Реферат на тему:

Уотсон Джон (1878-1958)

Джон Бродес Уотсон народився 9 січня 1878 р. у штаті Південна Кароліна.
У 1894 p. Уотсон вступив до баптистського університету Фурмана в
Гринвілі, маючи бажання стати священиком. Закінчивши його в 1900 p., він
здобув ступінь магістра, однак після смерті матері відмовився від своїх
намірів і вступив до Чикагського університету.

Тоді там працювали відомі вчені Джон Дьюї та Джеймс Енджел. Вони
вплинули на Уотсона так, що він захопився психологією. Він закінчив
університет у 1903 p., ставши наймолодшим доктором. У тому самому
Чикагзькому університеті він працював викладачем упродовж наступних
п’яти років. Крім цього, він також займався і науковою роботою під
керівництвом професора Енджела. Вивчаючи білих пацюків, Уотсон дійшов
висновку, що в дослідах з тваринами він може з’ясувати все те, що
вивчають його колеги, проводячи дослідження з людьми. Самому вченому не
подобалася ідея про досліди на людях.

1908 р. Уотсон перейшов до університету Джона Гопкінса в Балтіморі, де
очолив кафедру експериментальної порівняльної психології. Працюючи в
університетській лабораторії, він поступово дійшов висновку про
створення нового напрячу в психології — «біхевіоризм», метою якого стало
вивчення поведінки. На думку вченого, саме поведінку найлегше
спостерігати і вивчати, на відміну від свідомості й людських почуттів.
Ці ідеї він вперше виклав їм у книзі «Психологія з погляду
біхевіориста», виданій 1913 р.

У цій роботі Уотсон говорить про необхідність проведення поведінкових
досліджень, оскільки подібні досліди, проведені раніше, зробили внесок у
теорію психічних процесів, які стосувалися органів чуття людини. Однак
цих досліджень було недостатньо для визначення нових напрямків
експериментальних досліджень. Так учений дійшов висновку про
необхідність компромісу: або психологія вивчатиме факти поведінки як
такі, незалежно від того, чи мають вони відношення до проблем
свідомості; або біхевіоризм розумітимуть як окрему науку, незалежну від
психології.

Особливістю біхевіориського підходу було те, що дослідження людини і
тварини за своєю суттю не відрізняються. На думку Уотсона, до вивчення
людської поведінки потрібно застосовувати ті самі методи, що й до
вивчення поведінки тварини. Основними при цьому є поняття стимулу й
реакції. Будь-яку поведінку слід розглядати як реакцію організму на
стимули середовища. Отже, учений стверджував, що за реакцією можна
зробити висновок про її стимул, а також, знаючи стимул, можна вгадати
наступну реакцію.

У роботі «Психологія з погляду біхевіориста» Уотсон припустив, що
психологія людини не відповідає вимогам, які ставлять до неї як до
природничої науки. Вивчаючи свідомість, психологи у своїх міркуваннях
спираються на спостереження, тому що не можуть проводити експерименти.
Таким чином, на думку Уотсона, психологія є недостатньо
експериментальною і надто умоглядною наукою, не вирішує життєво важливих
людських проблем.

*

У своїх дослідах з дресирування пацюків Д.Уотсон користувався методом
підкріплення. Ті реакції, вироблення яких було необхідне, заохочувалися,
а всі небажані спричиняли покарання. Переносячи цей метод на поведінку
людини, вчений вважав, що за допомогою підкріплення на людину можна
впливати, спрямовуючи поведінку в потрібне русло.

Лише через два роки після виходу книги Уотсона було обрано президентом
Американської психологічної асоціації. Біхевіоризм став популярним і
його методи почали використовувати в інших науках: соціології,
антропології, педагогіці. Особливо активно його використовували в
останній. На думку Уотсона, за допомогою принципу підкріплення можна
впливати на особистість дитини, яка формується. Він вважав, що в дитині
можна виховати представника будь-якої професії, навіть злодія або
бурлаку, незалежно від його першопочаткових здібностей, схильностей,
покликання або походження.

Цей підхід був основним у багатьох виховних установах упродовж кількох
десятиліть. Вважалося, що за правильного виховання з будь-якої дитини
можна виховати генія. Якщо ж педагога спіткала невдача, причиною цього
вважали брак виховання.

1930 р. Д.Уотсон видав книгу «Біхевіоризм». Основою для цієї роботи
стали лекції, прочитані ним раніше у Новій школі соціальних досліджень у
Нью-Йорку.

Біхевіористські ідеї виявилися досить корисними в такій сфері
діяльності, як реклама. Уотсон використовував нові принципи рекламної
творчості: він звертав особливу увагу на форму презентації рекламного
повідомлення. Він вважав, що за допомогою необхідного стимулу в
потенційного споживача можна викликати бажану реакцію, тому основне
завдання полягає в тому, щоб знайти цей стимул.

Внесок Д.Уотсона у психологічну науку значний, оскільки він став
основоположником нового напрямку в психології. Ґрунтуючись на дослідах,
які проводив з тваринами, Джон Уотсон зробив висновок про важливу роль
поведінки під час вивчення психології людини. Поведінка, на відміну від
свідомості, може бути досліджена об’єктивними методами, а отже, вона
наближає психологію до природничих наук.

Уотсон помер 1958 р.

Використана література

Орбан-Лембрик, Лідія Ернестівна Соціальна психологія: У 2-х кн.:Підруч.
для студ. вузів. Кн. 1. Соціальна психологія особистості і спілкування.-
К.: Либідь, 2004.- 576с.- 18.00

Психологія.- К.: Либідь, 2001.- 560с.

Психологія.- К.: Либідь, 1999.- 558с.

Політична психологія.- К.: ЦУЛ, 2003.- 216с.

Загальна психологія.- К.: Либідь, 2005.- 464с.

Гуманістична психологія.- К.: Університетське вид-во «Пульсари», 2001.-
252 с.

Бондарчук Олена Іванівна Психологія сім’ї.- К.: МАУП, 2001.- 96с.

Морозов С.М., Бондар В.В. Клінічна психологія.- К.: ІПО КНУ
ім.Т.Г.Шевченка, 2001.- 116с.

Пащенко, Світлана Юріївна Загальна психологія.- Запоріжжя, 2004.- 32с.-
1.50

Петро Андрійович Загальна психологія.- К.: Вища школа, 2004.-

Похожие записи