Реферат на тему:

Опитувальні листи для виявлення професійно важливих якостей спеціалістів

У ході розробки професіограм з метою профконсультації і профвідбору
особливого значення набувають виявлення і всебічний аналіз професійно
важливих якостей, які диференціюють людей за ефективністю праці і
упродовж усієї професійної діяльності залишаються відносно стійкими,
стабільними і такими, що погано піддаються тренуванню. Недостатній
розвиток ПВЯ у спеціаліста не вдається повною мірою компенсувати іншими,
більш розвиненими психологічними якостями. Для визначення професійно
значущих якостей спеціаліста і об’єктивної оцінки їх важливості у
професійній діяльності можна використати експертні оцінки за спеціально
розробленим з цією метою опитувальником.

Під час складання психологічної характеристики професійної діяльності і
визначенні професійно важливих якостей, тобто вимог, які вона ставить до
психологічної структури спеціаліста, можна використати методику
характеристики діяльності, в основу якої покладено опитувальний лист
американського психолога О.Ліпмана, адаптований І.Шпільрейном в
психотехнічній лабораторії Центрального інституту праці у 20х роках
нашого століття.

Перший варіант опитувальника О.Ліпмана застосовується для психологічного
вивчення професій, в яких переважають елементи розумової праці. Другий
варіант використовується для вивчення професій сенсорного профілю.

Групі кваліфікованих спеціалістів будьякої галузі професійної діяльності
(не менше 20 чол.) пропонується опитувальний лист з переліком ряду
індивідуальнопсихологічних властивостей. їм необхідно оцінити наявність
і значення кожної даної властивості для своєї професійної діяльності за
трибальною шкалою: 0 балів, якщо

дана властивість індиферентна; 1 бал — бажана; 2 бали — вкрай необхідна
для успішної діяльності.

Опитувальний лист заповнюється після уважного ознайомлення з усіма
запитаннями.

Опитувальний лист О.Ліпмана (їй варіант)

1. Здатність тривалий час зберігати стійку увагу, незважаючи на втому і
сторонні подразники.

2. Здатність розподіляти увагу при виконанні кількох дій, функцій,
завдань.

3. Здатність зосереджувати увагу на одному предметі досить тривалий
період часу.

4. Здатність швидко переключати увагу з одного виду діяльності на інший.

5. Здатність проводити спостереження за великою кількістю перемінних
досліджуваного об’єкта чи за значною кількістю об’єктів одночасно.

6. Уміння помічати незначні (малопомітні) зміни в досліджуваному
об’єкті, в показниках приладів.

7. Уміння вибирати при спостереженні матеріал, необхідний для
розв’язання даної проблеми.

8. Тонка спостережливість за душевним життям людини.

9. Здатність до самоспостереження.

10. Професійна спостережливість.

11. Здатність помічати зміни в оточенні.

12. Здатність відразу після читання тексту відтворювати його дослівно,
точно.

13. Здатність відразу відтворити один раз почуте.

14. Здатність легко запам’ятовувати словеснологічний матеріал (тексти,
дати, цифри).

15. Здатність легко запам’ятовувати наочнообразний матеріал (схеми,
зображення, графіки).

16. Здатність до мимовільного запам’ятовування матеріалу.

17. Здатність тривалий час утримувати у пам’яті значний обсяг матеріалу.

18. Особлива пам’ять на зовнішність і поведінку людини.

19. Здатність точно відтворювати матеріал у потрібний момент.

20. Здатність до впізнання об’єктів, явищ, фактів за малою кількістю
ознак.

21. Здатність до вибіркового відтворення потрібного в даний момент
матеріалу.

22. Пам’ять на колір, форму, величину, рух, розміщення об’єктів,
предметів.

23. Узгодженість рухів з процесами сприймання.

24. Стійкість до статичних навантажень.

25. Здатність швидко діяти в умовах дефіциту часу.

26. Швидка рухова реакція на несподівані слухові враження (подразники).

27. Красивий почерк.

28. Узгодженість одночасних рухів рук і ніг в різних поєднаннях
(синхронні, послідовні тощо).

29. Швидка рухова реакція на раптові зорові враження (подразники).

30. Швидкість і точність пальців рук.

