.

Вплив активізації рухової активності на соціальну інтеграцію глухих дітей (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
230 1792
Скачать документ

Реферат на тему:

Вплив активізації рухової активності на соціальну інтеграцію глухих
дітей

Залучення глухих дітей до регулярних занять фізичними вправами і
формування в них достатньо високого рівня фізичної активності має
вирішальне значення для підвищення ефективності процесу соціальної
інтеграції [1]. У цьому плані проблема використання соціальних факторів
у фізичному вихованні неповносправних дітей може характеризуватися як
один із основних напрямків активізації їх фізичної активності.

Відомо, що активність людини у суспільстві визначається цілим рядом
факторів. Із суб’єктивного боку вона обумовлена свідомим ставленням до
своєї діяльності на основі сформованої системи внутрішніх мотивів:
потреб, інтересів, ціннісних орієнтирів, мети і переконань, які
виконують роль цих мотивів [4]. У свою чергу, усвідомлення зовнішнього
світу є не тільки суб’єктивно-психологічним явищем, яке проявляється як
єдність суб’єктивного та об’єктивного, де провідна роль належить
об’єктивному фактору. З об’єктивного боку на свідомість людини серед
численних чинників особливий вплив має соціальне середовище і в першу
чергу навчальний колектив [5,3].

Таким чином, будь-яка діяльність детермінується внутрішніми
об’єктивно-суб’єктивними мотивами, які формуються під дією зовнішніх, в
основному соціальних факторів: соціальних потреб, суспільних інтересів,
колективних установок та інших чинників соціального середовища.

Для визначення особистісних і ситуативних мотивів щодо занять фізичною
культурою проводили індивідуальне анкетування. За основу анкетного
опитування брали опитувальні тести Корольчук М. С. і Анастази А.
[3,4].

Всього в дослідженні брали участь 62 дітей з вадами слуху, які
навчаються в спеціалізованій школі-інтернаті для глухих дітей м. Калуша
(Івано-Франківська обл.).

Результати опитування показали, що діти з вадами слуху відрізняються
низькою активністю на заняттях з фізичної культури і керуються переважно
особистісними та ситуативними мотивами: набути красивої фігури (94%),
зміцнити здоров’я (66%), отримати добру оцінку (52%), активно відпочити
(36%).

У той же час відомо, що в основі стійкої активності лежить усвідомлення
людиною не тільки особистої, але й суспільної необхідності фізично
активної діяльності. Тому особливого значення у вихованні глухих дітей
набувають питання формування у них соціально значимих мотивів.

Процес соціальної інтеграції відбувається під впливом цілого ряду
факторів. Серед них найбільшого значення набувають знання, прагнення.
інтереси, стимули, мета і завдання, установка, інформація, пропаганда й
агітація, емоції, ритуали і традиції, координація, контроль, матеріальне
забезпечення [ 1,2,5,6].

Перераховані фактори розглядаються нами як компоненти цілої системи
соціальної інтеграції і об’єднані за принципом їх направленої дії на 4
групи:

обгрунтування – фактор, який сприяє створенню соціальної основи
мотивацій: знання, прагнення, інтереси;

організація – фактор, який забезпечує програмно-нормативні і матеріальні
умови фізичної активності: мета і завдання, установки, забезпечення;

предметно-практична діяльність – фактор, спрямований на створення
моторної і психологічної бази діяльності: заняття фізичною культурою,
почуття й емоції, ритуали і традиції;

відкритість – фактор, який створює вплив як на матеріальну, так і на
психологічну сторони мотивації: стимуляція, інформація, пропаганда і
агітація, координація і контроль.

Системно-структурний і функціональний аналіз підкреслює тісний
взаємозв’язок факторів. Так, у групі “організація” мету визначає зміст
установок, які впливають на постановку задачі, вирішення якої залежить
від матеріального і методичного забезпечення. Ймовірний взаємозв’язок і
між групами факторів, так як обгрунтування необхідності діяльності, її
організація і відкритість – беззаперечні умови будь-якої активності.

При обстеженні глухих дітей було встановлено, що вищезазначеним факторам
притаманні окремі риси відмінності і певна ієрархія. Це дозволило
представити кожен фактор як підсистему і виділити її елементи. У свою
чергу елементи мають загальні особливості, які характерні для певного
ступеня розвитку кожного фактору, що визначає багаторівневу структуру
факторів, а отже, і системи в цілому.

Найбільш важливими для практики фізичної реабілітації глухих дітей, на
нашу думку, є такі рівні організації:

соціально-державний, який відображає загальнонародну, державну
значимість фізичної реабілітації глухих дітей у процесі соціальної
інтеграції;

державно-галузевий, який відображає державні інтереси у фізичній
підготовці глухих дітей з метою залучення їх до праці в різних,
специфічних для цієї категорії населення, сферах виробництва;

колективно-відомчий, який орієнтований на колективну, навчальну
спрямованість фізичної культури із врахуванням фізичних здібностей, які
необхідно розвивати для тих чи інших спеціальностей;

e

&

&

професійно-груповий – націлює цих дітей на інтереси класу у
самоорганізації фізичної активності;

груповий – на якому вирішуються завдання підвищення рівня фізичної
підготовленості безпосередньо, у процесі фізичного виховання в школі;

особистісний – який розкриває особисті потреби та інтереси до фізичного
самовдосконалення.

