.

Підготовка дівчат до одруження і материнства (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
332 2712
Скачать документ

Реферат на тему:

“Підготовка дівчат до одруження і материнства”

Подружнє життя – це не доля, яка випадає людині, а завдання, яке людина
береться виконати. Воно буде таким, яким ми його створимо. Поль Турньє
порівнює подружжя з будівлею, в якій кожний день – це нова цеглина.

Отже, правильне приготування до подружнього життя – не підсумок здобутих
теоретичних чи практичних знань, а праця над своїм «я». За цю працю ми
беремося тому, щоб навчитися по-справжньому любити іншу людину. Така
праця над собою власне і є приготуванням до подружнього життя. Щоб це
здійснити, людина мусить стати зовсім іншою бо подружжя – це таємнича
єдність, в якій дві різних істоти цілковито віддаються одна одній.

Приготування до подружнього життя зводиться до поглиблення усвідомлення,
хто така людина і що таке подружжя. Повністю свідомий цього той, хто
розуміє, що «подружжя це не підсумок сліпих сил природи, а установка
Творця для здійснення його плану любові в світі».

У найширшому, отже, значенні – приготування до подружнього життя
зводиться до правильного дозрівання і виховання молодої людини. У цьому
розумінні приготування дитини до майбутнього подружжя починається з
моменту, коли чоловік і дружина прийняли нове для себе рішення – стати
батьками. Ця хвилина і це рішення не тільки народжує людину до життя,
але визначає також напрям її розвитку.

Кожна людина в юності мріє зустріти коханого чи кохану, створити сім’ю,
мати дітей. Але, на жаль, ці мрії не завжди збуваються. Й часто причиною
є «помилка молодості». Застерегти від помилок в інтимних стосунках
практично неможливо, проте мати уявлення про найтиповіші з них просто
необхідно.

Однією з найпоширеніших причин дошлюбних зв’язків сьогодні вважають
акселерацію. Швидке статева дозрівання організму, позірна дорослість
призводять до раннього початку статевого життя. Високий темп життя
спонукає багатьох поспішати жити, якомога раніше все спробувати, все
встигнути, не відстати від інших, похвалитися своєю причетністю до
дорослого життя. Поспіхом можна не розібратися, прийняти захопленість за
кохання. Іноді ж дається взнаки невміння відрізнити статевий потяг від
глибокого почуття. А буває й так, що старші свідомо йдуть на обман,
розігруючи пристрасні почуття,

Часто трапляється, що дівчата вимушені вступити в дошлюбний зв’язок,
щоб, як їм здається, не втратити прихильності коханого. Хтось, можливо;
скаже, що у цьому немає нічого осудливого, тим паче небезпечного. Але чи
так це?

Спробуємо розібратися у наслідках дошлюбних зв’язків. Медики
стверджують, що раннє статеве життя дуже часто призводить до різних
відхилень у стані здоров’я. Ранній початок статевого життя, коли у юнака
та дівчини ще не сформувалися повністю провідні процеси у корі головного
мозку — процеси збудження й гальмування, є переважною причиною
сексуальних розладів і неврозів у подальшому. Психологи вважають, що
ранні статеві зв’язки шкідливі для психіки, призводять до перенапруження
нервової системи. Невміння користуватися протизаплідними засобами може
ускладнити життя ранньою вагітністю. А випадковість зустрічей — привести
до різних захворювань, у тому числі й до СНІДу. Сексопатологи
застерігають, що отримати повне сексуальне задоволення при ранній
статевій близькості не можна. Передчасне статеве життя спустошливо
впливає на здоров’я та емоційно-психічну сферу молоді. Воно збіднює
повноту сексуальних емоцій, особливо у жінок, часто роблячи їх назавжди
фригідними (холодними), ставить під сумнів міцність майбутнього шлюбу,
робить легкими подружні зради у майбутньому.

