Реферат на тему:

Професіограма лінотипіста

Серед групи професій «людина — знакова система» важливе місце посідають
поліграфічні спеціальності, зокрема такі як складач ручного складання,
лінотипіст (складач на складальних водовідливних машинах), друкар,
коректор та інші. Науково-технічний прогрес сприяв появі нових
поліграфічних спеціальностей, а саме: оператор на програмуючих машинах,
складач на фотоскладальних машинах-автоматах тощо.

Процес виготовлення друкованої продукції пройшов складний шлях: від
написання текстів вручну на глиняних табличках до сучасних складних
технологій виготовлення друкованої продукції.

Початок книгодрукування в Європі відноситься до середини XY ст. Саме у
цей час з’явилася перша друкарська техніка. Першу друкарню в Україні
заснував російський друкар Іван Федоров. У 1564 р. у Москві, а в 1574 р.
у Львові вийшли перше і друге видання книги «Апостол», виготовленої
І.Федоровим.

З часів І.Федорова в технології книгодрукування відбулися величезні
зміни. Ступінь механізації і автоматизації робіт на поліграфічних
підприємствах досягає 86%. Складання друкованої продукції проводиться в
основному не вручну, а на складальних водовідливних машинах (лінотипах).
Ручне складання використовується переважно на додаткових операціях:
набирання формул, таблиць, верстання газет, журналів.

Лінотип складається з трьох основних апаратів: складального, відливного
і розбірного. Складач, сидячи перед клавішним пристроєм складального
апарату, друкує текст оригіналу. Всі наступні операції в машині
здійснюються автоматично. Крім набору тексту відповідно з оригіналом
рукопису, до професійних обов’язків лінотипіста входить стеження за
технічним станом машини, за робочою температурою друкарського сплаву,
контроль і регулювання механізмів машини, контроль за якістю продукції.

До складача ставляться високі вимоги щодо якості роботи, оскільки
виправлення у наборі вимагають додаткових матеріальних затрат.

Робота лінотипіста не пов’язана з важкою фізичною працею, оскільки
більшість важких трудових операцій виконують автоматичні пристрої.
Робоча поза одноманітна: протягом робочого дня складач сидить за машиною
і набирає тексти та іншу друковану продукцію. В процесі роботи найбільше
навантаження припадає на зоровий і руховий аналізатори (в основному
м’язи рук), а також на центральну нервову систему.

Спеціальність лінотипіста відноситься до шкідливих, оскільки у процесі
роботи він контактує з матеріалом, що містить шкідливі для здоров’я
метали. Медичними протипоказаннями для складача є слабкий зір,
захворювання рук, кровотвірних і дихальних органів.

Складний комплекс професійних обов’язків лінотипіста ставить високі
вимоги до його загальноосвітньої підготовки, рівня технічних знань. Він
повинен добре знати фізику і хімію, предмети гуманітарного циклу. Крім
того, йому потрібні спеціальні знання, які стосуються будови лінотипу,
правил пуску, регулювання і обслуговування машини.

Професія ставить підвищені вимоги до індивідуально-психологічних якостей
спеціаліста, його психічної витривалості.

Специфіка психологічної структури професії лінотипіста визначається
впливом однотипних подразників (букви, слова, цифри і т.ін.) протягом
усього робочого часу. Складач повинен набирати ці знаки точно за
оригіналом, не припускаючи ніяких змін, пропусків, викривлень. Такого
типу професійні завдання ставлять дуже високі вимоги до точності і
швидкості зорового сприймання. Останні сприяють осмисленому сприйманню
спеціалістом слів і фраз рукопису під час їх складання з окремих знаків.

У процесі діяльності лінотипіст розподіляє увагу між оригіналом тексту,
який він набирає, і клавіатурою складальної машини, за допомогою якої
він реалізує складання друкованої продукції. Поряд з цими завданнями
протягом зміни спеціаліст повинен сприймати на слух можливі ознаки
несправності роботи машини. Успішне виконання такого типу професійних
завдань вимагає від нього високого рівня розвитку розподілу і
переключення уваги і стійкого її зосередження на діяльності у цілому.

Важливою психологічною характеристикою кваліфікованого лінотипіста є
добре розвинена пам’ять. Він має пам’ятати асортимент шрифтів, уміти
впізнавати матриці за ознакою форми. Кількість друкарських знаків для
складання коливається залежно від моделі машини у межах від 90 до 248.
Всі ці знаки необхідно пам’ятати. Він також повинен пам’ятати протягом
короткого відрізку часу певну частину тексту, який складає. Таким чином,
зміст праці складача ставить високі вимоги до розвитку довгочасної і
короткочасної пам’яті (наочнообразної, слухової, смислової).

Психологічне навантаження лінотипіста збільшується ще й від того, що
його діяльність лімітується значною кількістю суворих вимог до
поліграфічної продукції, обумовлюється знанням і виконанням багатьох
правил техніки безпеки й інструкцій, які стосуються приймання і здавання
машини. Крім того, він мусить бути грамотним, добре знати мову, правила
граматики, вміти застосовувати ці правила під час складання тексту. Без
цього неминучі помилки в роботі, низька продуктивність праці, простої.
Успішне розв’язання вказаних завдань великою мірою залежить від високого
рівня розвитку оперативної пам’яті спеціаліста.

Швидкість і якість складання на клавіатурі машини залежить також від
рівня розвитку в лінотипіста швидкості і точності рухів рук, їх
координації. Досвідчений складач настільки запам’ятовує розміщення
клавіш і відповідні рухи пальців рук, що в ході складання не дивиться на
клавіатуру машини, працюючи «сліпим» способом і тим самим оберігаючи зір
від перевантаження.

