.

Політичні події кінця 2004 року і соціально-політичні настановлення молоді (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
208 2304
Скачать документ

Реферат на тему:

Політичні події кінця 2004 року і соціально-політичні настановлення
молоді

Від початку реформ українського соціально-політичного простору в
суспільстві відбулися (і відбуваються) значні зміни. Відтак увагу
дослідників привертає динаміка соціальної ситуації.

Трансформація суспільства передбачає зміну суспільного ладу, „це
радикальні політичні, економічні, соціально-психологічні перетворення,
що одночасно відбуваються в суспільстві і позначаються на світогляді
громадян” [5, с. 37]. Соціально-психологічні переміни спостерігаються у
двох площинах: в суспільній (зміна суспільних цінностей, норм, ставлення
до оновлених державних інституцій) та в індивідуальній (зміна соціальних
настановлень особистості, ціннісних орієнтацій, соціальних потреб тощо).
Ці площини хоча й нерозривні, однак процеси, які розвиваються у кожній з
них, мають власні закономірності.

Зміни в політичної свідомості громадян в сучасних умовах досить широко
відображені в працях вітчизняних дослідників. У контексті політичної
культури – це розвідки М. Пірен, В. Бебика, М. Головатого, Л. Нагорної,
М. Корнєва, М. Білик та інших; в контексті політичної соціалізації – В.
Москаленко, Н. Дембицької, Н. Гедикової, М. Катаєвої та інших. Зміни
політичної свідомості при мінливих зовнішніх соціально-політичних
впливах аналізуються у працях В. Циби, В. Васютинського, Н. Хазратової
та інших.

У багатьох дослідженнях відстежується складний процес формування
політичної свідомості в суперечливих умовах перехідного періоду.
Вивченню ж причин і наслідків ускладнення формування політичних
настановлень надавалося значно менше уваги. Існують окремі розвідки
стосовно кризи суспільної моралі, кризи довіри до державних інститутів,
щодо підвищення соціальної фрустрації в суспільстві, окремих аспектів
соціальної адаптації індивіда. Однак динаміку цих особливостей та їх
взаємозв’язок вивчено ще недостатньо. Тому з’ясування особливостей
перебігу процесів формування політичних настановлень індивіда під
впливом динамічних змін у політичній сфері лишається важливою
науково-методологічною проблемою.

Теоретична концепція дослідження

Для вивчення змін соціально-політичного середовища, структурованого
системою норм, розглянемо політичні норми, які зазнали найбільших
трансформацій в період переходу від тоталітарного до демократичного
суспільства. Вони, зокрема, відображені в Конституції України. Це,
наприклад, норми про політичний плюралізм (Ст. 36), заборону цензури
(Ст. 15), свободу політичних поглядів і переконань (Ст. 34), а також
норми, викладені в Статтях 35, 38, 39, 40, 42, 69 Основного Закону
країни [7].

Із становленням багатопартійної системи, згідно зі Статтею 36
Конституції, в соціальному просторі з’явилися ідеології, які пропонують
різні системи суспільно-політичних норм. Отже, перед громадянами постає
завдання відповідального політичного вибору. А це справа не проста.
„Перехід від одного типу політичної культури до іншого хвилеподібний,
причому давні традиції й норми ще тривалий час співіснують і борються з
новими. При цьому нова політична культура не завжди має міцну соціальну
базу, сприймається частиною населення викривлено, примітивно” [9, с.
421].

Дехто з дослідників вважає, що зміни в країні й досі мають суто
декларативний характер. Наприклад, Г. Золотухін пише, що існує така
точка зору: „Економічна й політична трансформація в Україні переважно
імітується, містифікується” [5]. Є. Ковтуненко розглядає трансформацію
на макрорівні, де перехід до демократії має три фази: розвал старої
системи, становлення нової та її консолідація. На мікрорівні зміни
відбуваються у способі мислення, поведінці, стилі життя малих груп та
окремих індивідів. Їх системний характер зумовлений спрямованістю на
перебудову організації суспільного життя вцілому. А це, у свою чергу,
призводить до співіснування та протистояння нового й старого [6, с. 38].
Політична система та соціально-політичні норми не можуть змінитися
раптово, це процес досить тривалий, до того ж він супроводжується
дифузією старих і нових норм.

