КОНСПЕКТ УРОКУ

На тему:

Мета уроку: дати поняття про природу, типи, якість пам’яті, визначити
її роль у формуванні індивідуальності; на практиці ознайомитися з
методами визначення пам’яті; розвивати вміння тренувати й зміцнювати
пам’ять; виховувати прагнення до розвитку певного виду пам’яті.

Обладнання: таблиці. Хід уроку

I. Організація класу. Повідомлення теми й мети уроку

У процесі еволюції тваринного світу утворилися три пристосувальні
механізми, що забезпечують біологічно доцільні реакції людини на вплив
навколишнього середовища. Це розумова діяльність, до якої належить
пам’ять, а також умовні й безумовні рефлекси, які ми зараз згадаємо.

II. Актуалізація опорних знань учнів

1. Робота біля дошки

а) Замалювати рефлекторну дугу колінного рефлексу. Доповнити запитання.
Назвати види умовних рефлексів.

б) Замалювати рефлекторну дугу ахіллова рефлексу. Доповнити запитання.
Назвати види умовних рефлексів (натуральні, штучні).

2. Фронтальне опитування

1. Що таке рефлекс?

2. Назвіть види рефлексів.

3. Дайте характеристику безумовним рефлексам.

4. Дайте характеристику умовним рефлексам.

5. В який спосіб можна виробити умовний рефлекс?

Учитель. Ми з вами повторили вивчений матеріал. А яка якість вашої
свідомості, на вашу думку, зараз виявилася? Пам’ять. Ви запам’ятали
вивчений матеріал. Але для того,

щоб вивчити новий матеріал, ви повинні були на уроці сприйняти мою
лекцію.

• Що ж таке сприйняття? (Відбиття в мозку людини цілісного образу
предмета)

• Але для того, щоб сприймати, ви повинні були виявити… що? — увагу.
Що таке увага? (Процес, у результаті якого інформація одержує доступ
до механізмів пам’яті, до свідомості)

Отже, ми знову повторили, дали визначення уваги й сприйняття, тобто
знову показали, що у вас є… що? Пам’ять.

III. Мотивація навчальної діяльності учнів

Людина часто задає собі запитання: «Що таке «Я»? Чому я знаю, що я — це
саме той, хто у віці трьох років жив у селі, бігав на річку годувати
качок, хворів на коклюш, а одного разу, катаючись на лижах, звалився з
гори, потім у такому-то році пішов до школи, тоді-то одержав першу
двійку». А тепер от усе це згадує. Запитувач перелічував те, що згадав
про себе. Він міг би розповісти значно більше, але не в змозі робити це
нескінченно, навіть просто довго. Усього про себе він не пам’ятає.
Спробуйте викликати у своїй пам’яті уявлення, образи, що безпосередньо
запам’яталися з часу вашого раннього дитинства, їх буде не так уже й
багато. Щось ви пам’ятаєте, а щось забули. Людина в результаті струсу
мозку може забути свою рідну мову, минуле. Хворий на амнезією говорить:
«Я розумію, що я живий, я вмію робити те й те, я сприймаю навколишній
світ, але я не знаю, хто я такий». Його «Я» вже не таке, як у здорових
людей. У людини «Я» — це наступник її свідомості, в основі якої лежить
пам’ять. А пам’ять — це відбиття свідомістю того, що сталося в минулому
досвіді, шляхом запам’ятовування, відтворення та здатності впізнавати,
основою чого є утворення досить міцних тимчасових зв’язків у корі
головного мозку. Давні греки вважали, що богиня пам’яті Мнемозина була
матір’ю дев’яти муз науки й мистецтва. Есхіл, найбільший грецький
драматург, вклав у вуста свого героя, Прометея, слова:

Послушайте, что смертным сделал я:

Число им изобрел

И буквы научил соединять,

Им память дал, мать муз —

всего причина.

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Отже, яке визначення ви дали б пам’яті?

(Пам’ять — це здатність нервової системи запам’ятовувати, зберігати та
відтворювати інформацію без зміни її характеру й змісту)

2. Навіщо нам потрібна пам’ять?

(Без здатності накопичувати й зберігати інформацію неможливим було б
одержання знань, необхідних у всіх сферах життя, планування та
здійснення доцільних дій)

3. А чи вся інформація, що надходить у мозок, запам’ятовується?

4. Доведіть біологічну доцільність забування.

(Можливість відходу від емоційних і душевних переживань, охорона мозку
від перевантажень)

Повідомлення

Повідомлялося про людину, яка нічого не забувала. Вона перебувала в
психіатричній лікарні. Цей хворий був задавлений спогадами й не міг
виразити жодної власної думки. Він дослівно відтворював прочитані йому
кілька днів назад великі газетні статті, змісту яких не розумів, і в той
же час не міг переказати навіть просту дитячу книжку.