31. Пластичність і виразність рухів.

32. Вміння швидко записувати.

33. Уміння впізнавати і розрізняти різні кольори.

34. Окомірне визначення відстаней, кутів, розмірів.

35. Здатність до розрізнення звуків за силою, висотою, тембром.

36. Здатність до розрізнення перепадів температури.

37. Здатність швидко розпізнавати невеликі відхилення від заданої форми.

38. Здатність наочно уявляти собі нове, що раніше не зустрічалося в
досвіді, чи старе, але в нових умовах.

39. Здатність прогнозувати хід подій з урахуванням їхньої імовірності.

40. Здатність знаходити нові, незвичні рішення.

41. Уміння бачити кілька можливих шляхів розв’язання проблеми і подумки
вибирати найбільш ефективний.

42. Уміння переводити образ з одної модальності в іншу, створювати образ
на основі словесного опису.

43. Здатність розглядати проблему з кількох різних точок зору.

44. Аргументованість критичного аналізу.

45. Здатність схоплювати суть основних взаємозв’язків, властивих
проблемі.

46. Здатність відкинути звичні, стандартні методи і рішення, які
виявилися непридатними, і шукати нові, оригінальні.

47. Уміння вибирати з великого обсягу інформації ту, яка необхідна для
розв’язання певного завдання.

48. Вміння робити висновок з суперечливої інформації.

49. Здатність відчувати проблему там, де, здавалося б, все вже вирішене.

50. Здатність бачити більше від безпосередньо даного і очевидного.

51. Уміння визначати характер інформації, необхідний для прийняття
рішення.

52. Здатність приймати правильне рішення при недостатності необхідної
інформації чи відсутності часу на її осмислення.

53. Постійність хорошого настрою.

54. Емоційна стійкість при прийнятті відповідальних рішень.

55. Вміння знайти привабливі сторони у будьякій роботі.

56. Захоплення процесом пошуку розв’язання питань.

57. Здатність переживати те, що переживають і відчувають інші.

58. Врівноваженість, самовладання при конфліктах.

59. Здатність передавати іншим людям свій настрій, емоційний заряд.

60. Швидка адаптація до нових умов.

61. Уміння примусити себе робити нецікаву, але необхідну роботу.

62. Уміння відстоювати свою точку зору.

63. Уміння слухатися, точно виконувати розпорядження.

64. Здатність до тривалої розумової праці без погіршення якості,
зниження темпу.

65. Наполегливість у подоланні труднощів, які виникають.

66. Здатність тривалий час зберігати високу активність (енергетичність).

67. Мала навіюваність, здатність не піддаватися впливам, особливо
авторитетних осіб.

68. Здатність брати на себе відповідальність у складних ситуаціях.

69. Здатність об’єктивно оцінювати свої досягнення, сили і можливості.

70. Збереження зібраності (спокою) в умовах, які викликають збудження.

71. Уміння давати чіткі, ясні формулювання при стислому викладі думки
(під час відповідей і постановки запитань).

72. Уміння чітко і логічно викладати свої думки в розгорнутій формі
(звіт, доповідь, виступ).

73. Уміння вести наукову розмову, суперечку, діалог, аргументувати,
доводити свою точку зору.

74. Сильний, звучний і витривалий голос.

75. Відсутність дефектів мови, хороша дикція.

76. Здатність довільно передавати свої уявлення, почуття за допомогою
жестів, міміки, інтонацій голосу.

77. Здатність розуміти підтекст (іронію, жарт).

78. Уміння вести ділову розмову, переговори.

79. Уміння дохідливо довести до слухача свої думки і наміри.

80. Здатність знайти потрібний тон, доцільну форму спілкування залежно
від психологічного стану та індивідуальних особливостей співбесідника.

81. Здатність швидко встановлювати контакти з новими людьми.

82. Здатність приваблювати людей, викликати в них довіру.

83. Здатність розумно поєднувати ділові та особисті контакти з
оточуючими людьми.

84. Уміння узгоджувати свої дії з діями інших людей.

85. Уміння дати об’єктивну оцінку діям інших людей.

Опитувальний лист О.Ліпмана (2й варіант)

1. Сприймання, швидке впізнавання погано освітлених чи віддалених
предметів, що не кидаються в очі.

