Реферат на тему:
Вплив батьківських сценаріїв на економічну свідомість
В процесі трансформації суспільства зазвичай відбуваються радикальні
зміни в економічному житті, а це, природно, не може не позначатися на
свідомості громадян. Здатність більш чи менш точно оцінювати економічну
ситуацію, адекватно діяти в новому економічному просторі залежить від
особливостей економічної свідомості особистості, основи якої формуються
з дитинства. Саме в цей період починають складатися специфічні
особливості когнітивних структур, навички споживацької і трудової
поведінки, емоційне ставлення до економічної реальності. Особистий
досвід поведінки дитини з грошима, включення в елементарні економічні
відносини справляють визначальний вплив на майбутню економічну поведінку
людини.
Процес становлення економічної свідомості пов’язаний з умовами різного
рівня, але чи не найбільше значення має батьківське виховання, яке
потім, протягом усього життя корегуватиметься впливом різних агентів
економічної соціалізації. Отже, важливу роль у формуванні економічної
свідомості відіграють сімейні цінності та настанови, що транслюються
дітям у вигляді батьківських сценаріїв.
Проблема психологічних закономірностей формування економічної свідомості
різнобічно висвітлюється в працях західноєвропейських (Х. Дитмарх, Д.
Лассаре, К. Девіс, Р. Тейлор) та американських (А. Метью, Т. Саймон)
психологів. З’являються певні напрацювання і в українській (Г.
Авер’янова, В. Москаленко, Г. Ложкін, Н. Побірченко) та російській (О.
Дейнека, А. Фенько, С. Малахов, О. Щедріна) психолого-економічній думці.
У працях з цієї тематики розглядаються переважно форми і механізми
функціонування економічної свідомості, характеристика її структурних
компонентів, висвітлюються особливості функціональних форм актуальної
економічної свідомості, котру розуміють як вищий рівень психічного
відображення особистістю економічних відносин. На жаль, менше уваги
надається дослідженню ціннісних, поведінкових та інших впливів сім‘ї на
формування економічної свідомості особистості. А це дуже важлива
проблема. Адже економічна свідомість молоді, що сформувалася під впливом
традиційних батьківських сценаріїв, характерних для радянської
економічної дійсності, не завжди адекватна сучасній економічній
ситуації, а відтак молоде покоління часто-густо стає безпорадним в
умовах соціально-економічного сьогодення, оскільки, на нашу думку,
фінансовий успіх та економічна незалежність особистості обумовлюються,
насамперед, психологічною готовністю бути матеріально забезпеченим,
самостійно приймати конкретні адаптивні фінансові рішення та нести
особисту відповідальність за них.
У зв’язку з цим особливої актуальності набуває проблема аналізу і
з’ясування психологічної сутності впливу батьківських сценаріїв на
економічну свідомість. Зокрема – в плані подальшого формування
психологічної готовності бути фінансово незалежним, адаптованим до
сучасних соціально-економічних реалій.
Формування економічної свідомості на початкових стадіях економічної
соціалізації залежить від дитячих вражень і досвіду життя в батьківській
сім’ї. В нашому суспільстві батьки мало уваги звертають на формування в
дитини позитивної економічної свідомості переможця, вміння творчо
перетворювати економічну дійсність в залежності від конкретної ситуації.
Найчастіше економічне виховання, як і будь-яке інше, здійснюється шляхом
вказівок і настанов, котрі носять здебільш характер заборон і не
спрямовуються на формування уміння творчо перетворювати економічний
світ. Вважається, що досвід батьків (хоча він часто буває неадаптивним)
і тип реагування на різні чинники соціально-економічного сьогодення є,
безперечно, правильним і багато чому навчає. Але в нинішніх умовах мало
хто з батьків може дати дитині вичерпну інформацію про економічне життя,
підкріплену несуперечливим позитивним прикладом економічної поведінки.
Найчастіше, через певну двоїстість, непослідовність та заплутаність,
батьківські настанови і зразки поведінки містять не лише прямий зміст,
але й безліч прихованих конотацій, що зумовлює спотворене сприймання
дійсності, викликає емоційні розлади та неадекватну економічну
поведінку. Вступаючи в сучасні економічні відносини, а цей процес
починається досить рано (вже в дошкільному віці), дитина використовує
весь спектр економічних знань, умінь і навичок, які в процесі
комунікації, часто невербальної, засвоїла від батьків. Тому вибір типу
реагування і частково економічної поведінки вже попередньо обумовлений.