Повне дозрівання організму настає пізніше статевої зрілості. Тому з
додатковою діяльністю у вигляді статевого спілкування організм, що
росте, не справляється. іВідтворювальна функція, яка є підвалиною
статевого життя, не властива юності. Адже у цей період організм ще сам
потребує підтримки, оскільки повністю не сформувався, й зародок дитини
може виявитися неповноцінним. У дівчат до вісімнадцяти років вагітність
перебігає складніше. Внаслідок психологічїшх травм діти народжуються
слабкими, із заниженою вагою. Штучне переривання вагітності (аборт)
небезпечне наступним безпліддям, різними хворобами.

Небажана вагітність приховує в собі багато наступних |змін у всьому
способі життя, у ставленні до оточуючих, до себе. Погодившися створити
сім’ю «за обставинами», не завжди можна зуміти зробити її щасливою.
Причин на те багато. Найчастіше це причини економічні й побу-| тові, а
іноді й моральні. Якщо поруч є близькі люди, І вони підтримають,
допоможуть, хоча й ціною, можливо власного здоров’я й добробуту.

Ще гірше становище юної матері, яка народила дитину без батька. Багато
негативних емоцій виплескуватиметься на дитину. Дуже часто молода мати
несправедливість долі, сама цього не бажаючи, переносить на своє дитя. У
дорослих самостійних жінок, які виховують дітей самі, цього не
відбудеться. Вони свідомо й виважено роблять цей крок. Вік дає їм
терпіння й мудрість, а час готує їх до радості материнства.

На жаль, продовжують існувати державні дитячі будинки, де у дітей немає
батьків: вони від них відмовилися. Це, мабуть, найжахливіший наслідок
дошлюбних зв’язків.

Спустошення, позбавлення почуття справжнього кохання, невіра у щирість
почуттів, пошук легкого життя —це теж наслідки ранніх статевих
стосунків.

Здавна у більшості народів на дошлюбні статеві контакти існували
заборони. Їх проповідували і видатні педагоги, в тому числі В. О.
Сухомлинський. Варте уваги його звернення до юнака: «Будь стриманий у
своїх поривах. Знай, що фізична близькість коханих морально
виправдовується лише особливою близькістю, духовною готовністю разом
пройти життя, народити і виховувати дітей, ділити труднощі. Знай, що
дівчину, духовно багату, розумну, чесну, глибоко принижує, обурює те, що
до одруження юнак прагне до фізичної близькості. Найщасливіші дні юності
— це та чиста, ідеальна любов, з якою духовно багатим людям довго не
хочеться розлучатися».

Статеве виховання — складова загального процесу виховної роботи школи і
сім’ї, що забезпечує правильний статевий розвиток дітей і молоді.

Потреба в поліпшенні статевого виховання учнівської молоді в сучасній
школі зумовлена прискореним статевим розвитком школярів (акселерація),
недостатнім рівнем обізнаності неповнолітніх у статевій сфері,
отриманням ними інформації з цього питання (нерідко перекрученої,
вульгарної) переважно на вулиці, статевою розпустою певної частини
неповнолітніх, проституцією та злочинністю на статевому ґрунті. Значний
вплив справляє на них порнографія, кіно- та телепродукція на сексуальну
тематику, що руйнує психіку неповнолітніх. Усе це виявляється в
недостатній підготовленості багатьох молодих людей до створення сім’ї,
виконання родинних обов’язків, що в майбутньому призводить до розлучень.

У статевому вихованні насамперед необхідно враховувати вікові
особливості школярів. Так, у молодшому шкільному віці відбувається
самоусвідомлення дітьми своєї статевої належності, закладаються
психологічна та емоційна основи сексуальності — сором’язливість чи
розв’язність, різкість чи м’якість, ласкавість чи грубість, доброта чи
злість, щедрість чи скупість тощо. Еротична чутливість виявляється через
внутрішню рецепцію (зона геніталій). У цьому віці діти активно засвоюють
принципи спілкування людей різної статі. Більшість молодших школярів ще
шукають розгадку секрету дітонародження, таємниці материнства. Власне
сексуальна сфера перебуває у стадії спокою.