5. Аналіз інформаційної ємності пам’яті

З огляду на фізичну природу мозок не може зберігати всю інформацію, що
надходить, тому що має визначену інформаційну ємність. Вона

дорівнює близько 300 000 000 біт. (Біт — одиниця інформації, що дорівнює
восьми символам). Для збереження 1 біту інформації потрібно 10 нейронів.

Якщо вважати, що в середньому потік інформації становить 20 біт/с, то
протягом 70 років життя за умови активної життєдіяльності за 16 годин на
добу до нашого мозку надходить ЗО 000 000 000 біт інформації. Це в 100
разів перевищує інформаційну ємність мозку. З усієї інформації, що
надходить у мозок, у довгостроковій пам’яті зберігається лише 1 %. Який
висновок? Яку інформацію відбирає мозок, в якій формі зберігає?

(У людини процес прийняття рішення, що є найбільш важливим для
запам’ятовування, переважно є свідомим. Інформація краще
запам’ятовується в ущільненій формі, у вигляді фундаментальних законів,
закономірностей, узагальнених понять)

6. Види пам’яті

А. За тривалістю закріплення та збереження матеріалу розрізняють
довгострокову та короткострокову сенсорну пам’ять.

Розкажіть дитячий вірш.

А тепер повторіть вірш Есхіла, який я прочитала на початку уроку. Я
знову повторюю вірш. Тепер ви легко повторите його.

Короткострокова пам’ять — це запам’ятовування та збереження інформації
на короткий термін (від кількох секунд до кількох хвилин), після
однократного й дуже нетривалого сприйняття.

Довгострокова пам’ять забезпечує тривале збереження знань, що
запам’ятовуються після багаторазового їхнього повторення.

Досліджуємо вашу короткострокову й довгострокову пам’ять.

Завдання 1. Дослідіть довгострокову пам’ять.

Визначите показник довгострокової пам’яті С = А ? 100 % / В (де А —
кількість сприйнятих фігур, В — загальна кількість фігур).

Завдання 2. Визначте короткострокову пам’ять.

Роздивіться малюнок протягом 1 хв. та відтворіть знаходження показника
короткострокової пам’яті.

Визначимо показник короткострокової пам’яті.

(Якщо понад 60, то задовільно)

Б. За характером психічної активності, що переважає в діяльності:

• емоційна — це пам’ять почуттів. Коли людина здатна бліднути й
червоніти при одному спогаді про випробування або боїться думати про
давно пережиту подію;

• образна (слухова, моторна, зорова). Пов’язана з певним органом
чуттів. Збереження в пам’яті та відтворення життєво важливого об’єкта,
його просторового розташування, кольору. Має значення в
найрізноманітніших областях людської діяльності. Людям яких професій
потрібна зорова образна пам’ять? Слухова? Моторна?

• Ге, коли створював свою картину «Петро І і Олексій», навмисне
побував в одній з кімнат палацу лише один раз. І у своїй пам’яті приніс
додому все тло картини — з карнизами, каміном, стільцями, підлогою та
освітленням.

Відомо багато прикладів феноменальної музичної пам’яті. Одного разу до
вчителя Рахманінова Танеева повинен був приїхати композитор Глазунов,
щоб зіграти нову, тільки що написану й нікому ще не відому симфонію.
Танеев, який любив пожартувати, перед приходом Глазунова сховав у себе в
спальні Рахманінова, на той час ще учня консерваторії. Через деякий час
після того, як Глазунов зіграв симфонію, Танеев привів Рахманінова. Юнак
сіл за рояль і повторив цілком ту ж симфонію. Глазунов був консерваторії
дізнався про твір, | який він ще нікому не показував?

Дослідження зорової пам’яті. Знайди десять відмінностей.

(1-5 — слабка, 6-8 — нормальна, 9—10 — дуже гарна)

Дослідження моторної пам’яті. Повтори рух руки (уперед, убік,
угору, вперед, угору, вбік, уперед, І убік, униз).

Словесно-логічна пам’ять. Запам’ятовування та збереження в
пам’яті, потім відтворення прочитаних або почутих думок. Читати слово
протягом ЗО с.

В. За характером зв’язків у матеріалі, що запам’ятовується:

• механічна;

• смислова.

Механічне запам’ятовування грунтується на повторенні матеріалу без його
осмислювання. Воно вимагає значних зусиль і багато часу.

Осмислене запам’ятовування відбувається тоді, коли людині усвідомлює
прочитане, намагається зрозуміти, про що йдеться, та запам’ятати зміст
навчального матеріалу. У разі осмисленого запам’ятовування ми прагнемо
зв’язати подію, що запам’ятовується, з іншими, встановлюємо її причини й
наслідки, відшукуємо правило й закон, з яких може витікати новий факт.

