбільш важкі форми із трансформацією в синдром
Кандинского спостерігаються при шизофренії. На відміну від інших
захворювань фантазування у хворих шизофренією дуже швидко стає
патологічним.

У підлітковому віці психопатологічні синдроми, характерні для
пубертатного періоду, рідко зустрічаються в ізольованому виді.
Відзначаються частота їхніх сполучень (одночасно або послідовно),
взаємозалежність. Ця закономірність найбільш наочна при синдромі
надцінних утворень.

Надцінні ідеї – це такі суб’єктивно значимі й надзвичайно афективно
заряджені судження або переживання, які займають незаконно велике місце
в психіці індивіда й нерідко визначають його вчинки. На відміну від
структури надцінних утворень у дорослих, у підлітковому віці відсутній
строго аргументована ідея, детальна розробка фабули, що веде значення
набувають емоції. У судово-психіатричній клініці найбільше часто
зустрічаються: надцінне фантазування, прагнення до самовдосконалення,
надцінна ворожість і прихильність, надцінні ідеї мести в підлітків, що
пережили реальні погрози, ідеї інших батьків і сирітства, надцінні
захоплення, ідеї вбивства, дисморфофобии, ідеї неповноцінності й
переоцінки своїх можливостей і т.д. Важливими особливостями надцінних
утворень у підлітковому віці є частота сполучень різних варіантів і
виражена тенденція до їхньої реалізації (убивства, повторні підпали,
завзяті розкрадання транспортних засобів та ін.).

Гебоидный синдром характеризується карикатурним заострением і
патологічним перекручуванням психологічних особливостей, властивих
підлітковому віку (К. Kahlbaum, 1980; Г.А. Пантелева, 1979 і ін.).
Клінічно це виражається в розгальмуванні або перекрученості потягів,
ослабленні моральних установок, своєрідному емоційному притупленні зі
зниженням вищих емоцій (жалість, співпереживання), у появі холодності,
жорстокості, садистських похилостей, опозиційності, егоцентризму.
Відзначається також прагнення до лідерства при втраті інтересу до
продуктивного або суспільно корисній діяльності. Наслідком цього
виявляється асоціальна спрямованість інтересів, підвищена
криминогенность, жорстокість правопорушень. У структуру гебоидного
синдрому часто включаються надцінні утворення й аутистическое
фантазування агресивного змісту, спонтанні розлади настрою, схильність
до брутальних афективних реакцій. Гебоидный синдром нерідко
спостерігається й при резидуально-органических станах. У вигляді
неповного набору ознак він може мати місце при психопатіях як
пубертатний етап їхнього формування.

Особливості поводження в підлітковому віці варто аналізувати не тільки з
погляду труднощів змісту неповнолітніх, але й для правильної клінічної,
діагностичної й експертної кваліфікації психічного стану в цілому. Форми
порушеного поводження різноманітні, але перебувають у тісній залежності
від ступеня й характеру психічної незрілості, типу перекрученого
психологічного кризу дозрівання, змісту провідного синдрому. Частота й
масивність порушень поводження обумовлюють характерність для
підліткового віку психопатоподобного оформлення клінічної картини. Іноді
порушення поводження втрачають психологічну зрозумілість, стають стійкі,
гротескні, недоступними корекції й відбивають значну психічну
дезорганізацію. У таких випадках порушене поводження може бути
еквівалентом завуальованих їм психічних розладів.

Наведені далеко не повні дані свідчать про те, наскільки значна
своєрідність психічної патології в підлітковому віці.

Необхідно зупинитися ще на одному важливому питанні. Як ми вже
відзначали, у період пубертатного кризу психічні захворювання, що
почалися в дитинстві, звичайно ускладнюються й утяжеляются. У деяких
випадках спостерігається таке різке виявлення психічної патології, що в
порівнянні з допубертатным періодом можна говорити й про кількісний, і
про якісний стрибок. Такі хворобливі стани, якщо вони виникають у рамках
відомих нозологических форм, кваліфікуються як «пубертатні
декомпенсації», «дезінтеграції», «несприятлива динаміка захворювання в
період пубертатного кризу» і т.д.

Коротко характеризуючи особливості клініки окремих нозологических форм,
відзначимо, що найчастіше психіатри-експерти спостерігають ранні
резидуально-органические стани, потім – психопатії, шизофренію,
олігофренії, реактивні стани, інфантилізм і рідше інших – епілепсію.

Основу психопатій становлять стійкі особистісні, характерологические
порушення, що формуються з дитинства й звичайно закінчують своє
становлення до кінця пубертата.

У період пубертата особистісні, характерологические відхилення часто ще
розрізнені, нестійкі, парциальны й не зложилися в певний клінічний тип
психопатії. П.В. Ганнушкин пропонував не ставити діагноз «психопатія» до
кінця пубертата, оскільки «тільки із цієї пори починає вимальовуватися
тип особистості». Тому в період пубертата воліють говорити про
«психопатичні риси», «патологічному формуванні особистості»,
«препсихопатичних станах». Разом з тим нашаровування психопатичних
особливостей, що формуються, на зміни психіки, привнесені самим
пубертатом, створюють іноді виражені патологічні картини. При цьому й
сам пубертат протікає більш бурхливо й нерівномірно.

