.

Психологічні особливості емоційної лабільності особистості (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
234 2750
Скачать документ

Реферат на тему:

Психологічні особливості емоційної лабільності особистості

Розглядається актуальна, але недостатньо розроблена проблема –
психологічні особливості емоційної лабільності особистості. Наведено
результати дослідження особливостей зв’язку емоційної лабільності
особистості з її індивідуально-психологічними характеристиками.

Надмірно виражена емоційна лабільність особистості може негативно
позначатися на ефективності її діяльності, ускладнювати відносини з
оточенням, оскільки особистість стає імпульсивною, реактивною. Тому
вивчення психологічних особливостей емоційної лабільності особистості
постає як важлива проблема.

Згідно з П. Фрессом [25], емоційна нестійкість є головною
характеристикою емоційності. На думку вченого, така нестійкість
характеризується чутливістю людини до емоціогенних ситуацій. У свою
чергу, емоціогенна ситуація залежить від відношення між мотивацією та
можливостями людини [25].

Емоційна лабільність характеризується нестійкістю емоційного фону, його
залежністю від зовнішніх обставин, частою зміною настрою навіть при
незначній зміні ситуації: від піднесеного з відтінком добродушності,
ейфорії до дисфоричного з незадоволенням, злобою, агресією [6].

Аналіз основних теорій вітчизняних та зарубіжних психологів щодо
визначення агресії дозволив нам дійти висновку, що агресія (як
поведінковий прояв) – це поведінка, яка характеризується спрямованістю,
по-перше, на заподіяння шкоди неживим об’єктам, по-друге, на здійснення
дій, які спричиняють шкоду (фізичну, моральну чи матеріальну) живим
істотам, котрі мають мотивацію уникнення такого ставлення.

Водночас, як свідчить аналіз теоретичних джерел, агресія, як властивість
особистості, по-перше, виступає як мотиваційна тенденція, внутрішнє
спонукання до здійснення агресивних дій; по-друге, відображає відносно
стабільну готовність до агресивних дій в різних ситуаціях за наявності
потенційно агресивного сприймання та потенційно агресивної інтерпретації
як стійкої особистісної особливості світосприйняття і світорозуміння;
по-третє, характеризується наявністю деструктивних тенденцій у
відносинах з іншими людьми.

Н. Левітов [11], зокрема, пов’язує емоційну нестійкість з нестійкістю
настроїв та емоцій. А на думку Л. Славіної [22], емоційна нестійкість
пов’язана з „афектом неадекватності”, що проявляється у підвищеній
образливості, замкненості, негативізмі, впертості. Слід зазначити, що А.
Басс та А. Дарка розглядають образу як заздрість та ненависть до
оточуючих за справжні та вигадані дії, а негативізм – як опозиційну
манеру в поведінці від пасивної протидії до активної боротьби проти
встановлених звичаїв і законів [18]. На думку Є. Ільїна [6], образа, як
емоційна реакція на несправедливе ставлення до особистості, з’являється
тоді, коли страждає почуття власної гідності, коли людина усвідомлює, що
її принижують. Дж. Гілфорд розглядає емоційну нестійкість як легку
збудливість, песимістичність, стурбованість, коливання настроїв [6].

Ще А. Лазурський [10] вказував, що нестійкість емоції проявляється в
тому, що спочатку вона може бути інтенсивною, але потім швидко
послаблюється, і, нарешті, припиняється, переходячи в спокійну
байдужість. Якщо ж емоції у людини легко збудливі, то попередня емоція
дуже швидко змінюється іншою. Тобто, на думку вченого, відбувається
швидка та різка зміна емоцій і настроїв, властива людям істеричного
типу.

Отже, лабільність емоцій характеризується тим, що людина швидко реагує
на зміну ситуацій.

