Реферат на тему:
Шкільна тривожність
Велике значення для успішного навчання підлітка в школі має психічне
здоров’я, тобто стан психологічного, фізичного та соціального
благополуччя. Основою складності підліткового віку є швидкий темп змін,
що відбувається в цьому періоді. Підліток переживає за свою зовнішність,
за те як його оцінять однолітки, за те, що сказати батькам тощо, що
викликає тривожність.
Тривога – емоційний стан людини, що виникає в умовах несподіваностей як
при затримці приємних ситуацій, так і частіше при очікуванні
неприємностей. В основі феноменології тривоги, з точки зору сучасної
психології, лежить переживання страху. Страх як будь-яка базова емоція
(радість, гнів, відраза, презирство тощо) може варіювати у своїй
інтенсивності, відповідно і в стані тривоги він може бути вираженим
слабо, помірно і сильно.
Певний рівень тривожності – природна й обов’язкова характеристика
активної діяльності особистості. У кожної людини є свій оптимальний
рівень тривожності, тобто корисна тривожність. Особистість, у якої
висока тривожність, схильна перебільшувати ситуацію загрози, що впливає
на її самооцінку та життєдіяльність [2, 27-32].
Тривожність виконує охоронну (передбачення небезпеки й підготовка до
неї) і мотиваційну функцію.
Серія досліджень, проведених К.Е.Ізард, засвідчує, що тривогу можна
визначити як емоційний паттерн, який складається з декількох відносно
незалежних афективних факторів, тобто тривога являє собою комплекс
емоційних переживань (страху, смутку, сорому, гніву, інтересу, провини
тощо).
Згідно висновків К.Е.Ізард, профілі високотривожних досліджуваних
відзначаються тим, що в них найбільш високими значеннями
характеризуються показники названих переживань (страху, інтересу,
провини та сорому) [1,60].
Отже, вчителям, психологам та батькам варто зрозуміти, що підліток у
стані тривоги переживає, як правило, не одну емоцію, а деяку комбінацію
або паттерн різних емоцій, кожна з яких впливає на соціальні взаємини,
соматичний стан, пізнавальні процеси й поведінку в цілому.
Тривожна людина постійно очікує несприятливого розвитку якихось подій,
що мають відношення безпосередньо до неї. Навіть у досягненні успіху
високо тривожна особистість сподівається на негативні наслідки –
висловлювання, оціночні судження, переживання, дії з боку оточуючих.
На думку Л.А.Лєпіхової, виникнення тривожності – результат недостатньої
адаптивності психофізіологічних механізмів, що проявляється в посиленні
рівня активації нервової системи і, як наслідок цього, неадекватних
поведінкових реакцій (3, 138(.
Завданням нашого дослідження є вивчення рівня прояву шкільної
тривожності в підлітків та виявлення домінуючих чинників її формування.
Для розкриття даного завдання нами використана методика дослідження
шкільної тривожності Філіпса. Експериментальне дослідження проводилось з
дітьми восьмого класу загальноосвітньої школи м.Чернівці.
Аналіз результатів дослідження показав, що в учнів 8-го класу загальна
тривожність у школі знаходиться на високому рівні, тобто 90%
досліджуваних переживають негативний емоційний стан, що пов’язаний з
різними формами діяльності в школі. Це зайвий раз підтверджує те, що
велике значення у розвитку підростаючої особистості мають мотиви
діяльності та поведінки, в яких виражається характер ставлення до себе,
інших людей; рівень самоусвідомлення та соціальної відповідальності.
Так, розглядаючи рівні чинників формування тривожності у школі ми
виявили, що у підлітків нашої вибірки підвищена тривога, що пов’язана з
переживанням соціального стресу, фрустрацією потреби в досягненні
успіху, проблемами та страхом у взаєминах із вчителями.
Отже, переживання соціального стресу пов’язане з емоційним станом, на
фоні якого розвиваються соціальні контакти, а для підлітків має неабияке
значення думка однолітків; фрустрація потреби в досягненні успіху
характеризується несприятливим психологічним фоном у класі, який не
дозволяє учневі реалізувати потреби в успіху, досягненні високого
результату; проблеми та страх у взаєминах із вчителями впливають на
зниження успішності через негативний емоційний фон з ними (вчителів не
цікавить думка учнів, авторитарний стиль діяльності, незнання
психологічних особливостей дітей даного віку тощо).
Але, порівнюючи високі рівні шкільної тривожності, ми виявили, що серед
усіх чинників переважає страх самовираження, який пов’язаний з емоційним
переживанням при саморозкритті, пред’явленні себе іншим та демонстрації
своїх можливостей, тобто знань навчальних предметів.
Таким чином, у даному класі потрібно провести корекційну роботу по
розвитку рефлексії, тобто самопізнання внутрішніх психічних актів та
станів, а також по формуванню адекватної самооцінки.
Література
Изард К.Э. Психология эмоций //Пер. с Англ. – СПб.:Питер, 1999. – 464с.
Психологический тренинг с подростками / Л.Ф.Анн. – СПб.: Питер, 2003. –
271с.
Психологія особистості: Словник-довідник / За ред.П.П.Горностая,
Т.М.Титаренко. – К.: Рута, 2001. – 320с.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
