Реферат на тему:

Види і функції спілкування

Слід зазначити, що підготовка інформації з використанням життєвого
досвіду для студентів практично не має сенсу. Але цей досвід можна
використовувати при організації спілкування з інформацією у процесі
навчання. Воно може мати наступні форми:

1. Спілкування з викладачем Роль викладача дуже важлива, адже він
повинен допомогти студентові повірити у свої сили та можливості,
зрозуміти цілі та завдання навчання. В такому разі воно стає більш
мотивованим, бо викладач значно посилює мотивацію під час зворотного
зв’язку та застосовує засоби формування та закріплення навичок
студентів.

У ДН викладач (т’ютор) має дещо поширеніші функції, ніж у традиційному
навчанні. Він не виконує авторитарні функції, не є єдиним і
найавторитетнішим джерелом інформації. Все вирішуться у процесі
навчання, враховуться точки зору всіх учасників процесу, але т’ютор
керує пізнавальною діяльністю і допомагає кожному навчаємому знайти
оптимальну пошукову траєкторію в інформаційному процесі.

Навчання базується на принципах співробітництва і ненав’язливого,
товариського керівництва. У ДН ролі т’ютора придатні наступні риси
надання загальних відомостей про технологію, використану в процесі
навчання:

підключення студентів до списку розсилки;

організація дистанційних семінарів;

організація та керування теледискусіями студентів;

забезпечення для учасників груп обмеженого доступу до закритої частини
освітнього серверу;

організація телекомунікаційних проектів;

контроль і оцінка виконаних робіт студентів

2. Спілкування з колегами. Дослідження показують, що відсоток студентів,
які спроможні вчитися самостійно, без спілкування з іншими, досить
малий. Виконання групових завдань, робота в групі за методикою
соціально-психологічного тренінгу, участь у ситуаційних та ділових
іграх значно збільшують мотивацію навчання. Але при такій роботі
необхідний індивідуально-диференційний підхід для врахування ступіня
розуміння, дійсно самостійної роботи і завчасного усунення психологічних
бар’єрів. Це вимагає постійного індивідуального опитування та
тестування, а також організації бесід для аналізу успіхів кожного
навчаємого та оцінки ступіня розуміння навчальної інформації та
відтворення її.

3. Дискусійний форум є формою взаємодії, яка керується викладачем і
побудована на різноманітті точок зору студентів щодо конкретної
проблеми. Він дозволяє висловити кожному свою думку. Плідність діалогу
студентів в певній мірі залежить від уміння викладача керувати ходом
дискусії. При нагоді викладач стає учасником діалогу, щоб надавати
зразки мовноі культури і доцільно використовувати чати для формування
особистості студентів.

4. Навчання у співпраці. При організації самостійної діяльності своє
місце знайшли нові інформаційні технології, які можуть стимулювати
розкриття внутрішніх резервів кожного студента, формувати соціальні
якості особистості (досвід роботи у колективі, виконання різноманітних
соціальних ролей, допомога один одному у вирішенні пізнавальних завдань
тощо). В першу чергу мова йде про метод проектів та навчання у
співпраці.

Переваги спільтної діяльності наведені у працях Х.Й. Лійметса, Я.Л.
Коломінського, Л.О. Петровської. Результати останьої роботи, присвяченої
питанням соціально-психологічного тренінгу, мають особливе значення для
організації спільної праці в ДН, оскільки вони передбачають невеликі
групи (до 3-4 осіб). Крім того, спілкування викладача із студентом і
студента з викладачем через інформацію моделює ситуацію такого тренінгу
і може використовувати його закономірності.

Наступні риси позитивно характеризують співпрацю:

різке підвищення інтересу до вчення, позитивне відношення до нього;

навчання діловому спілкуванню. Робота у співпраці, тобто групова,
дозволяє відпрацьовувати вміння розуміти і оцінювати дії інших людей,
регулювати свої дії згідно з вимогами інших людей і умовами роботи.
З’являються вміння вибирати форми і засоби передачі своїх думок для
найбільш оптимального взаєморозуміння;

можливість обговорювати навчальну інформацію, відстоювати точку зору,
що є важливою умовою засвоєння навчальної інформації.

5. Звітування та домашні завдання. Студент повинен вміти викласти те, що
він вивчав, дослідити існуючу власну систему знань, вмінь та навичок,
яка буде змінюватись і вдосконалюватися на кожному етапі навчання.
Корисно для формування навичок самоаналізу давати викладачу звіт про
виконану роботу на протязі процесу вивчення матеріалу.

В основі всього лежить зв’язок між викладачем і навчаємим, а також між
навчаємими, засобом його здійснення виступає запитально-відповідева
інформація. Для здійснення зворотного зв’язку:

не слід обмежуватися постановкою задач тільки у явному вигляді, треба
давати задачі і й у неявному вигляді;

не на всі завдання належить вимагати явної відповіді;

при розв’язуванні складних навчальних задач доцільно вимагати від
навчаємого відповіді не після розв’язання задачі в цілому, а при
виконанні окремих його етапів.

Якщо абстрагуватися від форми навчання і тим самим від обмежень у
можливості застосування зворотного зв’язку, то тоді можна стверджувати,
що частота зворотного зв’язку залежить:

від режиму навчання (так, наприклад, при діалоговому навчанні частота
зв’язку значно збільшується);

від рівня детермінації управління навчальною діяльністю (це питання буде
розглянуте при аналізі методів навчання).

Похожие записи