При зміні суспільного ладу змінюється ставлення до соціальних цінностей
і соціальних інститутів на індивідуальному рівні. Це супроводжується
внутрішніми процесами, які полягають у засвоєнні нових норм та
узгодженні суперечливих компонентів суспільної свідомості і соціальних
уявлень при їх інтеріоризації. На різних етапах цього процесу людина
прагне адаптуватися до мінливих умов, шукає найприйнятнішої для неї
форми діяльності, аби поєднати суперечливі соціальні вимоги, очікування,
власні потреби.

На формування соціально-політичних настановлень молоді впливає різниця
між нормами, які декларуються владою, та нормами, які реально діють в
суспільстві, – нормами негласними, інтеріоризованими в процесі первинної
соціалізації. Адже первинна соціалізація відбувається під впливом
старшого покоління, настановлення якого сформовані в умовах колишньої
політичної системи. Відомо, що більшість нинішніх посадовців дісталась
молодій державі у спадок від тоталітарно-бюрократичної системи – це
люди, які звикли до монопартійної, авторитарної структури суспільства і
влади. Їх соціальні настановлення значно впливають на процес змін
суспільної свідомості. Природно, що для зміни соціальних настановлень
людині потрібні й певний час, і певні соціальні умови, тому
соціально-політична структура трансформується поступово, а це гальмує
трансформацію суспільства.

Розбіжність, яка виникає внаслідок інтеріоризації несумісних
соціально-політичних норм, викликає у сфері свідомості особистості
когнітивний дисонанс. Л. Фестінгер вважає когніціями все, що можна
віднести до знань людини – думка, переконання, цінності, соціальні
настановлення. „Між парами таких елементів можуть утворюватися відносини
дисонансу й консонансу” [10, с. 101].

Дисонанс усувається кількома способами. „Коли дисонанс існує між
елементом, який належить до знання про оточуюче середовище, й елементом
поведінки, то дисонанс може бути усунений зміною поведінкового
компонента людини в такий спосіб, щоб він став консонантним з елементом
середовища” [10, с. 105].

Суперечливі суспільні норми узгоджуються також завдяки підсиленню чи
послабленню одного з когнітивних компонентів. Для узгодження
суперечливих настановлень індивід звертається до настановлень більш
високого порядку. Такими є настановлення, утворені нормами суспільної
моралі, ціннісні орієнтації. Але узгодження нових політичних норм з
моральними настановленнями ускладнюється, бо довіра до державних
інститутів, які декларують нові норми, низька. Виникає колізія, коли
норми впроваджує інституція, яка має низький рівень довіри, а норми, що
декларуються (стосовно демократії, наприклад), оцінюються позитивно.
Людина не може їх відкинути, але й не може ними керуватися, бо в
суспільстві діють інші, негласні норми. Це формує подвійну мораль і
спричиняє політичну апатію [3], зневіру у своїх громадянських
можливостях та повноваженнях [12]. В умовах трансформації суспільства
громадянам важко сформувати політичні настановлення і обрати ідеологію,
яка відповідала б їх власним поглядам. Це підтверджують дослідження
політичної культури молоді. „Показовим є розірваність та непослідовність
політичних настановлень сучасної молоді” [1, с. 471 – 479]. За таких
умов зниження соціальної фрустрації можливе через зниження моральних
настановлень особистості.