У період статевого дозрівання в підлітка зростає інтерес до протилежної
статі, збільшується статевий потяг, стає актуальною інформація
сексуального характеру. Велику увагу представники обох статей звертають
на вторинні статеві ознаки, їх своєчасна поява і типовий для цього віку
стан дає змогу відчути себе повноцінними чоловіками і жінками, проте
вони відчувають невпевненість щодо пов’язаних з цим статусом ролей і
функцій. З’являється схильність виділяти вторинні статеві ознаки як
переваги зовнішності саме представників іншої статі.

Статеве дозрівання впливає і на психіку підлітка: починають формуватися
чоловіча і жіноча психологія, з’являються викликані статевим потягом
відповідні думки, інтерес до протилежної статі, книг, кінофільмів,
розмов дорослих на інтимні теми. Статевий потяг і енергія знаходять
вихід не обов’язково в статевому об’єкті. Це можуть бути різні види
діяльності (туризм, спорт, музика та ін.), що вельми важливо для
виховання особистості, оскільки раннє збудження дитячої сексуальності
психологічно шкідливе, затримує подальший психосексуальний розвиток.

В юнацькому віці особистість загалом досягає фізичної зрілості,
остаточно формується статева система. У юнаків цей період бурхливіший,
ніж у дівчат, і характеризується підвищеною статевою збудливістю, різким
зростанням еротичних інтересів і фантазій, потягом до осіб протилежної
статі й підвищеною закоханістю. Завершується первинна соціалізація,
громадське становлення особистості, її соціальне самовизначення, активне
входження в суспільне життя, формування духовних цінностей.

Знання вихователями проблем, що можуть виникати на різних етапах
статевого розвитку, дає змогу краще зрозуміти стан особистості школяра і
педагогічне доцільно будувати стосунки з ним, організовувати виховний
вплив.

У статевому вихованні учнівської молоді важливо зосередитися на
формуванні моральних «гальм», які б запобігали відхиленням від норми у
статевій поведінці, підготовці до сімейного життя. Педагоги повинні
акцентувати на морально-психологічних питаннях, розв’язання яких сприяло
б формуванню правильних взаємин між статями, унеможливлювало статеву
розпусту, закладало підвалини міцної сім’ї в майбутньому. Передусім
необхідно виховувати в учнів повагу до себе, чоловічу та жіночу
гідність.

Виходячи з потреби врахування особливостей статі в підготовці молоді до
сімейного життя, В. Сухомлинський стверджував, що дівчата мають отримати
«жіноче виховання». При цьому строгість дівчини, її вимогливість і
нетерпиме ставлення до зла і несправедливості, прагнення бути
самобутньою, яскравою, незалежною особистістю є своєрідним засобом
виховання в юнаків якостей чоловіка. «Виховання стійких, мужніх,
незламних, непримиренних до зла жінок — це, на наш погляд, одне з
найважливіших завдань формування людини».

Підліткам слід прищеплювати повагу до представників протилежної статі,
особливо до жіночої, щоб юнак бачив у ній дівчинку, подругу, майбутню
дружину, матір своїх дітей, а не лише біологічно протилежну стать.
Самоповага й повага до протилежної статі є тим моральним гальмом, яке
регулює взаємини між статями. Найінтенсивнішу виховну роботу слід
проводити в підлітковому віці, коли дівчата статево дозрівають швидше і
спостерігається розрив у стосунках хлопців і дівчат, що може позначитися
на ставленні до протилежної статі в майбутньому.

А. Макаренко вважав за доцільне проведення серйозних бесід (окремо з
хлопцями і дівчатами) з питань статевої гігієни, а в старшому віці — з
проблем небезпеки венеричних захворювань. Такі бесіди повинні
заторкувати «статеву мораль». Привід до них — цинічні розмови,
підвищений інтерес до чужих сімейних справ, підозріле і не цілком
пристойне ставлення до закоханих пар, легковажна дружба з дівчатами,
неповага до жінки та ін.