За якого запам’ятовування матеріал засвоюється більш продуктивно?

(Смислове у 25 разів більш продуктивне)

Дослідження механічної пам’яті учня. Запам’ятайте та запишіть через ЗО с
у заданому порядку:

цифри: 2, 7, 1, 8, 3, 6, 7, 1, 3, 8; літери: м, я, р, ю, ф, ж, а, д, м,
п.

Визначте показник механічної пам’яті (у %).

Г. За характером мети діяльності:

• довільна;

• мимовільна.

Мимовільне запам’ятовування відбувається у випадку, коли людина не
ставить собі на меті запам’ятати щось. Довільна пов’язана зі свідомим
запам’ятовуванням.

7. Узагальнення

1. Дайте визначення видів пам’яті за цими прикладами,

• Юний Моцарт, прослухавши вперше складний музичний твір,
записав його без помилок. (Слухова)

• Гімнаст добре пам’ятає рух під час виконання вправи. (Моторна)

• Македонський знав в обличчя всіх своїх воїнів і пам’ятав їхні імена.
(Зорова, механічна)

• Акторка викликає в себе сльози, згадуючи смутний випадок свого життя.
(Емоційна)

• Академік Йоффе по пам’яті користувався таблицею логарифмів.
(Механічна)

2. Як ви вважаєте, в якій послідовності розвивалися різні види
пам’яті в процесі еволюції? ,

Короткострокова — довгострокова

Образна — словесно-логічна Механічна — смислова * Мимовільна — довільна

Чому? (З причини поступового ускладнення розвитку головного мозку та
психічної діяльності)

8. Пам’ять характеризується якісними й кількісними характеристиками

Якісні:

а) швидкість — кількість повторень, необхідних для повного
запам’ятовування певного обсягу матеріалу;

б) точність — кількість правильно відтвореної інформації у разі
згадуванні.

Кількісна:

а) обсяг — кількість збереженої інформації;

б) міцність — час збереження інформації.

9. Узагальнення

Поясніть характеристики пам’яті.

• Для заучування вірша мені необхідно прочитати його тричі.
(Швидкість)

• Я зможу повторити цей вірш через три дні. (Міцність)

• 3 двох заданих віршів я відразу зможу завчити один. (Обсяг)

• Читаючи на уроці вірш, я припустився трьох помилок. (Точність)

10. Розглянемо етапи заповнення. (Робота з підручником)

(Див. таблицю)

11. Фізіологічна природа пам’яті (розповідь)

Подразники — нервові імпульси — збудження нервових центрів

4 Короткострокова пам’ять

4

Довгострокова пам’ять — тривала циркуляція імпульсів — зміни в нейронах
і синапсах — перебудова РНК — утворення специфічних білків

Таблиця

Ознаки Сенсорна пам’ять Короткострокова пам’ять Довгострокова пам’ять

Ємність Обмежена обсягом інформації, що надходить від рецепторів
Невелика Дуже невелика

Уведення час Автоматичне під час сприймання У вигляді слів
повторення Шляхом інформації

Доступ до інформації Обмежений Дуже швидкий Поступовий, іноді
швидкий

Характер інформації Сенсорний Словесний Усі види

Механізм забування Вгасає Нова інформація витісняє стару
Забування вістунє

V. Узагальнення знань учнів

Що ми вивчали на уроці? Що таке пам’ять?

На основі практичних завдань ми могли зробити для себе висновок, яка
саме пам’ять у вас більш розвинута. А чи можна розвивати й тренувати
пам’ять? Які правила для розвитку пам’яті ви могли б виробити та
запропонувати для використання іншим?

1. Поставтеся до предмета, що запам’ятовується, з інтересом.

2. Зробіть установку на довгострокове запам’ятовування.

3. Проаналізуйте матеріал, усвідомте його.

4. Знайдіть суть того, що потрібно запам’ятати.

5. Активно працюйте над матеріалом (складіть план, схему, конспект).

6. Запам’ятовуйте новий матеріал, ґрунтуючись на попередніх знаннях.

7. Будуйте процес запам’ятовування на асоціаціях.

…Река текла, как дождь,

Лежащий на боку.

А дождик шел, как речка,

в вертикали,

И мост подпрыгивал подобно поплавку.

8. Використовуйте прийоми мнемотехніки.

9. Зосередьтеся, не відволікайтеся.

10. Використовуйте різні види пам’яті, тренуйте їх.

11. Використовуйте осмислене повторення.

VI. Домашнє завдання

Похожие записи