Когнітивний дисонанс на рівні ситуаційних настановлень виникає тоді,
коли доводиться робити вибір щодо власної поведінки. На цьому рівні у
людини не виникає труднощів в узгодженні розбіжностей [10, с. 98].
Труднощі в узгодженні соціальних настановлень індивіда виникають на
вищих рівнях соціальних настановлень – зокрема, на рівні ціннісних
орієнтацій. Оскільки на ціннісному рівні й відбувається депривація
моральних цінностей, то індивід ухиляється від узагальнення суперечливих
соціальних настановлень, а відтак від їх узгодження на ціннісному рівні.
Моральний рівень від цього втрачає регулятивну функцію, лишається
неактуалізованим у ситуаціях, коли існує загроза когнітивного дисонансу.
Через пригнічення морального рівня диспозицій індивіда, соціальні
настановлення ситуаційного змісту можуть лишатися неузгодженими. Дії
людини від цього втрачають моральне підгрунтя. Або ж вона утримується
від будь-яких дій. Це проявляється у двох аспектах: як макіавеллізм, що
поширюється в суспільстві в період значних трансформацій; як соціальна
фрустрація. Отже, протистояння старих і нових соціальних норм обумовлює
поширення політичної апатії, соціальної фрустрації та макіавеллізму.

В умовах розірваності та непослідовності соціально-політичних
настановлень гальмується виконання дій, що проявляється в аполітичності
молоді, внаслідок чого лишається депривованою відповідна соціальна
потреба. Причина: значна невідповідність ситуації й досвіду людини.
Тобто, якщо в ситуації можна діяти двома (чи більше) способами, то
індивід опиняється перед проблемою вибору – і дія не відбувається.
Настає соціальна фрустрація.

Соціальна фрустрація є виявом когнітивного дисонансу, що виникає при
формуванні соціально-політичних настановлень. Коли дії гальмуються на
ціннісно-моральному рівні, тоді фрустрація охоплює широке коло ситуацій,
до яких індивід має непевні настановлення.

На формування соціально-політичних настановлень молоді впливає
суперечливість між нормами, які декларуються (про народовладдя,
наприклад), та реально діючими, інтеріоризованими в процесі попередньої
соціалізації. Пристосування до суперечливого середовища ускладнює
адекватну реакцію та призводить до розвитку макіавеллізму особистості й
поширення макіавеллізму в суспільстві. Під макіавеллізмом розуміємо
явище, за якого індивід свідомо обирає форму поведінки, котра суперечить
нормам моралі; він керується виключно егоїстичними інтересами. В умовах
трансформації суспільства та невизначеності суспільних норм знижується
соціальний контроль. Відтак, поведінка, спрямована на задоволення
власних інтересів (всупереч інтересам суспільним), вважається соціально
прийнятною.

Отже, трансформація суспільства проявляється на соціальному рівні як
зміна соціально-політичних норм, а на індивідуальному – як зміна
соціальних настановлень. Перебіг зміни соціальних настановлень індивіда
має суттєві особливості. Їх вивчення дає знання, які мають і наукове, і
практичне значення.

В якості гіпотези дослідження ми зробили припущення, що в умовах
трансформації суспільства формування політичних настановлень стає
утрудненим, відтак у громадян розвивається соціальна фрустрація та явище
макіавеллізму. Під час же „помаранчевої революції” в суспільстві були
актуалізовані моральні цінності – справедливість, гідність,
громадянський обов’язок тощо. Тому в якості другої гіпотези ми висунули
припущення, що після встановлення морального паритету та довіри до
виборів як політичної інституції соціальна фрустрація і макіавеллізм
серед молоді знижуються.

Для перевірки гіпотез було необхідно:

· проаналізувати соціальну ситуацію напередодні виборів, тобто ставлення
до виборів і принципів демократії;

· проаналізувати ставлення до виборчого процесу і демократії в період
зростання політичної активності, після визнання виборів недійсними,
тобто в період від 3 до 25 грудня 2004 року;

· порівняти показники соціальної фрустрації, макіавеллізму, ставлення до
виборчого процесу і демократії в Україні в період до виборів і в період
з 3 до 25 грудня 2004 року.

Методика та організація дослідження

Для вивчення впливу трансформаційних процесів ми обрали період, що
охоплює ситуацію до виборів Президента України 2004 року та, для
порівняння, період сплеску політичної активності студентської молоді в
проміжок між голосуванням та переголосуванням другого туру.