К. Платонов та Л. Шварц [14] дають такі характеристики емоційно
нестійких людей: вони мають підвищену емоційну збудливість та схильні до
частої зміни емоційних станів. Л. Баданіна [1] розуміє під емоційною
нестійкістю інтегративну особистісну властивість, що відображає
схильність людини до порушення емоційної рівноваги. На її думку, до
показників цієї властивості необхідно долучити підвищену тривожність,
фрустрованість, страхи, нейротизм. Я. Рейковський [19] вважає, що у
деяких осіб емоційна стійкість проявляється через їх низьку емоційну
чутливість. А Е. Мілерян [17] зазначає, що під емоційною стійкістю
необхідно розуміти, по-перше, несприйнятливість до емоціогенних факторів
та, по-друге, здатність контролювати й стримувати астенічні емоції.

Вчені [4; 5] розрізняють стенічні та астенічні емоції (у залежності від
енергетизуючого впливу): 1) стенічні емоції підвищують життєдіяльність,
збільшують силу й енергію людини; 2) астенічні емоції знижують
життєдіяльність, зменшують силу й енергію людини.

Е. Кіршбаум та А. Єремеєв [7] дотримуються думки, що позитивні емоції
підвищують психічну активність, забезпечують „налаштованість” на
вирішення певного завдання. Негативні емоції, частіш за все, знижують
психічний тонус, обумовлюють здебільш пасивні способи захисту. Водночас
деякі негативні емоції можуть активно посилювати захисні можливості
організму, в тім числі й на фізіологічному рівні (підвищення м’язового
тонусу, артеріального тиску, збільшення в’язкості крові тощо) [6].

В. Смирнов та А. Трохачов [24] вважають, що під емоційною стійкістю
можна розуміти константність психічних та рухливих функцій в умовах
емоціогенних впливів. Як зазначає Є. Ільїн, не існує „загальної”
емоційної стійкості. До різних емоціогенних факторів ця стійкість буде
різною [6]. Тому, на його думку, правильніше було б говорити не про
емоційну стійкість, а про стійкість особистості до конкретного
емоціогенного фактора.

Окремі вчені [15] пов’язують з емоційною стійкістю надійність
діяльності. На їхню думку, емоційна стійкість – це властивість
темпераменту, що дозволяє надійно виконувати цільові завдання. Ця
стійкість забезпечується оптимальним використанням резервів
нервово-психічної емоційної енергії.

Слід зазначити, що для багатьох вчених головним критерієм емоційної
стійкості є ефективність діяльності в емоціогенній ситуації. Так, Я.
Рейковський визначає емоційну стійкість як здатність емоційно збудженої
людини зберігати певну спрямованість своїх дій, адекватне функціонування
та контроль над вираженням емоцій [19].

Аналіз джерел переконує, що в психологічній літературі ще мало
досліджуються психологічні особливості емоційної лабільності
особистості.

Наша мета: вивчити психологічні особливості емоційної лабільності
особистості залежно від її статі. В дослідженні брали участь студенти
Київського державного університету харчових технологій віком від 18 до
23 років: 96 жінок та 81 чоловік.

Використовувались такі методики: 1) опитувальник А. Басса та А. Дарки
для діагностики агресивності, агресії та ворожості; 2) Фрайбурзький
особистісний опитувальник для діагностики індивідуально-психологічних
характеристик, які мають першорядне значення для процесів соціальної
адаптації і регуляції поведінки; 3) особистісний опитувальник –
Інтерперсональний діагноз Т. Лірі для діагностики міжособистісних
відносин і властивостей особистості, істотних при взаємодії з іншими
людьми; 4) опитувальник рівня самоактуалізації особистості; 5) методика
Г. Айзенка „Психічні стани особистості”.

Для вивчення ситуаційних чинників вербальної агресії особистості було
змодельовано три критичні ситуації у двох варіантах: 1) з провокацією у
формі вербальної агресії з боку чоловіка; 2) з провокацією у формі
вербальної агресії з боку жінки. Згідно з коефіцієнтом кореляції
Пірсона, було виявлено прямий значний зв’язок загального сумарного балу
за шкалою прояву вербальної агресії з показником вербальної агресії за
опитувальником А. Басса та А. Дарки (К=0,301, де p

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020