Реферат на тему:
Основні поняття та категорії конфліктології.
Та чи інша система знань може претендувати на статус науки, якщо вона
має специфічний об’єкт пізнання, предмет, закони, категорії, методи,
якщо ця система знань адекватно відображає реальну дійсність у
теоретичній формі.
Основним поняттями конфліктології є людина, індивід, малі групи, етноси,
нації, держави, військо, сім’я, політичні інтереси, економічні інтереси,
фінансові відносини, сімейні взаємини, міждержавні інтереси, проблемні
ситуації різного типу, національна безпека, творча особистість,
проблемні ситуації в процесі навчання, виховання, життя тощо. Словом,
усе, що свідчить про розвиток, дію чи смерть, — проблемне і конфліктне.
Тому можемо стверджувати, що все наше життя та людські відносини
пов’язані з розв’язанням певних проблем.
Конфліктологія як наука спрямована на вивчення складних проблем
духовно-психологічного розвитку народів, індивідів, функціонування в
рамках загальноприйнятих у суспільстві норм, принципів, законів.
Осмислюючи поняття та категорії цієї науки в наш час, ми тим самим
осмислюємо функціональну роль її на перспективу.
Оскільки конфлікти відбуваються в усіх сферах життєдіяльності людини,
індивіда, особистості, груп людей, то й конфліктологія має зв’язок з
багатьма науками. Скажімо, з гуманітарно-політичними й
техніко-природничими циклами наук.
Зв’язок конфліктології з циклом юридично-правових наук полягає в тому,
що ці науки утверджують принципи і норми, права й обов’язки, в рамках
яких повинна перебувати людина, малі та великі суспільні групи, бо
порушення цих норм і прав призведе до конфліктних ситуацій, а вони, у
свою чергу, до конфліктів; водночас, саме ці науки створюють межі, які
не можна переходити, або дають обґрунтування певних меж у процесі
вивчення й запобігання конфліктам в усіх сферах життєдіяльності людей
через правове поле.
Зв’язок конфліктології з циклом математичних наук полягає в тому, що, з
одного боку, математичне моделювання дає успішні прогнози для
запобігання та вирішення конфліктів; з іншого боку — у період
дослідження конфліктів використовуються математичні методи розрахунків,
аналізу, що допомагає дослідникам виводити закономірності.
Зв’язок конфліктології з циклом історичних наук надає конфлікте логові
матеріал для аналізу політичних, соціальних, воєнних та інших типів
конфліктів. Історичний досвід навчає уникати конфліктів, бо вони
завдають величезних втрат суспільству. Разом з тим історія своїм
досвідом навчає політиків уміло враховувати негативні моменти минулого,
щоб запобігати їм у майбутньому. Історичний досвід свідчить про те, що
природний відбір — це виживання сильних, мислячих людей. Саме такі
вимоги висуває XXI століття перед особистістю.
Зв’язок конфліктології з циклом психологічних дисциплін полягає
насамперед у тому, що глибоке психологічне осмислення проблемних
ситуацій сприяє набуттю досвіду вміло поводитися з опонентами, давати
правильні поради, як запобігти проблемним ситуаціям, як виходити з них
або розв’язати конфлікт, коли він розпочався.
Психологічні дисципліни, наприклад вікова й педагогічна психологія,
закладають основи, як правильно формувати поведінку дитини та підлітка,
формувати особистість, знати вікові відхилення, особливості індивіда,
щоб не зашкодити психологічному розвитку в подальшому та соціалізувати
особистість у суспільстві.
Психодіагностика допомагає конфліктологові проводити дослідження
прогностичного плану. Психокорекція, психотерапія, психологічне
консультування допомагають налагодити стосунки в малих і великих групах,
а також індивідуально. Важливо враховувати досвід психологічної науки,
його позитивну роль у процесі вирішення внутрішньоособистісних
конфліктів.
Практика життя вчить нас враховувати взаємозв’язок конфліктелогії з
циклом педагогічних наук. Проявляється цей зв’язок з процесу виховання
дитини, особистості й навчання майбутнього фахівця, з одного боку, а з
другого — з виявлення педагогічного такту в процесі розв’язання
проблемних ситуацій та життєтворчості.
Першими проблеми конфліктів соціального типу почали вивчати соціологи,
тому й доцільно простежити взаємозв’язок конфліктології з соціологією.
Вивчаючи громадську думку з тієї чи іншої проблеми, соціологи робили
висновок, де виникають негативні моменти, до чого вони можуть призвести
тощо.
Конфліктологи виявили взаємозв’язок конфліктології з науками
культурно-мистецького циклу. Саме зображення творчої особистості,
формування та становлення неординарних мистецьких шедеврів — конфлікт
пошуку, дії, страждань, перемоги чи смерті (Шекспір, Шевченко, Гойя,
Гоголь, Достоєвський та ін.).
Обмірковуючи взаємозв’язок конфліктології з іншими науками, можна
твердити, що з філософської точки зору конфліктологія — галузь наукових
знань про шляхи та способи передбачення, запобігання, подолання
суперечностей у житті суспільства, держави, особистості.
Із соціально-психологічного погляду конфліктологія є сферою наукових
знань про шляхи й способи передбачення, запобігання, подолання
суперечностей та гармонізації відносин між окремими людьми, групами та
об’єднаннями, знаходження дороги до злагоди.
З педагогічного погляду конфліктологія — сфера наукових
психолого-педагогічних знань про шляхи, способи та засоби передбачення,
запобігання й подолання суперечностей, що виникають у
навчально-виховному процесі та подальшому житті.
З психофізіологічного погляду конфліктологія — сфера наукових знань, що
осмислює відносини між людьми на психогігієнічному рівні.
Отже, статус науки залежить від її предмета, його якісної відмінності
від предметів інших наук, а також від функціональної ролі конкретної
науки в суспільстві і власне епохи суспільного розвитку.
Список використаної та рекомендованої літератури
1. Анцупов А. Я., Шипилов А. И. Конфликтология. — М., 1999.
2. Бандурка А. М., Друзь В. А. Конфликтология: Учеб. пособ. для вузов. —
Харьков, 1997.
3. Гришина Н. В. Психология конфликта. — СПб., 2000.
4. Дмитриев А. В. Конфликтология: Учеб. пособ. — М., 2000.
5. Емельянов С. М. Практикум по конфликтологии. — СПб., 2000.
6. Журавлев В. И. Основы педагогической конфликтологии. — М., 1995.
7. Загальна конфліктологія: Навч. посіб. / Ващенко І. В. та ін. — Х.,
2001.
8. Здравомыслов А. Г. Социология конфликта. — М., 1995.
9. Конфликтология: Учебник / Под ред. А. С. Кармина. — СПб., 1999.
10. Ложкин Г. В., Повякель Н. И. Практическая психология кон-фликта:
Учеб. пособие. — К., 2000.
11. Пірен М. Деонтологія конфліктів та управління. — К., 2001.
12. Пірен М. І. Основи конфліктології. — К., 1996.
13. Природа, феноменологія та динаміка конфліктів у сучасному сві-ті:
Тези Міжнар. наук.-практ. конф.: У 2 кн. — Чернівці, 1993.
14. Психология конфликта. — СПб., 2001.
15. Скотт Д. Г. Конфликты. Пути их преодоления. — К., 1991.
16. Словник-довідник термінів з конфліктології / За ред. М. І. Пірен, Г.
В. Ложкіна. — Чернівці; Київ, 1995.
17. Уткин Э. А. Конфликтология. Теория и практика. — М., 1998.
18. Харламов И. Ф. Педагогика. — М., 1997.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