Виняткове значення у статевому вихованні має формування у хлопців і
дівчат сором’язливості, почуття відповідальності за свої дії. Вони мають
усвідомити, що статеві зв’язки без справжнього почуття є вульгаризацією
статевих бажань, яка позбавляє людину високого і прекрасного почуття.
Легковажне статеве життя може стати причиною трагедій майбутньої сім’ї.

Паралельно повинна відбуватися загальносоціальна, моральна,
психологічна, правова та господарсько-економічна підготовка молоді до
сімейного життя. Кожен з цих видів підготовки передбачає ознайомлення
учнів з певними питаннями життя й діяльності сім’ї.

Виховання правильного розуміння дорослості, почуття відповідальності за
свої вчинки; ознайомлення з особливостями сучасної сім’ї, її значенням у
житті людини та суспільства; формування у школярів здатності планувати і
реалізовувати свій життєвий шлях, самостійно приймати рішення з життєво
важливих питань; виховання бережливого ставлення до свого здоров’я і
піклування про здоров’я інших, уміння вести тверезий спосіб життя;
проблеми виховання дітей в сім’ї.

Виховання готовності будувати сім’ю і рис сім’янина (доброти, чуйності,
ніжності, турботливості, доброзичливості, терплячості, принциповості,
вміння слухати й розуміти іншу людину, вірності й обов’язковості);
виховання почуттів честі та гідності у між-статевих стосунках,
критичного ставлення до неправильних установок стосовно протилежної
статі — негативізму, споживацтва, байдужості тощо; ознайомлення з
системою вимог, яким повинна відповідати кожна стать, з правилами
подружнього життя, культурою та етикою поведінки в сім’ї; організація
досвіду нестатевої любові.

Спрямованість на іншу людину, розуміння її зовнішніх виявів і внутрішніх
станів; розвиток уміння помічати переживання іншої людини, психологічно
підтримувати її, формування таких рис, як симпатія, емоційна гнучкість,
емоційна стабільність, розуміння потреб партнера, поблажливість,
адаптивність, здатність поступатися; розвиток психологічної
привабливості особистості, здатність до контакту з іншими людьми, вміння
спілкуватись і співпрацювати; ознайомлення учнів з психологічними
основами дружби і кохання, морально-психологічного клімату в сім’ї,
етапами досягнення подружньої сумісності, умовами гармонізації сімейних
стосунків; навчання розуміння психологічних відмінностей чоловіка і
жінки, вміння враховувати їх у міжстатевому спілкуванні, готовності
долати конфліктні ситуації у цих стосунках; ознайомлення з прийомами
саморегуляції, зняття стресів, самоконтролю та самокорекції поведінки.

Формування уявлень про естетичну культуру сім’ї і міжстатевих стосунків;
виховання у школярів поваги до сімейних традицій, бажання примножувати
їх, уміння організовувати сімейні свята; розширення уявлень про естетику
побуту й бажання вносити прекрасне в побут (красивий інтер’єр, квіти,
гармонія в усьому); розвиток у молоді хорошого смаку (вміння вдягатися,
користовуватися прикрасами, косметикою, сервірувати стіл тощо),
правильне ставлення до моди, дотримання міри в усьому; розкриття
значення мистецтва в житті сім’ї, стимулювання інтересу до різних видів
мистецтва, вміння створювати домашню бібліотеку, фонотеку,
колекціонувати тощо; навчання розумної організації дозвілля і
культурного відпочинку.

Особливе місце у статевому вихованні належить родині, де дитина щодня
знайомиться з великою кількістю взірців і форм поведінки батьків у
різних ситуаціях. Найважливішими завданнями сім’ї у статевому вихованні
є: виховання жіночності та мужності, статева просвіта і сексуальне
виховання, формування досвіду нестатевої любові, підготовка до виконання
численних подружніх ролей у майбутній власній родині.

У період статевого дозрівання підліткам, на думку А. Макаренка, особливо
потрібен душевний контакт з батьками. Неприпустиме «шпигування» за
дітьми, підозріле ставлення до дружби дітей різної статі. Це робить їх
потайними, замкненими, позбавляє дорослих можливості благотворно
впливати на їхню психіку і поведінку.

PAGE

PAGE 8

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020