Реферат на тему:

Взаємозалежність життєвих цінностей і психологічного здоров’я студентів
ВНЗ

Дослідження у рамках теорії самодетермінації[8; 9] виявили дві групи
життєвих цінностей. Одна група цінностей, в яку за факторним аналізом
були об’єднані особисте зростання, прихильність і любов, служіння
суспільству і здоров’я, одержала назву внутрішнього намагання. Ці
прагнення були інтерпретовані як життєві цілі, що забезпечують
задоволення основних психологічних потреб в автономності, ефективності і
прихильності та ті, що сприяють особовому зростанню і психічному
здоров’ю. Інша група цінностей, в яку були об’єднані матеріальне
благополуччя, соціальне визнання через популярність і фізична
привабливість одержала назву зовнішнього намагання. У цю групу прагнень
потрапили ті, що мають ознаки благополуччя і визнання, оцінка і
досягнення яких залежить від реакцій інших людей.

Проведені дослідження[6; 7] продемонстрували, що юнаки, які орієнтовані
на зовнішні цінності мають низькі показники психічного здоров’я. Була
також встановлена і зворотна залежність: позитивний кореляційний зв’язок
між відносною перевагою внутрішніх намагань над зовнішніми і показниками
психічного здоров’я. Задоволення зазначених намагань призводить до
особистого розвитку і психічного здоров’я. З іншого боку, якщо людина
стикається з труднощами в задоволенні цих потреб, то вона буде страждати
від неспокою і володіти поганим психічним здоров’ям. Дуже ймовірно, що
така особистість асимілює життєві цінності, які є соціально визнаними
індикаторами благополуччя. Юнаки, орієнтовані на такі зовнішні цінності,
швидше за все не одержуватимуть задоволення від реалізації внутрішніх
цінностей, що в свою чергу підкріплюватиме зовнішньо ціннісну орієнтацію
і погане психічне здоров’я.

У нашому дослідженні використовувалася методика „Оцінка життєвих
намагань». Ця методика містить шкалу, що вимірює п’ять життєвих потягів,
з трьома твердженнями для кожного прагнення, всього ми використали 15
пунктів. Оцінювався кожний потяг за параметром важливості цілей.
Використовувалася п’ятибальна шкала Лікерта[5,с.11]. Коротка шкала
самоактуалізації містить 15 пунктів. За її допомогою ми вимірюємо рівень
самоактуалізації, яка розуміється як схвалення себе, креативність,
спонтанність, здібність до глибоких міжособових відносин.
Використовувалася п’ятибальна шкала для оцінки. Надійність (альфа
Кронбаха) шкали становила 0,40, що свідчить про недостатню однорідність
і взаємозв’язаність пунктів шкали. Шкала вітальності містить сім
пунктів, за допомогою якої вимірюють життєву енергію і активність
(надійність склала 0,85). Шкала самоповаги складається з десяти пунктів,
оцінювання проходило за загальним ставленням до себе і самоцінність.
Надійність методики (альфа Кронбаха) склала 0,80. Опитувальник для
оцінки депресії має двадцять пунктів, що відображають різні симптоми
депресії за останні тижні. Оцінка проводилася за допомогою п’ятибальної
шкали Лікерта (надійність методики (альфа Кронбаха) склала 0,92). Шкала
задоволеності життям містить п’ять пунктів, що оцінює загальну
задоволеність життям (альфа Кронбаха шкали — 0,82).

