Реферат на тему:

Роджерс Карл Ренсон (1902-1987)

Карл Ренсон Роджерс народився у 1902 р. в Оук-парку (передмістя
Чикаго), штатіллінойс.

У юнацтві Роджерс виявив цікавість до природи і посів наукову позицію в
заняттях сільським господарством, роблячи докладні записи своїх
спостережень за рослинами і тваринами.

У 1919 р. він вступив до Вісконсинського університету, сімейної alma
mater, і як предмет вивчення вибрав наукове землеробство. Однак на
другому курсі він активно зайнявся релігійною діяльністю і відвідував
студентську релігійну конференцію. Потім він вирішив готуватися до
пасторської діяльності. 1922 р. з-посеред десяти американських студентів
коледжу його обрали для поїздки на конференцію Всесвітньої студентської
федерації в Пекіні.

Однак його погляди в результаті поїздки на Схід зазнали змін. Усе більше
його увагу привертала психологія. Він почав розуміти, що його головної
мети — допомагати людям, які потребують духовної підтримки, — можна
досягти й поза церквою. Він також переконався, що робота психолога —
цілком пристойне заняття, що може забезпечити гідне існування.

Роджерс захотів заочно пройти курс психології у Вісконсинському
університеті. Цей курс ґрунтувався переважно на роботах Вільяма Джемса,
які Роджерс, за його словами, вважав нуднуватими. Однак це не послабило
його інтересу до психології і він закінчив своє навчання в Педагогічному
коледжі Колумбійського університету.

Після закінчення університету Роджерс влаштувався на роботу клінічного
психолога в Центр допомоги дітям у м. Рочестері (штат Нью-Йорк). Тут він
працював 12 років. Його практична діяльність була імпровізаційною.
Роджерс не входив до жодної психологічної школи.

Від традиційного підходу, прийнятого в офіційній психотерапії, він
перейшов до іншого, який згодом назвав терапією, центрованою на клієнті.

Якщо інші психотерапевти працювали з хворими, з пацієнтами, то Роджерс
навмисно ввів термін «клієнту) у свої психологічні роботи. Причому це
було не просто грою слів: зі зміною термінів був пов’язаний глобальний
перегляд усієї структури психотерапії, адже пацієнт — це хвора людина,
яка потребує професійної допомоги лікаря-психіатра, а клієнта, хоча йому
необхідно вирішити свої проблеми, розглядають як людину, яка потребує
допомоги, яка мала б сама позбутися своїх проблем, але хоче звернутися
по допомогу до психолога.

Завданням психолога Карл вважав допомогу людині у вирішенні її проблеми
з мінімальною кількістю інструкцій з боку лікаря. Тобто терапія, на
думку Роджерса, — це «вивільнення вже наявної здатності в конкретному
індивідуумі, а не кваліфікована маніпуляція більш-менш пасивною
особистістю». На його думку, будь-яка людина може усвідомити ті фактори,
що заважають їй жити, і подолати їх, змінивши себе і своє життя.

R

?

R

~

i

?

L«внутрішній локус оцінки», який сприяє осмисленню і зміні ним самим
своєї «Я»-концепції відповідно до реального життєвого досвіду.

У 1939 p., працюючи в Рочестері, К.Роджерс написав книгу «Клінічна
робота з важкою дитиною». її появу зустріли досить схвально, і авторові
запропонували посаду професора в університеті Огайо. Згодом він випустив
книгу «Консультування і психотерапія», у якій докладно розглянув
проблеми психотерапії.

У 1945 р. Роджерс заснував на базі Чикагського університету власний
консультативний центр. Працюючи в ньому, К.Роджерс мав змогу
спілкуватися з багатьма людьми, які зверталися до нього по допомогу з
приводу своїх проблем. На посаді директора центру Роджерс працював до
1957 р.

У 1951 р. він опублікував книгу «Терапія, сфокусована на пацієнті», у
якій визначив свої принципи. Його книгу розкритикували інші терапевти,
які побачили в ній загрозу для офіційних методів психотерапії.

Роджерс вважав, що проблема, з якою людина приходить на першу бесіду,
неминуче трансформується, і згодом вона вже буде іншою проблемою, а до
десятого відвідування психотерапевта перетвориться на низку проблем. А
насправді за розмаїттям усіх особистих проблем стоїть одне глобальне
запитання: «Хто я насправді? Як я зможу вступити в контакт зі своїм
сучасним «Я»? Як я можу стати самим собою?»

За Роджерсом, «мета, якої найбільше хоче досягти людина, полягає в тому,
щоб стати самою собою». Він вважав, що його завдання полягає у
формуванні таких взаємин з клієнтом, у яких він почуватиметься спокійно
й безпечно. Поступово з’ясовується, що людина використовує свою волю для
того, щоб стати самою собою. Вона відкидає маски та ролі, з якими жила
усе життя, ламає звичні стереотипи, прагне знайти щось важливіше, таке,
що правдиво характеризувало б її сутність. Людина дізнається, наскільки
нереальними виявляються її поведінка і пережиті почуття, що все це — не
від щирих реакцій її організму, а є станом, за якою людина ховалася.

Найпопулярніша праця Роджерса — «Становлення особистості». Незважаючи на
негативне ставлення колег, книга здобула широку популярність і
забезпечила автору чималі гонорари. Тут його ідеї остаточно
оформлюються.

З 1963 р. діяльність Роджерса була пов’язана з Центром вивчення
особистості. Карл Роджерс помер у 1987 р.

Використана література

Орбан-Лембрик, Лідія Ернестівна Соціальна психологія: У 2-х кн.:Підруч.
для студ. вузів. Кн. 1. Соціальна психологія особистості і спілкування.-
К.: Либідь, 2004.- 576с.- 18.00

Психологія.- К.: Либідь, 2001.- 560с.

Психологія.- К.: Либідь, 1999.- 558с.

Політична психологія.- К.: ЦУЛ, 2003.- 216с.

Загальна психологія.- К.: Либідь, 2005.- 464с.

Гуманістична психологія.- К.: Університетське вид-во «Пульсари», 2001.-
252 с.

Бондарчук Олена Іванівна Психологія сім’ї.- К.: МАУП, 2001.- 96с.

Морозов С.М., Бондар В.В. Клінічна психологія.- К.: ІПО КНУ
ім.Т.Г.Шевченка, 2001.- 116с.

Пащенко, Світлана Юріївна Загальна психологія.- Запоріжжя, 2004.- 32с.-
1.50

Петро Андрійович Загальна психологія.- К.: Вища школа, 2004.-

Похожие записи