Осмислене складання тексту вимагає від спеціаліста розвиненого словесно
логічного мислення. Важливо, щоб розвиток його загального і вербального
інтелекту був не нижче середнього рівня.

Висока відповідальність діяльності складача, інтенсивне навантаження на
увагу протягом усього робочого дня, а також наявність однотипних
подразників і великий обсяг різноманітної інформації

ставлять високі вимоги до його емоційної стійкості. Недостатній рівень
розвитку емоційної стійкості спеціаліста в даній галузі діяльності
створює передумови для виникнення в нього стану підвищеної втоми,
нервового перенапруження, сенсорного перенасичення тощо.

Неврівноваженість нервових процесів збудження і гальмування, надмірна
збудливість, яка проявляється в нетерпінні, бажанні швидше набрати
наступну букву чи слово, може негативно відбиватися на ефективності
праці лінотипіста, якості його продукції. Для складача з неврівноваженою
нервовою системою характерні такі помилки: наступна літера «вистрибує»
раніше від попередньої, з’являються пропуски і перестановки літер.

Діяльність складача ставить високі вимоги до ряду особистісних якостей
людини. Щоб стати висококласним спеціалістом, необхідно бути
наполегливим, працьовитим, пунктуальним, організованим, відповідальним,
мати добре розвинений самоконтроль поведінки.

Лінотипіст повинен мати високий рівень розвитку мовної культури, широкий
кругозір, велике коло пізнавальних інтересів. Чим швидше і краще він
сприймає і осмислює текст оригіналу, тим легше даний матеріал групується
у смислові ряди, що поліпшує якість складання, зменшує кількість
викривлень тексту та інших помилок. Якість продукції залежить також від
естетичного розвитку, емоційного ставлення спеціаліста до культурних
цінностей і розуміння їх ролі у розвитку суспільства.

Таким чином, специфіка і складність даної професійної діяльності
ставлять високі вимоги до багатьох аспектів особистості лінотипіста.
Насамперед це стосується його сенсорних та інтелектуальних функцій,
емоційно-вольової саморегуляції, етично морального та культурного
розвитку.

Основними протипоказаннями до цієї професії є низький розвиток
емоційно-вольової саморегуляції, недостатній розвиток концентрації,
розподілу і переключення уваги, слабкий розвиток інтелекту, відхилення в
координації рухів, низька мовна та загальна культура.

Узагальнюючи вимоги професії лінотипіста до психологічної структури
особистості, можна скласти короткий психологічний «портрет» цієї
професії, або психограму (див. схему 12). Вона може бути орієнтиром для
практичних психологів при поданні допомоги

людині у виборі професії і прогнозуванні успішності професійного
навчання і безпосередньо праці на виробництві.

Поданий у розділі матеріал може служити цінним методичним засобом для
профконсультантів та викладачів навчальних професійних закладів. У
практичній роботі озброєний психограмами психолог може порівнювати
результати психодіагностичного дослідження особистості, яка виявила
інтерес до професії групи «людина — знакова система», з даними
психологічної характеристики професії. На цій основі він може визначити
ступінь доцільності вибору професії даного типу, кваліфіковано і
обданого типу, кваліфіковано і обґрунтовано провести профконсультацію.

Психографічний матеріал стане у пригоді вчителям у процесі підготовки до
проведення різних форм профінформаційної роботи: професіографічної
зустрічі, професіографічного дослідження професії та професіографічної
екскурсії.

Список використаної літератури

Вопросы профессиоведения / Под ред. С.Н.Левиевой. — Л., 1979. — 74 с.

Вопросы профессиографии в целях профориентации / Под ред. С.Н.Левиевой.
— М, 1976.

Галкіта О.И. Об изучении профессии в свете психологии труда //
Научноме-тод. сб. ВНИИ профтехобразования: Вопросьі психологии труда и
професіонального обучения. — Л., 1969. — Вьш.13. — С.834.

Дунаевский Ф.Р. Проблема профессионального подбора (вьібор профессии). —
Харьков, 1923. — 126 с.

Зараковский Г.М. Психофизиологический анализ трудовой деятельности. —
М., 1966.

Иванова Е.М., Носкова О.Г., Черньїшева В.Н. Спецпрактикум по
психологи-ческому изучению профессиональной деятельности. — М., 1980. —
81 с.

Клітое Е.А. Путь в профессию. — М., 1983.

Jleeueea C.H. Методьі психологического анализа профессиональной
деятельности: Обзор. — Л., 1973. — 48 с.

Назимое И.Н. Профессиональная ориентация и профотбор в социалистиче-ском
обществе. — М., 1972. — 254 с.

Платоное К.К. Проблеми способностей. — М., 1972. — 311 с.

Платоное К.К. Профессиография — ее значение и методьі работьі //
Соц.труд. — 1971. — N 4. — С.7479.

Профессиограммы. — София, 1973. — 350 с.

Профконсультационная работа со старшеклассниками / Под ред.
Б.А.Федоришина. — К., 1960. — 158 с.

Руководство по психотехническому профессиональному отбору / Под ред.
И.Н.Шпильрейна. — М.Л., 1929. — 236 с.

Система профессиональной информации в старших классах средней школьї /
Под ред. Б.А.Федоришина. — К., 1977. — 164 с.

Смирнов А.А. Психология профессий. — М., 1927.

Похожие записи