У дослідно-експериментальній роботі було залучено 196 юнаків І-V курсів
ВНЗ м. Тернополя віком від 17 років до 22 років, зокрема: 97
респондентів Тернопільського національного економічного університету, 99
юнаків Тернопільського національного педагогічного університету ім.
В.Гнатюка, з них 33 особи, які навчаються в інституті мистецтв за
спеціальністю «образотворче та декоративно-прикладне мистецтво» та 66
студентів інституту мистецтв за спеціальністю «музична педагогіка та
виховання»; на другому етапі було залучено 296 чоловік. На нашу думку,
такий підхід забезпечив репрезентативність вибірки відповідно до завдань
дослідження. За статевою приналежністю респонденти розподілились таким
чином: група з ТНЕУ — 35% чоловіків, 65% жінок; ТНПУ: інститут мистецтв
за спеціальністю «образотворче та декоративно-прикладне мистецтво» —
42,4% чоловіків, 57,6% жінок та інститут мистецтв за спеціальністю
«музична педагогіка та виховання» — 39,4% чоловіків, 60,6% жінок. Таким
чином, всього дослідженням було охоплено 124 респонденти чоловічої
статі, 173 респонденти жіночої статі. У нашому дослідженні було вилучено
13 неправильно заповнених бланків, тобто нерелевантних результатів. Тому
для статистичного опрацювання за 100% вважалося 183 спеціальних бланки.
Середні арифметичні і квадратичні відхилення оцінок важливості життєвих
прагнень і показників психічного здоров’я по всій вибірці представлені у
таблиці 1.

Таблиця 1

Середні арифметичні, середні квадратичні відхилення і значення t-тесту
(між юнаками різної статі) для життєвих намагань за параметром
важливості щодо показників психічного здоров’я по всій вибірці (n = 183)

Життєві намагання Вся вибірка Чоловіки Жінки t-тест

s

s

s

Особистий розвиток 4,19 0,57 4,13 0,61 4,23 0,54 -1,27

Прихильність 4,38 0,56 4,25 0,67 4,49 0,44 -2,75*

Служіння людям 3,29 0,64 3,24 0,64 3,33 0,64 -1,00

Здоров’я 4,12 0,74 4,11 0,83 4,12 0,66 -0,09

Матеріальний успіх 3,70 0,78 3,73 0,68 3,68 0,85 0,50

Популярність 2,93 0,90 3,14 0,92 2,75 0,85 2,99*

Привабливість 3,25 0,79 2,95 0,73 3,48 0,77 -4,76

?

Самоактуалізація 49,87 4,47 49,53 3,87 50,12 4,90 -0,91

Самоповага 35,86 5,10 35,60 4,43 35,99 5,46 -0,53

Депресія 46,65 14,48 44,40 11,87 48,36 16,03 -1,83+

Життєва енергія 22,18 5,19 22,96 4,32 21,59 5,72 1,76+

Задоволеність життям 13,58 4,06 13,81 4,01 13,40 4,12 0,64

 

 Примітка: + — р?0,10; *  — р?0,05;

? — р?0,01.

За допомогою t-тесту були оцінені відмінності між молодими людьми різної
статі по всіх параметрах. Для того, щоб перевірити гіпотезу про
розділення життєвих цінностей на зовнішні і внутрішні використовувався
метод головних компонентів і варімакс обертання по Кайзеру, реалізований
у програмному пакеті SPSS.

В перший чинник (табл. 2) з факторними навантаженнями вище 0,50
(матеріальний успіх, популярність і фізична привабливість) і з
факторними навантаженнями менше 0,35 по другому чиннику (прагнення до
особистісного розвитку і служіння людям). Прагнення до здоров’я мають
статус міжфакторних змінних, оскільки вони мають приблизно однакові
переваги в обох чинниках. Важливість внутрішніх цінностей (x = 3,74)
значно вища за важливість зовнішніх цінностей (x = 3,29; t (182) =
4,69,  p?0,01).

Таблиця 2

Факторна структура життєвих намагань за параметром важливості (n = 183

Життєві намагання    Ф1    Ф2

Особове зростання   0,11   0,80

Прихильність   0,49   0,42

Служіння людям — 0,04   0,80

Здоров’я   0,57   0,40

Матеріальний успіх   0,85 — 0,16

Популярність   0,54   0,09

Привабливість   0,83   0,06

Відсоток дисперсії, з’ясовної чинником 36,2 20,2

Примітка. Підкреслені цифри — факторні навантаження, що перевищують 0,50
(по першому чиннику) і 0,35 (по другому чиннику).

gdSs7

?????r????? O%`F!