Дитина, як і всі інші члени родини, сприймає інформацію, враховуючи
особливості спілкування. Але зрозумілішим є невербальний текст, який
сприймається безпомилково, а не словесна інформація, в якій дитина ще не
досить добре вловлює зміст слів і, тим більше, підтексту. Тут слід мати
на увазі, що невербальна інформація часто суперечить словесній, що
дорослі гірше усвідомлюють невербальну поведінку і гірше її контролюють.
Інформаційне поле дитини в ранній період дуже чутливе. На основі погано
усвідомленого і мало контрольованого батьками матеріалу дитина виробляє
правила життя, цілі і цінності економічного характеру, які формують
економічну свідомість і визначають пріоритети економічної поведінки.
Отож нічого дивуватися, що часто результат спантеличує як батьків, так і
інших суб’єктів економічної взаємодії.
Батьки часто використовують економічні чинники (зокрема – матеріальну
винагороду чи покарання), виховуючи дітей. У цей спосіб вони виражають
свої почуття щодо дітей, заохочують їх добрі чи погані звички,
висловлюючи в такий спосіб їх успіхи і невдачі, а відтак і формуючи
економічну свідомість. Тому, говорячи про вплив батьківських сценаріїв
на економічну свідомість дитини, матимемо на увазі, насамперед, тип
реагування на ті чи інші стимули соціально-економічного простору, який
передається батьками і засвоюється дітьми як досвід, як взірець
поведінки, що реалізується в економічних сценаріях.
Всі вимоги та настанови, які дитина отримує від батьків, назвемо
приписами. Дитина одержує їх, беручи участь в сімейних комунікаціях.
Так, важливе для економічної свідомості настановлення на успіх
(визнання) часто не формулюється, не вимовляється вголос, але,
розповідаючи гостям про свої справи, батьки переважно зосереджуються на
успіхах (вдалі покупки, висока зарплатня, вигідна економічна пропозиція,
додаткові прибутки, краще, у порівнянні з іншими, економічне становище
тощо). Невдачі намагаються приховувати; в родині не співчувають
невдахам, за помилки люблять дорікати. Дитина швидко починає розуміти,
що невдахою бути погано. А далі, в залежності від життєвих цінностей
родини, її економічних пріоритетів і рівня життя, вона складає уявлення,
що таке успіх, і з урахуванням цього прагне самоутвердитися.
Існують батьківські приписи, на основі яких формується економічна
свідомість, сценарії економічної поведінки. Як правило, вони носять
конструктивний або деструктивний характер, рідше мають нейтральне
забарвлення. Приклади: „Любов до грошей – причина всіх бід”, „Біда, коли
мало грошей”. Або: „Я не можу собі цього дозволити” і „Як я можу це собі
дозволити?”; „Гроші не мають значення, вони мене не цікавлять” і „Гроші
– це влада”; „Коли дійде до грошей, не ризикуй” і „Вчись ризикувати!”;
„Ми не багаті” і „Я багата людина”.
Більшість людей дізнається про роль грошей, про основи економічної
взаємодії від батьків – у школі цьому не вчать. А що може розповісти і
показати на прикладі незаможний батько? Найбільш вірогідним його
приписом може бути: „Ми бідні. Ми не можемо дозволити собі багато чого.
Залишайся в школі. Добре вчися, аби знайти колись хорошу роботу і
втриматися там”. У цьому випадку дитина може з відзнакою закінчити
школу, але бути фінансово неграмотною, а тому бідною. Бідність в такому
випадку стає результатом думок і дій, підкріплених батьківським
програмуванням, і має характер неадаптивного батьківського сценарію.
Якщо ж взяти подібну родину, але в якій припис формулюється так: „Ми не
багаті. Але як ми можемо досягти бажаного?”, то перед дитиною
відкривається певна перспектива, сформована можливістю вибору різних
варіантів розгляду проблеми. Отже, чим більше рішень дитина може знайти
і використати в залежності від ситуації, акумулюючи батьківські
настанови, тим більш незалежною і незапрограмованою є її свідомість,
раціональна основа суб’єктивних механізмів економічної поведінки.
Сімейні посилання щодо грошей та загалом економічного буття бувають
одночасно відкритими й прихованими, часто виявляються непослідовними і
заплутаними. Більшість дітей, аби здобути визнання та заохочення
батьків, прагне засвоїти всі їхні настанови щодо уміння заробляти,
витрачати та заощаджувати гроші, відповідаючи на батьківські стимули
згідно з очікуваною реакцією, і таким чином структуруючи й обмежуючи
своє подальше економічне життя.