Дослідження проводилося серед студентів других – третіх курсів вищих
навчальних закладів Києва і Луганська. Для аналізу динаміки проявів
соціальних настановлень, відповідно до політичної ситуації, дослідження
проводилося в три етапи. На першому вивчалась динаміка суспільної
ситуації. Це був аналіз змін суспільних норм у політичній сфері, зміни
цінностей, а також аналіз ставлення до трансформованих соціальних
інституцій. На другому етапі (травень 2004 року) проводилося анкетування
київських студентів. Тоді у дослідженні взяли участь 80 осіб. На
третьому етапі було опитано 37 студентів – 17 киян та 20 осіб з
Луганська.

Обмежена кількість опитаних на третьому етапі пояснюється соціальною
ситуацією, яка виникла після другого туру виборів Президента 2004 року.
Після сплеску політичної активності серед студентів і напередодні
переголосування другого туру ми обрали момент, коли, на нашу думку,
збудження зменшилося. В цей період (20 – 23 грудня) було проведено
третій етап дослідження, який, незважаючи на невелику кількість
опитаних, дав досить суттєву інформацію про динаміку політичної
свідомості молоді.

На другому і третьому етапах ми вимірювали:

· ставлення до виборів та демократії;

· соціальну фрустрацію;

· рівень макіавеллізму.

Ставлення до виборчого права і реалізації принципу представницької
демократії визначалося за семибальною шкалою оцінки ступеня
відповідності принципів демократії щодо виборчого права. Шкала
побудована за принципом „теза – антитеза”. Для „антитез” бали
враховуються з від’ємним значенням. Отже, діапазон шкали становить від
-35 до +35 балів.

Ставлення частини студентської молоді до демократії визначалося якісним
аналізом відповідей на запитання: „Чи є демократія в Україні?”

Соціальна фрустрація визначалася за стандартизованим експрес-тестом Л.
Вассермана [11, с. 25]. Показник фрустрації, на нашу думку, означає, що
людина не задоволена соціальною ситуацією. Невдоволення може стосуватися
будь-якої сфери життя, але загальний показник вказує на депривацію
цінностей вищого рівня, до яких належать і цінності моральні. Отже,
визначення фрустрації соціальних цінностей дає можливість перевірити
гіпотезу про існування суперечливих настановлень у свідомості індивіда й
труднощі щодо їх формування.

З іншого боку, криза суспільної моралі сприяє розвиткові макіавеллізму
індивіда. Пристосування до суперечливих норм прийняття аморальних правил
життя відбивається на моральних принципах особистості. Відтак,
макіавеллізм характеризує ту якість психіки, яка дозволяє індивідові
поєднувати суперечливі настановлення. Шкалу виміру макіавеллізму
розробив Ф. Гайз та адаптував С. Москвичов [8]. Одержані за цією шкалою
дані дають можливість перевірити гіпотезу про особливості зміни
політичних настановлень за показником макіавеллізму індивіда.

Узагальнення результатів дослідження

В якості характеристик соціального середовища ми обрали показники
ставлення до соціально-політичних цінностей і політичних інституцій.

Ціннісні орієнтації характеризують ставлення особистості до
найважливіших цілей життєдіяльності та способів їх досягнення. Аналіз
результатів соціологічних досліджень (О. Балакірєва, 2002 р.) дозволяє
виявити таку ієрархію пріоритетів в українському суспільстві (в порядку
зниження їх значущості): сім’я, друзі, робота, вільний час, хобі,
релігія, власний бізнес, політика. На останньому місці – розважальні
форми використання вільного часу. Передостаннє місце посідає цінність
політичної діяльності (31 %). З 1996 року цей показник підвищився на 8 %
[2]. Отже, спостерігалась позитивна динаміка політичної активності
молоді, хоча цей показник, на нашу думку, низький. Безумовно, існують
чинники, що суттєво стримують політичну активність молоді. Одним із їх
проявів можна вважати недовіру до власної держави.