???????????%?

???????????%?

???????????%?

???????????%?

???????????%?

???????????%?

???????????%?

???????????%?

???????????%?

???????????%?

???????????%?

???????????%?

??±?Для оцінки зв’язку відносної важливості цінностей і психічного
здоров’я ми провели двокроковий ієрархічний регресійний аналіз. На
першому кроці кожний із п’яти індикаторів психічного здоров’я регресував
на середнє арифметичне за всіма цінностями, а на другому — середнє
арифметичне за «внутрішніми намаганнями» було введено у рівняння
регресії. Те ж саме ми зробили із «зовнішніми». За 100%
середньоарифметичних показників беремо 167 результативних показників.
Даний аналіз дозволив оцінити частку психічного здоров’я під впливом
внутрішніх та зовнішніх намагань кожної групи потягів. Стандартизований
коефіцієнт s приведено в таблиці 3.

Отже, як і було передбачено, відносна важливість внутрішніх намагань
позитивно пов’язана із самоактуалізацією, самоповагою, життєвою енергією
і задоволеністю життям. Відносна важливість зовнішніх намагань пов’язана
із цими показниками негативно. Це означає, що чим сильніше важливість
внутрішніх намагань відхиляється в позитивну сторону від середньої за
всіма показниками, тим більше самоактуалізуються юнаки, поважають себе
та відчувають задоволення від життя. І навпаки, чим сильніше зовнішні
намагання оцінюються, як важливі в порівнянні із внутрішніми, тим менш
психічно здоровими оцінюють себе опитані студенти.

Таблиця 3

Результати регресійного аналізу за прогнозом показників психічного
здоров’я на підставі орієнтації на зовнішні або внутрішні намагання
(n=167)

Життєві

намагання Самоактуа-

лізація Самоповага Депресія Вітальність Задоволеність

життям

Крок 1

Середнє по п’яти  

 

-0,15+

   

 

— 0,08

   

 

0,02

   

 

0,05

   

 

0,05

 

Крок 2

Внутрішні прагнення  

 

0,54

?  

 

,28*  

 

— 0,19  

 

0,31*  

 

0,29*

Зовнішні прагнення  

— 0,59

?  

— 0,31*  

0,21  

— 0,34

?  

— 0,31*

Примітка: + — р?0,10; * — р?0,05;

? — р?0,01; b — стандартизовані коефіцієнти.

Додатковий ієрархічний регресійний аналіз ми провели з метою оцінки
впливу статі та доходу сім’ї разом із відносно важливим прагненням до
психічного здоров’я. Для визначення цього показника було використані
індекс орієнтації на внутрішні цінності (ІОВЦ). Для підрахунку
використовувалася різниця між середньо арифметичним z-оцінок внутрішніх
прагнень(особисте зростання та служіння суспільству) середньо
арифметичним z-оцінок зовнішніх (матеріальне благополуччя, популярність
і привабливість). На першому етапі кожної з п’яти регресій даний індекс,
стать і дохід сім’ї були одночасно введені у рівняння. Три взаємодії
(стать ? дохід сім’ї, дохід сім’ї ? ІОВЦ і стать? ІОВЦ) були
запроваджені на другому етапі, а взаємодія всіх трьох змінних — на
третьому. 

Вплив доходу сім’ї на показники психічного здоров’я виявлений не було.
Таким чином, ми дослідили, що стать впливає на зв’язок ІОВЦ із життєвою
енергією (F(1, 160) = 3,16; p?0,10), а дохід сім’ї взаємодіє з ІОВЦ у
прогнозі із задоволеністю життям (F(1, 160) = 3,34; p?0,10) і самоповаги
(F(1, 160) = 4,43; p?0,05). Перший взаємовплив означає, на нашу думку,
що позитивний зв’язок між орієнтацією на внутрішні намагання і
показником життєвої енергії є більш значним для чоловіків. Друга і третя
взаємозалежності свідчать, що кореляція ІОВЦ із задоволеністю життям і
самоповагою більш значима для юнаків з сімей з низьким доходом. Іншими
словами, чим сильніше особи з таких сімей орієнтовані на внутрішні
намагання, тим вища в них самоповага і задоволеність життям, тоді як для
молодих людей із сімей з високим доходом орієнтація на такі намагання не
пов’язана.

