.

З яким почуттям ви думаєте про завтрашній день, про майбутнє? (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
334 1276
Скачать документ

Реферат на тему:

З яким почуттям ви думаєте про завтрашній день, про майбутнє?

(табл. 5) (Українське суспільство на порозі третього тисячоліття: Кол.
моногр. / За ред. М. О. Шульги. — К.: Ін-т соціології НАН Ук-раїни,
1999. — С. 432).

Соціологічні дослідження віддзеркалюють громадську думку про те, що
країною керує мафія, злочинний світ. Якщо в 1994 р. серед прихильників
такої думки було 34 % опитуваних, то в 1998 р. — вже 43 %. Це складна і
кризова соціально-політична проблема в українському соціумі! Щоб
уникнути пастки, тенета якої розставлені країнами, кот-рі на словах
підтримують самостійність, а насправді — підпорядковують Україну своїм
стратегічним інтересам, в Україні потрібно сформувати й виховати
політичну еліту, яка здатна творчо, науково, оптимально, патріотично та
соціовідповідально вирішувати кризові проблеми України. Що ж допоможе
появі кращого життя в українському суспільстві? “Покоління рубежу” — так
твердять соціополітики. Сьогодні в Україні вже є рушійна сила розвитку
“покоління рубежу”, і ми відчуваємо їх інтерес захистити демократію в
Україні.

Українське суспільство — це передусім соціальні інститути (держава,
власність, сім’я, церква тощо) та соціальна структура (політична,
професійна, демографічна, етнічна тощо). Стан суспільства оцінюють за
його ідеалами, ціннісними орієнтаціями, інтересами, мотивацією
поведінки, соціальною психікою, масовою свідомістю та соціальним
самопочуттям. Від форм взаємодії цих складових залежить конфліктність чи
безконфліктність соціальних процесів та особистості.

За роки незалежності України традиційні її інститути зруйновані або
руйнуються, кадри (80 %) залишилися (більшість із них мають застаріле
мислення), а нові (різноманітні форми власності, мова, традиції,
принципи та норми, що регулюють нові відносини) — досі не утвердилися як
соціальні інститути. Кожен із соціальних інститутів суспільства (окрім
сім’ї і то частково) ще не відповідає ознакам громадянського
суспільства: стабільності форм, орієнтації на розв’язання основних
соціальних проблем, культурній легітимації тощо. Моніторингові
дослідження Інституту соціології НАН України (1994–1999 рр.)
засвідчують, що останніми роками спостерігається систематичне зростання
недовіри населення до всіх рівнів органів влади (табл. 6) (Українське
суспільство на порозі третього тисячоліття. Кол. моногр. / За ред. М. О.
Шульги. — К.: Ін-т соціології НАН України, 1999. — С. 686).

Народ України та його керівна еліта, що досі не мали
соціально-культурної самоідентифікації в межах світового
культурно-історичного процесу, були покорені міфологемами про західну
демократію. Українські націонал-патріоти не тільки не змогли
запропонувати конструктивну програму будівництва майбутнього, а й
виявилися творцями та популяризаторами нових міфів українського шляху,
висловлюваних у гучних промовах і гаслах: “Україна — європейська
держава”, “Україна повинна увійти до сім’ї цивілізованих європейських
країн” тощо. Якщо взяти, наприклад, сьогоднішнє українське суспільство,
то і нині частина населення живе ідеалами минулого, частина — майбутнім,
до того ж чужим. Лише невелика частина мислячої духовно-політичної еліти
живе в теперішньому часі, намагаючись поєднати досягнення людської
цивілізації з національно-культурними традиціями життєдіяльності та
менталітету народу України. Людина без віри у свою націю, у свій народ,
у свою державу — неповноцінна постать у людському суспільстві. Якщо, не
дай Боже, такими стануть усі люди — їм уже не будуть потрібні жодні
моральні, духовні цінності разом з країною на ім’я Україна. Це вже буде
стадо, слухняна робоча сила, якій можна давати лише хліб, а видовищ вона
і сама не захоче. Ідеал маленької людини — власне тіло, свій живіт:
їсти, пити, веселитися…

Пора українцям — від малого до великого — зрозуміти, що у світі шанують
не рабів, а господарів. Якщо ми збудуємо власну, незалежну, багату
державу — світ нас поважатиме.