Аналіз рівня довіри громадян до соціальних інститутів, за даними
Інституту соціології НАН України, дає підстави стверджувати, що Україна
є „суспільством недовіри” [4, с. 90 – 99]. Рівень довіри до уряду,
податкової адміністрації, до політичних партій нижчий 9 %. Показник
довіри до міліції, прокуратури, судів, Президента (Л. Кучми) – 10 – 11
%. А. Бова робить висновок, що, у порівнянні зі світовими й
регіональними дослідженнями 2002 року, лише чотири соціальні інститути в
нашій країні мали позитивний рейтинг. 2003 року користувалися певною
довірою лише 5 інститутів. Це була переважно приватна сфера – сім’я,
церква, колеги. Довіра до основних інститутів безпеки (армії, міліції) в
цілому також нижча від загальносвітового рівня і, поготів, від рівня
довіри до них жителів Євросоюзу. Отже, українське суспільство
характеризується значною, „сильною” довірою до родичів, знайомих, інших
неформальних мереж і незначною, „слабкою” довірою до органів державної
влади. А. Бова (2004 р.) відзначає кризу інститутів демократії [4, с.
98].

Додатково ми отримали дані про ставлення частини київської студентської
молоді до виборчого процесу в період 7 – 15 травня 2004 року. Середнє
значення оцінки принципів виборчого права та їх антитез становить -10
балів, що свідчить про недовіру стосовно можливостей реалізації свого
права на волевиявлення. Додатково ми ставили запитання: „Чи збираєтесь
ви брати участь у виборах?” 99 % опитаних відповіли ствердно. Головними
мотивами такого рішення були переважно два: „Щоб мій голос не вкрали”
(54 %) і „Маю надію на краще майбутнє” (33 %). Ці відповіді мають
прихований зміст: становище з виборчим процесом молодь не влаштовує,
тому й виникає напруження. І, як ми й очікували, воно проявляється в
підвищенні соціальної фрустрації. Фрустрацію вище середньої мали 60 %
опитаних і нижче середньої – 40 % (таблиця 1).

Необхідність дослідження рівня макіавеллізму випливало з припущення, що
криза довіри до державних інституцій і неможливість щось змінити (тільки
надія „на краще майбутнє”) не сприяли формуванню у громадян моральних
настановлень. Внутрішня суперечливість на ціннісно-когнітивному рівні
вимагає від індивіда поступатися моральними принципами, діяти згідно з
„неписаними правилами”, тобто проявляти макіавеллізм.

За даними, одержаними напередодні виборів (травень 2004 року),
макіавеллізм вище середнього мали 80 % опитаних, нижче середнього – 20 %
(таблиця 1). З таблиці 1 також видно, що значна частина опитаних мала й
високу фрустрацію та високі показники макіавеллізму (50 %). Це
підтверджує гіпотезу про залежність показників соціальної фрустрації та
макіавеллізму від ситуації у політичній сфері, коли суперечність між
нормами, що декларуються, і реальними нормами викликає недовіру до влади
і відсторонення від політики. Високі показники макіавеллізму
підтверджують гіпотезу, що в процесі пристосування до суперечливих
соціальних умов індивід поступається моральними принципами та відображає
у свідомості суперечливу систему суспільно-політичних норм. Відтак криза
суспільної моралі повторюється на індивідуальному рівні.

Дані, одержані в період підвищення політичної активності молоді (20 – 23
грудня 2004 р.), свідчать про зміну показників соціальної фрустрації й
макіавеллізму (таблиця 2). Це обумовлено актуалізацією моральних
цінностей, зокрема – принципів справедливості та громадянського
обов’язку. Кількість людей з високою фрустрацією знизилася з 60 % до 16
%. Показники макіавеллізму зменшилися з 80 % до 62 %, тобто їх зниження
не таке суттєве. Це пояснюється тим, що актуалізація моральних цінностей
і сплеск політичної активності ще не отримали достатнього практичного
підтвердження, невідворотності як прийняття моральних цінностей, так і
дієвості власної політичної активності. Соціальна фрустрація перейшла у
моральне піднесення.