Спостерігається й поведінка протилежного характеру: дитина бунтує проти
висунутих вимог (діє за антисценарієм). Це не звільняє її, не передбачає
особистої свободи вибору в економічній сфері, а лише демонструє обмежене
протиріччями, але спеціально обумовлене батьками життя „навпаки”. В обох
випадках економічна свідомість зазнає програмування з боку батьків, хоча
її основна функція полягає, насамперед, в творчому перетворенні
зовнішнього економічного світу. Так, у надто заощадливих батьків можуть
вирости діти, що розтринькуватимуть гроші; інші намагатимуться
перевершити батьків у фінансовому плані; дехто взагалі стане байдужим до
грошей, показуючи цим, що вони їх не заслуговують. В жодному з цих
випадків усвідомленої відмови від батьківських сценаріїв і прояву
суб’єктності в осмисленні економічної реальності та здійсненні
економічної поведінки не було. Тобто, творче перетворення зовнішнього
економічного світу, яке особливо необхідне в період трансформації
суспільства, не відбувається. Саме тому явище бідності чи багатства є
переважно наслідком відповідного психологічного програмування, а не
економічних факторів. Батьківські приписи, отримані в дитинстві, не
зникають. Вони можуть тимчасово забуватися під натиском прагнення до
самоствердження, але діяти приховано, впливаючи на економічну свідомість
(вибір професії, ставлення до грошей, рівня життя тощо).
Проте, незважаючи на зазначене, дитина, на нашу думку, завжди має
можливість трансформувати сценарні посилання, змінюючи їх зміст і
спрямованість. Важливо, що, переосмислюючи приписи, вона може вкладати в
них свої поняття та інший, ніж планували батьки, зміст. Саме через це
може виникнути новий сценарій, або (значно рідше) звільнення від
батьківського. Саме по собі звільнення, з одного боку, дає людині
свободу вибору, а з іншого – робить її персонально відповідальною,
диктує необхідність постійно приймати самостійні рішення, тоді як
батьківський сценарій дає можливість не перейматися власною
відповідальністю. Саме тому одні люди менш фінансово нещасливі, ніж
інші: у них більше можливостей вибору, не обмежено свободу творення
власного економічного шляху. Е. Берн, зокрема, зазначав: „Доля кожної
людини визначається, в першу чергу, нею самою, її вмінням мислити і
розумно ставитися до всього, що відбувається в оточуючому світі. Людини
сама планує власне життя. Лише свобода дає їй сили реалізовувати свої
плани, а сила дає їй свободу осмислювати чи боротися з планами інших”.
Висновки
1. Поведінка та настанови, що впливають на формування економічної
свідомості, є наслідком емоційної динаміки раннього дитинства, зокрема –
взаємовідносин з батьками, економічна свідомість яких формувалася в
іншому соціально-економічному просторі.
2. Фінансовий успіх особистості є найчастіше наслідком формування
психологічної готовності бути економічно незалежним: самостійно приймати
економічні рішення та нести за них особисту відповідальність.
3. Економічна свідомість зазнає програмування батьків, хоча її основна
функція полягає, насамперед, в творчому перетворенні зовнішнього
економічного світу.
4. Тип реагування на ті чи інші стимули соціально-економічного простору
передається батьками і засвоюється дітьми як досвід у вигляді
батьківських настанов та взірців поведінки, що реалізуються в
економічних сценаріях.
5. Вплив батьківських сценаріїв на економічну свідомість полягає: а) в
буквальному запозиченні батьківського сценарію для подальшої його
реалізації у власній економічній поведінці; б) в негативістському
запозиченні батьківського сценарію і реалізації власної економічної
поведінки, протилежної поведінці батьків.
6. Чим більше рішень дитина може знайти і використати залежно від
ситуації, акумулюючи батьківські настанови, тим більш незалежною і
незапрограмованою буде її свідомість.
7. Під впливом спеціально організованого психологічного тренінгу може
відбуватися усвідомлена відмова від негативних економічних настанов та
неефективних батьківських сценаріїв.
Література:
1. Берн Э. Игры, в которые играют люди: Психология человеческих
взаимоотношений; Люди, которые играют в игры: Психология человеческой
судьбы / Пер. с англ. – М.: ФАИР-ПРЕСС, 2000. – 480 с.
2. Кийосаки Р.Т., Лектер Ш. Богатый папа, бедный папа.
3. Ложкін Г., Спасенников В., Комаровська В. Особливості та структура
економічної свідомості суб’єктів соціального простору // Соціальна
психологія. – 2004. – № 1 (3). – С. 8 – 16.
4. http://www.politik.org.ua
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