Багаторівнева структура орієнтації глухих дітей на соціальну
інтеграцію засобами фізичної культури дозволяє зрозуміти закономірності
послідовного наповнення мотивів соціальним змістом, поетапного
формування фізичної активності.

З метою встановлення сфери функціонування факторів соціальної інтеграції
за спеціально розробленою програмою, в якій зафіксовані вищезазначені
рівні, фактори та їх елементи, була вивчена програма з фізичного
виховання для глухих дітей і був проведений педагогічний експеримент у
спеціалізованій школі-інтернаті.

Отримані результати показали, що в навчальній програмі відображено
7 рівнів орієнтації, 10 із 12 факторів і майже 25 елементів. На уроках
спостерігали 7 рівнів, 9 факторів і 25 елементів.

У результаті реалізації експериментальної програми в процесі фізичного
виховання глухих дітей зареєстровано 360 випадків використання факторів
соціальної інтеграції ( табл. 1 ).

Проведені дослідження підтверджують висунуту нами гіпотезу про те, що у
суспільстві на основі потреби ефективної соціальної інтеграції глухих
дітей, які на достатньо високому рівні фізичної підготовленості,
фізичного розвитку і соматичного здоров’я готові до виробничої
діяльності, має діяти об’єктивна, багаторівнева система соціальної
орієнтації щодо залучення цих дітей до фізичної культури. Пізнання
закономірностей функціонування системи соціальної інтеграції у колективі
школи-інтернату дозволяє більш обгрунтовано й ефективно формувати
соціально-значимі мотиви, виховувати й активізувати фізичну діяльність
глухих дітей та управляти нею.

Висновки. 1. Для глухих дітей характерні такі статистично значимі зміни
в стилі проведення вільного часу, які створюють більш сприятливі умови
для їх соціальної адаптації:

Таблиця 1. Результати впливу факторів соціальної інтеграції глухих дітей
на активізацію занять фізичною культурою

Фактор Рівень

1 2 3 4 5 6 7 Загалом

Знання 7 4 4 4 6 12 9 46

Потреби 4 1 – – – – – 5

Інтереси 2 0 – – – – 1 3

Мета і завдання 6 3 7 4 1 2 5 28

Установка 4 1 6 1 3 6 5 26

Забезпе-чення 4 5 20 6 – 2 6 43

Діяльність 9 4 9 10 9 32 12 85

Почуття та емоції 7 4 4 3 3 2 15 38

Традиції 5 – 7 6 – 11 – 29

Стимуляція – – – 2 – – 3 5

Пропаганда 3 – 2 6 4 – – 15

Контроль 3 1 3 5 1 21 3 37

Загалом 54 23 62 47 47 88 59 360

а) зменшилась кількість використання пасивних форм проведення вільного
часу;

б) моделі, які використовуються для проведення вільного часу, стали
більш позитивними у 16 дітей, активність його проведення підвищилася у
17 дітей, тип поведінки змінився з ізоляційного на міжособистісний у 15
дітей;

в) збільшилась кількість форм відпочинку, на основі яких реалізується
інтегративна й освітянська функції фізичної культури.

2. До експерименту у поведінці дітей з вадами слуху функції вільного
часу реалізовувалися в такій послідовності: в найбільшому ступені –
функція відпочинку і розваг, потім – інтегративна і в найменшій мірі –
освітянська і виховна функції. Після експерименту порядок реалізації
функцій інакший: на першому місці виступає інтегративна функція, потім
функція розваг і відпочинку, далі освітянська і виховна функції.

3. Позитивний ефект експерименту визначається змінами адаптаційної
поведінки глухих дітей. Якщо в контрольній групі середній приріст балів,
які характеризують рівень адаптаційної поведінки, склав тільки 8 у. о.,
то в експериментальній групі він збільшувався до 34 у. о.

Список джерел

Анастази А. Психологическое тестирование. – М.: Педагогика, 1982. – Кн.
1. – 318 с.

Жбиковский Я. Физкультура и спорт как средство социальной интеграции и
адаптации инвалидов.- Дис…канд. пед. наук, – М., 1994. – 157 с.

Занюк С. С. Особливості та ефективність формування мотивації учіння у
студентів // Збірник наукових праць: філософія, соціологія, психологія.
– Івано-Франківськ: Плай, 2000. – Вип. 5. – Ч. 2.- С. 74 – 78.

Психодіагностика: Навч. посібник / За заг. ред. М. С. Корольчук – К.:
Ельга, Ніка – Центр, 2004. – 400 с.

Мильман В. Э. Внутренняя и внешняя мотивация учебной деятельности //
Вопросы психологии. – 1987. – № 5. – С.129 – 138.

Bolach B., Bolach E. Klasfikacja i definicje uskodzen nazzadu sluchu
ozaz klasyfikacja sportowo-medyczna w dyscyplinach sportu osob
gluchoniemych // Оздоровча і спортивна робота з неповносправними / За
заг. ред. Бріскіна Ю., Линця М., Боляха Е., Мігасевича Р. – Львів:
Видавець Тарас Сорока, 2004. – С. 97-102.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020