Однак для побудови більш узгодженої системи соціальних настановлень
індивідові необхідне підтвердження відновлення моральних цінностей не
тільки у виборчому процесі, а й в інших сферах соціальної
життєдіяльності.

Напередодні виборів (травень 2004 р.) ми зафіксували ставлення до
виборчого процесу й ставлення до демократії. Для визначення ставлення до
виборів студентам пропонувалося оцінити твердження стосовно забезпечення
прав виборців до і після голосуванні 20 жовтня 2004 року. Дані вимірів
склали в середньому -10 балів, а після другого туру (20 – 23 грудня 2004
р.) цей показник склав -3,5, без урахування регіонального фактора.

Таблиця 1

Київ, травень 2004 року

ПОКАЗНИКИ Макіавеллізм  

Низькі показники Високі показники  

Фрустрація Низькі показники 10 % 30 % 40 %

Високі показники 10 % 50 % 60 %

 

Таблиця 2

Київ, грудень 2004 року

ПОКАЗНИКИ Макіавеллізм  

Низькі показники Високі показники  

Фрустрація Низькі показники 32 % 50 % 82 %

Високі показники 6 % 12 % 18 %

Таблиця 3

Луганськ, грудень 2004 року

ПОКАЗНИКИ Макіавеллізм  

Низькі показники Високі показники  

Фрустрація Низькі показники 30 % 40 % 70 %

Високі показники 10 % 20 % 30 %

Якісний аналіз відповідей на запитання „Чи є демократія в Україні?”
показав, що 93 % опитаних у травні 2004 року (до виборів – 2004)
вважали, що демократії в Україні немає, а після рішення Верховного Суду
про визнання другого туру виборів недійсними (грудень 2004 р.) 35 %
респондентів відповіли, що „є надія на демократію”. Тобто, серед
опитаних рівень довіри до демократії й політики зріс. Це збігається з
даними, які свідчать про зниження соціальної фрустрації й макіавеллізму.

Актуалізація моральних цінностей, що на суспільному рівні проявилося як
підвищення довіри до демократичних перетворень та політичних інститутів,
на індивідуальному рівні проявляється як зниження соціальної фрустрації
і тенденція зниження макіавеллізму.

Дані дослідження студентської молоді в Луганську (20 – 25 грудня 2004
р.) показали, що ставлення до демократії лишилося негативним – 99 %
молоді вважає, що демократії в Україні немає, а ставлення до виборчого
процесу (-8) близьке до показників за травень 2004 року в Києві.
Показники соціальної фрустрації й макіавеллізму виявилися близькими до
даних, одержаних у Києві в грудні 2004 року (таблиця 3). Однак аналіз
регіональних особливостей соціально-політичних настановлень не був метою
цього дослідження.

Висновки

Дослідження особливостей соціальних настановлень при трансформації
суспільства засвідчило, що показники політичної активності (пасивності),
соціальної фрустрації та довіри до соціальних інститутів, які
розкривають процес зміни політичних настановлень, взаємопов’язані. Ці
показники є особливостями соціально-політичних настановлень і доповнюють
інформацію про динаміку соціальних настановлень особистості.

З дослідження випливає, що динаміка соціальної ситуації викликає складні
процеси у психіці людини. Нові політичні норми потребують узгодження на
вищому, ціннісному рівні когнітивної сфери особистості. До цього процесу
залучаються уявлення про суспільні інститути, про владу, яка ці норми
декларує, про моральні цінності суспільства та моральні настановлення
особистості. Недовіра до цих інститутів посилює когнітивний дисонанс,
внаслідок чого виникає соціальна фрустрація. Політична пасивність і
відсторонення від політики є проявом такого психічного процесу і
виражається в усвідомленні як „марнота будь-яких дій” [12]. Принциповим
висновком є те, що у свідомості індивіда можливе поєднання суперечливих
настановлень, формування подвійної моралі.

