Контрольна робота

Що таке пороги чутливості аналізатора, які фактори можуть їх змінювати?
Чим відрізняються потіння «індивід», «індивідуальність» та
«особистість»? У чому суть емоцій та почуттів?

Психологія

Що таке пороги чутливості аналізатора, які фактори можуть їх змінювати?

1. Життєдіяльність людини відбувається у складному та мінливому
середовищі, тому вона потребує вміння орієнтуватися в навколишніх умовах
і пристосовувати до них свої дії. Знання про зовнішній і свій внутрішній
світ людина набуває в ході чуттєвого та логічного пізнання дійсності за
допомогою пізнавальних психічних процесів: відчуття, сприймання,
мислення. Уяви. Пізнавальна діяльність завжди розпочинається з чуттєвого
відображення світу у відчуттях та сприйманні. Чуттєвий образ для людини
є сигналом про значущість цих подій і, отже, регулятором її поведінки в
середовищі.

Анатомо-фізіологічною структурою в якій відбувається виникнення
відчуття, є аналізатор. У багатьох аналізаторів є специфічні допоміжні
структури, які оптимізують дію подразників на рецептури. Разом із
рецептурами вони складають орган чуття. В органах чуття відбуваються
фільтрація і перетворення того чи іншого виду енергії. З безлічі
фізичних та хімічних факторів середовища органи чуття виділяють такі,
для сприймання яких у їхній рецепторній частині є відповідний механізм.
З усього діапазону можливих впливів енергії орган чуття виділяє дуже
незначну частину стимулів, які мають життєво важливе значення.

2.Чим відрізняються потіння «індивід», «індивідуальність» та
«особистість»?

2.Індивід – це людина, яка одинична природна істота, яка представляє
певний людський рід та соціальну групу.

Особистість – це конкретна людина, яка поєднує в собі ріст
суспільно-значимого та індивідуально неповторного.

Якщо індивідом породжуються, тому особистістю стають в процесі
соціалізації.

Індивідуальність – це найвужче за змістом поняття, це особистість, яка
поєднує в собі неповторне, особливе, специфічне, що відрізняє її від
інших.

Особливість має основні психологічні характеристики:

Стійкість

Єдність

Активність

Процес формування особистості може тривати ціле життя.

3. У чому суть емоцій та почуттів?

Афективний простір особистості не обмежується потягами й емоціями. До
нього входять і складніші афективні утворення — почуття.

Емоції поділяються на прості і складні. Прості зумовлені безпосередньою
дією подразників, пов’язаних із задоволенням первинних потреб. Це рівень
афективної чутливості — задоволення, незадоволення на основі органічних
потреб. Звичайно такі емоції створюють емоційний тон відчуттів. Складні
емоції пов’язані з усвідомленням життєвого значення об’єктів, це —рівень
предметних почуттів, вираження в усвідомлених переживаннях ставлення
особистості до світу. Ці емоційні переживання опредметнені. Це радість,
викликана чимось певним, гнів щодо когось конкретно. Опредметненість
дістає свій найвищий вияв у диференціації предметних почуттів залежно
від предметної сфери, до якої вони належать. Ці предметні почуття
поділяються на інтелектуальні, естетичні та моральні.

//////eUeUeUeUeUeUe/NAAAAAAA

&

??????????

???????????Специфічні властивості емоцій. До таких властивостей належать
передусім ситуативність і предметність. Для емоцій ситуативність —
провідна властивість, це вираження значущого для людини тут і тепер.

Предметність — це суттєва ознака емоцій, „пов’язана з виділенням
актуального предметного змісту. Йдеться про конкретну предметність на
відмиту від предметності як властивості почуттів, яка може бути як
конкретною, так і узагальненою (кохання до людини, почуття патріотизму).
Крім того, почуття не ситуативні.

Головна властивість почуттів — визначеність динамічного вектора
активності суб’єкта щодо предмета почуття. У почуттях відображається
стійке узагальнене ставлення до предмета, явища, людей, яке
спонукає діяти певним чином щодо них. Кохати — це бути готовим діяти з
ніжністю, захищати обраного.

Для вияву почуттів необхідна воля. Вони включаються в неї, створюючи
певний рівень прояву афективної сфери особистості, розширюючи її
простір.

Використана література

Орбан-Лембрик, Лідія Ернестівна Соціальна психологія: У 2-х кн.:Підруч.
для студ. вузів. Кн. 1. Соціальна психологія особистості і спілкування.-
К.: Либідь, 2004.- 576с.- 18.00

Психологія.- К.: Либідь, 2001.- 560с.

Психологія.- К.: Либідь, 1999.- 558с.

Політична психологія.- К.: ЦУЛ, 2003.- 216с.

Загальна психологія.- К.: Либідь, 2005.- 464с.

Гуманістична психологія.- К.: Університетське вид-во «Пульсари», 2001.-
252 с.

Бондарчук Олена Іванівна Психологія сім’ї.- К.: МАУП, 2001.- 96с.

Морозов С.М., Бондар В.В. Клінічна психологія.- К.: ІПО КНУ
ім.Т.Г.Шевченка, 2001.- 116с.

Пащенко, Світлана Юріївна Загальна психологія.- Запоріжжя, 2004.- 32с.-
1.50

Петро Андрійович Загальна психологія.- К.: Вища школа, 2004.-

Цимбалюк Іван Миколайович Психологія.- К.: ВД «Професіонал», 2004.-
216с.

Трофімов Юрій Леонідович Інженерна психологія.- К.: Либідь, 2002.- 264с.

Занюк Сергій Степанович Психологія мотивації.- К.: Либідь, 2002.- 304с.

Власова Олена Іванівна Педагогічна психологія.- К.: Либідь, 2005.- 400с.

Траверсе Тетяна Михайлівна Психологія праці.- К.: ІПО КНУ
ім.Т.Г.Шевченка, 2004.- 116с.

Лозниця В.С. Психологія менеджменту:Теорія і практика.- К.: «ЕксОб»,
2001.- 512с.

Роменець Володимир Андрійович Психологія творчості.- К.: Либідь, 2001.-
288с.

Методичні рекомендації з курсу «Соціальна психологія»/ Укл. Спіцина
Л.В.- Запоріжжя: ЗДУ, 2000.- 29с.- 1.76

Цимбалюк Іван Миколайович Психологія спілкування.- К.: ВД «Професіонал»,
2004.- 304с.

Петро Андрійович Загальна психологія.- К.: Вища школа, 2000.- 479с.

Коновалова Віолетта Омелянівна, Шепітько Валерій Юрійович Юридична
психологія.- К.: Ін Юре, 2005.-

Похожие записи