Отримані дані свідчать, що група намагань, до якої увійшли і оцінка
важливості особистого зростання, і оцінка служіння суспільству, була
віднесена до внутрішніх, пов’язаних із задоволенням основних
психологічних потреб. У іншу групу, яка була позначена як зовнішні
намагання, увійшли прагнення до матеріального успіху, фізичної
привабливості і популярності. Ці намагання розглядаються як показники
благополуччя, що не пов’язані з психологічними потребами зростання і
розвитку. Зовнішні намагання оцінюються студентами, як менш важливі в
порівнянні із внутрішніми.

Отже, було виявлено, що дохід сім’ї не пов’язаний безпосередньо з
показниками психічного здоров’я. Проте ми отримали результати, що дохід
сім’ї опосередковує кореляцію намагань і показників психічного здоров’я.
Сильна орієнтація на зовнішні цінності студентів з бідних сімей загрожує
негативним наслідкам для їх психологічного благополуччя, ніж подібна
орієнтація студентів із заможних сімей. У нашому дослідженні дохід сім’ї
виявився негативно пов’язаним із орієнтацією на внутрішні намагання. У
студентів із заможних сімей переважає відносна орієнтація на зовнішні
прагнення. Можна

припустити, що для студентів з менш багатих сімей орієнтація на
внутрішні цінності виступає, як компенсаторний механізм підтримки
психологічного благополуччя. Зазначимо роль статевих відмінностей.
Чоловіки у нашому дослідженні мають вищі показники за двома параметрами
психічного здоров’я: вітальність і відсутність депресивних синдромів, а
саме студенти-чоловіки мають сприятливіші параметри психологічного
функціонування, ніж студенти-жінки. На основі досліджень, ми дійшли
висновку, що як і було передбачено, відносна важливість внутрішніх
намагань позитивно пов’язана із самоактуалізацією, самоповагою, життєвою
енергією і задоволеністю життям. Відносна важливість зовнішніх намагань
пов’язана із цими показниками негативно.

Література:

Алексєєва А.В. Особливості формування системи ціннісних орієнтацій
обдарованої особистості // Обдарована особистість: пошук, розвиток,
допомога: Матеріали доповідей та повідомлень на Міжнародній
науково-практичній конференції 27-29 квітня 1998 р. — К.: Гнозис, 1998.
— С.299-304.

Асмолов А.Г. Психология личности: Принципы общепсихологического
анализа.- М.: Смысл, 2001.- 416 с.

Бодалев А.А., Ганжин В.Т., Деркач А.А. Человек и цивилизация в зеркале
акмеологии (и акме как интегральная формула здоровья, самопознания,
самоопределения и творческого самоутверждения человека) // Мир
психологии.- 2000.- № 1.- С. 89-108.

Кэмбелл Д. Модели экспериментов в социальной психологии и прикладных
исследованиях: Пер. с англ.- М.: Прогресс, 1980.- 392 с.

Леонтьев Д.А. Тест смысложизненных ориентаций (СЖО). — М.: «Смысл»,
1992.- 16 с.

Чирков В.І. Самодетерміація і внутрішня мотивація поведінки людини //
Вопр. психол. 1996.№3. с. 116-132.

Чирков В.И. Самодетерминация и внутренняя мотивация поведения человека
// Вопр. психол. 1996. № 3. С. 116 — 132.

Эриксон Э. Идентичность: юность и кризис: Пер. с англ.- М.: Прогресс,
1996.- 344 с.

Якобсон П.М. Психологические компоненты и критерии становления зрелой
личности // Психология личности в трудах отечественных психологов:
Хрестоматия / Сост. Л.В.Куликов.- Спб.: Питер, 2000.- С. 188-193.

Похожие записи