2. Сприймання, швидке впізнавання тихих чи різноманітних шумів.

3. Сприймання, швидке впізнавання і розрізнення ритмів.

4. Сприймання, швидке впізнавання і розрізнення запахів.

5. Сприймання, швидке впізнавання і розрізнення смакових відчуттів.

6. Уміння швидко помічати різницю в температурі.

7. Здатність швидко помічати коливання атмосферного тиску.

8. Уміння швидко помічати різницю у вазі.

9. Здатність швидко розпізнавати різницю у вологості.

10. Уміння помічати незначну нерівність за допомогою дотику.

11. Здатність розрізняти різного ступеня гладкості й нерівності.

12. Уміння розрізняти за допомогою дотикових відчуттів товщину різних
предметів (наприклад, картону чи ниток).

13. Здатність розрізняти за допомогою дотикових відчуттів ступінь
твердості чи гнучкості (наприклад, картону, металу).

14. Уміння впізнавати чи порівнювати різні ступені опірності чи тиску.

15. Здатність впізнавати чи розрізняти основні кольори.

16. Уміння впізнавати чи розрізняти навіть незначні відтінки й
інтенсивності кольорів.

17. Оцінка великих проміжків часу (днів, тижнів, місяців).

18. Оцінка коротких проміжків часу (секунд, хвилин).

19. Оцінка великих відстаней.

20. Оцінка і розрізнення швидкості і напрямку руху об’єктів, які
перебувають у русі.

21. Оцінка прискорення руху.

22. Оцінка сповільнення руху.

23. Оцінка просторового співвідношення предметів.

24. Оцінка і порівняння на око невеликих відстаней (сантиметр,
міліметр).

25. Оцінка і порівняння довжин і величин, зокрема, при різному положенні
порівнюваних предметів, при різній їх відстані, при зміні положення
спостерігача.

26. Оцінка кутів, у першу чергу, прямих.

27. Здатність швидко помічати невеликі відхилення від визначеної форми
(коло, прямий кут, квадрат, паралельність двох ліній).

28. Уміння швидко помічати незначну різницю у формі, величині,
розміщенні і т.ін. (сортування).

29. Оцінка і порівняння на дотик невеликих відстаней.

30. Порівняння відстаней, які сприймаються зором і дотиком.

31. Здатність впізнавати напрям, звідки надходить звук.

32. Уміння швидко помічати невеликі відхилення у висоті тону, тембру,
силі і ритмі звуку.

33. Здатність швидко впізнавати зорові враження.

34. Уміння швидко і правильно читати.

35. Здатність швидко і правильно доповнювати неповні враження.

36. Уміння розбиратися в неясному почерку.

37. Розуміння неясної вимови.

38. Точне і наочне уявлення предметів та їх частин (креслення подумки,
конструктивна фантазія).

39. Розуміння будови і роботи машин.

40. Просторове уявлення намальованих предметів, уявлення проекцій на
площину і розрізів об’ємних предметів.

41. Швидке і правильне запам’ятовування просторових співвідношень.

42. Міцне запам’ятовування шляхом небагатьох повторень певного зв’язку
явищ.

43. Здатність відразу запам’ятовувати великі цитати і повністю їх
відтворювати.

44. Впевненість при негайному повторі щойно прочитаного.

45. Впевненість при негайному повторі щойно почутого.

46. Швидке пригадування вивченого напам’ять.

47. Точні спогади протягом тривалого часу подій, пережитих один раз чи
переживаних рідко.

48. Точні спогади протягом тривалого часу про місця і дороги, бачені
лише один раз чи рідко.

49. Точні спогади протягом тривалого часу про людей, бачених лише один
раз чи рідко.

50. Точна і тривала пам’ять на слова (прізвища), почуті чи побачені один
раз чи рідко.

51. Точна і тривала пам’ять на числа, почуті чи побачені один раз чи
рідко.

52. Здатність точно і впевнено впізнавати предмети за їх формою і
величиною.

53. Уміння правильно писати.

54. Здатність виконувати грубі і сильні рухи.

55. Здатність виконувати дрібні і вправні рухи, точно розрізняти дрібні
рухи (пальців), впевнено і спокійно виконувати необхідні дрібні рухи,
особливо правильно їх спрямовувати.

