РЕФЕРАТ
на тему:
Психокорекційна робота психолога
з вчителями
Ні для кого не секрет, що професія вчителя відноситься до розряду
стрегогенних і вимагає від нього великих резервів самоуправління і
саморегуляції. Не дивно, що вчителі, як професійна группа, відрізняється
надто низькими показниками фізичного і психічного здоров”я. Ці показники
збільшуються по мірі збільшення стажу роботи в школі.
Лише 34% досліджених педагогів знаходяться в зоні психологічного
благополуччя. Вони здатні справлятися з негативними впливами життя на
психологічному рівні. Біля 40% мають помірні нервові розлади і їм
необхідна спеціальна психологічна допомога (Л.М. Мітіна 1998).
Більше 80% вчителів мали високий рівень ситуативної напруги (за
методикою Спілбергера), а 60% – постійної напруги (в тих випадках, які
проробили 10-15р.) (Казанська В.Г 1995)
Важливою умовою ефективності професійної діяльності є достатній
рівень розвитку професійної самосвідомості.
Вона включає:
– ставлення особистості до професії;
– систему уявлень про сутність педагогічної професії і вимоги, що
вимагає професія до особистості педагога;
– систему уявлень про своє професійне Я.
Складовою професійної самосвідомості є високий рівень
педагогічної культури:
– поєднання вимогливості і поваги до оточуючих учня;
– об”єктивна моральна поведінка.
Вагомі зусилля, спрямованість на самоконтроль і корекцію поведінки
Професійно значимі якості особистості педагога – любов до дітей і
професії, гуманність, педагогічний такт, самокритичність, справедливість
відповідальність.
“Я – образ” педагога є відносно стійким утворенням, але інколи
може змінюватися під впливом внутрішніх (особистих) і зовнішніх
(соціальних) факторів.
Реальний і ідеальний професійний “Я – образ” можуть не
співпадати, що може стати джерелом серйозних внутрішньо особистих
конфліктів. З іншого боку це неспівпадання професійних Я – образів є
джерелом самовдосконалення особистості до її розвитку.
Самоактуалізованій особистості притаманні такі властивості (А.Маслоу):
– адекватне, об”єктивне сприйняття реальності;
– прийняття себе та інших;
– концентрація не тільки на собі, але на інших;
– здібність до творчої діяльності,
– спільність з іншими, почуття належності, співучасті;
– здібність створювати стійкі емоційні стосунки з іншими;
– здібність до позитивної ціннісної орієнтації;
– почуття гумору, доброта;
– творчі здібності та оригінальність.
Педагогічна діяльність дає можливість до власного розвитку.
Знання педагога про самого себе, про свої особистості і
професійні якості, оцінка професійної компетентності є предметом його
самоставлення.
В сучасній американській педагогіці існує спеціальний термін
„ефективні вчителі” .
До важливих особливостей ефективного вчителя відносять:
– впевненість у собі і високу самооцінку (позитивна оцінка себе як
здібної людини, достойної поваги),
– емоційна стабільність;
– прагнення до максимальної гнучкості.
Активне соціально-психологічне навчання вчителів
При наявності психологічного захисту у суб”акта розвивається
одностороння підвищена чутливість до професії, що стосується позитивних
сторін власного Я. Людина проявляє нечутливість, жорстокість до іншої
людини, якщо вчинки останньої не відповідають захисним бажанням і цілям,
не приймає частину людей.
Виникає проблема: визнати переваги інших – значить поставити під
сумнів власні цінності, „а значить переваги його Я”.
Неприйняття всіх людей.
Підвищенна чутливісті до ситуації схвалення, несхвалення,
породжує невпевненість, напругу в ситуаціях, які є небезпечними для „Я”.
Загальна педагогічна дезадаптація проявляється в тому, що
вчитель при розвинутому „захисті” прагне до задоволення власних бажань і
слабо відображає у скривленому виді бажання партнера (учня) по
спілкуванню.
– Ще однією складністю педагогічного спілкування при „захисті” є
пошук винного в невдачі, а також у зовнішніх обставинах..
Не бажає загострювати увагу на власних особистісних
особливостях.
Є небезпека непомічання різних сторін своєї поведінки, заміна
яких могла б привести до успіху педагогічної взаємодії з учнями.
– скривлення зворотнього зв”язку,
– непослідовність поведінки;
– розходження між словом і ділом
– протиречивість у ставленнях
Принципи організації занять АСПН:
-добровільність;
-“тут і тепер”;
-взаємне прийняття один одного;
-конфідеційність.