Як і передбачалося, напередодні виборів ми отримали високі показники
макіавеллізму і соціальної фрустрації. Це свідчить, що процес узгодження
суперечливих настановлень пішов у руслі їх поєднання шляхом зниження
моральності індивіда. Однак актуалізація моральних цінностей
(справедливість, гідність, громадянський обов’язок), яка відбулася під
час сплеску політичної активності у грудні 2004 року, обумовила
зменшення показників макіавеллізму і соціальної фрустрації та підвищення
політичної активності. Тобто, зниження когнітивного дисонансу та
соціальної фрустрації відбувається внаслідок формування сумісних
настановлень, узгоджених на моральному рівні, що фіксується нами як
суттєве зниження соціальної фрустрації та показників макіавеллізму.

В якості практичних висновків суттєвою постає проблема зростання
показників макіавеллізму при трансформації суспільства, що свідчить про
пристосування індивіда до аморального впливу суспільства, яке перебуває
в кризі, і до суспільних відносин, що зумовлюють підвищення фрустрації,
недовіри та зниження політичної активності. Негативний стан суспільства
гальмує суспільні реформи, а також становить потенційну небезпеку
сплесків політичної активності, які можуть стати неконтрольованими.
Події у період виборів – 2004 породили феномен „кредиту довіри”, а це
може привести до розчарування і „фрустрації довіри”. Тому ці висновки
слід враховувати при подальших дослідженнях, а також при організації
процесу політичної соціалізації молоді та ресоціалізації старшого
покоління.

Література:

1. Дмитрієва М. Особливості ідейно-політичних настанов сучасної молоді /
Соціально-психологічний вимір демократичних перетворень в Україні / За
ред. Максименка С. Д., Циби В. Т. та ін. – К.: Український центр
політичн. менеджменту, 2003. – С. 471 – 479.

2. Балакірєва О. М. Трансформація ціннісних орієнтацій в Українському
суспільстві / Український соціум: соціологічні дослідження та моніторинг
соціальної політики – К.: „Україна” – 2002, №1. С. 21 – 33.

3. Білоконь І. В. Аналіз невідповідності соціально-політичних
настановлень молоді їх включенню в політичну діяльність // Актуальні
проблеми психології. Том. І. Зб. наукових праць Інституту психології ім.
Г. С. Костюка АПН України. / За ред. Максименка С. Д., Карамушки Л. М. –
К.: Міленіум, 2003. – Вип. 11. – С. 86.

4. Бова А. Довіра до соціальних інститутів: крос-національні зіставлення
/ Соціальна психологія, №2(4), 2004. С. 90 – 100.

5. Золотухін Г. Освіта – не товар, студенти не – покупці / Соціальна
психологія, №6(8), 2004. С. 36 – 63.

6. Ковтуненко Є. Про категоріальний статус поняття соціальна
трансформація в загальносоціологічній теорії // Зб. наук. праць –
Соціальні виміри суспільства: К., 2002. – Вип. 5.

7. Конституція України / Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України
28 червня 1996 року. – К.: Вид-во „Преса України” – 1997. – 79 с.

8. Москвичов С. Г. О личности руководителя и мотивации его деятельности.
– К.: Респ. ин-т подг. менеджеров. – 1991. 96 с.

9. Політологія / За ред. О. І. Сімківа – Львів: вид-во „Світ”, 1994. –
592 с.

10. Фестингер Л. Введение в теорию диссонанса // Современная зарубежная
социальная психология. Под. ред. Г. М. Андреевой, Н. Н. Богомоловой, –
М.: 1984. С. 97 – 110.

11. Фетискин Н. П., Козлов В. В. Мануйлов Г. М.
Социально-психологическая диагностика развития личности и малых груп. –
М., Изд-во Института Психотерапии. 2002. – 490 с.

12. Хазратова Н. В. Проблема неусвідомленого у ставленні особистості до
держави // Психологія масової політичної свідомості та поведінки / Відп.
ред. В. О. Васютинський. – К.: Вид-во „ДОК-К”, 1997. С. 67 – 81.

13. www.politik.org.ua

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020