56. Красивий розбірливий почерк.

57. Здатність точно розміряти силу рухів (наприклад, при роботі з
молотом чи при видуванні).

58. Впевнене і правильне виконання широких рухів (руки) відносно
напрямку і величини (приціл).

59. Часте і швидке повторення одного і того ж руху протягом тривалого
часу (як при розпилюванні).

60. Часта і швидка зміна різних рухів одної і тої ж кінцівки (руки,
ноги).

61. Уміння пристосовувати темп власних рухів до даного постійного темпу
(наприклад, машини).

62. Уміння пристосовувати темп власних рухів до даного змінного темпу.

63. Здатність прискорювати за особливих обставин темп роботи.

64. Уміння об’єднувати в групи різні рухи, що часто повторюються у
певній послідовності (загальний імпульс).

65. Здатність швидко відповідати на різні враження власними різними
рухами.

66. Уміння швидко і впевнено вибирати між рухами, можливими лише у
певних випадках (незворушність).

67. Здатність виконувати приписані нормативні рухи у визначеній фазі
роботи.

68. Уміння швидко відповідати на несподівані зорові сприймання певними
приписаними нормативними рухами.

69. Здатність швидко відповідати на несподівані слухові сприймання
визначеним рухом.

70. Уміння швидко відповідати на несподівані дотикові враження чи опір
визначеним приписаною нормою рухом.

71. Здатність швидко відповідати на несподіване порушення рівноваги
певним приписаним рухом.

72. Уміння швидко впізнавати і розрізняти несподівані зміни в ритмі
руху, швидко відповідати на ці зміни певними приписаними рухами.

73. Здатність одночасно виконувати різними кінцівками (руками, ногами)
певну роботу.

74. Здатність до швидкої зміни напряму діяльності різних кінцівок.

75. Здатність до швидкого формування рухових навичок та їх зміни.

76. Здатність зберігати тривалий час увагу до роботи, помітно не
втомлюючись і не знижуючи уважності внаслідок втоми.

77. Триваліший час переносити голод і спрагу, не виснажуючись.

78. Здатність протистояти впливові погоди чи нечутливість до цього
впливу.

79. Здатність угамовувати сонливість.

80. Здатність добре переносити зміну денної і нічної роботи.

81. Здатність до тривалого рівномірного спостереження за одним
предметом.

82. Здатність до тривалого рівномірного спостереження за кількома
предметами, наприклад, за різними машинами або різними частинами однієї
й тієї самої діяльності (обережність, обачність).

83. Здатність одночасно сприймати різними органами чуттів (око, вухо),
швидко відповідати на подразнення одного органу, не знижуючи уваги до
відчуттів другого органу.

84. Уміння концентрувати увагу на певних періодах робочого процесу, який
повторюється.

85. Здатність до величезного напруження уваги у певні моменти.

86. Уміння швидко змінювати напрям уваги, готовність постійно сприймати
нові відчуття.

87. Здатність не послаблювати увагу під впливом переляку або
несподіваних вражень.

88. Здатність не послаблювати увагу в присутності осіб іншої статі.

89. Здатність бути спостережливим без свідомого і довільного спрямування
уваги.

90. Уміння переносити неприємні враження (поганий запах, шум,
забрудненість тощо).

91. Здатність переносити незначні неприємні відчуття (холодна вода,
опік, подряпина, електричний струм) без потрясіння.

92. Здатність виконувати одноманітну роботу.

93. Уміння працювати не за схемою, самостійно вносити зміни.

94. Здатність ретельно виконувати звичну роботу.

95. Уміння винаходити нові способи для вдосконалення чи прискорення
роботи.

96. Уміння часто змінювати роботу, не витрачаючи зайвий час на
пристосування до нової роботи.

97. Уміння швидко пристосовуватися до нових і незвичних вимог.

98. Здатність до спільної дружної роботи у загальному приміщенні.

99. Здатність до тривалого перебування наодинці, без спілкування з
людьми.

100. Узгодження своєї роботи з роботою інших (товариськість).

101. Військова дисципліна.

102. Робота більше головою, ніж м’язами, напруження розуму, уваги тощо.