Об”єктивні фактори ,які діють в групі:
-зворотня інформація- психологічна атмосфера(довіра)
-групова динаміка
– етичні норми
-поетапність розвитку
Особливості управління тренінгом:
структурування групового процесу- підкріплення важливих моментів,
підведення підсумку,уточнення, інтерпретація, конфронтація,блокування
непродуктивних форм поведінки,-вміння використовувати різні методи і
прийоми роботи: психодраму, соціодраму, гру, психопластику,
психомалюнок.
Суб”єктивні фактори:
Самосвідомість;
самозміни;
здивування;
переживання значимих подій і станів;
рішучість і бажання змінитися;
преорієнтація установок;
ідентифікація;
саморозкриття;
Оволодіння уміннями і навичками психологічного спілкування.
Учасники повинні усвідомлювати перешкоди:
-неповне слухання;
-“відхід” в отримуванні відповіді;
-стурбованість собою;
-оцінювання того, хто говорить;
-невміння поставити себе на місце іншого.
Спосіб активізувати “пасивних “ : “Акваріум”
У внутр. колі говорять про те, як почувають себе в групі, в чому
полягають труднощі при включенні в контакт з іншими, які тривоги,
страхи при цьому відчуваються, яким чином хотіли б змінити свою
поведінку.
Потім члени”зовнішньої” групи міняються з “внутрішніми” місцями і
реагують на те, що вони чули. Таким чином вся група є залученою в
обговорення питання про “участь-неучасть”.
Може зупиняти страх відкрити перед іншими свої негативні сторони.
Тому важливо забезпечити всім учасникам можливість відкрити в собі
позитивні сторони.
Робота відбувається з опорою на позитивний потенціал особистості.
Один з специфічних факторів процесу спілкування і розвитку
кожного є конфронтація вміння йти на зіткнення (бояться йти на
конфронтацію через страх образити,( удару у відповідь).Є така поведінка
, коли прагнуть атакувати, критикувати інших.Така поведінка повинна
блокуватися.
Уникати навішування ярликів, оцінок, кидати виклик тільки тій
поведінці, яка повинна бути досліджена(напр.демонстративн а поведінка).
Метою конфронтації є розвиток суб”єкта, а не розкриття його
недоліків.
Вміння ставити запитання. Питання можуть бути формою
відволікання від власних переживань і заважають переживанням інших
членів групи.
Можуть заважати розвитку групового процесу. Така поведінка може
бути продиктована бажанням сховатися за іншим.
Підтримка.Вміння надати підтримку полягає в тому, щоб
визначити, коли вона умісна-тільки тоді цей фактор матиме навчальний
ефект.Заг.помилкою є надання підтримки до того ,як учасник який її
потребує, встигне пережити внутр.конфлікт чи негативну емоцію.
Підтримка умісна у випадку кризових станів чи коли учасники
рішаються на ризикований крок.
Дане навчання відрізняється від традиційного своїм емоційним
аспектом. Але в результаті цього підходу можуть залишитися в тіні
важливі, пізнавальні аспекти, які забезпечуються через мислення ,
розвиток здібності до аналізу, синтезу і прийняттю рішення.
Важливо не тільки переживати, відчувати певні емоції, але й
розуміти один одного. Цьому допомагають інтерпретації-пояснення
поведінки,
міні-лекції
вміння підводити підсумок (узагальнювати проблему);
оцінювати те, що відбувається в групі.
Результат роботи в тренінгу:
Вміння брати на себе відповідальність самостійно вирішувати
проблеми.
Формування навичок прийняття людини такою, якою вона є.
Так як самооцінка є похідною від оцінок інших людей, тому
наслідком прийняття людини групою буде збільшення адекватності
самооцінки.
Важливо не випускати з виду , що даний досвід може бути
перенесений учасниками в повсякденне життя , професійну діяльність.
Тренеру потрібно бути уважним до ситуацій, які дозволяють “перекидати
місток” в педагогічну практику. Тому важливо підкреслювати, що тут немає
вчителя, авторитету, а з іншого боку що з тренера не знімається
відповідальність за перенесення отриманого в групі досвіду в
професійно-педагогічну діяльність.
Організаційні аспекти створення групи АСПН
Оптимальна кількість –12 чоловік.
При відборі в групу остерігатися включати потенційно нездорових
людей, з особливо вираженою стереотипною поведінкою.
Група гетерогенна, закрита(після комплектування ніким не
доповнюється).
Загальна кількість год.-100-120.
Заняття можна проводити протягом навчального року 1 раз в
тиждень(2-4 чол).
Принципи
1)звертатися на ти і по імені;
2)бути відповідальним за слова, вчинки,
3)все відбувається тут і зараз
4)все що відбувається в групі на добровільних началах
5)приймати себе та інших такими як вони є
Методи роботи
-групова дискусія;
-проективний малюнок;
-розігрування рольових ситуацій,
-психодрама
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