У підлітковому віці переважають менш складні за структурою клінічні
форми (найчастіше зустрічаються збудливі й істеричні особистості, далі
випливають нестійкі, астеніки, рідше інших – психостеники й шизоиды,
практично відсутні наблюдающиеся в дорослих паранойяльные психопатії й
деякі інші).

З поведінкових реакцій найбільш характерні реакції протесту або
опозиції, відмови, імітації. Реакції протесту можуть виражатися в
прагненні «усе робити на зло» або «навпаки», а також у формі агресії,
суицидальных спроб. Реакції відмови також різноманітний (відхід у себе,
відмова від підпорядкування, від мовного спілкування й інші більше
патологічні форми цих реакцій – тривалі відмови від їжі, мутизм, запори,
блювоти та ін.). Глибина зазначених реакцій може бути різної. Реакції
протесту частіше спостерігаються в збудливих особистостей, імітації – у
нестійких, відмови – в астеніків і психостеников.

Органічні поразки центральної нервової системи в дітей і підлітків
можуть бути наслідком перенесених внутріутробно або в дитинстві
інфекційних захворювань (менінгіт, енцефаліт, сифіліс мозку, «ланцюжка»
дитячих інфекцій), черепно-мозкових травм, мозкового ревматизму.
Ушкодження мозку, що розвивається, часто супроводжується загальною або
частковою затримкою розвитку різного ступеня виразності. У практиці
експертизи неповнолітніх найбільше часто доводиться спостерігати
психопатоподобные стану органічної природи, хоча наслідком органічних
поразок можуть бути також церебрастенические, неврозоподобные,
эпилептиформные розлади і явища слабоумства.

При психопатоподобных станах органічний дефект проявляється в незначній
затримці психофізичного розвитку, деякому зниженні пам’яті, уваги,
моторному занепокоєнні, емоційному збідненні, схильності до афективного
або навіть імпульсивних реакцій, у розладах потягів (дромомания,
піроманія, сексуальні перекручення). Частими симптомами є стійкий
энурез, головні болі, запаморочення, непритомності, схильність до
судорог, нестерпність духоти, їзди в транспорті, неврологічна
симптоматика. Всі ці явища звичайно мають тенденцію згладжуватися з
віком, і до періоду пубертата на перший план виступають
характерологические, психопатоподобные порушення, які, як і психопатії,
можуть виступати у вигляді різних клінічних варіантів. Однак найбільше
часто мова йде про підлітків з підвищеною збудливістю, нестійкістю або
істеричними особливостями. Наявність органічної симптоматики, розладів
потягів, більше грубі зміни в афективній сфері, більша мозаїчність у
клінічній картині дозволяють відрізняти ці стани від психопатій.
Експертна оцінка психопатоподобных станів аналогічна такий при
психопатіях, однак при цьому доводиться враховувати не тільки глибину
особистісних характерологических порушень, але й вага органічного
дефекту.

Розпізнавання шизофренії в підлітковому віці має дуже істотне значення,
оскільки констатація цього хронічного психічного захворювання
супроводжується экскульпацией. Труднощі діагностики шизофренії в
підлітків пов’язані з тим, що в судово-психіатричній клініці в основному
доводиться мати справа з вялотекущими психопатоподобными формами, які
нерідко відрізняються більшою подібністю із психопатіями, що формуються.

Іноді при першому знайомстві з такими хворими безмотивний, імпульсивний
характер правопорушення, відсутність адекватної реакції на вчинене або
безглузда мотивація змушують запідозрити шизофренію.

У період пубертата при шизофренії спостерігається посилення патологічної
замкнутості, афективні реакції стають одноманітними й не відповідному
їхньому приводу, що викликав. У цей час нерідко виникають ідеї інших
батьків, які легко трансформуються в марення. Схильність до безглуздих
абстрактних побудов, до порожнього мудрування, завзятий інтерес до
питань світобудови, відірваність від реальності, схильність до повної й
тривалої бездіяльності, напади млявості й байдужності або наростання цих
явищ, холодність і ворожість до батьків, малий внутрішній зв’язок
переживань відрізняють психопатоподобную шизофренію в підлітків від
психопатій.

Значні труднощі представляє експертиза олигофрений. Із трьох ступенів
цього вродженого або рано придбаної недоумкуватості (ідіотія,
імбецильність, дебільність) у практиці експертизи, як правило,
зустрічається дебільність різного ступеня виразності. Труднощі, що
виникають при експертизі дебільних підлітків, обумовлені, з одного боку,
схильністю таких осіб до обважнення станів у важкій для них обстановці,
до реакцій розгубленості, з іншого боку – властивої їм тенденцією до
аггравации. При судово-психіатричній кваліфікації цих станів необхідно
брати до уваги не тільки глибину інтелектуального дефекту, але й стан
емоційно-вольової сфери, порушення мотивації вчинків, підвищену
сугестивність, нездатність порівнювати й корригировать свої афективні
спонукання й поводження, невміння орієнтуватися в конкретній ситуації й
адаптуватися в ній, нецілеспрямованість у вчинках. Стан критичних
здатностей – найважливіший критерій глибини олигофрений. Сугестивність
дебільних підлітків необхідно враховувати при оцінці їхніх показань,
особливо коли вони є важливими свідками в справі або потерпілих.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020