103. Уміння самостійно мислити і розпоряджатися, доцільно розподіляти
окремі фази роботи за місцем і часом.

104. Уміння швидко приймати рішення при зміні ситуації.

105. Здатність виконувати також небезпечну роботу.

106. Постійність, непримхливість, незалежність від настрою.

107. Обережність.

108. Порядок, старанність, чистота.

109. Терплячість, здатність невпинно і правильно рухатися до мети. ПО.
Уміння наказувати.

111. Енергійність, здатність пожвавлювати роботу, спонукати до неї,
висловлювати свою волю.

112. Уміння поводитися з підлеглими, бути з ними справедливим.

113. Тактовність, уміння поводитися з людьми різного суспільного
положення, характеру тощо.

114. Уміння підпорядковуватися, точно виконувати приписане.

115. Сумлінність, почуття обов’язку, старанність, ретельність.

116. Здатність не дозволяти заважати в роботі навіть начальству чи
небезпечним особам.

117. Відповідальність, здатність займати відповідальні посади.

118. Абсолютна чесність, здатність не зловживати довірою, не
зваблюватися чужими грішми і речами.

119. Уміння мовчати.

120. Завжди рівний, приємний характер.

121. Самостійна організація, доцільний розподіл роботи між окремими
працівниками.

122. Самостійне комбінування, здатність розбиратися у фазах процесів
виробництва та їх співвідношенні.

123. Критичне ставлення до своєї роботи.

124. Критичне ставлення до чужої роботи.

125. Здатність швидко помічати і виправляти помилкові враження.

126. Уміння швидко і впевнено зробити письмовий звіт.

127. Уміння швидко і впевнено обчислювати в голові.

128. Уміння висловлюватися письмово.

129. Уміння висловлюватися усно.

130. Уміння креслити.

131. Уміння малювати.

132. Добрий стиль.

133. Виразна міміка.

134. Уміння коротко і ясно запитувати.

135. Уміння коротко і ясно відповідати.

136. Здатність детально описувати предмет чи пристрій.

137. Здатність показувати що-небудь багатомовно і в різних видах.

138. Здатність впливати на людей.

139. Розуміння абстракції.

140. Мала навіюваність, здатність не піддаватися впливам інших.

141. Наслідування чужої діяльності.

142. Уміння робити копії креслень.

143. Уміння робити копії малюнків.

144. Уміння малювати з натури.

145. Уміння виконувати роботу на основі креслення.

146. Уміння самостійно робити креслення (ескізи).

147. Уміння відтворювати креслення за моделями.

148. Здатність до встановлення красивих, що кидаються у вічі,
просторових співвідношень (відчуття симетрії тощо).

149. Уміння розподіляти кольори гармонійно, зі смаком чи так, щоб вони
кидалися у вічі.

Ці запитання складають основу всебічного аналізу професійної діяльності
та її особливостей. Вони утворюють загальну схему для розробки
комплексної професіографічної характеристики професії.

Під час аналізу результатів дослідження за допомогою дешифратора (див.
табл.З):

— вираховується середня оцінка кожної психологічної властивості по всій
групі обстежуваних спеціалістів;

— обчислюється середній бал по кожній групі властивостей;

— виписуються властивості, визнані спеціалістами необхідними (середня
оцінка від 1,6 до 2,0);

— встановлюється ієрархія якостей;

— виділені ПВЯ порівнюються з професійними завданнями.

Необхідно зазначити, що опитувальників О.Ліпмана недостатньо для
складання психограми, оскільки вони не дають уявлення про
індивідуально-психологічні властивості і ставлення особистості. Для
визначення вимог діяльності до особистісних якостей працівника можна
успішно використати «Модифіковану карту особистості», розроблену
К.К.Платоновим.

«Модифікована карта особистості» побудована за принципом методу полярних
профілів. Вона включає 93 індивідуально-психологічні властивості і
ставлення особистості, які можуть виступати як ПВЯ. Крім того, даний
метод допомагає оцінити три важливих показники, які характеризують
успішність діяльності (швидкість, якість, надійність роботи). Кожна
властивість оцінюється за 10бальною шкалою.