Маємо пам’ятати, що будь-які теорії мають специфічно обмежений простір:
моделі в іншому середовищі та в інший час не завжди ефективні та
застосовні в Україні. У всьому світі країни вирішують проблему
самоідентифікації. Люди намагаються знайти відповідь на одне з
найголовніших питань, що постає перед людством: хто ми? Як правило, вони
відповідають на це запитання в контексті своїх найважливіших цінностей.
Люди подумки приєднують себе до якоїсь культурної групи. Держави зі
схожою культурою, вірогідно, швидше зможуть порозумітися.

За часів світової кризи, так званої холодної війни, світ був поділений
на ідеологічні групи: “вільний світ” на чолі з США, комуністичний блок,
який очолював СРСР, і менш розвинені країни третього світу. Нині вже
немає згаданих трьох груп, натомість існує вісім основних цивілізацій —
західна, православна, китайська, японська, мусульманська, індуїстська,
латиноамериканська та африканська цивілізації (Бжезинський 3. Україна та
Європа // Національна безпека і оборона. — 2000. — № 7. — С. 7). Кожна
країна світу самоіден-тифікується з однією із перерахованих цивілізацій.

Зараз у Європі (а Україна європейська держава) відбувається процес
групування країн за цивілізаційним критерієм. Уже не існує “залізної
завіси”, але лінія поділу залишається — тепер вона розділяє людей, які
дотримуються християнства в західному варіанті (католицизм), та
мусульман і православних християн. З точки зору цивілізаційного чинника
Україна займає унікальну позицію. Зараз у Європі формується нова
структура безпеки вздовж ліній цивілізаційного поділу. Щоб забезпечити
свій національно-державницький простір, Україна має зрозуміти суть свого
стану, повинна врахувати цивіліза-ційний чинник. У цьому контексті
зауважимо та піддамо психоаналізові факт, про який чітко пише 3.
Бжезинський: “Більша частина сучасної російської еліти вважає Україну
неправомірно утвореною державою; не лише незаконним, а й неприродним
державним утворенням. Український націоналізм вважається штучним, таким,
що не має ґрунту, і взагалі — провінційним збоченням, що відриває
Україну від великих російських традицій. Це — не моя вигадка. Це та
позиція, яку сама російська еліта висловлює в офіційних журналах або в
напівофіційних промовах” (Бжезинський 3. Україна та Європа //
Національна безпека і оборона. — 2000. — № 7. — С. 13). Не можемо
повністю погодитися з думками американського політика, бо наші стосунки
з Росією налаштовуються позитивно, а державу повинні будувати ми самі і
входити в цивілізований світ своєю працею та своїми патріотичними діями.

Досі українська політична еліта успішно утверджувала Україну на
міжнародній арені як незалежну державу. їй також удавалось уникати
категорично одного вибору. Проте дотримуватися двох орієнтацій одночасно
— російської та західної — довго не можна. Виходячи з того, що Україна
перебуває на відносно ранньому етапі політичного розвитку, українські
політики, військові виступають оборонцями національних інтересів.
Аналізуючи стан розвитку політичних процесів, військові краще за
будь-кого в політичній системі України усвідомлюють національні, а не
егоїстичні (регіональні або економічні) інтереси, як це, на жаль,
властиво значній частині політичної еліти України. Військові — оборонці
національних інтересів. Отже, вони — гаранти української незалежності. І
в цій якості військові також прищеплюють молодшому поколінню національну
свідомість, бо військо — важливий засіб патріотичного та громадянського
виховання. Оскільки військові покликані захищати національні інтереси та
незалежність, вони теж формують етику протидії корупції, яка вкрай
необхідна кризовому українському суспільству для глобального дослідження
корумпованості економіки, яка позбавляє економіку стимулів розвитку.

На нашу думку, в Україні сьогодні існують два основні чинники
прогресивного розвитку суспільства: наука й сильна — компетентна,
демократична — державна влада. Без цього неможливо найближчими роками
досягти виходу України з усезагальної кризи, а її громадян захистити від
життєвої особистішої кризи.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020