Результати дослідження опрацьовуються за допомогою шифрів (див. табл.
4). У процесі аналізу:

— обчислюється середній бал кожної властивості до десятих;

— обчислюється середній бал для кожної групи властивостей;

— порівнюється ступінь вираженості найбільш значущих властивостей і
ставлень з успішністю діяльності (оцінка діяльності подається наприкінці
опитувальника: швидкість, надійність і якість роботи);

— досліджувані спеціалісти піддаються процедурі ранжування за успішністю
діяльності, при цьому їм присвоюється високий чи низький ранг;

— проводиться порівняльний аналіз ПВЯ у працівників вищого і нижчого
рангів;

— при великій вибірці досліджуваних обчислюється коефіцієнт рангової
кореляції.

Дана методика може використовуватися не лише для виявлення вимог
професійної діяльності до особистісних властивостей і якостей
працівника, а й для складання його психологічної характеристики (для
відбору керівників, у ході атестації), у процесі добору
психодіагностичних методик, для процедури профвідбору).

Наступні розділи присвячені описові конкретних професіограм,
розглядуваних нами як один з важливих методичних засобів піднесення на
значно вищий науковометодичний рівень практичної роботи з професійної
консультації. Зокрема, подаються загальні характеристики п’яти типів
професій, об’єднаних у групи згідно з профорієнтаційною класифікацією за
Є.О.Клімовим. Крім того, з кожної класифікаційної групи описуються
двітри професіограми, розроблені авторами посібника методом
експериментального дослідження контрасних груп (досліджуваних з високими
і низькими виробничими показниками), доповнених збором професіографічних
матеріалів методом незалежних характеристик та аналізом літературних
джерел.

Список використаної літератури

Автоматизация прогнозирования профессиональной пригодности рабочих на
промьішленном предприятии / Под ред. Л.И.Меньшикова. — Рига, 1982. — 194
с.

Архангельский С.Н. Схема профориентационного описання профессии // Школа
и производство. — 1966. —N10. — С.2425.

Асеев В.Г. К истории психологического изучения профессии (2030 годы) //
Вопросы психологии труда и профтехобразования / Под ред. В.Г.Асеева. —
Иркутск, 1978. —С.105120.

Богданое В.А. Структурная модель личности и психология деятельности //
Зкспериментальная и прикладная психология: Межвуз.сб.— Л.,1982.— С.2632.

Владимирові Н.И. Психографический метод как способ прогнозирования
успешности профессиональной деятельности // Содержание и методы
профессионального воспитания: Межвуз. сб. — Тюмень, 1981. — С.5361.

Вопросы профессиоведения / Под ред. С.Н.Левиевой. — Л., 1979. — 74 с.

Вопросы профессиографии в целях профориентации / Под ред. С.Н.Левиевой.
— М, 1976.

Галкіта О.И. Об изучении профессии в свете психологии труда //
Научноме-тод. сб. ВНИИ профтехобразования: Вопросьі психологии труда и
професіонального обучения. — Л., 1969. — Вьш.13. — С.834.

Галкіта О.И., Kaeepima P.T., Кліімов Е.А., Jleeueea C.H.. Пузьіревская
Е.К., Тітюеа И.П. Информационнопоисковая система «Профессиография». —
Л., 1973. —179 с.

Геллерштеїт С.Г. Проблеми психологии профессии в системе советской
психотехники. — М.Л., 1931. — 191 с.

Гуревич KM. Профпригодность и основньїе свойства нервной системьі. — М.,
1970.—271с.

Дмитриева М.А., Крьшов А.А., Нафтульее A.M. Психология труда и
инже-нерная психология. — Л., 1979. — 219 с.

Долишний М.Н., Покровский Н.Н. Методика профессионального отбора
ста-ночников и рабочих ведущих профессии. — Львов, 1980. — 98 с.

Дунаевский Ф.Р. Проблема профессионального подбора (вьібор профессии). —
Харьков, 1923. — 126 с.

Зараковский Г.М. Психофизиологический анализ трудовой деятельности. —
М., 1966.

Иванова Е.М., Носкова О.Г., Черньїшева В.Н. Спецпрактикум по
психологи-ческому изучению профессиональной деятельности. — М., 1980. —
81 с.

Клітое Е.А. Путь в профессию. — М., 1983.

Похожие записи